Ми хочемо, щоб наші діти виступали в ролях «Міхая Хороброго» та Влада
Цепеша, а не тільки «Супермена» і «Бетмена». Таким було бажання організаторів історичного фестивалю У воротах Бухареста, що відбувся в
перші вихідні листопада. Фестиваль запрошував своїх відвідувачів до практичних майстерень,
середньовічних майстерень їзди верхом,
стрільби з лука, таких ремесел як гончарство та ковальство,а також до готування традиційних страв. Все це в особливій атмосфері
Палацу Могошоая, що розташований приблизно в 15 км
від Бухареста. Перший камінь
у фундамент палацу було
закладено князем Костянтином
Бринков’яну в 1698 році, однак будівництво завершилося 20 вересня
1702 року.
Ми занурилися в історію, щоб познайомитися із середньовічним життям, відтвореним у Палаці. Одягнений у хутряному плащі, один з організаторів
заходу Резван Попеску пояснив нам, куди ми прибули … у просторі та часі:
У палаці Могошоая, десь у Середньовіччі, де ми хочемо, як далеко веде наша уява. Ви були свідками посадження
на палю, і теж ви були
свідками прем’єри. Це була першою людиною в історії, яка не померла від посадження на палю. Це все відбулося тут у Палаці Могошоая.
Відвідувачі могли кілька разів
спостерігати за зміною варти
в Палаці. Охоронці фортеці Нямц покинули тимчасово Край Зубрів, щоб взяти участь в історичному фестивалі.
Молодим охоронцям, під координуванням священника Філіпа, було спеціально запропоновано розповісти фрагменти життя і стародавніх звичаїв. Діти навчилися стріляти
з лука або виготовляти середньовічні геральдичні елементи.
Музика та хороший настрій були у себе вдома. Резван
Попеску розповів нам про те як
пройшов останній вечір заходу: Перш за все, виступили дуже популярні артисти з
Білорусі, які виконали середньовічну музику. В цьому останньому вечорі фестивалю багато чого можна було побачити, від циркових виступів, до історичної
реконструкції. Послідували згодом волинщики з
Трансільванії, артисти Бухарестського
цирку, які підготували цікавий
момент з групою Marinof.
Дракула – Повернення було назвою вистави історичної
реконструкції, організованої Культурною
асоціацією Білі вовки,
яка спрямована на захист, збереження і просування національної історії та цінностей шляхом висвітлення моментів, які визначили нас як народ. В рамках асоціації, професійні актори та каскадери об’єднали свої зусилля, щоб
показати публіці історію як виставу, за словами актора і каскадера Богдана Жіану, одного
з ініціаторів проекту: Білі Вовки
– це історія шляхом вистав. Все прийшло само по собі. Бог взяв нас за руку і вказав
нам шлях: переосмислити моменти історії. І це зобов’язує нас історично
документувати будь-який наш сценарій. Між часом приєдналися до нас вчителі
історії, фахівці Військового музею, які допомагають нам у складені сценаріїв. І
публіка легко розуміє наш урок історії. Він також захоплювальний та з
адреналіном, тому що все відбувається всього на кілька метрів перед ними, вони бачать
вибухи, бачать людей у полум’ї, падаючих коней. Це ефектно!
З 2013 року, культурна асоціація Білі вовки показує такі вистави про різні особистості з історії Румунії і
стимулює дітей до
інтерактивного навчання. Тому що ми дізналися, що там, де вони мають
вистави, «Білі вовки» знаходять місцевих дітей та
волонтерів для участі у своїх виставах.
Ремісники,також, взяли участь
у заході в Палаці
Могошоая. З села Нукшоара,
Арджешського повіту (центр), майстер Іон Родош прибув на захід зі своїми дерев’яними
скульптурами і розповів про них: Традиційні різьблені ложки, натхнені
історією, розповідями, фауною, флорою, дуже старими традиційними мотивами, перейнятими
з музею, висічені у дереві підвіски, дакійський вовк, що ставиться на лацкан
піджака, едельвейси, які виготовляю ножем з ялинкової гілки.