Tag: біорозмаїття

  • Зв’язок між втратою біорізноманіття та ризиком спалаху захворювань

    Зв’язок між втратою біорізноманіття та ризиком спалаху захворювань

    Зв’язок між антропогенними змінами в навколишньому середовищі та ризиком спалахів хвороб стає все більш очевидним. Це випливає з комплексного аналізу майже 1000 наукових досліджень, опублікованих в журналі Nature. У статті зазначається, як такі фактори, як втрата біорізноманіття, зміна клімату, зміна біотопів, хімічне забруднення та інтродукція чужорідних видів сприяють поширенню та загостренню інфекційних захворювань.

    Одним з ключових висновків є значний вплив втрати біорізноманіття на передачу хвороб. Втрата рідкісних видів може призвести до збільшення поширеності хвороб, оскільки патогени і паразити мають тенденцію процвітати в найбільш поширених видах. Це явище, відоме як «ефект розбавлення», свідчить про те, що види, які залишилися, стають більш ефективними переносниками хвороб. І навпаки, було виявлено, що втрата та зміна середовища існування знижує ймовірність спалахів хвороб у міських середовищах з надійними санітарними системами.

    Однак вирубка лісів та інші форми втрати біотопів можуть посилити передачу хвороб, як це сталося з малярією та лихоманкою Ебола. Дослідження підкреслює важливість врахування ширшого екологічного контексту при оцінці ризику захворювань. Явища, спричинені зміною клімату, такі як танення вічної мерзлоти, що вивільняє патогени, та зміни в біотопах, які змушують тварин наближатися до людських поселень, ще більше загострюють проблеми, з якими стикаються фахівці у сфері охорони здоров’я. Це дослідження слугує сигналом тривоги для проактивних заходів.

    Ще одним наслідком втрати біорізноманіття є зменшення кількості запилювачів як в Європі, так і в усьому світі, – каже Кармен Педурян, менеджер проєктів Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії. «Дослідження в Європі показують, що понад 37% популяції бджіл і 31% популяції метеликів знаходяться в занепаді. Більше того, якщо ми подивимося на Румунію, помітимо, що тема запилювачів, хоча перебуває на європейському та глобальному порядку денному, не цікавить румунських можновладців. Ми не маємо точних звітів про те, що означає зменшення кількості запилювачів у Румунії. Бачимо і відчуваємо ефект чистого вітрового скла, коли вирушаємо в подорож і не так часто протираємо лобове скло від комах. Охоронний статус видів комах в цілому знижується. У Румунії статус 58% цих видів або невідомий, або несприятливий, або поганий, або неадекватний. Несприятливий, поганий і неадекватний – це не означає, що все добре. Але чому ці комахи зникають, і чому вони в такому поганому стані? Я думаю, всі усвідомлюють, що відбулося багато змін у землекористуванні, використовується багато пестицидів, навколишнє середовище забруднене, з’являється багато інвазивних видів, а також хвороби бджіл і, звичайно ж, зміна клімату.»

    Таким чином, останні дослідження показують, що поки світ бореться з наслідками зміни клімату і втрати біорізноманіття, системи охорони здоров’я повинні адаптуватися, щоб знизити ризики, пов’язані з новими інфекційними захворюваннями.

  • Природний парк Векерешть

    Природний парк Векерешть




    Природний
    парк Векерешть відсвяткував 5 років з дня заснування. Рішенням уряду, 11 травня
    2016 року було створено перший природний парк в Румунії, розташований в
    міському середовищі. Природний парк Векерешть, що
    розміщений у південній частині румунської столиці, є прикладом адаптаційної сили
    природи, яка за 30 років перетворила незавершений проєкт комуністичного періоду на заповідник дикої
    природи.




    Нинішній
    природний парк розкинувся на приблизно 190 гектарах і з’явився в
    заболоченій території, розташованій сто років тому на околиці Бухареста – місця, куди вивозили міське сміття на
    возах або вантажівках. У цій невеликій западині, яку також
    називали й Долиною Плачу, домінував силует монастиря Векерешть, цінної
    пам’ятки середньовічного мистецтва, зведеної князем Ніколаєм
    Маврокордатом у 1724 році та перетвореної на в’язницю в
    середині XIX століття. Наприкінці 1980-х років, комуністичний
    лідер Румунії Ніколає Чаушеску вирішив, що всю цю територію слід систематизувати. Монастир Векерешть був знесений, щоб
    звільнити місце для будівництва Палацу юстиції та ще одної
    будівлі, вражаючих розмірів, у той час як Звалище Векерешть мало стати озером
    із бетонними берегами, вода якого мала надходити із річки Арджеш. До антикомуністичної
    революції грудня 1989 р. режиму
    вдалося залити лише бетон навколишньої дамби озера, що розмежувала таким чином зону від сміття. Звалище Векерешть залишилося на місці, а навколо нього було споруджено
    кілька будівель.




    За
    відсутності людської діяльності на звалищі розвивалася
    рослинність, з’являлися комахи, птахи та дикі тварини, а у воді
    розмножувалася риба. На території, яку зараз називають дельтою Векерешть, також
    поселилися кілька бідних людей. Життя сім’ї, яка прожила тут 20 років, поки ця
    територія не стала природним парком Векерешть, стало темою
    документального фільму Дома My
    Home, що вийшов на прокат минулого року.




    З
    огляду на різноманітність видів рослин і тварин, екологічні активісти тиснули
    на владу, щоб захистити цю територію, яка стала зеленим легеням столиці
    Румунії. Створивши Асоціацію природного парку Векерешть, екологічним
    активістам вдалося переконати уряд оголосити цю територію 5 років тому
    заповідно-природною зоною. З 2016 року Асоціація управляла парком,
    здійснювала науково-дослідницьку діяльність та проводила освітні
    заходи, особливо для дітей. У 2018 році тодішній уряд видав термінову
    постанову, на основі якої вилучив поняття зберігача заповідних територій із законодавства про охорону навколишнього
    природного середовища, і таким чином НУО були усунені від управління природними
    територіями. Теж тоді була створена урядова структура – Національне агентство заповідних
    природних територій. Екологічні активісти повідомили, що через два роки після перейняття Національним агентством заповідних природних
    територій, Природний парк Векерешть не мав
    Наукової ради, Консультативної ради, ані рейнджерів, які б відповідали за охорону парку. У листопаді
    2020 року, уряд передав Генеральній мерії столиці відповідальність за управління Природним
    парком Векерешть.


    Упродовж останніх п’яти років, у цьому природному парку, в результаті щоденного моніторингу, було виявлено 331
    вид рослин та 336 видів тварин. Інформацію надала неурядова Асоціація Природного парку Векерешть, яка зазначає, що за
    останні 5 років десятки тисяч людей відвідали цей парк, чиє біорозмаїття зростає.
    У дописі в акаунті Асоціації у Facebook, який відзначає 5-ту річницю створення Природного парку Векерешть, підкреслюється, що
    це (цитую) «амбіційний проєкт, що народився із впертості любителів
    природи і який перетворив катастрофічний проєкт Румунії 80-х років на найбільшу зелену територію столиці».