Tag: Бістріца

Сьогодні ми вирушаємо на північ Румунії, до
Трансільванії, у повіт Бістріца Несеуд. Зупинимось у місті Бістріца, повітовому
центрі, а звідти відвідаємо найцікавіші пам’ятки архітектури та природи, але
також поговоримо про традиції, які свято зберігаються у сільській місцевості.
Наш сьогоднішній гід – Разван Черчежа, директор Асоціації міжспільнотного розвитку
«Туризм у повіті Бістриці-Несеуд».

Отже, почнемо нашу уявну подорож з Бістріци, міста
побудованого у типовому для німецького бурга стилі, з гарним і добре збереженим
історичним центром. Перша документальна згадка про це місто датується 1264
роком. «Місто Бістріца сповнене історією. Є на що подивитися. Почну з
рекомендації відвідати Зібенбюрген, тобто сім саксонських фортець, які залишили
сліди в сьогоднішньому муніципалітеті. Ви побачите невелике середньовічне
містечко, схоже на інші міста Трансільванії. Завдяки цьому факту з’явилися
невеликі проєкти туристичної популяризації цієї атракції: реконструкція старих
проходів Бурга, різних об’єктів, які були частинами Бурга. Але тут, я почну з
найважливішої рекомендації: Євангельської Церкви. Вона відрізняється вежею,
обладнаною ліфтом. Можливо, це перша саксонська вежа з панорамним ліфтом. Я
також рекомендую відвідати Будинок срібляра, Будинок з левами, старі проходи Бістріци та частину
фортеці. Остання щойно пройшла масштабний процес ремонту та реконструкції.
Також багато заходів проводяться у Старій синагозі. Бістріца – одна з
найважливіших принад трансільванського туризму.»

У Будинку з левами, архітектурному
ансамблі Шугелете, Вежі бондарів та повітовому музеї організовуються різні виставки
живопису та скульптури, а також музичні та літературні заходи. І, якщо у вас є
більше часу, пропонуємо здійснити екскурсію сільською частиною повіту.
Домогосподарства Бістріца-Несеудского повіту занурені в темно-зелений колір
ялицевих лісів, у тутешніх селах зберігаються старовинні народні костюми та
звичаї, а також лагідність природи. Усі вони разом ваблять туристів з усього
світу, які відвідують цю місцевість. Прогулянка лісами поблизу Бістрици, до
перевалу Тіхуца, може стати можливістю зустріти, залежно від пори року, такі
види, як карпатський ведмідь та олень, глухар, білий та чорний лелека, чорний
орел тощо, – каже Резван Черчежа, директор Асоціації міжспільнотного
розвитку «Туризм у повіті Бістриці-Несеуд». «Тут знаходяться два національні парки: Національний парк гори Келімань
та Національний парк гори Родней. Усі мабуть усвідомлюють їхню перевагу,
особливо сьогодні, коли ми тікаємо від натовпу. Втеча на природу та втеча від
щоденного стресу – це саме те, що потрібно кожному з нас, щоб відчути себе
добре під час відпочинку. У той же час я раджу відвідати центральну та південну
частини регіону, де є багато історії, яка зараз була заново винайдена. Це
винний маршрут, на базі якого ми намагаємося розвинути винний туризм. У нас є
дев’ять винних заводів, які разом почали писати дуже гарну історію. Вона
називається «Історія вина, Трансільванська мокеніца (вузькоколійка)». Отже, йдеться
про два в одному: вино і прогулянка на вузькоколійному потягу.
Це є результатом співпраці з приватною асоціацією, яка створила проєкт Трансільванська
мокеніца.»

Розташоване на висоті 900 метрів над рівнем моря, село
Колібіца – є вікном у гори Келімань. Це особливе місце в горах, на березі дуже
великого озера, де люди тихо живуть, займаючись тваринництвом та землеробством.
З 1923 року Колібіца функціонувала як курорт до 1975 року. Історії тих, хто
вилікувався від туберкульозу через цілющі властивості повітря в цьому районі
були підтверджені дослідженням, проведеним на замовлення Бістріца-Несеудської
повітової ради, яка хотіла перевірити чи повітря в районі озера Колібіца
справді особливе, розповів Резван Черчежа, директор Асоціації міжспільнотного розвитку. «Туризм у повіті
Бістриці-Несеуд». «Колібіца – це
справжнє місце призначення, що стрімко розвивається, особливо з точки зору
оздоровчого туризму. Говорячи про туризм, слід підкреслити цілющі елементи
місцевості. Таким чином, Колібіца є кліматичним курортом місцевого значення. З
огляду на кризу в сфері охорони здоров’я, яку ми переживаємо, тут знаходимо найкраще
повітря для реабілітації. Воно дуже корисне при захворюваннях легенів або
серця. Сьогодні багато людей їдуть туди, для відновлення функцій дихальної
системи, ураженої коронавірусом.»

У сільських місцевостях добре збереглися народні традиції.
Разван Черчежа розповідає: «У кожному районі, у кожному куточку Бістріца-Несеудського
повіту можна ознайомитися з добре збереженими традиціями. Ми намагалися встановити
зв’язок між зором, слухом та смаком. Для зору у нас чудовий народний костюм,
слух у захваті від народної музики, а смак задоволений місцевими стравами.
Останнім часом вони дуже популярні. Туристи можуть завітати в гості до тутешніх
господарів та скуштувати старовинні рецепти цієї родини та району. Тут є теслярі,
гончарі, кушнірі інші народні майстри, в тому числі, художники, які реставрують
старі саксонські меблі. І всі ці сімейні майстерні можна відвідати в будь-який
час.»

Туризм в повіті Бістріца-Несеуд тісно
пов’язаний з міфом про графа Дракулу. У першій частині роману правдиво описано
долину річки Биргеу у напрямку до перевалу Тіхуца. Але проєкти
розвитку туризму не обмежуються розвитком цього бренду, а туристи продовжують приїжджати сюди з усього світу,
– каже директор Асоціації міжспільного
розвитку «Туризм у повіті Бістриці-Несеуд» Резван Черчежа. «Ми хочемо облаштувати набережну навколо озера Колібіца та оснастити частину берега озера усім, що означає
відпочинок на воді. Розвиваємо гірськолижну
зону в долині річки Биргеу. У нас багато проєктів, що знаходяться на стадії впровадження. Ми також хочемо створити й
тематичні парки. Тепер визначаємо основні принади. Півтора місяця тому ми організували подію в Бістриці для учасників проєкту Трансільванська мокеница.
Таким чином, ми висвітлили історію вузькоколійного потяга та старих пасажів міста. Сюди приїхало багато іноземців. Я не знаю, як вони потрапили до нас,
це стало великою несподіванкою. Вони булиприємно вражені і дуже здивовані. Ми отримали від них дуже гарний відгук.»

Ось вам
ще одне комплексне та ідеальне місцедля відпочинку всією родиною. З традиційного меню не
пропустіть пиріг з гострим сиром та картоплею,
який користується великим попитом серед туристів, кисле овече молоко та овечий бальмош.

Сьогодні запрошуємо вас до Трансільванії. Нашу
уявну подорож ми розпочнемо з ознайомлення з найбільш репрезентативними пам’ятками
у місті Бістріца, центрі Бістріца-Несеудського повіту, а потім зупинимося на
бальнеологічному курорті Сиджордж-Бей і відвідаємо гірську місцевість. Тут
можна прогулятися верхи на конях, пройтися стопами графа Дракули або відпочити
на березі штучного озера.

Овідіу Бозбіч, радник в управлінні з питань освіти й
туризму мерії міста Бістріца, каже, що перша згадка про місто датується 1241
роком, коли татари вторглися до Трансільванії з Молдови. «Старі рукописи розповідають
про те, що тоді татари вбили 6 тис. мешканців, що доводить, що місто було
великим. Це найбільш північне саксонське місто в Трансільванії та є одним із семи
ярмарків-фортець, заснованих саксами. Місто називалося з початку Носа, а перша
документальна згадана з нинішньою назвою Бістріца або Бістріча датується 1264
роком. З огляду на те, що розміщене на кордоні з Молдовою і на вході до Трансільванії,
місто отримало й неофіційну назву «Ворота Трансільванії». У нас також є й талісман:
страус. У середньовічний період, тому що був одним з маловідомих птахів, страус
вважався єдиною живою істотою, яка може перетравити залізо. Він зображений і на
шоломі короля Угорщини Людовика I-го Анжуйського, який у 1363 році дав Бістріці
статус королівського вільного міста, разом з правом проводити ярмарок протягом
двох тижнів у серпні.»

У наші дні Бістріца є спокійним, сучасним містом, але старі
пам’ятки залишаються свідченням його багатого минулого. Їх можна відвідати
крок за кроком. Овідіу Бозбіч розповідає. «Екскурсію можна почати з
відвідання старого монастиря Ордену Братів Менших Конвентуальних Францисканців, в
якому нині діє православна церква. Монастир був побудований в 1270 році і є
найстарішою церквою в Бістріці. Це був францисканський монастир, потім
католицький храм, а тепер тут православна церква. Наступним об’єктом є символ
нашого міста Євангельська церква, побудована приблизно в XIV-му столітті, на руїнах старої романської церкви. З часом
вона була перебудована, а остання зміна архітектури, що дала церкві сучасний
вигляд, і зроблена в ренесансному стилі, датується 1560-1563 роками. Ці
роботи були здійснені італійським майстром, що залишився в історії як Пітер
Італус. Церква має вежу висотою 75 метрів, це найвища кам’яна вежа в
Трансільванії й оснащена ліфтом. У 2008 році були розпочаті масштабні
реконструкційні роботи, після руйнівної пожежі, другої за всю історію вежі та
церкви, перша сталася у 1857 році, а друга – 11 років тому. Тепер після
завершення реконструкції туристи можуть оглядати панораму міста з 40 метрової
висоти. Так само маємо Будинок срібла, в якому зараз діє Німецький культурний
центр. Він був побудований тим же майстром, який відреставрував церкву в 1560
році.»

Ті, у кого більше вільного часу, можуть провести його в інших, не
менш цікавих місцях повіту. Їх список довгий, каже Овідіу Бозбіч. «Ми маємо перевал Тіхуца, де є готель Замок Дракула на кордоні з
Сучавським повітом. Власники готелю-замку мають навіть склеп, з якого ввечері виходить актор, одягнутий у графа Дракулу. Неподалік у горах знаходиться дуже гарний
монастир П’ятра Финтинеле. Поблизу також знаходиться лижна траса де взимку можна кататися на лижах. Потім можу порадити
Синджордж-Бей, бальнеологічний курорт відомий своїми мінеральними водами для хворих з порушеною функцією шлунково-кишкового
тракту. Він знаходиться за 50 км від міста Бістріца у підніжжя гір Родни. Рекомендую відвідати
й печеру Теушоаре, яка донедавна була найдовшим підземним гротом у Румунії. У нас є також замки, євангельські
церкви…»

Багато туристів обирають для відпочинку й гори Келімань,
у напрямку до водосховища Колібіца, – розповіла Андрея Спину, турагент Центру
туристичної інформації і просування Бістріца Бирґеулуй. «Колібіца це фактично невелике
поселення, що входить до складу села Бістріца Бирґеулуй. Щоб зрозуміти розмір
цього поселення можу сказати, що у всьому селі мешкають близько 4500 осіб, а в
Колібіці – до 600. Це невеликий, гірський виселок, перенесений з долини
Колібіци, 90% території якого знаходиться у гірській місцевості. На сьогодні у
ньому діють 24 класифікованих засобів розміщення, останні чотири були класифіковані
у квітні цього року.»

З 1923 по 1975 роки Колібіца була популярним бальнеологічним курортом. Історії тих, хто вилікував
туберкульоз через цілющі властивості повітря в цьому районі були підтверджені дослідженням, проведеним на
замовлення Бістріца-Несеудської повітової ради, яка хотіла побачити чи дійсно повітря в районі Колібіци має особливі властивості. Водосховище Колібіца площею приблизно 270 га знаходиться на висоті 900
метрів над рівнем моря та
має довжину 13 кілометрів. Андрея Спину розповіла туристи можуть тут
здійснити гірські прогулянки, скуштувати традиційні страви та ознайомитись з секретами традиційних народних
ремесел. «У
нас можна
скуштувати бальмош, який зазвичай готують на тутешніх
чабарнях. Це своєрідний
пиріг з місцевим традиційним сиром, що має гострий
глибокий присмак, та картоплею. Одна наша мешканка навіть проводить майстер-класи з випікання
хліба. Потім у нас є різні можливості для любителів гірських прогулянок.
Пропонуємо маршрути у залежності від досвіду і витривалості кожного туриста. Маршрути доступніші в районі Tеул Зинелор, але потрібна витривалість,
адже мова йде про відстань 6-7 км
туди-назад. Більш досвідчені туристи
можуть спробувати піднятися на вершину Бістрічор заввишки 1990 метрів над рівнем моря. У Бістіца Бирґеулуй є майстрині, які роблять народні костюми, тчуть унікальні вовняні
ковдри,
килими. А в
селі Туряк, що неподалік від нас, є кушнір, який шиє гарні кожухи. Вони досить дорогі, але дуже красиві. Він працює до трьох місяців над одним кожухом.»

У невеличкому гірському населеному пункті
проводяться й чимало заходів, – розповідає. Андрея Спину. «У серпні ми проводимо марафон Вія Марія-Терезія, після чого організовуємо Велофестиваль, а потім Колібіца Фольк фест. Це свято фольк-музики, що триває протягом двох вечорів упродовж вихідних. Іноземні туристи мають змогу побачити тут, як виглядає справжній румун,
як косять
траву звичайною косою замість газонокосарки, як заготовляють сіно на зиму, можуть прогулятися на возі з кіньми
скуштувати
свіжозібрані лісові ягоди.»

Це все на сьогодні! А до наступної подорожі бажаємо вам щасливих
подорожей та
гарної погоди!

Ми подамось сьогодні на північ Румунії, і загостимо до Бістріца-несеудського повіту. Вирушаючи з Бістріци, місто, побудоване за типом німецького бургу, цінний історичний центр, перша документальна згадка, якого сягає 1264 року, ми відправимось у гірську частину повіту. Ми розповімо вам про велике водосховище на курорті Колібіца, яке також називається море в горах», і також ознайомимось з перевалом Тіхуца, прохід з Трансільванії до Буковини.

Сьогодні нашим гідом буде Клавдіа Андрон, президент Асоціації з розвитку туризму «Турист в Бістріца-несеудському повіті: Перш за все, щоб побачити красу Румунії ви повинні прибути до нас восени. Я б рекомендувала осінній відпочинок в Бістріца-несеудському повіті. Тепер ми пожинаємо плоди, і природа дуже красива в цьому регіоні. У нас є гори, гірське море – дуже велике озеро, Колібіца, і щоб побачити всю красу цієї країни та цього краю слід прийти восени».

Клавдія Андрон радить почати відпочинок в місті Бістріца, повітовий центр. Тут ви відвідаєте Будинок срібняка, пам’ятник архітектури раннього Відродження, і Вежу бондарів, яка збереглася із старої фортеці Бістріца (XV-XVI ст.). Ви побачите, представницькі будівлі, такі як Євангельська церква, Синагога Бістріца, Повітовий музей, Палац культури або Будинок Йоганнеса Лапічіда – найдавніша будівля в Бістріці: «Я рекомендую вам відвідати Вежу євангельської церкви, найвища вежа в Трансільванії. Наші сакси в Бістріці були дуже хитрими. Більше 100 років тому, коли вони підняли цю вежу, вони обдурили людей з міста Сібіу, які прийшли виміряти висоту нашої вежі вночі. Вони виміряли її ниткою, а наші люди відрізали їх нитку на два метри. Коли вони прибули до Сібіу, їхня вежа була нижчою від нашої. Ви повинні піднятися на вежу, щоб побачити красу міста та невеликого саксонського Бурга, оскільки рідко зустрічається так добре збереженим. Потім я рекомендую вам відвідати наші традиційні ресторани в пішохідній зоні та євангельської церкви, щоб відчути смак осені. Якщо ви приїдете в суботу, відвідайте місцевий базар «Зроблено в Бістріца- Несеуд». Ви знайдете традиційні продукти з усіма місцевими інгредієнтами. Це досвід, який не слід пропустити в Бістріці. Отже, в суботу, з 9:00 до 14:00, на площі, що навколо Євангельської церкви, є цей невеликий ярмарок традиційних продуктів.

У Бістріці вже відбулись дві осінні події. Осінній фестиваль та Октоберфест. Але в Століття Великого Об’єднання, у місті відбуваються багато подій, особливо культурні: музика, поезія, театр. Навіть у сільській місцевості таких подій не бракує, і часто проводяться ярмарки, в яких рекламуються народні умільці. Клавдія Андрон натякає, що, виїжджаючи з міста, ми направляємось до гірської частини округу. Перша зупинка … «Курорт Колібіца, де море в горах, де природа видовищна, що ви не побачите в іншому місці. Ліс змінює колір в ці дні і виглядає більш красиво, ніж будь-коли. Я також рекомендую відправитись в гори Родней. Ви повинні вийти в гори, тому що є вражаючі пейзажі. Ми можемо відправити туристів і до перевалу Тіхуца. Тепер ми фактично збільшили можливості проживання в цьому регіоні. У нас дуже добрі туристичні послуги. За останні три роки дуже розвинувся перевал Тіхуца. Ви не повинні пропустити відвідування тамтешнього монастиря. Його історія особлива. Він побудований, як опозиція Замку Графа Дракули, в 1976 році. Роль монастиря -захищати від злих духів замку. Ви повинні послухати ці місцеві розповіді.

Тіхуца – гірський перевал на висоті близько 1200 метрів, що з’єднує Трансільванію з Молдовою. Пейзаж є особливим, але місце також приваблює Легенда про Дракулу. Письменник Брам Стокер уявив подорож свого персонажа Джонатана Харкера, цими місцями. І також тут є готель замок, названий на честь графа вампіра. Перед ним знаходиться статуя письменника Брема Стокера, споруджена 2 роки тому, в присутності тодішнього ірландського посла в Бухаресті.

Клавдія Андрон, президент Асоціації з розвитку туризму Турист в Бістріца-Несеуд спілкувалася з багатьма туристами. За останні чотири роки кількість тих, хто прибуває до Бістріца-Несеуд, постійно зростає: Це новий туристичний напрям. Нещодавно ми тільки почали повністю використовувати наш туристичний потенціал, і в цьому напрямку Асоціація з розвитку туризму Турист в Бістріца-Несеуд дуже сильно працювала. Перш за все ми хотіли, щоб наші люди знали про туристичний потенціал нашого регіону. Це тепер спостерігається в зростаючому числі туристів, які щороку прибувають до нас. Вони здебільшого перебувають у нас три дні. На міжнародних туристичних ярмарках, які я відвідала, я бачила, що там шукають напрямки, де турист може пережити місцевий досвід. Вони хочуть побачити, що ми їмо, як ми живемо. Бістріца-Несеуд пропонує таку можливість, і, отже, є найбільш популярним туристичним місцем призначення. Тут, якщо ви любите природу, ви знайдете природу. Якщо вам подобається традиція, то можете піти в села, де можна побачити давні предмети, і людей, які носять народні костюми. Це незабутній досвід для тих, хто хоче побачити, як румуни жили в минулому.

У квітні цього року ми запрошували Вас взяти участь у новому конкурсі з призами Відпочинок у повіті Бістріца-Несеуд, присвяченому одному з найгарніших повітів Румунії, що має величезний туристичний потенціал, з надзвичайними і цікавими місцями, а також з численними культурними, історичними та природними пам’ятками.

У конкурсі розігрувався головний приз – восьмиденний тур Бістріца-Несеудським повітом з повним пансіоном для двох слухачів ВСРР. Переможцями конкурсу стали Ліу Фажян та його дружина із Китаю. Вони завершили свою відпустку в Румунії 23 вересня цього року. Нагадаємо, що вони прибули спочатку до Бухареста 16 вересня, звідки відправилися до повіту Бістріца-Несеуд, роблячи коротенькі зупинки по дорозі. Гості зупинилися у місті Бістріца, де вони відвідали Євангельську церкву, з вежі якої можна милуватися краєвидами міста. Потім, вони відвідали найдавнішу православну церкву та синагогу, яка стала культурним центром. Вони пройшлися парком міста, побачили озеро з рибами та зупинилися на одній терасі в центрі міста.

У ході візиту до мерії міста Бістріца, переможці дізналися про зв’язки цього міста із Китаєм, про китайський завод цементу в будівництві, якого взяли участь і румунські інженери ще до 1989 року, про спеціальні відносини між Бістріцею та провінцією Хунань та про нинішній стан двостороннього співробітництва. З іншого боку, і вони зізналися, що мають давній зв’язок з Румунією, починаючи з фільмом Дунайські хвилі, який був знятий в 1959 році, режисером Лівіу Чулеєм. У розвитку цього зв’язку велику роль відіграла ВСРР, – ствердив Ліу Фажян у інтерв’ю журналістам регіональної станції суспільного радіо, зокрема завдяки передачам китайської редакції, яка була заснована 1999 року.

Китайські гості були дуже щасливими, що мали нагоду побачити місця, про яких довідалися із передач китайської редакції ВСРР. Ліу Фажян розповідає про відвідані місця: Першого вечора нас дуже тепло прийняли в готелі «Золота корона» в Бістріці, а наступного дня нас прийняв мер міста Овідіу Крецу, для нас це була велика честь. Мерія поставила нам у розпорядженні гіда, який розповів нам про історію міста. Потім, у супроводі гіда, ми відвідали православну церкву, євангельську церкву, синагогу. Ми також відвідали галерею мистецтв та меморіальні будинки. Потім, наступного дня ми відвідали Музей порівняльного сучасного мистецтва в Синджорз Бей. Ми бачили там твори понад 800 художників, але переважна більшість експонатів були сільськогосподарські знаряддя. Ми також відвідали руїни стародавньої фортеці Родна. Фортеця побудована з дерева має щось особливе.

Розташована на висоті 900 метрів над рівнем море, місцевість Колібіца є воротами до гір Келімань. З 1923 року до 1975 року Колібіца була бальнеокліматичним курортом. Розповіді про особи, які вилікувалися від туберкульозу через цілющих властивостей повітря в цій зоні, були підтверджені дослідженням, здійсненим на замовлення Повітової ради Бістра-Несеудського повіту, яка бажала перевірити чи повітря в місцевості Колібіца дійсно має особливві властивості. Тут можна робити прогулянки пішки або із возом та санками, можна їздити у верхах, все у залежності від сезону та погоди. Туристична пропозиція дуже багата. І ті, хто любить адреналін може гарно провести час у місцевості Колібіца. Тут можна займатися найбільш захоплюючими видами пригодницького туризму такими як: каякинг, рафтинг, парапланеризм, альпінізм, скелелазіння або полювання. Ліу Фажян, переможець конкурсу Відпочинок у повіті Бістріца-Несеуд розповідає як провів час: У місцевості Колібіца ми провели три дні та дві ночі. Ми мали нагоду милуватися прекрасними краєвидами, а повітря було дуже хорошим, дуже чистим. Крім того, була велика тиша, спокійно, ми мали нагоду розслабитися.

У Бістріца-Несудському повіті є багато краєвидів які стали джерелом справжніх легенд. Але більшість туристів обирають провести канікули у горах Бергулуй. Тут можна милуватися рідкісними краєвидами, а тамтешні пансіонати мають виняткові умови для проведення відпустки на природі. Відомим у цих горах є перевал Бергеулуй, який робить зв’язок між горами Трансільванії та Молдови. Тут розташований й готель «Замок Дракули». Тут можна бачити клеп графа Дракули та недавно побудований тунель графа Дракули. Ліу Фажян розповідає: Третю частину нашої відпустки ми провели в «Замку Дракули» та відвідали склеп графа Дракули. Моя дружина трохи налякалася під час шоу, який мав місце там, коли відкрилася труна звідки вийшов «демон», мені здавався свого роду привид і ми трохи злякалися.

Переможці конкурсу Бістріца-Несудському повіті відвідали й інші атракції цього регіону. Деталі подає Ліу Фажян: Ми відвідали монастир Народження Пресвятої Богородиці в місцевості П’ятра Фентенеле. Цей монастир був побудований в 1928 році, а під час Другої світової війни тут була влаштована невеличка лікарня. Потім ми відвідали кам’яну дорогу з часів Римської імперії, недалеко від місцевості Фентенеле. Ми сподіваємося, що ця дорога буде зв’язкjv із майбутнім, щоб ми знову бачили виняткову долю Румунії.

ВСРР дякує всім радіослухачам, які залишилися вірними слухачами наших передач та готує новий конкурс з призами, головний приз якого буде відпустка до іншої туристичної зони Румунії.

Повіт
Бістріца-Несеуд дав країні упродовж час відомі імена в літературі й театрі, які
завоювали повіту місце в історії цих мистецтв. У театрі, окрім акторів,
розсіяних по всій країні, найвідомішим для всіх є режисер Раду Афрім. І в літературі
ми не можемо сказати Бістріца-Несеуд без Андрея Мурешану, Джордже Кошбука й
Лівіу Ребряну.Минуло
вже майже 12 років, відколи великий романіст Лівіу
Ребряну дав назву Міжнародному фестивалю театру й літератури Лівіу
Ребряну, організованому в кінці листопада, напередодні дня народження
письменника, Культурним муніципальним центром імені Джорджа Кошбука та мерією
Бістріци. Вистави й зустрічі між артистами проходять в галереї Будинок з
левами, синагозі та Полівалентному залі.

Дорел
Косма, директор Культурного центру імені Джорджа Кошбука розповідає:
Фестиваль запланував донести до публіки Бістріци якомога більше гуртів
професійного театру й літератури хорошої якості. Це фестиваль, де актуальні
театральні вистави, представлені професійними театрами з Тиргу-Муреша, Бая-Маре
й Бухареста запрошені до Бістріци й щовечора ставиться вистава. Але в преамбулі
вистави щодня проходять літературні зустрічі з письменниками з країни та з-за
кордону. Я був радий мати на протязі цих років письменників з Німеччини,
Франції, Італії, Греції, Туреччини. Їх роботи прибувають на місяць раніше і ми
стараємося, щоб принаймні одне з творінь, надісланих кожним, було перекладеним
і на румунську мову. Ми публікуємо їх в нашому журналі Зв’язки, щоб
люди змогли увійти в прямий контакт з тим, що пишуть наші друзі. Надзвичайно
приємно було мати й гостей з-за океану, із румунської діаспори. Професор д-р
Теодор Даміан, який веде журнал Ніжне світло, завжди присутній на
наших літературних і театральних заходах. Він був у великому захопленні від
того, що відбувається тут, в Бістріці, цим поєднанням між театром і
літературою. Чому я кажу поєднання? Тому що після закінчення вистав проходять
зустрічі між письменниками та акторами. На них обговорюються актуальні проблеми
на національному та міжнародному рівнях про роль літератури й театру в
поточному періоді.

І на
цьогорічному дванадцятому випуску
фестивалю Лівіу Ребряну братимуть участь румунські й
зарубіжні письменники з діаспори. Дорел Косма: З-за кордону вже оголосили
про свою присутність письменники з Туреччини, з якими у нас надзвичайне
співробітництво; із США – у нас є принципова домовленість пана Теодора Даміана;
письменники з Франції – пан Джоел Конте протягом останніх трьох років був
завжди тут, це особливо плідний сучасний поет, він є головою Франкомовної
асоціації з Парижу. Він провів у нас презентацію декількох книг і має кілька
поем, присвячених нашому місту, після зустрічі з Бістріцою та середньовічною
фортецею Бістріца, а також із мистецтвом письменників з цієї зони – Ребряну й
Кошбука. Ми ще чекаємо підтвердження участі з Італії, Ізраїлю – з Ізраїлю також
були щороку присутні письменники з Хайфи й Тель-Авіву. Ми очікуємо
підтвердження й від румунів з Канади. І радість – рік тому у нас був зв’язок і
надзвичайний контакт з письменниками з Китаю. Вони будуть присутні і в цьому
році.

Сучасним
письменником і дуже особливою людиною, якою Бістріца може похвалитися, є Іоан
Пінтя, в даний час менеджер Повітової бібліотеки імені Джорджа Кошбука з
Бістріци-Несеуд. Поет Іоан Пінтя навчався на теологічному факультеті й
керувався в рівній мірі по дорозі церкви й культури отцем Ніколае Штайнхардтом.
Іоан Пінтя робить запрошення зробити культурний туризм в Бістріці-Несеуд,
місці, де Лучіан Блага почав писати Божественні диференціали і де
народився батько письменника й дисидента Доріна Тудорана: Повіт
Бістріца-Несеуд є переважно культурним простором, я б насмілився сказати,
в основному літературним. Можливо, це диво місця. Всі три великі письменники
Лівіу Ребряну, Джордже Кошбук, Андрей Мурешану мають щось у своїй роботі,
пов’язане з цим простором. Ми не можемо уявити собі Ребряну чи Кошбука без
цього простору. Хоча біографічно в певний час вони жили в іншому місці, вони
забрали цю зону з собою. Винесли звідси теми для своєї поезії, своїх романів
звідси, з цієї зони Бістріци-Несеуд. Нещодавно я надрукував міні-альбом під
назвою Місця й літературні пам’ятники повіту Бістріца-Несеуд. Це
дуже добре продокументований матеріал, дуже добре сформульований. Ми надіслали
цей міні-альбом і до туристичних центрів повіту. Цей міні-альбом містить всю
літературну карту Бістріци-Несеуд. Про Ребряну, Кошбука, Андрея Мурешану знають
усі. Можливо, відомо менше про Іона Поп Ретеганул чи Вероніку Мікле, яка
народилася тут, в Несеуді, і була поетесою й коханою національного поета Міхая
Емінеску. Можливо, мало хто знає, що тут, в Бістріці-Несеуд, зокрема в П’єтріш
та Прунду Бергиулуй, жив великий
письменник – Раду Петреску. Крім того, дуже часто в Синджорз-Бей в минулі часи
приїжджав Александру Одобеску. Є багато листів, які він посилав до своїх рідних
звідси, із Синджорз-Бей. Я вже не кажу про Валя -Вінулуй, де знаходиться
Будинок письменників і де побували всі великі письменники – класичні,
сучасні… Отже, коли ми говоримо про
Бістріцу-Несеуд, ми говоримо про великі імена в літературі, які народилися тут,
та про великі літературні імена, які тут побували. Вони певним чином
переплелися з біографією й творчістю цієї зони.

Починаючи
з 2007 року, кінець червня збирає на вулицях Бістріци лицарів та принцес, які
відроджують середньовічну атмосферу й відтворюють восьмисотрічну історію міста.
Йдеться про Святкування Середньовічної Бістріци – фестиваль, організований
культурною асоціацією Середньовічна Бістріца, який дійшов у цьому
році до X випуску.

Флорін
Сесерман, виконавчий голова Асоціації Середньовічна Бістріца,
розповідає з якими очікуваннями був створений фестиваль: У 2007 році ми
організували перше Святкування Середньовічної Бістріци, через яке ми поєднали
місто Бістріца з Семигородом, давньою мережею укріплених середньовічних міст
Трансільванії. В інших містах існували середньовічні фестивалі. Перший з них
почався одразу ж після 1990 року в Сігішоарі. Ми запропонували собі відродити
історію цієї фортеці. Ще з першого випуску ми інсценізували на вулиці, в центрі
міста й серед людей, моменти з історії нашого міста. Так ми пролили світло на
героїв, про яких мешканці Бістріци
наших днів не знали абсолютно нічого, як, приклад, коваль Пфафенбрудер, який в
1602 році відбив майже сам найманців генерала Басти. Вони обложили фортецю
Бістріца протягом двох місяців і в якийсь момент їм вдалося здолати стіну. Тоді
прийшов цей коваль Пфафенбрудер, який залишив осторонь алебарду і взяв у руки
найбільший молоток зі своєї майстерні, він увійшов і посіяв серед ворога
паніку. Інші мешканці фортеці надихнулися з цього і відбили напад. Це лише один
з історичних моментів, які ми інсценізували у дотеперішніх десяти випусках. Ні
в одному з інших міст-укріплень Трансільванії, де є середньовічні фестивалі, не
інсценізовані моменти з конкретної середньовічної історії даного міста.

Після
десяти випусків, Флорін Сесерман каже, що їм вдалося досягти своєї мети. Багато
мешканців Бістріци особливо слідкують за цими історичними фрагментами і багато
дітей беруть у них віддано участь. Ось ще одна розповідь про фестиваль від
Флоріна Сесермана: Як правило, ми організовували облоги і оборони
фортеці. Діти завжди приходять, щоб захистити місто. Одного разу один з
лицарів-солдатів армії, яка облягала місто, увійшов у місто між двома
фрагментами інсценізації, щоб купити сигарети. І до нас прийшла група з дуже
обурених п’яти дітей, які хотіли запитати нас, чи може ворог увійти в місто,
коли захоче. Від місця, де знаходився їхній табір, та людина зробила 200
метрів, щоб увійти в центр нашого міста. Діти були обурені. Тоді я, приховуючи
посмішку, але показуючи перед ними занепокоєння, послав охорону зловити його. Я
зробив дітям це задоволення. Цей ефект відродження сьогоднішніх жителів міста
Бістріца для середньовічної історії фортеці є найбільшим задоволенням, яке я
міг пережити після десяти випусків фестивалю.

Коли
мова йде про програму одного з випусків Святкування Середньовічної Бістріци,
Флорін Сесерман пояснює, що організатори намагаються бути природними і уникають
святковості: На підставі того, що б могли зробити ми, була складена
програма. В кожному з випусків вона включає вуличну анімацію з лицарями й середньовічною
зброєю -дітям найбільше подобається побачити лицарів у бою. Я каштелян ще з
першого випуску. Одного разу була репліка від публіки на якесь зауваження і я
сказав, що не існувало б лицарів, якби не було принцес. Лицарі б’ються, лицарі
втілюють честь, хоробрість, самопожертву, але всі вони хочуть завоювати серце
принцес. Я зробив цей зв’язок з вуличною анімацією з лицарями й принцесами, і
лицарі завжди повинні зосередити всі зусилля, щоб завоювати посмішку й повагу
однієї з принцес. Потім у нас є вуличний театр, тому що в Румунії є багато
груп, які співають і роблять вуличну анімацію із середньовічним театром. На
кожен випуск ми запрошуємо кілька гуртів, які виконують середньовічну музику і
серед людей, і на малій та великій сцені на вечірніх спектаклях. Але ми маємо й
менестрелів 21 століття. З цим типом програм нам вдалося залучити публіку,
утримати її біля нас і тепер, ми переконані, у нас є вірна публіка. В цьому
році, на десятому випуску, у нас був прем’єрний момент в культурному житті
фортеці: ми мали проекцію відеомеппінг, в якій ми включили уривки з усіх
попередніх випусків фестивалю, фрагменти з історичними пам’ятками Бістріци, з
історією нашого міста. Цю проекцію можна побачити й на YouTube.

Іншою
прем’єрою X-го випуску Святкування Середньовічної Бістріци була присутність
німецької групи Фарфарелло, відомою в Румунії, тому що один з її
засновників, скрипаль Мані Нейман, був членом знаменитої рок-групи
Фенікс під час її німецького періоду, а гітарист Улі Бренд, все з
Фарфарелло, співпрацював, у свою чергу, з групою Ніку Ковачі. У
Бістріці група Фарфарелло зробила презентацію свого нового
дискографічного альбому ZeitZone.

Повіт
Бістріца-Несеуд дав країні упродовж часу відомі імена в літературі й театрі,
які завоювали повіту місце в історії цих мистецтв. У театрі, окрім акторів,
розсіяних по всій країні, найвідомішим для всіх є режисер Раду Афрім, а в літературі:
Андрей Мурешан, Джордже Кошбук й Лівіу Ребряну.

Минуло
вже майже 12 років, відколи великий романіст Лівіу Ребряну дав назву
Міжнародному фестивалю театру й літератури Лівіу Ребряну,
організованому в кінці листопада, напередодні дня народження письменника,
Культурним муніципальним центром Джордже Кошбук та мерією Бістріци.
Вистави й зустрічі між артистами проходять в галереї Будинок з
левами, синагозі та Полівалентному залі. Дорел Косма, директор Культурного
центру Джордже Кошбук уточнює: Фестиваль
запропонував собі привести до публіки Бістріци якомога більше гуртів
професійного театру й літератури хорошої якості. Це фестиваль, де актуальні
театральні вистави, представлені професійними театрами з Тиргу-Муреша, Бая-Маре
й Бухареста, запрошені до Бістріци й щовечора ставиться вистава. Але в
преамбулі вистави щодня проходять літературні зустрічі з письменниками з країни
та з-за кордону. Ми були раді мати на протязі цих років письменників з
Німеччини, Франції, Італії, Греції, Туреччини. Їх роботи прибувають на місяць
раніше і ми стараємося, щоб принаймні одне з творінь, надісланих кожним, було
перекладеним і на румунську мову. Ми публікуємо їх в нашому журналі
Зв’язки, щоб публіка змогла увійти в прямий контакт з тим, що
пишуть наші друзі. Надзвичайно приємно було мати й гостей з-за океану, із
румунської діаспори. Університетський професор д-р Теодор Даміан, який веде
журнал Ніжне світло, завжди присутній на наших літературних і
театральних заходах. Він був у великому захопленні від того, що відбувається
тут, в Бістріці, цим поєднанням між театром і літературою. Чому я кажу
поєднання? Тому що після закінчення вистав проходять зустрічі між письменниками
та акторами. На них обговорюються актуальні проблеми на національному та міжнародному
рівні про роль літератури й театру в поточному періоді.

І на цьогорічному
дванадцятому випуску фестивалю Лівіу Ребряну братимуть участь
румунські й зарубіжні письменники з діаспори. Дорел Косма: З-за кордону
вже оголосили про свою присутність письменники з Туреччини, з якими у нас
надзвичайне співробітництво; із США – у
нас є принципова домовленість пана Теодора Даміана; письменники з Франції – пан
Джоел Конте протягом останніх трьох років був завжди тут, це особливо плідний
сучасний поет, він є головою Франкомовної асоціації з Парижу. Він провів у нас
презентацію декількох книг і має кілька поем, присвячених нашому місту, після
зустрічі з Бістріцою та середньовічною фортецею Бістріца, а також із мистецтвом
письменників з цієї зони – Ребряну й Кошбука. Ми ще чекаємо підтвердження
участі з Італії, Ізраїлю – з Ізраїлю також були щороку присутні письменники з
Хайфи й Тель-Авіву. Ми очікуємо підтвердження й від румунів з Канади. І радість
– рік тому у нас був зв’язок і надзвичайний контакт з письменниками з Китаю.
Вони будуть присутні і в цьому році.

Сучасним
письменником і дуже особливою людиною, якою Бістріца може похвалитися, є Іоан
Пінтя, в даний час менеджер Повітової бібліотеки Джордже Кошбук
Бістріци-Несеуд. Поет Іоан Пінтя навчався на теологічному факультеті й
керувався в рівній мірі по дорозі церкви й культури отцем Ніколае Штайнхардтом.
Іоан Пінтя робить запрошення зробити культурний туризм в повіті Бістріца-Несеуд,
де Лучіан Блага почав писати Божественні диференціали і де народився
батько письменника й дисидента Доріна Тудорана: Повіт
Бістріца-Несеуд є переважно культурним простором, я б насмілився сказати,
в основному літературним. Можливо, це диво місця. Всі три великі письменники Лівіу Ребряну, Джордже Кошбук, Андрей Мурешану
мають щось у своїй роботі, пов’язане з цим простором. Ми не можемо уявити собі
Ребряну чи Кошбука без цього простору. Хоча біографічно в певний час вони жили
в іншому місці, вони забрали цю зону з собою. Винесли звідси теми для своєї
поезії, своїх романів звідси, з цієї зони Бістріци-Несеуд. Нещодавно я
надрукував міні-альбом під назвою Місця й літературні пам’ятники повіту
Бістріца-Несеуд. Це дуже добре продокументований матеріал, дуже добре
сформульований. Ми надіслали цей міні-альбом і до туристичних центрів повіту.
Цей міні-альбом містить всю літературну карту Бістріци-Несеуд. Про Ребряну,
Кошбука, Андрея Мурешану знають усі. Можливо, відомо менше про Іона Поп
Ретеганул чи Вероніку Мікле, яка народилася тут, в Несеуді, і була поетесою й
коханою національного поета Міхая Емінеску. Можливо, мало хто знає, що тут, в
Бістріці-Несеуд, зокрема в П’єтріш та Прунду Бергиулуй, жив великий письменник Раду Петреску. Крім того, дуже часто в
Синджорз-Бей в минулі часи приїжджав Александру Одобеску. Є багато листів, які
він посилав до своїх рідних звідси, із Синджорз-Бей. Слід згадати про Долину
Вина, де знаходиться Будинок письменників і де побували всі великі письменники
– класичні, сучасні та інші. Отже, коли ми говоримо про Бістріцу-Несеуд, ми говоримо
про великі імена в літературі, які народилися тут та про великі літературні
імена, які тут побували. Вони певним чином переплелися з біографією й творчістю
цієї зони.

Сьогодні ми знову запрошуємо вас на радіоподорож Бістріца-Несеудським повітом, під час якої розкажемо про його багате минуле та багатокультурність. А супроводжуватимуть нас преподобний
отець Іоан Димбута директор повітового центру культури Гаврил Цермуре.

Бістріца-Несеудський повіт розташований в
північно-центральній частині Румунії, там де Східні Карпати зустрічаються з
Трансільванським плато. Традиційні місцеві хати в оточенні зелених соснових
лісів, села, в яких зберігаються старі традиційні костюми і звичаї та м’якість
природи є головними принадами для туристів з усього світу, які відвідують цей
район.

Перша згадка про місто Бістріца, повітовий центр Бістріца-Несеудськcького повіту,
датується 1264 роком, воно будучи гарним колишнім німецьким бургом з добре
збереженим старим центром. Близько 1330 року угорський король Людовик Великий
мав різні битви в цій частині Трансільванії з угорськими дворянами. Бістріцькі
сакси воювали на боці короля, який, після заспокоєння дворян віддячив саксів оголосивши їх бург вільним містом з правом на вільну
торгівлю так само як Будапешт, а також, між іншим, з правом мати свою печатку, власний
суд і внести в герб міста елементи символу королівського дому Анжу. Король
Угорщини Людовик Великий був членом французької династії Анжу, символом якої
був страус з підковою в дзьобі. Так пояснюється наявність страуса на гербі
Бістріци.

Бістріца-Несеудський повіт є рідним краєм відомих румунських
письменників Лівіу Ребряну та Джордже Кошбука, а також автора Гімну Румунії
Андрея Мурешана. Він є й винятковою фольклорною зоною та регіоном, де відмінно
збереглися культура та духовно-релігійні традиції. Преподобний отець Йоан Димбу з
Несеудського православного благочиння пояснює важливість села та зв’язок між
школою та церквою. Село є матрицею, село є початком усього. Село це місце, де
як казав Лучіан Блага досі зберігається вічність. Стільки часу, скільки село
зберігатиме своє міцне місце в підсвідомості людей, не зникнуть й іншої духовні
цінності нашого народу. Відносини зі школою мають дуже глибокі коріння і не
зв’язані з якоюсь конкретною людиною. Це співвідношення засноване на розумінні
того, що одне належить іншому. Церква і школа є основними інститутами
румунського народу. У Бістріца-Несеудськcькому повіті ми маємо різнобарвну
конфесійну картину, в якій більшість складають православні румуни. Разом з нами
живуть інші конфесії: католики, греко-католики, протестанти, протестанти різних
напрямків: лютерани, нео-протестантські конфесії: п’ятидесятники, баптисти і так далі.

У місті Бістріці проводяться масштабні культурні заходи. Починаючи з
саксонської Квітної неділі, коли проходить фестиваль Ostermarkt, до
пізньої осені в жовтні коли тут проходить Фестиваль духових оркестрів і
Бістріцська осінь, майже щотижня відбувається щонайменше одна
культурна подія. Звичайно, не всі з тим же розмахом, але Середньовічний
фестиваль у червні, організований знаменитим румунським фольк-співаком Флорін
Сесерманом, вже відомий у всій Трансільванії і за її межами. Не менш популярним
є й Міжнародний фольклорний фестиваль Весілля Замфіри, що традиційно
відбувається в липні, і, як правило, збирає у Бістріці щонайменше 10-15 фольклорних
колективів з Європи та інших куточків світу.

Багато культурних заходів
організовуються в приміщенні місцевої синагоги. Вона була побудована в 1856
році і є однією з найгарніших історичних пам’яток міста, стверджує директор Повітового
центру культури Гаврил Цермуре. На жаль, з огляду на те, що в останні
півстоліття у місті не було необхідного мінімуму десяти чоловіків-євреїв, тут
не проводилися богослужіння і будівля синагоги занепала. За згодою Федерації
єврейських громад в Румунії ми перейняли цю будівлю, відреставрували її та
використовуємо в культурних цілях. У синагозі міста Бістріці проходить
переважна більшість культурних заходів. Майже кожен день у нас відбувається
одна подія. Проте приміщення найкраще підходить для камерної музики, воно має
відмінну акустику. Ми побудували сцену і придбали фортепіано Ямаха з Японії.
Кожен музикант, який зіграв на сцені бістріцської синагоги захотів суди повернутися. Отож ця будівля використовується
для всіх культурних і освітніх заходів. Крім того, на балконі ми облаштували
художню галерею. Ми не змогли збільшити кількість місць на балконі, оскільки
балконна решітка є невід’ємною складовою архітектури синагог ашкеназі. Так
виникла ідея створення художньої галереї, де часто влаштовуються виставки. У
нас є багата колекція картин, більше 700 одиниць, малюнки, невеликі твори
скульптури і т.д. Ми не стягуємо жодної плати за використання приміщення, тому
місцеві школи та установи мають в розпорядженні надзвичайне місце для проведення різних заходів.

Наша сьогоднішня рубрика Туристична
Румунія добігає кінця, але ми повернемося до Бістріца-Несеудського повіту, щоб
дізнатися, що надихнуло тут Брема Стокера написати знаменитий роман Дракула.
А до того часу запрошуємо всіх до участі у нашому конкурсі Відпочинок у повіті
Бістріца-Несеуд, володар головного призу якого отримає можливість побачити
місто та регіон на власні очі.

Присвячуємо сьогоднішню туристичну передачу новому конкурсу ВСРР під назвою Відпочинок у повіті Бістріца-Несеуд. Рушимо, отже, на північ Румунії, до повіту з туристичним потенціалом, зі спеціальними місцями, культурними, історичними та природними пам’ятками.

Овідіу Теодор Крецу, мер міста Бістріца, зробить короткий історичний огляд: Місто Бістріца було засноване саксонськими поселенцями в XI-XII ст. На основі лінгвістичних доказів, фахівці кажуть, що ці поселенці походять із зони Люксембургу. Явним є те, що в 1241 році документ люксембурзького монастиря свідчить про те, що на місто Носа, бо так звали місто Бістріца в той період, напали татари, які убили 6000 чоловік. Це вражаюча цифра для 1241 року. Це перше документальне свідчення про місто Бістріца. Воно було створено і розвинулося як саксонська колонія. Так розвинулися й ремесла. На розвиток міста вплинула й орієнтація жителів Бістріци протягом історії. У 1330 році угорський король Людовік Великий вів битви в цій області з угорськими дворянами. Тутешні саксонці були на боці короля, який, після того як заспокоїв дворянство, відплатив саксонцям, подарувавши їм назву вільного королівського міста, надавши їм право на проведення великого ярмарку, подібно тому з Будапешта, і право мати печатку та власний суд.

Старий центр міста нагадує про багате минуле. Найстарішим історичним пам’ятником у місті є колишня церква меншин, в даний момент православна церква, зведена між 1270 – 1280 рр. Тоді, Євангельська церква в центрі стала символом міста. Більше того, ви опинитеся в місті з багатою культурною діяльності, як ми дізнаємося з менеджера Повітового центру культури Бістріца-Несеуд, Гавріла Цермуре. Повітовий культурний центр розгортає свою діяльність на двох планах: з одного боку, у плані традиційної культури, сільської культури в цілому, з іншого боку – міської культури. Таким чином, у нас є спеціалізована служба з питань дослідження, розвитку і збереження традиційної культури. Маємо повний сезон камерної музики, виставкову програму в найважливішій арт-галереї міста, організуємо літературні заходи, організуємо масштабні фестивалі. У ході постійного музичного сезону, на додаток до пропозиції Фонду Товариство концертів, який ми заснували у місті 20 років тому, Повітовий центр з питань культури організовує близько 60 концертів камерної музики і понад 15 симфонічних концертів у рік.

Одним з улюблених місць туристів є Море в горах, бо так називають місцеві жителі Колібіцу, затишне місце в горах, на березі величезного озера, де люди живуть своїм тихим життям, займаючись тваринництвом і сільським господарством. Більше про це розповість Васіле Коруціу, власник пансіонату Fishermans Resort: Ми розташовані у підніжжі гір Келімань, в 40 км від міста Бістріца, в 17 км від Перевалу Тіхуца, відомого завдяки легенді про Дракулу, і ми знаходимося в чудовій низовині, що є перевагою для нас з географічного і кліматологічного поглядів. Наше повітря є найчистішим в країні. Вміст озону є у найвищій концентрації. Ми користуємося тут, практично, перевагами моря і гір, тому нашим гаслом є Море в горах. Маємо 80 місць для поселення, ресторан на 250 місць, винний льох, невеликий спа-центр для відпочинку і оздоровлення, невеликий тренажерний зал. Маємо спортивні майданчики під відкритим небом, човни для прогулянок по воді. Ми організуємо рибальські екскурсії, позашляхові маршрути, пішохідні маршрути з гідом до піку Келімань (2000м.), що розташований в 18 км від нас. Вскорі ми привеземо й коней для кінного спорту та прогулянок на возі або санках взимку.

Голова Повітової ради Бістріца-Несеуд Еміль Раду Модован розповідає про цей повіт з прекрасними краєвидами та дуже працьовитими людьми: Це середнього розміру повіт на близько 330.000 жителів, розподілений він на 62 територіальні одиниці, з одним адміністративним центром, трьома великими містами та 58 комунами. У нас є чудові місця: два національні парки (Національний парк Гори Келімань та Національний парк Гори Родней) з найбільш озонованим повітрям в країні, це було доведено в результаті досліджень проведених в районі озера Колібіца, легендарний замок Дракули і територію яку Брем Стокер відвідав перед тим як написати роман, за яким був знятий фільм режисером Френсіс Форд Копполою. Далі, вздовж Долини ріки Сомеш, розташований курорт Синджорз-Бей зі своїми цілющими мінеральними водами, якими проводиться лікування багатьох захворювань шлунку, жовчного міхура, селезінки і цілої категорії інших проблем травного апарату.

І, якщо ви любите легенди, якщо ви любите гострі відчуття, то ви не повинні пропустити візит до Готелю Замок Дракули. Ана Марія Мускар, менеджер готелю зізналася, що готель хотів бути втіленням атмосфери знаменитого роману Брема Стокера. Це дуже вражаюча будівля з дуже високими точками, з дуже низькими пунктами, з багатьма природними елементами, з дуже привабливим дизайном інтер’єру: багато червоного, багато чорного, драконами. Маємо два пункти, що представляють великий інтерес в нашому замку. Одним з них є склеп графа Дракули, а іншим є недавно побудований тунель графа Дракули. Це довший тунель, кілька десятків метрів, яким турист дістається до склепу графа. Атмосфера напівтемряви, адекватна музика та наші програми, про які я вам зараз не розповім, бо вони повинні залишитися сюрпризом, ми створюють незабутні моменти для любителів гострих відчуттів. Ми організуємо тематичні вечірки на свято Хеллоуїн та Бал відьм в замку. Всі ці свята завершуються Балом графа Дракули аж до світанку.

Дорогі друзі! Ми запрошуємо вас взяти участь у новому конкурсі з призами «Відпочинок у повіті Бістріца-Несеуд», присвяченому одному з найгарніших повітів Румунії, що має величезний туристичний потенціал, з надзвичайними і цікавими місцями, а також з численними культурними, історичними та природними пам’ятками.

Отож слухайте передачі ВСРР, читайте наші матеріали на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook чи Twitter і вам буде легко дати правильні відповіді на конкурсні запитання, що мають бути надіслані не пізніше 15 липня 2016 року.

У конкурсі розігрується головний приз – восьмиденний тур Бістріца-Несеудським повітом з повним пансіоном з 15 по 30 вересня цього року для двох слухачів ВСРР. Точніше наші гості відпочинуть у місті Бістріца, у горах, на перевалі Тіхуца, в Готелі «Замок Дракули» та в місцевості Колібіца на березі однойменного штучного озера в надзвичайному природному оточенні. Як зазвичай, володарі головного призу мають покрити власними коштами лише витрати на дорогу до Румунії і назад та на оформлення візи. На учасників конкурсу очікують багато цінних і цікавих призів від наших спонсорів і партнерів.

Спонсорами конкурсу виступають: Готель «Замок Дракули» в місцевості П’ятра Финтинеле, Готель «Золота корона» у м. Бістріца та Fisherman’s Resort у Колібіці. Партнерами конкурсу є: Повітова рада Бістріца-Несеуд, Мерія міста Бістріца, Несеудське православне благочиння, Бістріцька філія Спілки образотворчих митців Румунії, Бістріца-Несеудський центр з питань культури, Музей порівняльного мистецтва в Синджорж-Бей, Культурнрий фонд «Концертна спілка» – Бістріца.

Запитання:

– Назвіть адміністративний центр Бістріца-Несеудського повіту.

– Як називається штучне озеро, на березі якого відпочинуть володарі головного призу конкурсу?

– Назвіть головного героя відомого роману та багатьох популярних фільмів, чиє ім’я тісно пов’язане з повітом Бістріца-Несеуд?

Просимо написати, що спонукало вас до участі в цьому конкурсі, і чому ви слухаєте передачі ВСРР. Не зволікайте з листами! Розіграш призу відбудеться щойно після завершення конкурсу.

Бажаємо вам успіху!

Сьогодні завітаємо на північ Румунії до повіту Бістріца-Несеуд. Це область, де ми можемо займатися всіма видами туризму. Ми ознайомимось з містом, повітовим центром Бістріца, де можна відвідати архітектурні пам’ятники, стародавні храми і музеї. Потім відправимось в гори, де знаходимо курорти, заповідники, озера надзвичайно гарні і цікаві печери. А в горах є села з древніми традиціями і легендами – як наприклад легенда про Дракулу.

Країна, в якій є декілька країн, так описує Бістріца- Несеудський повіт Богдан Іван, речник Повітової ради Бістріца- Несеуд: Географічно та історично Бістріца- Несеуд надає відвідувачам можливість поринути в минули через контакт із саксонським бургом Бістріца, одна із семи історичних фортець Трансільванії, але й за допомогою іміджу румунського селянина, який тепер у третьому тисячолітті, виглядає так як його описано в румунській класичній літературі (у романі Іон письменника Лівіу Ребряну). Водночас дорога Джонатана Харпера, головного героя роману Дракула Брема Стокера починається з міста Бістріца, продовжується Долиною Бергеу і завершується у перевалі Тіхуца. Там ще збереглися і тепер історії та міфи про Дракулу. Ми намагалися використати їх в рамках фестивалю, ініційованого два роки тому, Йдеться про Фестиваль часнику. Він проводиться на початку вересня, і до цих пір у ньому взяли участь щонайменше десять тисяч туристів.

Але кожна поїздка починається в місті Бістріца, яке розташоване в підніжжі гір Бергеулуй, через яке протікає однойменна річка. Перша документальна згадка про місто відноситься до 1264 року. Старий центр міста нагадує про багате минуле. Найстарішим історичним пам’ятником міста є колишня церква меншин, в даний час православна церква, побудована з 1270 по 1280 рр. Особливий інтерес представляє комплекс Sugalete, що складається з 13-ох будівель з арками, які в ХУ і XVI століттях утворювали торговельний комплекс фортеці.

І, не в останню чергу, можливо, найбільш оцінений туристами пам’ятник, Євангельська церква, в центрі, яка стала символом міста. Будівництво церкви у її нинішньому вигляді було завершено в 1563 році. Тут ви можете побачити меблі виготовлені п’ять століть тому, і не тільки, розповідає Богдан Іван, речник Повітової ради Бістріца-Несеуд: Крім історії та дуже тісного зв’язку з нашим минулим у місті Бістріца є найвища вежа євангельської церкви побудована з каменя, в Трансільванії. Довжина вежі 75 метрів, яка існує вже 450 років. Всі туристи зможуть піднятися на дзвіницю з ліфтом. Наявність ліфта в євангельській церкві, як нашому меру подобається говорити, є унікальною від Відня до Москви.

З Бістріце ми подаємось в гори де знайдемо затишні, архаїчні місця де збереглись давні традиції, а люди живуть спокійно, займаючись тваринництвом і сільським господарством. Одне з місць, де ви, безумовно, захочете залишитись більше це курорт Колібіца. Водосховище з однойменною назвою знаходиться на висоті 900 метрів, з площею близько в 270 га і довжиною 13 кілометрів. Андрея Спину, турагент Туристично- інформаційного центру Бістріца-Бергеулуй, представляє туристичну пропозицію: “Тутешнє водосховище є головною атракцією в зоні. Воно знаходиться в східній частині повіту Бістріца- Несеуд де сходяться гори Бергеу з горами Келіман. Крім того, приблизно 2% Природного заповідника Келіман знаходяться на території нашого села. Тут можна подорожувати, їздити верхи, прогулятись на кареті або покататись на санках. Природні ресурси, якість повітря, води, флора і фауна є особливими. Але можна практикувати і пригодницький туризм: каякінг, рафтинг, парапланеризм, альпінізм, полювання. Пропозиція дуже багата.

Курорт Колібіца є унікальним місцем у Східній Європі, каже Богдан Іван, речник Повітової ради Бістріца- Несеуд: Повітря в цій області можна порівняти з повітрям Альпів. Воно має цілющі властивості за рахунок концентрації негативних іонів, озону і йоду. У той же час, люди можуть насолоджуватися прекрасними ландшафтами. Серед них і озеро Колібіца море в горах, і всі ті, хто побував там можуть це підтвердити. Ті, хто приїжджає до Бістріца- Несеудського повіту можуть куштувати страви традиційної кухні. У цій зоні готуються страви за рецептами, що збереглися протягом сотень років від наших предків. У той же час, у нас є багато народних майстрів, що виготовляють традиційні костюми і багато інших предметів специфічних середньовічному і постсередньовічному періоду. Тим не менш, можна випити доброго вина Лекінца (Lechinţa), в даний час представлене брендом Ліліак. Він виграв десять золотих медалей на міжнародних винних конкурсах по всьому світу.

Туристичною атракцією Бістріца-Несеудського повіту є конезавод у місцевості Беклян. Тут ви побачити коні породи Ліпіцанер, коні Австро-Угорської імперії, походження яких сягає 1580 року. На Беклянському конезаводі вирощують чорного ліпіцанера, який є досить рідкісним у світі. А неподалік дороги, що повязує курорт Ватра-Дорней з Бістріцею, на перевалі Тіхуца, розташований монастир Фентенеле, побудований в 1928 році.

В даний час, Повітова рада Бістріца- Несеуд впроваджує проект з побудови Центру верхової їзди в Долині Бергеулуй по трасі описаній в романі Дракула Брема Стокера. Діти трьох-чотирьох років і дорослі можуть навчитися їзді. Плани розвитку туризму включають створення гірськолижного курорту в районі озера Колібіца.

Немає проблем з розміщенням. Ви знайдете гостьові будинки і готелі різного ступеня комфортності, все за доступними цінами, від 20 до 90 євро за нічліг зі сніданком.