Radio România Internațional

Tag: бієнале

  • Проєкт Румунії на Венеційській бієнале

    Проєкт Румунії на Венеційській бієнале

    “Що таке робота /What Work Is” – обраний проєкт, який представлятиме Румунію на 60-й Міжнародній художній виставці – Венеціанській бієнале/La Biennale di Venezia. Проєкт належить художнику Шербану Саву і представлений в Румунському павільйоні в Джардіні делла Бієнале та в Новій галереї Румунського інституту культури та гуманітарних досліджень у Венеції з 20 квітня по 24 листопада 2024 року. Темою проєкту, запропонованого Шербаном Саву, є взаємозв’язок між роботою та дозвіллям.

    Шербан Саву – візуальний митець, який живе і працює в Клужі (північний захід Румунії), випускник Клузького Університету мистецтв, художник-реаліст, який фіксує повсякденне життя і сучасне існування в Румунії, з пристрастю до тем, пов’язаних з роботою і задоволенням. Куратором проєкту на Венеційській бієнале є художник Чіпріян Мурешан, колега та співробітник Шербана Саву. Художник Шербан Саву розповів про проєкт, який представлятиме Румунію на Бієнале: “Що таке робота/What Work Is” – це назва поеми Філіпа Левіна, поета, який ставив собі питання про те, що таке робота, і відповідав на них у абсолютно чудовому способі. Я знайшов себе в його віршах. Не випадково моя книжка 2018 року має в основі п’ять віршів Філіпа Левіна, присвячених роботі. Я працюю над цією темою або цікавлюся нею вже досить давно. У певному сенсі, я дивився на неї через фільтр історії мистецтва, з огляду на пропагандистське мистецтво до 89-го року, яке все ще з нами і існує сьогодні, але вже не так помітно. І, як казав Чіпріян, ми ще не знаємо, як до роботи ставитися. Минуло надто мало часу, щоб ми могли спокійно чи об’єктивно до неї ставитися. Ми занадто суб’єктивні. І тому ми торкнулися теми роботи, намагаючись зрозуміти, ким ми є насправді сьогодні. Але за допомогою мистецтва, її історії”.

    Що публіка зможе побачити на бієнале? Шербан Саву: “У Центральному павільйоні буде великий поліптих з 40 з чимось робіт. Домінантна стіна, очевидно, буде доповнена цокольною конструкцією, на якій будуть виставлені чотири моделі, чотири моделі знакових будівель з мозаїчними вставками. А в Новій галереї Румунського інституту культури ми протягом семи місяців створюватимемо масштабну мозаїку зі сценою пікніка, сценою відпочинку, першотравня, але першотравня, відмінного від того, яким він був раніше. Першотравень, який люди можуть святкувати так, як вони хочуть, без пропагандистського підтексту”.

    Чому Шербан Саву обрав поліптичну форму представлення свого мистецтва: “Це канонічна форма. Я дивлюся на реальність і навколишнє середовище через фільтр історії мистецтва, а політичне, релігійне мистецтво певним чином слугує моїй ідеології, як і релігія. … Раніше робота була частиною офіційного мистецтва, пропагандистського мистецтва, і вона була фундаментальною для побудови суспільства. Зараз, очевидно, все змінилося, і мені було цікаво подивитися, як люди сьогодні можуть знайти свою незалежність, як вони можуть обійти виробничі системи і знайти свою автономію. Робота, звичайно, передбачає стан відчуження, особливо робота за кордоном, відчуження з боку тих, хто їде далеко від дому, але також і з боку тих, хто повертається після тривалого перебування за кордоном і повертається в інші реалії, від яких відчуває себе відчуженим”.

    Куратор проєкту, Чіпріян Мурешан, розповів нам більше про тему та натхнення проєкту, а також про стосунки між двома творчими особистостями: “Митці мають особливі стосунки з роботою. Як художник, я насправді не є куратором за професією, зараз я куратор за обставинами, тому що я сусід Шербана по майстерні, тож ми ділимо одну майстерню, але робота для нас, художників, означає зранку йти в майстерню до вечора, і працювати не обов’язково з певним результатом. Звісно, художники можуть бути і богемними. … Ми почали з відбору робіт. Можна сказати, що ми досить швидко дійшли висновку, тому що перебуваємо на одній хвилі через те, що ділимо майстерню. Ми досить інтуїтивні,  рухалися і прийшли висновку”.

    Чіпріян Мурешан описує елементи виставки на бієнале і зробила короткий портрет Шербана Саву: “Шербан Саву за фахом художник. Однак він десь у 2008-2009 роках почав трохи працювати з мозаїкою. Йому дуже подобалися античні мозаїки, римські, грецькі. В павільйоні ми побачимо добірку картин з 2005 по 2024 рік, 45 картин, зібраних у своєрідній святині, скажімо так, щоб зробити своєрідний діалог з Венецією”.

    На завершення, комісар Венеційської бієнале з боку Румунії, Йоана Чокан, розповіла про процес відбору проєктів та цьогорічний вибір: “Мушу сказати, що кожного разу румунський павільйон на Венеціанській бієнале не залишається непоміченим. Цього року присутні майже 90 країн з національними павільйонами, а Румунії пощастило з 1938 року мати власний павільйон в Джардіні бієнале. Щоразу Румунія відправила сюди надзвичайно важливих митців: Ніколая Грігореску, Штефана Лукіана, Генрі Мавродіна, Джету Бретеску або Адріана Геніє, щоб наблизитися до сучасної епохи. Напевно, це буде дуже улюблений павільйон, де люди знайдуть сцени, які їм дуже знайомі. … Я думаю, що більше художників, більше кураторів повинні мати сміливість брати участь у бієнале. Так, конкуренція завжди надзвичайно жорстка, але я думаю, що кожен повинен докласти зусиль, всі люди, які хочуть, і надіслати свої файли на розгляд журі. Це складний процес, особливо для членів журі, як національних, так і міжнародних. Це складний процес, тому що відповідальність дуже велика, адже ми надсилаємо проєкт, який представляє країну. Це дійсно складний процес”.06

  • Необхідність культурного діалогу

    Необхідність культурного діалогу

    Незважаючи на низку проблем зі здоров’ям в останні місяці, Папа Франциск прибув у неділю до Венеції в свою першу поїздку в цьому році. Це перший з 2013 року візит Папи до цього міста, а також перший раз, коли Понтифік відвідав Венеційську бієнале – престижну мистецьку виставку, експонати якої спонсоруються багатьма країнами. У тому числі й Румунією, чий проєкт представлений в павільйоні країни в Джардіні делла Бієнале і в Новій галереї Румунського інституту культури і гуманітарних досліджень у Венеції. Папа Франциск сказав, що приїхав на бієнале, щоб віддячити митцям за візит до Ватикану в червні минулого року, коли він зустрічався з ними в Сікстинський капелі.

    Зустріч у Венеції дала Понтифіку можливість ще раз підкреслити, що «світу потрібні митці» і що митці покликані створювати справжні «міста-притулки» з біблійним резонансом. «Було б важливо, якби різні мистецькі форми могли повсюдно утвердитися як своєрідна мережа міст-притулків, що спільно працюють над тим, щоб позбавити світ від безглуздих і порожніх антиномій, за якими завжди стоїть відторгнення іншого», – сказав Верховний Понтифік під час зустрічі з представниками різних напрямків мистецтва, які зібралися в храмі Святої Марії Магдалини, що виконує функцію каплиці в’язниці Джудекка, де Папа розпочав свій візит із зустрічі з ув’язненими.

    Венеційська бієнале, яка триває з 20 квітня по 24 листопада цього року, проходить вже у шістдесятий раз і представляє роботи дев’яти сучасних художників. Проєкт, що представляє Румунію, – це виставка творів румунського художника Шербана Саву «Що таке робота?», куратором якої є Чіпріан Мурешан, котра досліджує складність стосунків між роботою та дозвіллям. Тема цьогорічної бієнале «Чужі всюди» сильно перегукується з творчістю Шербана Саву, який досліджує почуття дезорієнтації та зміщення – його роботи виводять на перший план труднощі роботи за кордоном та їхній вплив на почуття приналежності та ідентичності.

    Наступним етапом короткого перебування Папи у Венеції була площа перед Базилікою делла Салюте, де він звернувся до молоді. «Сьогодні ми живемо швидкими емоціями, миттєвими відчуттями, інстинктами, які тривають лічені миті. Але так далеко не заїдеш. Спортивні чемпіони, як і митці, науковці, показують, що великих досягнень не можна досягти в одну мить, все і одразу. І якщо це справедливо для спорту, мистецтва і культури, то ще більшою мірою це стосується того, що має найбільшу вагу в житті: віри, любові», – сказав він.

    «Ми живемо в оточенні подарунків, серед великої кількості часто непотрібних речей, занурені в штучні продукти, які призводять до втрати благоговіння перед красою, яка нас оточує. Але створіння спонукає нас бути творцями гармонії та краси, творити те, чого раніше не існувало. Життя вимагає, щоб його дарували, а не керували ним. Вийдімо з гіпнотичного світу соціальних мереж, які анестезують нашу душу», – закликав Папа Франциск. Опісля, у традиційній недільній молитві під час церемонії на площі Святого Марка, перед понад 10 тисячами вірян Папа Римський знову закликав до миру і, говорячи про вплив надмірного марнотратства на навколишнє середовище, закликав «дбати про наш спільний дім».

  • Румунія на Венеціанській бієнале мистецтв

    Румунія на Венеціанській бієнале мистецтв

    Головна подія міжнародної сцени сучасного мистецтва, Венеціанська мистецька бієнале незабаром, 20 квітня, відчинить свої двері і Венеція стане, таким чином, світовою столицею мистецтва на більш ніж сім місяців. Подія, яка організовується кожні два роки, а тепер уже у своєму 60-му виданні, об’єднує понад 330 митців, переважно з Латинської Америки, Африки, Близького Сходу та Азії. Так само, 88 національних експозицій будуть представлені в історичних національних павільйонах в Джардіні та Арсеналі або в центрі Венеції.

    Бієнале відкриється центральною виставкою під назвою “Іноземці скрізь“, куратором якої є Адріано Педроса, перший куратор бієнале з Південної Америки. За його словами, вислів “Іноземці скрізь” має кілька значень. “По-перше, це означає, що куди б ви не пішли і де б ви не були, ви завжди будете зустрічати незнайомців: вони є/ми є скрізь. По-друге, де б ви не були, ви завжди по-справжньому і глибоко в душі є незнайомцем”, – пояснює Адріано Педроса.

    Румунська пропозиція називається “Що таке робота”, підписана Шербаном Саву та куратором Чіпріаном Мурешаном. Проєкт, який досліджує зв’язок між роботою та дозвіллям, буде виставлений у Національному павільйоні, відкритому в 1938 році істориком Ніколає Йорга, а також у самому серці Венеції, в Новій галереї Румунського інституту культури та гуманітарних досліджень.

    У румунському павільйоні відвідувачі побачать понад 40 картин – погляд на практику Саву за останні п’ятнадцять років. Як повідомляє Румунський інститут культури, виставка досліджує іконографію роботи, черпаючи натхнення в історичному реалізмі та пропагандистському мистецтві країн, що входили до так званого “Східного блоку”. Замість того, щоб прямо кидати виклик або демонтувати ці дискурси, Саву ставить їх під сумнів, прагнучи зобразити моменти паузи і призупинення, в яких розмивається межа між роботою і дозвіллям, зазначає Румунський інститут культури.

    Ці моменти невизначеності виникають як віддзеркалення ширших соціальних трансформацій і криз. Щербан Саву, зі свого боку, заявив, що його цікавить “світ між світами, між селом і містом, між роботою і дозвіллям, світ гібридний, невизначений або такий, що починає формуватися, світ периферії, який містить у собі всі можливості майбутньогоˮ. “Багато моїх персонажів, – пояснює митець, – відпочивають у робочий час і працюють у вільний, у стані анархічного підвішування, поза виробничою системою”.

    Персонажі Шербана Саву, як він сам стверджує, є антитезою до ідеї та репрезентації робітника в офіційному мистецтві комуністичного режиму, вони не є ані героїчними, ані монументальними. Водночас вони говорять про крах збанкрутілого соціально-політичного проєкту, але передусім про сьогоднішнє життя, в якому він намагається знайти своє місце і сенс.

  • 21 березня 2024 року

    21 березня 2024 року

    САМІТ – Глави держав та урядів ЄС разом з експертами зібралися в Брюсселі на саміт, покликаний дати новий поштовх розвитку атомної енергетики. Ця галузь повернулася до уваги Європи після війни в Україні та необхідності скорочення викидів від традиційної промисловості. Атомна енергетика є чистою і енергонезалежною, на відміну від вітрової або фотоелектричної, де виробництво залежить від погоди, а Румунія є одним з лідерів у сфері нових технологій. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що Румунія прагне розвивати свою програму ядерної енергетики і працює зі Сполученими Штатами над впровадженням технології малих модульних реакторів. Йоганніс підкреслив, що Бухарест хоче стати регіональним лідером у ядерних операціях, експертизі та ланцюжку поставок. Повернення до ядерної енергетики не подобається екологічним неурядовим організаціям, які влаштували акції протесту в Брюсселі паралельно із зустріччю європейських лідерів і закликають зосередити інвестиції виключно на відновлюваних джерелах енергії. У бельгійській столиці президент Румунії також бере участь у засіданні Європейської ради та розширеному саміті Євро.

    НПВС – Румунії залишилося трохи більше двох років, щоб досягти всіх цілей, визначених у Національному плані відновлення та стійкості, фінансовому пакеті грантової та кредитної підтримки, головним чином спрямованому на вирішення проблем, спричинених пандемією COVID-19. Попередження прозвучало в Бухаресті від чиновників Європейської Комісії, відповідальних за реалізацію НПВС. На конференції, присвяченій оцінці стану реалізації НПВС в Румунії, чиновники попередили, що невиконання проміжних цілей може призвести до того, що країні доведеться повернути отримані гроші. Румунські урядовці запевняють, що План в цілому прогресує порівняно з минулим роком.

    УРЯД – Уряд у Бухаресті сьогодні затвердив програму державної допомоги для стимулювання інвестицій. Вона передбачає виділення понад 50 мільйонів румунських леїв на підтримку, зокрема, регіональних інвестицій, що мають соціальний та економічний вплив на розвиток місцевих громад. Передбачається, що місцеві МСП також братимуть участь у цих інвестиціях в якості постачальників у регіональних проєктах. На початку зустрічі прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що виконавча влада виділить ще 500 мільйонів євро на будівництво нового медичного комплексу для клінічної лікарні “Фундень”. У той же час, один мільярд леїв буде виділено на реконструкцію лінії метро Берчень-Піпера, найбільш завантаженого маршруту метро в Бухаресті. І останнє, але не менш важливе: румунська виконавча влада ухвалила новий Лісовий кодекс, який, зокрема, передбачає посилення покарання за крадіжку деревини.

    БІЄНАЛЕ – Цього року Румунія буде представлена на знаменитій Венеціанській бієнале мистецтв в Італії. Пропозиція Румунії називається “Що таке робота” і підписана Шербаном Саву. За словами експертів, художник ілюструє аспекти повсякденного життя з майже фотографічною точністю, приділяючи особливу увагу особистим станам, в тому числі досліджуючи універсальний досвід роботи за кордоном і те, як він переосмислює поняття дому. На Венеційській бієнале, яка триватиме з 20 квітня по 24 листопада, будуть представлені роботи з 87 країн світу.

    КІНО – Фільми з добірок Канн, Берліна, Локарно, Венеції, Торонто та Аннесі увійшли до програми 28-го Фестивалю французького кіно в Румунії, який пройде з 21 по 31 березня в Бухаресті та 12 інших містах країни. У кінотеатрах та альтернативних культурних просторах відбудеться понад 100 кінопоказів, – повідомляють організатори. Вони вирішили відкрити фестиваль у Бухаресті комедією “Важкий рік” (“Une Annee Difficile”) режисерів Олів’є Накаша та Еріка Толедано, авторів “Недоторканних” – одного з найбільших касових успіхів Франції.