Tag: вади

Простий
візерунок: діти наносять на папір кольорові плями, а Роксана Ене та її син Александр, члени колективу ROXY&KIDS ART, аналізують і переосмислюють їх, даючи їм сенс. Досвід, про який ми розповідали раніше: діти граються у чарівному світі кольорів
та речовин, олівців, фломастерів, фруктів, шоколаду і навіть зубної пасти, а дизайнери Роксана та Александр продовжують цю
незвичайну подорож.

Кілька
кольорових плям на папері можуть бути приводом для створення складних картин, з персонажами. Дуже експресивних картин… Але чи йдеться
про добровільну або мимовільну експресивність, ніхто не знає. І це тому,
що мова йде про мистецькі проєкти, зроблені дітьми з аутизмом, синдромом Дауна, психічними травмами. Роксана Ене ще з 2010 року впроваджує, у Румунії та Німеччині, арт-проєкти в дитячих центрах або у закладах для дітей з різними вадами.

Кілька
років тому вона видала книгу, доповнену дитячими малюнками із заголовком «Ти
бачиш те, що бачу й я?» та підзаголовком «Творча книга для дітей, батьків та
вчителів», а проєкт, в рамках якого вона була здійснена, був зосереджений на
потребах дітей з вадами.

Минулого
року ми зустріли її на міському фестивалі «Жінки на Метесарь», де вона презентувала
свої плахти, зроблені в її майстернях колаборативного мистецтва – як елемент
народного костюма, що зустрічається як у Румунії, так і в Німеччині. Плахти з
візерунками користувалися великим успіхом, їх можна носити
на талії, над грудьми, з розрізами збоку тощо. Багато дизайнерських творінь
Роксани носили на відомих заходах, таких як фестиваль Ґопо та інші. Однак успіх проєктів полягає не в
оцінці створених робіт та їх купівлі, а в сумах благодійних коштів, зібраних
для підтримки дітей з вадами.

Так,
минулого листопада була презентована колекція одягу «heART COUTURE» (спідниця з
тюлю, плахти, футболки, шарфи) в рамках показу моди за участі 20 молодих людей
із синдромом Дауна та 20 звичайних дівчат- волонтерів, на якій і дизайнерами, і
моделями були люди з синдромом Дауна.

Й
оскільки весна приносить відродження на всіх планах, Роксана Ене та команда
ROXY&KIDS ART запропонували новий проєкт: «Минулого року, приблизно в цей самий період, «народилася» плахта. Через
рік були створені бандани. Я побачила їх ніби вперше у житті. Я ніколи не надавала значення
цим предметам одягу, вони мені не пасують, я завжди носила шарфи, більше на
шиї, ніж на голові. Коли я побачила дітей у лікарні ім. Марі Кюрі у 2017 році,
деякі з них носили бандани для голови. І мене дуже вразило те, як вони виглядали.
Відтоді минуло три роки, але їхній вигляд якось глибоко врізався в пам’ять. Щоб
подарувати радість цим дітям я запропонувала їм стати творцями цієї бандани і
думаю, що це принесло їм відчуття радості та гордості – «дивись, що я ношу,
дивись, що маю!». Насправді я подумала, що й батьки можуть їх носити, як
своєрідну уніформу, або лікарі чи медсестри, на знак солідарності. Ось такою є
історія цього проєкту.»

Так само
як історія виникнення плахт і колекція «heArt Couture» і бандан є
результатом колаборативного мистецького проєкту, – пояснила Роксана: «Я пішла до
лікарні ім. Марі Кюрі і запропонувала групі з 7-8 дітей намалювати абстрактний
малюнок. Потім взяла роботу кожної дитини, зробила кольорову копію і працювала
над цим малюнком, не втручаючись в оригінал. Я дивлюсь на нього як ми дивимося на
небо і помічаємо хмари, що мають всілякі форми. Хмара може бути у вигляді
слона, а дитина може побачити на небі хмару в вигляді трактора чи дерева. Про
це йде мова, про явище метаморфози в мистецтві. Усе дуже просто. І коли
аналізую цю роботу, я не роблю її кращою, а просто переосмислюю.»

Техніка,
яку винайшли Роксана та Александр виникла з потреби, вони багато працюючи з
дітьми із невербальним аутизмом, яким вони намагаються допомогти, намагаючись стати
їхнім голосом. Крім бажання
реїнтерпретації певних мистецьких форм, команда ROXY&KIDS ART має великі
плани на майбутнє. Як і в попередніх проєктах вони хочуть підвищити рівень обізнаності
широкої громадськості, а також продовжити збір коштів для дітей з різними проблемами,
– каже Роксана: «Я намагаюся! Перш за все, я подумала про всіх дітей і вважаю,
що й ті дорослі, здорові, красиві і прекрасні діти можуть зробити багато чого для інших,
можливо щось не дуже цікаве, але корисне! Тому я подумала, що ця бандана
якось з’єднає швидше, ніж будь-яка інша форма мистецтва, яку я здійснила раніше.
Я поділилася своїми задумами з молодими людям, а зараз через кілька тижнів від
виникнення ідеї, ми вирішили провести благодійний захід, аби зібрати кошти, пропонуючи
допомогти, купити і подарувати бандану цим дітям.»

Проєкт
має великий успіх і вже користується великою підтримкою!

Анімаційні вистави, з ляльками та акторами – це спокуси Театру Гонг для дітей та молоді у місті Сібіу. Установа була створена в 1949 році. Театр Гонг – одна з перших професійних установ свого роду в країні, спрямована на виховання та художнє формування дітей та молоді, використовуючи найновіші та різноманітні форми вираження театрального мистецтва, а також на проекти, які особливу увагу приділяють освіті через участь та соціальну інтеграцію. Таким чином, в кінці минулого року театр Гонг став першим театром у Румунії з допоміжною системою прослуховування для людей з вадами слуху.

Ми дізналися деталі цього проекту від Адріана Цібу, менеджера Театру для дітей та юнацтва в Сібіу: Відколи я прийшов у театр Гонг, я хотів, щоб рівень доступності до театру був як найбільшим, ми хочемо бути частиною громади. У цьому сенс, у першій фазі, я запровадив декілька театральних семінарів для дітей з аутизмом та синдромом Дауна, але я зрозумів, що в місті є багато глухих дітей, які не приходять в театр. Ми намагалися знайти рішення, і одна з ідей полягала в тому, щоб відкрити іншу аудіосистему, щоб їхній досвід був близьким до нормального у театрі.

Емоції театральної вистави передаються в основному за допомогою голосу і музичних інструментів, і ніхто не повинен бути позбавлений цієї радості, підкреслив також наш співрозмовник. І оскільки це вперше, коли театр в Румунії надає таку послугу для широкої публіки, ми запросили Адріана Цібу розповісти про, що саме йде мова: «Це інноваційна система, яка працює на відносно простій системі: звук переймається із залу за допомогою спеціальних мікрофонів, а потім переміщується за допомогою звукоінженера через систему Wi-Fi прямо на телефон користувачів або на пристрої, які ми надаємо безкоштовно з театру. Прийом звуку обробленого з сцени здійснюється за допомогою програми доступної безкоштовно на телефонах, що працюють під управлінням операційної системи Andoid і IOS. Йдеться про застосування аплікації Sennheiser MobileConnect. Звук передається найвищою якістю за допомогою чотирьох аудіоканалів і дозволяє регулювати частоту відповідно до потреб людей, що використовують ці пристрої. Ми говоримо тут практично про кращий доступ бабусь і дідусів та людей похилого віку, які не можуть чути добре, котрі, використовуючи ці навушники мають доступ до більш якісного звуку зі сцени. Крім того, для глядачів як дітей, так і дорослих з кохлеарною імплантацією, ми придбали 20 пристроїв, які можуть передавати звук із зали, як звуковий сигнал до мозку, мова йде про певні вібраційні типи. Доступ до пристроїв або індукційних циклів безкоштовний, на основі бронювання квитків у нашій касі театру.

Бронювання можна здійснити по телефону або онлайн у касі театру не пізніше, ніж за два дні до виставки. Театр Ґонґ може надати глядачам до 30 пристроїв допоміжного прослуховування на одну виставу, але рекомендує, щоб користувачі смартфонів налаштовували власні телефони для прямого підключення до системи прослуховування.
Як для будь-якої прем’єри, система була перевірена перед офіційним запуском, сказав Адріан Цібу: Система працює з жовтня. Ми хотіли мати два місяці тестування. Ми запросили на наші вистави дітей із Школи інклюзивної освіти міста Сібіу. Ми внесли деякі корективи після їх відгуків, і тепер вони можуть отримати нормальний доступ до будь-якої вистави. Система може бути використана для будь-якого типу подій, будь-то наші вистави або інші події, конференції або кінопрезентації, тільки для першого поверху театру, а не й для другого. У майбутньому ми запровадимо цю систему і в іншому залі.

Для імплементації цієї системи театр Гонг у Сібіу співпрацював з Мерією та місцевою радою Сібіу, які привітали цю ініціативу та повністю покрили витрати на цю послугу. Пристрої можуть використовуватися виключно в рамках заходів, організованих театром Гонг в Сібіу.

Слід також нагадати, що театр Гонг користується широким національним та міжнародним визнанням, представляючи Румунію на великих культурних подіях Європи, Америки, Африки та Азії.

Надана допомога батьками, у перші роки життя дітям з вадами упродовж часу повинна скоротитись, оскільки вони будуть змушені засвоїти навички, щоб стати незалежним і в змозі заробити на хліб. Таким чином, асоціації, які підтримують їх завчасно ініціюють діяльності та уроки у цьому сенсі. Йдеться і про “Освітній центр Ралука” асоціація з міста Клуж, що надає допомогу молодим людям з синдромом Дауна. Центр був заснований Адріаною Аврам та її чоловіком, які вирішили допомогти цим молодим людям, але й їхній дочці Ралука.

По закінченні школи, Ралука залишилися за межами суспільства, вважає її мати, тому що її ніде не приймили на роботу. Адріана Аврам: “Професійна діяльність почала проводитися навесні 2013 року, коли я облаштувала напівпрофесійну кухню, у відкритті якої взяв участь перший переможець конкурсу MasterChef Румунія. Я побачила тоді, що ці молоді люди справляються на кухні, вони готували страви разом з переможцем. З цієї нагоди, ми подумали відмовитись від зроблених вдома бутербродів і готувати обід в рамках асоціації. З тих пір, двоє молодих людей щоденно працюють на кухні.”

Крім кулінарії, молодим людям Освітнього центру Ралука дуже подобається малювати, робити квіткові декори та прикраси на свята. Тому і здобуті ними навички будуть спрямовані на подібні галузі. Адріана Аврам: “Навіть цього року діти здобули фах квіткового декоратора. Тепер ми готуємо працівників у сфері торгівлі, але їхні шанси отримати роботу невеликі. Причиною є незнання потенціалу цих людей. Кожен поспішає, і ні у кого немає терпіння з людьми з синдромом Дауна. Ми вирішили цього року відкрити захищений центр, де всі ці люди можуть працювати. У той же час, ми прагнемо зробити щось у продовольчій сфері. Я ще не знаю, що саме буде оте “щось”, тому що ми стикаємось з упередженнями та стриманістю.”

Місце, де молоді люди з синдромом Дауна не зіткнулися з упередженням це піцерія в Клужі, де в даний час один з молодих людей Освітнього центру Ралука проводить практику з надією, що в певний момент, він і інші молоді люди будуть там працювати.

Більш відома за кордоном, ніж в Румунії, дислексія- це нездатність оволодіти навичками читання текстів, що починає бути помітним в шкільні роки дитини. Тому може виникнути у дітей з нормальним коефіцієнтом інтелекту і проявляється труднощами читання, письма та складання тексту. Труднощі можуть виникнути і в навчанні математиці, що називається дискалькулія. Для них, і для їхніх батьків, компанія OMV Румунія провела перший табір для розвитку особистості та креативності дітей та підлітків з дислексією в Румунії, за підтримки Румунської Асоціації дітей, які страждають на дислексію в Тиргу-Муреші. Табір є частиною соціальної програми: “Продовжуйте читати” перша програма в Румунії, присвячена дислексії. Анджела Іон, актриса, засновник «Бухарестської Асоціації дітей з дислексією” і мати дівчинки, яка страждає від дислексії, представить структуру табору: “На першому етапі приїхали діти віком до 10 років і група їх старших братів, які, в свою чергу, страждали від психічних розладів, але яких вони у переважній більшості подолали. До них відноситься і моя 15 річна дочка та ще одна 17 річна дівчина, як і дівчина, яка страждала на дислексією, і нині працює психологом, і їй вдалося подолати багато з цих проблем і навіть спеціалізуватися в галузі, яка завдала їй так багато проблем. До другої частини табору входять діти віком до 15 років, також з групою старших братів. Вправи і заходи, запропоновані в таборі спрямовані на знання та самопізнання і встановлення більш тісних зв’язків між батьками і дітьми. Дуже багато ми працювали в напрямок згуртованості між батьками, дітьми, і потім між групами батьків і дітей. Це був табір для батьків з дітьми з дислексією. Батьки побачили, що незважаючи на проблеми з якими діти стикаються в школі, вони виняткові діти.”

Доказом цієї якості є те, що, можливо, як компенсація, діти з деслексією мають сильні художні нахили, тенденції, які можуть бути розвинуті тільки через власну впевненість та довіру показану батьками. Анджела Іон: “У результаті наших обговорень і нашої діяльності ми переконались, що головними є впевненість, довіра. Ми констатували, що всі ми з дефіцитом що стосується “довіри”, і прийшли в табір з невеликою довірою в наші здатності освоїти проблему наших дітей. Ми прийшли з малою довірою до наших дітей, навіть якщо ми теоретично знаємо, що вони можуть бути надзвичайними. Крім того, деяким дітям бракувало довіри у власні сили, але вони зрозуміли, через контакт зі схожими дітьми, що їх проблеми можуть бути вирішені. Таким чином, вони здобули довіру в себе, але й ми, батьки подолали недовіру, і йдемо звідси з позитивним почуттям.”

Отож, з великою довірою в здібності дітей і відкидаючи упередження, суспільство може приймити в своє лоно цих молодих людей, як будь-яких інших, але вони потребують трохи заохочення.

Майже щодня ми отримуємо електронною поштою інформацію про різні складні курси для обдарованих дітей або тих дітей, чиї батьки сподіваються, що можуть включити їх категорії обдарованих. І це тому, що кілька десятиліть Румунія пишалася надзвичайними результатами одержаними обдарованими дітьми на міжнародних конкурсах. Це був головним аргументом для підтримки румунської системи освіти. Таким чином, невдачі системи в отриманні досягнень у випадку звичайних дітей могли бути не ураховані, а у випадку інтеграції дітей з фізичними та психічними вадами, система освіти є повністю непідготовленою.

Відповідно даним на 2013 рік Генерального управління з питань соціальної допомоги та захисту дитини, з понад 72.700 дітей з окремими вадами в Румунії, приблизно 24.100 ходять до звичайної школи, тобто менше третини. Хоча Румунія прийняла європейське законодавство про захист дітей та осіб з фізичними та психічними вадами та зобовязалася забезпечити всі необхідні пільги цим особам, застосування цього законодавства на практиці триває довго і має окремі недоліки.

Але, на щастя кілька неурядових організацій створили програми для інтеграції та покращення якості навчання дітей з окремими вадами. Одним з таких прикладів є проект “Давайте знову відкрити для себе школу”, який розгортається вже третій рік поспіль. Якою є мета проекту та наскільки був він досягнутий ми дізналися від менеджера проекту Данієли Вішояну: “На даний момент, ми можемо говорити про 1.860 дітей, які брали участь в організованих нами таборах у рамках проекту або в ательє літніх школах та недільних школах. Вони брали участь разом зі своїми батьками. Мета проекту полягає в тому, щоб показати і дітям з особливими потребами, що вони можуть щось зробити за допомогою їхнього розуму та їх рук. Ми дуже задоволені, що до завершення проекту батьки можуть бачити результати.”

І оскільки система освіти повинна допомогти всім дітям і молодим людям, незалежно від їх ситуації інтегруватися та навчатися, в рамках проекту були знайдені й варіанти, за допомогою яких, соціальна інтеграція дітей з фізичними та психічними вадами може бути полегшена. Проект “Давайте знову відкрити для себе школу” залучив й іноземних експертів, які працювали з дітьми та їхніми батьками. Були організовані зустрічі з фахівцями у сфері догляду за дітьми з фізичними та психічними вадами, а накопичена інформація була введена до підручника. Про що йде мова розповідає Данієла Вішояну: “Минулого року ми надрукували підручник з альтернативної освіти, в якому ми говоримо про дітей з особливими потребами, представляємо окремі види роботи або вправи, які можуть бути організовані для цих дітей. Але ці методи можуть бути застосовані в будь-яких шкільних рамках для поліпшення взаємодії між дітьми та педагогами, які працюють з ними або стати основою для батьків у роботі з їхніми дітьми. Підручник також містить інші альтернативні форми навчання, визнаних в Румунії. У підручнику експерти спеціалізованих центрів, як наприклад з Сімерії або Корабії, які працюють з дітьми з найсерйознішими діагнозами, говорять про їхній досвід або переваги альтернативних форм навчання. Йдеться про шість альтернативних форм здобуття освіти в Румунії, визнаних Міністерством освіти, які розгортаються в наших школах. Найвідомішою є програма Step by step, але слід згадати й інші альтернативні форми здобуття освіти як наприклад: Jena, Montessori та Waldorf.”

Підготовка педагогів та спеціалістів у перспективі інтеграції осіб у суспільстві є іншою досягнутою проектом метою. Вже 400 акредитованих фахівців можуть застосовувати засвоєні ними методи роботи з дітьми з особливими потребами. Проект “Давайте знову відкрити для себе школу” планує на майбутнє відкрити сенсорну кімнату, яка буде поставлена у розпорядженні терапевтів та дітей з особливими потребами. Данієла Вішояну: “Якщо все буде добре, ми зможемо відкрити у квітні сенсорну кімнату в Бухаресті. Сенсорна кімната це особливе приміщення для терапії, рекомендованих для дітей з особливими виховними потребами, в якій існує дуже мякі меблі та яка містить звукові структури, що вібрують, а діти з вадами сприймають звук через вібрацію. Кімната має світлові панно, так що можна працювати в тіні або півтіні, для дітей, які мають проблеми із зором. Все це допомагає дитині більше залучатися до терапевтичного процесу.” Будь-яка ініціатива у цьому сенсі покращує інтеграцію дітей з окремими вадами.