Tag: Ватикан

  • Відносини Румунії з Ватиканом

    Відносини Румунії з Ватиканом

    Румунський простір, який сьогодні є переважно християнсько-православним, був місцем духовної та релігійної інтерференції. Багатоконфесійне співіснування християн задокументоване з часів Середньовіччя, джерела фіксують присутність меншин поряд з більшістю: католиків поряд з православними, реформатів і євангелістів поряд з католиками і православними, греко- і римо-католиків поряд з реформатами і православними, неопротестантів та інших конфесій. Найдавніша католицька присутність на румунській території знаходиться на внутрішньокарпатській території, а саме в архієпархії Алба-Юлія, яка була заснована ще в XI-му столітті.

    У римо-католицькому соборі в Алба-Юлія похований князь Трансільванії і регент Угорщини Янош Гуньяді, батько угорського короля Матвія Корвіна, католик румунського походження, який помер від чуми в 1456 році. Рання католицька присутність на румунських позакарпатських територіях пов’язана з Угорським та Польським королівствами. Католицькими єпископствами на східних і південних схилах Карпат були Сіретське на півночі, засноване в ХІІІ-му столітті, Мілковське у регіоні Карпатської дуги, також з ХІІІ-го століття, і Северінське, на злитті Карпат і Дунаю, з ХІV-го століття. До піднесення Османської імперії на південному сході Європи наприкінці ХІV-го століття католики і православні, хоча часто розділені політичними ідеями, були частиною одного християнського світу. Пізні хрестові походи були союзами між католицькими і православними королями і князями, а в антиосманських коаліціях ХVІІ-го та ХVІІІ-го століть брали участь армії всіх християнських конфесій.

    У міру того, як османський вплив на північ від Дунаю зменшувався з ХVІІІ-го століття і західні ідеї модернізації проникали у Молдовське та Волоське князівства, католицька присутність також зростала. Перші два королі Румунії з династії Гогенцоллернів-Зігмарінгенів, Кароль I і Фердинанд I, за яких сформувалася і розширилася сучасна румунська держава, були католиками. У 1883 році за Папи Лева XIII-го була заснована Бухарестська римо-католицька архиєпархія. А апостольський лист «Praecipuum munus» від 27 квітня 1883 року, яким Святий Престол підніс апостольське вікаріатство Валахії до рангу архиєпископства, став визнанням важливості румунської держави, яка в 1881 році стала королівством.

    Наприкінці Першої світової війни Румунія та Ватикан формалізують двосторонні відносини. Хоча католицька присутність у Румунії була історичною основою відносин між двома країнами, у 1920 році розпочалося створення посольств. Першим румунським дипломатом, акредитованим у Ватикані став Дімітріє Пенеску, який вручив свої вірчі грамоти Папі Пію XI-му.

    У 1927 році Конкордат, підписаний двома сторонами, гарантував практику католицького богослужіння в Румунії. Документ, який набув чинності 7 липня 1929 року, передбачав, що католицька віра «повинна сповідуватися і здійснюватися вільно і публічно на всій території Румунії». Конкордат також передбачав визнання правосуб’єктності Католицької Церкви Румунії, релігійні лідери повинні були бути громадянами Румунії, а Католицька Церква могла відкривати школи, лікарні та інші соціальні та освітні установи.

    Представництво Румунії у Ватикані було підвищено до рівня посольства 22 грудня 1938 року, а в 1940 році воно знову стало легацією. Наприкінці Другої світової війни, переможена і окупована радянською армією Румунія була повністю підкорена новим комуністичним режимом. Антизахідна політика прорадянського режиму в Бухаресті досягла найжорсткіших форм, у відносинах з Ватиканом це означало денонсацію 17 липня 1948 року Конкордату 1927 року. Односторонній розрив дипломатичних відносин з Ватиканом означав демонтаж католицьких храмів у Румунії та переслідування віруючих. У той час як іноземці зазнали лише вигнання, громадяни Румунії поповнили ряди політичних в’язнів.

    Мати Клара, світське ім’я якої було Катерина Ласло, вступила до монастиря у віці 13 років і була засуджена до 15 років ув’язнення, з яких відсиділа 14. У 2003 році вона розповіла Центру усної історії Румунського радіо про те, як, будучи адміністратором будівлі Апостольської Нунціатури в Бухаресті, стала свідком її виселення щойно після того, як румунська влада вирішила розірвати зв’язки зі Святим Престолом.

    «Його Високоповажність О’Хару викликали до Міністерства закордонних справ і сказали, що він і його соратники протягом 48 годин повинні покинути країну, але мають право передати будівлю під опіку посольства на свій вибір. Оскільки посольство Швейцарії було нейтральним, він обрав цю країну. О’Хару звинуватили в шпигунстві, в тому, що він був шпигуном Папи Римського. І протягом 48 годин він мав виїхати. Тоді було прийнято, коли посольство від’їжджало, мати прощальну вечерю з іншими послами, які ще залишалися в країні. Була організована прощальна вечеря, а о 12 годині, коли вона закінчилася, всю будівлю опечатали, залишили тільки одні двері в підвалі для сестер, для нас, які там жили, а також будинок на подвір’ї де жили троє ченців. Ми вийшли із запаленими свічками до вхідних дверей, звідти вийшли всі дипломати і саме там нам дали ключ від швейцарського посольства.»

    Хоча взаємини Румунії з Ватиканом були розірвані між 1948 і 1989 роками, певна відлига у двосторонніх відносинах спостерігалася після того, як у 1968 році Папа Павло VI (1963-1978) прийняв на неофіційній аудієнції голову Ради Міністрів Йона Георге Маурера та міністра закордонних справ Корнелія Менеску. 26 травня 1973 року румунький комуністичий лідер  Ніколає Чаушеску здійснив урочистий візит до Ватикану, де був прийнятий Папою Павлом VI.

    Після 1989 року в Румунії були вжиті заходи для забезпечення свободи релігійних обрядів. Дипломатичні відносини між Румунією та Святим Престолом були відновлені в останній день 1989 року, 31 грудня, через дев’ять днів після падіння комуністичної диктатури 22 грудня, а на рівні посольств – 15 травня 1990 року.

    Справді особливим моментом у двосторонніх відносинах стала зустріч у Ватикані 5 січня 1989 року, коли Патріарха РПЦ Феоктиста, який перебував у Римі на шляху до Індії, з приватним візитом прийняв Папа Іван Павло ІІ (1978-2005). І вони розвинулися аж то того, що в 1999 році Румунію з першим візитом Папи Римського до православної країни відвідав Іван Павло ІІ.

  • 5 червня 2019 року

    КОНСУЛЬТАЦІЇ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у середу після переговорів
    з лідерами всіх парламентських партій щодо
    результатів референдуму 26 травня про правосуддя закликав політичні партії підписати пакт про
    зміцнення європейського курсу Румунії. Документ має втілити на
    практику результати референдуму та здійснення реформи правосуддя з
    урахуванням рекомендацій Венеційської комісії та Європейської комісії. Глава
    держави також повідомив, що запропонує сторонам, які підпишуть пакт,
    взяти на себе зобов’язання якнайшвидше внести відповідні зміни до законодавства
    для забезпечення дотримання як в країні, так і за кордоном повноцінного і
    ефективного здійснення права голосу громадянами Румунії. Ці заяви Клаус
    Йоханніс зробив за підсумками сьогоднішніх переговорів з
    представниками усіх парламентських партій та фракції нацменшин у нижній палаті
    румунського законодавчого органу.




    ВАТИКАН – Папа Франциск присвятив свою публічну аудієнцією, що відбулася
    сьогодні на площі Святого Петра 3-денному апостольському візиту, який він
    здійснив нещодавно до Румунії. Верховний
    Понтифік розповів у Ватикані про усі моменти свого перебування у Бухаресті,
    Яссах, Шумулєу-Чук і Блажі, наголосивши на важливості беатифікації семи
    греко-католицьких священомучеників, а також на важливості зустрічі з
    представниками ромської громади у Блажі. «Прошу Пречисту Діву Марію принести
    рясні плоди для Румунії», – сказав Папа Франциск наприкінці середової зустрічі з
    прочанами у Ватикані.




    НЕГОДА
    – По всій Румунії до п’ятниці оголосили штормове попередження, синоптики
    обіцяють зливи та град. Протягом наступної доби очікуються сильні опади у південно-західних,
    західних, північних, центральних, гірських районах, і місця на решті території
    країни. Синоптики прогнозують грози, подекуди сильні зливи, місцями град та
    шквали. Кількість опадів складе 15 літрів на квадратний метр, подекуди 30-40
    л/кв.м. Максимальна температура повітря становитиме від 22 до 30 градусів за
    Цельсієм. Очікуються підйоми рівнів води у багатьох річках, в тому числі в
    Дунаї, що може спричинити їх вихід з берегів. У районах більшості водотоків країни
    попередження про небезпеку повені діє до
    четверга. У той же час на наступні два тижні упродовж всієї течії Дунаю оголошено
    помаранчевий або жовтий рівні небезпеки повені. Відповідно до останніх даних влади
    близько 160 населених пунктів у 28 повітах та Бухарест потерпають від негоди, кілька
    сотень будинків та домогосподарств і понад 20 вулиць були підтоплено. Крім того
    стихія практично повністю блокувала дорожній рух на окремих ділянках доріг національного
    чи повітового значення.

    КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії сьогодні відклав на 3 липня розгляд конституційного подання про незаконність створення палат у складі трьох суддів Верховного суду Румунії. Це вже п’яте відкладення винесення рішення у цій справі. Відповідна конституційна скарга була подана соціал-демократом Флоріном Йордакє, коли тодішній спікер нижньої палати румунського парламенту Лівіу Драгня делегував йому повноваження спікера Палати депутатів. Нагадаємо, що 20 травня Конституційний суд відхилив подання опозиційної Націонал-ліберальної партії, стверджуючи, що Флорін Йордакє мав право звертатися зі скаргою про конституційно-правовий конфлікт між судовою та законодавчою гілками влади. З іншого боку голова Верховного суду Крістіна Тарча заявила, що протягом останніх 15 років Верховний Суд розглянув 170 справ, які підпадають під дію закону про запобігання, виявлення та покарання корупційних правопорушень.

  • Румунські єпископи, беатифіковані Ватиканом

    Румунські єпископи, беатифіковані Ватиканом

    Папа Франциск підписав, у вівторок, указ про
    беатифікацію семи румунських греко-католицьких єпископів, які пожертвували себе
    за віру. На офіційному сайті Святого Престолу наведені їх імена: Валеріу Траян Френцю, Васіле Афтеніє, Іоан Сучу, Тіт
    Лівіу Кінезу, Іоан Белан, Александру Русу і Юліу Хоссу. Всі вони
    загинули в комуністичних в’язницях або на свободі, однак під суворим наглядом колишньої політичної поліції Секурітатя, у період між 1950 і 1970 роками, тому що вони відмовилися бути звільненими
    в обмін на відмову від релігії.




    Румунія ніколи не переживала релігійні війни, не переживала
    інквізиторських практик або спалювання на вогнищах.У Королівській
    Конституції 1923 року,Православна та Греко-католицька церкви, обидві з величезною роллю у реалізації
    Великого об’єднання 1918 року, були визначені як національні церкви. Оголошення поза законом Греко-католицької церкви комуністичним режимом відбулося негайно ж після Другої
    світової війни за зразком радянських окупантів, які не
    могли толерувати
    авторитет Ватикану над вірними, які проживали за Залізною завісою. Як і в Західній Україні, греко-католицизм в
    Румунії був заборонений, а його нерухомість було або
    націоналізовано, або передано Православній Церкві. Моя боротьба закінчилася, ваша продовжується,
    – ніби-то сказав єпископ Юліу Хоссу на смертнім одрі.




    Греко-католицьке віросповідання було законно
    відновлене після антикомуністичної Революції 1989 року, а також вдалося її
    повернути частину нерухомостей. На останньому переписі населення, 86,5% румунських
    громадян оголосили себе православними, лише 4,6% – римо-католиками і менше
    одного відсотка – греко-католиками. За словами клузького греко-католицького
    єпископа Флорентіна Кріхелмяну, цілком можливо, щоб на церемонії беатифікації
    семи греко-католицьких єпископів у Блажі, на знаменитій рівнині Свободи, місце
    з величезним символічним навантаженням для ідентичності румунів у Трансільванії,
    був присутнім сам Папа Франциск. Це може стати кульмінацією візиту, що Його
    Святість здійснить в Румунію з 31 травня по 2 червня поточного року.




    Під гаслом Прямуймо разом!, Верховний Понтифік відвідає
    Бухарест, Ясси (найбільше місто на сході країни, де зосереджена численна
    римо-католицька громада), місто Блаж (центральна частина Румунії, духовна
    столиця греко-католицьких румунів), а також Марійський санктуарій у Шумулеу-Чук
    (центральна частина, в регіоні з переважно угорським населенням). Прес-секретар Православної церкви Румунії Васіле Бенеску висловив радість, що візит був підтверджений і нагадав про чудові відносини між Румунською Православною Церквою і Римо-Католицькою Церквою. У
    1999 році Румунія стала, до речі, першою в світі переважно
    православною країною, яку відвідав Папа Римський. На запрошення президента
    Еміля Константінеску і тодішнього патріарха Румунської православної церкви
    Феоктиста, Іоан Павло ІІ відвідав Бухарест, де його з ентузіазмом і любов’ю
    зустріли сотні тисяч румунів, які, незалежно від свого віросповідання, назвали
    його найулюбленішим Папою в історії і людиною, котра зіграла
    величезну роль в поваленні комуністичних диктатур.

  • 13 травня 2018 року

    ВАТИКАН – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле в останній
    день свого візиту до Ватикану відвідала Академію Румунії в Римі, найстарішу
    румунську культурну установи за кордоном, яка відзначає в цьому році 96-річчя з
    дня створення. Теж у неділю глава румунського уряду провела розмову з Єпископом
    Румунської православної єпархії в Італії Сілуаном. Вона розповіла про деталі
    візиту до Святого Престолу і відзначила високий рівень двосторонніх відносин як
    в політичній, так і в культурній та освітній сферах. Віоріка Денчіле висловила вдячність за підтримку, яку Румунська
    Православна Церква надає румунським громадам закордоном, особливо в Італії, і
    наголосила на важливості церкви в житті румунів, які проживають за кордоном.
    Так само, прем’єр-міністр розповіла про увагу, яку офіційний Бухарест приділяє
    дотриманню прав румунської громади та ролі релігійних культів у збереженні
    духовної і мовної самобутності. Нагадаємо, що в суботу Віоріка Денчіле провела
    зустріч з румунськими студентами Папського університету, а в
    п’ятницю була прийнята на особистій аудієнції Папою Римським Франциском. Візит
    прем’єр-міністра Румунії до Ватикану проходить на тлі чудових двосторонніх
    відносин та в рамках святкування Сторіччя Великого об’єднання Румунії, що буде
    відзначене Святим Престолом низкою культурних та наукових заходів.


    ПРОТЕСТИ -
    Тисячі румунів у суботу знову вийшли на вулиці Бухареста та інших міст країни
    на знак протесту проти дій парламентської більшості. Під гаслом «Ми хочемо
    Європу, а не диктатури!» вони звинуватили керівну коаліцію СДП-АЛДЕ в
    невиконанні своїх обіцянок, озвучених під час передвиборчої кампанії, у
    віддаленні Румунії від європейських та демократичних стандартів та в створенні
    режиму, в якому панують лише інтереси тих, хто має доступ до політики.
    Протестувальники вимагали відставки прем’єр-міністра та спікерів двох палат
    румунського парламенту. Згідно з ініціаторами акції серед «антидемократичних
    дій» СДП-АЛДЕ налічуються: внесення суперечливих змін до Кримінального на
    Кримінально-процесуального кодексів, зловживання Жандармерії шляхом виписування
    величезних штрафів, внесення змін до різних законів без публічних консультацій.
    Румунська діаспора повідомляє про свою солідарність з протестувальниками в
    країні. Президент Румунії Клаус Йоханніс коментуючи протести, заявив, що люди
    знаходяться на вулиці, тому що вони незадоволені. Громадянське ставлення має
    важливе значення для того, щоб привести цих урядовців до тями , – сказав глава
    держави.


    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – На військовому полігоні Чинку (центр Румунії)
    стартували багатонаціональні військові навчання Resolute Castle-2018.
    Протягом шести місяців
    військовослужбовці Сухопутних військ Румуні та Національної гвардії американського штату Південна Кароліна відпрацюють навчальні вправи зі зведення об’єктів інфраструктури та навчальних майданчиків. Resolute Castle 2018 – це військові
    навчання, що зосереджуються на створенні та зміцненні навчальних центрів у
    Польщі та Румунії. Це дозволяє американським військовим підрозділам швидко
    мобілізувати свої сили, проводити навчання шляхом ротації зі своїми союзниками
    та міжнародними партнерами та продемонструвати свої стримувальні можливості в середовищі безпеки.




    МИСТЕЦТВО -
    Твори на суму близько 10 мільйонів євро з різних приватних колекцій, з Музею
    Помпіду в Парижі та з колекції колишнього комуністичного диктатора Ніколая
    Чаушеску представлені до 20 травня в рамках Арт-сафарі, найбільшої мистецької
    події в Румунії, що відбувається на одній з центральних площ Бухареста.
    Найдорожчим твором, виставленим в рамках заходу, є скульптура видатного
    румунського скульптора Константина Бринкуша, яка зберігається в приватній
    колекції й оцінюється в мільйон євро, – повідомила директор Арт-сафарі Бухарест
    Йоана Чокан. У цьому році Арт-сафарі проводиться уп’яте.




    ТЕАТР – У
    місті Сучава (північний схід) сьогодні стартував Театральний фестиваль ім.
    Матея Вишнєка. Захід, що триватиме до 20 травня, включає показ понад 60 вистав
    для будь-якого віку та аудиторії. На фестиваль було запрошено більше 300 гостей
    – театральні актори, режисери та критики – з усіх історичних регіонів Румунії,
    з Р.Молдова та Франції. Почесним гостем фестивалю, як зазвичай є румунський
    письменник та драматург Матей Вишєк, який зараз проживає створений у Франції.
    Вистави за його п’єсами були поставлені на сценах багатьох країн, від Японії до
    Сполучених Штатів, від Бразилії до Туреччини. У Румунії його твори були
    заборонені до падіння комунізму в грудні 1989 року.

    ГАНДБОЛ – Гандболістки
    ЧСМ Бухарест перемоглиРостов-Дон
    у матчі за 3 місце розіграшу Ліги Чемпіонів. Поєдинок,
    що пройшов у неділю в Будапешті в
    напруженій боротьбі, завершився рахунком 31:30. У суботу,
    в півфіналі, румунські гандболістки поступилися угорському Дьору
    – 26:20. Бухарестький клуб вдруге поспіль виграв бронзові медалі жіночої Ліги
    Чемпіонів з ганболу, а в 2016 році здобув золоті медалі змагання.

  • 12 травня 2018 року

    ПРОТЕСТИ – Тисячі румунів знову вийшли
    на вулиці Бухареста та інших міст країни на знак протесту проти дій
    парламентської більшості. Під гаслом «Ми хочемо Європу, а не диктатури!» вони
    звинувачують керівну коаліцію СДП-АЛДЕ в невиконанні своїх обіцянок, озвучених
    під час передвиборчої кампанії, у віддаленні Румунії від європейських та
    демократичних стандартів та створенні режиму, в якому панують лише інтереси
    тих, хто має доступ до політики. Згідно з ініціаторами акції серед «антидемократичних
    дій» СДП-АЛДЕ налічуються: внесення суперечливих змін до Кримінального на
    Кримінально-процесуального кодексів, зловживання Жандармерії шляхом виписування
    величезних штрафів, внесення змін до різних законів без публічних консультацій.
    Румунська діаспора повідомляє про свою солідарність з протестувальниками в
    країні. Президент Румунії Клаус
    Йоханніс коментуючи протести, заявив, що люди знаходяться на вулиці, тому що
    вони незадоволені. Громадянське ставлення має важливе значення для того, щоб
    привести цих урядовців до тями , – сказав глава держави.


    СУПЕРЕЧКА – Міністерство
    закордонних справ Румунії, у поширеній сьогодні заяві, пояснило своє рішення
    відхилити пропозицію ЄС із закликом до держав-членів не переміщувати свої посольства в Ізраїлі з
    Тель-Авіва до Єрусалиму тим, що текст був незбалансованим. МЗС Румунії
    заявляє, що врахувало надзвичайно складний регіональний контекст і здійснило
    комплексний аналіз тексту, запропонованого державам-членам для затвердження
    Європейською службою зовнішніх справ. Президент Клаус Йоханніс оголосив, що
    запросить міністра закордонних справ Теодора Мелешкану дати пояснення позиції
    румунських представників під час обговорення цього питання. Він також
    наголосив, що Посольство Румунії не може бути перенесене до Єрусалиму без його
    згоди. 20 квітня Адміністрація Президента Румунії оголосила, що глава держави вважає,
    що перенесення румунського посольства до Єрусалиму буде порушенням чинних норм
    міжнародного права. За день до цього спікер Палати депутатів, Лівіу Драгня заявив,
    що уряд прийняв меморандум про початок процедури переміщення посольства Румунії
    з Тель-Авіва до Єрусалиму.

    ВАТИКАН – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка
    Денчіле у п’ятницю провела зустріч з румунськими студентами Папського
    університету в рамках триденного візиту до Ватикану. Глава румунського уряду
    пообіцяла підтримку Бухареста для оснащення бібліотеки Папської коледжу «Про
    ромено». Вона наголосила на важливості цього навчального закладу в підготовці
    румунських студентів і в зміцненні відносин між Румунією та Святим Престолом. У п’ятницю Віоріка Денчіле була прийнята Папою
    Римським Франциском. Вона подякувала Його Святості за його щедру увагу
    відносинам з Румунією і висловила надію на те, що Папа Римський здійснить
    апостольський візит до Румунії. Візит прем’єр-міністра Румунії до Ватикану
    проходить на тлі чудових двосторонніх відносин та в рамках святкування Сторіччя Великого
    об’єднання Румунії, що буде відзначене Святим Престолом низкою культурних та
    наукових заходів.




    УРОЧИСТІСТЬ
    – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні відвідує місто Блаж (центр) для участі у заходах з нагоди
    170-річчя від дня проведення Національних Зборів Революції
    1848 року. Президент поклав вінок до пам’ятника Слави на Полі
    Свободи і взяв участь у дебатах на тему Блаж 1848-2018 рр.: національна
    свідомість та європейська доля, проведених Національним коледжем імені
    Інокентія Міку Клайна, за участі представників органів місцевого самоврядування
    та підприємництва, бізнесменів, спортсменів,
    культурних діячів, вчителів та учнів. Останнім пунктом візиту є участь в
    урочистому відкритті відреставрованого Палацу культури міста Блаж, однієї з
    найвизначніших культурних будівель в Трансільванії, зведеної в 1936 році, але
    знищеної пожежею в 1995 році. Відреставрований з ініціативи місцевих органів
    влади, Палац культури отримав Премію Європейського союзу з культурної спадщини.

    НАГОРОДА – У
    цьому році з нагоди 100-річчя Великого Об’єднання Румунії Міністерство румунів
    звідусіль ногородить сто успішних румунів в рамках проекту, який має на меті представити
    десять румунських діячів у десятьох країнах світу, в яких є численні румунські громади. Про це в
    суботу в місті Дева повідомила міністр
    у справах закордонних румунів Наталія Інтотеро. Перший урочистий
    вечір з нагоди вручення цих нагород відбудеться в середу у
    Брюсселі, де буде показаний румунський народний костюм. Нагадаємо, що в цьому
    році румуни відзначають сторіччя від створення сучасної Румунської унітарної
    національної держави.




    ТЕАТР -
    У місті Сучава (північний схід) сьогодні стартував Театральний фестиваль ім. Матея Вишнєка. Захід, що триватиме до
    20 травня, включає показ понад 60 вистав для будь-якого віку та аудиторії. На
    фестиваль було запрошено більше 300 гостей – театральні актори, режисери та
    критики – з усіх історичних регіонів Румунії, з Р.Молдова та Франції. Почесним
    гостем фестивалю, як зазвичай є румунський письменник та драматург Матей
    Вишєк, який зараз проживає створений у Франції. Вистави за його п’єсами були
    поставлені на сценах багатьох країн, від Японії до Сполучених Штатів, від
    Бразилії до Туреччини. У Румунії його твори були заборонені до падіння
    комунізму в грудні 1989 року.




    МИСТЕЦТВО
    – Твори на суму близько 10 мільйонів євро з різних приватних колекцій, з Музею
    Помпіду в Парижі та з колекції колишнього комуністичного диктатора Ніколая
    Чаушеску представлені до 20 травня в рамках Арт-сафарі, найбільшої мистецької
    події в Румунії, що відбувається на одній з центральних площ Бухареста.
    Найдорожчим твором, виставленим в рамках заходу, є скульптура видатного
    румунського скульптора Константина Бринкуша, яка зберігається в приватній
    колекції й оцінюється в мільйон євро, – повідомила директор Арт-сафарі Бухарест
    Йоана Чокан. У цьому році Арт-сафарі проводиться уп’яте.




    ГАНДБОЛ
    – Жіночий гандбольний клуб SCM Craiova у п’ятницю виграв Кубок Європейської гандбольної
    федерації після перемоги над норвезьким Vipers з рахунком – 30:25 (19:12), у
    другому матчі фіналу. Румунки вирвали
    перемогу в останні хвилини матчу, після того, як голкіпер румунської команди
    українка Юлія Думанська відбила два
    кидки поспіль за кілька секунд до фінального свистка. Vipers у першому
    матчі виграв з рахунком – 26:22 і міг виграти трофей, якби забив в останні
    хвилини матчу. Крайовський жіночий
    гандбольний клуб завоював Кубок Європейської гандбольної федерації уперше.