Tag: вбивство

  • 11 – 17 серпня 2024 року

    11 – 17 серпня 2024 року

    15 серпня – День ВМС Румунії

     У четвер у великих портових містах на Чорному морі і Дунаї відзначили День ВМС Румунії. Найбільш вражаючі заходи відбулися в Констанці, де до тисяч глядачів приєдналися президент Клаус Йоганніс, спікер Сенату Ніколає Чуке, міністр оборони Ангел Тилвер та міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. У демонстраційних навчаннях, найбільшому військово-морському заході року, взяли участь понад 2000 румунських і союзних моряків, 15 морських і річкових кораблів, кораблі берегової охорони, винищувачі F-16, два американських і французький патрульні і розвідувальні літаки, військові вертольоти «Пума» і парашутисти. Наприкінці навчань військові кораблі і літаки, вітрильники і цивільні катери пройшли парадом перед тисячами людей, які були присутні на заході. Глава держави заявив, що союзники вважають Румунію надійним стовпом регіональної безпеки і головним контрибутором у процес зміцнення сил стримування і оборони НАТО на східному фланзі. Він сказав, що, хоча ці часи позначені численними викликами безпеці, в контексті війни, розв’язаної Росією в Україні, Румунія сьогодні є безпечною і стабільною країною, а її громадяни захищені від будь-яких потенційних загроз. Глава держави додав, що Румунія продовжує бути важливим стовпом регіональної та євроатлантичної безпеки та є солідарною зі своїми союзниками по НАТО і партнерами з Європейського Союзу в їхніх зусиллях з надання допомоги Україні, яка вже понад два з половиною роки бореться проти жорстокої та незаконної агресії. У День Військово-морських сил глава держави сказав морякам, що відданість, наполегливість і дух самопожертви, які визначають їх, є прикладом досконалості, а Військово-морські сили Румунії – символом національної сили і стійкості.

     

    Румунські пожежники гасять пожежі в Греції та Албанії

    У вівторок Румунія направила другий контингент пожежників для підтримки зусиль по боротьбі з рослинними і лісовими пожежами, що охопили регіон Аттики в Греції. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, 40 пожежників і два автомобілі пожежогасіння та швидкого реагування були доставлені до Греції повітряним транспортом, ще дві пожежні автоцистерни ємністю 3000 літрів і чотири рятувальники були доставлені наземним транспортом. Урешті-решт масштабну пожежу, що вирувала поблизу Афін, вдалося загасити, у тому числі за допомогою румунських вогнеборців. У понеділок інспекторат також повідомив, що один румунський пожежник, який допомагав гасити полум’я, отримав поверхневі травми обличчя, але не потребував спеціалізованого лікування. Місії продовжаться найближчими днями, залежно від ситуації на місцях. Цілі села в Греції були евакуйовані. Метеорологи оголосили «червоний» рівень небезпеки виникнення пожеж через високу температуру повітря, що досягає 40 градусів за Цельсієм у багатьох частинах країни, а також сильний вітер. З середи два румунські літаки також допомагають албанським вогнеборцям гасити лісові пожежі в цій країні. Згідно із заявою міністерства оборони, це літак Spartan, призначений для гасіння пожеж, і літак Hercules для логістичної підтримки.

     

    Розслідування підозрілих смертей у лікарні Святого Пантелеймона в Бухаресті

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку направив свою Контрольну службу до Міністерства охорони здоров’я, щоб визначити, чи це відомство належним чином провело перевірку в квітні в лікарні Святого Пантелеймона в Бухаресті після того, як медсестра відділення інтенсивної терапії повідомила про 17 підозрілих смертей пацієнтів протягом декількох днів. Тоді результати перевірки МОЗ показали, що звинувачення не підтвердилися і що були лише проблеми з комунікацією всередині лікарні. У середу голова контрольного органу Міністерства охорони здоров’я Сорін Лука подав у відставку на тлі розслідування прокуратури і арешту двох лікарок реанімаційного відділення лікарні Святого Пантелеймона, яких звинувачують у навмисному спричиненні смерті щонайменше одного пацієнта у важкому стані.

     

    Румунські футбольні клуби в європейських змаганнях

    Віцечемпіон Румунії CFR «Клуж» вийшов у плей-офф Ліги Конференцій, обігравши вдома в четвер увечері ізраїльський «Маккабі» (Петах-Тіква) з рахунком 1:0 у другому матчі третього попереднього раунду. CFR Клуж виграв і перший матч з аналогічним рахунком. У середу володар Кубка Румунії «Корвінул Гунедоара» у Лізі Європи на виїзді поступився з розгромним рахунком 6:1 казахстанській «Астані» і вибув з єврокубків. Також у вівторок чинний чемпіон Румунії з футболу бухарестський FCSB вибув з Ліги чемпіонів, після поразки від чеської «Спарти» Прага, з рахунком 3:2 вдома у другому матчі третього попереднього раунду. Перший матч завершився нічиєю 1:1. FCSB продовжить боротьбу в плей-офф Ліги Європи, де зіграє проти австрійського LASK Лінц. Тим часом, Олімпійський і спортивний комітет Румунії повідомив у середу про отримання від організаційного комітету Олімпійських ігор у Парижі бронзову медаль, яка буде передана гімнастці Ані Марії Бербосу, ​​за третє місце, зайняте у вільних вправах. Минулої суботи, перед завершенням Олімпійських ігор, Спортивний арбітражний суд вирішив, що Ана Марія Бербосу виграла бронзову медаль, а її співвітчизниця Сабріна Войня завершила змагання на 4-му місці. Це рішення скасувало рішення суддів від 5 серпня. Міжнародний олімпійський комітет постановив, що американка Джордан Чайлз, яка після оскарження результату була оголошена бронзовою призеркою змагання, повинна повернути медаль. Нагадаємо, Румунія завершила участь в Олімпійських іграх у Парижі з дев’ятьма медалями: трьома золотими, чотирма срібними і двома бронзовими, посівши 23 місце у медальному заліку.

  • 31 травня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – У понеділок Румунія отримала найбільшу партію вакцини BioNTech/Pfizer
    – майже 1,1 мільйона доз. Цей препарат може бути використаний для щеплення проти COVID-19 дітей віком від 12 до
    15 років, після того, як Європейське агентство з лікарських засобів у п’ятницю
    дозволило щеплення проти коронавірусу препаратом від BioNTech/Pfizer осіб цієї
    вікової групи. Від початку вакцинаційної
    кампанії, яка стартувала наприкінці грудня минулого року, у Румунії було
    щеплено приблизно 4,3 мільйона людей, з яких три чверті отримали обидві дози
    вакцини. Упродовж минулих вихідних по всій Румунії відбулися вакцинаційні
    марафони, таким чином влада йде на зустріч тим, хто хоче прищепитися. Тим часом
    кількість нових добових випадків коронавірусу продовжує зменшуватися. Усі повіти перебувають у «зеленій» карантинній
    зоні епідеміологічної небезпеки з розповсюдження COVID-19, тобто рівень
    захворюваності у них складає менше одного випадку та тисячу жителів упродовж
    останніх 14 днів. У понеділок було повідомлено про 153 нові випадки
    коронавірусної хвороби. Водночас 36 людей померли, а 425 пацієнтів перебувають
    у відділеннях інтенсивної терапії.




    ЕКОНОМІКА – Національний план відновлення та стійкості Румунії був офіційно
    поданий сьогодні до Європейської комісії. Про це заявив міністр європейських
    інвестицій та проєктів Румунії Крістіан Гіня. 30 окремих документів для кожного
    розділу Плану було завантажено в комп’ютерну систему Європейської Комісії.
    Після того, як Брюссель відхилив перший варіант плану, нова редакція НПВС буде оприлюднена 2 червня,
    а Румунія за словами Крістіана Гіні, є однією з небагатьох держав-членів
    Європейського Союзу, які це роблять. На запитання, чому зміст НПВС буде
    оприлюднений лише після того, як він буде направлений до Брюсселя, прем’єр-міністр,
    ліберал Флорін Кицу заявив, що документ вже був представлений в спеціалізованих
    парламентських комітетах, а експерти головної опозиційної Соціал-демократичної партії,
    вже ознайомилися з редакцією, яка була передана до Європейської комісії. Лідер соціал-демократів
    Марчел Чолаку заявив, однак, що він розчарований тим, що план не обговорювався в
    деталях і, що йому були представлені лише його принципи. Наразі не відомо ані
    які реформи уряд передбачив у цьому плані, ані які гроші отримають МСП від
    загальної суми майже 30 мільярдів євро, які Брюссель поставив у розпорядження
    Румунії, – зазначив лідер Соціал-демократичної партії.

    E-ARC – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у понеділок у Бухаресті під час церемонії інавгурації штаб-квартири Євроатлантичного центру стійкості (E-ARC), що це «абсолютно необхідний інструмент» і висловив своє переконання, що він принесе додану вартість у поточному геополітичному контексті. Діяльність центру буде зосереджена на конкретних сферах, включаючи реагування на нові та руйнуючі технології, а також комунікації або транспорт, а Румунія хоче залучити не тільки найкращих вітчизняних фахівців, а й експертів з країн-членів ЄС та НАТО, а також з країн-партнерів у регіоні. У церемонії інавгурації взяли участь міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоана та віце-президент Європейської комісії, Комісар ЄС з питань міжінституційних відносин та прогнозування Марош Сефчовіч.




    НАТО – Організація Північноатлантичного договору відповіла «з найбільшою
    здатністю до адаптації» у контексті, в якому вона зараз стикається з
    «найскладнішим середовищем безпеки одного покоління». Цю заяву у понеділок
    зробив заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане, який
    перебуває з робочим візитом у Румунії з метою відвідання командування
    Південно-Східного багатонаціонального підрозділу, який бере участь у військових
    навчаннях НАТО «Steadfast Defender 21». Мірча Джоане підкреслив, що ці
    військові навчання «заплановані давно, вони не спрямовані проти когось і мають
    суто оборонний характер». Близько 4000
    солдатів та понад 600 транспортних засобів та літаків з 12 держав НАТО беруть
    участь у Румунії у навчаннях «Noble Jump 2021», що етапом швидкого реагування
    союзних військ в рамках широкомасштабних військових навчань «Steadfast Defender
    21», які в даний час проходять у понад 20 країнах-союзниках або партнерах НАТО.
    Цей етап розпочався 19 травня, коли, згідно зі сценарієм навчань, НАТО
    попередила Об’єднані сили з дуже високим рівнем реакції Північноатлантичного
    альянсу, які мають бути перекинуті з Туреччини до Румунії через Болгарію.

    ВИБУХ – Міністр внутрішніх справ Румунії Лучан Боде заявив, що Румунія є
    безпечною країною, а вбивство в Араді (на заході країни) є поодиноким випадком.
    Він пообіцяв, що виконавців
    умисного вбивства буде встановлено та притягнуто до відповідальності. У суботу внаслідок
    вибуху авто загинув відомий арадський бізнесмен. Генеральна прокуратура Румунії
    почала досудове розслідування за фактом умисного вбивства. Префект Арадського
    повіту Тот Чаба наказав вжити додаткові заходи громадського порядку. Бізнесмен
    володів однією з небагатьох ферм африканських сомів у Східній Європі, створеною
    протягом кількох років у периметрі колишньої фабрики, розташованої в декількох
    кілометрах від міста Арад. Крім цього він планував створити ферму для штучного
    розведення крокодилів.



    ЄС-НАТО -
    Віце-президент Європейської комісії, Комісар ЄС з питань міжінституційних та
    перспективних відносин, заявив у понеділок, що був дуже вражений діяльністю
    Румунії у боротьбі з вразливостями, посилаючись, в контексті, на
    Євроатлантичний центр стійкості, відкритий у понеділок у Бухаресті. У своїй
    промові на Форумі безпеки Атлантико-Чорноморського регіону 2021 року,
    організованому Інститутом Аспену в Румунії, Марош Сефчович наголосив, що
    Європейському Союзу та НАТО потрібно бути краще підготовленими, оскільки, за
    його словами, «ми переживаємо часи, коли відходимо від багатосторонності і рухаємося
    до багатополярного світу, в якому великі держави змагаються між собою». Марош
    Сефчовіч взяв участь разом із заступником генерального секретаря НАТО Мірчею
    Джоаною та міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску в роботі панелі
    «Відповідь на виклики – НАТО та ЄС у постпандемічному світі».

    НАРОДЖУВАНІСТЬ
    – Минулого року Румунія
    мала найменшу з 1930 року кількість новонароджених дітей. Торік
    у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян було зареєстровано всього 178 тисяч дітей. Дані Національного
    інституту статистики також показують, що в 2020 році рівень народжуваності
    знизився порівняно з попередніми роками, становивши 34 новонароджених на 1000 жінок
    дітородного віку. Станом на 1 січня цього року кількість дітей віком від 0 до 18 років, які
    проживали в Румунії, становила майже 3,9 млн., що майже на 38 тисяч менше порівняно з попереднім роком.

  • 19 серпня 2019 року

    ВІЗИТ ДО США -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні, 19 серпня 2019 року, розпочав дводенний
    офіційний візит в США за запрошенням президента Дональда Трампа. Лідери
    двох країн зустрінуться 20 серпня та обговорять, серед іншого, подальше
    зміцнення та розширення Стратегічного партнерства між Румунією й США, в тому
    числі в сфері безпеки та енергетики. Клаус
    Йоханніс обговорить зі своїм американським колегою й питання енергетичної
    безпеки, в умовах коли американська сторона висловила стурбованість тим, що
    Європа може стати занадто залежною від Росії в енергетичній галузі. Напередодні
    президент Румунії висловив сподівання, що нове енергетичне законодавство, яке
    викликало невдоволення іноземних інвесторів, в тому числі американських, буде
    змінено на тлі готовності уряду внести ряд поправок до ряду нормативно-правових
    актів. Клаус Йоханніс заявив, що планує обговорити з Дональдом Трампом питання
    лібералізації США візового режиму для громадян Румунії, а також чисельність
    американського військового контингенту в Румунії, уточнивши, що офіційний
    Бухарест готовий прийняти більше американських військовослужбовців. Він також
    знову запросить президента США відвідати Румунію. Візит Клауса Йоханніса має місце на тлі відзначення 30-ої річниці падіння комунізму в Румунії та 15-річчя
    набуття Румунією членства в НАТО.




    ІНЦИДЕНТ -
    Міністерство охорони здоров’я Румунії здійснить службові перевірки у всіх психіатричних лікарнях країни. Про це, у
    понеділок, повідомила глава відомства Соріна Пінтя після трагедії, яка сталася у психіатричній лікарні Сепока (південний схід Румунії). У ніч проти суботи
    пацієнт медзакладу штативом для крапельниці до смерті забив п’ятьох хворих та завдав
    тяжких травм ще вісьмом особам. Після оприлюднення результатів перевірки,
    проведеної представниками МОЗ, директор закладу подала у відставку. Тим часом судді
    Трибуналу міста Бузеу у неділю прийняли рішення про госпіталізацію до
    психіатричного закладу в примусовому порядку для встановлення осудності 38-річного
    пацієнта у кримінальному провадженні за фактом умисного вбивства.




    МИРОТВОРЧА МІСІЯ
    – Сьогодні на території 57-ої військово-повітряної бази імені Міхаїла
    Когелнічану відбулася церемонія відправлення підрозділу «Карпатські пуми» в
    Малі. Румунські військовослужбовці долучаться до виконання завдань Багатопрофільної
    інтегрованої Місії ООН зі стабілізації в цій країні. Миротворчий контингент, що
    приступить до виконання завдань в середині жовтня, складатиметься зі 120
    військових та чотирьох гелікоптерів IAR-330 PumaL-RM.
    Упродовж одного року вони забезпечуватимуть транспортні та пасажирські
    перевезення, проводитимуть повітряне патрулювання та спостереження, медичну
    евакуацію та пошуково-рятувальні операції. Станом на сьогодні 1033 румунських
    військовослужбовців беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру.




    ІНФЛЯЦІЯ – У
    липні 2019 року в Румунії були зафіксовані найбільші серед країн-членів ЄС
    темпи зростання споживчих цін. Рівень інфляції сягнув 4,1%, на 0,2% більше порівняно з
    червнем. За даними Європейського статистичного бюро (Євростат), це вже сьомий
    місяць поспіль, коли Румунія має найвищу річну інфляцію в Європейському Союзі. Серед
    країн-членів ЄС найбільші темпи зростання цін були зафіксовані у Румунії,
    Угорщині (3,3%) та Литві (3 найвищий річний рівень інфляції зареєстрований у
    Румунії, Угорщині (3,3%), Латвії (3%) та Словаччині (3%). Натомість найнижчі
    темпи – у Португалії, Кіпрі та Італії.


    БРЕКЗИТ
    – Європейська комісія стверджує, що Європейський Союз готовий до «Брекзиту» без
    угоди, але попереджає, що найбільше від такого сценарію потерпатиме Велика Британія.
    Речниця комісії Наташа Берто попередила, що негативні економічні наслідки для
    Великобританії будуть набагато більшими, ніж для решти 27 держав ЄС. Нагадаємо,
    що в понеділок опозиційна Лейбористська партія зажадала скликання позачергового
    засідання парламенту для обговорення дій, які мають бути вжиті для обмеження
    можливих наслідків «Брекзиту». З таким закликом опозиція виступила після
    оприлюднення в ЗМІ урядових документів, в яких зазначається, що Великобританія
    може зіткнутися з браком продуктів харчування, медикаментів та палива в разі
    виходу з Європейського союзу без угоди 31 жовтня.

  • 18 серпня 2019 року

    ВІЗИТ ДО США -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс 19-20 серпня на запрошення президента США
    Дональда Трампа здійснить другий за час свого президентства офіційний візит у
    Вашингтон. На порядку денному візиту – розвиток
    двосторонніх партнерств з питань безпеки та енергетики, а також лібералізація візового
    режиму для громадян Румунії. Президент
    Румунії висловив сподівання, що енергетичне законодавство, яке викликало невдоволення
    іноземних інвесторів, в тому числі американських, буде змінено на тлі
    готовності уряду внести ряд поправок до термінової постанови №114 та закону про
    офшорні зони, які, на думку глави держави, були недостатньо продумані. У
    Вашингтоні Клаус Йоханніс планує обговорити з Дональдом Трампом чисельність американського
    військового контингенту в Румунії, уточнивши, що офіційний Бухарест готовий
    прийняти більше американських військовослужбовців. Він також знову запросить
    президента США відвідати Румунію. Візит Клауса Йоханніса відбудеться на тлі відзначення
    30-ої річниці падіння комунізму в Румунії та 15-річчя набуття Румунією членства
    в НАТО.




    ІНЦИДЕНТ – У Бузеуському
    повіті пацієнт психіатричної лікарні Сепока вбив чотирьох хворих, ще дев’ять
    осіб отримали важкі травми, а троє з них з важкою черепно-мозковою травмою
    перебувають у реанімації. За попередніми даними слідчих 38-річний чоловік був
    поміщений до медичного закладу для лікування від алкоголізму. Міністр охорони
    здоров’я Румунії Соріна Пінтя зажадала проведення у психіатричній лікарні службової перевірки за даним фактом та вжиття необхідних заходів. Прокурори відкрили кримінальне провадження за фактом умисного вбивства.




    КНИГА – Румунія
    буде почесним гостем Книжкового ярмарку в Пекіні, який відбудеться з 21 по 25
    серпня. Тимчасового виконуючий обов’язки президента Румунського інституту
    культури Мірел Талош заявив, що у заході візьмуть участь близько
    40 румунських письменників та видавництв. На румунському стенді буде представлено
    понад 600 друкованих видань. Одночасно відбудуться дебати на теми: «Румунсько-китайські
    культурні інтерференції», «Сучасна румунська поезія» та «Література і пам’ять».
    Крім цього буде проведена філателістична виставка «Румунія – Китай – 70 років
    потому», відбудеться показ вистави «Злочинці», відкриття пересувної виставки
    «Корнеліу Баба» та виступ відомого румунського колективу «Тріо Замфіресків».




    МИРОТВОРЧА МІСІЯ
    – Міністерство оборони Румунії у понеділок проведе на території 57-ої військово-повітряної
    бази імені Міхаїла Когелнічану церемонію відправлення підрозділу «Карпатські пуми» в Малі.
    Румунські військовослужбовці долучаться
    до виконання завдань Багатопрофільної інтегрованої Місії ООН зі стабілізації в
    цій країні. Румунський миротворчий контингент, що приступить до виконання
    завдань в середині жовтня, складатиметься зі 120 військових та чотирьох
    гелікоптерів IAR-330 Puma L-RM. Вони забезпечуватимуть транспортні та
    пасажирські перевезення, проводитимуть повітряне патрулювання та спостереження,
    медичну евакуацію та пошуково-рятувальні операції. Станом на сьогодні 1033
    румунських військовослужбовців беруть участь у міжнародних операціях з
    підтримання миру.

  • Масове вбивство  румунів у Північній Буковині

    Масове вбивство румунів у Північній Буковині

    У
    результаті окупації Північної Буковини Радянським Союзом, влітку 1940 року,мала місце депортація румунського населення і етнічна чистка
    в регіоні. У 1930 році із загальної кількості населення Буковини румуни
    складали 44%, українці 29%, а німці,
    поляки, євреї та роми становили решту, 26%. Радянська
    влада застосовувала від насильницьких методів
    дислокації румунського населення аж до масового вбивства. Румунське незахищене
    цивільне населення було змушене або підкорятися наказам їхати в Сибір без
    отримання дозволу на повернення в місяця свого народження,
    або тікати до Румунії. Невинні люди зіткнулися з вибором, що міг означати
    кінець. І, для деяких з них, так і сталося.




    Історик
    Паул Морару з Університету імені Лучіана Благи з міста Сібіу вважає, що радянська політика не ставила собі за мету
    тільки класову боротьбу, яку проводила ідеологія
    радянського режиму, але і знищення етнічної різноманітності: На відміну
    від інших регіонів Радянського Союзу, репресія була спрямована
    проти певних етнічних груп. Репресія була заснована
    не тільки на класовій підставі, а й на етнічній,
    враховуючи, що придушення румунів сприяло
    денаціоналізації та
    втраті територій. Більшістю тих, хто були
    депортовані або знищені радянською владою були румуни.
    Правда і те, що постраждали й інші етнічні групи, але менше.
    Євреї страждали також, особливо сіоністські євреї з
    Чернівців або дуже багаті. В основному говоримо про етнічну чистку серед румунського населення, особливо молодих людей, яких не могли
    вбити. Радянський Союз потребував молодих людей, які були відправлені на роботу на підприємства, що знаходились всередині Союзу.




    Буковина була провінцією, котра, на протязі
    своєї історії,ніколи не належала Росії або Радянському Союзу. Буковина була ядром
    молдовської держави заснованої всередині 14-го століття марамуреськими
    румунами.Між часом вона була предметом спору між Польщею і
    Молдовою. У 17-му столітті, на короткий час, Буковина перейшла під контроль Османської
    імперії, а 1775 року була анексована Австрію. У 1918 році Буковина об’єдналася з Румунією. Історик Павел Морару
    підкреслив, що буковинці зіткнулися не тільки з новим режимом, але і з його жорстокістю: Режим,
    який прийшов на Північну Буковину був зовсім чужим. Мешканцям Бессарабії були відомі практики східного сусіда, оскільки
    Бессарабія була включена до складу Російської імперії. Для буковинців це був повністю чужий режим, і йшлося
    про
    українізацію і русифікацію населення та перехід до зовсім іншої системи життя.
    Ці зміни супроводжувалися репресіями.




    Румуни Буковини,
    які не погодились залишитися під радянською окупацією або бути засланими
    в Сибір, вирішили втекти в Румунію. Але
    радянський режим не поважав волю народу, особливо
    свободу пересування. І закриття кордону було знаковим у цьому сенсі. На початку
    1941 року НКВС розповсюдив слух, про те, що режим дозволяє
    мирному населенню перетнути кордон до Румунії. 1 квітня група в складі близько
    3000 румун із сіл долини річки
    Серету вирушила до кордону з наміром перейти в Румунію. У 3
    км від румунського кордону, радянські прикордонники наказали зупинити колону.
    Люди проігнорували попередження, і солдати відкрили вогонь вбивши невідому кількість мирних жителів. Ті, що вижили були вбиті уколами багнетів. Після різанини, як убиті, так і поранені були поховані в братських могилах,
    чоловіки, жінки і діти. Заарештованих допитували,
    катували і розстрілювали. Радянські архіви згадують про 20 жертв,
    в той час як незалежні оцінки говорять, що від 200 до 2000 людей було вбито.




    Історик Павел
    Морару вважає, що масові вбивства і депортації не були випадковими,
    кон’юнктурними, а й цинічним і одіозним розрахунком влади:
    Радянські практики були засновані на судових рішеннях, прийнятих швидко.
    9 липня 1940 року було застосоване рішення про створення військових
    судів, оскільки все треба було вирішувати дуже швидко. На наступний день, після 9 липня
    1940 року, Лаврентій Берія
    , генеральний комісар державної безпеки і голова НКВС, закликав уряд збільшити ескортні війська.
    Військові трибунали
    повинні були арештувати якомога більше людей. Чому наполягали
    на арешті великої кількості людей? Тому що, згідно зі статистикою,
    комуністичний режим в будь-якому куточку світу,знищував 10% населення. Ця статистика підтверджена і в Бессарабії та
    Північній Буковині. За рік, за деякими підрахунками, було
    депортовано і винищено 12% населення двох провінцій. Населення повинно було
    бути лояльним владі, бо лише так можна було розпочати військові
    кампанії, можна було легше проводити денаціоналізацію території та її загарбання і показати майбутнім поколінням, що ця територія не була ніколи румунською. Після
    чого відбулось економічне загарбання територій. Відразу після
    окупації, ринок постраждав, постачання було дуже
    поганим.




    Масові вбивства і
    депортація в 1940-1941 роках були тільки прелюдією. Після
    війни, депортація бессарабських та буковинських румунів посилилась.