Tag: ведмідь

  • У зоопарку відзначили День ведмедя

    У зоопарку відзначили День ведмедя

    У народі кажуть, що на початку лютого, коли ведмідь виходить з барлогу, якщо погода сонячна і ведмідь бачить свою тінь, то він повертається назад у барліг і впадає в сплячку ще приблизно на три тижні, а погода знову холоднішає, але якщо сонця немає і він не бачить своєї тіні, він більше не впадає в сплячку, а погода теплішає і весна дійсно настає.

     

     

     

    У румунському фольклорі Макавеюл або День Ведмедя – це свято предків зі складним значенням, що висуває на перший план зв’язок між людиною і природою, а також циклічну еволюцію життя. Хоча традиції та звичаї змінювалися з часом, це свято залишається важливим елементом румунської культурної та фольклорної ідентичності. Культ ведмедя був надзвичайно поширений у багатьох індоєвропейських культурах, в тому числі і в румунському регіоні, будучи твариною, яка вважалася священною і асоціювалася з божествами природи і родючості.

     

     

     

    День ведмедя відзначається в Румунії та інших європейських країнах 2 лютого, в той самий день, що й День бабака, який святкується в деяких частинах США та Канади. Обидва свята пов’язані з передбаченням погоди на найближчий період. Бурий ведмідь є видом, що охороняється як в Румунії, так і в Європейському Союзі. Про те, як відсвяткували День ведмедя в зоопарку Брашова, ми дізналися від Міхаїла Мілі, координатора з питань освіти: У нас було кілька заходів. Вони мали на меті дослідити захоплююче життя ведмедів і, звичайно, ми надали можливість краще зрозуміти цих видовищних тварин. Ми мали бесіди з доглядачами, розповіді про ведмедів, цікавинки про світ цих тварин і прагнули пролити світло на поведінкові та екологічні проблеми. Ми також хотіли підкреслити важливість збереження та захисту місць проживання ведмедів.

     

     

     

    Від нашого співрозмовника ми дізналися, що в зоопарку в Брашові протягом року відзначають день снігового барса, день червоного ведмедя-панди, день мавп. Міхаїл Міля розповів про захист екосистем: У заходах, які ми проводили, ми почали з гри у відгадування, де ми познайомили дітей і навіть дорослих з нашою грою, потім ми організували вправу, яку назвали смачні подарунки, де учасники ділилися на групи, готували красиво загорнуті коробки з кольорового паперу, потім діти розфарбовували і додавали послання на готові коробки. Ми поклали в коробки рибу, тістечка, торти, яблука, потім наші вихователі роздали подарунки в ведмежі клітки, і це був дуже приємний момент для відвідувачів, коли ведмеді натрапляли на подарунки, розгортали їх, розривали на частини.

     

     

     

    Міхаїл Мілядодав: Потім ми розповіли історію Ведмежий імператор, з якої діти змогли винести ще більше уроків. Сама історія є народною казкою, яка передається з покоління в покоління, і розповідає про пригоди ведмедя та про те, які уроки ми можемо винести з життя ведмедів. Діти змогли почерпнути для себе повагу до природи, сміливість і мудрість ведмедя, зв’язки в громаді, коли ведмідь використовує свою силу і вміння, щоб захищати і допомагати членам громади, а також повагу до старших і їхніх настанов. Це про ведмежу сім’ю, де ведмідь – імператор ведмедів, дуже величний, імпозантний індивід, у нього є сім’я, що складається з ведмедиці, яка також дуже уважно ставиться до потреб лісу, у них також є троє ведмежат, двоє з яких, на жаль, були вбиті, і звідси також прийшла ідея, що полювання не приносить ніякої користі.

     

     

     

    Приблизно 120 учасників Дня ведмедя, організованого цього року Брашовським зоопарком, мали й інші сюрпризи. Міхаїл Міля: Потім ми провели ще один захід Зачарований ліс і розповіли відвідувачам різні легенди та цікавинки зі світу ведмедів. Наприклад, щодо цікавинок, ми розповіли дітям, що існують різні розміри ведмедів, що є маленькі ведмеді, від маленького ведмедика Панди, який важить близько 100 кілограмів, до ведмедя Кодьяка, який може важити до 900 кілограмів. Ми познайомили дітей зі стійкістю до голоду, адже відомо, що ведмеді накопичують значну кількість жиру перед зимовою сплячкою, щоб прогодувати себе взимку. Також ми розповіли про різноманітний раціон харчування ведмедів, або про їхнє вміння плавати, потім в якості легенд ми розповіли їм Легенду про білого ведмедя і полярне сяйво, Ведмідь і велике сузір’я, Легенду про білого ведмедя.

     

     

     

    І оскільки 2 лютого погода в Румунії була похмурою, ми б сказали, що традиція вчить нас, що весна дійсно наближається!

     

  • Як утримати ведмедів подалі від людських поселень?

    Як утримати ведмедів подалі від людських поселень?




    Протягом
    століть румунські ліси були надійним притулком для бурих ведмедів: за даними
    Всесвітнього фонду диких тварин-Румунія, з приблизно 18 тис. екземплярів, що водяться
    у всій Європі, близько 8 тисяч мешкають у Карпатах, а понад 6 тис. у Румунії. Це
    найбільша популяція бурого ведмедя на старому континенті. Лівія Чімпоєру,
    спеціаліст з питань проєктів, спрямованих на великих хижаків зазначає. «Ведмідь є
    природним багатством Румунії. Ми не можемо нехтувати цим аспектом і я вважаю,
    що всі згодні з тим, що ці природні багатства повинні бути захищені, тому що
    вони зникають. Якимось чином ми повинні взяти на себе відповідальність за те,
    що наші дії, те, що ми споживаємо або що ми робимо, впливають на добробут і
    життєздатність цих природних ресурсів.»







    Тільки
    розвиток транспортної інфраструктури, міської чи сільської інфраструктури,
    законне чи незаконне вирубування лісів або надмірна експлуатація природних
    ресурсів, таких як гриби чи ягоди, з часом зробили ведмедя всеїдним і наблизили
    до районів з легким доступом до джерел їжі в населених пунктах. У результаті
    деякі ведмеді стають загрозою для людини, а багато хто вважає, що їх потрібно
    вбивати. Це надзвичайно хибна думка, каже Лівія Чімпоєру, яка стверджує, що
    організація, яку вона представляє – WWF Румунія, вважає цілком можливим
    безпечне співіснування людини і тварини. «Цей баланс може бути забезпечений
    лише тоді, коли ми як нація, як народ, що займає цей благословенний простір із
    надзвичайним біорізноманіттям, зрозуміємо, що ми єдині, повторюю, єдині, хто
    може захистити ці багатства. Поки ми звинувачуємо ведмедя, вовка чи інших
    тварин у цих конфліктах дикої природи, ми нікуди не дійдемо. Ведмідь – дика
    тварина, у нього немає понять «хороший» і «поганий», в результаті він не може
    приймати рішення, не може проводити політику тощо. Ми – мислячий вид, той, хто
    може розумно вирішити ці, скажімо, незручності чи конфлікти та знайти рішення.
    Наша діяльність має очевидний вплив на ведмедів і переважна більшість
    конфліктів між людьми та ведмедями спричинені людиною.»




    В
    Європейському Союзі ведмедів охороняє Директива про середовища існування, яка
    включає їх до списку захищених видів тварин, на яких не можна полювати в
    рекреаційних цілях, або, як вони кажуть, для трофеїв. Однак деякі країни,
    включаючи Румунію, в даний час використовують статтю 16 Директиви, яка передбачає
    винятки і можливість полювання на обмежену кількість особин, в даному випадку
    небезпечних для людини.




    Нещодавня
    новина про вбивство 17-річного бурого ведмедя на прізвисько Артур, можливо,
    найбільшого ведмедя на території Румунії, завдяки його вражаючим розмірам і
    поставі, обійшла весь світ. У Румунії на перший план знову вийшла проблема способу,
    на думку багатьох невідповідного, в який влада захищає цих ссавців. Насправді
    Артур нібито був вбитий під час трофейного полювання на підставі дозволу,
    виданого на відстріл іншого екземпляра, який спричинив пошкодження будинків
    людей.






    Що
    потрібно зробити, щоб така практика стала історією? Відповідь дає Лівія Чімпоєру,
    представниця WWF Румунія. «Ми, починаючи з 2009 року закликаємо вдосконалити
    законодавство, що передбачає надання цих дозволів на переселення та «збір» (це
    технічний термін для відстрілу ведмедів), оскільки в цих дозволах, виданих з
    2017 року, якщо я не помиляючись, не було чітко зазначено, що відбувається з
    ведмежими трупами, хто бере участь у процесі «збору» або переселення, який
    пункт призначення і хто є кінцевим бенефіціаром відстрілених тварин. У 2019
    році ми вимагали, щоб у «зборі» брали участь лише члени мисливських товариств,
    і, таким чином, зняти ці підозри, що процес «збору» насправді є прихованим полюванням
    на трофеї. Знову ми попросили активно маркувати та контролювати проблемні екземпляри,
    щоб усунути підозру щодо було вилучено тварину, що викликає проблеми. І випадок
    ведмедя Артура дуже повчальний у цій дискусії. Знову ж таки, ми не розуміємо,
    чому протягом багатьох років не створювались групи швидкого втручання, які
    діяли б у таких випадках. Тобто, перш ніж вбивати цього ведмедя, давайте пошукаємо
    інші варіанти, які можуть бути ефективними, і мати ці команди втручання скрізь,
    де, очевидно, є велика популяція ведмедів. В даний час ми не тільки не маємо
    реального наукового моніторингу популяції ведмедів у Румунії, але навіть не моніторимо ведмедів,
    які через людську недбалість, почали пов’язувати людину з джерелом їжі та
    завжди шукати її у населених пунктах.»




    Тим часом, на тлі скандалу довкола ведмедя Артура,
    Міністерство охорони навколишнього середовища Румунії оголосило, що
    законодавство про відстріл ведмедів, які становлять небезпеку для громад, було
    змінено. Таким чином, якщо раніше було передбачено 60 денний строк з моменту
    видачі документів на відстріл тварини, а законодавство не передбачало, хто
    може відстрілювати тварину, то зараз небезпечні екземпляри можна «вилучити» не
    більше ніж за 15 днів і тільки технічним
    персоналом мисливського товариства, яке отримало дозвіл. Це добре рішення, але його
    недостатньо, зазначає Лівія Чімпоєру, «Окрім цих рішень, схвалених на швидкоруч,
    щоб якось заспокоїти громадськість, мають бути прийняті й інші для досягнення у
    довгостроковій перспективі гармонійного співіснування з ведмедем. Я маю тут на
    увазі надання фінансової підтримки фермерам чи домогосподарствам у районах,
    заселених ведмедями, щоб ці люди могли купувати електричні огорожі, собак для
    охорони, щоб захистити свійські тварини, домогосподарства тощо. Ці заходи були
    оголошені минулого року колишнім міністром Алексє. Ми були дуже раді, коли він
    заявив, що міністерство збирається запустити програму фінансування цих заходів
    запобігання, але цього так і не сталося і ми не розуміємо, чому.»




    Всесвітній
    фонд дикої природи-Румунія також зазначає, що в даний час Міністерство охорони
    навколишнього середовища має достатньо даних, з яких можна почати розробляти
    карти зон ризику, які будуть доступні для спеціалістів, органів місцевого
    самоврядування та широкого загалу, щоб усі чітко знали найбільш небезпечні місця.
    Водночас ця неурядова організація є частиною міжнародного проєкту, що
    фінансується з європейських фондів – «Euro Large Carnivores» і націлена на покращення
    умов співіснування людей і тварин за допомогою транскордонного співробітництва
    та спілкування. Навіть якщо не всі заходи, вжиті в інших країнах, можуть бути
    застосовані в Румунії, вони, безумовно, можуть бути адаптовані до національних
    особливостей. Інакше кажучи, ідеї є, їх не мало. Однак для їх застосування на
    практиці потрібна політична воля.

  • Захист охоронюваних видів дикої фауни

    Захист охоронюваних видів дикої фауни




    Нещодавно Сенат Румунії прийняв проект закону про
    внесення змін до Закону про полювання, згідно з якою дозволяється полювання на
    деякі види тварин, які раніше підлягали особливій охороні. Це, зокрема, бурі
    ведмеді, баклани та чорні кози. Ведмідь був включений до списку диких тварин,
    на яких протягом п’яти років буде дозволено полювання у певний період року.
    Проти цього виступили екологічно організації, які ініціювали онлайн-петицію із
    закликом про скасування відповідних поправок до закону про полювання у Палаті
    депутатів. За 4 дні петиція набрала 30 тис. підписів.




    Крістіан Ремус Пап, фахівець з великих м’ясоїдних
    тварин, екологічних коридорів та з управління природоохоронними територіями Всесвітнього
    фонду дикої природи – Румунія розповів: «Зазвичай для таких рішень потрібно
    мати ґрунтовні дані та знати, у тому числі, яка тенденція популяції ведмедів, а
    також багато інших даних, які мають допомогти в прийнятті того чи іншого
    рішення. За відсутності таких аргументів це рішення Сенату, безумовно, не
    стоїть. Є й інші поправки, прийняті Сенатом, не такі небезпечні. Наприклад,
    будь-яка діяльність з добування об’єктів дикої фауни в наукових цілях була
    прирівняна до полювання, що не є нормальним. Врешті-решт це своєрідна спроба послабити
    законодавство, послабити природоохоронну діяльність та зусилля із захисту диких
    тварин. В умовах відсутності достатньої кількості інформації, як я вже сказав, не
    можна робити і приймати такі пропозиції. Ми неодноразово вимагали збору даних
    про місцезнаходження ведмедів, про їх кількість за площею, за повітом, щоби
    приймати найкращі управлінські рішення. Якщо законодавство ослаблене, ми нічого
    не зможемо зробити для захисту бурого ведмедя, хоча він був взятий під суворий
    захист, був внесений до всіх списків Директиви про біотопи. У дійсності мається
    бути створені спеціальні заповідні зони для захисту виду та забезпечення його
    сприятливого природоохоронного стану. Якщо ці поправки будуть прийняті й Палатою депутатів ми зазнаємо величезних втрат, в тому числі економічних.»




    Хоча козиця звичайна або чорна коза символічним для
    румунських Карпат видом і не становить ніякої небезпеки для людей, згідно з
    новими положеннями закону про полювання було прийнято рішення дозволити полювати
    609 чорних кіз у 2019-2020 полювальному сезоні, що викликало негативні реакції.
    Екологи зазначають, що єдиною реальною причиною для відстрілу козиць є
    отримання трофеїв, які є надзвичайно цінними. Трофей чорної кози коштує від 880
    до 3000 євро.






    Через небезпеку, яку становлять для рибальства і
    баклани були включені до списку видів, полювання яких буде дозволено.




    Всесвітній фонд дикої природи – Румунія разом з 20
    іншими організаціями з охорони навколишнього природного середовища та захисту
    тварин надіслали членам профільних комітетів Палати депутатів спільну позицію з
    вимогою відхилити зміни до Закону про полювання, особливо положення, які
    передбачають виключення бурого ведмедя з переліку ссавців, що знаходиться під
    суворою охороною.

  • Фестиваль “Приймайте колядників!”

    Фестиваль “Приймайте колядників!”

    Напередодні зимових свят, традиційні румунські оселі заманюють ароматом бубликів та глінтвейну, а морозне повітря наповнене веселощами, переданими групами колядників. У багатьох районах країни родові традиції не забувають. Коза, Турок, Ірод, Маршал, Цигани, Фанаріоти, Баба і Дід, Диявол, Смерть, Коники та Плуг є звичаями, що збереглися до наших днів у різних областях країни. У музеях села під відкритим небом організують такі заходи, щоб нагадати міщанам про красу традиційного способу життя.

    Таке свято музики і кольору відбулося в середині грудня в Національному музеї села Дімітрія Густі в Бухаресті – Фестиваль звичаї і традиції Різдва та Нового року Приймайте колядників!. Тут, групи колядників з основних етнографічних регіонів країни, зберігачі цінних традицій, молоді виконавці народної музики і народні майстри зібралися на вулицях Музею села і допомогли відвідувачам музею увійти в дивовижну атмосферу традиційних зимових свят. Вони вразили своїми красивими костюмами, багатством кольорів, колядками і щедрівками, дзвіночками і грами з масками. Вперше в музеї побували Група колядників Черкенелул з Мараморощини, група колядників Мерішана – з Клузького повіту, Ансамбль Стрежері з Долгешть – повіту Сучава, Ведмеді з села Преотешть – теж Сучавського повіту. Їх супроводили вже відомі групи колядників: Чобенашул з Бузеу та Ансамбль Лункавицькі традиції з Тулчанського повіту.

    Щедрівки групи колядників Мошоає з Тулчі були супроводжені брязкотінням срібних дзвіночків, прив’язаних до ніг молодих колядників. Іонуц, один з них зізнався, що: Ми ніколи не забуваємо ці традиції. А його колега Данієла Пуя додала Ці дзвіночки розганяють привиди. Звичай під назвою Мошоаєле в Тулчі має велике значення. Починаючи з 6 грудня, від Св. Миколая і до 24 грудня, у селі Лункавіца проходять ці традиційні свята: Мошоаєле. Колядники мають специфічний костюм. Вони виганяють злих духів і двори осель залишаються чистими напередодні Різдва. Дзвони повідомляють про те, що господарі повинні відкрити ворота. Всі мешканці села приймають колядників, тому що тільки так відчувають задоволення від приходу Різдва.

    І оскільки в Добруджі живуть, крім румунів, і росіяни-липовани, українці і турки, які запозичили один від одного звичаї, ми дізналися від місцевих жителів, що на Різдво, в стародавні часи, турки приймали у їхні господарства колядників, а румуни пекли пахлаву.

    І колядники Клузького повіту пишаються своїми звичаями. Одягнена в традиційному багато вишитому костюмі Марія Ана Маріш розповіла: Ми родом з села Марічел, Клузького повіту, і прибули до Бухареста колядувати. Ми показали наші зимові звичаї, колядування молодих. У нас колядують тільки під час Різдвяних свят і ми пишаємося тим, що колядки ми успадкували з дохристиянської доби. Колядування у нас не супроводжується магічними діями, пантомімою або обрядовими іграми з масками. Наші колядники вдягаються у традиційні народні костюми та йдуть колядувати.

    Ведмедями одягаються на Буковині найсильніші чоловіки, які гарно вміють боротися. Їх костюми складають вивернуті хутром догори кожухи, до ніг прив’язують жмути соломи, сіна, або овечі шкури, зі шкур виготовляють і маски. Прихід ряджених є доброю ознакою, тому їх зазвичай радо запрошували в оселю. Еуджен Амарія є керівником групи буковинських колядників Ведмеді: Ми прийшли сюди із села Преотешть, Сучавського повіту. Наша вистава така: на сцену піднімаються на ліктях і колінах люди одягнені в кожухах з хутром вивернутим догори. Ведмідь грає під музику гарних молодих хлопців, одягнених в різнобарвний одяг, – він перекидається, б’є землю ногами і, наприкінці, помирає. А потім дивовижно воскресає, і цей момент передає метафорично послідовність пір року, яка в буковинському віруванні стоїть під знаком цього звіра, здатного перебороти зиму, і який знає, коли по-справжньому надходить весна. Нас 13 осіб, а також музиканти. Костюми пошиті нами з овечої шкури, кожен учасник робить свій костюм, а музиканти носять традиційні народні костюми. У нас колядують 31 грудня.

    Космін Русу, член гурту Стрежері з села Долгешть, теж Сучавського повіту, який носить костюм цигана пояснив: Я виконую Танець Циганів, це румунський традиційний танець, який зберігся від наших предків. Це танець специфічний зимовим святам.

    Відвідувачі Бухарестського музею села змогли насолодитися і численними традиційними подарунками, зроблені народними ремісниками, смачними і ароматними стравами традиційної кухні, тістечками, бубликами, калачами, різними напоями, вином і органічними продуктами. Нехай ці зимові свята наповнять ваші серця радістю!

  • Туризм у горах Царкулуй

    Туризм у горах Царкулуй

    На заході Південних Карпат у горах Царкулуй є ідеальні умови для створення життєздатної дикої популяції зубрів, які зникли тут більш ніж 200 років тому. У ті часи зубри були символом сили і незалежності. Цих тварин було так багато та їх настільки цінували, що зображення зубра стало невід’ємною складовою гербу Молдовського князівства.

    Три роки тому румунська філія Всесвітнього фонду дикої природи у співпраці з організацією ревайлдинг Європа, розпочали впровадження проекту репопуляціі зубрів, які колись були символом Карпат. У даний час у підніжжя гір Царкулуй (південно-східна Румунія) до нових умов життя пристосовуються 10 зубрів, привезених з усієї Європи, а інші 20 зубрів живуть в умовах повної свободи.

    У селі Арменіш, де знаходиться територія для акліматизації зубрів місцеві жителі створили асоціацію «Мегура зімбрілор», що пропонує відвідувачам спеціальні туристичні пакети, які включають екскурсії дикою природою для спостережень за зубрами. Докладніше про це розповідає керівник асоціації Оана Мондок: «Спостереження за зубрами відбувається на природі в супроводі єгерів або наших спеціалістів, які супроводжують туристів в пошуках і очікуванні зубрів. Вони мають значний досвід в пошуку тварин, зубри мають електронні пристрої для спостереження за ними і за допомогою супутників можна легко визначити їх місце перебування, де їх знайти. Туристи, однак, шукають сліди зубра, а не просто приходять побачити, роблять знімок і повертаються. Екскурсія триває приблизно 4-5 годин, туристи йдуть гірською місцевістю і за цей час мають можливість побачити багато іншого цікавого, що допомагає їм краще зрозуміти природу. Мають змогу побачити різні рідкісні види рослин… Тобто це не просто екскурсія, а справжній досвід, отримання нових знань.»

    Нещодавно в селі Арменіш відкрився інформаційний центр, в якому туристи можуть дізнатися про зубрів. Тут представлені дані, зібрані з природи з тим, щоб відвідувачі могли більше дізнатися про життя тварин на природі за допомогою сучасної технології. Наприклад зображення з’являються, коли один із зубрів проходить повз камери спостереження, встановленої у лісі. Центр, як своєрідне вікно у світ зубрів, пропонує своїм відвідувачам не тільки інтерактивні навчальні ігри та голограми, що зображують зубрів в їхньому природному середовищі, а й місцеві продукти та предмети, зроблені сільськими жителями, які можна купити. Оана Мондок: «Ми маємо різне устаткування і кожен розповідає про свою частину діяльності в сфері спостережень. Ми маємо голограму, що відтворює поведінку зубрів в дикій природі і, як проходить звичайний день в житті цієї тварини. Також маємо інтерактивну гру про ланцюги живлення, в рамках якої відвідувач доповнює трофічний ланцюг зображеннями з камер спостереження, встановлених у лісі. А третє устаткування є механічним, воно відтворює вплив зубрів на екосистему, показує що відбувається, коли зубр перетинає певні біотопи, які види фауни і флори виникають або отримують вигоду від присутності зубрів.»

    Хутір Плопу, що належить до села Арменіш має багато занедбаних помешкань. Вони будуть відремонтовані для розміщення туристів в рамках спеціального проекту, розробленого і впровадженого місцевою мерію в співпраці з Всесвітнім фондом дикої природи. Розповідає Оана Мондок: «Ми констатували, що в цьому надзвичайно мальовничому природному оточенні є хати, в яких вже багато років ніхто не мешкає. Фактично то були літні будинки, які місцеві жителі використовували, коли виводили худобу на випасання. Там на хуторі відкриються надзвичайні краєвиди!… Таким чином, разом з місцевою владою ми зійшлись на думці, що це було б ідеальним місцем для туристів і вирішили створити село для відпочинку. Плануємо відремонтувати декілька кам’яних споруд з тим, щоб турист відчув себе якомога ближче до природи. Крім цього хочемо залучити місцевих жителів до утвердження традиційних ремесел: випічки хліба, збору фруктів та ягід, а також плануємо провести курси з відкриття і розуміння природи та методів виживання в природі.»

    Так чином у тутешніх лісах знову водяться зубри. Велетні Європи водночас допомагають в оживленні місцевих сіл та агротуризму в регіоні. Туристи мають можливість ознайомитися з традиційними ремеслами місцевих жителів, скуштувати тутешні ласощі тощо. Оана Мондок розповідає й про інші туристичні пропозиції: «Відвідання зубрів припускає кілька годин ходіння і пошуку їх слідів. Екскурсія традиційно закінчується пікніком у гостях в однієї місцевої сім’ї. Екскурсії плануються заздалегідь, ми не можемо їх провести в терміновому порядку. Вони проводяться за попереднім замовленням. У нас були туристи з Німеччини, Бельгії, Сербії, Швейцарії і, звичайно з Румунії. Крім відвідування зубрів ми проводимо 3-4 денну програму спостереження за ведмедями в сусідньому районі. Мова йде про природоохоронну територію Руска, де ми маємо партнерство з Лісовим господарством Терегова, що має місця для спостереження і спеціалізованих гідів. Потім можна організувати походи по окремих стежках, де в певну пору року можна побачити чорних кіз. Крім цього ми пропонуємо можливість переночувати на природі в наметах з високим ступенем комфорту. Це унікальний досвід в самому серці природи, де можна почути фантастичні звуки, де можна спостерігати за заходом і сходом сонця. Усе це можна замовити у нас. Так само ми проводимо фотосесії з професійними фотографами. Це незвичайний туристичний досвід з ознайомлення та розуміння природи. Туристичні групи мають складатися із щонайбільше чотирьох осіб.»

    Зубр є найбільшим ссавцем в Європі, маса дорослого самця досягає 1000 кілограмів, а висота в плечах – майже 2 метри. У минулому він був поширений на всьому європейському континенті, за винятком деяких районів Іспанії, Італії та північної Скандинавії. Тепер в природі та в напів-свободі можна зустріти трохи більше 3000 одиниць. Румунія є однією з дев’яти європейських країн, в яких зубри живуть в дикій природі.