Tag: Велика Британія

  • Історичний день для Великобританії

    Історичний день для Великобританії

    Король Великої Британії Чарльз III і його дружина Камілла були короновані в суботу у Вестмінстерському абатстві в Лондоні в ході спеціальної церемонії. Чарльз III став королем у вересні минулого року після смерті своєї матері Єлизавети II у віці 96 років. Одягнувши на плечі королівську мантію, він склав присягу служити народові. У Великобританії вперше за 70 років відбулася коронація глави держави. На суботній церемонії були присутні понад 2000 гостей.

    Серед них президент Румунії Клаус Йоганніс і берегиня румунської корони Маргарета. Клаус Йоганніс оголосив, що має честь бути в Лондоні на урочистостях, пов’язаних з коронацією Його Величності Короля Чарльза III, що, за його словами, є історичним моментом і святкуванням традицій британської монархії. «Король Чарльз III є другом Румунії і має глибоке розуміння європейського континенту в цілому», – заявила, зі свого боку, берегиня румунської корони Маргарета у посланні, надісланому з нагоди коронації британського суверена.

    «Коронація… пов’язує минуле з сьогоденням через тисячолітню історичну традицію. Традиція, яка тривала всупереч війнам, катаклізмам, революціям та фундаментальним змінам у світі. Його Величність Король Чарльз коронований після майже шести десятиліть відданого служіння Сполученому Королівству та Співдружності націй. Усе своє життя я була свідком його відданості Короні та нації», – додала берегиня румунської корони Маргарета. Між Королівськими домами Румунії та Великобританії існують міцні зв’язки, а не лише спорідненість. Крім того, Чарльз як наслідний принц був присутній на похоронах останнього монарха Румунії короля Міхая, батька Маргарети, який помер у грудні 2017 року у віці 96 років.

    Члени румунської громади у Великобританії зібралися в Лондоні, щоб відзначити традиційною музикою та стравами день коронації. «Ми радіємо за нового короля Чарльза III і вшановуємо його, тому що він є найбільшим послом Румунії у британських країнах. Він завжди так гарно розповідав про нашу країну та презентував її унікальність», – розповіла румунка. Чарльз вперше відвідав Румунію 25 років тому. З тих пір він робив це часто, оголосивши себе шанувальником країни і особливо Трансільванії, історичної провінції, яка несе на собі сліди культурної спадщини етнічних німців, які прибули туди 8 століть тому.

    Чарльз долучився до процесу збереження румунської культурної спадщини, купував і реставрував старі будинки в сільських місцевостях, які він врятував від руйнування. У 2015 році було засновано Румунський фонд принца Уельського – благодійну організацію, яка підтримує збереження архітектурної спадщини, сільське господарство та сталий розвиток у Румунії. У 2017 році Адміністрація Президента Румунії нагородила його національним орденом «Зірка Румунії» ступеня Великого Хреста на знак «вдячності за його діяльність у Румунії та просування її іміджу у світі».

  • Нова угода щодо Брекзит

    Нова угода щодо Брекзит

    Визначена головним переговорником ЄС щодо
    Brexit, Мішелем Барньє як справедлива і збалансована, а прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном як відмінна,нова угода між Брюсселем та Лондоном про вихід
    Великобританії з ЄС
    була проголосована лідерами країн-членів Союзу, які
    зібрались в Брюсселі, на
    осінній Європейській раді. Ухвалений документ пропонує
    Європейській Комісії, Парламенту та Раді ЄС здійснити всі необхідні кроки, щоб ця угода набула
    чинності 1 листопада 2019 року, в заяві не згадується про можливу відстрочку Brexit, якщо британський законодавчий
    орган відхилить угоду.


    За словами Мішеля Барньє, у
    телефонній розмові з чинним президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером прем’єр-міністр
    Великобританії Борис Джонсон висловив впевненість у своїй здатності отримати
    підтримку лондонського парламенту. Зі свого боку, президент Європейської ради
    Дональд Туск оптимістичний і запевнив, що ніколи не згодився б, якщо угода не задоволmняла б Європейський Союз та Ірландію. Компроміс щодо угоди про вихід
    Великобританії із ЄС передбачає, що Північна Ірландія буде узгодженою з певними правилами єдиного європейського ринку, навіть якщо вона є частиною митної
    території Великобританії.


    Не буде митного
    контролю на острові
    Ірландія, лише в портах. За товари, що переміщуються з
    Великобританії до Північної Ірландії в якості кінцевого пункту призначення,
    Європейський Союз не стягуватиме мита. Такий збір не стягуватиметься за товари,
    що перевозяться пасажирами через кордон між Ірландією та Північною Ірландією.
    На відміну від рішення
    backstopу попередній угоді, узгодженій колишнім прем’єр-міністром Терезою Мей, яка
    тричі відхилялася британським парламентом, не буде потреби, щоб новий протокол, який тепер погодився був замінений іншою угодою між Європейським Союзом та
    Великобританією, що є значною поступкою, зробленою європейцями.


    Президент Клаус Йоганніс, який підписав документ від
    імені Румунії, заявив, що угода про вихід Великобританії з спільнотного
    блоку, оголошена в
    четвер, нічого не змінює щодо румунів у Великобританії, яким будуть гарантовані всі права. В угоді, домовлені і
    прийняті речі обидвома сторонами, не змінились, вони збереглись, те, що було обговорено та змінено в деяких частинах, – це домовленість про кордон між Ірландією та
    Північною Ірландією, заявив глава румунської держави. підтвердивши, що
    найкращим варіантом є узгоджений Брекзит .

  • Брекзит, на фінішній прямій?

    Брекзит, на фінішній прямій?

    Неврегульований вихід Великої Британії з
    ЄС може призвести до втрати робочих місць та мільярдів євро в автомобільній
    галузі, попереджають європейські виробники. Головні європейські федерації виробників
    автомобілів, а також 17 національних груп зазначають, що Brexit без узгодження
    означатиме повторне введення митних тарифів, що вплине на виробничі ланцюги
    різних компонентів і призведе до додаткових витрат на мільярди євро. Це не єдиний страх,
    пов’язаний з результатом демаршу про вихід держави-члена Союзу, тим більше, що у даний
    час, коли вихід здається неминучим, не ясно, як це відбудеться.




    Попередження було оголошене
    автопромисловістю в країнах
    ЄС, в якій працюють 13,8 мільйона людей, що становить 6% від загальної кількості
    робочої сили, але невизначеності є у всіх сферах діяльності. Прем’єр-міністр в Лондоні Борис Джонсон хотів би, щоб Brexit відбувся 31 жовтня, з
    угодою або без неї, але Парламент ухвалив закон, який передбачає про те, що якщо домовленості не
    будуть досягнуті вчасно, прем’єр-міністр повинен попросить новий крайній термін для Brexit, 31 січня 2020 року.
    Brexit є проти сенсу історії та духу колишнього
    британського державного діяча Вінстона Черчілля, який свого часу виступав за
    Сполучені Штати Європи, вважає президент Єврокомісії Жан Клод Юнкер в інтерв’ю іспанському щоденнику El Pais.




    Юнкер висловлює жаль з приводу того,
    що європейська виконавча влада вирішила не втручатися у 2016 році, коли Велика Британія провела референдум щодо
    членства в ЄС,
    і коли майже 52% виборців проголосували за вихід. Перед цим референдумом
    була кампанія брехні та фальшивих новин. Комісія вирішила не втручатися на
    прохання тогочасного прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона. Це була
    велика помилка, – каже Юнкер, попереджаючи знову про небезпеку, яку може
    викликати активізація жорсткого прикордонного контролю між Північною Ірландією
    та Ірландією у випадку виходу Великобританії з ЄС без узгодження. Тим часом
    спроби досягти домовленості тривають, головним питанням, яке досі шукається, є backstop.


    Політичний аналітик Юліан Кіфу, директор Центру запобігання
    конфліктам у Бухаресті зазначив: «Це найбільша проблема, оскільки йдеться про внутрішній кордон, а також про міжірландську мирну угоду. Тож складність надзвичайно велика». Британський прем’єр-міністр Борис
    Джонсон стверджує, що його нові пропозиції є можливими, але Європейський Парламент вважає,
    що вони не вирішують реальні питання, які мають бути вирішені, якщо ірландську лінію безпеки треба буде ліквідувати, а саме економіка всього острова,
    повне дотримання Угоди Страсної п’ятниці та цілісність єдиного ринку.


    З точки зору Румунії, Brexit також
    включає основний компонент румунів у Великобританії. Міністерство закордонних справ у Бухаресті стежить за процесом реєстрації румунів,що
    живуть у Сполученому
    Королівстві, з метою отримання нового статусу після Brexit та
    надання консульської допомоги, а між часом, британський уряд запевнив на найвищому рівні, що права європейських громадян
    будуть поважається незалежно від формули виходу з угодою або без угоди Великобританії. У дискусії,
    організованій в Бухаресті наприкінці минулого місяця, голова Бюро з питань
    Brexit Міністерства закордонних справ Румунії Адіна Бедеску уточнила, що
    кількість громадян, які офіційно зареєструвались у Великобританії, становить
    433 тисячі, але їх кількість, ймовірно, більша: Процес реєстрації для
    отримання нового статусу розпочався у Сполученому Королівстві, і відбувається за оптимальними параметрами. На даний час зареєстровано понад 187 тис. громадян, які подали
    свої документи, для отримання
    цього статусу».


    Присутній на дебатах радник президента Торгово-промислової
    палати Румунії Лазар Коменеску ствердив, що урок Brexit полягає в тому, що Союз більше не повинен
    допускати ухилення від правил та форматів громади, оскільки, наприклад, Сполучене Королівство мало ще на початку, у 1973 році, особливий статус у Союзі: Перший висновок – побудова
    європейського проекту в майбутньому повинна бути більш строгою. Правила є для всіх. По-друге, нам
    потрібно навчитися з того, що Європейський Союз зміг проявити себе та затвердити себе як актора, що має важливе значення на
    світовому рівні, там де політики були переважно європейськими.


    Якщо ми хочемо, щоб ЄС продовжував
    бути рішучим на глобальному рівні, він повинен розширити сфери, де
    політики є насправді спільними, сказав Лазар Коменеску.



  • Румуни та Брекзит

    Румуни та Брекзит




    Після поразки прем’єр-міністра Терези Мей у Палаті
    громад у вівторок, коли британські парламентарії відкинули угоду з Європейським
    Союзом щодо Брекзиту, уряд консерваторів у середу ввечері подолав вотум недовіри,
    ініційований лейбористською опозицією. Британський прем’єр анонсувала, що негайно
    розпочне переговори з представниками всіх парламентських політичних партій у
    пошуку рішення, яке б дозволило затвердити угоду щодо виходу Великобританії з
    європейського співтовариства.




    Намічений на 29 березня Брекзит має
    відбутися у період головування Румунії в Раді Європейського Союзу. Президент Румунії
    Клаус Йоганніс висловив жаль з приводу рішення британського парламенту щодо
    угоди про Брекзит, запропонованої Терезою Мей і вважає, що Лондон має
    роз’яснити свою позицію та наступні кроки. Йоганніс вважає, що угода про
    Брекзит все ще може бути схвалена, бо ще не вичерпані всі процедури.




    Станом на сьогодні у Великобританії перебувають
    понад 400 тисяч румунів, які утворюють другу за розміром громаду. Тому дуже
    багато громадян Румунії стурбовані тим, як вплине Брекзит на їх подальше життя. Президент Клаус Йоганніс запевнив, однак, що їхні права
    будуть дотримані. «Багато румунів мають родичів і друзів, які працюють або
    живуть у Великобританії й вони ставлять собі питання: що буде з нашими
    близькими? Якщо ця угода буде все ж затверджена, румуни у
    Великобританії матимуть усі права та гарантії перебування в цій країні. Але ми
    готові до переговорів, щоб знайти успішне рішення і при інших можливих
    сценаріях. На даний момент не має підстав для занепокоєння, щодо наших
    співвітчизників. Ми готові до цієї ситуації й працюємо над рішеннями.»


    У свою чергу міністр закордонних справ
    Румунії Теодор Мелешкану вважає, що вихід Великої Британії з Європейського
    Союзу без угоди може обернутися проблемами як для громадян Румунії, так і для
    інших громадян Євросоюзу, які живуть, навчаються та працюють
    в Об’єднаному Королівстві.




    В інтерв’ю Радіо Румунія Теодор
    Мелешкану заявив, що відносини між Великобританією та Румунією базуються на
    сильному стратегічному партнерстві. «Ми розробимо інший
    інструмент для взаємодії Румунії з Великобританією в дусі стратегічного
    партнерства, яке, очевидно, доведеться переглянути з огляду на те, що Велика Британія
    перестане бути членом ЄС.»



    За словами міністра Мелешкану, це партнерство
    має охоплювати не тільки політичні питання, безпеки, економічні та фінансові
    питання, а й соціальні питання, включаючи становище румунів у Великобританії та
    їх статус.

  • Євроскептицизм – виклик для архітекторів єдиної Європи

    Євроскептицизм – виклик для архітекторів єдиної Європи

    Дефіцит демократії, недостатня прозорість, негнучкість або бюрократія налічується серед основних дорікань Європейському Союзу, що підливають олію у вогонь євроскептиків, тобто осіб, які виступають проти проекту єдиної Європи. Аналітики нагадують, що на початку євроскептицизм був сприйнятий як британський синдром, що охопив пізніше інші країни, зокрема Францію, Німеччину, Італію, Іспанію, Польщу. А останні опитування громадської думки свідчать про зростання євроскептичних настроїв.

    Румунський аналітик Юліан Кіфу озвучив проблеми, що викликали цю ситуацію: «Тут є багато елементів, і я хотів би почати з першого – це відсутність бажання надати нового імпульсу європейському проекту, відсутність довіри до нинішніх лідерів, які виглядають застарілими і запиленими, не мають нових ідей. З іншого боку, я мушу сказати, що і на національному рівні спостерігається відсутність ініціативи щодо європейського проекту. Я не бачив, наприклад, на референдумі в Нідерландах в зв’язку з угодою про асоціацію з Україною, серйозних заяв проєвропейських партій щодо відстоювання європейських проектів і вже узгоджених європейських політик, в тому числі за участі представника нідерландського уряду. З іншого боку, залишається проблема дефіциту демократії, є навіть ціла теорія про вплив необраних осіб, відповідно брюссельських бюрократів, які приймають рішення від імені держав, нехтуючи державами, і це не обрані населенням особи, які б відповідали безпосередньо перед європейськими громадянами.»

    За словами Юліана Кіфу до вищезазначеного слід ще додати побічні ефекти, такі як виникнення популістських, ксенофобських, ісламофобських, антиміграційних рухів, а всі категорії реакцій на нові проблеми європейської безпеки, збільшуються і накладаються. «У цілому, ЄС та європейська бюрократія вміють вирішувати кризи по черзі, одна за одною, але коли ці кризи накладаються одна на одну на рівні європейської адміністрації спостерігається своєрідна напівзбентеженість. Так само слід додати й схильність великих держав, зокрема Франції та Німеччини, брати на себе європейську відповідальність, змінювати правила демократії навіть усередині європейських держав, не за формулою, скажімо 28 разом, а за формулою рішення у двох, можливо – п’ятьох основних європейських країн, а потім експортується решті, іноді навіть нав’язується іншим європейським країнам. Цей тип поведінки не допомагає зміцнити європейську згуртованість і особливо усунути побоювання населення ЄС, що відразу переходить в антиєвропейський популізм.»

    Референдум у Великобританії знов виніс на перший план теми, пов’язані з євроскептицизмом. У Нідерландах, перша реакція після британського референдуму прийшла від правого євроскептика Герта Вілдерса, який закликав до проведення подібного референдуму, але цю пропозицію відхилили в національному парламенті, де прем’єр-міністр Марк Рютте, чия країна до 30 червня головувала в ЄС, закликав до збереження європейської єдності. Після референдуму про вихід Великобританії з ЄС Європа має зрозуміти необхідність вирішення ряду нагальних питань – має зосередити свою увагу на безпеці і створенні нових робочих місць, – сказав Марк Рютте, згідно з яким, всі ці сфери потребують спрощення європейського законодавства.

    Референдум у Великобританії створив прецедент. Чи може він викликати «ефект доміно»? Чи розуміють ті, хто також думає про вихід з ЄС, все те, що відбувається у Великобританії. Чи вирішить brexit економічні проблеми Великобританії? Чи стане вона сильнішою або ні? Говорить Юліан Кіфу: «Незалежно від того, що станеться врешті-решт з виходом або невиходом Великобританії, країни, які аналізують подібний варіант будуть змушені подумати двічі перед тим як приймати рішення. Речі, не розвиватимуться надалі за принципом доміно тому, що всі винесуть уроки з цієї ситуації, і, на мій погляд, навіть ті, хто прагне виходу або зміни балансу сил між Брюсселем і національними державами, чекатимуть, щоб побачити, що відбудеться з Великою Британією, однією з найсильніших економік світу та другою на європейському рівні, і лише потім вирішать чи варто ризикнути, щоб побачити, чи дійсно вихід з ЄС приносить якісь вигоди.»

    За словами Юліана Кіфу малі держави не можуть дозволити собі вийти з ЄС, вони залежать від спільного ринку і двигунів, що підтримують його функціональність. Ані Німеччина не може дозволити собі покинути ЄС, тому що більша частина її експорту фактично є експортом в країни ЄС, вона є основним бенефіціаром спільного ринку і, в кінцевому рахунку, з цієї точки зору має серйозну проблему. Є також інші великі країни, такі як Франція, Іспанія або Італія, які мають настільки великі дефіцити, що вихід з ЄС може означати значно більші витрати та дуже великі економічні проблеми.