Tag: велосипед

Румунія пропонує безліч
велосипедних маршрутів. Деякі з них призначені для любителів гірських
походів, інші ведуть нас по
старовинних селах, а інші присвячені ознайомленню з гастрономією та вином. Сьогодні розповімо про культурні маршрути. Насправді Румунія також є частиною нещодавно
розпочатого європейського проєкту, завдяки якому разом з іншими країнами Європейського
Союзу культурні та історичні атракції
включаються до велосипедних маршрутів.

Іонуц Мафтей, директор туристичного агентства, що
спеціалізується на велотуризмі «Bike in time», каже, що Румунія незабаром приєднається до європейських
стандартів, і пояснює, що означає велотуризм по
культурних маршрутах: «У принципі, є кілька тематичних регіональних маршрутів: Дунайський
шлях, Шлях мінеральних вод, Винний шлях, Шлях укріплених церков у Трансільванії
тощо. Тут йдеться про культурні маршрути з тематикою,
пов’язаною з релігією, мистецтвом та архітектурою чи історією та цивілізацією.
Крім того, існують транскордонні маршрути, які простягаються по Європі від
декількох сотень до кількох тисяч кілометрів. Семінар, нещодавно організований
Європейським Союзом, наголосив на тому, як до культурних маршрутів можна
дістатися за допомогою альтернативного способу транспорту, а саме їзди на
велосипеді. Наприклад, Дунайський шлях досить добре організований від витоків
Дунаю до Чорного моря, в Румунії. Це означає якнайближче стежити за течією
Дунаю та відвідувати культурні і туристичні атракції
на цьому шляху, упродовж майже 6000 км».

Поточний європейський проєкт називається Велотуризм та
культурні маршрути. Іонуц Мафтей: «Він має на меті визначити шляхи, якими можна проїхати на велосипеді по культурним маршрутам. Тому що
Румунія є частиною Європейського
Союзу, і тому що ці маршрути перетинають і нашу країну, ми є
частиною цього проєкту. Крім того, Румунія очолює туристичну і транспортну вісь
разом із Болгарією, тому ми залучені як основні партнери до цього проєкту. Наша можливість
полягає в тому, що ми можемо прийняти стратегію велотуризму для цих
європейських, транскордонних культурних маршрутів. Стратегія є невеликим кроком, тобто
її повинні затвердити усі румунські органи влади. Після прийняття стратегії ми
зможемо укладати велосипедні маршрути поряд із існуючими автомобільними
маршрутами. На даний момент такі маршрути не можна обдумувати на
національному рівні, а лише на регіональному. У зв’язку з цим, є кілька
прикладів позначених маршрутів, за згодою місцевої влади. У Трансільванії
маршрути навколо міста Сібіу позначені для велосипедистів. Є також деякі
маршрути в районі Дялу Маре, але вони є місцевими маршрутами».

На даний момент, у повіті Сібіу, є понад 250 км
маркованих стежок, які з’єднують вздовж пагорбів, мальовничі
поселення в районі Трансільванських пагорбів. Основний маршрут прямує водним шляхом між Тирнава Маре і Хиртібач. Але багатьом туристам, які прибули до Румунії на
велосипеді, особливо сподобався історичний район на півночі Румунії, Марамуреш.
Іонуц Мафтей, директор туристичного агентства, що
спеціалізується на велосипедному туризмі: «Це суміш історії, релігії,
культури, гастрономії та ландшафтів. Такий тур насправді означає велосипедні канікули, під час яких туристи переміщуються
з одного місця в інше. У нашому випадку ми використовуємо
існуючу інфраструктуру. Я маю на увазі не лише дороги, але й пейзажі, якими можна
милуватися, туристичні визначні пам’ятки, які можна відвідати,
історичні пам’ятки. Звичайно, ми включаємо сюди ресторани, місця для поселення та послуги з ремонту велосипедів. У нас також є допоміжний автомобіль для
наших груп. Він, наприклад, забезпечує перевезення багажу з одного місця
в інше».

Але що думають туристи, які прямують
транскордонним маршрутом Дунаю і прибувають до Румунії?
Іонуц Мафтей: «Це набагато більш дика територія, ніж західна частина
Дунаю, і набагато дивовижна, в тому
числі ландшафти. По дорозі туристи можуть
відвідати народних ремісників, можуть познайомитися з цікавими людьми, які зберігають традиції.
Оскільки це
культурні маршрути, до них може отримати доступ кожен.
Повертаючись до нашого європейського проєкту, вигідною своєчасністю для нас є розробити місця
для поселення вздовж маршрутів,
магазини для велосипедів».

Екскурсії цим маршрутом відбуваються навесні та
восени, найкращі пори року для відвідування. Програма поєднує піші прогулянки,
велосипедний досвід та, наприкінці маршруту, у дельті Дунаю, прогулянку на
човні для отримання особливого досвіду в унікальному природному місці. Тут ви
можете ознайомитися з місцевою культурою, кухнею та побутом
місцевих жителів, які мешкають у
рибальських селах. Але що відбувається в холодну пору року? Чи зупиняються
велосипедні тури? Іонуц Мафтей, директор туристичного агентства, що
спеціалізується на велосипедному туризмі: «Вони мають сезонний характер, але
не обмежені. Наприклад, ви можете скористатися дуже хорошою погодою взимку, або
вам може не пощастити і спланувати свій маршрут саме у сезон але у дощову погоду. Минулі вихідні були досить насиченими. Я супроводив групу туристів по
Винному шляху з Дялу Маре. Це була ідеальна програма для сімей: з відвідуванням виноробних льохів,
дегустацією вин для дорослих та винограду для дітей. Ми також
влаштували пікнік у винограднику і зібрали останній виноград».

Незалежно від ваших уподобань, не забувайте, що ви самі можете
налаштувати ваш велосипедний тур. І останнє, але не менш важливе:
двоколісні канікули підходять всім, фізичний стан для багатьох турів повинен бути
мінімальним.

Сьогодні ми розповімо вам історію перетворення звичайного гаража,
розміщеного десь в центрі міста, на місце,
де можна випити чашечку кави поки тутешні майстри відремонтують велосипед. Це
нова концепція для Румунії, але яка широко поширена за кордоном.

Розповідає Александру
Самоїле, розробник цього проекту: «Я розробив його два роки тому. Фактично реалізував
у Бухаресті концепцію, яку побачив за кордоном «bikes and coffee/велосипеди і кава». Там дуже поширений зв’язок
між велосипедами і кавою: у Лондоні та Берліні, у США: в Чикаго, Сіетлі тощо. А
я вирішив створити свій варіант тут. Я почав як IT-іст і став баристою, в тому
сенсі, що я відмовився від роботи за фахом після того як відкрив цю майстерню.
Тепер працюю тут вранці, займаюсь приготуванням кави. Я прокидаюся о 7,
приходжу сюди і роблю все необхідне, вмикаю та налаштовую кавоварку і.т.д. Це один
з найгарніших моментів ранку, коли навколо тихо, а я сиджу і приблизно 15 хвилин смакую
свою першу каву.»

І дійсно, майстерня чекає на своїх клієнтів в дальньому кутку квітучого двору
з деревами, які створюють необхідну тінь, в нетрадиційному просторі, прикрашеному унікальними
мотивами: нонконформістські лампи, стіни з фільончастими панелями, на яких вигравірувані
велосипедисти, високі столи зі сільцями з металевими, різнокольоровими ніжками.
Невеликий, але затишний і дуже добре облаштований простір. Ми запитали Александра
Самоїле, що бачить перш за все людина, яка приходить до майстерні: «У цей
період – спочатку гарну розквітлу магнолію, а потім велосипеди які, чекають своїх власників. А я
вітаю клієнта належним чином приготовленою смачною і ароматною кавою. Ми імпортуємо
каву від кавоварів у Берліні, також маємо румунське живе розливне пиво.»

Майстерня відкривається о 8-й ранку, але цікаво, коли приходять перші клієнти:
«О 8-й годині, залежить дуже багато від погоди. Ми, на жаль, дуже метеозалежні.
Бувають дні, коли о 8:05 збираються кілька осіб, в інші – заварюю першу каву о 10-й.
Іноді ми мали на ремонті до 15 велосипедів в день, але зараз, на початку сезону ми
здійснюємо профілактичний ремонт і обмежуємося 3 велосипедами на день, аби наш
слюсар не квапився, не був перевантажений.»

Які саме послуги надає майстерня? «Ми надаємо цілу низку послуг і в першу
чергу, звичайні послуги для міських велосипедистів. У нас можна підкачати колесо, налаштувати
гальма деякі зброї, закріпити колесо, але можемо вирішити і будь-яку серйозну
проблему. Загалом ми забезпечуємо весь спектр послуг з ремонту та технічного
обслуговування велосипедів. Іноді робимо це в умовах попередньої реєстрації,
особливо тепер, на початку сезону. Дехто не згоден з цим, але мені це допомагає
в організації роботи майстерні, допомагає уникати перевантаження нашого слюсаря.
З настанням теплої погоди наш двір переповнений велосипедами, маємо багато
замовлень, і ми не хочемо робити свою роботу нашвидкуруч.»

З огляду на те, що Александру має багатий досвід велосипедиста, він розповів про чимало кумедних випадків, пов’язаних з цим хобі. «Одна кумедна пригода сталася прямо на велосипедній доріжці, коли я їхав на виставку велосипедів, на своєму велосипеді-кав’ярні, взявши з собою кава, кавомолки, тобто все необхідне для приготування кави. Всі мене обганяли, а знайомі питали, чому я рухаюся як черепаха, не розуміючи, що мій велотранспорт важить до 90 кг. Розваги велосипедистів на доріжках.»

Александру вважає, що необхідно постійно працювати над собою, почати змінювати суспільство із себе. Водночас він закликає всіх більше користуватися велосипедами. Окрім управління своїм невеличким бізнесом він адаптував свій велосипед до умов міського транспорту, зробивши його одношвидкісним та легшим: «Я вважаю, що для пересування Бухарестом, наприклад, підходить будь-який тип велосипеда, цей вид транспорту допоможе зняти стрес, відмовитися від автомобіля, покататися або швидше дістатися до роботи. Наразі це не так просто, тому що всі ми знаємо реалії автомобільного руху в нашому місті, але треба з чогось починати, а я вважаю, що кожен мусить почати змінювати громаду із себе.»

Найбільша велосипедна конференція Velo City проходить з 13 по 16 червня 2017 в місті Арнем-Неймеген, Нідерландах. Серед тих, хто говоритиме про проблеми, з якими стикаються велосипедисти є і двоє румунів: голова Румунської Федерації велосипедистів Раду Мітітіян та представник асоціації Справжні вело-друзі Міхай Денеш.

Про те коли і чому була заснована асоціація Справжні вело-друзі розкаже Міхай Денеш: Шість років тому, мій колега Юліан Ене заснував у Бухаресті групу велосипедистів, бажаючи створити організовану структуру для спільної подорожі по місту. Потім, два роки тому ми заснували асоціацію:Справжні вело-друзі, щоб могти вести переговори з представниками влади. До тепер ми зорганізували понад 500 веломаршрутів та проїхали разом з 15 тисячами членів асоціації в Бухаресті понад 30 мільйонів кілометрів. В даний час асоціація налічує понад 9000 членів та разом робимо дивовижні речі для велосипедного світу.

Ми запитали Міхая Денеша коли саме представники асоціації вирішили брати участь у Міжнародній конференції Velo City 2017, у якій беруть участь понад 250 учасників із 40 країн світу та що саме очікує від цієї конференції: У лютому 2017 році я бачив у Інтернеті запрошення Нідерландської федерації велоспорту, яка заохочувала велосипедистів країн, що розвиваються брати участь у цій конференції. Я написав проект та зумів таким чином, виграти нагороду в розмірі 1000 євро, яка допомогла нам покрити частину витрат на нашу участь в конференції. Ми маємо намір створити нові контакти з асоціаціями велосипедистів, укладати нові партнерства з метою розвитку й в Румунії цього велосипедного руху.

Про головні теми, які будуть розглянуті у ході Міжнародної конференції Velo City 2017 розповість Міхай Денеш представник асоціації Справжні вело-друзі: Добре відомий той факт, що у Румунії інфраструктура для велосипедистів практично відсутня. Ми відсталі у цьому сенсі на майже 50 років від західних країн, де влада застосувала заходи для обмеження дорожніх транспортних пригод шляхом створення інфраструктури, відповідної інфраструктури для велосипедистів. Відсутність інфраструктури призводить до невеликої кількості велосипедистів в містах. Ми вважаємо, що кількість велосипедистів значно збільшилась б у містах, якщо існувала б адекватна інфраструктура. Інша тема стосується проблематики велосипедиста, який обирає дешевий, зручний та корисний засіб пересування вулицями міста, що не забруднює навколишнє середовище. Іншою важливою темою є міське планування, місто як правило, повинно розвиватися, враховуючи необхідну інфраструктуру для велосипедистів. І не востаннє, ми як організації велосипедистів повинні чинити тиск на представників влади, щоб вони врегулювали на центральному та регіональному рівнях створення вело-доріжок та чітких правил для велосипедистів, таким чином щоб вони могли вільно рухатися, не мішали автомобілям, але ні автомобілі щоб не мішали їм.

Велоспорт та велосипедний туризм в останні роки принесли понад 513 млрд євро в Європі через розвиток інфраструктури євро-вело маршрутів. Слід уточнити, що цьогорічна Міжнародна конференція велосипедистів була відкрита Королем Нідерландів Віллем-Олександром. Попередні конференції Velo City мали місце у в містах по всьому світу, серед яких: Копенгаген, Брюссель, Барселона і Тайпей. Днями виповнюються 200 років від коли німецький винахідник барон Карл Дрез видумав перший у світі персональний транспортний засіб – велосипед.

Широко використаний в багатьох європейських країнах, як веселий та здоровий засіб пересування, велосипед став все більш популярним транспортним засобом і в Румунії. В останні роки у великих містах, число велосипедистів збільшилося. Йде мова як про молоді особи, так і про люди середнього віку або навіть про люди похилого віку, про особи які їздять на велосипеді на роботу або просто на відпочинок. Крім того, появилося більше магазинів, які продають велосипеди та організуються більше заходів, пов’язаних з пересуванням на велосипеді.

Голова Федерації велосипедистів Раду Мітілян розповість чому румуни почали віддавати перевагу пересуванню на велосипеді: Нормально, щоб число велосипедистів збільшилося, тому що люди починають розуміти, що автомобіль вже не може бути стійким варіантом для пересування в великих містах, що велосипед є зручнішим та більш швидким видом транспорту. Це є основною причиною, не обов’язково враховуються наслідки на здоров’я та навколишнє середовище. Ми живемо в епосі швидкості. Крім того, їзда на велосипеді, здається, що є єдиним способом вправ, яких люди можуть собі дозволити, оскільки не вистачає їм часу для інших видів спорту. Я швидко дістаюсь до місця призначення на велосипеді, навіть одягнутий у костюмі. У місті Клуж-Напока, де я живу, щоб дістатися до місця праці на громадському транспорті або на автомобілі, мені необхідно півгодини, а на велосипеді лише 15 хвилин.

Але наскільки підготовлені міста для пристосування до цієї пристрасті любителів велосипедів. На це запитання відповідає директор програм Асоціації «Green Revolution» «Зелена революція» Корнеліу Белчу: Велосипед насправді стане альтернативним і корисним засобом транспорту в Бухаресті, тоді коли паралельно із просуванням велосипеда, будуть застосовані заходи щодо знеохочення використання автомобіля. Ми ніколи не зможемо говорити про незабруднений Бухарест, без шуму, без викидів та пробок у трафіку, якщо влада не вживатиме два заходи пов’язані між собою. Один стосується знеохочення пересування на автомобілі через підвищення податків або плати за паркування у місті, а інший захід влаштування ефективних велосипедних доріжок.

Хоча існують політики ЄС, які заохочують пересування на велосипеді та виділяються кошти для створення інфраструктури для велосипедних доріжок, в дійсності ситуація є іншою, стверджує голова Федерації велосипедистів Раду Мітілян: В останні роки місцева влада в більшості великих та середніх містах почала здійснювати специфічну інфраструктуру для велосипедистів. На жаль, існують серйозні проблеми з якістю. Немає послідовності, велосипедні доріжки є дуже вузькими, не пов’язані одна із одною і навіть іноді є небезпечними. Це відбувається тому, що ми не маємо оновлені стандарти або необхідне законодавство щодо введення цих стандартів.

Профільні асоціації в Румунії намагалися протягом багатьох років вести переговори з владою, щоб отримати необхідну велоінфраструктуру та для зміни дорожнього законодавства. Якими були результати ми дізнаємося теж від Раду Мітітяну: Вже більш 20 років намагаємося вирішити проблеми щодо правил дорожнього руху, але ми отримали тільки обіцянки від влади щодо оновлення законодавства. На жаль, докладені зусилля упродовж двох десятиліть не довели до бажаного результату. Здається, що для осіб, які приймають рішення, велосипед є примхою.

В очікуванні більш ефективних заходів з боку влади, громадянське суспільство знайшло все ж таки, рішення, навіть у співпраці з деякими органами місцевої влади для того, щоб велосипедисти почували себе краще в містах. Асоціація «Green Revolution» Зелена революція почала шість років тому впроваджувати різні проекти для просування їзди на велосипеді. Йде мова про перший спільний проект з мерією першого сектора для велосипедистів.

Про інші проекти розповість Корнеліу Белчуг: Йде мова про проект «Ivelo» про жовті велосипеди усіляких розмірів і майже для будь-якого віку, яких можна взяти на дві години на основі посвідчення особи. Ми розпочали проект в Бухаресті меншою кількістю велосипедів, пізніше розширилися і зараз ми є в кожному великому парку міста. А ще ми почали робити проекти для студентів, ми забезпечили безкоштовними велосипедами й університетські містечка та місця поблизу великих компаній, щоб велосипедами змогли користуватися і люди, які працюють в офісах під назвою Велосипеди з краваткою. Корпоратисти користуються велосипедами у обідній перерві для тімбілдінгу або на прогулянку в парку і навіть для зустрічей. Минулого року ми почали інший європейський проект під назвою Bike2Work у продовжені проекту «Велосипеди з краваткою», а цього року в вересні ми ініціювали перший проект для автоматизованого використання велосипедами, які стоять на стоянці при станціях метро та автобусів. У 2017 році ми хочемо розширити цей проект, який адресується споживачам, які хочуть пересуватися з одного місця до іншого на велосипеді протягом 30 хвилин.

Профільні асоціації продовжують вести переговори з представниками влади з метою збільшення кількості велосипедистів, які б добре почувалися у великих містах.

Число велосипедистів зросло з кожним роком, тож
збільшилася й кількість велосипедних доріжок і все більше міст Румунії стають
більш приязними з цієї точки зору. І якщо про кілометри велосипедних доріжок ми
вже говорили, як і про заклади, які надають знижки тим, хто приїжджає до них на
велосипеді, то сьогодні ми розповімо про новий рух для їзди на велосипеді з
навідною назвою: Зелене світло для велосипедів. Підтриманий Фондом Бега, Зелене світло для велосипедів
є першою ініціативою Тімішоари, яка заохочує їзду на велосипеді як екологічно
чисту альтернативу для пересування по місту. Його мета полягає в тому, щоб
привернути увагу до важливості й користі їзди
на велосипеді, щоб підкреслити, що на вулицях міста є велосипедисти, та щоб отримати підтримку місцевої влади для обладнання нових
велосипедних доріжок.

Роміна Фаур, координатор асоціації Зелене світло
для велосипедів, розповідає про
початки цього руху:Зелене світло для
велосипедів почалося в 2008 році з пристрасті до їзди на велосипеді. Це
була не просто примха, це було бачення, і число велосипедистів зросла з появою
кампанії. Зелене світло для велосипедів пропонує собі існувати до
тих пір, поки кожен житель Тімішоари матиме велосипед і користуватиметься ним.
Можу сказати, що ми дивимося на інші північні країни, які мають досвід і
використовують велосипед як стиль життя, і де міста переповнені
велосипедистами, а не водіями. Ми підтримуємо партнерство між водіями,
велосипедистами й пішоходами і заохочуємо взаємну повагу. І часто ми бачимо під
час педалювання водіїв або тих, хто знаходиться з боку, як вони розмахують нам
і кажуть, що наступного разу вони теж приєднаються до нас. І це нас тішить. Ми хочемо змінити ментальність, хочемо
заохочувати людей, хочемо показати їм, що це можливо. Ми хотіли побачити з
самого початку, що означає бути велосипедистом в Тімішоарі, скільки
велосипедистів є, і звідти й прийшла
ідея порахувати їх, так що першою подією був Підрахунок
велосипедів, і кількість велосипедистів зросла дотепер до 16.700
осіб.

Щоб підтримати
велосипед як спосіб життя, члени Зеленого світла для велосипедів
оголосили календар заходів 2016 року. З
подробицями Роміна Фаур: Щороку ми проводимо більше заходів. Два з
них є великомасштабними, це Весняне педалювання та Осінній підрахунок. Як
правило, на Весняне педалювання зазвичай приходять 4000 учасників, що є значним
числом для такого міста, як наше. На Осінній підрахунок приходять близько 1-2
тисяч людей. Ідея полягає в тому, що кожен хоче якнайбільше покататися на
велосипеді весною, вони хочуть порухатися і тоді сприймають з радістю новий
сезон. Я пишаюся цим числом учасників, тому що ми впродовж часу створили
найбільш вражаючу в країні громаду велосипедистів, це об’єднані велосипедисти,
які й надалі вимагають своїх прав. Упродовж часу події, які ми організували,
мали вплив на місцеві органи влади, які створили інфраструктуру, але не достатню.

З квітня по жовтень Зелене світло для
велосипедів стимулює як цей рух,
так і просуває безпеку на велосипеді та усвідомлення поліпшень, які треба
зробити для оптимізації інфраструктури, пов’язаної з їздою на велосипеді, з точки зору підключення, практичності й доступності, як зазначила наша співрозмовниця, згадавши й
інші події:Ми організовуємо й інші події, такі як Кокетки на велосипедах, яка в цьому році дійшла до
V-го випуску і мала великий масштаб. Прийшло багато красивих дівчат, дуже шикарних і елегантних, у нас
було для них підготовлено багато призів. В події взяли участь близько 600 осіб, рекордна кількість
дотепер. Іншою дорогою для нас подією є Румунська ія на велосипеді,
за допомогою якої ми відзначаємо Міжнародний день ії. Потім Читач на
велосипеді, що проходить у вересні і
знаходиться на другому випуску. Всі ці події створюють певні рамки, адресуються певній категорії людей, ми хочемо створити рамки,
які б спонукали людей перетворити їзду на велосипеді у стиль життя.

Зелене світло для велосипедів ввело і акцію Повага до велосипедистів», під якою вони
будуть слідкувати за вирішенням проблем велосипедистів в Тімішоарі, а також за вільним доступом до центру міста в певні години і в певні періоди року,
отриманням доступу велосипедистів на трамвайні лінії, фарбуванням
велосипедних доріжок, які стають слизькими в умовах вологості, створенням пандуса для велосипедистів, інвалідів, людей, які
подорожують в різних безмоторних транспортних засобах, та проведенням ремонту існуючих велосипедних доріжок.

Роміна Фаур зробила й заклик вирушити всім нам на велосипедах:Велосипед робить вас більш здоровим, велосипедист
посміхається більше, краще помічає місто, в якому живе, велосипедист відчуває
по-іншому пульс міста, є більш вільним і допомагає іншим довкола себе та місту
бути більш здоровими і щасливими!

І хоча й не
вважає, що було зроблено достатньо для просування їзди на велосипеді серед населення, наша співрозмовниця визнає, що якщо у 2009 році в Тімішоарі було тільки близько 4 км
велосипедних доріжок, то на сьогоднішній день їх існує близько 60 км, і одним з
найбільш відвідуваних маршрутів є той, який зв’язує Тімішоару із Сербією.

Він не залишається довго на одному місці.
Захоплюється велосипедним спортом, і ця пристрасть привела його в
незвичайні місця. Алін Бонца разом зі своєю дочкою та гуртом друзів із таким же
ентузіазмом подолав дорогу від Середземного моря до Атлантичного океану за 11
днів. Трохи більше 1.000 км на двох колесах. Свою пригоду виклав потім на
сторінках надзвичайної книжки На велосипеді через Піренеї – Маршрут Піренейських гір. На своїх 350
сторінках збірка містить низку фотографій, зроблених автором, а також
компакт-диск із фільмом екскурсії в горах, які утворюють природний кордон між
Францією та Іспанією.

Алін Бонца з
радістю поділився з нами досвідом перенесення спортивного досягнення в
літературне: Ця книга
народилася із журналу, тому що вже впродовж 5-6 років, відколи їжджу на
екскурсії на велосипеді, я звик вести журнал найгарніших та найцікавіших турів.
Це був журнал для тісного кола, який я надсилав по поштовій скриньці друзям. Це
була нагода розповісти їм, де я бував, показати їм фотографії. Тур минулої
осені з Піренеїв був настільки комплексним та цікавим, що друзі переконали мене
зібрати все між сторінками книги. Мені подобається казати, що ця книга є свого
роду щоденником подорожі. Ця книга досить інтенсивна з точки зору інформації,
але дуже легко читається. Це книга з великою кількістю ілюстрацій, у якій
йдеться не тільки про велосипедистів чи спорт. Це книга про подорож, про
фотографії, про природу, іноді трішки і про громадянське виховання, тому що в
момент, коли ти буваєш в іноземних країнах і зустрічаєш людей іншого роду, ти
можеш навчитися багато речей, які потім можеш застосувати вдома.

Екскурсія на
велосипеді в горах здається мені найкращим з усіх можливостей, тому що ані на
машині, ані на мотоциклі з шоломом на голові не можна відчути так добре, що є
довкола тебе, як розповів нам наш співрозмовник і додав: Ми звикли
їздити щороку в екскурсії, тому що я з моїми друзями, не завжди з тими ж
самими, звик проводити відпустки на велосипеді. Ми побували на відомих велосипедних
гонках Тур де Франс, Джиро д’Італія в якості, як кажемо ми, педалюючих
глядачів. Ми їхали, спинялися на тиждень, кожного ранку здійснювали тури даної
зони, а після обіду чекали, коли проїде гурт велосипедистів. Таким чином ми
побували три рази у Франції, один раз у Австрії, в Інсбруку. Я чув, що в
Румунії, окрім добре відомих Трансфегерашану, Трансальпіни та Транс-Рериу, ще
зробили дуже гарну дорогу через Молдову, зона Буковини є вражаючою й
неочікувано гарною зоною. Зона Семеніку з Банату дуже гарна, зона Апусень, яка,
на жаль, має дороги низької якості. Нам дуже подобається їздити на велосипеді в
горах, тому що там і дорожній рух легший, і їздити легше.

У цій
експедиції Алін Бонца та його друзі мали допомогу і від машини з водієм, який
віз їхній багаж і велосипеди до місця старту, до Барселони, а вони прилетіли
літаком. А про саму гірську подорож Алін Бонца нам розповів: У Піренеях
був одинадцятиденний маршрут. Ми вирушили з місця десь поблизу Барселони, на
березі Середземного моря, і через 11 днів доїхали до берега Атлантичного
океану. Маршрут через Піренеї ми зробили в основному на французькій стороні
Піренеїв, і це через дві причини: там більше асфальтованих доріг, ніж на
іспанській стороні, і ці дороги проходять через дуже багато відомих піків, які
включені і у великі велосипедні тури: Вуельта, Тур де Франс, на які ми як
любителі велоспорту хотіли потрапити. З іншого боку, долаючи цей Маршрут
Піренейських гір, відомий туристичний тур, відзначений відповідним чином, ми
суворо дотримувалися цього шляху, тому що він має десь 500-600 км. Ми завертали
і вліво, і вправо, у всі місця, які вартувало побачити Ми бачили вражаючі
національні парки Цирк Гаварні, Порт де Бухаро із відомих вершин. Ті, хто любить велосипедний спорт, знатимуть Кол ду Турмале, Добіс, є багато місць, можу
навіть сказати про паломництво для ля любителів їзди на велосипеді по дорозі.

Під час
їхньої подорожі були й випробування, як розповів Алін. Наприклад, в горах йому
поламався велосипедний ланцюг і в цей момент його врятувала солідарність
велосипедистів – йому допомогли зустрічні іспанські велосипедисти: Цю
екскурсію я провів уперше зі своєю дочкою, яка була в нашій групі і їздить на
велосипеді вже два роки. Я дуже давно хотів, щоб ми разом педалювали. Пригадую,
що єдиний дощ, який нас застав у дорозі за ці 11 днів, серйозний дощ, ми
провели разом і це був неочікувано приємний досвід, не беручи до уваги те, що
ми були мокрі, як хлющ. Це такі моменти, які ти пам’ятаєш усе життя. Це досвід,
в якому, окрім самої краси екскурсії, ти можеш залишитися з багатьма речами.

Щодо своїх
планів Алін нам зізнався:У мене є
ідея для однієї екскурсії, за якою з’явиться, можливо, нова книга: на
велосипеді через Карпати. Тому що в Карпатах дуже багато гарних доріг, і книга
такого роду окрім того, що була б цікавою для велосипедистів Румунії, могла б
стати і надзвичайною рекламою для іноземних велосипедистів. У західних
країнах Італії, Франції, Іспанії, Німеччині існує велика традиція щодо цих
велосипедних екскурсій по дорогах. І в цій подорожі в Піренеї я зустрів людей,
які казали, що приїхали б у східну Європу, але не знають, які там місця, які
маршрути та інші деталі цього роду.

І ми запрошуємо вас попедалювати як читачів разом із
Аліном та його друзями впродовж 1.000 км і, можливо, наприкінці ви вирішите
приєднатися до них в одному з турів.