Tag: Венеціанська комісія

  • Критики та рекомендації Венеціанської комісії

    Критики та рекомендації Венеціанської комісії

    Проблемні елементи реформування правосуддя в Румунії, які були виявлені ще від минулого року, залишилися або незмінними або загострилися у 2019 році.
    Саме це констатувала Венеціанська комісія, консультативний орган Ради Європи з питань
    конституційного права, у документі, прийнятому в понеділок. Венеціанська комісія робить нові критичні зауваження у зв’язку із змінами у сфері правосуддя від 2018 року та закликає
    румунські органи влади різко обмежити термінові постанови у цій галузі.

    Практика внесення змін до
    законодавства у сфері судочинства шляхом прийняття
    урядом термінових постанов, – зазначається у висновках європейського консультативного органу, – послаблює
    можливість перевірки діяльності уряду, суперечить
    принципу поділу влади в державі й порушує законодавчу стабільність. Що стосується
    новоствореної спеціальної секції з розслідування кримінальних правопорушень,
    експерти комісії
    стверджують, що причини її створення залишаються неясними. Більше того, вони привертають увагу на те, що
    вищезгадана секція ризикує стати перешкодою по шляху боротьби з корупцією та організованою
    злочинністю. У Бухаресті,
    опозиція та асоціації суддів та прокурорів вважають цю секцію інструментом залякування
    прокурорів і суддів та
    вважають, що треба її скасувати. Експерти Венеціанської комісії також зазначають, що міністр
    юстиції далі відігріває вирішальну роль у процедурі призначення та звільнення
    головних прокурорів без того щоб брати до уваги повноваження Президента та Вищої ради суддів та прокурорів. Венеціанська
    комісія стверджує, що вона відкрита на співпрацю з румунськими органами влади
    та представниками Комітету з моніторингу Парламентської асамблеї, для надання подальшої допомоги.


    Президент Румунії Клаус Йоханніс вважає, що висновки Венеціанської комісії
    підтверджують той факт, що термінові постанови були зловмисно використані
    урядом, без обговорення відповідних питань в Парламенті та без ефективної
    консультації з представниками судової влади. Внесення змін до законодавства у такій чутливій галузі та відсутність ефективного контролю
    конституційності термінових постанов, не тільки руйнує всю систему, але і
    впливає на суть верховенства права: на безпеку відносин у судовій системі,
    передбачуваність права, а також на принцип поділу влади в державі, – відмічає глава
    румунської держави. Він стверджує, що повідомлення Венеціанської комісії є дуже
    ясним: представники влади мають обов’язок виправити шкоду, нанесену судовій
    системі, негайно і повністю виконуючи рекомендації європейських органів у цій
    галузі.

    Нагадаємо, що Президент Клаус Йоханніс був ініціатором референдуму з питань правосуддя, організованого одночасно з виборами до
    Європейського Парламенту. Переважна більшість румунів відповіли «так» на два питання: «Чи згодні Ви із забороною амністії та
    помилування за корупційні правопорушення?»
    та «Чи згодні Ви із забороною на
    прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних злочинів, покарань та
    судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих постанов безпосередньо
    до Конституційного Суду?».

  • Закони правосуддя, під увагою Венеціанської комісії

    Закони правосуддя, під увагою Венеціанської комісії


    Для того, щоб підготувати звіт про
    нещодавні зміни Парламенту Румунії
    до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів, делегація Венеціанської комісії провела в Румунії два дні, де мала зустрічі з представниками влади Румунії та системи правосуддя.

    Звіт цього консультативного органу Ради
    Європи буде складений на запит Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка зацікавлена у наслідках змін
    до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Ці зміни були піддані критиці громадянським суспільством
    Румунії, правою опозицією, главою держави, а також великою кількістю суддів та прокурорів.




    Після переговорів з представниками Венеціанської комісії,
    голова парламентського комітету з питань законів правосуддя, депутат СДП
    Флорін Йордаке заявив, що зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів були зроблені відповідно до
    рішень Конституційного суду та європейських директив. З іншого боку, він запевнив, що негайно відповість на всі зауваження або поради
    членів Венеціанської
    комісії, чиїх попередній звіт містить деякі недоліки, каже Флорін Йордаке. Представники опозиції наголосили на тому, що делегація Венеціанської комісії висловила певні
    сумніви щодо того, чи були ці законодавчі зміни зроблені
    на підставі дослідження наслідків, які генеруватиме нова реформована кримінальна
    політика в Румунії.




    Крім того, якими будуть наслідки щодо справ, що
    розглядаються судами, включно тих, в яких були винесені остаточні рішення.
    Зміни до кримінальних кодексів розбалансовують судову систему, одним із
    наслідків будучи саме сприяння політикам з кримінальними справами, привернув
    увагу Президент Клаус Йоханніс. Глава держави вважає, що зміни, запропоновані
    нинішньою парламентською більшістю, ризикують поставити під загрозу зусилля
    щодо зміцнення судової влади останніх років, а залучення європейських експертів
    до цього процесу має роль допомогти Румунії забезпечити сучасне законодавство.
    Звіт Венеціанської комісії буде схвалений наступного місяця на пленарному
    засіданні цього органу.




    У попередньому висновку щодо законів правосуддя,
    оприлюдненому в липні, Комісія звернулася до румунської влади з проханням
    переосмислити метод призначення та звільнення головних прокурорів НАД, Управління з розслідування злочинів організованої
    злочинності і тероризму та Генеральної прокуратури у
    смислі збереження ролі Президента Румунії та Верховної ради магістратури в
    цьому процесі.

  • Делегація Венеціанської комісії в Румунії

    Делегація Венеціанської комісії в Румунії

    Делегація
    Венеціанської комісії, консультативного органу Ради Європи з конституційних
    питань, побувала протягом
    двох днів в Бухаресті. Порядок денний делегації був надзвичайно навантажений. Незалежні експерти провели зустрічі з представниками
    багатьох важливих державних установ- з Президентом Клаусом Йоханнісом, з представниками Міністерства
    юстиції, Верховного суду,
    Конституційного суду, Генеральної прокуратури, Національної антикорупційної дирекції, Вищої ради магістратури, з представниками Парламенту, а також з асоціаціями
    суддів та прокурорів, а також з організаціями громадянського суспільства.




    Глава держави
    та Моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи просили думку цих
    фахівців на тему поправок внесених до трьох законів у сфері правосуддя: судоустрою,
    функціонування Вищої ради магістратури та статусу суддів та прокурорів.
    Експерти Венеціанської комісії слухали,
    протягом двох днів,
    діаметрально протилежні думки, які глибоко розділяють владу та опозицію з
    Румунії та, безумовно, суспільство
    в цілому. На основі зібраної інформації, вони повинні розробити попередній
    звіт у липні, а остаточний -
    у жовтні.

    Голова спеціального
    парламентського комітету, який займався внесенням змін до законів правосуддя,
    соціал-демократ Флорін Іордаке,
    вважає, що звіт не змінить
    зміст нормативних актів:
    Пояснення, які вони отримали, матеріал, який ми подали їм на розгляд і який має на меті
    вирішити багато брехонь, що були сказані в
    публічному просторі, допоможе
    представникам Венеціанської комісії як у складені цього
    попереднього звіту, так і осіннього остаточного звіту, і таким чином вони зможуть зробити найкращі
    зауваження та констатувати,
    що ці три закони у сфері правосуддя узгоджуються
    з поглядами, висловленими парламентським
    комітетом та рішеннями Конституційного суду.




    Опозиційні ліберали, натомість, висловлюють скептицизм щодо того, як влада СДП-АЛДЕ врахує остаточний звіт, який буде представлений
    Венеціанською комісією, з урахуванням стадії внесення змін до цих законів у Парламенті Румунії. Сенатор НЛП Аліна Горґіу:
    Тепер, стадія обговорення у
    парламенті цих законів наближається кінця, і експертам
    Венеціанської комісії буде досить важко вписатися в прискорений графік, так щоб
    вони могли скласти звіт, якого відповідна країна, в даному
    випадку Румунія, взяла би до уваги.




    Між часом, права опозиція в унісон з частиною преси та деякими громадськими організаціями піддали критиці той факт, що швидкістю, з якою були внесені зміни до трьох нормативних
    актів, урядова коаліція намагається зупинити антикорупційну боротьбу і
    підпорядкувати собі суддів і прокурорів. Представники влади стверджують, однак, що закони не були змінені довгий період, і що система правосуддя не була позбавлена зловживань та порушень закону. Представники влади, також, скаржаться на існування незаконної підпільної
    структури, яка називається паралельною державою, що паразитує державні установи та впливає на рішення суддів та прокурорів.