Radio România Internațional

Tag: верховенство закону

  • Дебати на тлі внесення змін до Конституції Румунії

    Дебати на тлі внесення змін до Конституції Румунії




    Антикомуністична революція грудня 1989 року розташувала Румунію на рішучому
    шляху демократії
    та верховенства права, а через два роки стара Конституція країни, що набула чинності в серпні 1965 р., була скасована разом з набуттям чинності нового Основного закону. На розробку, обговорення та прийняття
    першої Конституції Румунії після повалення режиму Чаушеску, затвердженої національним
    референдумом 8 грудня 1991 року, знадобилося півтора року.




    Вкрай необхідна після повалення
    комуністичної диктатури, нова Конституція являла собою фундаментальну
    законодавчу базу для реорганізації та функціонування румунської держави та
    суспільства, відновлення конституційної демократії в Румунії та створення умов для утвердження плюралістичного політичного режиму. Основний закон прийнятий 1991 р. був переглянутий
    лише один раз, у 2003 році. Серед найважливіших змін, затверджених всенародним референдумом, є збільшення президентського терміну від 4 до 5 років, обмеження депутатської недоторканності або
    рішення, яким національні меншини мають право користуватися рідною
    мовою у сферах управління та юстиції.




    У 1995 році
    депутати, а потім сенатори встановили, що День
    Конституції Румунії відзначатиметься щороку 8
    грудня. У своєму посланні до Дня Конституції, прем’єр-міністр
    Людовік Орбан підкреслив, що конституційні цінності необхідно
    постійно захищати так, щоб будь-які відхилення від демократії
    та принципів верховенства права стали неможливими. Він зазначив, що
    закон є однаковим для всіх і запевнив румунів у тому, що
    уряд виховуватиме повагу до цього. Так само,
    прем’єр-міністр вважає корисним розглянути питання перегляду конституційно-законодавчої
    системи тоді, коли політичний момент буде відповідним,
    з метою зміцнення демократії.




    У свою чергу, президент Клаус Йоханніс уточнив,
    що будь-який перегляд конституції повинен проводитися з максимальною відповідальністю. Мета такого підходу – модернізований фундаментальний закон, який дозволив
    побудувати потужну та ефективну державну одиницю. У свою чергу, спікер Сенату Теодор Мелешкану каже, посилаючись на необхідність
    перегляду Конституції, що природно було
    би адаптуватися до вимог часу та
    суспільства, а спікер Палати депутатів Марчел Чолаку
    нагадав, що Основний закон держави являє собою більше, ніж
    просте і формальне викладення принципів, він забезпечує
    демократичну рівновагу та гарантує права та свободи громадян.

  • Європейський моніторинг правосуддя в Румунії

    Європейський моніторинг правосуддя в Румунії

    Перебуваючи з одноденним візитом у Бухаресті, віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс говорив в рамках заходу про сучасні виклики, про ставлення Росії, міграцію і тероризм, а й про останні зміни в галузі правосуддя в Румунії. Румунська правова система стала моделлю для інших держав-членів Європейського Союзу, і це є джерелом гордості для громадян Румунії, сказав високий європейський чиновник, оцінивши, що розвиток Бухареста в цій сфері є «неймовірним».

    У будь-якій країні є корупція в різних відтінках, і в даний час Румунія «здійснює останні кроки» в «марафоні», кінцевою метою якого є, щоб верховенство закону було «незворотнім» поняттям, сказав Франс Тіммерманс. На спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Румунії Соріном Гріндену, європейський чиновник сказав, що зняття Механізму співпраці і перевірки, накладений Румунії після вступу в ЄС, десять років тому, залежить від рекомендацій винесених Єврокомісією, і висловив упевненість в тому, що румунський народ буде уважно стежити за боротьбою з корупцією.

    «Це наші рекомендації, і ми не відмовимося від них. Після досягнення цієї мети ми будемо насолоджуватися верховенством закону. Це створить впевненість для всіх громадян і бізнесу. Існує глибоке почуття в румунському суспільстві, що це шлях, який ми повинні продовжувати. Я відвідую Румунію протягом більше 20 років. До цього часу населення було цинічним. Цього ніколи не буде. Тепер почуття інше. Це найкраща гарантія», додав перший заступник голови Європейської комісії.

    «Румунія є дуже важливим партнером для нас. Це одна з провідних країн з точки зору безпеки кордонів, і не тільки з погляду кількості, але в першу чергу з точки зору якості, і я думаю, що настав час, щоб держави-члени вирішили питання вступу Румунії до Шенгену, сказав Тіммерманс, підкресливши, що ця думка була висловлена кілька разів представниками Європейської комісії. Приєднання до Шенгену тісно пов’язане зі зняттям Механізму співпраці і перевірки в юстиції, а прем’єр-Сорін Гріндену сказав, що хоче, щоб в кінці цього року Румунія отримала позитивну доповідь щодо правосуддя, щоб зняття Механізму сталося до початку головування Бухареста в ЄС, в січні 2019 року.

  • Чи необхідне прийняття закону про амністію і помилування?

    Чи необхідне прийняття закону про амністію і помилування?

    Румунський міністр юстиції Флорін Йордаке зробив із Закону про амністію і помилування спеціальну тему на порядку денному дебютного мандата. Він висловлюється на користь детального аналізу і серйозного громадського обговорення, враховуючи, що головним аргументом на користь прийняття такого закону є переповнена пенітенціарна система. Тема була обговорена і в ході зустрічі міністра юстиції з Генеральним прокурором Августином Лазарем і начальником Національної антикорупційної дирекції (НАД) Лаурою Кьовеші.

    Флорін Йордаке з деталями після зустрічі: Я повинен дуже ясно сказати, що, коли немає простору, у нас є два рішення: або будуєш хату або виганяєш когось з хати. Таким чином, поки ми не завершимо дискусії щодо цього питання, я думаю, що ненормально висловлюватись чи необхідний або ні такий закон.

    У свою чергу, керівники двох судових установ висловились проти можливого прийняття закону про амністію і помилування. Генеральний прокурор Августин Лазар: Ми повинні боротися зі злочинністю.У нас є деякі пріоритети по боротьбі з корупцією, та поверненням активів, які були придбані злочинцями, та інші подібні питання, як порушення проваджень за що прокурори оплачуються.

    На тій же стороні дискусії знаходиться і президент Клаус Йоганніс. Відомий своїми ставленнями, як правило, врівноваженими, президент був дуже жорсткий у своїх зауваженнях, які він зробив в цьому випадку, навіть в присутності міністра Флоріна Йордаке, минулого тижня, на засіданні Вищої ради юстиції. Це могло б привести до зникнення демократії, каже президент Йоганніс, який попередив, що він виступить проти. Глава держави зазначив, що прийняття закону про амністію і помилування обрушить верховенство закону і віддалить Румунію від європейських цінностей і євроатлантичних структур. І його коментарі не зупинилися на цьому: Такий підхід, закон про амністію і помилування, який змиє гріхи не тільки деяких злочинців, які можуть бути небезпечні для людей, можливо й суспільства, але змиє справи політиків, що було б катастрофою для румунської демократії».

    Загальне побоювання в тому, що переповненість в’язниць, хоча це реальна проблема, тим більше, що Румунія далека від стандартів, встановлених на рівні ЄС, є ідеальним приводом для звільнення багатьох впливових фігур, особливо політиків. Адже є багато тих, котрі потрапили за грати в останні роки через боротьбу з корупцією.