Tag: Верховний Понтифік

  • Візит Папи Франциска до Румунії

    Візит Папи Франциска до Румунії




    Нехай
    Діва Марія поширить свій
    материнський захист над
    всіма громадянами Румунії,
    які протягом історії завжди довіряли її заступництву. Присвятій
    Діві Марії доручаю я всіх вас і молюся, щоб вона супроводжувала
    вас на шляху віри», – написав Папа
    Франциск румунською мовою в емоційному меседжі,
    опублікованому в неділю ввечері на Twitter, в
    літаку, на якому відправлявся він назад до Ватикану
    після візиту до Румунії. Під гаслом Прямуймо
    разом!, Верховний Понтифік здійснив
    триденний державний візит, пастирський і екуменічний, будучи з
    нетерпінням і теплом зустрінутий румунами,
    які бажали побачити Святішого
    Отця, одного з найулюбленіших Суверенних
    Понтификів, чия популярність дається гуманітарністю
    та скромністю.




    Пройшовши в
    Бухаресті, перший день на румунській землі Папи Франциска був позначений
    моментами символічного та історичного навантаження. Святіший Отець був
    прийнятий президентом Клаусом Йоханнісом і провів зустріч з прем’єр-міністром
    Віорікою Денчіле. Потім він відвідав Патріарший палац, де мав приватну зустріч
    з Патріархом Румунської Православної Церкви Даниїлом, виступив з промовою у Національному
    соборі «Спасіння нації» і виголосив латинською мовою молитву Отче наш.
    Потім відправив богослужіння в Римо-католицькому соборі Святого Йосипа і привітав
    десятки тисяч людей, які бажали його побачити. У суботу, в другий день візиту до Румунії Папа
    Франциск відправив Папську месу в Марійському Санктуарії в Шумулеу-Чуку, у
    районі компактного проживання етнічних угорців, що є одним з найбільших
    паломницьких центрів у Центральній та Східній Європі. Папа Франциск: «Це щорічне паломництво належить до
    спадщини Трансільванії, але воно шанує румунські та угорські традиції. Беруть у
    ньому участь також віряни інших віросповідань, і тому це паломництво є символом
    діалогу, єдності і братерства».




    Після Шумулеу
    Чук, Його Святість відправився до міста Ясси,
    де живе важлива громада румунських католиків. Румунія – це Сад Божої
    Матері, і в цій зустрічі я зміг це зрозуміти, тому що вона є Матір’ю,
    яка плекає мрії синів, яка
    зберігає їх надії, яка приносить їм радість
    вдома, – сказав Верховний
    Понтифік. Папа Франциск відвідав так само Собор
    Діви Марії, благословив 800 дітей, літніх і хворих, і
    помолився разом із присутніми за молодих людей
    та родину. Приблизно 150 тисяч людей були присутні на церемонії.




    Однак, кульмінаційним
    моментом візиту Святішого Отця до Румунії була
    церемонія беатифікації семи греко-католицьких єпископів мучеників,
    переслідуваних і підданих тортурам комуністичним
    режимом. Папа Франциск: «Ми
    маємо у пам’яті, зокрема, тих семи греко-католицьких єпископів, яких я тепер мав
    радість проголосити Блаженними. Проти переслідування комуністичного режиму вони
    довели віру і зразкову любов до свого народу. З великою мужністю і внутрішньою
    силою вони воліли бути підданими жорсткому ув’язненню та всякому раду жорстокостей,
    ніж відмовитися від приналежності до своєї коханої церкви. Ці мученики віри
    повернули і залишили румунському народові дорогоцінну спадщину, яку можна описати
    двома словами: свобода і милосердя».





    У Блажі,
    Папа Римський Франциск також зустрівся з представниками ромської громади.Від
    імені Церкви він попросив прощення від ромів за ті
    моменти упродовж всієї історії, коли вони стали жертвами жорстокого поводження,
    маргіналізації та несправедливого ставлення. Цей історичний візит відбувся рівно
    через 20 років від історичного візиту до Румунії Папи Іоана
    Павла ІІ-го, першого візиту Верховного Понтифіка до переважно православної
    країни.«Я повертаюся додому збагачений,
    беручи із собою місця і моменти, але особливо
    обличчя. Ваші обличчя забарвлять мої
    спогади і будуть присутні в моїй молитві. Дякую вам,
    і я візьму вас зі мною, сказав Верховний Понтифік
    наприкінці трьох днів у Румунії.

  • Румунські єпископи, беатифіковані Ватиканом

    Румунські єпископи, беатифіковані Ватиканом

    Папа Франциск підписав, у вівторок, указ про
    беатифікацію семи румунських греко-католицьких єпископів, які пожертвували себе
    за віру. На офіційному сайті Святого Престолу наведені їх імена: Валеріу Траян Френцю, Васіле Афтеніє, Іоан Сучу, Тіт
    Лівіу Кінезу, Іоан Белан, Александру Русу і Юліу Хоссу. Всі вони
    загинули в комуністичних в’язницях або на свободі, однак під суворим наглядом колишньої політичної поліції Секурітатя, у період між 1950 і 1970 роками, тому що вони відмовилися бути звільненими
    в обмін на відмову від релігії.




    Румунія ніколи не переживала релігійні війни, не переживала
    інквізиторських практик або спалювання на вогнищах.У Королівській
    Конституції 1923 року,Православна та Греко-католицька церкви, обидві з величезною роллю у реалізації
    Великого об’єднання 1918 року, були визначені як національні церкви. Оголошення поза законом Греко-католицької церкви комуністичним режимом відбулося негайно ж після Другої
    світової війни за зразком радянських окупантів, які не
    могли толерувати
    авторитет Ватикану над вірними, які проживали за Залізною завісою. Як і в Західній Україні, греко-католицизм в
    Румунії був заборонений, а його нерухомість було або
    націоналізовано, або передано Православній Церкві. Моя боротьба закінчилася, ваша продовжується,
    – ніби-то сказав єпископ Юліу Хоссу на смертнім одрі.




    Греко-католицьке віросповідання було законно
    відновлене після антикомуністичної Революції 1989 року, а також вдалося її
    повернути частину нерухомостей. На останньому переписі населення, 86,5% румунських
    громадян оголосили себе православними, лише 4,6% – римо-католиками і менше
    одного відсотка – греко-католиками. За словами клузького греко-католицького
    єпископа Флорентіна Кріхелмяну, цілком можливо, щоб на церемонії беатифікації
    семи греко-католицьких єпископів у Блажі, на знаменитій рівнині Свободи, місце
    з величезним символічним навантаженням для ідентичності румунів у Трансільванії,
    був присутнім сам Папа Франциск. Це може стати кульмінацією візиту, що Його
    Святість здійснить в Румунію з 31 травня по 2 червня поточного року.




    Під гаслом Прямуймо разом!, Верховний Понтифік відвідає
    Бухарест, Ясси (найбільше місто на сході країни, де зосереджена численна
    римо-католицька громада), місто Блаж (центральна частина Румунії, духовна
    столиця греко-католицьких румунів), а також Марійський санктуарій у Шумулеу-Чук
    (центральна частина, в регіоні з переважно угорським населенням). Прес-секретар Православної церкви Румунії Васіле Бенеску висловив радість, що візит був підтверджений і нагадав про чудові відносини між Румунською Православною Церквою і Римо-Католицькою Церквою. У
    1999 році Румунія стала, до речі, першою в світі переважно
    православною країною, яку відвідав Папа Римський. На запрошення президента
    Еміля Константінеску і тодішнього патріарха Румунської православної церкви
    Феоктиста, Іоан Павло ІІ відвідав Бухарест, де його з ентузіазмом і любов’ю
    зустріли сотні тисяч румунів, які, незалежно від свого віросповідання, назвали
    його найулюбленішим Папою в історії і людиною, котра зіграла
    величезну роль в поваленні комуністичних диктатур.