Tag: весна

  • Квітневі ярмарки

    Квітневі ярмарки

    Незалежно від того, чи пов’язано це з Великодніми святами, чи просто з гарною погодою, яка запрошує поспілкуватися на свіжому повітрі, у квітні відбувається багато ярмарків по всій країні, і ми завітали на деякі з них, щоб насолодитися їхнім колоритом.

    Перші вихідні квітня розпочалися з Фашингу – свята млинців у Прежмері, події, що відбулася вже в 17-е, яка цього року офіційно вийшла за межі Брашовського повіту, вперше ставши частиною пропозиції деяких туристичних агентств. Окрім головної визначної пам’ятки, якою залишається виставка млинців на продаж, туристи мали змогу взяти участь в обході каравану, традиції, яка має відганяти злих духів і приносити весну.

    Бухарест також не був винятком. Традиційно саме тут проводиться “Квітневий ярмарок“, про який нам розповіла Коріна Бераріу з Urban Event Association, організатор заходу: “Це вже 10-й квітневий ярмарок, який ми організовуємо в Національному музеї румунського селянина. У ньому беруть участь 60 народних умільців з усієї країни, художники, виробники пісних виробів, а також солодощів та колекціонери з селянським антикваріатом. Разом вони представили всі свої найкращі роботи з весняною тематикою, це художники з квітковими картинами, пресованими квітковими картинами, писанками, керамікою, традиційними виробами зі шкіри, ювелірними виробами, хустками, в’язаними або вовняними іграшками, іконами на дереві або склі, різьбярі по дереву та інші молоді митці з різними декоративними предметами, з лавандою, з деревами, живцями троянд, був навіть виробник з Димбовіцького повіту з дуже широким асортиментом трав, квітів, дерев, які можна посадити в цей період.”

    Коріна Бераріу додала: “Це вже стало традицією, а Національний музей румунського селянина – гостинний господар. Люди звикли до цього, вони з нетерпінням чекають на ярмарки вихідного дня. Це сімейний ярмарок, де люди приходять погуляти, добре провести час, подивитися і помилуватися майстрами за роботою, погода була гарна і вони проводили демонстрації на місці Люди привели своїх дітей, щоб побачити, як виготовляються традиційні предмети. Це ярмарок, куди люди приходять, щоб запастися сезонними продуктами, свіжими фруктами, овочами, джемами, желе, сиропами, з’їсти щось на місці, від традиційного кюртошкалача або млинця, до продуктів, приготованих на місці. Це окремий світ, дуже гарний світ поціновувачів і для поціновувачів. Сюди приїжджають, щоб послухати історії та пошукати маленькі скарби. Католицький Великдень вже минув, на черзі Вербна неділя для правослаdних, яка також буде відзначена ярмарком майстрів, організованим Національним музеєм румунського селянина, але так чи інакше, люди вже потрапляють в атмосферу свята, готуються до православної Вербної неділі, або православного Великодня, з’являються різьбярі, і люди приходять, щоб спробувати, зробити замовлення на великодні свята, або просто насолодитися гарною погодою і красивими людьми на ярмарку.”

    Флорентіна Дунаєв, культурний референт Будинку культури в Суліні, розповіла нам про фестиваль “Блакитна скумбрія“, який пройде наприкінці квітня і який цього року буде вже сьомим за рахунком: “Фестиваль присвячений життю на берегах води. У фокусі заходу – міграція косяків скумбрії вгору за течією річки Дунай до місць нересту. Життя мешканців цих поселень з давніх-давен позначене цією міграцією, яка є щорічною ознакою приходу повноцінної весни, джерелом їжі та приводом для святкування для нас, мешканців дельти Дунаю. Щороку це відбувається навесні. Цього року ми організуємо його під час Вербної неділі, тому що це ще й рибне розговіння (тим, хто поститься, дозволено їсти рибу в цей день, за тиждень до православного Великодня), а потім і ті, хто поститься, можуть прийти на свято, щоб скуштувати скумбрію, приготовлену на фестивалі кількома способами: на грилі та мариновану. Будуть й інші рибні страви, не тільки скумбрія. Але, звичайно, королевою фестивалю, як ми любимо говорити, щороку буде скумбрія”.

    Флорентіна Дунаєва, культурний референт Будинку культури в Суліні, розповіла про це докладніше: “Метою заходу є збереження та популяризація гастрономії, заснованої на традиційних дельтових рецептах, просування туристичного потенціалу дельти Дунаю, збереження та примноження традицій. У заході візьмуть участь ансамблі та команди кухарів з дельти Дунаю. Будуть представлені рибні страви, рибні консерви, рибні соуси, маринована риба, смажена риба, риба на грилі, можливо, також карась і сом, на кожному стенді буде різноманітна рибна пропозиція для всіх, навіть і дня найбільш вибагливих“.

    Ці ярмарки намагаються популяризувати традиційні звичаї у спосіб, максимально доступний для сучасних людей, які дедалі поспішають у наш час.

  • Міжетнічна зустріч «Весняні симфонії»

    Міжетнічна зустріч «Весняні симфонії»

    Бухарестська
    філія Союзу українців Румунії провела, 20 квітня, п’яту міжетнічну
    зустріч «Весняні симфонії». Представники етнічних українців, татар, італійців,
    чехів та словаків, сербів та болгар розповіли про свої весняні традиції та обряди, які
    успадкували від своїх предків та яких намагаються передавати наступному
    поколінню. Від
    української громади представили цікаві доповіді головний редактор
    літературного журналу «Наш голос» Ірина Мойсей, Генеральний секретар Союзу українців Румунії Ірина-Люба
    Горват та перший заступник голови СУР Богдан Мойсей. Виступили з концертом пісень
    Наталія Панчек-Колотило (скрипка), Дан Васілеску (гітара) та Зеновія Мандюк (голос).


    Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола Мирослав Петрецький поділився
    своїми думками від
    участі у заході: «Союз українців
    Румунії організовує щороку понад 300 заходів для того щоб зберігати мову і
    традиції, щоб показати всім тим, які живуть в Румунії багатство української
    культури. Бухарестській філії вдалося зробити це, а саме показати як вміють
    українці Румунії зберігати наші звичаї та наші традиції та що важливо
    передавати це все знання новому поколінню. Також дуже важливо, щоб у всіх регіонах
    Румунії відбувалися такі події. Кожен повіт Румунії має свої специфічні
    традиції та обряди і треба показати їх, щоб наше молоде покоління
    їх не забувало. На мою думку захід був владий, поздоровляю організаторів,
    а саме комітет Бухарестської філії СУР за те що проводить такі заходи на
    високому рівні. І так як уточнили й представники інших нацменшин, депутати в
    Парламенті Румунії кожна нацменшина повинна зберігати свої звичаї й традиції та
    намагатися передавати їх далі. Треба подякувати уряду Румунії за те, що так
    вміло підтримує національні меншини, оскільки таким чином збагачується
    європейська культура, в тому числі культура національних меншин.»


    У своїй промові, головний редактор літературного журналу «Наш голос» Ірина
    Мойсей говорила про зв’язок українських
    веснянок із Різдвяними та Новорічними колядками та щедрівками, яскравим
    прикладом яких є славнозвісний «Щедрик», та великодніми гаївками й гагілками:
    «Веснянки, як і багато інших українських язичницьких традицій,
    дуже органічно влилися в релігійно-християнську обрядовість, головно різдвяну,
    новорічну, великодню, зробили її неповторною, барвистою, колоритною, бо частина
    веснянок трансформувалася в колядки і, головно, новорічні щедрівки, інша – у
    великодні гаївки, гагілки. Тому і зараз у Великодню ніч біля церков часто розпалюють
    вогнища, щоб спалити все зло, а в українські оселі на Новий рік прилітають
    ластівки з добрими новинами, а ще по всьому світу лунає славнозвісний «Щедрик» як відлуння давніх українських
    веснянок.»


    Генеральний секретар Союзу українців Румунії Ірина-Люба Горват розповіла
    про Весняний цикл свят та про обряди і повір’я українців Мараморощини,
    пов’язані з ними: «Висняний цикл свят починається 15 лютого
    – Стрітенням, потім 14 березня відзначається день «Явдохи», 22 березня – Сорок
    Святих, 30 березня – «Теплий Олекса», 7 квітня – «Благовіщення Пресвятої
    Богородиці», 25 квітня – «Вербна неділя» та 2 травня – «Великдень». Наприклад 14 березня, на Явдохи є таке повір’я, що господар має занести до хати талу
    воду, якою вмивається кожен член родини. Також цього дня жінки висівали в горщину
    розсаду, а молодь виконувала веснянки. 22 березня вшановували пам’ять
    40 святих мучеників Севастійських. Господині випікали пісну здобу – це
    було спеціальне обрядове тісто у вигляді 40 пташечок, які вважалося що
    повертаються з вирію. На 40 святих не можна працювати, тому що вважається,
    що той, хто працюватиме «заробить» 40 болячок. 30 березня – свято «Теплого Олекси»
    вважається днем, коли зима вже сходить нанівець. Цього дня пасічники відкривали
    вулики та просили в Бога медове літо. На Благовіщення не треба нічого
    позичати, щоб дім був наповнений багатством. Дівчата, після служби виходили й
    танцювали і просили весну, щоб прийшла скоріше. Цього дня не можна шити чи
    прясти, бо це може принести чвари в родині. На Вербну неділю вся родина йде до церкви
    святити вербові гілочки, якими потім «б’ють» домочадців, кажучи: «Не я б’ю,
    верба б’є, за тиждень – Великдень!». Цей ритуал символізує очищення та здоров’я. Великдень
    цього року припадає 2 травня. До цього свята люди готуються весь Страсний
    тиждень: прибирають двори, білять хати, готують святкову паску, та прикрашають
    писанки. Зберігся цікавий звичай на перший день Великодня коли хлопці і дівчата
    поливаються водою а це означає добробут, багатство і щастя. На другий день
    Великодня молодь починає різні великодні ігри, які ще сьогодні зберігаються у
    деяких українських селах.»

  • Міжетнічна зустріч «Весняні симфонії»

    Міжетнічна зустріч «Весняні симфонії»

    Бухарестська
    філія Союзу українців Румунії провела, 20 квітня, п’яту міжетнічну
    зустріч «Весняні симфонії». Представники етнічних українців, татар, італійців,
    чехів та словаків, сербів та болгар розповіли про свої весняні традиції та обряди, які
    успадкували від своїх предків та яких намагаються передавати наступному
    поколінню. Від
    української громади представили цікаві доповіді головний редактор
    літературного журналу «Наш голос» Ірина Мойсей, Генеральний секретар Союзу українців Румунії Ірина-Люба
    Горват та перший заступник голови СУР Богдан Мойсей. Виступили з концертом пісень
    Наталія Панчек-Колотило (скрипка), Дан Васілеску (гітара) та Зеновія Мандюк (голос).


    Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола Мирослав Петрецький поділився
    своїми думками від
    участі у заході: «Союз українців
    Румунії організовує щороку понад 300 заходів для того щоб зберігати мову і
    традиції, щоб показати всім тим, які живуть в Румунії багатство української
    культури. Бухарестській філії вдалося зробити це, а саме показати як вміють
    українці Румунії зберігати наші звичаї та наші традиції та що важливо
    передавати це все знання новому поколінню. Також дуже важливо, щоб у всіх регіонах
    Румунії відбувалися такі події. Кожен повіт Румунії має свої специфічні
    традиції та обряди і треба показати їх, щоб наше молоде покоління
    їх не забувало. На мою думку захід був владий, поздоровляю організаторів,
    а саме комітет Бухарестської філії СУР за те що проводить такі заходи на
    високому рівні. І так як уточнили й представники інших нацменшин, депутати в
    Парламенті Румунії кожна нацменшина повинна зберігати свої звичаї й традиції та
    намагатися передавати їх далі. Треба подякувати уряду Румунії за те, що так
    вміло підтримує національні меншини, оскільки таким чином збагачується
    європейська культура, в тому числі культура національних меншин.»


    У своїй промові, головний редактор літературного журналу «Наш голос» Ірина
    Мойсей говорила про зв’язок українських
    веснянок із Різдвяними та Новорічними колядками та щедрівками, яскравим
    прикладом яких є славнозвісний «Щедрик», та великодніми гаївками й гагілками:
    «Веснянки, як і багато інших українських язичницьких традицій,
    дуже органічно влилися в релігійно-християнську обрядовість, головно різдвяну,
    новорічну, великодню, зробили її неповторною, барвистою, колоритною, бо частина
    веснянок трансформувалася в колядки і, головно, новорічні щедрівки, інша – у
    великодні гаївки, гагілки. Тому і зараз у Великодню ніч біля церков часто розпалюють
    вогнища, щоб спалити все зло, а в українські оселі на Новий рік прилітають
    ластівки з добрими новинами, а ще по всьому світу лунає славнозвісний «Щедрик» як відлуння давніх українських
    веснянок.»


    Генеральний секретар Союзу українців Румунії Ірина-Люба Горват розповіла
    про Весняний цикл свят та про обряди і повір’я українців Мараморощини,
    пов’язані з ними: «Висняний цикл свят починається 15 лютого
    – Стрітенням, потім 14 березня відзначається день «Явдохи», 22 березня – Сорок
    Святих, 30 березня – «Теплий Олекса», 7 квітня – «Благовіщення Пресвятої
    Богородиці», 25 квітня – «Вербна неділя» та 2 травня – «Великдень». Наприклад 14 березня, на Явдохи є таке повір’я, що господар має занести до хати талу
    воду, якою вмивається кожен член родини. Також цього дня жінки висівали в горщину
    розсаду, а молодь виконувала веснянки. 22 березня вшановували пам’ять
    40 святих мучеників Севастійських. Господині випікали пісну здобу – це
    було спеціальне обрядове тісто у вигляді 40 пташечок, які вважалося що
    повертаються з вирію. На 40 святих не можна працювати, тому що вважається,
    що той, хто працюватиме «заробить» 40 болячок. 30 березня – свято «Теплого Олекси»
    вважається днем, коли зима вже сходить нанівець. Цього дня пасічники відкривали
    вулики та просили в Бога медове літо. На Благовіщення не треба нічого
    позичати, щоб дім був наповнений багатством. Дівчата, після служби виходили й
    танцювали і просили весну, щоб прийшла скоріше. Цього дня не можна шити чи
    прясти, бо це може принести чвари в родині. На Вербну неділю вся родина йде до церкви
    святити вербові гілочки, якими потім «б’ють» домочадців, кажучи: «Не я б’ю,
    верба б’є, за тиждень – Великдень!». Цей ритуал символізує очищення та здоров’я. Великдень
    цього року припадає 2 травня. До цього свята люди готуються весь Страсний
    тиждень: прибирають двори, білять хати, готують святкову паску, та прикрашають
    писанки. Зберігся цікавий звичай на перший день Великодня коли хлопці і дівчата
    поливаються водою а це означає добробут, багатство і щастя. На другий день
    Великодня молодь починає різні великодні ігри, які ще сьогодні зберігаються у
    деяких українських селах.»

  • Міжетнічна зустріч “Весняні симфонії”

    Міжетнічна зустріч “Весняні симфонії”

    24 квітня в урочистому залі будинку Бухарестського університету відбулася третя зустріч
    національних меншин під назвою Весняні симфонії. Представники етнічних українців, поляків, греків і татар розповіли про свою
    громаду та про специфічні весняні традиції та обряди.


    Голова Союзу українців Румунії депутат у Румунському Парламенті Микола-Мирослав-Петрецький виступив з наступним привітальним словом: Ця подія
    головна не тільки для українців, а й для тих меншин у яких весна приходить
    з чимало традиціями і звичаями. І ми знаємо, що народи або меншини, які вміли
    зберігати свою мову, свою історію, культуру і традиції, вони вижили, незважаючи
    де вони проживали. На жаль, бачимо, що в останній час все більше мов зникають.
    На щастя бачимо, що в Румунії меншини, завдяки уряду, мають змогу зберігати свою культуру,
    свої традиції та свою мову. Тому для нас є дуже важливим, щоб ці події продовжилися, не тільки у повітах де ми компактно проживаємо, але
    й в столиці Румунії. Я хочу запевнити пані Колотило, що такі події варто
    організувати у Бухаресті, як бачимо сьогодні на високому
    рівні, у партнерстві з Посольством України в Румунії та з Бухарестським університетом в яких беруть участь
    все більше і більше людей.

    Також привітали присутніх радник-посланник Посольства України Євген Левицький, держсекретар
    у Департаменті з питань міжетнічних відносин Аледін Амет, радник у Міністерстві освіти Румунії Ельвіра
    Кодря, і не, востаннє, організатор цього культурного заходу голова
    Бухарестської філії Союзу українців Румунії Ярослава Колотило.

    Голова Бухарестської польської
    організації поет Богдан Поліпчук розповів
    про великодні традиції та значення великодніх
    яєць. Лектор Юстина Щипаняк представила цікаву доповідь про польські великодні
    звичаї та прочитала кілька віршів польською мовою, перекладених Богданом Поліпчуком, а румунською прочитала Моніка Белеуце. Теж з боку польської меншини виступила
    14-річна балерина Франческа Орезяну. Грецьку меншину представила
    Сілвіана Аргіро, яка розповіла про грецькі весняні звичаї. Вона розказала про ляльку з семи ногами, що символізують
    сім тижнів Великоднього посту та про Карнавал, який організується напередодні посту.
    З боку греків виступила співачка Елізе Васілеску та ансамбль грецьких танців Астеракія, координатор учень Штефан Болозан. Наприкінці їхнього
    виступу, присутні були запрошені танцювати разом з ними. Про
    татарські звичаї розповів держсекретар у Департаменті з питань міжетнічних
    відносин Аледін Амет. Він представив
    звичай Неврузул, що відзначає прихід весни до турецьких народів, відомий як
    найдавніше
    етно-фольклорне
    свято ісламського світу. Неврузул є символом відродження природи, нагодою з якою діти з гілками в руках ходять по хатах,
    оголосивши про прихід весни, а господарі обдаровують їх грошима, фруктами та цукерками.




    Про українські звичаї розповіла пані Ярослава Колотило. Писанкарки Марія та Доріна Горбани з Палтіну Сучавського повіту влаштували виставку писанок та
    розповіли про чудовий колорит, широку гаму зображених
    мотивів, символіку, а також про традиції та обряди пов’язані з ними. Українську громаду представила й талановита співачка з Рускови Марамуреського повіту Марія Савка. Румунська актриса Дойна Гіцеску, яка постійно бере участь у заходах організованих нацменшинами
    Бухареста декламувала кілька віршів, а співак Сава Регецянул виконав кілька
    румунських естрадних пісень на тему весни та кохання.




    Голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії Ярослава
    Колотило підбиває підсумки міжетнічного заходу Весняні
    симфонії: Уже третій рік підряд ми
    організуємо це свято присвячене весні, тому що всі
    меншини мають дуже цікаві традиції, які збереглися ще з дохристиянських часів,
    так як у нас наприклад веснянки, гаївки. На жаль цього вечора ми не змогли представити
    всі наші звичаї, але писанкарство було на високому рівні, тому що дійсно такі
    писанки як розмальовують наші гуцулки в Румунії, ніхто не робить. Ми мали у
    гостях і греків, які у свою чергу організують різні фестивалі та запрошують нас,
    а також поляки, які присутні цього вечора на нашому святі та інші меншини, у нас і центральний провід
    СуР-у, так що ми мали честь привітати сьогодні і голову СуР-у та депутата
    Миколу-Мирослава Петрецького. Виступила талановита співачка з Марамуреша Марія
    Савка, яка зачарувала своїм голосом присутніх. Вона співала українські, але і румунські пісні. Можна сказати, що вечір був успішним тому, що там де є розмаїття – є
    різнобарвність, де є різні культури, то вони надають також надії, такої радості і
    взаємопізнання.