Tag: вибори в США

  • Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

    Війна в Україні та її наслідки для світової безпеки

    Перші військові підрозділи КНДР вже потрапили під обстріл у Курську, – повідомили днями ЗМІ з посиланням на заяву керівника Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрія Коваленка. Згодом президент України Володимир Зеленський на пресконференції у Будапешті після саміту Європейського політичного співтовариства заявив, що війська Північної Кореї вже зазнали втрат у боях із Силами оборони України в Курській області рф. Він повідомив, що приблизно 11 тисяч північнокорейських солдатів присутні на території рф, біля північного прикордоння з Україною. Ситуація стає все складнішою не лише для України, а й для безпеки всієї Європи. І це в умовах, коли в США все частіше лунають заяви про необхідність припинення військової допомоги Україні та припинення війни шляхом переговорів.

    Які наслідки можуть мати для України залучення північнокорейських військ у та перемога Дональда Трампа на виборах в США, зокрема для подальшого перебігу російсько-української війни? На ці та інші запитання в інтерв’ю Румунському радіо спробував відповісти професор міжнародних відносин Штефан Чокінару.

    Говорячи про наслідки участі військ КНДР у війні росії проти України, румунський експерт зазначив, що це дуже небезпечно для всього світу, стверджуючи, що ми є свідками інтернаціоналізації війни: «Це надзвичайно серйозний акт, тому що фактично зараз відбувається інтернаціоналізація війни в Україні. Тут я хочу наголосити на досить цікавому факті. У журналі Foreign Affairs, надзвичайно цікавій публікації, час від часу вперше публікуються так звані «пробні кулі», статті про певні аспекти, які через три-чотири місяці після публікації і коригування в залежності від реакції читачів, можна побачити в офіційних політиках урядів і держав по всьому світу. Так от, кілька днів тому Foreign Affairs писав про те, що війна в Україні після залучення Північної Кореї стає світовою. Цей заголовок, це твердження може здатися дещо вимушеним, дещо різким, але це правда, тому що, природним чином, наступним кроком влади Південної Кореї було сказати: в цій ситуації ми маємо право на дві речі: перше – уважно спостерігати за тим, що відбувається з північнокорейцями на українському фронті, і друге – постачати українській армії найсучасніше озброєння.»

    Такого за майже три роки війни ще не траплялося. Південна Корея була нейтральною в цьому… звичайно, вона засудила вторгнення, порушення міжнародного права, але вона не втручалася в цей конфлікт. Зараз,- каже Штефан Чокінару, – вона має на це повне право, тому що туди йдуть північнокорейські війська, і про це є офіційна заява Пхеньяна, в якій говориться, що північнокорейські військові перебувають там, щоб отримати необхідний досвід для боротьби з ворогом у бою, іншими словами, тренуватися в умовах війни. «Це дуже серйозно, особливо тому, що те, що відбувалося досі в Україні, було певним чином взаємним намацуванням оборони, повільним просуванням російських військ, які повинні були виконати наказ Путіна про повне захоплення Донбасу, тому що це була стратегічна мета Москви, але не більше того, в очікуванні результатів виборів в Америці, і тільки потім приймати рішення, що робити далі.»

     

    Тепер ситуація змінилася, росія почала контрнаступ в Курській області та посилює свої дії на всіх напрямках фронту в Україні, не зважаючи на величезні втрати в людях і техніці. Згідно з даними Генерального штаб ЗСУ, опублікованими 12 листопада, за попередню добу росіяни втратили рекордну кількість – 1950 бійців, 81 бойову броньовану машину, 23 танки та 4 РСЗВ. Але це не спиняє Москву, яка намагатиметься захопити якнайбільше українських територій до інавгурації Дональда Трампа 20 січня, аби посилити свою позицію на майбутніх переговорах. Штефан Чокінару: «Поки ми очікували побачити, що буде далі, після того, як вільний світ отримає нового лідера, північнокорейські війська безпосередньо вступили в конфлікт з Україною і це має надзвичайно серйозні наслідки. Звичайно і раніше велика кількість зброї та боєприпасів надходила до Росії з Північної Кореї, боєприпаси надходили з Ірану – ракети, безпілотники. Звичайно, з Китаю різними каналами надходили електронні складові, таким чином що ніхто не може офіційно звинуватити Китай в тому, що він підтримує російську армію, але цього разу мова йде про війська, людей і солдатів. І це, повторюю, створює дуже складну ситуацію, навіть коли мова йде про перемир’я або мир, тому що це вже не просто конфлікт між двома країнами. Зараз ми маємо пряме залучення ще однієї країни, з іншого континенту. І тут, будь ласка, дозвольте мені підкреслити одну річ: за останні 300 років, я думаю, ніхто не воював на європейській землі з-за меж Європи, окрім американців і канадійців. Зараз ми говоримо про війська з азійської країни, з Далекого Сходу, які перебувають на європейській землі і беруть участь в європейській війні.»

     

    Це абсолютна прем’єра в Європі останні кількох століть, мабуть з часів Чингізхана, каже румунський аналітик Штефан Чокінару, який вважає, що це має змусити Європу задуматися, переосмислити свою оборонну політику. «Це надзвичайно серйозна річ і порушує питання про роль і силу Європи, змушує в іншому світлі бачити спроби окремих європейських країн побудувати себе як самостійну військову силу. Європа повинна мати свою військову силу, свою силу стримування, свою силу вести політичні переговори, тому що, так, Європа є економічним гігантом, але вона є стратегічним карликом і це має змінитися. А те, що відбувається в Україні, це безтурботне втручання азійської країни в європейські справи повинно, м’яко кажучи, викликати нашу стурбованість.»

     

    У цьому контексті, в тому числі після перемоги Дональда Трампа, багато європейських лідерів заявили, що ЄС доведеться ухвалити низку рішень щодо колективної оборони та безпеки, європейські країни мають продовжувати і посилювати свої зусилля з переозброєння, а також посилювати військову допомогу Україні, щоби не дозволити росії перемогти, тому що це в інтересах ЄС, – зазначив Штенфан Чокінару. «Європа не може дозволити росії перемогти в Україні, Європа зобов’язана зробити абсолютно все можливе і неможливе, щоб не допустити перемоги росії в Україні. Тому що якщо росія переможе в Україні, то у нас більше не буде Європейського Союзу, ми більше не зможемо говорити про європейську державу, тоді Європа буде підпорядкована цій великій євразійській державі, чого і прагне Путін і відкрито заявив про це. Саме тому він веде гібридну війну на всіх рівнях в Європі.» Штефан Чокінару вважає, що цього не можна дозволити й тому, що, якщо Україна програє, якщо Україна не матиме достатньої підтримки, щоб протистояти російському дегенерату, то всі країни Центральної та Східної Європи відчують себе зрадженими, це буде сприйнято як нова Ялта, як спроба принести їх в жертву заради миру та процвітання віддаленої частини західної Європи, що є неприйнятним.

     

    Що стосуються переобрання Дональда Трампа на другий президентський термін у США, то на думку румунського аналітика зараз неможливо сказати як виглядатиме його політика. «Перед ним стоять дві проблеми: для того, щоб мати спокій у себе вдома, він повинен закрити дві великі зовнішні гарячі воєнні проблеми – Україну і Середній Схід. Щодо України зрозуміло, що він буде вести переговори з Москвою і Києвом і намагатиметься, як Трамп фактично заявив, нав’язати мир силою, силою Америки, політичним і стратегічним ультиматумом двом державам. Що це потягне за собою? Куди. Ні, Трамп – трейдер, він бізнесмен, він людина, яка любить домовлятися. Про що він буде домовлятися, наскільки далеко зайдуть переговори, наразі ніхто не знає. Висуваються найрізноманітніші сценарії. Я б не надавав їм великої довіри, тому що існують межі того, як далеко можуть зайти переговори, і Дональд Трамп, з властивим йому ентузіазмом, ще не виявив їх, але він виявить їх, коли, як сказав Путін, якісь джентльмени в бездоганних костюмах прийдуть до нього в овальний кабінет і скажуть йому: Цього не може бути, пане президенте! Отже нам треба ще почекати.»

    Тим часом у Румунії триває будівництво найбільшої в Європі бази НАТО, на якій буде розміщено до 10 000 військовослужбовців. Проєкт будівництва спрямований на розширення до 2030 року існуючої 57-ї авіабази імені Міхаїла Когелничану, що на південному сході країни, на якій зараз перебувають на ротаційній основі близько 4 000 американських військовослужбовців. Яких змін чекати Румунії після приходу до влади Дональда Трампа і його команди? Професор міжнародних відносин Штефан Чокінару відповідає: «Наскільки всім нам відомо, політика США щодо східного флангу, щодо того, що сьогодні є першою лінією оборони НАТО і вільного світу, розробляється в Конгресі, в Білому домі, але перш за все в Пентагоні. Там, де ніхто не грає в ігри, де мова йде про військові сили і обладнання вартістю в сотні і тисячі мільярдів доларів. Там ніхто не грається в ігри, а розставляє фігури на шахівниці і думає на сім ходів вперед, на сім років вперед, на вісім років вперед і нічого не змінюється. Це не та сфера, де щось може зміниться. Ми повинні бути обережними, якщо хочете, в цьому трансакціоністському підході Дональда Трампа, і зосередити свою увагу на тому, що відбувається в Молдові, на виборах, які відбудуться там наступного року і де дуже важливо, хто сформує уряд. Ми маємо бути дуже уважними до того, що відбувається з неліберальними силами навколо Румунії, які можуть відчути сильний вітер у вітрилах і зробити деякі не зовсім чесні жести по відношенню до своїх європейських колег. Це ті речі, з якими ми повинні бути обережними, але я думаю, що, врешті-решт, польський урок є найважливішим для нас. Не чекаючи допомоги від інших, ми повинні зосередитися на тому, як можемо допомогти собі самі, і гадаю, що ми повинні готуватися, готуватися і готуватися 24 години на добу, сім днів на тиждень, 12 місяців на рік, готуватися до того, аби бути сильнішими, бути більш стійкими і бути, якщо хочете, більш згуртованими на національному рівні.»

    Штефан Чокінару нагадав, що під час своєї першої каденції Трамп збільшив військовий бюджет США, висловивши переконання, що новий президент зробить те саме й зараз. І це тому, що за ним стоять і Lockheed, і Boeing, тобто за виборчою кампанією Дональда Трампа стояли великі американські виробники зброї. Вони все ще будуть там. Він має сильну підтримку з цієї сфери. Румунський аналітик каже, що навпаки, військовий бюджет США буде збільшений, що нова адміністрація вкладатиме більше грошей в оснащення американської армії, щоб її перевага була беззаперечною.

  • Вибори в США

    Вибори в США

    Після восьмирічного демократичного президентства в Білому домі, республіканський табір зробив ставку на несподіваного кандидата Дональда Трампа – вибір, який довівся в кінцевому рахунку, успішним, тому що приніс йому перемогу в кінці виборчої кампанії, позначеної спорами і скандалами.

    Названа її супротивниками людиною системи, Хілларі Клінтон змушена була відповісти на запитання стосовно того як був профінансований фонд, створений разом з її чоловіком, колишнім президентом Біллом Клінтоном, і як вона реагувала, в якості держсекретаря, коли стався напад на консульство США в Бенгазі. Теж займаючи пост держсекретаря, Хілларі Клінтон використовувала особистий рахунок електронної пошти, який був предметом розслідування ФБР, яке, проте, не знайшло ознак злочину в її діях.

    З іншого боку, без політичного досвіду і не довівши під час трьох зустрічей кандидатів, що ознайомлений з основними питаннями держави, Дональд Трамп проявився протягом всієї кампанії численними суперечливими заявами. Головною обіцянкою було будівництво стіни на мексиканському кордоні, аби зупинити імміграцію. Іншою спірною пропозицію є тимчасово заборонити доступ мусульман до Сполучених Штатів, заяви до якої він повернувся пізніше, уточнивши, що деякі подробиці слід перевизначити. Так само, Трамп був причетним до скандалу стосовно того як він ставиться до жінок.

    Вскорі після оголошення перемоги, Дональд Трамп звернувся, проте, із закликом до єдності і пообіцяв поставити на перше місце інтереси американців: Настав час для Америки залагодити рани розбрату. Я звертаюся до республіканців, демократів і незалежних політиків: настав час об’єднатися як один єдиний народ. Я запевняю кожного громадянина нашої країни, що я буду президентом для кожного американця і це для мене дуже важливо. У нас є великий економічний план. Ми подвоїмо наше зростання і отримаємо найсильнішу економіку в світі. Водночас ми будемо підтримувати дружні зв’язки з усіма країнами, які хочуть того ж від нас. У нас будуть прекрасні стосунки. Немає надто великої мрії і занадто великого завдання. Все, чого ми хочемо від нашого майбутнього, ми можемо досягти. Америка більше ніколи не погодиться на що-небудь, крім кращого.

    Перемога Дональда Трампа стала несподіванкою для багатьох, його суперницю до останнього моменту зарахjвували з більшими шансами. Як пояснюється результат голосування американців? Зовнішньополітичний оглядач Володимир Сокор: Це голосування є, на мій погляд, результатом невдоволення американського середнього класу, особливо незадоволеності білого середнього класу, тому що важливу роль відіграв расовий фактор. Так я пояснюю перемогу пана Трампа. Протягом довгого часу, середній клас і робітничий клас, промислові робітники, які традиційно, голосували на користь кандидатів Демократичної партії, перейшли в республіканський табір. Руйнівні наслідки на американський середній клас і американський робітничий клас мала, останнім часом, тенденція переміщення фіксованого капіталу інвестованого США в країни, де робоча сила є значно дешевшою, такі як Китай, Мексика, як країни в Південно-cхідній Азії і Латинській Америці. Таким чином, традиційна американська робоча сила, з високими і добре оплачуваними технічними навичками, була викинута на бік, де змагається з набагато слабше оплачуваною робочою силою з третіх країн світу – фактор, який привів до стагнації і навіть зниження стандартів життя американців. Різко збільшився розрив у доходах між багатими і середнім класом, робітничим класом, з іншого боку. Це пояснює, зокрема, масовий перехід голосів від Демократичної партії до Республіканської.

    Не менш важливим є питання про імміграцію. Ліберальні кола, котрі домінували в політиці і, що важливо, американські ЗМІ, в останні роки, закликали до трансформації США, американського населення, на рефлектора населення планети, сказав ще Володимир Сокор. Іншими словами, через неконтрольовану імміграцію, відбувся процес прискорення скорочення числа білих у США і зростання числа неєвропейського населення. Кандидат Дональд Трамп мав на увазі саме ці проблеми більшості американських виборців і зумів висловити стурбованість цієї більшості. І це, на погляд оглядача Володимира Сокора, призвело до перемоги Трампа.

    Чи можуть відбутися зміни в політиці безпеки США в Європі, чи можуть бути змінені зобов’язання США, взяті на саміті НАТО у Варшаві цього літа? За словами Володимира Сокора, Пентагон має достатньої політичної ваги, щоб вплинути на рішення НАТО з метою реалізації ініціатив, прийнятих на Варшавському саміті. З іншого боку, дисфункціональна Америка може зробити ще більш уразливим Захід. Нам потрібна Америка, яка розуміла би специфічні проблеми Європи, вважає, з іншого боку, інший зовнішньополітичний оглядач Юліан Фота в інтерв’ю Радіо Румунія, тому що, каже він, принаймні, президент Обама пообіцяв підтримати Європу у вирішенні серйозних проблем, з якими вона стикаються, і вважається надзвичайно важливим, щоб президент Трапм продовжив цю лінію американської закордонної політики.