Tag: вибори президента

Перший тур президентських виборів у
Румунії пройшов без сюрпризів, так що у вирішальному турі, 24 листопада, зіткнуться
кандидат від правої НЛП, чинний президент Клаус Йоганніс та лідерка соціал-демократів Віоріка Денчіле. Несподіванкою міг бути вихід у
другий тур кандидата від Альянсу Союз
Рятуйте Румунію-ПЛЮС,
Дана Барни,
і диспут був проводився між тими ж ідеологічними координатами.
Однак, Барна
посів третє місце, із значно нижчими відсотками, ніж здобутими
Альянсом Союз Рятуйте Румунію-ПЛЮС на недавніх виборах до Європарламенту, що, мабуть, не буде
без політичних наслідків. Клаус Йоганніс насолоджувався перемогою з лібералами, яку він хоче довершити через два тижні.

Непримиренний
противник соціал-демократів, яких він вважає відповідальними за шкідливі
реформи у сфері правосуддя та економіки, Йоганніс попередив, що вони ще не переможені, і закликав виборців голосувати. Клаус Йоганніс: Дорогі мої, війна з СДП не завершена. У нас все ще є один бій, у нас є ще один крок,через два тижні. Щодо другого туру,я кажу тим, хто був
на вулиці зі мною, що вони повинні захищати верховенство закону.Голосуйте, щоб ваша боротьба не була марною!
Тим, хто хоче лікарні, школи, автошляхи, кажу, приходьте на вибори, щоб остаточно
усунути СДП від влади та
все це зробити
разом! Тим, хто не хоче, щоб їхні діти та онуки залишали країну, голосуйте, бо тепер ми можемо змінити речі! А багатьом з діаспори, які вже пішли, кажу:
приходьте на вибори, бо тепер ви можете змінити ситуацію!

Зі свого боку, лідерка СДП заявила, що вона бореться не за партію, а за
єдність і гідність румунів, і зазначила про впевненість у перемозі. Віоріка Денччіле: «Я дякую всім, хто проголосував серцем.
Сьогоднішнє голосування свідчить про надану
підтримку. Сьогоднішній
голос допомагає нам
продовжувати нашу виборчу кампанію, в якій ми вийдемо перед румунами, як з тим,
що ми зробили, але, перш
за все, з тим, що ми хочемо зробити для них, коли виграємо президентські
вибори. Наша боротьба не проти якоїсь політичної партії, ми не хочемо ліквідувати жодну
політичну партію, тому що це демократія, кожна політична партія повинна
висловити свою точку зору. Наша боротьба буде, як і раніше, за румунів, за Румунію, за рівновагу та
консенсус, за єдність, за гідне представлення Румунії як на внутрішньому,
так і закордонному планах».

Соціологи кажуть, що електорат, який
віддав перевагу Клаусу Йоганнісу, розташований посередині, між
виборцями Дана Барни – у значній мірі молодими людьми, які мають середню або вищу освіту, службовці – і тими,
кого приваблює Віоріка Денчіле, тобто літні люди, пенсіонери, з середньою освітою. Таким чином, нинішній президент має
понад половину виборців віком від 35 до 64 років із середньою освітою. Явка у першому турі становила майже 48% і це найнижчий показник, який
зафіксовано на президентських виборах.

З іншого боку, румуни поза межами кордонів
зразково змобілізувались,
і кількість тих, хто пішов на вибори, до яких додаються 25 тисяч, які вирішили
голосувати
поштою, що є організаційною прем’єрою, досягла рекордної цифри 675 тисяч. Вони мали можливість
голосувати протягом
трьох днів, саме щоб уникнути нескінченних черг та стресу, як це було в діаспорі на попередніх
президентських виборах та останніх виборах до Європарламенту. За кордоном Клаус
Йоганніс також є переможцем. Він
набрав понад 50% голосів, але за ним слідує Дан
Барна, а Віоріка Денчіле лише п’ята, з приблизно 3%.

У суботу вранці завершується виборча
кампанія до першого туру президентських виборів. Вона, практично, співпала з політичною
кризою, породженою поваленням
соціал-демократичного
уряду Віоріки Денчіле, за чим послідувало встановлення ліберального кабінету Людовіка Орбана і неминуче була затьмарена цими
подіями. Майже не було представлень програм та дебатів між кандидатами за найвищу функцію в державі, що на думку журналістів є демократичним регресом. 14 кандидатів балотуються на цю
посаду. Діючий президент
Клаус Йоханніс, якого підтримує НЛП, балотується на новий п’ятирічний
термін.

Колишня глава уряду Віоріка Денчіле
представляє соціал-демократів, чиїм лідером вона є. Від альянсу СРР-ПЛЮС балотується
Дан Барна, від Партії «Народний рух» – Теодор Палеологу та від Демократичного союзу
угорців Румунії – їхній лідер Келемен Хунор. «Про Румунія» та Aльянс
лібералів і демократів створили Альянс «ЛЮДИНА», кандидатом якого на цих
виборах є актор Мірча Діакону. Це список кандидатів у президенти, які користуються підтримкою парламентських партій
чи альянсів. Іншими кандидатами є Віорел Катараме – від позапарламентської
партії «Ліберальне праве крило», Рамона-Іоана Брюйнсельс – від партії «Гуманістична влада», Кетелін Іван
– від Альтернативи заради національної гідності, Богдан Маріан-Станоевич -
незалежний кандидат, Джон-Іон Бану – від партії «Румунська нація»,
Себастьян-Константін Попеску – від партії «Нова Румунія», Александру Кумпенашу
– незалежний, Нінель Пія – партія «Румунська нація». Вибори приносять важливі
організаційні прем’єри.

У діаспорі, де на попередніх президентських виборах та на
останніх європарламентських виборах створилися нескінченні черги біля виборчих
дільниць, на цих виборах можна голосувати протягом вихідних. Практично, голосування
розпочалося в п’ятницю о полудні і закінчується в неділю ввечері. Щодня протягом
цих трьох днів програму голосування можна буде продовжити до щонайпізніше 23 години
59 хвилин, якщо в час закриття, о 21.00 годині, люди стоять в чергах на виборчих
дільницях або біля них.

Також вперше громадяни Румунії мали можливість голосувати
поштою. З метою усунення ризику нескінчених черг на виборчих дільницях, їх
кількість практично збільшилася вдвічі порівняно з виборами до Європейського
парламенту, досягнувши 835 виборчих дільниць. Країнами, де буде організовано найбільше
число виборчих дільниць є – Іспанія, зі 143 виборчими дільницями порівняно з 50
організованими на виборах до Європейського парламенту, Італія (142), Німеччина
(80), Великобританія та Франція (50). 639 виборчих дільниць буде організовано в
країнах Європейського Союзу.

У країні голосування відбудеться лише у неділю.
Другий тур запланований через два тижні – 24 листопада. Обрання майбутнього президента
з першого туру практично неможливе, враховуючи, що для того, щоб бути обраним, кандидат
повинен отримати половину плюс один голосів із загальної кількості
зареєстрованих виборців, тобто понад 9 мільйонів.

Міністерство
закордонних справ Румунії опублікувало список та інтерактивну карту з 835
виборчими дільницями, які вона організовує за кордоном для виборів президента,
що пройдуть 10 та 24 листопада. Число майже втричі більше, ніж число виборчих
дільниць відкритих п’ять років тому для виборів президента. Належне
функціонування рекордної кількості виборчих дільниць за межами країни,
враховуючи триденне голосування під час кожного з двох виборчих турів,
передбачає як тісну координацію між установами партнерами – Постійним виборчим управлінням
та Спеціальною службою зв’язку, а також співпрацю з політичними партіями, які
висуватимуть представників у виборчих дільницях за кордоном та з громадами
румунів з-за кордону, – йдеться у прес-релізі міністерства.

Серед
країн, де буде організовано найбільше число виборчих дільниць, є
Іспанія (143), Італія (142), Німеччина (80), Великобританія (72), Франція (50),
США (38), Республіка Молдова (37), Нідерланди (25), Бельгія (23), Ірландія
(16), Данія (12), Австрія (17), Греція (11), Португалія (9) та Швейцарія (8).
Загалом в країнах Європейського Союзу буде організовано 639 виборчих дільниць.
Міністерство закордонних справ також зазначає, що крім виборчих дільниць, які
традиційно організовуються в театрах операцій в Афганістані, вперше буде
відкрито виборчу дільницю у Малі,
щоб дати можливість румунським військовим,
які беруть участь у місіях ООН у цій країні, проголосувати.
Нагадаємо, що на президентських виборах від 2014 року
за кордоном було організовано 294 виборчі дільниці,
на парламентських виборах від 2016 року
– 417 виборчих дільниць, а на виборах до Європейського парламенту, у
травні 2019 року,було організовано 441 виборчу
дільницю.

На
президентських виборах від наступного місяця,
процес голосування за кордоном відбуватиметься протягом трьох днів, відповідно,
8, 9 та 10 листопада, для першого туру, та 22, 23 та
24 листопада, для другого туру виборів. Графік
виборчих дільниць буде наступним: у п’ятницю
між 12:00 та 21:00 годинами за
місцевим часом, у суботу та
неділю між 7.00 та 21.00 годиною за
місцевим часом. Виборці, які о 21.00 годині перебувають
у виборчій дільниці, а
також ті, хто стоять у черзі, біля
виборчої дільниці, можуть скористатися своїм правом голосу до
23.59 за місцевим часом.