Tag: виборці

Міністерство закордонних справ у Бухаресті опублікувало на своєму веб-сайті посібник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських і парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі для такого типу голосування – 10 жовтня для президентських виборів і 17 жовтня для парламентських виборів.

Міністерство нагадує, що право голосувати поштою є альтернативою голосуванню на виборчій дільниці і здійснюється за допомогою поштових послуг. За даними МЗС, проголосувати поштою може громадянин Румунії, який має право голосу, легально проживає або перебуває за кордоном і який зареєструвався у Реєстрі виборців (www.votstrainatate.ro) з можливістю голосування поштою. Міністерство нагадує, що реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrainatate.ro.

Всю необхідну інформацію також можна знайти на веб-сайті www.mae.ro у розділах Вибори Президента Румунії, відповідно Сенату та Палати депутатів. Наразі зареєстровано близько 4 300 таких заяв на голосування поштою на президентських виборах та близько 4 000 заяв на парламентських виборах. Що стосується виборів на закордонній виборчій дільниці, то на два тури голосування зареєструвалося трохи більше 6 000 виборців для кожного туру.

За словами голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле, за кордоном буде організовано близько 900 виборчих дільниць, для яких буде надруковано близько 5 мільйонів бюлетенів. «Той факт, що громадянин Румунії, який проживає або перебуває за кордоном, не зареєструвався для голосування на певній виборчій дільниці, не перешкоджає йому проголосувати, де б він не знаходився в день голосування», – сказав голова ПВО. Крім того, громадяни Румунії, які перебувають в гостях або транзитом за кордоном, також можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці на президентських виборах. Остаточний список закордонних виборчих дільниць для голосування на президентських виборах буде оприлюднений 28 вересня на веб-сайтах посольств та Постійного виборчого органу.

Голосування в першому турі президентських виборів за кордоном триватиме три дні, з 22 по 24 листопада, коли на виборчі дільниці будуть запрошені громадяни, які проживають або перебувають в країні. Другий тур відбудеться 6-8 грудня, коли голосуватимуть румуни, які перебувають вдома. Що стосується парламентських виборів, румуни, які проживають за кордоном, мають два дні для голосування, 30 листопада та 1 грудня, коли голосуватимуть також румуни в країні. За даними Постійного виборчого органу, загальна кількість громадян з правом голосу, зареєстрованих у Реєстрі виборців, становить майже 19 мільйонів, з яких близько 960 000 проживають або перебувають за кордоном.

У Румунії сьогодні проходить другий тур
виборів президента, у якому суперниками є чинний глава держави Клаус
Йоганніс, підтриманий НЛП, і колишній прем’єр-міністр соціал-демократка Віоріка
Денчіле.

За даними Центрального виборчого бюро, до 19:00 години
за бухарестським часом, тобто за 2 години до закриття виборчих дільниць проголосували
понад 47% з тих понад 18,2 млн. виборців, зареєстрованих у постійних
списках.

У діаспорі процес голосування розпочався у п’ятницю опівдні і вперше
відбувається протягом трьох днів, а також вперше було введено голосування
поштою, варіант який обрали 17.500 закордонних румунів.

Крім того, кількість
виборчих дільниць за кордоном збільшилась вдвічі і досягла 838. Кількість закордонних
румунів, які до цього часу скористалися своїм правом голосу, перевищила 860 тисяч.

Найкраще мобілізувалися румуни в Італії, за ними йдуть румуни з
Великобританії, Німеччини, Іспанії та Республіки Молдова.

Недільні парламентські вибори підтвердили не тільки, що ліва Соціал-демократична партія (СДП) авторитарно домінує в перевагах румунських виборців, але й що ця партія розширила свій вплив в географічних і соціологічних параметрах до яких до цих пір не мала доступу.

Таким чином, Соціал-демократична партія, яка набрала 45% голосів, перемогла в 34 повітах і в столиці Румунії. Права Націонал-ліберальна партія (НЛП) отримала 20% голосів, перемігши у повітах Клуж, Алба і Сібіу, в той час як ДСУР перевищив 6% на національному рівні після перемоги в повітах, де традиційно проживає угорська меншина – Харгіта, Ковасна, Муреш і Сату-Маре.

З іншого боку, з нагоди цих законодавчих виборів, багато із звичайних рис соціологічного профілю виборців СДП змінилися. Відповідно до Румунського інституту з питань оцінки та стратегії (IRES), головною новинкою є те, що СДП вдалося мобілізувати як міських виборів, так і тих з вищою освітою, в умовах коли, донедавна, за цю партію голосували, майже виключно, виборці з середньою освітою із сільських районів. Половина міських виборців віддала свої голоси СДП. І теж новинкою є те, що виборці з вищою освітою проголосували у більшій мірі на користь СДП ніж НЛП.

Крім того, несподіваним є й той факт, що соціал-демократи зуміли переконати проголосувати за них і молодих людей. Таким чином, відповідно до Румунського інституту з питань оцінки та стратегії (IRES), СДП і НЛП отримали приблизно однакові результати у віковій категорії 25-34 роки. Все таки, ліберали мають відносну перевагу перед соціал-демократами, 31% і, відповідно 28%, серед студентів, які голосували так само і за Союз Рятуйте Румунію, третю силу в майбутньому Парламенті, 18%.

Люди похилого віку проголосували, як завжди, в переважній більшості за СДП – майже 60%. Що стосується діаспори, в Респ. Молдова було зареєстровано найбільшу кількість голосів, понад 30 тисяч. З них більше половини були на користь правої партії Народний рух колишнього глави держави Траяна Бесеску.

В Італії та Іспанії, країнах, де проживають найбільші румунські громади закордоном, переважне число виборців проголосували за Націонал-ліберальну партію. Союз Рятуйте Румунію був першим в перевагах румунів в Великобританії, Німеччині і Франції, а також в Росії та Китаю. Натомість СДП перемогла тільки в Ізраїлі. За даними Центральної виборчої комісії, явка на цих виборах склала 39,5%.