Tag: видавництво

Пропозиція
видавництва «Casa Radio» збагатилася новими заголовками, більшість з яких були
презентовані наприкінці минулого року на Міжнародному книжковому ярмарку
«Гаудеамус, організованому Радіо Румунія. У колекції Бібліотека
румунської поезії» появилася книга з компакт-диском під назвою Був час,
коли я вам говорив. Поеми прочитані по радіо (2002)». Йде мова про антологію
віршів Еміля Брумару (25 грудня 1938 – 5 січня 2019), одного з найважливіших та
найчитаніших сучасних румунських поетів. «Мова є однією з важливих якостей творів Еміля Брумару, грайливого, але, водночас, вченого і спритногопоета, який досліджував, як дуже мало це робили, фонетичне тло румунської мови», – пише
літературний критик Маріус Ківу. Вірші,
зібрані в аудіокнизі, опублікованій видавництвом «Каса Радіо», продекламовані самим автором Емілем
Брумару для Радіо Румунія у 2002 році. Аудіозаписи зробив журналіст Еміль Буруяне. Аудіокнига
також містить інтерв’ю з поетом, записане 2001 року, Евгеном Луканом для Радіо
Румунія Культурал, тексти літературних
критиків Косміна
Чотлоша та Богдана Крецу, а також письменників Шербана
Фоарце та Вероніки Д.
Нікулеску. Ілюстрація до книги
належить Замфірі
Замфіреску.

У
колекції «Радіо-Прікіндел», шляхом
якої суспільне
радіо пропонує сторінки зі великої літератури для дітей та юнацтва в інтерпретації відомих
акторів радіотеатру, з’явилися аудіокниги «Алі
Баба та 40 злодіїв», «Неймовірні водні подорожі Синдбада-мореплавця», «Горбоконик». «Алі Баба і 40 злодіїв» це
графічний роман Александру Чуботаріу за радіоадаптацією Маріна Траяна. Аудіозапис зроблений у суспільному радіо у
1965 році за участю акторів Штефана Міхайлеску-Бреїле, Ніколая Гердеску, Мірчі Константінеску, Мар’яна
Худаки. «Неймовірні водні
подорожі Синдбада-мореплавця» підписує Крістіана Келін, радіоадаптація належить Маріну
Траян. Запис був зроблений
Радіо Румунія в 1969 році з актором Форі Еттерле у ролі Синдбада. Малюнки графічного роману«Горбоконик» підписує Октав’ян Курошу, радіовистава Віктора
Фрунзе за знаменитою одноїменною російською
казкою. Компакт-диск містить пам’ятний запис Радіо Румунія від 1964 року з акторами Ніколаєм Гердеску, Думітру Фурдуї, Маріном Морару.

Ліджіа
Некула співробітниця видавництва «Casa Radio» розповідає й про інші книги,
презентація яких відбулася на Міжнародному книжковому ярмарку «Гаудеамус»: «Я
буду говорити про зіркову колекцію, як ми її називаємо, а саме про колекцію «На
добраніч, діти!», до якої вдалося додати ще дві книги з семи казками кожна.
Прочитали ці казки найцінніші актори нашого радіотеатру, такі як: Октав’ян Котеску, Леопольдіна Беленуца, Штефан
Міхейлеску-Бреїла, Александріна Галік, Ліліана Томеску. Як відомо багатьом
нашим слухачам, актори цієї колекції – це ті, хто оживив незабутні казки, що слухали минулі покоління, але ми впевнені, що
всі ми можемо повернутися до цих казок світу, з Індії, Китаю, Африки, Монголії,
Канади, Латвії тощо. Я також хочу згадати про появу компакт-диску, на якого чекали
багато з тих, хто стежить за нами. А
саме «Лучаферул».
Цей компакт-диск, на мою думку, порадує багатьох читачів та слухачів радіо, а
також любителів радіо театру.
Ви зможете послухати трьох акторів різних поколінь, які декламують відому поему Міхая Емінеску. Йде мова про Джордже Врака, Іона
Карамітру та Аду Кондееску. Я думаю, що ця аудіокнига з різними інтерпретаціями поеми «Лучаферул» може стати допоміжним навчальним матеріалом для вчителів
румунської мови та літератури.»

Ліджіа
Некула розповіла нам і про новини в музичних колекціях видавництва «Casa Radio», Джазовий
форум, Радіо
Румунія Музікал, Інтерпретативний профіль, Скарбничка, Майстри хорового
мистецтва: «Якщо продовжуємо говорити
про
колекції, присвячені дітям, я спочатку згадаю ювілейний альбом «Ах, яка
радість!», який відзначає 75-у річницю заснування Дитячого хору радіо. «Імаго
Мунді, Isvor. Кантемір, Енеску, Бринкушь» – це також новинка. Інструментальний ансамбль Imago Mundi об’єднує
у щедрому музичному альбомітри
компакт-диски, присвячені кільком
особистостям, які залишили свій відбиток на румунську культуру. Ми
також випустили компакт-диски, що об’єднують відомі твори Чайковського та Дворжака у виконанні
Крістіана Мачелару та оркестру Національного радіо. Александру Томеску
повертається до видавництва «Casa Radio» з СD-концертом,
виконуючи твори Моцарта,
Сен-Санса і Дворжака, разом з оркестром Національного радіо, диригенти Крістіан
Мачелару і Тіберіу Соаре. І оскільки 2020 рік був «Роком Бетховена», ми
присвятили цьому композитору
компакт-диск, яка містить 5-у та 7-у симфонії у виконанні Національного
оркестру радіо, під керівництвом Хорії Андрееску та Крістіана Мачелару. Я
закінчу з джазом, і можу сказати, що компакт-диск «Night and day» Луїзи Зан та радіо Біг-Бенду, диригент Іонел
Тудор, користувався вилеким успіхом.»

У Румунії працюють над новою
державною політикою, що має на меті вдвічі збільшити споживання книг до 2020
року. Законопроект, прийнятий у листопаді минулого року, містить ряд
законодавчих заходів, спрямованих на заохочення румунів до більш активного
читання. А «Пакт заради книги» є, мабуть, безпрецедентною в Румунії ініціативою.

Про ситуацію на румунському
книжковому ринку говорить Луана Строє, редактор Національного музею румунської
літератури. «Я вважаю, що настав час для подібної ініціативи, тому що видавничий ринок у нашій країні все більш різноманітний. В останні
тижні спостерігався справжній вибух у наших ЗМІ та на культурних веб-сторінках. Діаграми, підсумки року, ретроспектива, усе свідчить про успішний 2018 видавничий рік. І дійсно, минулого року з’явилося багато гарних книг. У нас чудові письменники, маємо чудових перекладачів. Більше того, я відчуваю достаток у вітчизняній літературі. Було видано багато добре продуманих колекцій сучасної літератури. Зараз головне аби читач пішов їм на зустріч з більшою послідовністю.»

Літературний критик Алекс Штефенеску
вважає, що ця парламентська ініціатива може бути успішною, якщо румунське
суспільство отримає підтримку для подолання фінансових недоліків. Він каже, що
на сьогодні є проблеми, включно й з розповсюдженням книг. «Є шанси на успіх, якщо
будуть вжиті додаткові заходи. Головною проблемою є гроші. Я, наприклад, мав
приватне видавництво «Домніца Штефенеску», яким управляла моя дружина. Вона
постійно була в збитку, тому що на книжкових ярмарках, коли я бачив, як молоді
люди дивляться на книги, які їм потрібні, але не мають грошей, щоб купити їх, я
дарував їм ці книги. Роздавав безкоштовно ці книги, а потім платив за них
податок. Книжковий ринок зазнав різкого падіння через брак коштів у населення,
яке повинно витрачати більшу частину своїх доходів на продукти харчування.
Потім є інша проблема: невідповідна система розповсюдження книг, які не доходять
до замовників. Пошта працює погано, часто відправляєш пакунок з книгами, який
не доходить до місця призначення або одержувач отримує його з великим
запізненням.»

2019 рік був оголошений у Румунії роком
книги. Можливо, найважливішим законодавчим заходом програми, спрямованим на
заохочення читання є зближення якнайбільшої кількості учнів з класичною та
сучасною літературою. Говорить Луана Строє. «Цей проект також має програму під
назвою «Румунія читає», метою якої є сприяти читанню в школах. Думаю, не має
нічого більш доречного. Я не часто маю можливість проводити зустрічі з сьогоднішніми
учнями, але коли це відбувається, мої дискусії завжди доходять до сучасної
літератури. І це для них щось нове, на жаль, через невідповідну роботу
культурного піару. Я часто читаю їм сучасну поезію. Одного разу я прочитала їм вірш
із «Надлишкових пісень» Дана Сочу і вони були в захваті. Зрештою, я думаю, що
суть ідеї саме в цьому: дати їм принаймні зразок того, що відбувається
сьогодні, що пишуть сьогодні. Думаю, що це змусить їх інакше поставитися до читання
і потім по-іншому сприймати велику класику. Я вважаю, що сучасна література може
бути своєрідним анксіолітиком для шкіл.»

Незважаючи на те, що «Пакт заради
книги» має на меті підтримати книгорозповсюджувачів Алекс Штефанеску вважає, що
у дійсності з найбільшими проблемами стикаються видавці книг. «Я здивований тим,
що заохочуються передусім книгарні. При всій моїй повазі до моїх друзів-книгорозповсюджувачів,
мушу сказати, що на сьогодні вони демонструють велику жадібність, беруть 40-50%
від виручки і не виконують свої обов’язки. Є, звичайно, віддані справі книгарні,
але в більшості випадків усе не так. Якщо книга коштує 100 леїв, книгарня
збирає 40-50 леїв, автор – 10 леїв, видавець ще 10 леїв. Решта суми йде справедливо
на друкування та на податки державі. А книгарня, яка бере таку велику суму, не
несе ніякої відповідальності. Він дає гроші лише після продажу книги і лише
якщо вона була продана. Нічого не робить, щоб продати, іноді навіть забуває
виставити її та, врешті-решт, повертає з великою затримкою і пошкодженою. Дуже
добре, що держава хоче підтримати книгарні, але в першу чергу підтримки потребують
видавництва.»

Румунське суспільство, можливо більше,
ніж коли-небудь, має велику потребу в книзі. Незалежно від того чи надають
перевагу класичним або електронним книжкам, румуни у 2019 році книги, на думку Луани
Строє, більше підтримають ідею читання. «Гадаю, що ми маємо досить гарний попит на
цифрові та аудіокниги. Вони видаються великою кількістю і користуються великим
попитом, особливо серед молодих читачів. Однак, хоча цей вид книги має сильний
вплив, найбільш улюбленою залишається книга на папері. Уся ця історія з 2019-им
роком книги змушує мене згадати про книгу Умберто Еко та Жана-Клода Кар’єра під
назвою «Не сподівайтеся позбутися книжок». Ця назва мені здається підхожим гаслом
для цього проекту. Я дивлюся на це з ентузіазмом і сподіваюся, що все буде
добре. З огляду на те, що наш книжковий ринок сильний і продуктивний, гадаю, що
у нас є всі шанси побудувати більш міцну і стабільну читацьку аудиторію.»

Згідно з порівняльним аналізом,
проведеним Євростатом у середині 2018 року, лише чверть 20-річних румунів читають
більше п’яти книг на рік, що є найнижчим рівнем в регіоні та значно нижчим за
частку молодих людей у скандинавських країнах, які читають набагато більше.

З нагоди фестивалю імені Джордже Енеску, видавництво Каса Радіо підготувало для любителів музики нові музичні альбоми у компакт-диск форматі, які висувають на перший план румунських композиторів і
виконавців, старі та нові музичні записи архіву Радіо Румунія.

Одним з них є Джордже
Енеску – композитор. Йде мова про подвійний компакт-диск, який містить чотири симфонічні твори
Енеску: Третя Симфонія, Поема «Ісіда», Четверта Симфонія та П’ята Симфонія. Запис альбому, який був здійснений протягом 1994-1998 років, має виняткові версії інтерпретації: диригенти Хорія Андрееску, Каміль
Марінеску та Корнеліу Думбревяну, тенор
Флорін Діаконеску,
Національний оркестр радіо та Академічний хор радіо.

Іншою новинкою видавництва Каса Радіо є Бревіар Енеску (книга + 4 CD), підготовлена Паскалем Бентою. Йде мова про доступне з мовної точки зору тлумачення опери
Енеску, здійснене найпрестижнішим
коментатором творів Джордже Енеску. Коментарі композитора Паскаля
Бентою датовані 2005 роком з нагоди виповнення 50-річчя з дня смерті великого композитора.
Тіберіу Командашу,
музичний редактор видавництва Каса
Радіо стверджує: Йде мова про програми, які транслювалися Радіо Румунія Музікал з метою показати еволюцію композитора Джордже Енеску та висвітлити всю його робочу творчість.
Коментарі дуже цікаві, тому що, хоча виражають дуже добре
обгрунтовані думки з
точки зору музики, вони сказані простою
мовою, щоб міг
зрозуміти кожен любитель
музики, який не має спеціальної підготовки. Ця пропозиція адресується не лише румунам, а й тим, котрі володіють
англійською мовою, тому ця робота заслуговує просування в рамках більш масштабних проектах,
присвячених румунській
культурі.
Ті, хто купуватимуть цей альбом
матимуть можливість оцінити крім чудового голосу Паскаля Бентою його особисті почуття, тому що він взяв участь у кількох концертах у Румунському Атенеумі, детергентом, яких був славнозвісний Джордже Енеску.

Крім пояснення творів Енеску, Паскаль
Бентою зробив оркестрацію четвертої та п’ятої Симфоній Енеску,
які
залишилися незавершеними. Вони були представлені публіці в рамках Фестивалю ‘Джордже Енеску, в 1998 році, диригентами будучи Корнеліу Думбревяну
(Симфонія IV) та Хорія
Андрееску (Симфонія V). Виступив також Жіночим
хор радіо, під керівництвом Аурела Григораша, соліст – тенор Флорін Дяконеску. Паскал Бентою також відтворив вокально-симфонічну
поему Ісіда
Джордже Енеску.

Тіберіу Командашу, музичний редактор видавництва Каса Радіо пояснює у чому полягає якість твору Бревіар Енеску: Вступ є дуже дружнім з короткими текстами, але які говорять про деякі фундаментальні
принципи музики, таким чином, щоб любителі музики Енеску мали доступу до теорії та до основних принципів. Ця праця містить також різні оповідання, які висвітлюють атмосферу та контекст тих часів. Прикладом може бути офіційна
прем’єра опери Едіп в рамках першого фестивалю Джеордже Енеску. Я
пам’ятаю, – стверджував Паскаль
Бентою, що ми музиканти,
композитори та критики, з цієї нагоди були відправлені до
останнього балкона оперного залу, оскільки
решту залу зайняли члени
тодішньої комуністичної партії, на чолі з Георге Георгіу-Дежом. І таким чином та святкова атмосфера, яка була на попередніх концертах за участі знаменитих гостей Єгуді Менухін, Давид Ойстрах, Надя Буланже, стала дуже холодною.Товариші не дуже розуміли концерт. а наші оплески з останнього балкона не були чуті добре. Коротше кажучи, їм не сподобався концерт, навіть роздратував їх,
особливо коли мова йшла про богів,
про ідею примирення, помилування, збільшення добра в світі. Саме тому концерт був заборонений. Окремі недобросовісні
злочинці заборонили шедевр румунської музики. І залишився заборонений протягом
двох-трьох років. Лише після внесення
деяких змін
до лібрето та на наполегливого прохання Міхая Бредічану був відновлений симфонічний
концерт, але з покаліченим лібрето.

Твори Енеску були висвітлені у ще одному альбомі, який був нещодавно випущений видавництвом Каса Радіо. Йде мова про компакт-диск під назвою
Марін Казаку – Дворжак- Енеску концертна симфонія
op. 8 для віолончелі з оркестром, робота, яка висвітлює романтичну сторону
Енеску. Виступив скрипаль Марін
Казаку та Національний оркестр радіо, диригент Хорія Андрееску.

Поет Клаудіу Комартін, 1983 року народження, дебютував у 2003 році, коли йому не було ще 20
років – зі збіркою «Кукловод та інше безсоння», що була відзначена Національною премією за дебют ім. Міхая Емінеску. Два роки по тому вийшла збірка «Домашній цирк» за яку молодий поет премію Академії
наук Румунії за поезію. Наступні книги «Пора року в Берчень» (2009 р.)та «Кобальт» (2013 р.), підтвердили
не тільки талант Клаудіу Комартіна, а й зміцнили його репутацію як одного з лідерів покоління 2000 та славу, здобуту ним не тільки завдяки поезії, а й в результаті його видавничій та перекладацькій
діяльності. Майже виключно завдяки його зусиллям у 2010 році був створений, а потім
розвинутий проект «Видавничий дім ім. Макса Блехера», як продовження майстер-класу сучасної літератури «Інститут ім.
Блехера». Основною метою цього проекту є підтримка «сучасної румунської літератури, точніше книг тих авторів, які не
є в даний час серед улюбленців видавців і публіцистів».

Що це означає
на практиці пояснює Клаудіу Комартін. «Я, хотів, передусім створити громаду. Ця громада складається з письменників, у першу чергу поетів, які не є знаменитостями, і читачів. Я хотів розвинути почуття приналежності до спільної теми. Це інтеграційна тема. Я почав з читального клубу в 2009 році, який зазнав несподіваного розвитку, тому що я не думав тоді, в свої 26 років, що займатимусь цим. І так, мало-помалу, було засноване видавництво. Я хотів зібрати разом талановитих людей, які б
почували себе добре, а не як автори, як це зазвичай буває. Видавники зазвичай дають їм зрозуміти, що вони повинні бути задоволеними тим, що видавництво публікує їх твір. Для мене цього недостатньо, тим більше, коли бачу що деякі видавництва публікують книги різних авторів, які потім
стають непомітними, їх ніхто не утверджує. Ці великі видавництва, хоча мають важелі просування і
маркетингу, не займаються
їх утвердженням належними чином, тому що їх автори не є знаменитостями. Щоправда, у Румунії на сьогодні немає знаменитих письменників або точніше їх дуже мало. Наприклад, Мірча Кертереску або Ана Бландіана. Але, незаперечно є 15-20 талановитих або дуже талановитих письменників, про яких чули кілька сотень або тисяч осіб. А про таких авторів, як Октавіан
Совіані, Раду Алдулеску, Маріана Кодруц чи Нікіта Данілов знають лише посвячені.»

Інакше кажучи, як будь-яка талановита молода особа Клаудіу
Комартін має бунтівний характер, прагнучи довести до відома широкого загалу
імена сучасних румунських поетів. Як він це робить, дізнаємося від нього. «Ми
можемо гарантувати, що книги, які видаємо будуть представлені на всіх національних
поетичних фестивалях, а також на всіх найбільших книжкових ярмарках, будуть надіслані
тим критикам, які пишуть про сучасну літературу. Це наші мінімальні вимоги до себе.
Крім того, ми їздимо по всій країні. Заходимо в книгарні та бібліотеки, навіть
і в паби та інші нетрадиційні місця. Намагаємося дійти до аудиторії, яка не
завжди обізнана з сучасною літературою. Я хотів і мені вдалося дістатися до людей,
які випадково знаходилися там, куди зайшли й ми і, які й не уявляли собі, що
сучасна література може звучати так як пишемо й публікуємо ми.»

Так само як «Видавничий дім ім. Макса Блехера» є продовженням літературного клубу, журнал «Poesis International» є, у свою чергу,
продовженням видавничої діяльності. Клаудіу Комартін розповів як виникла ця публікація. «Проект виник навесні 2010 року в Сату-Маре. Там місцевий поет Думітру
Пекурару зібрав нас, кількох поетів, письменників і перекладачів, і запропонував цей проект. Три роки ним займався пан Пекурару, потім за нього взявся я. Це ще одне моє божевілля, тому що я не
знав, що буде з ним далі, оскільки не мав ніякої матеріальної бази. Але, врешті-решт, все було добре і речі йдуть звичайним ходом після ще трьох років. Основною метою нашого журналу з самого початку було утвердження якомога більше творів сучасної зарубіжної літератури, і не обов’язково сьогоднішньої, а за останні 50-60 років, що були перекладені на румунську мову. Ідея полягала в тому, щоб
представити, для порівняння, досвід з дуже різних мовних або культурних регіонів, які дуже
відрізняються від нашого, щоб усвідомити де ми знаходимося. Речі набули розмаху і тепер ми публікуємо вірші з близько 20 країн, від США до країн Центральної та Східної Європи.»

Інститут ім. М.Блехера – літературний гурток, який послужив поштовхом для створення видавництва, яке зараз очолює Клаудіу Комартін, продовжує працювати і багато сучасних поетів, не
обов’язково виразники покоління 2000 презентують на проведених ним заходах свої вірші.

Окрім нових появ у своїй колекції, присвяченій аудіокнигам, ілюстрованим книгам та компакт-дискам, на XXI-ому Міжнародному ярмарку ”Гаудеамус”, проведеному в листопаді, видавництво ”Каса Радіо” зробила нас свідками унікального в румунській літературі видавничого заходу. ”Тандем Тудора Бануша та Шербана Фоарце”. Ця поява змінює звичай історії загальної літератури — великих книг, ілюстрованих великими артистами, — тому що абсолютною новинкою є поетичне ілюстрування творів візуального артиста. ”Тандем” народжувався на сторінках журналу ”Культурна обсерваторія” щотижня, на очах у читачів. ”Тандем. 50 поем Шербана Фоарце за малюнками Тудора Бануша, прочитаний автором та вигравіруваний на подвійному CD” пропонує нам не тільки надзвичайний візуальний спектакль поем, які надихнули життям малюнки, а є й аудіоспектакль.

Письменник Мірча Кертереску був присутній на презентації збірки ”Тандем. 50 поем Шербана Фоарце за малюнками Тудора Бануша” і висловився так: ”Я думаю, що Тудор Бануш перевищує тим, що він зробив, румунський простір. Це артист європейського рівня, артист, який зробив ілюстрації для найважливіших журналів США та Франції. Це дуже оцінений артист, який поєднує стародавні техніки живопису, гравюри, малюнка із очевидним модернізмом, який виходить із сюрреалізму, із досвіду Джорджо де Кіріко та інших авангардистських та неоавангардистських зон. Проте він залишається бути класиком, яким залишився бути й Кіріко, незважаючи на його великі передчуття, пов’язані з мистецтвом майбутнього. Мене дуже радує, що Тудор Бануш знаходить час, щоб проілюструвати й румунські книги, і гадаю, що ця співпраця з Шербаном Фоарце йому дуже підходить. Тому що це два дуже подібні автори, які відносяться до тієї ж сім’ї артистів, що належать, мабуть, найважливішій течії з історії мислення та європейського мистецтва, а саме маньєризму. Маньєризму в найкращому значенні цього слова, я маю на увазі період процвітання європейської культури. Європейський маньєризм 1520-1640 рр. включав імена як Шекспір та Гонгора.”

Видавництво “Каса Радіо” продовжило серію “Бібліотека румунської поезії”, представивши в рамках ярмарку аудіокнигу ”Мар’яна Марін. Відкритий лист або Не чекайте мене в ранні години”, Поеми, які прозвучали на Радіо (1991-2002) та ілюстровані Тудором Жебеляну. Мар’яна Марін, представницька поетеса 80-их років, рано залишила сцену поезії, але не першу полицю румунської літератури. Нова збірка видавництва “Каса Радіо” містить, окрім поезій Мар’яни Марін, і зізнання та спогади Ромулуса Букура, Мірчи Кертереску, Богдана Гіу, Флоріна Яру та Іона Богдана Ліфтера. Літературний критик Ніколае Манолеску підписує вступне слово до цієї нової видавничої появи. Дарія Гіу з видавництва Каса Радіо: “Це більше ніж книга. Це книга з аудіобуком, це записи, які Мар’яна Марін зробила в 1991-2002 роки, тут 27 поем, які прозвучали на радіо. Ця аудіокнига включає й інтерв’ю з Мар’яною Марін та поему Вірджіла Мазілеску, продекламовану Мар’яною Марін. Я сказала, що ця збірка є більше, ніж звичайною книгою. Це й книга мистецтва, тому що вона проілюстрована художником Тудором Жебеляну. Якщо Мар’яна Марін була представницькою поетесою 80-их років, то Тудор Жебеляну є ”візуальним артистом” покоління восьмидесятих. Книга містить і передмову, написану критиком Ніколае Манолеску та свідоцтва й тексти, написані друзями й колегами покоління Мар’яни Марін.”

Письменник Флорін Яру про поетесу Мар’яну Марін: “Мар’яна Марін — Маді, як звали її друзі — була веселою людиною, якій подобалося життя. Вона любила, ненавиділа, була пристрасною, мала відчуття гумору, іноді досить жорстокого. Я розповім вам про Маді, якою вона була перед тим, як стати поетесою. Звичайно ж, що всі, перед тим, як стати поетами, мріяли бути поетами, чи нам уявлялось, що одного дня ми будемо писати і хтось нас читатиме. Я пригадую, як ми сиділи в однокімнатній квартирі Мар’яни із сьомого поверху, пили червоне вино, зроблене її батьками, і розмовляли, звичайно ж, про поезію. І це ми намагалися, це пробували дізнатися — як зробити, щоб поезія дійшла до читача. Маді була найбільш радикальним поетом нашого покоління, найбільш політичним, я не знаю іншого поета Румунії, який би був більш політично залученим, як Мар’яна Марін.”

120 років від народження письменника Каміла Петреску були відзначені видавництвом “Каса Радіо” виданням CD Box “Театр”. 6 компакт-дисків, 3 вистави радіотеатру із золотої фонотеки: ”Мітіке Попеску”, ”Гра мавок”, ”Сильні душі” у виконанні великих артистів як Раду Беліган, Клоді Бертола, Стефан Чуботерашу, Октавіан Котелку, Іон Манолеску, які були представлені театрознавець Флорікою Ікім. В колекції “Радіо Малюк”, та “На добраніч, діти!” казки для дітей продовжують бути написаними в графічних та аудіокнигах: ”Маленький кукіль” Барбу Штефенеску Делавранча, ”Харап Алб” Іона Крянге, чи в ілюстрованих книгах із CD: ”Безстрашний Ніке” Ніни Кассьян. Актриса Александріна Халік є голосом героїв Джеллу Наума: Аполодор, лев Амедеу та кенгуру Іліє, а також в аудіокнизі ”Друга книга з Аполодором”, проілюстрованій Олександру Чуботаріу. Іншу виставу, як аудіо, так і візуальну, в різних тонах, дає поезія Іона Барбу у виконанні Віктора Ребенчука, Еміла Ботти, А. Баконскі та Ромулуса Вулпеску.