Tag: виклики

Щороку 12 серпня в світі відзначається Міжнародний день молоді. Це можливість відзначити потенціал молодих людей як партнерів у суспільстві, а також привернути увагу громадськості до проблем, з якими вони стикаються. У Румунії, на замовлення Міністерства сім’ї, молоді та рівних можливостей, Центр міської та регіональної соціології (CURS) провів барометр громадської думки щодо становища молоді та її очікувань. Ось деякі з результатів опитування!

Молоді румуни хочуть підтримки з точки зору ринку праці, житла та доступу до освіти, а також профорієнтації та консультування. Найважливішими аспектами для них є високі доходи і гарантія зайнятості, ймовірно, – вважають соціологи, – також через невизначеність, яка характеризує нинішній економічний контекст.

Проте, за даними CURS, доступ до працевлаштування залишається головною перешкодою на шляху до незалежності молодих людей. З точки зору якості життя, поточна ситуація розглядається молодими людьми як проблемна, ймовірно, в ширшому контексті пандемії, війни та інфляції: «Існує причинно-наслідковий зв’язок між роботою та доходами, з одного боку, і житлом та створенням сім’ї, з іншого. Відсутність стабільної роботи та складний доступ до житла є основними перешкодами для молодих людей, які хочуть створити сім’ю», – роблять висновок автори соціального дослідження.

Хоча молоді люди незадоволені тим, як школа готує їх до життя, вони визнають важливість освіти для досягнення успіху в житті. Що стосується громадянської активності, то вони здебільшого відчувають, що їхня здатність впливати на державні рішення є низькою, а отже, вони не надто зацікавлені в участі в суспільному житті. Що стосується мобільності та еміграції, барометр показує, що виїхати за кордон все ще прагнуть багато молодих людей в Румунії.

Румунія має добре підготовлену і якісну молодь, яка повинна бути сміливою і рішучою для досягнення своїх цілей, – каже міністерка у справах молоді та сім’ї Наталія Інтотеро, додавши, що «дуже важливо бути сміливими і в цьому суть мого послання, яке я хочу донести до кожної молодої людини в цій країні».

«У молодості, коли ви сміливі, рішучі та наполегливо йдете до своєї мрії, вона може здійснитися», – заохочує молодих людей міністерка Наталія Інтотеро і запевняє, що їхній голос буде почутий.

Урядовиця також представила молодих представників Румунії в Організації Об’єднаних Націй на період 2024-2025 років – Алексіана-Артура Старка та Патрицію-Александру Нає. Програма молодіжних делегатів до ООН була започаткована в Румунії в 2006 році і координується Міністерством у справах сім’ї, молоді та рівних можливостей і Міністерством закордонних справ.

10 січня 2019 р., Бухарест – координати офіційного запуску румунського головування в Раді Європейського Союзу, яке вперше виконує Румунія, член організації з січня 2007 року. Концерт відомих румунських музикантів і оркестру Європейського Союзу, що складається з музикантів усіх країн -членів Союз відзначатиме цей момент у Румунському Атенеумі, так що наступного дня, у п’ятницю, відбудеться спільна робоча зустріч Європейської комісії та румунського уряду.

Румунія керуватиме дуже важливими питаннями для майбутнього ЄС, такими як Брексит, переговори про майбутній бюджет, вибори до Європарламенту, і влада у Бухаресті запевняє, що вона готова справитись зі всіма цими викликами. Президент Клаус Йоганніс: «Ми починаємо з рішучістю головування в Раді ЄС. До Бухареста з візитом прибудуть представники Європейської Комісії, щоб успішно розпочати це головування. Я впевнений, що ми дуже добре впораємось зі всіма викликами.»

Румунія встановила згуртованість девізом свого ротаційного головування, оскільки цей принцип є фундаментальним для розвитку європейського проекту, пояснила прем’єр-міністр Віоріка Денчіле: Всі наші дії, які ми будемо виконувати протягом наступних шести місяців, будуть спрямовані на підтримку та закріплення концепції єдності, на якій ґрунтується вся європейська архітектура.»

Пріоритетом румунського головування в Раді ЄС протягом перших трьох місяців мандату є завершення законодавчих питань, які залежать від співпраці з Європейським парламентом, оголосив на Радіо Румунія, міністр з європейських справ, Джордже Чамба, нагадавши, що теж протягом цього періоду Бухарест повинен управляти можливим Брекситом без угоди з ЄС: «Пріоритетом Румунії, у перший період головування, коли ми працюватимемо з теперішнім Європейським парламентом, є вирішення якомога більше законодавчих питань. Цей Європейський парламент буде працювати тільки до квітня, адже корисний термін достатньо короткий, що змушує нас прискорити всі переговори, які ми маємо, в тому числі в рамках Ради. Румунія повинна мати об’єктивну позицію, але її слід знайти кваліфіковану більшість, щоб вона могла досягти спільної позиції в Раді.»

Друга частина румунського головування в Раді ЄС буде присвячена майбутньому Саміту в місті Сібіу, 9 травня, про майбутнє Європи.

Потрібно посилити і підвищити ефективність Організації Об’єднаних Націй, яка повинна адаптуватися до нинішніх викликів, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс в Нью-Йорку з трибуни Генеральної Асамблеї ООН. Люди на земній кулі страждають від жорстоких наслідків війни, бідності, нерівності та несправедливості. Навіть у традиційно відкритих та толерантних суспільствах існує напруга щодо культурної ідентичності або релігійної віри. Терористичні напади поглиблюють почуття небезпеки, і стихійні лиха викликають дедалі більше руйнування кожного сезону, сказав румунський президент. За цих обставин, вважає він, мир і гідне життя для всіх на стійкій планеті має бути під увагою усіх відповідальних лідерів Планети.

За словами президента Клауса Йоганніса, забезпечення миру потребує від глав держав та урядів у всьому світі не тільки швидкої та адекватної відповіді на кризи, а й усвідомлення причин конфліктів та небезпеки, які часто походять з одного джерела. Румунія, – зазначив він, – вітає реформу антитерористичних механізмів ООН та її зусилля, спрямовані на те, щоб боротьба з тероризмом стала ключовим елементом її профілактичної програми. Оскільки жодна країна не може сама боротися проти цього жахливого лиха, Румунія, як зазначив глава держави, зберігає свою прихильність до спільної ініціативи з Іспанією щодо можливого створення Міжнародного суду проти тероризму.

Посилаючись на тривалі конфлікти в безпосередній близькості Румунії, які ставлять під загрозу безпеку Чорноморського регіону, президент Йоганніс підкреслив важливість регіонального співробітництва та заходів щодо зміцнення довіри. Потім Бухарест сподівається на збільшений внесок Організації Об’єднаних Націй в глобальні зусилля в галузі міжнародної міграції. Так само, у візії президента Клауса Йоганніса, зосереджуючи увагу на освіті та забезпеченні процвітання своїх народів, лідери у всьому світі можуть запобігти нестабільності та кризам. Незважаючи на те, що існує певне уявлення про те, що Організація Об’єднаних Націй не управляла належним чином новими численними кризам у їх складності, зрозуміло, що жоден інший спосіб не допомагає знайти життєздатні шляхи вирішення поточних глобальних викликів, ніж багатосторонній підхід.

З одного боку, ООН повинна мати необхідні інструменти, щоб бути ефективною, а з іншого боку, держави-члени повинні збільшити свою прихильність до цієї організації. У цьому відношенні Президент Клаус Йоганніс висловив готовність Румунії внести істотний внесок у роботу Ради Безпеки ООН шляхом прийняття нового мандату непостійного члена цієї установи в період 2020-2021 рр. у випадку успішної кампанії з просування кандидатури.

Після того, як минулого тижня спільно з директором бухарестського Центру із запобігання конфліктам та раннього попередження Юліаном Кіфу ми проаналізували наслідки таких подій, як інавгурація нового лідера Білого дому Дональда Трампа, Brexit або вибори у Франції, сьогодні ми продовжимо цей демарш і торкнемось виборів у Німеччині, Нідерландах і ситуації в Сирії.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель буде балотуватися в цьому році на четвертий термін. Ця заява була зроблена в кінці минулого року після з’їзду Християнсько-демократичного союзу, лідером якого є Ангела Меркель. Це оголошення було зроблене на тлі закликів про відставку глави федерального уряду, якої зажадали в основному радикали та партія Альтернатива для Німеччини, противники політики прийому біженців, підтриманої канцлером Німеччини. У своїх звинуваченнях вони говорять про втрату контролю над потоком міграції. Однак, згідно з останніми даними, в минулому році було констатоване різке скорочення кількості мігрантів-шукачів притулку в Німеччині. Офіційні дані показують, що 280.000 осіб, що шукають притулку прибули до Німеччини в минулому році, у порівнянні з майже 900 тисячми, скільки було зареєстровано в 2015 році. Незважаючи на значне скорочення, в минулому році, країна як і раніше стикається з численними проблемами.

Кількість заяв на отримання притулку перевищує кілька сотень тисяч, а німецький уряд повинен продемонструвати, що здатний забезпечити інтеграцію тих, хто отримує вид на проживання. Наскільки важливі вибори в Німеччині для Європи і, які шанси на перемогу має чинний канцлер? Професор Юліан Кіфу, директор Центру із запобігання конфліктам та раннього попередження зазначає: Звичайно, ми говоримо про дуже важливий елементі, оскільки мова йде про Німеччину, що є двигуном Європи, і в цих умовах все стає дуже важливим. Є й надалі можливості для порозуміння між правими і лівими силами, яке б дозволило узгодити формулу, завдяки якій пані Меркель зможе продовжити свій мандат. Зростає вплив крайньоправих сил. Але очевидно, що вони є «домашніми планами». І я бачив неодноразово, принаймні у випадку Brexit-у і виборів в США, що плани не завжди здійснюються, отож можна очікувати й сюрпризи.

Цього року пройдуть парламентські вибори в Нідерландах, країні, де, на тлі невдоволення виборців управлінням імміграційного потоку, популістська і ультраправа Партія свободи посідає перше місце в опитуваннях. Її лідер Герт Вілдерс представив передвиборчу програму, в якій обіцяє деісламізацію країни, виступає за закриття мечетей і заборону імміграції з мусульманських країн. Публікації Die Welt і Express стверджують, що політична програма передбачає також закриття мусульманських шкіл, заборону Корану і паранджі.

Для Бухареста, вибори в Нідерландах мають важливе значення, перш за все, з точки зору перспективи приєднання Румунії до Шенгенського простору. Заплановане на березень 2011 року приєднання було відкладене кілька разів, в тому числі й тому що проти цього виступили Нідерланди, хоча Бухарест виконав всі необхідні критерії.

Чи слід очікувати найближчим часом якихось змін в цьому відношенні? Відповідає Юліан Кіфу: З цієї точки зору у нас немає підстав радіти, тому що вибори в Нідерландах обіцяють швидше за все підтвердити тенденцію збереження партій євроскептиків на передньому плані, тому ймовірність того, що Нідерланди зроблять кроки вперед досить незначна. Є, водночас, і позитивні ознаки, зокрема спосіб у який Нідерландам вдалося досягти рішення щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. У цьому ключі ми можемо сподіватися, що незалежно від того, як виглядають справи та якими будуть результати виборів у Нідерландах, ми зможемо досягти європейської домовленості, яка б була на користь в тому числі Румунії. Але з огляду на те, як відновлюється Шенген і стриманість в зв’язку з міграцією, я гадаю, що ця тема, буде закрита протягом найближчих років.

Що стосується ситуації в Сирії та участі Росії в цьому конфлікті, політолог Юліан Кіфу підкреслив: Звичайно Сирія, це справа, яку не можна швидко закрити. Я бачив, що спроби вирішити проблему в короткостроковій перспективі, укласти угоду про припинення вогню не увінчалися успіхом. Особливо, коли йде мова про часткове перемир’я. Росія намагається нав’язати певний тип рішення, як це зробила в Україні та в Грузії. Я думаю, що такий підхід не дає результатів.

Рішення повинно бути узгодженим, – вважає Юліан Кіфу, – який зазначає, що все ще є надзвичайно важливі аспекти у цьому конфлікті, як масові вбивства в Алеппо, використання забороненої зброї та порушення прав людини.

Безпрецедентне військове укріплення НАТО в Східній Європі, після російсько-українського конфлікту розпочатого 24 лютого 2014, є ключовим елементом, який буде під увагою лідерів 28 країн Європи та Північної Америки, які зберуться в кінці цього тижня в Варшаві, на дводенному саміті – дуже важливий для Румунії, країни, розташованої на східному кордоні Європейського Союзу і НАТО. Саміт встановить, в той же час, майбутні напрямки стратегії НАТО, гарантуючи, що альянс залишається важливим джерелом стабільності в нестабільному і непередбачуваному світі.

Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг може запропонувати, в той же час,увазі главам держав, наслідки залишення Великобританією Європейського Союзу. Він недавно сказав, що, після того як Великобританія вирішила вийти з Союзу, НАТО стала більш важливою платформою співпраці між Європою і Сполученими Штатами Америки, а й військової співпраці та безпеки між європейськими союзниками по НАТО.

Саміт у Варшаві у найвищій мірі цікавить і Бухарест. У минулому році американський протиракетний щит запрацював у Девеселу (південь), поставивши Румунію на карту оборонної системи ПРО НАТО в Східній Європі. Йдеться про одну з найважливіших американських військових баз в Європі, задумана як система захисту від небезпек з-за меж Європи, як заявив Ханс Клем, посол США в Бухаресті, котрий зазначив, що щит не спрямований проти Росії.

У п’ятницю, Канада оголосила про свій намір відправити 1000 солдатів у Латвію, в рамках розташування чотирьох батальйонів НАТО в Східній Європі, висловлюючи своє бажання бути з США, Великобританією та Німеччиною, однією з чотирьох країн НАТО, які зміцнять свою присутність в країнах Центральної та Східної Європи. З іншого боку, Москва звинувачує Альянс в тому, що втягує Росію в гонку озброєнь, яка ламає військовий баланс, в силі після розпаду СРСР, в 1991 році.

Володимир Путін засудив минулого тижня військові навчання НАТО поблизу російського кордону, особливо в Чорному та Балтійському морях, попереджаючи, що Москва буде реагувати належним чином на ці виклики. Спостерігачі оцінюють, що на саміті у Варшаві буде зміцнюватися, однак, жорстка позиція НАТО щодо Росії. Доказом цієї стратегії є призначення експерта з російських питань Роуза Геттемюллера на посаду заступника генерального секретаря Північноатлантичного альянсу. Геттемюллер приходить до керівництва Альянсу з посади заступника американського держсекретаря з питань контролю над озброєннями і міжнародної безпеки.