Tag: виклики

  • Основні виклики у 2025 році

    Основні виклики у 2025 році

    Війна в Україні, ситуація на Середньому Сході, повернення Дональда Трампа в Білий дім, вибори у Франції, Німеччині та Польщі, повторні президентські вибори в Румунії  – це події, якими позначений 2025 рік. Рік, в якому Європейський Союз, котрий протягом 80 років був абсолютно переконаний, що велика війна в Європі більше не повториться, мусить надалі шукати відповідні відповіді на збройну агресію Росії проти України. Створений як організація, покликана управляти миром, ЄС у 2022 році опинився перед суворою реальністю, коли Російська Федерація спровокувала війну в Україні. Конфлікт, який триває вже майже три роки і невідомо, коли і як він завершиться.

    Шок для Європи став шоком для континенту, який усвідомив загрозу повторення великої війни, – каже професор Дан Дунгачу. Він стверджує, що суть нинішньої проблеми полягає в реакції Європейського Союзу, Європи, в цілому, на дії Російської Федерації. Тому що проблема не тільки в тому, що Росія брязкає зброєю, в тому числі ядерною, щоб вплинути на Захід, проблема в тому, що робить Європейський Союз і як він бачить себе в цьому дзеркалі російської агресії проти європейської держави, в даному випадку України. Саме з цього починається велика реакція Європи, яка може бути позитивною, але може бути і негативною, на тему європейського проєкту, який є по суті проєктом управління миром.

    Які уроки винесла Європа до цього часу? Зокрема, що відносини, взаємодія, контакти, економічні зв’язки, які сприяли посиленню миру, адже ЄС був сформований після Другої світової війни на базі економічної співпраці Франції та Німеччини, що заклало міцні засади довготривалого процвітання, миру і безпеки, все, що Євросоюз являв собою і просував протягом кількох десятиліть, у 2022 році пішло нанівець, – вважає професор Дунгачу «Зв’язки більше не означають забезпечення миру, економічні відносини більше не ведуть до безпеки. Навпаки, зв’язки, взаємозв’язки, взаємодія можуть призвести до війни. Звідси від’єднання від Російської Федерації, потім від’єднання від Китаю і так далі. Великий виклик для Європейського Союзу полягає в тому, що він повинен переосмислити себе в самій своїй суті. Другий виклик, менш помітний, полягає в тому, що ЄС, який був створений як постнаціональний проєкт – не обов’язково антинаціональний, але постнаціональний – сьогодні прокидається до реальності, яка є гостро національною, через війну в Україні. Адже опір України російській агресії – це передусім національний опір. Україна переосмислює себе, наново винаходить себе, розвивається і так далі. Отже, це два головні виклики, з якими в тій чи іншій формі має впоратися Євросоюз. Те, наскільки він впорається з ними, очевидно, буде мірилом здатності ЄС продовжувати цей проєкт, який розпочався дуже давно, але який сьогодні, можливо, стикається з найбільшим викликом.»

     

    У цьому контексті 2024 рік показав, що Європа усвідомила справжній масштаб загроз, які йдуть зі Сходу, зрозуміла необхідність зміцнення відносин між Францією, Німеччиною, Великобританією і всією Західною Європою та спільної допомоги Україні, – каже Штефан Попеску доктор історичних наук і спеціаліст з культурної дипломатії. «Не тільки перед обличчям загроз зі Сходу, але й перед викликами із Заходу, з боку великого американського союзника і стратегічного партнера. Безсумнівно, є ризик того, що в 2025 році, коли росіяни, американці, подивимося, чи українці, офіційно сядуть за стіл переговорів, ці переговори проходитимуть без європейців. 2024 рік приніс значний розрив, або остаточне розлучення між Францією та Німеччиною. Більше того, Франція і Німеччина, окрім цього розлучення, вступили в період політичної турбулентності. Що стосується Франції, то вона нагадує парламентські режими до 1958 року, коли генерал де Голль встановив “гіперпрезиденціалізм”. Що стосується інших помітних держав, таких як Іспанія та Італія, то вони не мають необхідної ваги, щоб взяти на себе ініціативу в європейському проєкті. Отже, 2024 рік постає перед нами з фрагментованим європейським ландшафтом і немає сумнівів, що Європейський Союз, європейські держави, в кращому випадку, намагатимуться позиціонувати себе по відношенню до великого європейського союзника. Саме в цьому полягає сенс цих надзвичайних перегонів європейських лідерів після повернення Дональда Трампа в Білий дім. І президент Еммануель Макрон, в минулому прихильник ідеї стратегічної автономії, зрозумів, що цей проєкт більше не може бути підтриманий і, що найбільше, на що він може сподіватися, – це посісти друге місце, стати першим серед тих, хто посів друге місце, серед союзників Сполучених Штатів Америки.»

    Під кінець 2024 року війна в Україні дещо відійшла на другий план внаслідок подій на Середньому Сході, зокрема падіння режиму Асада в Сирії. На думку професора Дана Дунгачу, це стратегічна політична перемога Ізраїлю: «У практичному плані падіння Сирії сьогодні означає великий удар для Ірану, який певним чином втратив найважливіший коридор, через який він живить свою найпотужнішу маріонетку – “Хезболлу”. Що це означає? Це означає, що з того моменту, як Білий дім візьметься за цю справу, ймовірно, тому що першою буде проблема України, ми побачимо переформатування всього Середнього Сходу. Тому що те, що сталося в Сирії, очевидно, не обмежиться лише Сирією. Що буде з самою цією країною, яка багато в чому є квазі-штучною конструкцією, ще належить з’ясувати, але очевидно, що Сирія є початком надзвичайно важливих стратегічних змін. Одна з них веде до Туреччини, інша – до Ірану, третя – до Ізраїлю і так далі, і всі вони повинні бути організовані в тій чи іншій формі. Вони не можуть зробити це зсередини. Адміністрація Трампа так чи інакше намагатиметься намітити контури майбутнього розвитку подій.»

    Водночас в останні місяці свого перебування на посаді президента Джо Байден прийняв, навіть якщо багато хто вважає, що запізно, визначне рішення дозволити Україні застосовувати далекобійну зброю по цілях вглиб Росії за допомогою американських ракетних систем дальнього радіусу дії, а також надати ЗСУ протипіхотні міни. Усі ці кроки нададуть новообраному президенту Трампу більше важелів впливу на ймовірні майбутні переговори між Україною та Росією. Протягом усього року, але особливо після президентських виборів, адміністрація Байдена намагалася поставити Україну в якомога сильнішу переговорну позицію. І ще до виборів, і навіть незалежно від того, хто їх виграв, здавалося ймовірним, що війна в Україні завершиться у 2025 році, який, за словами американських аналітиків, буде роком переговорів, а перемога Дональда Трампа лише прискорить переговори. Професор Штефан Попеску. «Без сумніву, що пріоритетом США є Індо-Тихоокеанський регіон і той факт, що в Індо-Тихоокеанському регіоні знаходиться єдина велика держава, яка може кинути виклик американському світовому лідерству – не зараз, а в майбутньому, через десятиліття, тобто Китай, зміцнює бажання американської адміністрації, майбутньої американської адміністрації, покласти край конфлікту в Україні, спонукати європейців взяти на себе безпекову відповідальність, в тому числі в сусідніх регіонах, не лише збільшуючи оборонні видатки, але й беручи на себе різні місії для того, щоб Сполучені Штати змогли зосередитись на Китаї. І тут слід очікувати й можливого напруження в китайсько-російських відносинах, тому що зближення Москви з Пхеньяном не обов’язково подобається Китаю або не подобається Китаю зовсім, і це дає, скажімо так, матеріал для роботи послідовникам школи Кіссінджера в Сполучених Штатах Америки.»

     

    Отже ми маємо перед собою надзвичайно складні досьє, але такі, які залишатимуться на першому плані в 2025 році, тому що це призведе до важливіших, навіть якщо не дуже помітних, безпрецедентних змін, в тому числі на Середньому Сході, – додає Дан Дунгачу: «Буде дуже цікаво побачити, як американська адміністрація Дональда Трампа спробує підійти до справи Середнього Сходу, будучи залученою туди, але не входячи, не будучи присутньою у військовому відношенні в цьому регіоні. Тому що Дональд Трамп на початку своєї другої каденції найбільше боїться бути втягнутим у війну, що може стати прямим шляхом до невдачі для Дональда Трампа, який прагне стати найбільшим американським президентом, принаймні за останні сто років.»

     

    Повертаючись до Європи, головним викликом залишається інформаційна та кібервійна, яку веде Росія – гібридна війна, що підживлює екстремістські тенденції. У 2025 році в Європі відбудуться вирішальні вибори – у Франції, Німеччині, президентські вибори в Польщі, повторні президентські вибори в Румунії – всі з великими ставками, нагадує Дан Дунгачу, який попереджає, що найбільшою загрозою безпеці є створення клімату, в якому російська пропаганда буде сприйматися і поширюватися. Не сама пропаганда, а шкідливий клімат, який створюється в певних суспільствах, – наполягає Дан Дунгачіу, який каже, що це був великий провал європейського мейнстріму, тому за його словами саме тут потрібно почати переоцінку європейського публічного простору, щоб зробити його більш захищеним від очевидного втручання Російської Федерації.

     

    2025 рік покаже, чи зможуть Франція, Німеччина, Польща, цей Веймарський трикутник, подолати розбіжності у баченні та політичних пріоритетах і, звичайно, чи зможуть дві великі європейські країни, Франція та Німеччина, зміцнитися зсередини, перебудуватися й підготуватися до подальших змін з новими викликами.

  • Пріоритети румунської молоді

    Пріоритети румунської молоді

    Щороку 12 серпня в світі відзначається Міжнародний день молоді. Це можливість відзначити потенціал молодих людей як партнерів у суспільстві, а також привернути увагу громадськості до проблем, з якими вони стикаються. У Румунії, на замовлення Міністерства сім’ї, молоді та рівних можливостей, Центр міської та регіональної соціології (CURS) провів барометр громадської думки щодо становища молоді та її очікувань. Ось деякі з результатів опитування!

    Молоді румуни хочуть підтримки з точки зору ринку праці, житла та доступу до освіти, а також профорієнтації та консультування. Найважливішими аспектами для них є високі доходи і гарантія зайнятості, ймовірно, – вважають соціологи, – також через невизначеність, яка характеризує нинішній економічний контекст.

    Проте, за даними CURS, доступ до працевлаштування залишається головною перешкодою на шляху до незалежності молодих людей. З точки зору якості життя, поточна ситуація розглядається молодими людьми як проблемна, ймовірно, в ширшому контексті пандемії, війни та інфляції: «Існує причинно-наслідковий зв’язок між роботою та доходами, з одного боку, і житлом та створенням сім’ї, з іншого. Відсутність стабільної роботи та складний доступ до житла є основними перешкодами для молодих людей, які хочуть створити сім’ю», – роблять висновок автори соціального дослідження.

    Хоча молоді люди незадоволені тим, як школа готує їх до життя, вони визнають важливість освіти для досягнення успіху в житті. Що стосується громадянської активності, то вони здебільшого відчувають, що їхня здатність впливати на державні рішення є низькою, а отже, вони не надто зацікавлені в участі в суспільному житті. Що стосується мобільності та еміграції, барометр показує, що виїхати за кордон все ще прагнуть багато молодих людей в Румунії.

    Румунія має добре підготовлену і якісну молодь, яка повинна бути сміливою і рішучою для досягнення своїх цілей, – каже міністерка у справах молоді та сім’ї Наталія Інтотеро, додавши, що «дуже важливо бути сміливими і в цьому суть мого послання, яке я хочу донести до кожної молодої людини в цій країні».

    «У молодості, коли ви сміливі, рішучі та наполегливо йдете до своєї мрії, вона може здійснитися», – заохочує молодих людей міністерка Наталія Інтотеро і запевняє, що їхній голос буде почутий.

    Урядовиця також представила молодих представників Румунії в Організації Об’єднаних Націй на період 2024-2025 років – Алексіана-Артура Старка та Патрицію-Александру Нає. Програма молодіжних делегатів до ООН була започаткована в Румунії в 2006 році і координується Міністерством у справах сім’ї, молоді та рівних можливостей і Міністерством закордонних справ.

  • Дискусії про  майбутнє Європи

    Дискусії про майбутнє Європи

    Європейські лідери зустрілися в
    четвер в Сібіу на саміті, присвяченому майбутньому Європейського Союзу. Саміту, в середньовічному місті центральної
    Румунії,
    в середу передувала конференція «Майбутнє Європи: перспективи сучасного
    розвитку», а також
    дискусія «Діалог громадян», організована Європейською Комісією, на якій були присутні близько 300 молодих людей з усіх
    держав-членів. «Саміт є надзвичайно важливим не тільки для Європи, це
    надзвичайно важливо для Румунії, для румунів, і це є причиною для радості.
    Європа приїжджає до Румунії! Європа приїжджає сюди на саміт, а отже, з Румунії,
    ми окреслюємо майбутнє
    Європейського Союзу! »- сказав президент Клаус Йоганніс на конференції про майбутнє Європи.




    Перед численними експертами і представниками академічної спільноти він відзначив,
    що європейські політичні представники повинні підтвердити, що їхній порядок денний такий же, як і
    європейських громадян, і що європейська політика повинна забезпечити більшу
    конвергенцію для кращого майбутнього Старого контенента. Важливо покращити комунікацію і подвоїти прогрес,
    досягнутий у реалізації європейської політики, з постійною інформацією про
    переваги, які Європейський Союз надає своїм громадянам, більшої стабільності, безпеки і процвітання -наголосив Клаус Йоганніс: «Необхідно підтвердити, що наше
    бачення залишається спільним, і що, крім наших відмінностей і специфіки, як держав-членів, нас об’єднує бажання працювати разом, щоб просувати європейський проект і
    знаходити спільні рішення для складних викликів сучасного світу.


    Вирішення питання міграції, зміни
    клімату, єдиного цифрового ринку або можливості голосування на виборах громадянами, які досягли 16-річного віку – обговорювались
    у середу в Сібіу де у свою чергу, Президент Європейської
    Комісії Жан Клод Юнкер закликав молодих європейців взяти участь у майбутніх
    виборах до Європейського Парламенту. Лише через кілька тижнів, було
    сказано в Сібіу, вибори до Європейського Парламенту та включно початок нового європейського інституційного циклу матимуть значний вплив на
    те, як буде розвиватися європейська політика в найближчі роки. Зусилля, спрямовані на мобілізацію
    довіри та підтримки громадян, діалог на рівні європейських інституцій та
    лідерів з європейськими громадянами, можуть забезпечити необхідну підтримку
    європейській політиці, але можуть в рівній мірі відповісти на виклики,
    спричинені євроскептичними чи екстремістськими промовами та рухами.





  • Почалось головування Румунії в Раді ЄС

    Почалось головування Румунії в Раді ЄС

    10 січня 2019 р., Бухарест – координати офіційного запуску румунського головування в Раді Європейського Союзу, яке вперше виконує Румунія, член організації з січня 2007 року. Концерт відомих румунських музикантів і оркестру Європейського Союзу, що складається з музикантів усіх країн -членів Союз відзначатиме цей момент у Румунському Атенеумі, так що наступного дня, у п’ятницю, відбудеться спільна робоча зустріч Європейської комісії та румунського уряду.

    Румунія керуватиме дуже важливими питаннями для майбутнього ЄС, такими як Брексит, переговори про майбутній бюджет, вибори до Європарламенту, і влада у Бухаресті запевняє, що вона готова справитись зі всіма цими викликами. Президент Клаус Йоганніс: «Ми починаємо з рішучістю головування в Раді ЄС. До Бухареста з візитом прибудуть представники Європейської Комісії, щоб успішно розпочати це головування. Я впевнений, що ми дуже добре впораємось зі всіма викликами.»

    Румунія встановила згуртованість девізом свого ротаційного головування, оскільки цей принцип є фундаментальним для розвитку європейського проекту, пояснила прем’єр-міністр Віоріка Денчіле: Всі наші дії, які ми будемо виконувати протягом наступних шести місяців, будуть спрямовані на підтримку та закріплення концепції єдності, на якій ґрунтується вся європейська архітектура.»

    Пріоритетом румунського головування в Раді ЄС протягом перших трьох місяців мандату є завершення законодавчих питань, які залежать від співпраці з Європейським парламентом, оголосив на Радіо Румунія, міністр з європейських справ, Джордже Чамба, нагадавши, що теж протягом цього періоду Бухарест повинен управляти можливим Брекситом без угоди з ЄС: «Пріоритетом Румунії, у перший період головування, коли ми працюватимемо з теперішнім Європейським парламентом, є вирішення якомога більше законодавчих питань. Цей Європейський парламент буде працювати тільки до квітня, адже корисний термін достатньо короткий, що змушує нас прискорити всі переговори, які ми маємо, в тому числі в рамках Ради. Румунія повинна мати об’єктивну позицію, але її слід знайти кваліфіковану більшість, щоб вона могла досягти спільної позиції в Раді.»

    Друга частина румунського головування в Раді ЄС буде присвячена майбутньому Саміту в місті Сібіу, 9 травня, про майбутнє Європи.

  • Виступ Президента Клауса Йоганніса в ООН

    Виступ Президента Клауса Йоганніса в ООН

    Потрібно посилити і підвищити ефективність Організації Об’єднаних Націй, яка повинна адаптуватися до нинішніх викликів, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс в Нью-Йорку з трибуни Генеральної Асамблеї ООН. Люди на земній кулі страждають від жорстоких наслідків війни, бідності, нерівності та несправедливості. Навіть у традиційно відкритих та толерантних суспільствах існує напруга щодо культурної ідентичності або релігійної віри. Терористичні напади поглиблюють почуття небезпеки, і стихійні лиха викликають дедалі більше руйнування кожного сезону, сказав румунський президент. За цих обставин, вважає він, мир і гідне життя для всіх на стійкій планеті має бути під увагою усіх відповідальних лідерів Планети.

    За словами президента Клауса Йоганніса, забезпечення миру потребує від глав держав та урядів у всьому світі не тільки швидкої та адекватної відповіді на кризи, а й усвідомлення причин конфліктів та небезпеки, які часто походять з одного джерела. Румунія, – зазначив він, – вітає реформу антитерористичних механізмів ООН та її зусилля, спрямовані на те, щоб боротьба з тероризмом стала ключовим елементом її профілактичної програми. Оскільки жодна країна не може сама боротися проти цього жахливого лиха, Румунія, як зазначив глава держави, зберігає свою прихильність до спільної ініціативи з Іспанією щодо можливого створення Міжнародного суду проти тероризму.

    Посилаючись на тривалі конфлікти в безпосередній близькості Румунії, які ставлять під загрозу безпеку Чорноморського регіону, президент Йоганніс підкреслив важливість регіонального співробітництва та заходів щодо зміцнення довіри. Потім Бухарест сподівається на збільшений внесок Організації Об’єднаних Націй в глобальні зусилля в галузі міжнародної міграції. Так само, у візії президента Клауса Йоганніса, зосереджуючи увагу на освіті та забезпеченні процвітання своїх народів, лідери у всьому світі можуть запобігти нестабільності та кризам. Незважаючи на те, що існує певне уявлення про те, що Організація Об’єднаних Націй не управляла належним чином новими численними кризам у їх складності, зрозуміло, що жоден інший спосіб не допомагає знайти життєздатні шляхи вирішення поточних глобальних викликів, ніж багатосторонній підхід.

    З одного боку, ООН повинна мати необхідні інструменти, щоб бути ефективною, а з іншого боку, держави-члени повинні збільшити свою прихильність до цієї організації. У цьому відношенні Президент Клаус Йоганніс висловив готовність Румунії внести істотний внесок у роботу Ради Безпеки ООН шляхом прийняття нового мандату непостійного члена цієї установи в період 2020-2021 рр. у випадку успішної кампанії з просування кандидатури.

  • Виклики 2017 року (друга частина)

    Виклики 2017 року (друга частина)

    Після того, як минулого тижня спільно з директором бухарестського Центру із запобігання конфліктам та раннього попередження Юліаном Кіфу ми проаналізували наслідки таких подій, як інавгурація нового лідера Білого дому Дональда Трампа, Brexit або вибори у Франції, сьогодні ми продовжимо цей демарш і торкнемось виборів у Німеччині, Нідерландах і ситуації в Сирії.

    Канцлер Німеччини Ангела Меркель буде балотуватися в цьому році на четвертий термін. Ця заява була зроблена в кінці минулого року після з’їзду Християнсько-демократичного союзу, лідером якого є Ангела Меркель. Це оголошення було зроблене на тлі закликів про відставку глави федерального уряду, якої зажадали в основному радикали та партія Альтернатива для Німеччини, противники політики прийому біженців, підтриманої канцлером Німеччини. У своїх звинуваченнях вони говорять про втрату контролю над потоком міграції. Однак, згідно з останніми даними, в минулому році було констатоване різке скорочення кількості мігрантів-шукачів притулку в Німеччині. Офіційні дані показують, що 280.000 осіб, що шукають притулку прибули до Німеччини в минулому році, у порівнянні з майже 900 тисячми, скільки було зареєстровано в 2015 році. Незважаючи на значне скорочення, в минулому році, країна як і раніше стикається з численними проблемами.

    Кількість заяв на отримання притулку перевищує кілька сотень тисяч, а німецький уряд повинен продемонструвати, що здатний забезпечити інтеграцію тих, хто отримує вид на проживання. Наскільки важливі вибори в Німеччині для Європи і, які шанси на перемогу має чинний канцлер? Професор Юліан Кіфу, директор Центру із запобігання конфліктам та раннього попередження зазначає: Звичайно, ми говоримо про дуже важливий елементі, оскільки мова йде про Німеччину, що є двигуном Європи, і в цих умовах все стає дуже важливим. Є й надалі можливості для порозуміння між правими і лівими силами, яке б дозволило узгодити формулу, завдяки якій пані Меркель зможе продовжити свій мандат. Зростає вплив крайньоправих сил. Але очевидно, що вони є «домашніми планами». І я бачив неодноразово, принаймні у випадку Brexit-у і виборів в США, що плани не завжди здійснюються, отож можна очікувати й сюрпризи.

    Цього року пройдуть парламентські вибори в Нідерландах, країні, де, на тлі невдоволення виборців управлінням імміграційного потоку, популістська і ультраправа Партія свободи посідає перше місце в опитуваннях. Її лідер Герт Вілдерс представив передвиборчу програму, в якій обіцяє деісламізацію країни, виступає за закриття мечетей і заборону імміграції з мусульманських країн. Публікації Die Welt і Express стверджують, що політична програма передбачає також закриття мусульманських шкіл, заборону Корану і паранджі.

    Для Бухареста, вибори в Нідерландах мають важливе значення, перш за все, з точки зору перспективи приєднання Румунії до Шенгенського простору. Заплановане на березень 2011 року приєднання було відкладене кілька разів, в тому числі й тому що проти цього виступили Нідерланди, хоча Бухарест виконав всі необхідні критерії.


    Чи слід очікувати найближчим часом якихось змін в цьому відношенні? Відповідає Юліан Кіфу: З цієї точки зору у нас немає підстав радіти, тому що вибори в Нідерландах обіцяють швидше за все підтвердити тенденцію збереження партій євроскептиків на передньому плані, тому ймовірність того, що Нідерланди зроблять кроки вперед досить незначна. Є, водночас, і позитивні ознаки, зокрема спосіб у який Нідерландам вдалося досягти рішення щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. У цьому ключі ми можемо сподіватися, що незалежно від того, як виглядають справи та якими будуть результати виборів у Нідерландах, ми зможемо досягти європейської домовленості, яка б була на користь в тому числі Румунії. Але з огляду на те, як відновлюється Шенген і стриманість в зв’язку з міграцією, я гадаю, що ця тема, буде закрита протягом найближчих років.

    Що стосується ситуації в Сирії та участі Росії в цьому конфлікті, політолог Юліан Кіфу підкреслив: Звичайно Сирія, це справа, яку не можна швидко закрити. Я бачив, що спроби вирішити проблему в короткостроковій перспективі, укласти угоду про припинення вогню не увінчалися успіхом. Особливо, коли йде мова про часткове перемир’я. Росія намагається нав’язати певний тип рішення, як це зробила в Україні та в Грузії. Я думаю, що такий підхід не дає результатів.

    Рішення повинно бути узгодженим, – вважає Юліан Кіфу, – який зазначає, що все ще є надзвичайно важливі аспекти у цьому конфлікті, як масові вбивства в Алеппо, використання забороненої зброї та порушення прав людини.

  • Підготовка саміту НАТО

    Підготовка саміту НАТО

    Безпрецедентне військове укріплення НАТО в Східній Європі, після російсько-українського конфлікту розпочатого 24 лютого 2014, є ключовим елементом, який буде під увагою лідерів 28 країн Європи та Північної Америки, які зберуться в кінці цього тижня в Варшаві, на дводенному саміті – дуже важливий для Румунії, країни, розташованої на східному кордоні Європейського Союзу і НАТО. Саміт встановить, в той же час, майбутні напрямки стратегії НАТО, гарантуючи, що альянс залишається важливим джерелом стабільності в нестабільному і непередбачуваному світі.

    Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі, генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг може запропонувати, в той же час,увазі главам держав, наслідки залишення Великобританією Європейського Союзу. Він недавно сказав, що, після того як Великобританія вирішила вийти з Союзу, НАТО стала більш важливою платформою співпраці між Європою і Сполученими Штатами Америки, а й військової співпраці та безпеки між європейськими союзниками по НАТО.

    Саміт у Варшаві у найвищій мірі цікавить і Бухарест. У минулому році американський протиракетний щит запрацював у Девеселу (південь), поставивши Румунію на карту оборонної системи ПРО НАТО в Східній Європі. Йдеться про одну з найважливіших американських військових баз в Європі, задумана як система захисту від небезпек з-за меж Європи, як заявив Ханс Клем, посол США в Бухаресті, котрий зазначив, що щит не спрямований проти Росії.

    У п’ятницю, Канада оголосила про свій намір відправити 1000 солдатів у Латвію, в рамках розташування чотирьох батальйонів НАТО в Східній Європі, висловлюючи своє бажання бути з США, Великобританією та Німеччиною, однією з чотирьох країн НАТО, які зміцнять свою присутність в країнах Центральної та Східної Європи. З іншого боку, Москва звинувачує Альянс в тому, що втягує Росію в гонку озброєнь, яка ламає військовий баланс, в силі після розпаду СРСР, в 1991 році.

    Володимир Путін засудив минулого тижня військові навчання НАТО поблизу російського кордону, особливо в Чорному та Балтійському морях, попереджаючи, що Москва буде реагувати належним чином на ці виклики. Спостерігачі оцінюють, що на саміті у Варшаві буде зміцнюватися, однак, жорстка позиція НАТО щодо Росії. Доказом цієї стратегії є призначення експерта з російських питань Роуза Геттемюллера на посаду заступника генерального секретаря Північноатлантичного альянсу. Геттемюллер приходить до керівництва Альянсу з посади заступника американського держсекретаря з питань контролю над озброєннями і міжнародної безпеки.