44-а Міжнародна виставка в Женеві, що пройшла в середині квітня під патронажем федерального уряду Швейцарії та Всесвітньої організації інтелектуальної власності -OMPI, принесла і в цьому році визнання румунським дослідникам. Вони завоювали 20 золотих медалей, після того, як у минулому році румунські винаходи зазнали чудового успіху – 28 медалей (18 золотих, 7 срібних і 3 бронзових). У цьому році було більше 700 учасників, і багато з найоригінальніших представлених концепцій були пов’язані зі здоров’ям і моніторингом людського тіла – від програмного забезпечення для захисту лунатиків до пристрою, який визначає, скільки крові втратила поранена людина і автоматично починає переливання з типом необхідної крові.
Маріоара Аврам, дослідник Національного науково-дослідного інституту мікротехнологій в Бухаресті, була в цьому році між золотими призерами. Разом з командою молодих дослідників, Маріоара Аврам розробила, рік тому, реагент на основі золотих наночастинок, що точно дозволяє визначити межі пухлини на поверхні і в глибині, винахід, що може допомогти лікарям бачити точно де поширилась пухлина і знати, що її слід видалити. Нагороджений в Женеві в 2015 році, реагент був відправною точкою для іншого винаходу також винагородженого в цьому році золотом.
Гість Радіо Румунія, Маріоара Аврам пояснює: У цьому році ми продовжили працювати над тими ж пухлинами меланом, в тому сенсі, що слід реалізувати пристрій, який може вимірювати діелектричну проникність і показник заломлення пухлин, щоб відокремити пухлинні клітини від здорових клітин. Таким чином, пухлинна клітина може бути визначена за допомогою неінвазивних засобів, а це означає, що немає ніякої необхідності в біопсії пухлини, оскільки будуть виявляти ракові клітини безпосередньо з крові шляхом вимірювання діелектричної проникності або показника заломлення. Ідея прийшла до мене після винаходу в минулому році. Використовуючи реагент на основі колоїдного золота, я помітила під мікроскопом, що на цих меланом пухлинні клітини робили плазмонний резонанс з резонансом на іншій хвилі, ніж я очікувала. Загалом, біологічний матеріал робить резонанс, і тоді я повинна була пояснити, чому це трапилося з наночастинками золота, і повинна була працювати над цим пристроєм, щоб визначити точні властивості цих пухлинних клітин, властивості, які ще не були описані в літературі по спеціальності. Це проміжний крок до іншого пристрою над яким я працюю, в тому сенсі, що я хотіла би виявити циркулюючі пухлинні клітини в крові, що є революційним методом в даний час на світовому рівні.
Професор Бухарестського університету Даніель Гікулеску був також нагороджений на Міжнародній виставці винаходів в Женеві Наголошується на об’єднанні технологій та нетрадиційних процесів. Тенденція тепер до мікро і навіть нанотехнологій, описує професор Гікулеску винаходи, які принесли Румунії медалі в цьому році: У нас були два винаходи і кожен отримав золоту медаль і деякі спеціальні призи від журі. Це є продовженням нашого дослідницького напрямку, а саме об’єднати нетрадиційні технології. Це процедури гібридної комбінації. У цьому році ми робили комбінації між електроерозією та ультразвуками, з одного боку, а також між електрохімією і ультразвуками. Таке поєднання створює багато переваг в тому сенсі, що існує деяка синергія, що підсилює переваги кожного процесу окремо. Це, по суті, головна тенденція для створення поверхні, все меншої, тобто ультрамініатюризація, що є викликом для всіх галузей. Я маю на увазі ІТ, телекомунікації, електроніку, оптоелектроніку, і взагалі багато сфер, і цей виклик отримує відповідь від цих нетрадиційних процесів обробки.
Справжня проблема полягає в передачі технологій з лабораторії до різних сегментів ринку, які потім будуть продані, каже професор Даніель Гікулеску: Міжнародна виставка в Женеві є дуже хорошим просуванням і шансом для нас мати деяку відкритість по відношенню до зовнішньої сторони, у зонах де ці промисловості більш розвинені, і застосування цих продуктів вище. Я переконаний, що там, де результати є багатообіцяючими, потенційні інвестори з’являються дуже швидко. Але все-таки я думаю, що існує розрив між тим, що відбувається в Європі, яка, ймовірно, більш консервативна, або в США та Азії, де передача технології трохи швидша.
Згідно офіційним даним Державне відомство з винаходів і товарних знаків у Бухаресті щорічно отримує 1000 – 1100 заявок на видачу патентів, і з них тільки близько 400 дістають.