Tag: вино

На південному сході Румунії розташований приморський регіон Добруджа – край
між Дунаєм і Чорним морем. До Румунії Добруджа була приєднана після звільнення
цієї території від 500-річного турецького панування. Цей період турецького
панування залишив відбиток на багатьох спорудах. У фольклорі місцевих жителів
відбиті не лише коріння саме румун, але і традиції турків, татар, греків,
українців, росіян-липованів та інших народів, що оселились тут упродовж історії.
Особливо примітні і цікаві тут залишки греко-римської культури. Завдяки цим
слідам Добруджа є справжнім музеєм просто неба, що представляє свідоцтва
декількох століть до нашої ери.

Місцем паломництва туристів і учених є Добруджанські печери, що викликають також серйозний науковий інтерес завдяки багатству флори
і фауни, а також археологічних пам’яток. На півдні повіту Констанца, в селі
Ліману, розташована однойменна печера, яка, за переказами, була вирита людиною,
щоб заховатися від переслідувачів. Унікальною в світі є печера в селі Мовіла,
неподалік від Ліману. Це повністю ізольована грота, що зігрівається теплими
джерелами. Ще одна печера – в монастирі Дервент, так звана Печера апостола
Андрія, де, як розповідається місцевими гідами, прожив п’ять років на початку
першого століття нашої ери апостол Андрій, що проповідував у цих краях
християнство.

У північній
частині Добруджі, неподалік дельти Дунаю, є населений пункт, відомий
румунам, особливо завдяки виноградникам – Нікуліцел. Восени район Нікуліцел
запрошує відвідувачів у похід на пологі вершини гір Мечінулуй. Цей населений
пункт є свого роду захованим скарбом північної Добруджі. Ні для кого не є
секретом, що північна Добруджа є одним з найбільш важливих і привабливих
районів з туристичним потенціалом для Румунії. Якщо туристи вирішують рушити з міста
Тулча на захід до Національного парку Гори Мечінулуй, то вони зустрінуть по
дорозі іншу зону, яку, загалом, румуни асоціюють зі знаменитим вином,
виробленим на цих пагорбах навколо комуни Нікуліцел, саме на пагорбах
Нікуліцел. Район рідкісної краси, з компактними лісами, де водиться невимовна
різноманітність рослин і живих істот, справжня золота копальня для
фотографів-любителів і професіоналів.

До дегустації місцевих вин, на одному з винних льохів району, туристи повинні відвідати
особливий туристичний об’єкт: палеохристиянську базиліку з Нікуліцела, внесену до
списку історичних пам’яток виняткової національної цінності, репрезентативної
для румунської цивілізації, унікальне місце в Європі. У 2016 році на гроші
Європейського Союзу було завершено проєкт реабілітації та модернізації цього
археологічного ансамблю, і тепер стіни базиліки і цегляна підлога старої
гробниці виглядають чудово. Це надзвичайно важливе археологічне та історичне місце було виявлено на
початку 1970-х років.На той момент склеп
був запечатаним, ніколи ніким не відкривався і зберіг первісну форму та
особливості споруди початку IV століття нашої ери, всередині знаходилися
останки шести мучеників, чотирьох на верхньому рівні склепа, двох інших на нижньому.
Історики встановили, що останки чотирьох мучеників у спільній дубовій труні у
верхній частині склепу належать Зотікосу, Атталосу, Камасісу та Філіппосу.
Відомо, що вони проповідували християнство серед римських військ, дислокованих
у фортеці Новіодунум (нині н.п. Ісакча, на правому березі Дунаю).

Крім
базиліки Нікуліцел, екуменічний тур туристів повинен включити монастирі Кокош, Челік Дере і Саон. Так само важко
повірити, що по дорозі вони не зупиняться аби помилуватися красою природи. Рельєф регіону характеризується
максимальними висотами майже у 300 метрів, наявністю округлих вершин і крутих
схилів, особливо в північній частині. На любителів прогулянок серед природи чекає
привабливий туристичний маршрут довжиною 9 кілометрів середньої складності,
який можна пройти за 3-4 години. Маршрут оминає населений пункт Нікуліцел, але відкриває
оглядові майданчики, з яких можна милуватися панорамою Дунаю, монастиря Саон і
трьох прилеглих озер: Телінча, Ротунду та Горгонел.

Теж в Добруджі, на березі озера Сіноє, в
північній частині теперішнього півострова Істрія, дві тисячі шість сот років
тому було зведено місто Гістрія, засноване грецькими торговцями, що оселились в
колишній гостинній затоці, з метою розвинути торгові стосунки з місцевими
гето-даками. Фортеця Гістрія є першою грецькою колонією на західному узбережжі
Чорного моря та найдавніше місто на території Румунії.Фортеця
була заснована всередині VII-го ст. до нашої ери (за істориком
Еусебіусом в 657-му році) колоністами, що прибули з Мілету. Місто мало
безперервний розвиток упродовж 1300 років, починаючи з грецького періоду до
римо-візантійської епохи. У VII-му столітті до нашої ери, фортеця була
знищена та покинена поступово її жителями, через замулення затоки Halmyris,
яка перетворилась на озеро.

Археологічні розкопки тривають
безперервно до наших днів, за винятком періоду двох світових війн. У Гістрії
були виявлені велика стіна фортеці, а також велика кількість громадських та
приватних будівель, більшості з IV-го -VII-го століть н.е. Назва походить з
грецької мови від ріки Істрос – тобто Дунай. Оточена сильною оборонною стіною,
місцевість постачалась водою понад 20-ти кілометровими трубами, вулиці міста
були забруковані камінням. Уздовж вулиць пролягали водостічні канави, зроблені
з кам’яних плит. У нормальні часи фортецю відвідують щоліта понад 10.000
туристів, кількість іноземних туристів зростає рік від року. Однак не лише
руїни приваблюють туристів на північ румунського узбережжя, а і південь дельти
Дунаю. Горби, що оточують фортецю, стали місцем притулку для рідкісних птахів.
І багато туристів приїжджають сюди, щоб фотографувати їх.

Румунія входить у першу десятку
виробників вина в Європі та в 20-ку світових виробників за кількістю виробленого вина. 2021 рік був дуже вдалим для місцевих
виробників вина, насамперед через сприятливу погоду. Румунія піднялася на 6
місце в Європі. Однак менше 10% вина, виробленого в Румунії, йде на експорт, і
це після того, як в останні роки екcпорт вина не перевищив 5-ти відсотковий поріг. Вартість
вина, проданого за кордон, минулого року становила 30-35 млн євро.
Фетяска Регале є сортом винограду, що займає найбільші площі, за
ним слідують Мерло і Фетяска Албе. Це марки вин, що
можете ви покуштувати під час туристичних відвідувань до винних льохів.

Минулими днями сталася прем’єра в румунській виноробній промисловості. Кілька виробників вирішили розливати свої вина під однією етикеткою, аби спільними зусиллями допомогти постраждалим від війни громадянам України.
Половину відпускної вартості пляшок з такою етикеткою буде перераховано на
рахунок Фонду «Надія для України / Сила від усіх», який управляється Асоціацією спільнотних
зв’язків (ARC), чия роль полягає в зборі, централізації та управлінні
пожертвами, спілкуванні з донорами, зборі потреб на місцях і виділенні ресурсів
для консорціуму з 8 федерацій, що спеціалізуються в сферах допомоги та
соціальних послуг.

Двомовна етикетка румунською та
англійською мовами буде запущена в усіх мережах супермаркетів, які підтримають
цей гуманітарний проєкт у Румунії та
країнах ЄС, а також на інших континентах. Вина, що розливаються під етикеткою «Вино на допомогу/WINE AID» належатимуть кільком румунським виробникам і покриватимуть усі типи уподобань любителів вина: білі, рожеві та
червоні вина. Споживачі впізнають
вина цієї кампанії за головною етикеткою (ідентичною для всіх вин), а тип вина,
назва виробника та технічні деталі можна
буде знайти
на задній етикетці. Domeniile
Franco-Române, Vinurile Gramma,
Villa Vinèa Velvet Winery та
Crama Strunga є поки що першими виробниками вина в Румунії, які
приєдналися до цього гуманітарного проєкту.
Гроші потрібні для підтримки служб негайної допомоги та екстрених
заходів для біженців. Потрібні гроші, щоб побудувати структуру прийому аби
впоратися із наступними хвилями біженців. Жодна сума не надто мала, тому кожен,
хто хоче допомогти, може зробити це простим жестом: купивши пляшку румунського
вина, якісного, з етикеткою «Вино на допомогу/ WINE AID» – кажуть ініціатори
проєкту.

Далі зробимо короткий огляд виноробень, що беруть участь у проєкті,
започаткованому Асоціацією спільнотних зв’язків (ARC). Історія виноробні Domeniile Franco-Române почалася
з візіонера, Деніса Томаса, винороба з Бургундії, який заклав у Дялу Маре ( у
повіті Бузеу, південь) основи першого BIO виноградника в Румунії. Він придбав
виноградник у 2000 році, через три роки почалося переведення плантації на
органічне землеробство, а в 2006 році виноробня випустила перше сертифіковане
BIO вино в Румунії (сертифікація Ecocert). За допомогою команди румунських та
французьких фахівців він розвинув плантацію площею 45 га в районі Деалу Маре,
де терруар, подібний до бургундського, дозволяє виробляти румунські вина у
французькому дусі. У 2020 році франко-румунські домени перейшли під контроль
групи румунських інвесторів з традиціями у виноградарстві, які мають намір
продовжити історію виноробні, що має виноробні та складські приміщення для всіх
видів вин: білих, рожевих та червоних, а саме Фетяска Албе, Совіньон Блан,
Фетяска Регале, Шардоне БІО, Рислінг італійський BIO, Мускат Оттонель, Піно
Нуар БІО, Мерло, Каберне Совіньон тощо.

Історія виноробні Грамма починається в 1992 році після успадкування родиною
Олтеану ділянки землі, засадженої виноградною лозою поблизу Ясс. Після кількох
років здачі в оренду землі чи продажу
отриманого винограду, у 2005 році вони вирішили перейти до наступного рівня, а
саме отримати доступ до деяких безвідплатних європейських коштів, щоб
сформувати команду для майбутньої виноробні. Рушили вони в 2007 році лише 3
сортами винограду: Аліготе, Фетяска Регале та Фетяска Албе. Для будівництва
виноробні та оснащення її сучасним виноробним обладнанням вони отримали доступ
до коштів САПАРД , а також кредиту від банку, а решту – з власних коштів.

Розташована в населеному пункті Міка, за 15 км від Тирневень (повіт Муреш),
виноробня Villa Vinèa обробляє 70 гектарів виноградників, засаджених 12
місцевими та міжнародними сортами. Район, де розташована виноробня, не тільки красивий, але й унікальний своїми виноградниками,
а також кліматичними та геологічними умовами. Південно-західні схили висотою
понад 300 метрів забезпечують легкий і природний захист від весняних і осінніх
вітрів, а чорний ґрунт з альтернативними шарами глини, водонепроникного
мармуру, пісковику та піску зберігає тепло і вологість. На Тирнавах туманні
дні, які починаються наприкінці літа й тривають до вересня та жовтня, сприяють
повільному дозріванню винограду, посиленню його аромату та кислотності.

Іншою виноробною, яка долучилася до проєкту на підтримку українським
біженцям, Velvet Winery розташована в центрі виноробного регіону
Деалу Маре, винограднику Тохань (центр Румунії), в районі з багатими традиціями
виноградарства, відомому виробництвом високоякісних і складних вин. Виноробня
оснащена сучасними технологіями для всього процесу переробки винограду та
виготовлення якісних вин, покликаних зберегти первинні аромати винограду та
типовість сорту. Весь процес виробництва створює оптимальні умови для створення
креативних вин. А вина Струнга походять із виноробного району Пагорби Молдови,
поблизу Міклаушенського замку, який нагадує нам про славу старих часів.

Румунське виноградарство базується на міжнародно визнаних сортах і визнається не тільки кількісно, але і якісно, будучи винагороджене на численних престижних конкурсах. Ось додаткова причина обрати для проведення відпусток пагорби Румунії, вкриті виноградною лозою. Тут чекають на туристів багато пансіонатів, а також виноробні, де вони можуть скуштувати смачні традиційні страви та хороші вина. Туристи знайомляться з технікою дегустації вин, а в екскурсії по винним льохам вони ознайомлюються із історію вин. Наприкінці візиту гості неодмінно повинні зупинитися у сувенірних магазинах винзаводів для придбання хоча б пляшки вина.

Зупинкою у сьогоднішній уявній подорожі буде Бузеуський повіт, один з найважливіших винних регіонів Румунії та один з найкращих виноградників для червоних вин. Міхай Баніце – енолог винзаводу Lacerta: «Виноградник Дялу Маре – безперечно найцінніший виноградник для отримання червоного вина в Румунії. Окрім сприятливого поєднання якості ґрунту з кількістю сонячних годин, з опадами та всім, що означає хороший розвиток винограду, важливою є також відстань від Бухареста. Тому кількість ентузіастів винного туризму досить велика. Вони подорожують трохи більше години з Бухареста до нас, до місця, звідки починається виноградник Дялу-Маре».

Для відвідування винного льоху, краще, але не обов’язково, щоб люди забронювали місця заздалегідь, – каже Міхай Баніце. «Візит туристів до нас починається з вітального напою і туром по винзаводу. Це означає відвідування всіх виробничих приміщень льоху, що займає приблизно 30 хвилин. Упродовж туру ми намагаємось пояснити технологічний потік, щоб люди могли легше зрозуміти шлях вина до їх келиха. Завершуємо тур в залі спеціально призначеному для дегустації нашої продукції, де вони можуть дегустувати три або шість сортів вина. Це дуже залежить від групи, яка відвідує нас. Тобто, тур по винзаводу та дегустація вин займають десь півтора години. Ми завжди намагаємось обрати тему. Залежно від групи туристів, з двох-трьох запитань ми з’ясовуємо, чи є більший інтерес у них до білих або червоних вин. І вина повинні бути максимально різними, так щоб зацікавлені могли зрозуміти, що кожне вино має свій шанс. Вино доповнює смак страви і підкреслює особливість події».

Близько 8.000 туристів переступають поріг цього винзаводу, займаючись винним туризмом. Енолог Міхай Баніце: «З цієї загальної кількості близько 30% – іноземні громадяни. Значна частина з них працює в Румунії, переважно в Бухаресті. Однак є достатньо туристів, які відвідують Румунію, і прибувають до нас для того щоб взяти участь у дегустації наших вин. Найголовнішим є, щоб люди відходили від нас вражені якістю вин. Але напевно, що розташування виноробні між пагорбами з краєвидом, що нагадує про італійську Тоскану, допомагає нам у нашому підході до винного туризму. В принципі, вино має бути зіркою винзаводу, і після дегустації люди повинні запам’ятати нас, перш за все, через якість наших вин».

Що стосується якості, румунські вина дуже хороші. Вони мають дуже хороше співвідношення ціни та якості. Енолог Міхай Баніце: «Зрештою, це вирішальний фактор. Маємо багато плантацій ще у стані розвитку. За останні 10-15 років ми багато пересаджували. Потенціал фантастичний, ми безперервно розвиваємося вже більше десяти років. Було побудовано багато сучасних та повністю оснащених винних льохів. Оскільки потенціал не відсутній, нам потрібно мати трохи більше терпіння та краще підключити сферу збуту і просування з якістю наших виробів. В середньому румунське вино на високому рівні. Туризм – це фактор, який може призвести до більш швидкого розвитку галузі та зміцнення іміджу румунського вина. Я запрошую всіх ваших слухачів з Румунії та з-за кордону відвідати якомога більше винзаводів, взяти участь у дегустаціях та презентаціях винних сортів».

А коли винний туризм поєднується з велотуризмом, досвід стає ще цікавішим. Адріан Войкан, голова Асоціації розвитку та просування туризму Праховського повіту розповідає: «Нам подобається природа, ми хочемо повертатися посеред лісу після кожного тижня наполегливої праці, тож кожні вихідні у нас відбуваються такі події. Водночас ми хочемо брати участь в дегустаціях вин і споглядати красу осінніх кольорів у винограднику, адже це привабливість туристичної Праховської зони. У нас є чотири великі виноробні регіони: Валя Келугеряске, Чептура, Урлаць, Тохань, з десятками винних льохів, з дедалі вишуканішими винами. Природа і рух доповнюють всю цю картину. Якщо ми з друзями та родиною, то ми весело проводимо час з шашликами та багаттям. Ось так виглядає коротка прогулянка восени. Цими днями ми організуємо легкий маршрут завдовжки близько 20 км. Ми називаємо його Маршрутом Пеулешть.».

В останні роки, сорти румунських вин вдалося успішно асоціювати із місцевими продуктами, особливо сирами. Таким чином, якщо ви переступити поріг виноробні, окрім вин, ви також відкриєте для себе аромат традиційних румунських страв.

Сьогодні ми ознайомимо вас з долиною
річки Прахова, улюбленим місцем любителів гірського відпочинку. Цей
район славиться не тільки своїми гірськими курортами, що є ідеальним місцям
відпочинку в будь-яку пору року, а й численними пам’ятками історії, архітектури,
природи та, невостаннє… виноградниками. Нашим сьогоднішнім гідом є Анда Попа,
генеральний секретар Асоціації з питань сприяння розвитку туризму в повіті Прахова,
яка розповість чому й восени варто відвідати долину річки Прахова.

Анда Попа радить обов’язково
зупинитися на курорті Сіная, який називають перлиною румунських Карпат. Він знаходиться приблизно в 120 км на північ від Бухареста у підніжжя гори Бучедж. «З
огляду на те, що на міжнародному рівні ми просуваємо наш повіт під гаслом «Прахова – твій королівський відпочинок», я б почала із замку Пелеш. Він входить в
десятку найгарніших замків світу за версією французької газети «Ле фігаро». Це
колишня резиденція румунських королів XIX-XX століть. Там є професійні гіди та
екскурсоводи, які вільно володіють англійською, французькою, російською та іншими
мовами. Турист може обрати мову коли купує квиток. Замок можна відвідати
протягом усього року, за винятком листопада, коли він закритий для прибирання.»

У безпосередній близькості від знаменитого
королівського замку Пелеш знаходиться замок Пелішор, побудований в архітектурному
стилі Німецького Ренесансу. Схили його даху вкриті поливаною черепицею яскравих
кольорів, а 70 його кімнат були повністю оформлені і в даний час містять як оригінальні предмети і твори, так і копії, що відтворюють атмосферу початку ХХ-го сторіччя. Потім у нашому
списку – пам’ятник природи. «Ми рекомендуємо Сфінкс – енергетичний центр
Карпатських гір. Багато туристів приходять сюди заради енергії, яку вони знаходять у
горах Бучедж. Румунський Сфінкс має ту саму висоту, що й єгипетський – вісім
метрів і нагадує знайдену в Італії статую Венери. Це природний пам’ятник без
будь-якого втручання людини, що вже давно височіє там. Дістатися до нього можна
з курортів Буштень або Сіная.»

Анда Попа, генеральний секретар
Асоціації з питань сприяння розвитку туризму в повіті Прахова, каже, що,
прибувши на відпочинок в гори слід обов’язково піднятися на вершину Карайман,
де знаходиться Хрест, зведений для увіковічування пам’яті Героїв наці та урочисто відкритий 14 вересня
1928 року. «У 2014 році він був занесений до Книги рекордів Гіннеса. Це
найвищий хрест у світі, зведений на висоті 2291 метр. Він має 28 метрів
заввишки, а в гарну погоду є видимим з курорту Буштень. Звідти відкривається
гарний вид на гірський хребет.»

Фестиваль вина, який цього року відбувся
наприкінці вересня, має вже понад 20-річну традицію. У долині Прахови можна скуштувати
вино, яке вважається «послом» румунських вин – Фетяска Нягре (Чорна фетяска) та
відвідати винні льохи і кілька тематичних музеїв по маршруту «Винний шлях», -
каже Анда Попа. «Винний шлях можна пройти в будь-який період року. Ми
запрошуємо туристів цієї осені, коли вони можуть скуштувати вино та муст, але й
в червні, коли квітнуть виноградники, які мають незабутній запах. Я рекомендую
обов’язково відвідати район Дялу Маре, який схожий на французький Бордо. Ми
створили спеціальний маршрут для любителів вина або тих, хто хоче пізнати
таємниці виноробства. У рамках цієї програми ми пропонуємо подорож до
виноградників, винних льохів і показуємо як виготовляється вино. Туристи можуть
дегустувати чотири, п’ять видів вина і обирають льох, який хочуть відвідати. Ми ознайомлюємо
їх з історією румунського вина, з тим, як воно виготовлялося у минулому. Є винний льох,
де можна побачити знаряддя, за допомогою яких виготовлялося вино у нашому регіоні.
Програмою передбачено й відвідання особливого особняка, де туристи можуть також
ознайомитися з історією цього краю. Загалом маршрут включає чимало місць, де
туристи можуть зупинитися, побачити багато цікавого і провести гарний відпочинок.»

Наступна і остання наша зупинка у долині річки Прахова – Соляна шахта Сленік. Розповідає Анда Попа, генеральний секретар Асоціації з питань сприяння розвитку
туризму в повіті Прахова. «Це найбільша соляна шахта в Європі, площею понад 78 тис. квадратних метрів. Вона має 14 приміщень, деякі з них заввишки до 50 метрів. Шахту можна відвідати в будь-який період року, навіть коли на дворі погана погода. Вона знаходиться на відстані менш ніж 100 км від Бухареста, тому ми запрошуємо всіх, хто відвідує столицю і не обов’язково розміщений у долині Прахови. Ви також можете скуштувати традиційні місцеві продукти і страви. Поблизу, у районі долини річки Дофтана, туристи можуть скуштувати знамениту кашкавя. Це своєрідний сир, але з місцевою специфікою. У вересні тут
відбувається навіть Фестиваль «Кашкавя», який цього року пройшов на початку місяця. Ми запрошуємо всіх скуштувати цей місцевий вид сиру та інші, такі як бринза де бурдуф, а також овечу пастрому, яку роблять в цю пору року, цуйку, нашу специфічну сливову горілку і, звісно, вино.»

Багато корисної інформації ви
знайдете на веб-сторінці visitprahova.ro, зокрема чому варто відвідати долину
річки Прахова і, що можна побачити в цьому районі. Таким чином ви матимете всю
необхідну інформацію, щоб зробити своє перебування у Праховському повіті
максимально приємним.

Румунія – один з провідних виробників вина на світовому рівні, в минулому році вона посіла 13 місце в світовому рейтингу і шосте – в Європейському Союзі за кількістю виробленого вина. У цьому рейтингу лідерами є Італія, Франція та Іспанія. Згідно з даними, опублікованими Міжнародним управлінням виноградарства і вина, в порівнянні з 2016 роком виробництво вина збільшилось на 64%.

Число турпоїздок по виноробним господарствам помітно збільшилася в цьому році, зростає інтерес до дегустації вин у винних погребах. Аліна Янку, засновник сайтів revino.ro і crameromania.ro, промоутер цієї форми туризму в Румунії, розповідає: Відвідування винного льоху в присутності співробітників, які пройшли професійну підготовку, означає показ технологічного процесу, дегустацію трьох, п’яти або навіть десяти сортів вина разом з холодними закусками. У кожному винному погребі є кілька різних пропозицій. Це і прогулянка по винограднику, адже нам всім потрібно побувати на природі, якщо погода дозволяє. Туристу треба знати, що відвідання винного погребу займає близько двох годин. Попередньо бронювати відвідування потрібно за десять або навіть 30 днів, якщо групи великі. Найбільш затребувані періоди – серпень і жовтень. За запитом можна замовити обід і вечерю – або від винного льоху, або від компанії громадського харчування. Також пропонується і проживання в готелі. Це може бути і від самого винного льоху, але найчастіше це готелі поблизу винних льохів. У Румунії тепер всього 14 винних погребів, які пропонують також і готель. Поїздка – або на особистому автомобілі, або на заздалегідь заброньованому мікроавтобусі.

Зазвичай розповідь у винному погребі йде і англійською мовою. Рідше – на інших мовах. Безумовно, обов’язково там будуть кваліфіковані співробітники, які володіють англійською, продовжує Аліна Янку. А для тих, хто вже вирішив, який саме винний льох він хоче відвідати, з цього року є і спеціальна карта: Мої проекти вже три роки орієнтовані на просування винного туризму країни. За останні кілька місяців ми навіть випустили карту в форматі друку. Вона доступна в електронному вигляді, її можна завантажити з Інтернету, але ми її надрукували і запропонували винним погребам і спеціалізованим винним магазинам в Румунії. Крім винних льохів, можна відзначити основні міста та інші пам’ятки, які можна відвідати в кожному з районів. Карта – румунською та англійською мовами, а на її зворотній стороні – короткий опис місцевих та румунських сортів. Адже ми повинні просувати те, що є у нас, а в Румунії є свої, місцеві сорти. На звороті карти є і короткий опис місцевих сортів: Королівська Фетяска (Feteasca Regală), Чорна Фетяска (Feteasca Neagră), менш відомих сортів: Селекційний Кримпошіе (Crâmpoşie Selecţionată) або Чорний Дрегешань (Negru de Drăgăşani).

Аліна Янку, засновник сайтів revino.ro і crameromania.ro, розповідає про свою прихильність до виноробного господарства Дрегешань. Вона тепло відгукується і про виноградники Трансільванії, де винні погреби знаходяться на більш значних відстанях один від одного. Так що відвідання винного погребу можна пов’язати з відвідуванням інших туристичних визначних пам’яток в цьому районі. Якщо в Дялу Маре (Dealu Mare), Дрегешань і в Банаті, на південному заході країни, льохи знаходяться в п’яти хвилинах один від одного, то в Трансільванії відстані дуже великі.

У східній частині Румунії, недалеко від берегів Чорного моря є багато місць з виноградниками. Про винний туризм і не тільки – Паул Фуля, головний акціонер Винних льохів Хістрія в повіті Констанца: Що стосується винного туризму і туризму в цілому, Винні погреби Хістрія – це особливо багаті враження. Ми не просто обмежуємося тим, що супроводжуємо туристів в виноградники. Так як ці виноградники розташовані в десяти кілометрах від Чорного моря і в восьми кілометрах від фортеці Хістрія, то у наших туристів залишиться безліч вражень. Після розповіді і показу виноградників і сортів виноградної лози, які ми вирощуємо, ми показуємо їм те місце, де від Чорного моря відокремилося озеро Сіноє і фортеця Хістрія. Ми запрошуємо їх відвідати перше грецьке місто, побудоване на території нинішньої Румунії. Ми запрошуємо туристів відвідати незвичайний природний заповідник Виток Добруджі. Потім ми пропонуємо їм дегустацію вин, яка допоможе ознайомитися з винами, які ми виробляємо, а також з місцевою гастрономією. Ми супроводжуємо ці вина спеціальними добруджськими сирними пирогами.

Витоки Добруджі – місця надзвичайної краси, туристи почали знайомитися з заповідником з 2011 року. Ті, хто встиг побувати тут, зачаровано милувались диким пейзажам, вапняними скелями, найдивніших і несподіваних обрисів. У заповіднику 14 печер, про яких туристам розповідають гіди, і найдивовижнішою є Печера кажанів.

Румунія посідає п’яте місце в Європі за обсягом оброблюваної землі з виноградниками і шосте серед виробників вина. Фетяска Регале є сортом винограду, що займає найбільші площі, за ним слідують Мерло і Фетяска Албе. Це марки вин, що можете ви покуштувати під час туристичних візитів до винних льохів. Існує навіть програма, присвячена як для знавців, так і для зацікавлених покуштувати румунське вино: шлях вина. Ми дізнаємося сьогодні, як ви можете провести один, два дні або навіть відпустку до винних льохів Румунії.

Адріан Войкан, голова Асоціації з розвитку туризму Прахова, каже, що винний шлях є хорошим проектом: Раджу вам піти з організованою групою, звернутися до туристичного агентства, яке організує такі поїздки або пропонує такі досвіди. Наприклад, ми рушаємо з Бухареста і прямуємо маршрутом Плоєшті – Валя Келугеряске, Урлаць, Чептура, Тохань. Це наш район, що називається Дялу Маре, батьківщина червоних вин Румунії. По дорозі, ми зустрічаємо і туристичні атракції. Наприклад, Садиба Беллу або Музей Винний льох 1777, Монастир Вирбіла або Монастир Жеркелей. Але основними туристичними атракціями будуть винні льохи: винний льох Басілеску, садиба Урлецяну, маєтки Дялу Маре, винні льохи Ротенберг, винний льох Будуряска та інші. Їх досить багато. Останнім часом, їх було модернізовано, в них працюють фахівці винороби, виробники рідкісних вин. Чорна Фетяска є королевою червоних вин у Прахові, але й Мерло або Каберне, а також багато сортів білих та рожевих вин . Всі сорти виробляються в особливому порядку.

Садиба Беллу, де можна зупинитися по дорозі до винних льохів, належала однойменній дворянській сім’ї і була подарована румунській державі в 1926 році. На даний момент у садибі відкрито музей, в якому зберігаються предмети декоративного мистецтва, етнографії, але й ікони та зброя XVIII-XIX ст. Монастирі Вирбіла та Жеркелей були зведені більш ніж два століття тому і мають цікаву архітектуру. Якщо архітектура монастиря Вирбіла є типовою для архітектурного стилю півдня, тобто Волощини, монастир Жеркелей має високу вежу, дерев’яну, та архітектуру характерну трансільванським монастирям. Таким чином, на шляху до винних льохів Праховського повіту варто зупинитися в цих монастирях.

Але хто заснував ці винні льохи?: Це пристрасні люди, які покинули успішні бізнеси в інших країнах і прибули до Румунії. Наприклад, в одному з винних льохів нашого повіту, спеціаліст комп’ютерної технології прибув з далекої Америки, оселився в Чептурі і побудував там нетиповий винний льох, де все виробляється без технології, так як це робили наші предки 100 років тому, використовуючи гравітацію і не вдаючись до механічних методів. Програми не звертаються до масового туризму. Зазвичай це невеликі групи, які приходять на своїх авто або навіть на велосипедах. Тутешні пагорби є дуже гарними. Якщо ви відвідуєте їх влітку, навесні або восени, то відчуття є надзвичайними. Велосипедний туризм став дуже популярним. Поєднання гастрономічного та виноробного туризму з велосипедним може бути унікальною і незабутньою комбінацією.

Винний шлях є відомим проектом серед іноземних туристів, каже Адріан Войкан, голова Асоціації з розвитку туризму Прахова: Найімовірніше, найвідомішим у Європі є Ельзаський винний шлях. У регіоні Кольмар, Страсбург, є надзвичайні пагорби і тамтешній клімат схожий на наш. Туристи захоплюються у нас природою, зеленню, повітрям, і, звичайно, вином. У нас чудові фахівці-енологи, які виробили виняткові румунські вина в останні роки. Якщо відвідаєте винні льохи і побачити скільки уваги приділяється дослідженню в лабораторіях цих вин, то ви зрозумієте, що ситуація дуже серйозна. Це не тільки смачне вино, але й відоме. Це благородне вино.

Джордже Цігенуш є адміністратором винного льоху з Урекешть, повіту Вранча: Наш винний льох був створений у 2004 році і в ньому ми можемо виробляти 250.000 літрів вина. Виробляємо вісім сортів: Мерло, Мускат Оттонель, Каберне Совіньон, Фетяска Регале, Рислінг і Шарбе. У нас також є дегустаційний зал, ресторан та місце для відпочинку. Туристи можуть відвідати нас щодня, можуть навіть поселитеся кілька ночей в регіоні. Організуємо і розваги специфічні нашому повіту, із танцями та різними заходами енотуризму, тобто винними дегустаціями та відвідуванням виноградників. Хто прибуває до нас і бачить наші продукти, навколишні місця, звичаї, то зрозуміє, що все у нас є автентичним. Туристи можуть відпочити та поїсти у переобладнаних величезних винних бочках. А на терасі проводяться заходи для дітей і для тих, хто хоче відпочити.

В Урекешть вже подають за стіл соління. Їх поєднують взимку з традиційними зимовими м’ясними стравами: шкварками, в’яленою яловичиною, холодцем, ковбасою або сальтисоном.