Tag: вино

Як завжди, починаємо рік з огляду найцікавіших тем 2024 року. Ми відвідали майстерні хранителів традицій, представили громадські акції, а також культурні події з громадянським та екологічним впливом, людей, які не бояться слідувати своїм пристрастям та багато інших проявів румунської креативності та спонтанності, якими так славиться наша країна.

У березні ми дізналися, як мерцішори стають гарним приводом для хранителів традицій. З 2017 року традиція “Мерціщора” була внесена до Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО на запит Румунії, Болгарії, Македонії та Республіки Молдова – країн, де зберігається вона. Про це розповів Теодор Адріан Негойца з міста Барлогені, Мехедінці, з яким ми познайомилися на столичному ярмарку і який розповів нам про свої роботи: «Мерцішори у формі мініатурної ложки, з румунськими народними мотивами і надписом румунською мовою, тому що дуже приємно пам’ятати нашу мову перед іншими мовами, якими ми розмовляємо, приємно розмовляти румунською, і я подумав, що це має бути сувенір з нагоди свята Мерцішора: і традиційні мотиви, і надпис румунською мовою. Друга модель – це мініатюрні постоли, також із надписом румунською мовою і кількома способами прикріплення. Вони зроблені від руки, все прикріплено вручну, а потім загорнуті в конверт для подарунка. І третя модель, третій мій проєкт – це хрестик з посланням, на якому є назва хрестика, пояснення про нього, в основному це ознайомлення з традиційним румунським мистецтвом і сільською культурою. Традиція, її збереження залежить від нас, тому кожен з нас повинен робити те, що від нього залежить, це правильний жест повернення до витоків. Наприклад, у моєму мерцішорі немає ніякої системи кріплення, так робили раніше. Навіть літні наші клієнти кажуть: “Моя бабуся так робила! Їх не пришивали або приколювали до одягу.»

У травні ми представили подробиці про форми винних пляшок, про те, що форма і колір пляшок мають особливе значення, про що ми дізналися від Джордже Ігната, відомого у світі фахівців як Джордж Вайн, викладача румунської філії Вищої школи сомельє, члена Асоціації любителів вина Румунії: «Коли ми опиняємося в ресторані або, ще краще, у винному відділі магазину, нас оточує безліч пляшок, різних кольорів, форм, з етикетками, які візуально нас захоплюють. За кольором пляшки охоплюють широкий спектр, найпоширенішими є білі, прозорі пляшки, які найчастіше використовуються для білих і рожевих вин, коричневі пляшки, які використовуються переважно для червоних вин, і зелені пляшки, які використовуються як для білих, так і для червоних вин. Останнім часом, з маркетингових міркувань, для вина також використовують сині або інші нетрадиційні відтінки. Що стосується розміру пляшки, то тут все ще цікавіше. Вона буває стандартного розміру 750 мл. Я спробую перерахувати основні типи пляшок дещо нетипового об’єму і трохи розповісти про кожну з них. У нас є менша пляшка. Насправді їх декілька, але я хочу згадати лише про 375 мл, тобто вдвічі меншу від стандартного розміру, яка використовується для солодких десертних вин у регіоні Сотер. Чому? Якщо вихід нормального вина становить 65%, то в цих солодких винах, через методи виробництва, вихід становить 12%, це дуже низький вихід, тому був прийнятий саме такий тип пляшки. Стандартна пляшка, як я вже казав, 750 мл, але зазвичай вона має вміст 770 мл. Чому? Через корок і кисневий простір між рідиною та корком». Слід уточнити що Румунія посідає 13 місце у світі за споживанням вина на душу населення, трохи більше 23 літрів на рік, 30 пляшок на рік, 2,5 пляшки на місяць, а Португалія очолює рейтинг, за нею йдуть Франція та Італія.

Ми переходимо до іншої теми: зробити спадщину доступною. З метою висвітлення культурної спадщини нашої країни Асоціація Designers, Thinkers, Makers (дизайнерів, мислителів, творців) створила програму “Culture and Cultures” (Культура і культури), яка спрямована на відродження культури, з наголосом на популяризацію об’єктів ЮНЕСКО та місцевих цінностей, часто невідомих широкому загалу. Александра Міхайлчук, архітекторка та координаторка культурних програм Асоціації, розповідає про етапи реалізації програми: «Ця програма “Культура і культури” була задумана як своєрідна програма культурного відновлення, яку ми створили для того, щоб захистити і максимально використати спадщину Румунії. Вона говорить про культуру, про різні етнічні культури, але також про культуру в первинному розумінні, пов’язану з землею, тобто територіями навколо будинку, садиби, села. Це означає, що йдеться як про турботу про близьке, так і про далеке, адже вони нерозривно пов’язані між собою. Метою цієї програми є, власне, використання якомога більшої кількості засобів для створення доброго клімату, сприятливого для культури, але, зрештою, і для якості життя. І одним із важливих компонентів цієї програми є освіта у сфері спадщини. Ми зрозуміли, що вона важлива для всіх соціальних груп і всіх вікових категорій. І я без вагань можу сказати, що, на нашу думку, це одна з нагальних потреб суспільства в Румунії. Ми дуже часто бачимо навколо себе, як багато руйнується, як мало спадщини беруть на себе громади, як мало її люблять і розуміють, як мало її використовують. Ця програма містить кілька культурних проєктів. Проєкт, який ми робили цього року, «Heritage Lab. Connecting the Dots»  (Лабораторія спадщини. Поєднуючи точки) – це лише один з проєктів цієї програми, яка також має три напрямки: освіта, дослідження та дизайн».

Ми пропонуємо вам залишитися з нами і в цьому році, щоб почути ще більше захоплюючих історій!

Румунські винні маршрути та екскурсії зосереджені на одній меті: знайомство з регіонами, присвяченими виноробству та дегустації вина. Туристи можуть взяти участь у дегустаціях, екскурсіях винними льохами та виноградниками, зупинитися у виноробних регіонах і передусім насолодитися надзвичайними кулінарними шедеврами. Кожна пора року має свої переваги, але найжвавіший час ̶ це період з травня по жовтень. Саме тоді температура повітря дозволяє відпочивальникам не лише дегустувати вино, а й побачити багато цікавого.

Від Александри Гелбязе, засновниці Румунської асоціації енотуризму, ми дізналися, що останніми роками спостерігається тенденція до зростання цього виду туризму. Більше того, пропозиція урізноманітнилася. «Звичайно, якщо говорити формально, то енотуризм ̶ це відвідування виноробні, але останніми роками, особливо після пандемії, винний туризм почав набувати іншого сенсу. Це вже не просто відвідування виноробні, а й можливість пережити й новий досвід крім дегустації вина. Йдеться про організацію концертів або пікніків у виноградниках, музичних вечорів, театральних вистав, тематичних вечірок з вогнищами, які тривають допізна, особливо якщо ми говоримо про винні погреби, які також мають місця для розміщення. Тож після свого візиту туристи можуть переночувати на виноробні.»

Разом з Александрою Гелбязе, засновницею Румунської асоціації енотуризму, ми розпочинаємо нашу подорож з виноградника Дялу Маре, який знаходиться зовсім недалеко від Бухареста. «Ми почали з цього регіону, тому що він знаходиться дуже близько від Бухареста, де проживає величезна кількість людей. Ті, хто хоче вирватися зі столиці, мають можливість буквально в двох кроках від неї поїхати і насолодитися досвідом винного туризму. Це також вважається регіоном з найбільшою кількістю винних заводів. Це дуже компактна територія, з виноробнями в безпосередній близькості одна від одної. Навіть у цьому випадку винний туризм може бути різноманітним і багатогранним. Йдеться не лише про новозбудовані виноробні, а й про виноробні з багатою історією. Йдеться про виноробню, яка відома тим, що виробляє ігристе вино і є постачальником Королівської родини Румунії. Тут у нас також є місця для розміщення. Ми можемо почати з екскурсії по виноробні, з дегустації ігристих вин і, також в цій області, ми говоримо про іншу виноробню з багатою історією, яка була королівською власністю, що належала принцу Румунії Ніколаю та його дружині. Ця виноробня розробила багато пропозицій для винних турів. У нас є місця для розміщення, можна організовувати тематичні вечірки з поєднанням вина та їжі, є також персональний шеф-кухар, який може запропонувати вам індивідуальний досвід. Є проєкти, які виноробні реалізовують самостійно, але є і такі, що проводяться місцевими виноробнями разом.»

Далі ми вирушаємо на схід Румунії, до історичної провінції Молдови, і зупинимося в районі Вранча. Тут ми знайдемо модернізоване за останні роки виноробню з давніми традиціями в цій сфері, яка розташована в мальовничій місцевості, де панує атмосфера мрії. Ця виноробня також пропонує проживання, а ті, хто хоче провести тут більше часу зможуть отримати багато незабутніх вражень. «Крім того, що відвідувачі можуть насолоджуватися дегустаціями та місцевими винами, вони можуть залишитися на кілька днів, щоб покататися виноградником на велосипеді, організувати пікніки, любителі спорту можуть навіть залишитися на ніч, щоб пограти в теніс. Якщо погода сприятлива, у нас також є басейн. Потім, подорожуючи далі історичною Молдовою, ми зустрічаємо виноробню з багатою історією в районі Ясс. Це виноробня, яка виробляє вина тільки з місцевих сортів: Фринкуше та Ґраса де Котнарь. Тож енотуризм ̶ це не лише дегустація. І це кажу не тільки, а навіть ініціативи на європейському рівні, які започаткували «Винний шлях» ̶ Iter Vitis, культурний винний маршрут. Це показує поєднання вина з культурною історією місця. У молдовському регіоні ми говоримо про місцеві вина, окрім цього, поруч також знаходиться музей цивілізації  Кукутень-Трипілля. Туристи можуть відвідати його, дізнатися про історію цього місця, про цивілізацію Кукутень, яка, як відомо, є найдавнішою цивілізацією в Європі.»

Програму відвідування виноробні слід планувати заздалегідь. Цей вид туризму можна організовувати цілий рік. Наприклад, якщо ми хочемо насолодитися природними пейзажами, виноградником, найкращим часом буде осінь або весна, коли можна насолодитися запахом, ароматом, зеленим ландшафтом. Можна спланувати відпочинок і в холодну пору року, але екскурсія по виноробні буде обмежена враженнями всередині, як ми дізналися від Александри Гелбязе, засновниці Румунської асоціації енотуризму. «Ті, хто бажає відвідати виноробню і насолодитися досвідом, повинні зателефонувати і домовитися про екскурсію заздалегідь, щоб переконатися, що на виноробні є хтось, хто зможе їх зустріти. Крім того, як тільки ви потрапляєте на виноробню, розповідь починається з екскурсії по виноробні, історії цього місця. Тут пояснюється, як були зроблені вина, як виробляється вино, починаючи з виноградника і закінчуючи кінцевим продуктом. Також передбачена поїздка у цех розливу, щоб побачити, як відбувається розлив у пляшки, і, нарешті, довгоочікуване відвідання місця зберігання бочок, причому дегустація часто відбувається в зоні зберігання бочок або в дегустаційній кімнаті. Це варіюється від виноробні до виноробні, але також дуже залежить від того, який досвід хоче отримати турист.»

Александра Гелбязе організувала Форум винного туризму та анонсує інші цікаві проєкти. «Наступний захід ми плануємо на весну 2025 року. Це буде захід, присвячений виключно цьому виду туризму, на нього ми хочемо запросити представників обох асоціацій, туристичних агентств, а також екскурсоводів, щоб ми могли разом подумати про те, що відбувається і що потрібно розвивати в цьому сегменті в Румунії. У той же час, ми також хочемо реалізувати винний маршрут на національному рівні, звичайно, із охопленням основних регіонів країни, щоб згодом інтегрувати цей маршрут в європейський культурний маршрут».

Багато туристів шукають автентичності, тихого, місцевого життя, і з радістю відкривають для себе, що Румунія все ще має місцеві традиції та гастрономію. Вони з великим ентузіазмом ставляться до румунських вин, особливо до місцевих сортів. Усе це, в поєднанні з високими стандартами проживання, робить відвідування винних погребів незабутнім досвідом.

Середньостатистичний румун споживає 2,5 пляшки вина на місяць, або 23,5 літра на рік. Згідно з розрахунками Міжнародної організації вина, ці показники були відносно стабільними протягом останніх років, починаючи з 2015-2017 рр. Румунія посідає 13-е місце у світі за споживанням вина на душу населення, трохи більше 23 літрів на рік, 30 пляшок на рік, 2,5 пляшки на місяць. Португалія, сильний виробник і споживач, очолює рейтинг з 52 літрами на людину на рік (6 пляшок на місяць). Далі йдуть Франція та Італія, де існує справжня винна культура. У Франції навряд чи існує обід або вечеря без келиха вина.

У Румунії існують великі відмінності між містом і селом, причому в сільській місцевості віддають перевагу іншим напоям або домашньому вину. Однак для споживачів пляшкового вина форма і колір пляшки мають особливе значення, про що ми дізналися від Джордже Ігната, відомого у світі фахівців як Джордж Вайн, викладача румунської філії Вищої школи сомельє, члена Асоціації любителів вина Румунії: «Коли ми опиняємося в ресторані або, ще краще, у винному відділі магазину, нас оточує безліч пляшок, різних кольорів, форм, з етикетками, які візуально нас захоплюють. За кольором пляшки охоплюють широкий спектр, найпоширенішими є білі, прозорі пляшки, які найчастіше використовуються для білих і рожевих вин, коричневі пляшки, які використовуються переважно для червоних вин, і зелені пляшки, які використовуються як для білих, так і для червоних вин. Останнім часом, з маркетингових міркувань, для вина також використовують сині або інші нетрадиційні відтінки. Що стосується розміру пляшки, то тут все ще цікавіше. Вона буває стандартного розміру 750 мл. Я спробую перерахувати основні типи пляшок дещо нетипового об’єму і трохи розповісти про кожну з них. У нас є менша пляшка. Насправді їх декілька, але я хочу згадати лише про 375 мл, тобто вдвічі меншу від стандартного розміру, яка використовується для солодких десертних вин у регіоні Сотер. Чому? Якщо вихід нормального вина становить 65%, то в цих солодких винах, через методи виробництва, вихід становить 12%, це дуже низький вихід, тому був прийнятий саме такий тип пляшки. Стандартна пляшка, як я вже казав, 750 мл, але зазвичай вона має вміст 770 мл. Чому? Через корок і кисневий простір між рідиною та корком».    

Джордже Ігнат також звернув нашу увагу на інші нетипові розміри пляшок: «Далі йде 1,5-літрова пляшка, яка є найбільш використовуваною. Зверніть увагу, що в цій шкалі розмірів пляшок ми завжди маємо кратне 750 мл. Після цього йде пляшка об’ємом 2,25 л, еквівалентна трьом стандартним пляшкам, яку зазвичай називають Марі-Жанн, пляшка об’ємом 3 л, Єровоам – 4,5 л, Ровоам – 6 л, Мафусаїл – 9 л, Салманазар – 12 л, Бальтазар – 15 л, еквівалентна двадцяти стандартним пляшкам, зустрічається під назвою Навуходоносор. Для того, щоб запам’ятати порядок цих пляшок, найважливіших з них, пропонується мнемонічна процедура. Думаючи про абракадабру, ми маємо ма-дже-ма-сал-ба-на: ма від Магнум, дже від Єровоам, ре від Ровоам, ма від Мафусаїл, сал  від Салманазар, ба від Бальтазар, і на від Навуходоносор».  

Форма пляшок також має значення, як розповів нам Джордже Ігнат: «З точки зору форми, ми маємо три стандарти. Перший – бургундська пляшка, яку також називають Bourguignon для бургундських вин, з’явилася наприкінці 17-го століття. Вона має дуже тонку шийку з нахиленим зубцем і злегка звужене донизу тіло. У верхній частині має кільце, яке додає склороб. Скло Бургіньйон – це французький зразок скла. Майже всі шардоне у світі розливають у такі пляшки. Щодо склянки Бургіньйон, ми знову повертаємось до відомого французького виноробного регіону. Вона досить висока, з відносно тонким горлечком, адже раніше корки були набагато меншого діаметру: 18 міліметрів замість сьогоднішніх 24 мм, з яскраво вираженими плечима і конічним корпусом. Плечики були спеціально розроблені для полегшення відкупорювання вина. Витончена, елегантна ельзаська пляшка, яку також називають Flute d’ Alsace, є найвищою з усіх пляшок. Вона має правовий захист з 55-х років. Вона призначена виключно для ельзаських вин. Різні регіони Франції мають свої власні пляшки. Наведу лише один приклад: у Провансі будинок Haute, який зараз відомий тим, що створив власний дизайн пляшки, прийнятий багатьма виробниками рожевого Провансу, цей дизайн був у формі амфори і був запатентований у 23-му році».

Незважаючи на те, що насправді існують сотні видів винних пляшок, більшість виробників вина і сьогодні використовують ці три надзвичайно знайомі форми: пляшки для рислінгу (ельзаські), пляшку Бордо та пляшку Бургундії, які можна знайти на полицях магазинів. Але не забувайте, споживайте вино в помірній кількості, незалежно від форми та розміру пляшки!