Tag: виступ

У Клуж-Напоці члени української громади зібралися на філологічному факультеті Університету імені Бабеш-Бойоя та відсвяткували 175 років від народження Панаса Мирного (1849-1920) – унікальної, різносторонньо обдарованої особистості, в спадщині якої знаходяться малі прозові та драматургічні твори, психологічний роман, поезії та переклади. Захід «175 років від дня народження прозаїка і драматурга Панаса Мирного» відбувся 25 травня, а його організацію ми завдячуємо клузькій філії Союзу Українців Румунії та її постійному партнеру – відділу української мови та літератури, що є складовою кафедри слов’янистики місцевого університету.

У вступному слові голова клузької філії СУР доцент І. Гербіл нагадав присутнім студентам, викладачам, членам Союзу українців Румунії та біженцям з України про роль цього письменника у розвитку української прози свого часу. Перша презентація  «Панас Мирний – біографічний огляд» студентки першого курсу українського відділення Анастасії Федурян, розповіла присутнім про цікаві факти з особистого життя цього митця слова. Панас Мирний – псевдонім видатного українського письменника Панаса Яковича Рудченка, який «прослужив чиновником у полтавській казенній палаті 40 років», а літературою почав займатися, щоб «відволіктися від служби». Він починав як збирач фольклорних матеріалів, дослідник і палкий агітатор української мови, перекладач на українську та автор оповідних творів. У співавторстві із рідним братом Іваном Біликом Панас Мирний написав роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – яскраво виражений соціально-психологічний твір, який є на думку доповідачки «першим в українській літературі справді епічним полотном, яке відображало життя українського селянства напередодні та під час проведення селянської реформи». Тема звичайного життя простого люду є провідною в творчості П.Мирного, а до його найвідоміших праць відносяться роман «Повія», оповідання «Морозенко», п’єса «Лимерівна» та повість «Лихі люди». Студентка також розповіла про музей Панаса Мирного, який є одним з «найбагатших в Україні за кількістю меморіальних речей. Близько тисячі речей, книжок, документів і фотографій розміщені в семи кімнатах будинку письменника. Тут зберігаються рукописи, першодруки творів Панаса Мирного, спогади про нього сучасників.»

Більш детально про вже хрестоматійний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» йшлося у виступі лектора-доктора М.Гербіл під назвою: «Панас Мирний – автор реалістично-психологічної прози». У своїй презентації викладачка в першу чергу зазначила: «Панас Мирний увійшов в історію української літератури як прозаїк-новатор, який порушив суспільно важливі морально-етичні питання». Вона розповіла про історію створення вище згаданого твору і його довгий шлях до читача. В доповіді говорилося про появу в літературі того часу, зокрема в романах Мирного та Нечуя-Левицького, нового «героя-нонконформіста, який кидає виклик …системі», про «заглиблення реалістів у соціальне життя сучасності», про «соціальне та національне визискування…, яке провокує і відповідну зворотну реакцію, де насилля сприймається вже як “свята помста”», про зображену кризу родинного життя та відсутність вибору для головних героїв тощо. Також доповідачка провела паралельну порівняльну характеристику цих героїв двох відомих українських прозаїків, визначила їхні спільності та розбіжності. «Інтерес і увага, спрямовані на розмовну мову, побутові деталі, прагнення показати кожне явище в контексті історії і з корінням у минулому представляють собою деякі риси поетики Мирного», – підсумувала авторка доповіді.

Незмінним доповненням до виступів, які завжди викликають живий інтерес присутніх, є документальні стрічки, в яких висвітлюється менш відома сторона митців та їхнього креативного процесу. І цього разу в двох переглянутих стрічках йшлося про дитинство Панаса Мирного, його нерозділені кохання та багаторічне сімейне життя, про його таланти та щоденні звички, про долю нащадків тощо. Всі ці аспекти відкривають Панаса Яковича Мирного з іншого ракурса: як плодовитого творця і дуже скромну людину, яка приймала активну участь у громадській та доброчинній діяльності свого краю. Панас Мирний також був відповідальним працівником і палким патріотом своєї країни, який любив її всім серцем і який творив не заради визнання, а заради неї: «Вся моя слава – Україна, якби їй добра хоч на дрібку зробив, (…) зміг показати безталанну долю людську, високу душу, (…) то і слава моя була б, і надії збулися. Через це я і пишу».

Авторка Ольга Сенишин

Президент Клаус Йоханніс у середу на дебатах 73-ої
Генеральної Асамблеї ООН висловив сподівання, що прогрес Румунії в ООН переконає
світових лідерів підтримати кандидатуру країни на пост непостійного члена у
Раді Безпеки на період 2020- 2021 роки.

У своєму виступі глава Румунської держави
зазначив, що мир, розвиток та правосуддя є основою багатосторонньої стратегії
країни. Румунія буде відповідальним партнером у просуванні спільної програми
ООН, – сказав Клаус Йоханніс. За його словами Рада Безпеки може відігравати
більш помітну роль у вирішенні проблем, що впливають на мир та безпеку, такі як
кліматичні зміни.

На думку президента Румунії, кліматичні зміни стали
однією з найбільш серйозних проблем на глобальному рівні. Наслідки, незалежно
від того, чи йдеться про дефіцит води, продовольчу незахищеність, переселення
людей, або про підвищення рівня води в світовому океані, загрожують життю людей
у всьому світі. Крім зусиль, докладених в різних структурах ООН для подолання
ризиків зміни клімату, Рада Безпеки може створити рамки для узгодженого підходу
до вирішення цих проблем.

«Ми привітали проведення у липні в Раді Безпеки
дебатів з питань миру та безпеки, пов’язаних зі зміною клімату і готові
продовжувати працювати над цим питанням, якщо увійдемо до складу непостійних членів Ради Безпеки,
– сказав Клаус Йоханніс. Він також заявив, що Румунія під час головування в Раді
Європейського Союзу в першому півріччі 2019 року посилить партнерство між Євросоюзом
та ООН. «Коли я говорю про зобов’язання, я не маю на увазі лише політиків і
дипломатів, потрібно залучати молодші покоління, представників громадянського
суспільства, журналістів, бізнесменів. Усі вони потрібні нам в
утвердженні справи багатосторонності та глобального лідерства», – заявив Президент
Румунії.

У цьому контексті він сказав, що під час румунського
головування у Раді Європейського Союзу, точніше у квітні 2019 року, офіційний Бухарест
проведе міжнародну конференцію на тему «Підвищення стійкості до стихійних лих».
Президент Клаус Йоханніс в своєму виступі сказав, що держави-члени ООН
зобов’язані краще пояснювати своїм громадянам, які поточні виклики є зараз для
миру, справедливості та сталого розвитку суспільства, а також розповісти про
роль, яку відіграє ООН в підходах щодо протидії цим викликам. Глава держави сказав,
що громадяни повинні знати про загрози безпеці.

За час свого членства в ООН (з 1955 року) Румунія
чотири рази обиралася непостійним членом Ради Безпеки.

Румунія знаходиться в кризі, заявив президент Клаус Йоханніс з трибуни Парламенту. І винуватим за це є – звинуватив глава держави – уряд у складі Соціал-демократична партія (СДП) + Альянс лібералів і демократів (АЛД), який несподівано вніс зміни шляхом термінової постанови до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів, незважаючи на рекомендації основних установ системи судочинства.

Захід цей, нагадав Президент Йоханніс, викликав масові вуличні протести, які змусили, нарешті, уряд скасувати той спірний нормативний акт. Вистачає це для розрядження ситуації? Ні, вважає Клаус Йоханніс. На його думку, ті, хто викликав цю кризу, повинні її вирішити: Скасування термінової постанови № 13 і, можливо, затягування із відставкою певного міністра, звичайно, це занадто мало. Дострокові вибори, на даному етапі, це занадто багато. Хто повинен придумати рішення? Природно, що той, хто створив цю проблему, Соціал-демократична партія. Ви перемогли на виборах, отож управляйте і затверджуйте закони, але не будь-як.

Уряд, сказав Президент, повинен працювати прозоро, передбачувано, відповідально, а Парламент повинен затверджувати закони для країни, а не на користь групи політиків з кримінальними справами. Так само, президент вказав, по суті, шлях яким повинні слідувати політики на благо румунського суспільства. Клаус Йоханніс: Якою нацією ми хочемо бути? Ми хочемо бути сильною, процвітаючою нацією, нацією, яка будує правову державу і поважає її, або ми хочемо бути слабкою нацією, якою зневажають, і яка ставить все в гру, щоб врятувати декількох зі складних ситуацій?

Румуни, яких Президент запросить взяти участь у референдумі на тему боротьби з корупцією та цілісності посади державного службовця, мають відповісти, насправді, у день народного волевиявлення, на це основне запитання. Різкі критичні зауваження зроблені президентом на адресу виконавчого органу не сподобалися парламентаріям більшості, які покинули зал засідання. Ці дорікання не сподобалися ані спікерами двох палат Парламенту, лідеру Соціал-демократичної партії, Лівіу Драгні, та лідеру Альянсу Лібералів і демократів, Келіну Попеску Терічану, яких, однак, мінімальні протокольні вимоги зобов’язали слухати до кінця виступ президента.

Лівіу Драгня є тим, кого політичні опоненти, а й нейтральні оглядачі вважають основним бенефіціаром можливої часткової декриміналізації в Кримінальному кодексі. Драгня дорікнув главі держави, що він не поважає роль посередника: Я згоден з президентом, що дострокові вибори не є рішенням, я зрозумів заклик до уряду, який повинен бути результативним і потужним, у цьому сенсі закликаю і я президента дати можливість уряду управляти.

І спікер Сенату Келін Попеску Терічану сказав, що його розчарував виступ президента: Я очікував, що в цей момент напруженості, в цей кризовий момент, президент, з мудрістю, яку повинні показувати всі політичні лідери, знайде шлях до діалогу, бо цей інтерес бере гору навіть над партійними інтересами.

Опозиційні Націонал-ліберальна партія та Союз Рятуйте Румунію привітали виступ президента, якого вважають співзвучним з очікуваннями мільйонів румунів, у той час як Партія Народний рух, колишнього глави держави Траяна Бесеску, закликала до діалогу між усіма політичними силами. На вулиці протести тривають – як чисельніші та сильніші антиурядові, так і ті проти президента – а вони є доказом живої демократії, що привітав сам президент у своїй промові в законодавчому органі.

Виборчого року без популізму, турботи про проблеми громадян і співпраці з іншими гілками влади – бажає у внутрішньому плані президент Клаус Йоганніс, у наступний період, від парламенту. Ніхто не заперечує законне бажання партій виграти голоси. З огляду на те, що будь-які відхилення можуть послабити демократію і румунську економіку в 2016 році – рік місцевих і парламентських виборів – політики мають шанс зробити речі по-іншому сказав президент Йоганніс.

Змагання за голоси не повинно виключати заклопотаність для довгострокових проектів, передвиборча лихоманка не повинна зупинити змістовні дебати, а дивовижні теми не повинні усувати з громадського порядку денного основні теми, що становлять інтерес для життя румунів. Завершення політичного мандату може, отже, означати більше уваги, відповідальності і заклопотаності послухати чого хочуть громадяни. У своєму виступі, в понеділок, у парламенті Клаус Йоганніс зазначив: Я вам пропоную, щоб цей виборчий рік не був популістським, ані втраченим щодо великих тем, що становлять суспільний інтерес, ані роком ризикованих заходів.

Виходячи з цих міркувань, основними проблемами 2016 року є відновлення довіри до політики, належне функціонування демократичних інститутів, продовження зусиль у тих областях, де Румунія домоглася прогресу і поваги зовнішніх партнерів і створення основ, на яких будуватиметься у 2017 році, незалежно від того, хто перебуватиме при владі. Президент Клаус Йоганніс зберігає свої зобов’язання щодо зміцнення правової держави, незалежності судової системи та боротьби з корупцією.

У цьому контексті, він незадоволений тим, що парламент й надалі блокує запити правосуддя: Я неприємно вражений тим, що в деяких випадках, ще не зрозуміло, що депутатська недоторканність не повинна використовуватися для блокування запитів правосуддя. Таким чином, у відповідь на запити правосуддя, після кількох кроків вперед, слідує крок назад, що знов-таки ставить під сумнів довіру до парламенту і бажання коректних відносин з правосуддям.

Глава держави попереджає, що він не буде стоять осторонь при призначенні нових керівників Національної антикорупційної дирекції і Верховного суду, і сподівається, що у цій області буде серйозне змагання без політичної участі. У зовнішньому плані, однією з цілей Румунії на саміті НАТО у Варшаві буде підтвердження великого інтересу Альянсу для Чорноморського регіону. Румунія повинна брати, однак, не тільки активну участь у виявленні рішень щодо криз з якими стикається в даний час ЄС, а й щодо зміцнення прихильності і довіри до європейського проекту.