Tag: витрати

  • ЄС – збільшення витрат на оборону

    ЄС – збільшення витрат на оборону

    На тлі триваючої війни у безпосередній близькості та приходу до Білого дому нового лідера, якого одні називають непередбачуваним, інші – таким, що вміє домовлятись, а більшість – і тим, і другим, Європейський Союз не може дозволити собі розкіш ставити питання оборони і спільної безпеки на останнє місце в порядку денному. У  понеділок лідери ЄС зібралися в Брюсселі на неформальну зустріч, присвячену саме цьому питанню. Вони наполягали не лише на збільшенні оборонних бюджетів країн-членів, але й на фінансуванні спільних проєктів з фондів ЄС.

    Фінансування і співпраця на рівні ЄС могли б допомогти компенсувати бюджетні обмеження, які наразі заважають деяким країнам-членам витрачати більше коштів на оборону. Таким чином можна було б усунути відмінності у виробництві оборонної промисловості, щоб те, що виробляється в Європейському Союзі, тобто обладнання і боєприпаси, могло використовуватися в усіх країнах-членах.

    На зустрічі в Брюсселі президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що в усіх цих дебатах дуже важливо не випускати з поля зору членство в НАТО багатьох країн-членів ЄС. Румунія, за його словами, не сприймає ідею окремої європейської оборони або оборони паралельно з тим, що ми робимо в НАТО, тому що це не може функціонувати. Оборонна співпраця ЄС не повинна перекривати роль НАТО, яка, на думку більшості лідерів ЄС, є головним гравцем у трансатлантичній безпеці.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що якими б не були рішення, європейська оборонна промисловість повинна зростати, а головним рішенням є збільшення бюджетів. “Зараз ми оцінюємо прогалини, які маємо в європейській обороні, дивимося, де знаходимося і куди ми повинні рухатися і виходячи з цього ставитимемо перед собою нові цілі. Ми також вирішимо, скільки союзники повинні витрачати на оборону, але це буде набагато більше, ніж 2% ВВП”, – сказав Марк Рютте.

    Що стосується закупівель, то президент Франції Еммануель Макрон був єдиним лідером, який говорив про ексклюзивні або пріоритетні закупівлі в Європейському Союзі. Це позиція, яка в майбутньому виключить значну частину американських постачальників, а отже, і небажання держав-членів, які не хочуть напружувати відносини зі Сполученими Штатами, особливо в умовах нинішньої глобальної нестабільності, – зазначає наш кореспондент у Брюсселі. Сполучені Штати є союзником НАТО і до цього часу брали на себе більшу частину тягаря з оснащення Альянсу.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що європейські союзники повинні дедалі більше брати на себе цей тягар, не лише в плані витрат на НАТО, але і в плані допомоги Україні. На зустрічі з румунськими ЗМІ президент Клаус Йоганніс нагадав, що, незважаючи на високий рівень дефіциту, минулого року Румунія мала значне економічне зростання і саме на цьому тлі оборонний бюджет був збільшений до 2,5% ВВП, що є прикладом серед країн ЄС.

  • Від бюджетного дефіциту до європейської мінімальної зарплати

    Від бюджетного дефіциту до європейської мінімальної зарплати

    Міжнародний валютний фонд переглянув оцінки щодо зростання економіки Румунії в цьому році з 2,8%, як прогнозувалося в квітні, до 1,9% в останньому звіті, опублікованому світовою фінансовою установою. Очікується, що середньорічна інфляція досягне 5,3% на кінець 2024 року і 3,6% в наступному році, а безробіття залишиться на рівні 5,6%, а в 2025 році знизиться до 5,4%. Дефіцит поточного рахунку оцінюється на рівні 7,5% ВВП цього року і 7% наступного року.


    Майже одночасно з прогнозами МВФ Європейське статистичне бюро (Євростат) опублікувало дані, згідно з якими дефіцит державного бюджету в Європейському Союзі збільшився з 3,2% ВВП у 2022 році до 3,5% у 2023 році, а найвищий рівень був зафіксований минулого року в Італія (мінус 7,2%), Угорщина (мінус 6,7%) та Румунія (мінус 6,5%). У випадку Румунії, дані Євростату показують, що дефіцит державного бюджету збільшився з понад 88 млрд леїв у 2022 році до майже 105 млрд леїв минулого року (1 євро = приблизно 5 леїв).


    Це на тлі того, що державні витрати скоротилися з 40,4% валового внутрішнього продукту в 2022 році до 40,3% в минулому році, а доходи впали з 34% до 33,7%. Раніше міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило хороший рейтинг державного боргу Румунії та стабільний прогноз. Однак агентство попередило, що рейтинг Румунії може бути знижений, якщо дефіцит продовжить перевищувати прогнози і якщо збережуться інші дисбаланси, такі як висока інфляція або дефіцит поточного рахунку – різниця між високим імпортом і низьким експортом.

    Standard & Poor’s також прогнозує, що поточні передвиборчі витрати, які супроводжуються підвищенням пенсій та зарплат у державному секторі, призведуть до збільшення дефіциту бюджету Румунії до 7,3% цього року. Оскільки макроекономічна статистика мало вражає багатьох румунів, які все ще залишаються бідними і бачать, як їхня купівельна спроможність різко знизилася через галопуючу інфляцію в останні роки, політики вирішили запропонувати їм втішну міру.

    Трохи більше ніж за місяць до президентських і парламентських виборів Палата депутатів у Бухаресті прийняла, як орган, що приймає рішення, проєкт закону про адекватну мінімальну заробітну плату. Закон транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники. Мінімальна заробітна плата брутто буде встановлена на рівні від 47 до 52 відсотків середньої заробітної плати в економіці.

  • Підтримка реструктуризації компанії Таром

    Підтримка реструктуризації компанії Таром

    Європейська комісія (ЄК) схвалила надання румунському національному авіаперевізнику TAROM державної допомоги у розмірі близько 95 мільйонів євро на реструктуризацію. За словами виконавчого органу ЄС, субсидії дозволять компанії відновити свою довгострокову життєздатність. Однак, за словами брюссельських офіційних осіб, щоб обмежити можливі спотворення конкуренції, спричинені державною підтримкою, TAROM значно скоротить кількість маршрутів і літаків.

    Заходи, передбачені планом реструктуризації, передбачають списання боргу на суму понад 49 млн євро, що відповідає сумі рятувальної допомоги, схваленої ЄК у лютому 2020 року, та вливання капіталу в розмірі майже 46 млн євро. ТАРОМ також має власний внесок у розмірі понад 77 млн євро, кошти від продажу літаків та фінансового лізингу, укладеного на ринкових умовах.

    Єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян заявила, що схвалення допомоги є чистим свідоцтвом здоров’я для компанії і благом для пошуку інвесторів для румунського національного перевізника. За словами єврокомісара, такий план реструктуризації має певні критерії, які повинні бути виконані, а ЄК вважає, що він є «дуже обґрунтованим» і компанія може знову стати прибутковою в майбутньому.

    Що стосується можливої реструктуризації персоналу TAROM, Адіна Велян сказала, що виконавча влада ЄС не вказувала на це. Міністр транспорту Сорін Гріндяну заявив, що допомога, схвалена Європейською комісією, допоможе запобігти банкрутству TAROM. Він підтвердив бажання румунської влади врятувати компанію, яка вже кілька років стикається з фінансовими труднощами.

     

    Це дуже важливий крок для TAROM, однієї з провідних компаній Румунії, яка розпочне масштабний процес реструктуризації та реорганізації, а допомога, яку схвалила ЄК, демонструє хорошу траєкторію, на якій зараз перебуває компанія, підкреслили її представники.

     

    План відновлення зосереджений на кількох основних напрямках: оновлення авіапарку; підвищення комерційної ефективності шляхом оптимізації маршрутів польотів та адаптації комерційної політики; підвищення організаційної ефективності шляхом реорганізації процесів, реконфігурації діяльності з технічного обслуговування літаків, оцифрування компанії та реструктуризації допоміжних функцій. Це дозволить модернізувати послуги, що надаються, та застосувати клієнтоорієнтований підхід, орієнтований на отримання сталого додаткового доходу. Водночас, метою є оптимізація витрат за рахунок покращення використання ресурсів.

    Румунська національна авіатранспортна компанія TAROM була заснована в 1954 році і працює під керівництвом Міністерства транспорту, а з 2010 року є членом альянсу SkyTeam. Вона володіє флотом з 18 літаків і має в своєму портфоліо 70 напрямків, які обслуговуються власними літаками або партнерами.

  • Уряд та скорочення державних витрат

    Уряд та скорочення державних витрат

    Румунський уряд вирішив взяти на себе відповідальність у парламенті за пакет законів щодо реформування державного апарату, заходів фіскальної рівноваги та боротьби з ухиленням від сплати податків.



    Марнотратство державних коштів, несплата та ухилення від сплати податків заважають розвитку країни, стверджує прем’єр-міністр Марчел Чолаку: Я покладу свій мандат на стіл у парламенті для проведення реформ і забезпечення соціальної справедливості. Румуни повинні побачити, хто дійсно хоче реформувати і рухати країну вперед, а хто виступає проти і бореться за привілеї та великі статки. Я вірю, що це правильний шлях і я буду йти вперед з усією рішучістю.



    Перебуваючи в процедурі надмірного дефіциту з 2019 року і після того, як дані показали, що бюджетна ситуація після перших місяців цього року є гіршою, ніж очікував уряд, Румунія має вжити термінових заходів з коригування, в тому числі для того, щоб уникнути втрати європейських коштів.



    А процедура взяття відповідальності в парламенті означає, що податкові заходи будуть ухвалені без жодних дебатів, тобто набагато швидше. Уряд підготував понад 50 заходів зі скорочення витрат у бюджетній системі і, за словами прем’єр-міністра, це перша справжня подібна реформа. Заходи включають скорочення 200 000 вакансій у бюджетному секторі, зменшення кількості державних службовців та керівних посад, злиття установ, децентралізацію ряду послуг та пріоритезацію національних інвестиційних програм, а також обмеження премій або скасування відпочинкових ваучерів для працівників бюджетної системи, заробітна плата яких перевищує певний рівень.



    Усі ці заходи спрямовані на скорочення державних витрат. Постанова про скорочення бюджетних витрат також призведе до різкого скорочення зарплат працівників, попереджають профспілки, які стверджують, що закон фактично є пакетом жорсткої економії. Представники профспілкової конфедерації Картель Альфа, наприклад, стверджують, що не може бути рішенням урізання засобів для існування працівників, тобто оподаткування харчових купонів або надбавок, навпаки рішення полягає в значному скороченні перевантаженого центрального урядового апарату або навіть в скороченні державних субсидій для політичних партій.



    У супроводі ще кількох міністрів прем’єр-міністр наступного тижня вирушить до Брюсселя, щоб обговорити з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн зміну цільового показника дефіциту бюджету до 4,4% ВВП в 2023 році. Очікується, що переговори також стосуватимуться і фіскального пакету.



    Натомість, опозиційний Союз «За порятунок Румунії» вже оголосив, що внесе у парламент резолюцію про недовіру коаліційному уряду, що складається з Націонал-ліберальної та Соціал-демократичної партій. Задля реалізації своєї мети представники Союзу «За порятунок Румунії» висловили готовність до співпраці з усіма політичними силами в парламенті, окрім популістського, ультранаціоналістичного Альянсу за обєднання румунів. Альянс за обєднання румунів в свою чергу планує оголосити вотум недовіри уряду, щоб заблокувати закони, які, за словами лідерів цієї партії підштовхнуть румунські компанії до банкрутства.

  • Румуни змінюють свою фінансову поведінку

    Румуни змінюють свою фінансову поведінку


    Як
    і всюди в світі, в Румунії ціни продовжують
    зростати.
    Згідно з інформацією, опублікованою
    Національним інститутом статистики, у
    серпні річний рівень інфляції перевищив
    15%. Минулого місяця найбільше подорожчали
    продукти харчування – понад 1,8%. Послуги
    подорожчали в середньому майже на 0,4%.
    Суттєве зростання цін порівняно з липнем
    зафіксовано у авіатранспорті – майже
    на 24%, цукор
    подорожчав на
    приблизно 10%, вершкове
    масло
    – на
    понад
    6,8%, молоко
    – на
    понад
    5%.

    Дуже
    незначне зниження зафіксовано в тарифах
    на автомобільний транспорт і телефонний
    зв’язок. Порівняно з серпнем минулого
    року найбільше зросли ціни на природний
    газ – на 70%, картоплю – на понад 54% та
    харчову олію – приблизно на 50%, також
    подорожчали на
    понад 30% авіаперевезення,
    паливо, хлібобулочні вироби та цукор.
    Усе це різко впливає на купівельну
    спроможність румунів, які мають найнижчі
    зарплати та пенсії в Європейському
    Союзі та панікують, на
    додаток,
    через
    наближення зими, що завжди означає вищі
    рахунки за опалення, електроенергію та
    газ. Так що майже половина з них обмежили
    свої витрати, а частка тих, хто звикнув заощаджувати,
    значно зросла порівняно з минулим роком.

    Практично
    люди адаптували свою фінансову поведінку
    в контексті прискореного зростання
    інфляції, цін загалом і, особливо, тарифів
    на комунальні послуги в останні місяці,
    – свідчить дослідження Гроші мають
    значення – Money matters -, проведене влітку
    фінансовою австрійською
    групою Erste в країнах Центральної та
    Східної Європи. Згідно з дослідженням,
    понад три чверті опитаних румунів
    заощаджують
    на можливі надзвичайні ситуації та
    непередбачені витрати, тоді як 74%
    заощаджують, щоб мати запас грошей для
    себе чи своєї родини, обидві категорії
    зросли на вісім процентних пунктів
    порівняно з минулим роком.

    Крім
    того, кожен четвертий румун відкладає
    на
    бік гроші,
    бажаючи інвестувати в освіту та професійну
    підготовку, порівняно з лише 16 відсотками
    минулого року. Результати
    дослідження також підкреслюють той
    факт, що 64% румунів заявляють, що вони
    постраждали від інфляції, а 38% вважають,
    що їхнє фінансове становище погіршилося
    за останній рік, їх
    частка будучи вдвічі
    більшою,
    ніж у 2019 році. Румуни в середньому
    заощаджують 351 лей (еквівалент близько
    70 євро) на місяць, що на 42 леї більше, ніж
    у 2021 році, і лише третина відкладає гроші
    на старість, також показує аналіз. 61%
    респондентів вважають, що фінансова
    освіта – це обов’язок школи та інших
    навчальних закладів, 56% вважають, що це
    обов’язок батьків і родини, а 45% – банків
    та інших фінансових установ.

  • 2,5% ВВП на оборону

    2,5% ВВП на оборону

    Погіршення безпекової ситуації у
    Східній Європі після російського вторгнення в Україну спричинило декілька країн
    переглянути свої оборонні можливості. Серед них Румунія, яка хоче збільшити
    свій оборонний бюджет з 2% до 2,5% від ВВП.

    Цей захід може бути винесений на обговорення в Парламенті Румунії цього тижня. Спікер Сенату Флорін Кицу написав на своїй
    сторінці у соцмережі, що це забезпечить дотримання цього бюджету всіма майбутніми урядами. Про збільшення витрат на оборону заявив президент Клаус Йоганніс
    на засіданні Верховної
    ради оборони країни (ВРОК).
    Він зазначив, що в нинішньому
    контексті безпеки Румунії необхідні нові консолідовані дії щонайменше у двох
    вимірах: підвищення обороноздатності Румунської держави та досягнення
    енергетичної незалежності Румунії, головним чином шляхом розвитку цивільної
    відновлюваної та атомної енергетики.
    «Важливо забезпечити кращі умови для
    оснащення наших збройних сил,
    щоб краще підготувалися та ефективніше реагували
    на оперативні потреби Румунської армії та на нинішні й майбутні виклики безпеці»,
    – відмітив глава румунської держави.


    Міністр оборони Васіле Динку
    зазначив, що підвищення обороноздатності Румунії є комплексною метою в середньо- та довгостроковій перспективі. Армія має стратегічний
    документ, а саме «амбітну програму оснащення, спрямовану на закупівлю найсучасніших військових технологій та забезпечення вищої підготовки людських ресурсів, підготовку території та населення до оборони Батьківщини.»
    2,5% від ВВП допоможуть досягти цієї мети швидше, ніж планувалося до 2040
    року, – відмітив Васіле Динку. Він зазначив, що Румунія захищає частину східного флангу і, таким чином, є частиною плану НАТО щодо модернізації своєї колективної оборони.
    Ті, хто кажуть, що немає потреби в обороні, що ми повинні стати нейтральними, помиляються,
    і найкращим свідченням цього є небажаний нинішній трагічний приклад України, – зазначив міністр оборони Васіле Динку.


    Цього тижня очікується, що Парламент Румунії отримає пакет законів про національну безпеку, який, має бути прийнятий в терміновому порядку. Директор Румунської служби
    інформації Едуард Хелльвіг наголосив на
    необхідності швидкого прийняття законопроєктів про систему національної
    оборони та безпеки, щоб створити та вдосконалити чіткі механізми,
    необхідні для управління можливою ​​кризою. Не в останню чергу, парламентарії також розглядають внесення змін до закону про офшори для
    розблокування низку важливих енергетичних проєктів.

  • Туризм і відпочинок у Румунії

    Туризм і відпочинок у Румунії

    Минуло вже два роки від коли румунський
    туризм працює з перервами, і зусилля щодо відновлення цієї індустрії марні, в контексті обмежувальних протипандемічних заходів. Обмеження щодо виїзду чи в’їзду в країну, карантин після прибуття або
    повернення додому, запровадження «зелених сертифікатів» та пільги, надані тільки
    вакцинованим особам, або постійна зміна списку країн стосовно рівня епіднебезпеки викликали хвилю
    скасування туристичних подорожей, повернення коштів та судові розгляди.

    Через протипандемічні обмеження румуни віддали перевагу туризму в країні. Але в
    2021 році відпочинкові купони були скасовані, хоча вони значною мірою забезпечують виживання та розвиток туристичної галузі,
    яка за останні 18 місяців втратила понад 30% робочої сили. Навіть у цих умовах, минулого року
    надходження з туристичних подорожей
    зросли порівняно з першим роком
    пандемії, хоча не досягли рівня 2019 року. На Великдень та 1 травня кількість розміщених туристів
    у готелях та пансіонах Румунії
    вдвічі зросла порівняно зі звичайним роком. Румуни обрали туристичні напрямки
    по всій країні,
    особливо сільські пансіонати, гірські та бальнеологічні курорти, а також дельту Дунаю. Найбільшим попитом у літньому сезоні користувалось узбережжя Чорного моря.

    За даними Національної асоціації туристичних агентств, румунські туристи
    витратили на Новий рік 45 мільйонів євро на іноземні напрямки і 30
    мільйонів євро на внутрішні. «Новий рік не порівнюється з останнім звичайним новорічним
    святом у 2020 році, але були
    зареєстровані значні надходження порівняно
    з 2021 роком», – сказав речник Національної
    асоціації туристичних агентств Траян
    Бадулеску. За його словами, відразу ж після оголошенням про пом’якшення антиковідних обмежень, 7 грудня
    бронювання на Новий рік в країні зросли на 30%. За кордоном улюбленими напрямками румунів були Єгипет,
    Дубай, Занзібар, Домініканська Республіка, Мальдіви, Шрі-Ланка, Кенія, Мексика
    та Коста-Ріка. Було помітне бажання румунів подорожувати
    до країн, в яких менше обмежень, зокрема до тих, які
    належать до так званої «зеленої зони». Саме тому західноєвропейські
    країни користувалися меншим
    попитом, ніж раніше.

    Для 2022 року нова коаліція, створена з Націонал-ліберальної партії,
    Соціал-демократичної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, яка перебрала
    владу наприкінці минулого року, вирішила знову надавати відпочинкові купони, роботодавці, об’єднані в Союз заради туризму навіть рекомендували врегулювати надання відпочинкових купонів на період до мінімум 5
    років. Цими днями Румунська асоціація спа-центрів та бальнеологічних
    курортів запропонувала уряду надати медичні купони для оздоровлення на 34 курортах
    по всій країні. За словами голови асоціації Георге Пачу було б дуже важливо, щоб оздоровлення, необхідне в умовах нинішньої пандемії коронавірусу, проводилося на бальнеологічних курортах, а румуни використовували національні ресурси оздоровлення як
    наприклад термальні води та лікувальний намул, які вже
    відомі за кордоном.

  • Уряд бере витрати під жорсткий контроль

    Уряд бере витрати під жорсткий контроль


    Передбачувана багатьма оглядачами, бухгалтерська строгість нового
    прем’єр-міністра, колишнього міністра фінансів, ліберала Флоріна Кицу, підтверджується
    заходами, схваленими менш ніж за тиждень після його призначення. Кабінет
    міністрів у середу прийняв термінову постанову, яка передбачає замороження в
    наступному році зарплат державних службовців на нинішньому рівні. Бонуси, компенсації,
    преміальні та надбавки також будуть заморожені на рівні грудня. Рішення
    стосується працівників центральних та місцевих органів державної влади, в тому
    числі чільних державних посадовців.

    Постанова також передбачає, що виплата так
    званих спеціальних пенсій для мерів, що не дотримується принципу внесків, відкладається
    ще на рік. Уряд прийняв ці рішення, щоб втримати витрати під жорстким контролем
    і збільшити інвестиції, пояснив прем’єр-міністр Кицу. Він поставив мету не
    перевищувати у 2021 році поріг бюджетного дефіциту в 7% ВВП, а прийнята термінова
    постанова дозволить заощадити держбюджету майже 18 мільярдів леїв (еквівалент
    понад трьох з половиною мільярдів євро). Нормативно-правовий акт також
    передбачає заходи з підтримки компаній у галузі ГoРeКa та продовжує виплату
    технічне безробіття та підтримку
    роботодавців шляхом повернення їм 41,5% від валової зарплати працівників з
    метою збереження їхніх робочих місць.


    Іншою терміновою
    постановою уряд продовжив на три місяці період, протягом якого позичальники,
    які потерпають від наслідків пандемії COVID-19, можуть звертатися до банку з
    проханням відстрочити погашення кредиту на дев’ять місяців.




    Голова
    Національної ради опозиційної Соціал-демократичної партії Васіле Динку заявляє,
    що команда Кицу здійснює «асоціальне» управління країни. Він каже, що всі
    запевнення, які нинішні урядові партії дали румунам під час передвиборчої
    кампанії, згідно з якими населення не потерпатиме додатково від цієї кризі,
    були лише пустими словами. Незалежно від політичних ігор, профспілки працівників
    у галузі охорони здоров’я заявили уряду, що замороження заробітної плати впливає
    саме на працівників, які перебувають на передовій боротьби з пандемією.




    Працівники
    Міністерства внутрішніх справ також незадоволені замороженням їхніх доходів, а представники профспілки вже надіслали
    письмовий протест міністру Лучану Боде. Судові секретарі, в свою чергу,
    оголосили протести як перед будівлею Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті,
    так і перед багатьма префектурами в регіонах.




    Роздратування
    в суспільстві посилюється нещодавньою заявою Постійного виборчого органу про
    те, що політичні партії вимагатимуть відшкодування витрат, здійснених на
    цьогорічних парламентських виборах, у розмірі близько 167 мільйонів леїв (понад
    30 мільйонів євро), що перевищує майже учетверо витрати на парламентських
    виборів 2016 року. На
    виборах що пройшли цього місяці у Румунії третина електорату не прийшла на
    виборчі дільниці. За опитуванням лише 9% румунів довіряють політичним партіям,
    що робить легітимність партій все більш сумнівною.

  • Держбюджет змінено утретє за рік

    Держбюджет змінено утретє за рік






    У понеділок Уряд Румунії прийняв зміни до Державного бюджету на поточний
    рік, необхідні, за словами прем’єр-міністра Людовіка Орбана, для покриття
    витрат, спричинених пандемією COVID-19, для
    виплати пенсій та збалансування місцевих бюджетів. Все більше викликів і
    витрат виникає, – пояснив прем’єр-міністр, в умовах, в яких пандемія, а також
    низка законодавчих ініціатив спричиняють зростання соціальних витрат.




    На відміну від літнього прогнозу, до кінця року дефіцит досягне 9,1% ВВП, а
    падіння економіки становитиме 4,2%. Ці останні зміни, прийняті в цьому році урядом,
    доводить бюджетний дефіцит до понад 96 млрд леїв (понад 19,5 млрд євро).
    Додаткові гроші будуть виділені Міністерству праці на виплату пенсій, технічне
    безробіття та гнучкий графік роботи. Міністерство охорони здоров’я також
    отримає більше грошей на боротьбу з COVID-19. З майже одного мільярду леїв (близько 200
    мільйонів євро) будуть виділені кошти на виплату надбавок за коронавірусний ризик для працівників швидкої допомоги, які
    не були включені до попереднього нормативно-правового акту, що передбачав доплати лікарям, які знаходяться на
    «передовій» боротьби з новим коронавірусом.




    Крім того, міністр фінансів Флорін Кицу заявив, що внесок Румунії до
    європейських фондів щодо виробництва вакцини проти SARS-CoV-2 був
    збільшений. Також додаткові гроші будуть виділені для підтримання інвестицій.
    Флорін Кицу зазначив, що ці поправки до держбюджету забезпечують продовження
    інвестицій, що досягнуть 55 млрд леїв (близько 11 млрд євро), значно більше порівняно
    з початковими бюджетними розрахунками. Освіта та сільське господарство також
    отримали додаткові кошти при останньому перерозподілі бюджетних коштів цього
    року.




    Міністерство сільського господарства отримає додаткові гроші для виплати
    компенсацій фермерам, які постраждали від посухи. У свою чергу, від
    Міністерства фінансів та Міністерства внутрішніх справ було урізано частину
    виділених раніше коштів. Найбільше коштів, однак, віднімуть від Міністерства
    оборони – близько 2 мільярдів леїв (приблизно 400 мільйонів євро). Інші установи,
    бюджет яких буде скорочений – це Адміністрація Президента та Палата депутатів.




    З іншого боку, Фіскальна рада прогнозує, що бюджетний дефіцит на цей рік
    складе близько 9,8% ВВП, що на 0,7 процентного пункту вище оцінки Міністерства
    фінансів. Щодо третього коригування державного бюджету Фіскальна рада вважає,
    що становище державних фінансів в кінці цього року має важливе значення,
    оскільки воно є відправною точкою для складання бюджету на 2021 рік. Фіскальна
    рада рекомендує реструктуризацію як видатків, так і бюджетних доходів, серед іншого, шляхом
    розширення бази оподаткування, поліпшення збору податків та кращого освоєння коштів
    з європейських фондів.

  • Сімейні витрати під час пандемії

    Сімейні витрати під час пандемії


    За даними
    дослідження «Життєвий рівень населення Румунії», проведеного Національним
    інститутом статистики у 2019 році, майже у кожному третьому
    домогосподарстві виникали труднощі щодо покриття поточних витрат. Минуло року 34%
    домогосподарств мали труднощі або великі труднощі з покриттям
    поточних прожиткових витрат. А якщо врахувати й ті домогосподарства, котрі
    мають певні труднощі з покриттям щоденних витрат, то загальнонаціональний
    показник сягає 73%
    від загальної кількості домогосподарств, – зазначає Національний інститут
    статистики.


    У 2020 році ситуація ще
    більше погіршилася, особливо у сільському середовищі, на яке вплинув надзвичайний
    стан та обмеження на пересування
    через пандемію.
    Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного нещодавно неурядовою організацією World
    Vision Romania, яка протягом багатьох років допомагає людям, які проживають у селах.
    Оана Шербан, речник згаданої вище організації детально розповідає
    про цю ситуацію: «У бідних сільських середовищах люди не мають місця праці, як у нас у місті.
    Здебільшого вони працюють поденниками, тоді коли знаходять роботу, а інші залишаються вдома і
    покладаються виключно на грошову
    допомогу для дітей. Отож,
    ми провели окреме дослідження
    наприкінці весни, і те, що ми виявили, нас зовсім не здивувало. Понад 60%
    батьків не працювали, а понад 40% респондентів взагалі не змогли забезпечити
    або лише частково встигли забезпечити своїх дітей продуктами харчування, ліками
    та засобами гігієни. Практично майже кожен
    п’ятий респондент зазначив, що його доходи скоротилися через те, що втратив
    місце праці, або що став
    технічно безробітним або вже не зміг більше працювати поденником
    . Саме тому понад 40% батьків були змушені скоротити поточні витрати під час обмежувальних заходів через пандемію коронавірусу. 26% тих, хто скоротив свої
    витрати, сказали, що втратили місце
    праці та
    джерела доходу. Тому пандемія зокрема у селах мала значні наслідки.»


    За даними Національного
    інституту статистики, 48% домогосподарств, які минулого року мали труднощі та великі труднощі з покриттям поточних витрат, були очолені фермерами.
    А
    коли йдеться про оцінку власних потреб та витрат, 5% сільських домогосподарств вважали, що їм потрібно до 1.000 леїв (205 євро) для поточних щомісячних
    витрат, в той час понад 86% міським домогосподарствам необхідні були понад 2.000 леїв на місяць (410 євро). На думку
    експертів Національного інституту статистики, грошова оцінка потреб домогосподарств демонструє
    велику різницю між умовами життя у сільських та міських домогосподарствах. Таким чином, ми можемо стверджувати, що там, де умови життя є поганими, люди мають невеликі потреби або прагнення, усвідомлюючи той факт, що їм важко здобути чогось, – зазначила Оана Щербан: Я дізналася, розмовляючи з дітьми,
    що вони не дуже скаржаться, але причина, через яку вони не скаржаться,
    походить від звички не бути претензійними. Вони задовольняються дуже мало, тому
    що так їх навчило життя. І це дуже сумно.


    Для учнів сільського середовища, як і для міських учнів другий семестр 2019-2020 навчального року проходив в режимі онлайн. Принаймні так мало бути. Але в дійсності, ситуація склалась по-іншому, – виявило дослідження, проведене
    World Vision Romania. Оана Шербан: Близько 40% сільських учнів не брали
    участі в онлайн-уроках. Лише 64% викладачів провели уроки за допомогою мережі Інтернет, а
    решта надсилали уроки за допомогою SMS, Whatsapp або Messenger, або просто,
    вони ходили від хати до хати і роздавали кілька аркушів.
    Понад 55% батьків не мають мобільних пристроїв для кожного учня в сім’ї. У
    багатьох домогосподарствах є більше дітей. Їх може бути навіть три-чотири,
    і там, діти
    сиділи в черзі, щоб отримати доступ до телефону до онлайн-курсів. Отже, було дуже важко забезпечити наступність, а це дуже серйозна річ, коли мова йде про освіту. Ось
    чому легко подумати покидати школу. 8% респондентів сказали, що вони не мають
    жодного пристрою для Інтернет-школи, лише 20% сказали нам, що їхні діти
    дивилися телепередачі, організовані Міністерством освіти, деякі з них просто не мають телевізора.



    До всього цього додаються
    інші дані, які ставлять під сумнів розвиток нового навчального року,
    розпочатого 14 вересня в обмежувальних умовах, які припускають й онлайн-навчання. Отже, після переговорів із 62 керівниками сільських шкіл експерти
    Фонду World Vision дійшли таких висновків: кожна четверта школа не підключена до Інтернету, 9 з 10 шкіл не мають ноутбука, робочого столу чи
    планшетів для дистанційного навчання, та 12% директорів вважають, що ризик неграмотності зросте внаслідок кризи COVID-19.

  • Більше грошей місцевим громадам

    Більше грошей місцевим громадам

    В останній момент
    тимчасовий уряд СДП у Бухаресті- відправлений у
    відставку минулого тижня
    через висловлення йому недовіри – ухвалив рішення про перерозподіл 1,4 мільярда леїв
    (близько 300 мільйонів євро) для забезпечення фінансових
    потреб до кінця року
    територіально-
    адміністративних одиниць. Йдеться про розподіл сільрадам
    та меріям грошей, затриманих
    із податку на додану
    вартість. Майже 1600 населених пунктів отримають фінансування. Однак сума недостатня для всіх потреб мерій. За словами представників місцевого
    самоурядування та обгрунтування
    урядового рішення, цієї осені для закриття місцевих бюджетів
    було потрібно 8,5 мільярдів леїв, з яких 4,7 мільярда леїв
    (приблизно 990 мільйонів євро) – витрати на діяльність
    та 3, 8 млрд. леїв (близько 800 млн. євро) витрат на розвиток.




    Відправлений у
    відставку міністр
    фінансів Єуджен Теодоровіч запевнив, що розподіл грошей буде здійснюватися справедливо,
    відповідно до потреб, а не за політичними критеріями. Він пояснив, що остаточна
    форма цього урядового рішення також враховувала виконання бюджету у вересні для
    кожної місцевої громади. Єуджен Теодоровіч: «У цьому розподілі коштів пріоритет надається забезпеченню витрат на
    функціонування, таких
    як: витрати на персонал, включаючи права особистих помічників та осіб з важкими
    вадами та щомісячні зарплати людям з
    вадами.. Ще одна сфера
    пов’язана з товарами та послугами для утримання навчальних закладів, а також,
    що стосуються системи захисту дітей та громадських центрів для дорослих з
    обмеженими можливостями, на рівні
    повітів, інших видів
    невідкладних витрат, необхідних у 2019 році та чий платіж не можна відкласти.


    Також було запропоновано перерозподілити
    23 мільйони леїв селищам, щоб забезпечити їх діяльність принаймні три місяці. Єуджен Теодоровіч уточнив, що ці гроші
    будуть надані, незалежно від того, місцеві органи вимагали цю суму чи ні від Міністерстві фінансів. На його думку, цього
    року виділено багато коштів для місцевих громад, і Румунія може не перебільшити 3% дефіцит від ВВП в кінці року. Уряд також схвалив виділення з Резервного фонду
    необхідних коштів для опалення в зимовий період для багатьох населених пунктів Румунії, в тому числі в столиці, яка отримає
    100 мільйонів леїв. Що стосується Національної програми місцевого розвитку, то
    ситуація буде доопрацьована на наступному засіданні уряду, так що всі рахунки-фактури, які місцеві громади подають до
    Міністерства розвитку, будуть виплачені, заявив також Єуджен Теодоровіч.



  • Статистика матеріального стану домогосподарств

    Статистика матеріального стану домогосподарств








    «Дослідження якості життя» здійснене Національним
    інститутом статистики Румунії в минулому році, показує, що майже кожне третє домогосподарство
    – 37,6% – має труднощі або великі труднощі з покриттям поточних прожиткових витрат.
    А якщо врахувати й ті домогосподарства, котрі мають певні труднощі з покриттям
    щоденних витрат, то загальнонаціональний показник сягає 80% від загальної
    кількості домогосподарств, – зазначає Національний інститут статистики.

    З
    іншого боку, кожне п’яте домогосподарством не має особливих проблем і легко
    покриває поточні витрати. Водночас з найбільшими бюджетними труднощами
    стикаються домогосподарства, очолені жінками – 47,4% або людьми віком понад 65
    років – 44,7%, а також домогосподарства, що складаються з двох дорослих
    із трьома і більше дітьми – 57,1%. У подібній ситуації знаходяться й 59,9%
    домогосподарств, голова яких є безробітним та 52,6% тих, які очолені аграрієм.




    Однак з точки зору можливості сплатити головних поточних
    витрат, таких як утримання житла, платежі за кредитом, оплата комунальних
    послуг, менше третини домогосподарств мають тривалу заборгованість, викликану головним
    чином незадовільним фінансовим становищем. З платежів, минулого року найбільша
    прострочена заборгованість була зафіксована за використану електроенергію, комунальні
    послуги та абонплату за телефон. З точки зору професійного статусу голови
    домогосподарства, спостерігається, що домогосподарства на чолі з безробітним
    перебувають у найскрутнішому становищі, їх частка серед тих, хто не зміг
    своєчасно сплатити заборгованість, становить 59,5% та є найбільшою порівняно з
    іншими категоріями домогосподарств.




    З дослідження Національного інституту статистики випливає, що явище
    заборгованості також є більш поширеним серед багатодітних домогосподарств й особливо серед
    тих, що складаються з двох дорослих та трьох і більше дітей або з одного батька,
    який має на утриманні щонайменше одну дитину. Оцінка домогосподарствами
    мінімального рівня доходу, який би дозволив їм покривати поточні витрати,
    безпосередньо пов’язана з гостротою проблем при здійсненні поточних платежів.
    Більше чверті домогосподарств вважають, що вони не мали б проблем з оплатою
    звичайних повсякденних витрат якби їхній мінімальний місячний чистий дохід становив
    від 1 000 до 2000 леїв (тобто від 208 до 416 євро), але три з п’яти домогосподарств
    потребують щонайменше 2000 леїв для покриття щомісячних поточних витрат. А більше
    третини домогосподарств вважають, що дохід, необхідний для покриття поточних
    витрат має становити понад 3000 леїв (625 євро) на місяць.

  • Почались обговорення проекту державного бюджету

    Почались обговорення проекту державного бюджету

    Румунія вступила у лютий, але ще не має державного бюджету на 2019 рік. Опублікований лише у четвер на сайті Міністерства фінансів, проект буде офіційно прийнятий у вівторок урядом після деяких змін. Проект передбачає економічне зростання на 5,5%, інфляцію 2,8 і дефіцит 2,5% ВВП.Міністерство охорони здоров’я буде привілейованим оскільки отримає на 64% більше коштів, ніж у минулому році, транспорт на 54% більше фінансування, а освіта – майже на 47%. Менші кошти отримає міністерства бізнесу, зв’язку та енергетики. Бюджетні витрати на заробітну плату, пенсії і заходи соціального забезпечення будуть більшими близько на 30 млрд леїв, ніж доходи. Міністр фінансів, Соціал-демократ, Єуджен Теодоровіч заявив, що розробив проект бюджету, якого він називає революційним, спрямований на підтримку охорони здоров’я та освіти.

    Критики проти проекту виникли, однак, негайно. Партійний керівник Теодоровіча, Лівіу Драгня закликав як його, так і прем’єр-міністра Віоріку Денчіле розглянути можливість того, щоб частину грошей, виділених спецслужбам, було перенаправлено охороні здоров’я. Безкоштовна програма надання всім дітям Румуні вітаміну D або програми профілактики та боротьби з діабетом – це також програми національної безпеки, – сказав лідер СДП. Коментатори попереджають, що неясно, якщо після змін, пов’язаних з виділеними коштами спецслужбам, проект бюджету не буде потрібне нове схвалення Верховною радою оборони країни, що обов’язково, коли йдеться про гроші, виділені на безпеку.

    Перший голос правої опозиції, НПЛ критикує проект бюджету на 2019 рік, який, як кажуть, ґрунтується на хибних передумовах що стосується інфляції та економічного зростання. Лідер партії Людовик Орбан оцінює, що кошти, виділені на інвестиції та освіту, нереалістичні, що уряд не виконує своїх зобов’язань щодо програми оснащення армії, і що місцеві бюджети втрачають кошти. Мери ліберали і соціал-демократи великих міст мають таку ж думку. Вони звинувачують той факт, що, хоча місцеві органи влади отримали більше грошей, мерії переберуть значну частину соціальних видатків з державного бюджету. Найбільш голосним суперником Драгні в партії, мер Бухареста Габріела Фіря, надіслала відкритий лист жителям столиці, заявивши, що місто втратить 180 мільйонів євро, або майже чверть бюджету.

  • Міграція і ринок праці

    Міграція і ринок праці

    Послідовні хвилі розширення ЄС на Схід відкрили і європейський ринок праці для громадян Центральної та Східної Європи. У 2004 році не менш ніж вісім колишніх комуністичних країн були прийняті в Союз. У 2007 році, приєднались Румунія та Болгарія, а в 2013 році Хорватія. В пошуках більш надійних і краще оплачуваних робочих місць мільйони поляків, румунів, угорців чи болгарів працюють і платять сьогодні податки на Заході, зі Швеції до Португалії і Австрії до Ірландії. Через їх міграцію країни походження, не виплачують допомогу по безробіттю для багатьох жертв переходу від централізованої і збанкрутілої економіки до капіталізму часто дикого і недобросовісного.

    Таким чином, в даний час, ринок праці Центральної та Східної Європи продовжує поліпшуватися, і рівень безробіття впав до найнижчого рівня за всю історію, хоча як і раніше вище, ніж в середньому по ЄС – показує дослідження відомої консалтингової компанії Coface. Макроекономічні дані за останні роки показують зростання заробітної плати та низький рівень інфляції, які перетворили споживання на основного двигуна економічного зростання. Таким чином, з 2010 року зарплата зросла більш ніж на 30%, в Румунії і Болгарії, і більш ніж на 20% в Угорщині і Польщі, йдеться в документі. Компанії, натомість, констатує Coface страждають, тому що стикаються з все більш вимогливими працівниками, коли йдуть переговори по зарплатам, і вони змушені більше витрачати на робочу силу.

    Низький рівень народжуваності та еміграція до Західної Європи сприяли в рівній мірі нестачі робочої сили і створили бар’єр для розширення бізнесу. Навіть компанії, які платять вищі зарплати стикаються з труднощами при прийомі на роботу. Зростання заробітної плати значно перевищує приріст продуктивності, але регіональні витрати на робочу силу, як і раніше, в середньому, в три рази нижчі, ніж на Заході.

    Цей вигідний розрив, яким користується Центральна та Східна Європа з точки зору витрат на робочу силу, разом з їх географічною та культурною близькістю до Заходу повинні принести конкурентоспроможні та комерційні вигоди. Ці вигоди можуть проте бути поставлені під загрозу в середньостроковій перспективі, якщо еміграція молодих і кваліфікованих людей продовжиться – попереджає дослідження Coface. Брак робочої сили може бути покращений шляхом заохочення заробітчан повернутися на батьківщину, явище все ще малоймовірне. Тому Coface радить урядам регіону стимулювати залучення на ринок праці етнічних меншин, жінок і старого населення і заохочувати професійне навчання.

  • Дискусії про державний бюджет

    Дискусії про державний бюджет

    Румунський прем’єр, соціал-демократ, Сорін Гріндяну і міністр фінансів Віорел Штефан відправились в середу до Палацу Котрочень, де вони представили президенту Клаусу Йоганнісу проект бюджету на 2017 рік. Зустріч пройшла на прохання президента занепокоєний, що заходи оголошені СДП в ході виборчої кампанії, деякі з яких вже були прийняті новим урядом, можуть вплинути на баланс бюджету. Йдеться про підвищення зарплат і неоподаткування пенсій – значні фінансові зусилля, і Клаус Йоганніс хотів дізнатись, як будуть управляти наслідками цих заходів, і який їхній вплив на бюджет.

    Глава держави вважає, що складання бюджету не є легким завданням для уряду, але, за його словами, уряд і парламент повинні прийти зі стійким бюджетом. Клаус Йоганніс: Дуже важливо, щоб ми мали у 2017 році стійкий і солідний бюджет, який бере до уваги деякі дуже важливі дані, такі як, наприклад, дефіцит нижче 3% та виділення 2% від ВВП на оборону, і так далі. Мене запевнили, що все це буде виконано.

    Запевнення були зроблені Соріном Гріндяну, який дав гарантії, що дані, представлені президенту – дані, що лежать в основі складення проекту бюджету на цей рік – подані Національною комісією прогнозу. У той же час, враховані заходи для підтримки темпів зростання, так щоб економічний розвиток конкретно відчувся людьми. У зустрічі в Палаці Котрочень обговорювались недавні заяви, зроблені лідером СДП Лівіу Драгня, відповідно до якого з бюджету зникло 10 млрд леїв (близько 2,2 млрд євро) під час правління колишнього уряду.

    Глава держави стверджує, що не потрібно в даному випадку парламентського розслідування і пояснив, що йдеться про доходи, які не реалізовано. К. Йоганніс: З причин, які мені невідомі, спочатку йшлося про діру в бюджеті, що не може бути. Це нереалізовані доходи, з причин, які повинні пояснити інші, а не я. Тобто ті,хто були при владі. Але справа в тому, що ніхто не пішов з грошима додому, і на даному етапі важливо працювати дуже, дуже серйозно для складання бюджету на 2017. Я запропонував підтримку на рівні експертів з цього питання.

    Незабаром після звинувачень оголошених Лівіу Драгня колишній прем’єр-міністр Дачіан Чолош, сказав , що такої діри немає. Він додав, що в 2016 році доходи були вище, ніж у 2015 році і остаточний дефіцит був нижчим ніж прогнозований.