Історія національного вбрання українців сягає глибокої давнини. Українці вірять, що вишиванка оберігає людину, дарує їй здоров’я та добру долю. У наші дні відомі дизайнери використовують вишиванки при створенні колекцій одягу.
У третій четвер травня в Україні традиційно відзначають День вишиванки. Акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці. Це свято вийшло за межі України і тепер українці, де б вони не проживали, відзначають День вишиванки. У свою чергу українці Румунії, разом із переселенцями з України, відзначили Міжнародний день вишиванки.
Таким чином, у суботу, 18 травня цього року, «Клуб української малечі», який діє при Клузькій філії Союзу українців Румунії, провів захід під назвою «День української вишиванки». Ведуча заходу Людмила Дорош, головний редактор дитячого журналу «Дзвоник», що виходить під егідою СУР, та організатор «Клубу української малечі» підготувала для дітей та дорослих низку заходів. Людмила подає деталі про захід, присвячений Міжнародному дню вишиванки: «Добрий день вам та вашим радіослухачам! Усі ми, українці, знаємо, що вишиванка є для нас не тільки одягом, а й важливим символом нашої національної ідентичності та культурної спадщини. І тому не дивно, що Міжнародний день вишиванки, який усі українці почали відзначати, починаючи з 2006 року, набуло дуже великої популярності, особливо в останні роки і особливо в цей важкий для нас, для України період. А найкращим способом відзначити День вишиванки є, звичайно ж, вдягнути її і носити особливо цього дня. Саме це зробили і ми разом з дітьми та батьками, які відвідали наш захід «Клубу української малечі. Окрім демонстрації своїх гарних вишиванок, учасники заходу дізналися про її вікові традиції та особливості, про техніки вишивки та її кольорову гаму, про значення кожного кольора та орнаментів, які використовуються у вишивці. Вишиванку вважають оберегом, адже вишиваючи сорочку своїй дитині, мати молилася, співала пісень, вкладаючи у свої слова усю свою любов та турботу та дуже добру материнську, багату енергію. Тож на нашому заході ми провели майстер-клас по складанню різноманітних узорів української вишиванки, ми це зробили із термонамистинок. Наші маленькі учасники під час роботи слухали й підспівували гарні українські пісні про сорочку, про матір та рушник. Вони створювали для себе та своєї родини маленькі обереги, які, як і їхня вишита сорочка, буде показувати усім, що вони пишаються своїм походженням та спадщиною. Адже наша вишивка, поряд з калиною та пшеничним колоссям були й досі залишаються символом України, духовного багатства її народу та окрасою нашого життя.»
Ми попросили кількох учасників заходу «День української вишиванки», проведеного Клузькою філією СУР, відповісти на кілька запитань у зв’язку з вишиванкою: – Як виглядає їхня вишиванка? – Звідки вони її мають? – Які спогади у них у зв’язку з вишиванкою? – Кому вони б подарували вишиванку. Також учасники поділилися своїми враженнями від участі у заході. Ось їхні відповіді:
Пані Олена Астафієва з України, яка тимчасово перебуває в місті Клуж-Напока, ствердила: «Ми з чоловіком та трьома дітьми приїхали до міста Клуж одразу після російського вторгнення. Через деякий час моя близька подруга надіслала нам деякі речі, які були для нас найціннішими, у тому числі й вишиванки для всіх членів родини, бо ми ними дуже дорожимо. Мою сукню-вишиванку мені подарували мої друзі на день народження. А я сама сплела потім дуже красивий віночок і завжди пишалася, коли їх одягла. Я вважаю, що вишиванка це дуже елегантний та зручний одяг. А ще він завжди привертає увагу людей і ти відчуваєш гордість. Моя сукня має оригінальну вишивку та стриманий колір. Сорочка або сукня-вишиванка завжди підкреслює жіночу красу, я навіть вважаю, що вишиванки сповнені особливої енергії. Не важливо, чи то ручна робота, чи машинна, вишиванки завжди мають яскравий вигляд. Одяг з орнаментом – це завжди вражаючий ефект, вишиванку можна одягати в різні сезони та вона актуальна скрізь: будь це свято, чи або ділова зустріч, чи просто прогулянка. Для нас, українців, вишиванка – це завжди нагадування про рідний дім, про Україну. До речі, я також обожнюю доповнювати образ різними прикрасами під колір візерунків. Все українське – це дуже красиво, сучасно, вишукано. Після заходу до Дня української вишиванки я відразу замовила для мого чоловіка нову сорочку, вибрала малюнок, тканину, кольори та тепер чекаю, щоб зробити йому такий подарунок. І взагалі ми дуже вдячні Клузькій філії СУРу за чудовий захід до Дня вишиванки. Як завжди, ми дізналася щось нове і цікаве про історію вишиванки, слухали українські пісні , проводили майстер-клас. Цей день об’єднав всіх нас, українців, бо вишиванка – це символ багатовікової історії та національна гордість».
Пані Наталія з України, яка присутня на майже кожному заході Клузької філії СУРу й допомагає організаторам заходів, уточнила: «Вишиванку купила давно, років десять тому, коли була на екскурсії в Яремчі. Там було дуже багато вишиванок, але мені сподобалася з синіми і рожевими квітами, вони мені нагадували мені першу мою вишиванку, яку мені в дитинстві подарували мої батьки. Я її одягала на свята, а потім, коли вступила до училища, а потім до університету, це був мій оберіг. Вишиванку я і зараз одягаю у великій свята, як на Різдво, Великдень, День незалежності, Свято вишиванки, також коли йду до друзів, які люблять і шанують вишиванку, бо вишиванка надає настрою, у ній почуваєш себе молодшою, вона додає тобі також сміливості, робить тебе щасливою і гордою. Вишиванка – це одяг вільних людей, символ нескореності, це символ нашої нації, це витвір мистецтва нашого народу, який ми пронесли через віки. Це воля, це символ нашої ідентичності. У мене найтепліші спогади про вишиванку, коли бабуся, дідусь, батьки одягались на свята, мені здавалося, що їх обличчя тоді світилися від гордості і радості, а хата наповнювалась світлом і любов’ю і на душі було так добре, якось так щиро. Особисто я не вишивала вишиванки і заздрю тим майстриням, які вміють вишивати, вкладаючи у свої узори, почуття, надії та переживання. Я б подарували кожній людині на цій землі, яка бажала б носити нашу вишиванку, щоб вони самі відчули той трепіт серця, радість і гордість, коли її одягаєш, Я своїм дітям вже давно подарувала вишиванки. Вони в нашій сім’ї є невід’ємним атрибутом. Вже не один рік українці та румуни українського походження збираються в Клузькій філії Союзу українців Румунії на свято вишиванки. Ми дуже вдячні організаторам філії, особливо пану Гербілу голові філії, за такі чудово організовані заходи, де звучить рідна українська мова, українські пісні та вірші. Діти малюють малюнки, роблять різні поробки. Дякуємо за поширення української культури та її збереження. Такі свята додають енергії, позитиву і віру у нашу перемогу у цей складний час».
Один із учасників заходу, 12-річний Роман Романенко сказав: «Доброго дня! Мене звуть Роман, я з Одеси. Нещодавно я був на заході українського союзу в Клужі, на День вишиванки. Мені дуже сподобалося робити пластикові малюночки української символіки. Для мене вишиванка означає український народний національний одяг з орнаментом або з символікою на білому фоні».
А тепер декілька слів від батька хлопчика, Андрія Романенка: «Доброго дня! Мене звати Андрій, я з Одеси. Наразі разом із родиною ми перебуваємо в Румунії, у зв’язку з війною в Україні. Нещодавно я відвідав захід «День української вишиванки», організований Клузькою філією Союзу українців Румунії. Мені там дуже сподобалося і я вважаю, що такі заходи потрібні для всіх українців. Велика шана і подяка організаторам цього заходу, на якому діти змогли в черговий раз зануритися в українську культуру і своїми руками створювати оригінальні українські орнаменти та українську символіку. Для мене це дуже важливо. Для мене особисто вишиванка означає не тільки українську національну сорочку, а ще символізує Україну та всі почуття, які з цим пов’язані.»
Головний редактор дитячого журналу «Дзвоник» Людмила Дорош уточнила: «Моя вишиванка була придбана досить недавно, декілька років тому. Ми з сім’єю відвідали Україну, і це якраз припало на святкування Дня незалежності України. Ми тоді тоді були в Києві і я зайшла в Народний дім України і звідси вибрала для себе вишиванку. Я дуже хотіла мати для себе вишиванку, оскільки у мене на той період не було вишиванки. І оскільки вся Україна святкувала тоді День Незалежності, виявилося так, що я ледь знайшла для себе вишиванку по моєму розміру. І здається, що саме ця вишиванка чекала на мене, вона мені вона дуже добре підійшла і так я придбала для себе вишиванку і відтоді на будь-яку значущу подію для українців, дуже часто на заходи, які проводить СУР, я одягаю вишиванку, тому що вона показує хто я є, показує моє відношення та мою любов до України. Мені було дуже приємно побачити, що на наш захід прийшли як дорослі, так і діти, одягнені у вишиванки, майже всі були одягнені у вишиванки. І це ще раз підкреслює важливість вишиванки, адже тікаючи від війни, люди привезли з собою і вишиванку. Не забули її. Вона відноситься до тих важливих речей, які вони взяли з собою. Це ще раз підкреслює і показує нам, що вишиванка дійсно дуже важлива для кожного українця, що вона показує нашу любов до своєї батьківщини, що вона дійсно є проявом нашої національної свідомості та ідентичності».
