Tag: вишиванка

  • Українці в місті Клуж-Напока відзначили День вишиванки (повторення)

    Українці в місті Клуж-Напока відзначили День вишиванки (повторення)

    Історія національного вбрання українців сягає глибокої давнини. Українці вірять, що вишиванка оберігає людину, дарує їй здоров’я та добру долю. У наші дні відомі дизайнери використовують вишиванки при створенні колекцій одягу.

    У третій четвер травня в Україні традиційно відзначають День вишиванки. Акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці. Це свято вийшло за межі України і тепер українці, де б вони не проживали, відзначають День вишиванки. У свою чергу українці Румунії, разом із переселенцями з України, відзначили Міжнародний день вишиванки.

    Таким чином, у суботу, 18 травня цього року, «Клуб української малечі», який діє при Клузькій філії Союзу українців Румунії, провів захід під назвою «День української вишиванки». Ведуча заходу Людмила Дорош, головний редактор дитячого журналу «Дзвоник», що виходить під егідою СУР, та організатор «Клубу української малечі» підготувала для дітей та дорослих низку заходів. Людмила подає деталі про захід, присвячений Міжнародному дню вишиванки: «Добрий день вам та вашим радіослухачам! Усі ми, українці, знаємо, що вишиванка є для нас не тільки одягом, а й важливим символом нашої національної ідентичності та культурної спадщини. І тому не дивно, що Міжнародний день вишиванки, який усі українці почали відзначати, починаючи з 2006 року, набуло дуже великої популярності, особливо в останні роки і особливо в цей важкий для нас, для України період. А найкращим способом відзначити День вишиванки є, звичайно ж, вдягнути її і носити особливо цього дня. Саме це зробили і ми разом з дітьми та батьками, які відвідали наш захід «Клубу української малечі. Окрім демонстрації своїх гарних вишиванок, учасники заходу дізналися про її вікові традиції та особливості, про техніки вишивки та її кольорову гаму, про значення кожного кольора та орнаментів, які використовуються у вишивці. Вишиванку вважають оберегом, адже вишиваючи сорочку своїй дитині, мати молилася, співала пісень, вкладаючи у свої слова усю свою любов та турботу та дуже добру материнську, багату енергію. Тож на нашому заході ми провели майстер-клас по складанню різноманітних узорів української вишиванки, ми це зробили із термонамистинок. Наші маленькі учасники під час роботи слухали й підспівували гарні українські пісні про сорочку, про матір та рушник. Вони створювали для себе та своєї родини маленькі обереги, які, як і їхня вишита сорочка, буде показувати усім, що вони пишаються своїм походженням та спадщиною. Адже наша вишивка, поряд з калиною та пшеничним колоссям були й досі залишаються символом України, духовного багатства її народу та окрасою нашого життя.»

    Ми попросили кількох учасників заходу «День української вишиванки», проведеного Клузькою філією СУР, відповісти на кілька запитань у зв’язку з вишиванкою: – Як виглядає їхня вишиванка? – Звідки вони її мають? – Які спогади у них у зв’язку з вишиванкою? – Кому вони б подарували вишиванку. Також учасники поділилися своїми враженнями від участі у заході. Ось їхні відповіді:

    Пані Олена Астафієва з України, яка тимчасово перебуває в місті Клуж-Напока, ствердила: «Ми з чоловіком та трьома дітьми приїхали до міста Клуж одразу після російського вторгнення. Через деякий час моя близька подруга надіслала нам деякі речі, які були для нас найціннішими, у тому числі й вишиванки для всіх членів родини, бо ми ними дуже дорожимо. Мою сукню-вишиванку мені подарували мої друзі на день народження. А я сама сплела потім дуже красивий віночок і завжди пишалася, коли їх одягла. Я вважаю, що вишиванка це дуже елегантний та зручний одяг. А ще він завжди привертає увагу людей і ти відчуваєш гордість. Моя сукня має оригінальну вишивку та стриманий колір. Сорочка або сукня-вишиванка завжди підкреслює жіночу красу, я навіть вважаю, що вишиванки сповнені особливої енергії. Не важливо, чи то ручна робота, чи машинна, вишиванки завжди мають яскравий вигляд. Одяг з орнаментом – це завжди вражаючий ефект, вишиванку можна одягати в різні сезони та вона актуальна скрізь: будь це свято, чи або ділова зустріч, чи просто прогулянка. Для нас, українців, вишиванка – це завжди нагадування про рідний дім, про Україну. До речі, я також обожнюю доповнювати образ різними прикрасами під колір візерунків. Все українське – це  дуже красиво, сучасно, вишукано. Після заходу до Дня української вишиванки я відразу замовила для мого чоловіка нову сорочку, вибрала малюнок, тканину, кольори та тепер чекаю, щоб зробити йому такий подарунок. І взагалі ми дуже вдячні Клузькій філії СУРу за чудовий захід до Дня вишиванки. Як завжди, ми дізналася щось нове і цікаве про історію вишиванки, слухали українські пісні , проводили майстер-клас. Цей день об’єднав всіх нас, українців, бо вишиванка – це символ багатовікової історії та національна гордість».

    Пані Наталія з України, яка присутня на майже кожному заході Клузької філії СУРу й допомагає організаторам заходів, уточнила: «Вишиванку купила давно, років десять тому, коли була на екскурсії в Яремчі. Там було дуже багато вишиванок, але мені сподобалася з синіми і рожевими квітами, вони мені нагадували мені першу мою вишиванку, яку мені в дитинстві подарували мої батьки. Я її одягала на свята, а потім, коли вступила до училища, а потім до університету, це був мій оберіг. Вишиванку я і зараз одягаю у великій свята, як на Різдво, Великдень, День незалежності, Свято вишиванки, також коли йду до друзів, які люблять і шанують вишиванку, бо вишиванка надає настрою, у ній почуваєш себе молодшою, вона додає тобі також сміливості, робить тебе щасливою і гордою. Вишиванка – це одяг вільних людей, символ нескореності, це символ нашої нації, це витвір мистецтва нашого народу, який ми пронесли через віки. Це воля, це символ нашої ідентичності. У мене найтепліші спогади про вишиванку, коли бабуся, дідусь, батьки одягались на свята, мені здавалося, що їх обличчя тоді світилися від гордості і радості, а хата наповнювалась світлом і любов’ю і на душі було так добре, якось так щиро. Особисто я не вишивала вишиванки і заздрю тим майстриням, які вміють вишивати, вкладаючи у свої узори, почуття, надії та переживання. Я б подарували кожній людині на цій землі, яка бажала б носити нашу вишиванку, щоб вони самі відчули той трепіт серця, радість і гордість, коли її одягаєш, Я своїм дітям вже давно подарувала вишиванки. Вони в нашій сім’ї є невід’ємним атрибутом. Вже не один рік українці та румуни українського походження збираються в Клузькій філії Союзу українців Румунії на свято вишиванки. Ми дуже вдячні організаторам філії, особливо пану Гербілу голові філії, за такі чудово організовані заходи, де звучить рідна українська мова, українські пісні та вірші. Діти малюють малюнки, роблять різні поробки. Дякуємо за поширення української культури та її збереження. Такі свята додають енергії, позитиву і віру у нашу перемогу у цей складний час».

    Один із учасників заходу, 12-річний Роман Романенко сказав: «Доброго дня! Мене звуть Роман, я з Одеси. Нещодавно я був на заході українського союзу в Клужі, на День вишиванки. Мені дуже сподобалося робити пластикові малюночки української символіки. Для мене вишиванка означає український народний національний одяг з орнаментом або з символікою на білому фоні».

    А тепер декілька слів від батька хлопчика, Андрія Романенка: «Доброго дня! Мене звати Андрій, я з Одеси. Наразі разом із родиною ми перебуваємо в Румунії, у зв’язку з війною в Україні. Нещодавно я відвідав захід «День української вишиванки», організований Клузькою філією Союзу українців Румунії. Мені там дуже сподобалося і я вважаю, що такі заходи потрібні для всіх українців. Велика шана і подяка організаторам цього заходу, на якому діти змогли в черговий раз зануритися в українську культуру і своїми руками створювати оригінальні українські орнаменти та українську символіку. Для мене це дуже важливо. Для мене особисто вишиванка означає не тільки українську національну сорочку, а ще символізує Україну та всі почуття, які з цим пов’язані.»

    Головний редактор дитячого журналу «Дзвоник» Людмила Дорош уточнила: «Моя вишиванка була придбана досить недавно, декілька років тому. Ми з сім’єю відвідали Україну, і це якраз припало на святкування Дня незалежності України. Ми тоді тоді були в Києві і я зайшла в Народний дім України і звідси вибрала для себе вишиванку. Я дуже хотіла мати для себе вишиванку, оскільки у мене на той період не було вишиванки. І оскільки вся Україна святкувала тоді День Незалежності, виявилося так, що я ледь знайшла для себе вишиванку по моєму розміру. І здається, що саме ця вишиванка чекала на мене, вона мені вона дуже добре підійшла і так я придбала для себе вишиванку і відтоді на будь-яку значущу подію для українців, дуже часто на заходи, які проводить СУР, я одягаю вишиванку, тому що вона показує хто я є, показує моє відношення та мою любов до України. Мені було дуже приємно побачити, що на наш захід прийшли як дорослі, так і діти, одягнені у вишиванки, майже всі були одягнені у вишиванки. І це ще раз підкреслює важливість вишиванки, адже тікаючи від війни, люди привезли з собою і вишиванку. Не забули її. Вона відноситься до тих важливих речей, які вони взяли з собою. Це ще раз підкреслює і показує нам, що вишиванка дійсно дуже важлива для кожного українця, що вона показує нашу любов до своєї батьківщини, що вона дійсно є проявом нашої національної свідомості та ідентичності».

  • Сату-Марська філія СУРу відзначила День вишиванки

    Сату-Марська філія СУРу відзначила День вишиванки


    Сату-Марська філія Союзу українців Румунії, 11 червня 2023 року, вже усьоме поспіль організувала захід, присвячений Дню української вишиванки. Захід
    відбувся у Будинку культури села Тарна Маре за участі понад 200 осіб з Румунії
    та України. Були присутні члени СУРу, представники органів місцевого
    саморядування як з Румунії, так і з України, музейні співробітники та
    освітяни, науковці, народні умільці,
    вишивальниці, а також переселенці з України.

    Основною
    метою заходу є презентація та популяризація української вишиванки та румунської
    народної сорочки, українських цінностей та їх популяризація серед української
    молоді та широкої громадськості, – ствердила Голова Сату-Марської філії та
    Генеральний секретар СУРу Ірина-Люба Горват, яка розповідає як пройшло свято
    української вишиванки:
    «Вишиванка це символ нашої ідентичності та
    культурної спадщини. Красива вишита українська сорочка з давніх-давен
    вважається також символом здоров’я та краси, щасливої долі, оберіг і захист від
    злого ока і слова. Саме тому вже сьомий рік поспіль Сату-Марська
    філія організувала у селі Тарна Маре, де проживають етнічні-українці разом з
    румунським населенням, за участі наших партнерів, свято, присвячене українській
    вишиванці. Свято вишиванки пройшло у дуже важкі для України часи. Ми впевнені,
    що вишиванка берегтиме Україну та ще більше об’єднає всіх нас незалежно від
    кордонів. На мою думку захід відбувся на високому рівні.
    Спочатку мер села Тарна Маре Моніка Собіус привітала гостей та запрошені
    колективи при вході у Будинку культури. Потім на сцені учасники виступили з
    промовами про важливість збереження та популяризації української самобутності в
    Румунії, символом якої є українська вишиванка. Вони відмітили, що вишиванка є символом єдності
    та зв’язком поколінь та що її треба любити, носити та берегти. Гості з Велятина
    подарували депутату Миколі-Мирославу Петрецькому вже традиційний торт у вигляді
    української вишиванки. Продовжуючи традицію попередніх років, депутат
    Микола-Мирослав Петрецький вручив українські вишиванки кільком особам, які
    зробили вагомий внесок у популяризацію українських культурних цінностей. У свою чергу, Сату-Марська філія подарувала
    вишиванку п’ятирічному українцю присутньому на заході Миколі-Давиду
    Петрецькому. Слід уточнити, що на заході була присутня велика кількість дітей,
    яких ми спонукали любити та носисти народний одяг. Сподіваюсь, що молоде
    покоління продовжить цінувати вишиванку і в майбутньому навчить плекати любов
    до неї своїх дітей. День української вишиванки продовжився святковим
    концертом за участі фольклорного ансамблю «Тарнянські квіти», під керівництвом
    Б’янки Чонки, вокального ансамблю «Мікулянка» з села Мікули, керівниця Лоредана
    Морар та Олександра Юрак, співачки Адріана Лупеску, вокального ансамблю з села
    Вишня Рівна Марамуреського повіту, під проводом Марії Проданюк, вокального
    ансамблю «Ужанка» з села Коритняни Холмківської сільської ради Закарпатської
    області, під проводом Василини Вовканич. Вищезгадані колективи представили гарні
    українські та румунські народні пісні та звичаї. Учасники також мали можливість
    скуштувати смачні страви традиційної української кухні. Захід є плодом роботи
    серйозної команди, а результати можна бачите. З року в рік на цю подію з
    нетерпінням чекає вся громада Тарна Маре, села, в якому румуни та українці
    живуть у повній гармонії. Я рада, що й цього року нам вдалося успішно провести
    цей захід, який вже став традиційним.»

    ucra-grupul-rona-de-sus.png








    Заступниця голови СУРу Анна Самбор, членка делегації Марамороської філії СУРу на святі вишиванки в Тарна Маре, поділилася своїми враженнями: «Подія виявилась вдалою, гарно організованою. Я вперше
    брала участь на такому заході від якого мала велике задоволення. Вишиванка це
    наша ідентичність, це наша національна горідсть. Вишиванка, вишивальний рушник
    – це святниня, яку потрібно свято
    берегти і поважати. Вишиванку вишивала мати для своєї дитини, дівчина для
    коханого, нею гордилися і цю гордість побтрібно нам передати молодому
    поколінню. Кожна географічна зона має свої вишиванки. У нас наприклад на
    Мароморощині це гуцулка, подібна до західно-закарпатської вишиванки, узори
    переважно геометричні форми або квіти, переважають кольори темно-червоні,
    жовті, зелені та чорні. З радістю і задоволенням можу сказати, що відроджується
    любов до народного вбрання, зокрема до вишиванки і все частіше можна побачити вишиванки на подіях, на
    святах, у церкві. Я впевнена, що любов до народної творчості, адже вишиванки це
    один з видів народної творчості, ніколи не сгасни. Тим більше наше завдання
    прищеплювати молодому поколінню любов до нашого національного. Боже нам
    помогай!»

    ucra-delegatie-ucraina.png






    «Самобутньо,
    творчо, цікаво, вражаюче – ці слова якнайкраще характеризують День української
    вишиванки, проведений 11 червня 2023 року в румунській громаді Тарна Маре», -
    ствердила директорка Хустської спеціальної школи I-III ступенів Закарпатської
    обласної ради Жанна Микитюк, яка додала:
    «Хоча це свято проходить вже
    всьоме, але кожного року має особливості, які різнять його від попереднього: з
    кожним роком стає все більше учасників, шанувальників народної творчості,
    пісень, танців, одягу – незрівнянної вишиванки. З кожним роком все більше
    гостей заходу – представників місцевої влади, делегацій з України. Звучить
    українська мова, адже це свято, як і багато інших, організовує СУР, його
    очільник – депутат парламенту Румунії Микола-Мирослав Петрецький. Саме завдяки
    йому та керівникам повітових філій СУР, в тому числі, Ірини Люби Горват, світ
    дізнається про українську вишиванку, наші звичаї і традиції. А в теперішній час
    – ще й про проблеми, пов’язані з військовою агресією росії. Щиро завдячую
    організаторам такого чудового самобутнього свята. Для нас, українців, воно було
    надзвичайно приємним та важливим. І, традиційно, на цю урочисту подію – наш
    подарунок – «вишиваний» торт. Слава Румунії! Слава Україні!»

    ucra-grupul-ujanka.png




    Доктор історичних наук, директором Закарпатського музею народної архітектури та побуту, місто Ужгород, Україна Василь Коцан висловлює свою думку в зв’язку з участю у заході, присвяченому Дню вишиванки: «Захід був проведений на високому рівні як з боку організаторів, так і з
    боку учасників. Головною метою, яку ставили перед собою організатори, було
    насамперед збереження та популяризація своєї рідної народної культурної
    спадщини. Ужгородська делегація у складі співробітників Ужгородського Скансену,
    Народного вокального ансамблю «Ужанка» Холмівської ОТГ (керівник – Василина
    Вовканич) та вишивальниці Ганни Гайдук представили на святі невеличку
    експозицію зі світлин першої половини ХХ ст., а також виставку-продаж жіночих і
    чоловічих сорочок, оздоблених традиційними народними орнаментами нашого краю.
    П’ять вокально-хореографічних композицій, професійно виконаних учасницями ансамблю,
    викликали захоплення у присутніх. На нашу думку, дуже важливо, що до подібних культурно-мистецьких подій були
    залучені діти, адже саме вони є майбутнім кожної нації. Зворушливими приємними
    як для споглядання, так і для сприйняття на слух, було виконання дітьми,
    одягненими в автентичні вишиванки, патріотичних пісень. Це зокрема виступ
    колективу «Мікулянка».
    В умовах сучасного інтегрованого суспільства надзвичайно
    важливим є збереження власних традицій через зв’язок поколінь, тому залучення дітей до подібних заходів є надзвичайно важливим і потрібнем явищем. Висловлюю щиру подяку організаторам заходу, зокрема Голові Союзу українців Румунії, депутату Миколі-Мирославу Петрецькому та генеральному секретареві Союзу українців Румунії Ірині-Любі Горват, за можливість взяти участь в цьому чудовому. Колорит народної вишивки, костюму, пісні, можливість вільного обміну думками надав святу атмосфери невимушеності та домашнього затишку. Участь в ньому була приємною та корисною. Хочу побажати кожному мати свою вишиванку, адже не даремно народна приказка говорить «Своя сорочка ближче до тіла». Тож бережімо своє, рідне. У цей нелегкий для України та цілого світу час сподіваємось на подальше плідне співробітництво і взаємодію. Миру Україні! Слава Румунії! Слава Україні!»

    ucra-grupul-miculeanka.png

    Директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан далі розповідає про спільні риси між вишиванками українців України та Румунії та яке значення має вишиванка для українців взагалі: «Вишиванка (вишивана сорочка) – це той елемент народної культури, який чи не
    найбільше ідентифікує українців з-поміж інших народів. Цьогоріч як і в
    попередні, я мав честь брати учать відразу в кількох заходах, присвячених Дню
    вишиванки. І вже вкотре переконався в тому, що народна культура, не дивлячись
    на будь-які перепони, які робить для нас історія, не має кордонів. Навпаки вона
    об’єднує нас. Захід, організований Союзом українців у Румунії стала яскравим
    прикладом цього. Коли на сцену виходили колективи з Мікули чи з Мараморощини, я
    ніби й не був закордоном. Костюми прикордонних регіонів дуже подібні. Тарна
    Маре з румунської сторони і Хижа з української, або регіон Мараморощини – це
    приклади спільних традицій, звичаїв, в тому числі пов’язаних із народним
    вбранням. Орнаментальні композиції вишивки, її колорит та функціональне
    призначення, крій вбрання, спосіб одягання та насіння – все нас об’єднує.
    Звичайно, якщо заглиблюватись в деталі, то можна знайти й певні відмінні,
    локальні риси. І це не дивно, адже кожна жінка намагалась внести щось своє і у
    вишивку і в крій вбрання. Це давало змогу наприклад за вишивкою на сорочках
    чітко визначати не лише регіон, а й село чи куточок села звідки походить
    власник сорочки. У вишивці закладалася соціальна, оберегова, вікова,
    етнорозпізнавальна функції. Саме тому нинішнє покоління має ревно берегти той
    спадок, який нам передали наші предки. Ми повинні гордитись вишиванкою й
    всіляко її зберігати та популяризувати. Подібні культурно-мистецькі акції як День вишиванки, організований СУРом, це якраз є ті приклади заходів через які до сучасного покоління доносяться якраз ті нарподні традиції.»

    ucra-ziua-camasii-delegatie-ucraina.png






    Нагадаємо, що відзначати Всесвітній день вишиванки в 2006 році
    запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин
    Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У
    цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу,
    до університету, школи чи садочка. День української вишиванки
    визначили й інші громади компактного проживання української меншини Румунії.

  • Сату-Марська філія СУРу відзначила День вишиванки

    Сату-Марська філія СУРу відзначила День вишиванки


    Сату-Марська філія Союзу українців Румунії, 11 червня 2023 року, вже усьоме поспіль організувала захід, присвячений Дню української вишиванки. Захід
    відбувся у Будинку культури села Тарна Маре за участі понад 200 осіб з Румунії
    та України. Були присутні члени СУРу, представники органів місцевого
    саморядування як з Румунії, так і з України, музейні співробітники та
    освітяни, науковці, народні умільці,
    вишивальниці, а також переселенці з України.

    Основною
    метою заходу є презентація та популяризація української вишиванки та румунської
    народної сорочки, українських цінностей та їх популяризація серед української
    молоді та широкої громадськості, – ствердила Голова Сату-Марської філії та
    Генеральний секретар СУРу Ірина-Люба Горват, яка розповідає як пройшло свято
    української вишиванки:
    «Вишиванка це символ нашої ідентичності та
    культурної спадщини. Красива вишита українська сорочка з давніх-давен
    вважається також символом здоров’я та краси, щасливої долі, оберіг і захист від
    злого ока і слова. Саме тому вже сьомий рік поспіль Сату-Марська
    філія організувала у селі Тарна Маре, де проживають етнічні-українці разом з
    румунським населенням, за участі наших партнерів, свято, присвячене українській
    вишиванці. Свято вишиванки пройшло у дуже важкі для України часи. Ми впевнені,
    що вишиванка берегтиме Україну та ще більше об’єднає всіх нас незалежно від
    кордонів. На мою думку захід відбувся на високому рівні.
    Спочатку мер села Тарна Маре Моніка Собіус привітала гостей та запрошені
    колективи при вході у Будинку культури. Потім на сцені учасники виступили з
    промовами про важливість збереження та популяризації української самобутності в
    Румунії, символом якої є українська вишиванка. Вони відмітили, що вишиванка є символом єдності
    та зв’язком поколінь та що її треба любити, носити та берегти. Гості з Велятина
    подарували депутату Миколі-Мирославу Петрецькому вже традиційний торт у вигляді
    української вишиванки. Продовжуючи традицію попередніх років, депутат
    Микола-Мирослав Петрецький вручив українські вишиванки кільком особам, які
    зробили вагомий внесок у популяризацію українських культурних цінностей. У свою чергу, Сату-Марська філія подарувала
    вишиванку п’ятирічному українцю присутньому на заході Миколі-Давиду
    Петрецькому. Слід уточнити, що на заході була присутня велика кількість дітей,
    яких ми спонукали любити та носисти народний одяг. Сподіваюсь, що молоде
    покоління продовжить цінувати вишиванку і в майбутньому навчить плекати любов
    до неї своїх дітей. День української вишиванки продовжився святковим
    концертом за участі фольклорного ансамблю «Тарнянські квіти», під керівництвом
    Б’янки Чонки, вокального ансамблю «Мікулянка» з села Мікули, керівниця Лоредана
    Морар та Олександра Юрак, співачки Адріана Лупеску, вокального ансамблю з села
    Вишня Рівна Марамуреського повіту, під проводом Марії Проданюк, вокального
    ансамблю «Ужанка» з села Коритняни Холмківської сільської ради Закарпатської
    області, під проводом Василини Вовканич. Вищезгадані колективи представили гарні
    українські та румунські народні пісні та звичаї. Учасники також мали можливість
    скуштувати смачні страви традиційної української кухні. Захід є плодом роботи
    серйозної команди, а результати можна бачите. З року в рік на цю подію з
    нетерпінням чекає вся громада Тарна Маре, села, в якому румуни та українці
    живуть у повній гармонії. Я рада, що й цього року нам вдалося успішно провести
    цей захід, який вже став традиційним.»

    ucra-grupul-rona-de-sus.png








    Заступниця голови СУРу Анна Самбор, членка делегації Марамороської філії СУРу на святі вишиванки в Тарна Маре, поділилася своїми враженнями: «Подія виявилась вдалою, гарно організованою. Я вперше
    брала участь на такому заході від якого мала велике задоволення. Вишиванка це
    наша ідентичність, це наша національна горідсть. Вишиванка, вишивальний рушник
    – це святниня, яку потрібно свято
    берегти і поважати. Вишиванку вишивала мати для своєї дитини, дівчина для
    коханого, нею гордилися і цю гордість побтрібно нам передати молодому
    поколінню. Кожна географічна зона має свої вишиванки. У нас наприклад на
    Мароморощині це гуцулка, подібна до західно-закарпатської вишиванки, узори
    переважно геометричні форми або квіти, переважають кольори темно-червоні,
    жовті, зелені та чорні. З радістю і задоволенням можу сказати, що відроджується
    любов до народного вбрання, зокрема до вишиванки і все частіше можна побачити вишиванки на подіях, на
    святах, у церкві. Я впевнена, що любов до народної творчості, адже вишиванки це
    один з видів народної творчості, ніколи не сгасни. Тим більше наше завдання
    прищеплювати молодому поколінню любов до нашого національного. Боже нам
    помогай!»

    ucra-delegatie-ucraina.png






    «Самобутньо,
    творчо, цікаво, вражаюче – ці слова якнайкраще характеризують День української
    вишиванки, проведений 11 червня 2023 року в румунській громаді Тарна Маре», -
    ствердила директорка Хустської спеціальної школи I-III ступенів Закарпатської
    обласної ради Жанна Микитюк, яка додала:
    «Хоча це свято проходить вже
    всьоме, але кожного року має особливості, які різнять його від попереднього: з
    кожним роком стає все більше учасників, шанувальників народної творчості,
    пісень, танців, одягу – незрівнянної вишиванки. З кожним роком все більше
    гостей заходу – представників місцевої влади, делегацій з України. Звучить
    українська мова, адже це свято, як і багато інших, організовує СУР, його
    очільник – депутат парламенту Румунії Микола-Мирослав Петрецький. Саме завдяки
    йому та керівникам повітових філій СУР, в тому числі, Ірини Люби Горват, світ
    дізнається про українську вишиванку, наші звичаї і традиції. А в теперішній час
    – ще й про проблеми, пов’язані з військовою агресією росії. Щиро завдячую
    організаторам такого чудового самобутнього свята. Для нас, українців, воно було
    надзвичайно приємним та важливим. І, традиційно, на цю урочисту подію – наш
    подарунок – «вишиваний» торт. Слава Румунії! Слава Україні!»

    ucra-grupul-ujanka.png




    Доктор історичних наук, директором Закарпатського музею народної архітектури та побуту, місто Ужгород, Україна Василь Коцан висловлює свою думку в зв’язку з участю у заході, присвяченому Дню вишиванки: «Захід був проведений на високому рівні як з боку організаторів, так і з
    боку учасників. Головною метою, яку ставили перед собою організатори, було
    насамперед збереження та популяризація своєї рідної народної культурної
    спадщини. Ужгородська делегація у складі співробітників Ужгородського Скансену,
    Народного вокального ансамблю «Ужанка» Холмівської ОТГ (керівник – Василина
    Вовканич) та вишивальниці Ганни Гайдук представили на святі невеличку
    експозицію зі світлин першої половини ХХ ст., а також виставку-продаж жіночих і
    чоловічих сорочок, оздоблених традиційними народними орнаментами нашого краю.
    П’ять вокально-хореографічних композицій, професійно виконаних учасницями ансамблю,
    викликали захоплення у присутніх. На нашу думку, дуже важливо, що до подібних культурно-мистецьких подій були
    залучені діти, адже саме вони є майбутнім кожної нації. Зворушливими приємними
    як для споглядання, так і для сприйняття на слух, було виконання дітьми,
    одягненими в автентичні вишиванки, патріотичних пісень. Це зокрема виступ
    колективу «Мікулянка».
    В умовах сучасного інтегрованого суспільства надзвичайно
    важливим є збереження власних традицій через зв’язок поколінь, тому залучення дітей до подібних заходів є надзвичайно важливим і потрібнем явищем. Висловлюю щиру подяку організаторам заходу, зокрема Голові Союзу українців Румунії, депутату Миколі-Мирославу Петрецькому та генеральному секретареві Союзу українців Румунії Ірині-Любі Горват, за можливість взяти участь в цьому чудовому. Колорит народної вишивки, костюму, пісні, можливість вільного обміну думками надав святу атмосфери невимушеності та домашнього затишку. Участь в ньому була приємною та корисною. Хочу побажати кожному мати свою вишиванку, адже не даремно народна приказка говорить «Своя сорочка ближче до тіла». Тож бережімо своє, рідне. У цей нелегкий для України та цілого світу час сподіваємось на подальше плідне співробітництво і взаємодію. Миру Україні! Слава Румунії! Слава Україні!»

    ucra-grupul-miculeanka.png

    Директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан далі розповідає про спільні риси між вишиванками українців України та Румунії та яке значення має вишиванка для українців взагалі: «Вишиванка (вишивана сорочка) – це той елемент народної культури, який чи не
    найбільше ідентифікує українців з-поміж інших народів. Цьогоріч як і в
    попередні, я мав честь брати учать відразу в кількох заходах, присвячених Дню
    вишиванки. І вже вкотре переконався в тому, що народна культура, не дивлячись
    на будь-які перепони, які робить для нас історія, не має кордонів. Навпаки вона
    об’єднує нас. Захід, організований Союзом українців у Румунії стала яскравим
    прикладом цього. Коли на сцену виходили колективи з Мікули чи з Мараморощини, я
    ніби й не був закордоном. Костюми прикордонних регіонів дуже подібні. Тарна
    Маре з румунської сторони і Хижа з української, або регіон Мараморощини – це
    приклади спільних традицій, звичаїв, в тому числі пов’язаних із народним
    вбранням. Орнаментальні композиції вишивки, її колорит та функціональне
    призначення, крій вбрання, спосіб одягання та насіння – все нас об’єднує.
    Звичайно, якщо заглиблюватись в деталі, то можна знайти й певні відмінні,
    локальні риси. І це не дивно, адже кожна жінка намагалась внести щось своє і у
    вишивку і в крій вбрання. Це давало змогу наприклад за вишивкою на сорочках
    чітко визначати не лише регіон, а й село чи куточок села звідки походить
    власник сорочки. У вишивці закладалася соціальна, оберегова, вікова,
    етнорозпізнавальна функції. Саме тому нинішнє покоління має ревно берегти той
    спадок, який нам передали наші предки. Ми повинні гордитись вишиванкою й
    всіляко її зберігати та популяризувати. Подібні культурно-мистецькі акції як День вишиванки, організований СУРом, це якраз є ті приклади заходів через які до сучасного покоління доносяться якраз ті нарподні традиції.»

    ucra-ziua-camasii-delegatie-ucraina.png






    Нагадаємо, що відзначати Всесвітній день вишиванки в 2006 році
    запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин
    Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У
    цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу,
    до університету, школи чи садочка. День української вишиванки
    визначили й інші громади компактного проживання української меншини Румунії.

  • Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР

    Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР


    Українці зі всього світу відзначають щороку в третій четвер травня «День вишиванки». Це свято покликане носити народний вишитий традиційний одяг, зберігати, шанувати та популяризувати українські народні традиції. Вишиванка це не лише важлива складова українського одягу, вона є символом краси, щасливої долі, вона символізує родинну пам’ять, а також єдність українців та зв’язок між поколіннями. Саме тому українці ставляться до вишиванки як до святині. Вишиванки передаються з покоління в покоління та бережуться як скарби.

    Але у сьогоднішньому модерному світі не всі мають можливість пишатися вишиванкою, успадкованою від своєї матері або бабусі. Однак ще є жінки, які шиють український традиційний одяг та інші вишивки, в тому числі вишиванку з різними візерунками та мотивами, характерними кожному регіоні. Сьогодні вишиванку можна також придбати на ярмаках або в магазинах. Головним є той факт, що значення вишиванки залишилося та що саме вишиванці був присвячений спеціальний день. Вперше це свято з’явилося у 2006 році, коли одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету запропонувала відзначати День вишиванки, на це її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того ж року декілька студентів та викладачів Чернівецького університету одягли вишиванки, а згодом свято набуло міжнародних масштабів.


    Члени Бухарестської філії Союзу українців Румунії разом зі українськими переселенцями та своїми друзями румунами також відзначили «День вишиванки». Відкрив захід голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії письменник Михайло Трайста, який розповів присутнім, одягненим у гарний традиційний одяг, про те, як з’явилося це свято та про його значення. Своєю чергою перший заступник голови Союзу українців Румунії Богдан Мойсей відмітив значення вишиванки, зокрема як елемент єдності українців та зв’язку між поколіннями: «Вишиванка є дуже важливим елементом єдності українців зі всього світу. Отже, Союз українців Румунії приєднався до українців, які проживають у майже 50 країн світу і святкує цей символ єдності та елемент зв’язку між поколіннями українців. Будемо надіятися, що ми, в нашу чергу, так як робили наші попередники зможемо передати наступному поколінню цю нашу прекрасну традицію. Як доказом є молоде покоління Тіміського повіту, яке сьогодні присутнє на нашій події.»


    ucra-traista-si-moisei.png

    Учитель релігії Василь Білан з Лугожу Тіміського повіту прибув з групою учнів, які вивчають українську рідну мову в Ліцеї імені Юлії Гашдеу в місті Лугож та у Восьмирічній школі в селі Штюка. Учні виконали кілька віршів та українських пісень. Вчитель Василь Білан поділяється своїми враженнями від участі у цьому заході: «Я дуже радий, що ми приїхали тут в Бухаресті з нашими учнями. Ми дякуємо дуже гарно, що нас запросили брати участь у цій події, присвяченій вишиванці. Ми з великими емоціями виконали пісні та співали, одягнені у наш традиційний одяг з Банату. Ми співали гарні пісні для України, тому що Україна тепер дуже смутна.»

    Пані Ірина зі своїми дівчатками Моною та Міллою з міста Запоріжжя знайшли тимчасовий прихисток в Бухаресті. Вона працювала волонтеркою на Північному вокзалі Бухареста та дуже рада, що знайшла у Бухаресті українську громаду щирих і привітних людей: «Я дуже була здивована, що в Румунії є українська діаспора, яка вшановує нашу вишиванку, пам’ять українських письменників, Це зворушливо аж до сліз. Багато жінок та чоловіків розмовляють, читають та жартують українською мовою. Пан Михайло пишить українські книжки. Він дав мені та моїм дочкам, яким 13 та 7 років, українські книжки. Тепер ми маємо можливість читати в Румунії українські книжки. Дуже зворушливо у такий непростий час для України чути українську мову тут. Я дуже дякую всім людям, румунам, котрі допомагають біженцям з житлом, з харчами або просто провести час разом. Дуже поважаю всіх, хто допомагає. Я волонтирила на Північному вокзалі Бухареста і бачила багато румунів, які приходили і допомагали. Вони безкоштовно працювали по 10 годин щодня, перекладали та допомагали з житлом, транспортом, тому що чимало українців йдуть далі до інших країн, наприкалад до Франції, Німеччини. Перше бажання для всіх українців, щоб настав мир, щоб наші хлопці і дівчата, які захищають зараз всі місця, були живі і здорові і мали можливість жити у своїх домівках, відбудувати свої житла, працювати і жити.»


    ucra-grupul-zorea.png

    На заході були також присутні румунські актори, письменники та співаки, прихильники Бухарестської філії СУРу. Вони були одягнені в гарних українських вишиванках у знак соіларності з українських народом та поваги до українських традицій. «У нашому традиційному одязі є чимало спільних елементів. Кожен з нас повинен більше поважати свої традиції, щоб не втрати прадідівський скарб» – зазначила актриса Магда Бическу. Кантавтор та гітарист Ніку Нікушор розвеселив також присутню публіку своїм чудовим виконання. Після завершення заходу, присвяченому вишиванці, відбулась акція протесту проти війни перед Посольством Росії в Бухаресті, а потім акція солідарності з українським народом перед Посольством України.

    У вівторок, 17 травня 2022 року Жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії організувала перший культурний захід «Заспіваймо разом!». Новообрана голова цієї організації, яка діє при Бухарестській філії СУР, пані Наталія Панчик Колотило розповідає про мету цього заходу та плани жіночої організації на майбутнє: «Я дуже задоволена як пройшла подія. До нас завітали переселенці з України. Я дуже рада, що вони змогли прийти. Я дуже бажала, щоб і вони були присутні на нашому заході «Заспіваймо разом». Подружжя професійних музикантів з України чудово виступили з авторськими піснями та іншими українськими піснями. Нам було дуже приємно слухати українську музику на такому високому рівні. Виступив також наш бухарестський вокальний гурт «Зоря» з українськими піснями і потім всі присутні разом співали гімн України та українські народні пісні. А це був дуже приємний момент для мене та, думаю, для всіх присутніх. Була дуже гарна атмосфера. Були і діточки, які малювали, гралися та співали разом з нами. На заході були присутні також голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький та голова Бухарестської філії СУР-у Михайло Трайста, яким щиро дякую за підтримку. Ми маємо намір у майбутньому ще організувати такі заходи. Будемо робити репетиції, щоб відновити та доповнити наш вокальний гурт «Зоря». Ми запрошуємо до гурту також українців з України, котрі люблять співати, можливо це їм допоможе трохи забути про те горе, яке переживають. Я думаю, що їм стане легше на душі, співаючи разом з нами.»


    ucra-traista-petretchi.png

    Наразі весь український народ переживає важкі часи, але культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше, – ствердив Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький, який був присутній на заході Заспіваймо разом: «Мені дуже приємно сьогодні бути разом із вами і бачити, що жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії підтримує або організує такі заходи за участі українських переселенців. Такі події ми організовууємо у всіх повітах, тому що зараз дуже важливо, щоб українці, незважаючи якщо ми говоримо про тих, які живуть в Україні або які переселилися через те, що трапляється сьогодні в Україні, співпрацювали, щоб пізнавали один одного та що є найголовніше, щоб були об’єднані, так як і зараз весь світ об’єднаний для того щоб підтримувати Україну. Я впевнений, що там де буде єдність там буде звичайно і перемога. Хочу привітати в першу чергу жіночу організацію за таку прекрасну ідею, за те, що хоча нещодавно відбулась конференція, на якій був обраний новий провід, ви вже працюєте і я цим горжусь, це дуже добре і сподіваюся, що таку ініціативу ми побачимо і в інших філіях. Цього тижня почне серія благодійних концертів, організованих Союзом українців Румунії для підтримки України та українського народу. Концерти будуть організовані у Сучавському, Марамороському і Тіміському повітах, а також в столиці Бухаресті в понеділок. Запрошуємо і вас із цієї нагоди. Я впевнений що культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше. Хоча тепер зовсім нелегкий період, ми бачимо, що пісня взагалі де б вона не була, вона більше заохочує нас і дає нам сили.»


    ucra-artisti-ucraineni.png

    Кирил зі своєю дружиною Ганною й своїми діточками прибули до Румунії з Одеси та знайшли притулок саме у Бухаресті. Вони ходять до Бухарестської української православної церкви. На заході «Заспіваймо разом» вони прийшли зі цікавості, але враження, які склались у них чудові. Кирил Мазур: «Коли я сюди їхав, я навіть не сподівався на те, що я тут побачу і почую. Я думав, що це буде якийсь концерт, що там хтось виступить, а тут з’явилася ціла сім’я, справжня сім’я, люди, які люблять Україну, люблять українську пісню. Все дуже по-сімейному, по-домашньому. Я відчув стільки радості, стільки якоїсь спорідненості. Мені дуже сподобалося. Ми виконали з жінкою дві пісні: перша це була авторська пісня моєї жінки «Україна», вона сама її написала 20 років назад, а другу пісню ми співали «При долині кущ калини». Ну, і разом ми співали всі пісні, які співалися тут, не всі я знаю, але я хочу вчитися.»


    ucra-eveniment.png

  • Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР

    Культурні події, організовані Бухарестською філією СУР


    Українці зі всього світу відзначають щороку в третій четвер травня «День вишиванки». Це свято покликане носити народний вишитий традиційний одяг, зберігати, шанувати та популяризувати українські народні традиції. Вишиванка це не лише важлива складова українського одягу, вона є символом краси, щасливої долі, вона символізує родинну пам’ять, а також єдність українців та зв’язок між поколіннями. Саме тому українці ставляться до вишиванки як до святині. Вишиванки передаються з покоління в покоління та бережуться як скарби.

    Але у сьогоднішньому модерному світі не всі мають можливість пишатися вишиванкою, успадкованою від своєї матері або бабусі. Однак ще є жінки, які шиють український традиційний одяг та інші вишивки, в тому числі вишиванку з різними візерунками та мотивами, характерними кожному регіоні. Сьогодні вишиванку можна також придбати на ярмаках або в магазинах. Головним є той факт, що значення вишиванки залишилося та що саме вишиванці був присвячений спеціальний день. Вперше це свято з’явилося у 2006 році, коли одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету запропонувала відзначати День вишиванки, на це її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того ж року декілька студентів та викладачів Чернівецького університету одягли вишиванки, а згодом свято набуло міжнародних масштабів.


    Члени Бухарестської філії Союзу українців Румунії разом зі українськими переселенцями та своїми друзями румунами також відзначили «День вишиванки». Відкрив захід голова Бухарестської філії Союзу українців Румунії письменник Михайло Трайста, який розповів присутнім, одягненим у гарний традиційний одяг, про те, як з’явилося це свято та про його значення. Своєю чергою перший заступник голови Союзу українців Румунії Богдан Мойсей відмітив значення вишиванки, зокрема як елемент єдності українців та зв’язку між поколіннями: «Вишиванка є дуже важливим елементом єдності українців зі всього світу. Отже, Союз українців Румунії приєднався до українців, які проживають у майже 50 країн світу і святкує цей символ єдності та елемент зв’язку між поколіннями українців. Будемо надіятися, що ми, в нашу чергу, так як робили наші попередники зможемо передати наступному поколінню цю нашу прекрасну традицію. Як доказом є молоде покоління Тіміського повіту, яке сьогодні присутнє на нашій події.»


    ucra-traista-si-moisei.png

    Учитель релігії Василь Білан з Лугожу Тіміського повіту прибув з групою учнів, які вивчають українську рідну мову в Ліцеї імені Юлії Гашдеу в місті Лугож та у Восьмирічній школі в селі Штюка. Учні виконали кілька віршів та українських пісень. Вчитель Василь Білан поділяється своїми враженнями від участі у цьому заході: «Я дуже радий, що ми приїхали тут в Бухаресті з нашими учнями. Ми дякуємо дуже гарно, що нас запросили брати участь у цій події, присвяченій вишиванці. Ми з великими емоціями виконали пісні та співали, одягнені у наш традиційний одяг з Банату. Ми співали гарні пісні для України, тому що Україна тепер дуже смутна.»

    Пані Ірина зі своїми дівчатками Моною та Міллою з міста Запоріжжя знайшли тимчасовий прихисток в Бухаресті. Вона працювала волонтеркою на Північному вокзалі Бухареста та дуже рада, що знайшла у Бухаресті українську громаду щирих і привітних людей: «Я дуже була здивована, що в Румунії є українська діаспора, яка вшановує нашу вишиванку, пам’ять українських письменників, Це зворушливо аж до сліз. Багато жінок та чоловіків розмовляють, читають та жартують українською мовою. Пан Михайло пишить українські книжки. Він дав мені та моїм дочкам, яким 13 та 7 років, українські книжки. Тепер ми маємо можливість читати в Румунії українські книжки. Дуже зворушливо у такий непростий час для України чути українську мову тут. Я дуже дякую всім людям, румунам, котрі допомагають біженцям з житлом, з харчами або просто провести час разом. Дуже поважаю всіх, хто допомагає. Я волонтирила на Північному вокзалі Бухареста і бачила багато румунів, які приходили і допомагали. Вони безкоштовно працювали по 10 годин щодня, перекладали та допомагали з житлом, транспортом, тому що чимало українців йдуть далі до інших країн, наприкалад до Франції, Німеччини. Перше бажання для всіх українців, щоб настав мир, щоб наші хлопці і дівчата, які захищають зараз всі місця, були живі і здорові і мали можливість жити у своїх домівках, відбудувати свої житла, працювати і жити.»


    ucra-grupul-zorea.png

    На заході були також присутні румунські актори, письменники та співаки, прихильники Бухарестської філії СУРу. Вони були одягнені в гарних українських вишиванках у знак соіларності з українських народом та поваги до українських традицій. «У нашому традиційному одязі є чимало спільних елементів. Кожен з нас повинен більше поважати свої традиції, щоб не втрати прадідівський скарб» – зазначила актриса Магда Бическу. Кантавтор та гітарист Ніку Нікушор розвеселив також присутню публіку своїм чудовим виконання. Після завершення заходу, присвяченому вишиванці, відбулась акція протесту проти війни перед Посольством Росії в Бухаресті, а потім акція солідарності з українським народом перед Посольством України.

    У вівторок, 17 травня 2022 року Жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії організувала перший культурний захід «Заспіваймо разом!». Новообрана голова цієї організації, яка діє при Бухарестській філії СУР, пані Наталія Панчик Колотило розповідає про мету цього заходу та плани жіночої організації на майбутнє: «Я дуже задоволена як пройшла подія. До нас завітали переселенці з України. Я дуже рада, що вони змогли прийти. Я дуже бажала, щоб і вони були присутні на нашому заході «Заспіваймо разом». Подружжя професійних музикантів з України чудово виступили з авторськими піснями та іншими українськими піснями. Нам було дуже приємно слухати українську музику на такому високому рівні. Виступив також наш бухарестський вокальний гурт «Зоря» з українськими піснями і потім всі присутні разом співали гімн України та українські народні пісні. А це був дуже приємний момент для мене та, думаю, для всіх присутніх. Була дуже гарна атмосфера. Були і діточки, які малювали, гралися та співали разом з нами. На заході були присутні також голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький та голова Бухарестської філії СУР-у Михайло Трайста, яким щиро дякую за підтримку. Ми маємо намір у майбутньому ще організувати такі заходи. Будемо робити репетиції, щоб відновити та доповнити наш вокальний гурт «Зоря». Ми запрошуємо до гурту також українців з України, котрі люблять співати, можливо це їм допоможе трохи забути про те горе, яке переживають. Я думаю, що їм стане легше на душі, співаючи разом з нами.»


    ucra-traista-petretchi.png

    Наразі весь український народ переживає важкі часи, але культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше, – ствердив Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький, який був присутній на заході Заспіваймо разом: «Мені дуже приємно сьогодні бути разом із вами і бачити, що жіноча організація Бухарестської філії Союзу українців Румунії підтримує або організує такі заходи за участі українських переселенців. Такі події ми організовууємо у всіх повітах, тому що зараз дуже важливо, щоб українці, незважаючи якщо ми говоримо про тих, які живуть в Україні або які переселилися через те, що трапляється сьогодні в Україні, співпрацювали, щоб пізнавали один одного та що є найголовніше, щоб були об’єднані, так як і зараз весь світ об’єднаний для того щоб підтримувати Україну. Я впевнений, що там де буде єдність там буде звичайно і перемога. Хочу привітати в першу чергу жіночу організацію за таку прекрасну ідею, за те, що хоча нещодавно відбулась конференція, на якій був обраний новий провід, ви вже працюєте і я цим горжусь, це дуже добре і сподіваюся, що таку ініціативу ми побачимо і в інших філіях. Цього тижня почне серія благодійних концертів, організованих Союзом українців Румунії для підтримки України та українського народу. Концерти будуть організовані у Сучавському, Марамороському і Тіміському повітах, а також в столиці Бухаресті в понеділок. Запрошуємо і вас із цієї нагоди. Я впевнений що культура, та пісня зокрема об’єднує нас ще більше. Хоча тепер зовсім нелегкий період, ми бачимо, що пісня взагалі де б вона не була, вона більше заохочує нас і дає нам сили.»


    ucra-artisti-ucraineni.png

    Кирил зі своєю дружиною Ганною й своїми діточками прибули до Румунії з Одеси та знайшли притулок саме у Бухаресті. Вони ходять до Бухарестської української православної церкви. На заході «Заспіваймо разом» вони прийшли зі цікавості, але враження, які склались у них чудові. Кирил Мазур: «Коли я сюди їхав, я навіть не сподівався на те, що я тут побачу і почую. Я думав, що це буде якийсь концерт, що там хтось виступить, а тут з’явилася ціла сім’я, справжня сім’я, люди, які люблять Україну, люблять українську пісню. Все дуже по-сімейному, по-домашньому. Я відчув стільки радості, стільки якоїсь спорідненості. Мені дуже сподобалося. Ми виконали з жінкою дві пісні: перша це була авторська пісня моєї жінки «Україна», вона сама її написала 20 років назад, а другу пісню ми співали «При долині кущ калини». Ну, і разом ми співали всі пісні, які співалися тут, не всі я знаю, але я хочу вчитися.»


    ucra-eveniment.png

  • День української вишиванки в Сату-Марському повіті

    День української вишиванки в Сату-Марському повіті

    Сату-Марська філія Союзу Українців Румунії провела
    23 травня в Тарна Маре «День української вишиванки» у змішаному форматі: в
    очному та онлайн-режимі. Таким
    чином, етнічні
    українці Румунії разом зі своїми друзями з Румунії та України відзначили «Всесвітній день вишиванки».


    Голова Сату-Марської філії СУР Ірина Люба Горват скаже, якою є мета цього заходу: «Основною метою заходу є презентація та
    популяризація української вишиванки
    та румунської народної сорочки, українських цінностей та їх
    популяризація серед української молоді та широкої громадськості. Вишиванка є
    першою візитівкою будь-якого народу. Українці Сату-Марського повіту, які прибули тут зокрема з
    Марамуреського повіту, превезли зі собою народні костюми, які зі гордістю носять на різні культурні заходи, організовані СУР-ом та не лише. Вони спонукають своїх дітей любити та носисти народний одяг. Сподіваюсь, що молоде
    покоління продовжить цінувати вишиванку і в майбутньому навчить
    плекати любов до неї своїх дітей.»


    Далі Ірина Люба Горват розповсіть як пройшло свято, присвячене українській вишиванці, що проводиться Сату-Марською філією СУР вже п’ятий
    рік поспіль:
    «Учасники заходу відмітили, що вишиванка є символом єдності та зв’язком
    поколінь та що її треба любити,
    носити та берегти. На заході виступили українські діти з населених пунктів Мікула, Сату
    Маре, Тарна Маре й Теребешть, вокальний гурт «Мікулянка», керівник Лоредана
    Морар, фольклорний колектив «Тарнянські квіти», керівник Біанка Чонка, вокальний
    гурт «Берегиня», керівник Мирослава Якобишин – директор Велятинського будинку
    культури, фольклорний учнівський колектив «Хижаночка», керівник Оксана Ухач -
    директор музею села Хижа, Народний фольклорний колектив «Селиська співанка»
    села Нижнє Селище Хустського району, фольклорний колектив Чомського будинку
    культури Берегівської міської ради, Інструментальний ансамбль Вербовецької
    дитячої школи мистецтв та скрипаль Олексій Томишин із села Нижнє Селище
    Хустського району України. Згідно з традицією, голова СУР Микола Мирослав Петрецький
    нагородив вишиванками тих, хто зробив особливий внесок у розвиток
    румунсько-української співпраці, українських традицій та культури. Такі
    подарунки отримали: почесний член СУР, адвокат Веселіє Мойш; мер села Мікули
    Іштван Добош; директор гімназійної школи імені Геллерта Шандора Чаба Добош; мер
    села Агріш Елек Сабо; мер села Теребешть Маріана Ніколета Аворнічіці та журналіст Думітру Цімерман. Місцева Тарна-Марська організація СУР подарувала торт у вигляді вишиванки голові
    СУР Миколі Мирославу Петрецькому, а друзі з Велятина подарували всім учасникам вже традиційний торт, теж у
    вигляді української вишиванки. Маємо надію, що наступного року ми
    повернемося до звичного формату відзначення заходу.»


    Директорка Музею «Пинтьова оселя» (Велятино, Україна) Жанна Микитюк поділилася своїми враженнями від участь у культурній події «День української вишиванки»: «Кожного року в третій четвер
    травня в Україні відзначають «День
    вишиванки». У
    нашому селі Велятино, що на Закарпатті, це свято започатковано у 2013 році та стало місцевим фестивалем. Неодноразово на
    сцені були й наші друзі з Румунії, від
    Сатумарської філії СУР, яку
    очолює пані Ірина-Люба Горват. І от п’ять років тому вона
    запросила нас до Румунії взяти участь в урочистій події до Дня української
    вишиванки. Було дуже приємно, що таке свято запроваджено в повіті Сату Маре, що
    українське вбрання, пісні, танці популяризуються за межами нашої країни. Це
    покращує не тільки зв’язок поколінь, а й сучасні дружні відносини наших
    народів. І подія, організована Союзом
    українців Румунії, є яскравим прикладом цього зв’язку. Звичайно, і прикладом
    збереження звичаїв і традицій українців за кордоном. Цікаво було почути урочисті виступи голови
    СУР пана Мирослава Петрецького Мирослава, мера села Тарна Маре Моніки Собіус та
    інших, почути пісні рідною українською мовою, особливо «Мікуляночки», побачити наше українськевбрання.
    Цьогоріч, мені здається, до події було залучено більше учасників, що заслуговує
    на похвалу. У подарунок від нас, велятинців, був виступ творчого колективу
    «Берениня» з етнографічного музею «Пинтьова оселя». А також – традиційний
    подарунок, торт у вигляді вишиванки. Щиро вдячна всім організаторам цього
    чудового і важливого свята, яке вже стало традиційним і в повіті Сату Маре,
    Румунія, особливо голові СУР-у Миколі Петрецьому та голові Сатумарської філії Ірині Горват, які докладають багато зусиль задля розвитку співпраці двох дружніх народів,
    популяризації наших традицій за кордоном, і є своєрідним «містком» між нами.»


    Закарпатський музей народної
    архітектури та побуту в Ужгороді, Україна вже багато років тісно співпрацює з
    Повітовим музеєм Сату Маре та повітовою організацією Союзу українців Румунії. Ми є частими учасниками та співорганізаторами багатьох заходів: конференцій,
    круглих столів, виставок, шевченківських днів, днів української культури – ствердив директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту, кандидат історичних наук Василь Коцан, який додав: «Ми висловлюємо щиру подяку Союзу українців Румунії, в тому числі голові повітової організації
    Ірині-Любі Горват за можливість участі в їх заходах. Варто відмітити
    високий професійний рівень підготовки культурно-мистецьких акцій, організованих
    Союзом. Вони завжди мають насичену різнопланову програму, що спрямована на
    популяризації традиційної культурної спадщини українців. Всі заходи носять
    також й виховний характер, адже сприяють залученню молодого покоління до знань
    про народну культуру, побут звичаї наших предків. Одним із найбільш колоритних
    заходів, які щорічно проводяться Союзом українців Румунії є «День вишиванки». Я особисто та ужгородський скансен зокрема,
    вже четвертий рік поспіль є учасниками «Дня
    вишиванок»,
    організованого повітовою організацією Союзу українців Румунії. День вишиванки – це справжнє свято українців всього світу. Адже саме вишиванка є тим елементом
    народної культури, який єднає нас незалежно від кордонів. Вишиванка – це
    своєрідний генетичний код української нації. Дні вишиванки – це чудова
    платформа для знайомством з народним костюмами, орнаментальними композиціями
    вишивки різних регіонів, автентичними піснями та танцями. Із цим всім ми
    знайомились і 23 травня 2021 року.
    Для наших друзів з Румунії ми представили коротенький екскурс в особливості
    народного вбрання та вишивки Закарпаття. Колорит закарпатського фольклору
    демонстрували Народний фольклорний колектив Чомьского будинку культури
    Берегівської міської ради, Народний фольклорний колектив «Селишська співанка» с.
    Нижнє Селище Хустського району та скрипаль Олексій Томишин. Як і в попередні
    роки, цьогорічне свято залишило тільки позитивні емоції, збагатило новими
    знаннями, сприяло новим знайомствам. Хочеться висловити щиру повагу Союзу
    українців Румунії за запрошення до участі у святі. Сподіваємось, що пандемія
    COVID-19 піде на спад і ми
    матимемо змогу зустрічатись по обидва боки кордону.»


    Партнерами культурної події
    виступили: Європейський конгрес українців, Повітова рада Сату Маре, Сільська
    рада Тарна Маре, Повітовий музей Сату Маре (Румунія), Ужгородський музей
    народної архітектури та побуту (Україна), Всесвітня служба «Радіо Румунія»,
    Сільська рада Мікули (Румунія), Музей «Пинтьова оселя» (Велятино, Україна),
    Асоціація «Тарнянські коріння» (Тарна Маре, восьмирічна школа імені Геллерта
    Шандора, село Мікула, Румунія), Хижанський заклад загальної середньої освіти
    І-ІІІ ступенів (заклад дошкільної освіти Королівської селищної ради
    Берегівського району Закарпатської області).




    У святкуванні «Дня української вишиванки» взяли участь: голова
    СУР та депутат Микола
    Мирослав Петрецький, генеральний
    секретар СУР Ірина-Люба Горват, голова Марамуреської філії СУР Мирослав
    Петрецький, перші заступники голови СУР Богдан Мойсей та Василь Пасенчук,
    перший заступник голови Сатумарської філії СУР Василь Бучута, члени
    Ради СУР Тереза Шендрою, Анна Самбор та Іван Рекало, комітету Сатумарської
    філії СУР, місцевих суріських організацій з Мікули, Сату Маре, Тарна Маре,
    Пауліану, Теребешть, Мофтіну, Дечебал, Ретешть, мер села Тарна Маре Моніка Собіус, радники
    місцевої ради Тарна Маре, директор Гімназійної школи імені Геллерта Шандора з
    Мікули Добош Чабо; мер села Агріш Елек Сабо; мер Маріана Ніколета Аворнічіці та
    заступник мера села Теребешть Тудор Кіорян, почесний радник Комітету з питань культури Сенату
    Румунії Маріус Кіш, головний редактор журналу «Наш голос» Ірина
    Мойсей, журналіст місцевого телебачення Nord-Vest TV Думітру Цінерман, журналіст Тіміського суспільного телебачення
    Міхаєла Бумбук, директор Музею «Пинтьова
    оселя» (Велятино, Україна) Жанна Микитюк, директор Закарпатського обласного
    музею архітектури та побуту Василь Коцан, художні колективи та інші
    гості.

  • День української вишиванки в Сату-Марському повіті

    День української вишиванки в Сату-Марському повіті

    Сату-Марська філія Союзу Українців Румунії провела
    23 травня в Тарна Маре «День української вишиванки» у змішаному форматі: в
    очному та онлайн-режимі. Таким
    чином, етнічні
    українці Румунії разом зі своїми друзями з Румунії та України відзначили «Всесвітній день вишиванки».


    Голова Сату-Марської філії СУР Ірина Люба Горват скаже, якою є мета цього заходу: «Основною метою заходу є презентація та
    популяризація української вишиванки
    та румунської народної сорочки, українських цінностей та їх
    популяризація серед української молоді та широкої громадськості. Вишиванка є
    першою візитівкою будь-якого народу. Українці Сату-Марського повіту, які прибули тут зокрема з
    Марамуреського повіту, превезли зі собою народні костюми, які зі гордістю носять на різні культурні заходи, організовані СУР-ом та не лише. Вони спонукають своїх дітей любити та носисти народний одяг. Сподіваюсь, що молоде
    покоління продовжить цінувати вишиванку і в майбутньому навчить
    плекати любов до неї своїх дітей.»


    Далі Ірина Люба Горват розповсіть як пройшло свято, присвячене українській вишиванці, що проводиться Сату-Марською філією СУР вже п’ятий
    рік поспіль:
    «Учасники заходу відмітили, що вишиванка є символом єдності та зв’язком
    поколінь та що її треба любити,
    носити та берегти. На заході виступили українські діти з населених пунктів Мікула, Сату
    Маре, Тарна Маре й Теребешть, вокальний гурт «Мікулянка», керівник Лоредана
    Морар, фольклорний колектив «Тарнянські квіти», керівник Біанка Чонка, вокальний
    гурт «Берегиня», керівник Мирослава Якобишин – директор Велятинського будинку
    культури, фольклорний учнівський колектив «Хижаночка», керівник Оксана Ухач -
    директор музею села Хижа, Народний фольклорний колектив «Селиська співанка»
    села Нижнє Селище Хустського району, фольклорний колектив Чомського будинку
    культури Берегівської міської ради, Інструментальний ансамбль Вербовецької
    дитячої школи мистецтв та скрипаль Олексій Томишин із села Нижнє Селище
    Хустського району України. Згідно з традицією, голова СУР Микола Мирослав Петрецький
    нагородив вишиванками тих, хто зробив особливий внесок у розвиток
    румунсько-української співпраці, українських традицій та культури. Такі
    подарунки отримали: почесний член СУР, адвокат Веселіє Мойш; мер села Мікули
    Іштван Добош; директор гімназійної школи імені Геллерта Шандора Чаба Добош; мер
    села Агріш Елек Сабо; мер села Теребешть Маріана Ніколета Аворнічіці та журналіст Думітру Цімерман. Місцева Тарна-Марська організація СУР подарувала торт у вигляді вишиванки голові
    СУР Миколі Мирославу Петрецькому, а друзі з Велятина подарували всім учасникам вже традиційний торт, теж у
    вигляді української вишиванки. Маємо надію, що наступного року ми
    повернемося до звичного формату відзначення заходу.»


    Директорка Музею «Пинтьова оселя» (Велятино, Україна) Жанна Микитюк поділилася своїми враженнями від участь у культурній події «День української вишиванки»: «Кожного року в третій четвер
    травня в Україні відзначають «День
    вишиванки». У
    нашому селі Велятино, що на Закарпатті, це свято започатковано у 2013 році та стало місцевим фестивалем. Неодноразово на
    сцені були й наші друзі з Румунії, від
    Сатумарської філії СУР, яку
    очолює пані Ірина-Люба Горват. І от п’ять років тому вона
    запросила нас до Румунії взяти участь в урочистій події до Дня української
    вишиванки. Було дуже приємно, що таке свято запроваджено в повіті Сату Маре, що
    українське вбрання, пісні, танці популяризуються за межами нашої країни. Це
    покращує не тільки зв’язок поколінь, а й сучасні дружні відносини наших
    народів. І подія, організована Союзом
    українців Румунії, є яскравим прикладом цього зв’язку. Звичайно, і прикладом
    збереження звичаїв і традицій українців за кордоном. Цікаво було почути урочисті виступи голови
    СУР пана Мирослава Петрецького Мирослава, мера села Тарна Маре Моніки Собіус та
    інших, почути пісні рідною українською мовою, особливо «Мікуляночки», побачити наше українськевбрання.
    Цьогоріч, мені здається, до події було залучено більше учасників, що заслуговує
    на похвалу. У подарунок від нас, велятинців, був виступ творчого колективу
    «Берениня» з етнографічного музею «Пинтьова оселя». А також – традиційний
    подарунок, торт у вигляді вишиванки. Щиро вдячна всім організаторам цього
    чудового і важливого свята, яке вже стало традиційним і в повіті Сату Маре,
    Румунія, особливо голові СУР-у Миколі Петрецьому та голові Сатумарської філії Ірині Горват, які докладають багато зусиль задля розвитку співпраці двох дружніх народів,
    популяризації наших традицій за кордоном, і є своєрідним «містком» між нами.»


    Закарпатський музей народної
    архітектури та побуту в Ужгороді, Україна вже багато років тісно співпрацює з
    Повітовим музеєм Сату Маре та повітовою організацією Союзу українців Румунії. Ми є частими учасниками та співорганізаторами багатьох заходів: конференцій,
    круглих столів, виставок, шевченківських днів, днів української культури – ствердив директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту, кандидат історичних наук Василь Коцан, який додав: «Ми висловлюємо щиру подяку Союзу українців Румунії, в тому числі голові повітової організації
    Ірині-Любі Горват за можливість участі в їх заходах. Варто відмітити
    високий професійний рівень підготовки культурно-мистецьких акцій, організованих
    Союзом. Вони завжди мають насичену різнопланову програму, що спрямована на
    популяризації традиційної культурної спадщини українців. Всі заходи носять
    також й виховний характер, адже сприяють залученню молодого покоління до знань
    про народну культуру, побут звичаї наших предків. Одним із найбільш колоритних
    заходів, які щорічно проводяться Союзом українців Румунії є «День вишиванки». Я особисто та ужгородський скансен зокрема,
    вже четвертий рік поспіль є учасниками «Дня
    вишиванок»,
    організованого повітовою організацією Союзу українців Румунії. День вишиванки – це справжнє свято українців всього світу. Адже саме вишиванка є тим елементом
    народної культури, який єднає нас незалежно від кордонів. Вишиванка – це
    своєрідний генетичний код української нації. Дні вишиванки – це чудова
    платформа для знайомством з народним костюмами, орнаментальними композиціями
    вишивки різних регіонів, автентичними піснями та танцями. Із цим всім ми
    знайомились і 23 травня 2021 року.
    Для наших друзів з Румунії ми представили коротенький екскурс в особливості
    народного вбрання та вишивки Закарпаття. Колорит закарпатського фольклору
    демонстрували Народний фольклорний колектив Чомьского будинку культури
    Берегівської міської ради, Народний фольклорний колектив «Селишська співанка» с.
    Нижнє Селище Хустського району та скрипаль Олексій Томишин. Як і в попередні
    роки, цьогорічне свято залишило тільки позитивні емоції, збагатило новими
    знаннями, сприяло новим знайомствам. Хочеться висловити щиру повагу Союзу
    українців Румунії за запрошення до участі у святі. Сподіваємось, що пандемія
    COVID-19 піде на спад і ми
    матимемо змогу зустрічатись по обидва боки кордону.»


    Партнерами культурної події
    виступили: Європейський конгрес українців, Повітова рада Сату Маре, Сільська
    рада Тарна Маре, Повітовий музей Сату Маре (Румунія), Ужгородський музей
    народної архітектури та побуту (Україна), Всесвітня служба «Радіо Румунія»,
    Сільська рада Мікули (Румунія), Музей «Пинтьова оселя» (Велятино, Україна),
    Асоціація «Тарнянські коріння» (Тарна Маре, восьмирічна школа імені Геллерта
    Шандора, село Мікула, Румунія), Хижанський заклад загальної середньої освіти
    І-ІІІ ступенів (заклад дошкільної освіти Королівської селищної ради
    Берегівського району Закарпатської області).




    У святкуванні «Дня української вишиванки» взяли участь: голова
    СУР та депутат Микола
    Мирослав Петрецький, генеральний
    секретар СУР Ірина-Люба Горват, голова Марамуреської філії СУР Мирослав
    Петрецький, перші заступники голови СУР Богдан Мойсей та Василь Пасенчук,
    перший заступник голови Сатумарської філії СУР Василь Бучута, члени
    Ради СУР Тереза Шендрою, Анна Самбор та Іван Рекало, комітету Сатумарської
    філії СУР, місцевих суріських організацій з Мікули, Сату Маре, Тарна Маре,
    Пауліану, Теребешть, Мофтіну, Дечебал, Ретешть, мер села Тарна Маре Моніка Собіус, радники
    місцевої ради Тарна Маре, директор Гімназійної школи імені Геллерта Шандора з
    Мікули Добош Чабо; мер села Агріш Елек Сабо; мер Маріана Ніколета Аворнічіці та
    заступник мера села Теребешть Тудор Кіорян, почесний радник Комітету з питань культури Сенату
    Румунії Маріус Кіш, головний редактор журналу «Наш голос» Ірина
    Мойсей, журналіст місцевого телебачення Nord-Vest TV Думітру Цінерман, журналіст Тіміського суспільного телебачення
    Міхаєла Бумбук, директор Музею «Пинтьова
    оселя» (Велятино, Україна) Жанна Микитюк, директор Закарпатського обласного
    музею архітектури та побуту Василь Коцан, художні колективи та інші
    гості.

  • 24 червня 2020 року

    КОРОНАВІРУС В РУМУНІЇ – За даними Групи стратегічних комунікацій, в Румунії було
    зафіксовано 321 нових випадків зараження коронавірусом, їх загальне число
    перевищує 24.820. До теперішнього часу більшість заражень було зареєстровано у
    повіті Сучава (на північному сході країни) і в Бухаресті. Із загальної
    кількості заражених, більш 17.100 були оголошені вилікуваними і виписані, в той
    час як 186 пацієнтів перебувають в реанімації. За останню добу було також
    зареєстровано 16 нових смертей, причому їх загальне число досягло 1.555.
    Безсимптомні пацієнти в Румунії, інфіковані коронавірусом або які мають легкі
    симптоми, будуть госпіталізовані протягом 10 днів. Що стосується закордонних румунів,
    3.605 осіб були інфіковані новим коронавірусом, більшість в Італії, Німеччині
    та Іспанії. З них 115 померли.




    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Палата депутатів прийняла просту резолюцію про вотум
    недовіри, ініційовану Соціал-демократичною партією на адресу міністра охорони
    здоров’я, ліберала Нелу Тетару. Ініціатори піддали критиці міністра за погане
    управління санітарною кризою, і за те, що Румунія займає перше місце серед
    країн Центральної і Східної Європи за кількістю смертей на мільйон жителів. Підписанти
    документу вважають, що Міністерство охорони здоров’я блокує доступ хронічних
    хворих до лікування. Міністр Тетару звинуватив соціал-демократів в політизації
    кризи у сфері охорони здоров’я і заявив, що опозиція повинна була конструктивно
    брати участь у вирішенні цієї кризи. Раніше Парламент, в якому більшість крісел
    займають ліві сили, прийняв і інші критичні резолюції на адресу міністрів
    ліберального кабінету: міністра освіти Моніки Анісіє, міністра внутрішніх справ
    Марчела Вели, міністра фінансів Флоріна Кицу і міністра сільського господарства
    Адріана Ороса. Ці резолюції про вотум недовіри не ведуть автоматично до
    відставки міністрів.




    ХАБАР – Антикорупційна прокуратура застосувала запобіжний захіж у вигляді
    особистого зобов’язання проти Адріана
    Іонела, генерального директора румунської державної фармацевтичної компанії Уніфарм, яка відповідає за
    закупівлю медикаментів для лікарень. Його звинувачують у вимаганні хабара за
    укладення контракту на покупку хірургічних масок і захисних комбінезонів.
    Прокурори Національного управління по боротьбі з корупцією також виявили, що
    він незаконно займає цю посаду з 2016 року. Директор Уніфарм стверджує, що він
    невинний.

    ДИПСТОСУНКИ – Сенат та Палата представників Сполучених Штатів Америки відзначили 140 річницю встановлення дипломатичних відносин з Румунією двома двосторонніми резолюціями. У резолюції Сенату згадується довгострокове партнерство, що базується на спільній прихильності обох країн, спільних цінностях та інтересах задля стабільності та демократичного прогресу. Румунія є місцем розташування штаб-квартири Північно-Східної багатонаціональної дивізії НАТО, Південно-Східної багатонаціональної бригади та системи протиракетної оборони Aegis Ashore, ключового елемента системи протиракетної оборони США, – йдеться в документі Сенату США. Водночас підкреслюється важлива роль Румунії у забезпеченні безпеки в
    Чорноморському регіоні. Резолюція Палати представників високо оцінює місію
    румунської медичної команди в штаті Алабама, щоб допомогти зусиллям по боротьбі
    з епідемією COVID-19. Цією резолюцією Палата
    представників США підтримує постійне зміцнення відносин між США та Румунією, з
    наголосом на трансатлантичній єдності та солідарності, вказується також у прес-релізі
    американського посольства в Бухаресті, цитованого Agerpres.




    ПОВЕНІ
    -В результаті недавніх повеней в Румунії загинули 3 людей табули зареєстровані значні матеріальні збитки.
    Синоптики оголосили червоний
    код метеонебезпеки в
    зв’язку проливними дощами в повіті Марамуреш і Ботошань (на півночі країни) до
    четверга. Президент Клаус Йоханніс заявив, у
    середу, що він вживатиме заходів для
    забезпечення реалізації проєктів,
    що фінансуються з європейських фондів, спрямованих на запобігання зміні
    клімату, в Румунії, в тому числі для боротьби з надзвичайними явищами, такими
    як недавні повені. Він підкреслив, що рішеннями
    цьому питанню є збереження лісового фонду та
    лісонасадження. Президент уточнив, що червень був найбільш дощовим місяцем за останні 60 років у Румунії.




    ВИШИВАНКА
    – Щорічно 24 червня відзначається Всесвітній день румунської вишиванки,
    традиційної румунської блузки, яка є найважливішою частиною народного костюма і
    міжнародним символом румунської культури. 21 січня 2013 року інтернет-спільнота
    La Blouse Roumaine запропонувала присвятити день 24 червня румунській вишиванці. У тому ж році, ця спільнота
    організувала перший Всесвітній день румунської вишиванки, який з часом став
    глобальною подією, що відзначається в десятках країн. У Бухаресті та в країні
    проводяться традиційні виставки та ярмарки присвячені традиційній румунській
    блузці. Всесвітній день вишиванки відзначається в цьому році в ряді
    представництв Румунського культурного інституту за допомогою серії онлайнових заходів
    на сторінках організаторів і партнерів у Facebook.




    ОПИТУВАННЯ – Згідно з опитуванням, проведеним Агентством Євросоюзу з
    фундаментальних прав, шість з десяти громадян ЄС вважають, що політики і великі
    партії не звертають на них уваги. Політичне відчуження особливо помітне серед
    тих, хто стикається з економічними труднощами. Третина респондентів заявили, що
    правами людини користуються тільки ті, хто їх не заслуговує, наприклад злочинці
    і терористи. Тільки 4% респондентів заявили, що чиновники вимагали від них
    грошей або подарунків, але більше третини опитаних відповіли, що, на їхню
    думку, прийнятно пропонувати хабар, щоб забезпечити собі якнайшвидше послугу. У
    Франції та Хорватії майже половина опитаних зізналися, що хабарництво є одним з
    варіантів вирішення проблем, в той час як в Словаччині і Чехії з цим згодні
    близько 60%. Дослідження також показує, що уряди повинні підвищити рівень
    довіри громадськості до судової влади, забезпечивши незалежність суддів.
    Оскільки існують великі національні відмінності, країни можуть вчитися одна від
    одної, щоб поліпшити свої ситуації в цій галузі, – йдеться в доповіді.

  • У Бухаресті відзначили День вишиванки

    У Бухаресті відзначили День вишиванки

    Студенти та
    викладачі кафедри української мови та літератури Факультету іноземних мов та
    літератур Бухарестського університету вже третій рік поспіль відзначають надзвичайне українське свято – День вишиванки.




    Таким чином вони приєдналися
    до всесвітнього флешмобу з нагоди Дня вишиванки на знак єдності та поваги до
    культури, історії, мови, звичаїв та традицій українців.




    Українці зі
    всього світу традиційно святкують День вишиванки, у третій четвер травня, у
    цьому році – 21 травня.









  • День української вишиванки

    День української вишиванки

    Сатумарська філія Союзу Українців Румунії та мерія села Тарна Маре
    організували, 9 червня поточного року, «День української вишиванки».
    Свято покликане популяризувати вишиванку, а також
    культуру і традиції українців Румунії. На культурній події у селі Тарна Маре
    були присутні представники Парламенту Румунії, Союзу Українців Румунії,
    Префектури Сату Маре, Мерії Сату Маре, Повітового музею Сату Маре, Мерії Тарна
    Маре,голови місцевих сурівських організацій,
    сільські голови Хижі та Печеніжина з України, а також українці та румуни
    Сатумарського повіту, творчі колективи та інші запрошені.


    sediul-tarna-mare.png



    Історик та генеральний секретар Союзу Українців Румунії
    Люба Ірина Горват скаже, якою була мета цього заходу: Основною метою
    заходу була презентація української та румунської вишиванок, відмітити їх
    значення та роль у збереженні національної ідентичності, а також збереження
    українських цінностей та їх популяризація серед української молоді та населення
    загалом. Для українців Румунії вишиванка символізує красу, родинну пам’яті,
    вірність, життя, щаслива доля. Кожен регіон де проживають українці Румунії має
    відмінні вишиванки зі своїми візерунками, такими як: калина, птахи, маки, ружі,
    лілея, виноград, зірки тощо. Ми хотіли, щоб «День української вишиванки» запам’ятався українцям
    та румунам Сатумарського повіту.

    grup-ucraina.png


    За традицією Всесвітній день вишиванки,
    яке є міжнародним святом, святкують в третій четвер травня. Хоча
    Сатумарська філія Союзу Українців Румунії організувала свято вишиванки 9
    червня, воно пройшло на високому рівні. Історик та генеральний секретар Союзу
    Українців Румунії Люба Ірина Горват подає деталі: Сатумарська філія СуР-у
    провела це свято 9 червня, оскільки мали заплановані декілька заходів цього дня,
    а саме: День української вишиванки, відкриття приміщення місцевої сурівської
    організації Тарна Маре та підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре Сатумарського
    повіту та Печеніжином район Коломия, Івано-франківська область. На сцені виступили вокальний гурт
    Мікулянка з Мікули, фольклорний ансамбль Червона Калина
    з Негостини, фольклорний гурт Квіти Тарни, з Великої Тарни, а також
    вокальні ансамблі Горяночка та Серпанок з Печеніжина,
    Коломия, Івано
    -Франківська область, Україна. В рамках цього заходу, були подаровані
    вишиванки особам, які підтримують українську культуру та які разом з українцями
    беруть участь у заходах, організованих Сатумарською філією. Також в цей день була організована прекрасна виставка вишиванок народних ремісників з України.


    acord-romania-ucraina.png




    Підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре та
    Печеніжином стимулюватиме розвиток відносин між двома населеними пунктами у
    різних галузях, стверджує Генеральний секретар СуР-у Ірина Люба Горват: Співпраця
    між населеними пунктами полягає в тому, що заплановані події, як Сатумарською
    філією СуР-у, так і сільськими радами Тарни Маре та Печеніжина, будуть організовані
    з метою сприяння культурних обмінів, а також сприяння туризму та економічним
    стосункам, як фактори пізнання та розвитку двох громадах. Сторони будуть
    брати участь у культурних і спортивних заходах, з нагоди святкуванням різних
    подій громад двох країн, також будуть заохочувати економічний і культурний
    обмін між Румунією та Україною. Сторони погоджуються підтримувати і стимулювати
    співпрацю між навчальними закладами своїх населених пунктів шляхом проведення
    обмінів учнями та викладачами, істориками. Вони сприятимуть співпраці між
    асоціаціями та ансамблями, установами і організаціями культури та контактам між
    діячами культури і мистецтва. Будуть розроблятися і обговорюватися спільні
    питання для розвитку обидвох громад. У селі Тарна Маре проживає багато
    українців, які історично, згадані в документах від XIII-століття.

    ziua-camasii-studenti.png




    Нагадаємо, що відзначати Всесвітній день
    вишиванки в 2006 році запропонувала студентка факультету історії,
    політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету
    імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У цей день кожен охочий може долучитись до
    свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка. День української вишиванки визначили й інші громади компактного проживання української меншини Румунії. У свою чергу, румунські студентки Бухарестського факультету іноземних
    мов одягли вишиванки на знак підтримки України. Таким чином вони долучилися до
    всесвітньої акції День вишиванки – день солідарності з Україною,
    яку цього року започаткувала громадська організація Всесвітній день
    вишиванки спільно з українськими посольствами та об’єднаннями українців
    закордоном.

  • День української вишиванки

    День української вишиванки

    Сатумарська філія Союзу Українців Румунії та мерія села Тарна Маре
    організували, 9 червня поточного року, «День української вишиванки».
    Свято покликане популяризувати вишиванку, а також
    культуру і традиції українців Румунії. На культурній події у селі Тарна Маре
    були присутні представники Парламенту Румунії, Союзу Українців Румунії,
    Префектури Сату Маре, Мерії Сату Маре, Повітового музею Сату Маре, Мерії Тарна
    Маре,голови місцевих сурівських організацій,
    сільські голови Хижі та Печеніжина з України, а також українці та румуни
    Сатумарського повіту, творчі колективи та інші запрошені.


    sediul-tarna-mare.png



    Історик та генеральний секретар Союзу Українців Румунії
    Люба Ірина Горват скаже, якою була мета цього заходу: Основною метою
    заходу була презентація української та румунської вишиванок, відмітити їх
    значення та роль у збереженні національної ідентичності, а також збереження
    українських цінностей та їх популяризація серед української молоді та населення
    загалом. Для українців Румунії вишиванка символізує красу, родинну пам’яті,
    вірність, життя, щаслива доля. Кожен регіон де проживають українці Румунії має
    відмінні вишиванки зі своїми візерунками, такими як: калина, птахи, маки, ружі,
    лілея, виноград, зірки тощо. Ми хотіли, щоб «День української вишиванки» запам’ятався українцям
    та румунам Сатумарського повіту.

    grup-ucraina.png


    За традицією Всесвітній день вишиванки,
    яке є міжнародним святом, святкують в третій четвер травня. Хоча
    Сатумарська філія Союзу Українців Румунії організувала свято вишиванки 9
    червня, воно пройшло на високому рівні. Історик та генеральний секретар Союзу
    Українців Румунії Люба Ірина Горват подає деталі: Сатумарська філія СуР-у
    провела це свято 9 червня, оскільки мали заплановані декілька заходів цього дня,
    а саме: День української вишиванки, відкриття приміщення місцевої сурівської
    організації Тарна Маре та підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре Сатумарського
    повіту та Печеніжином район Коломия, Івано-франківська область. На сцені виступили вокальний гурт
    Мікулянка з Мікули, фольклорний ансамбль Червона Калина
    з Негостини, фольклорний гурт Квіти Тарни, з Великої Тарни, а також
    вокальні ансамблі Горяночка та Серпанок з Печеніжина,
    Коломия, Івано
    -Франківська область, Україна. В рамках цього заходу, були подаровані
    вишиванки особам, які підтримують українську культуру та які разом з українцями
    беруть участь у заходах, організованих Сатумарською філією. Також в цей день була організована прекрасна виставка вишиванок народних ремісників з України.


    acord-romania-ucraina.png




    Підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре та
    Печеніжином стимулюватиме розвиток відносин між двома населеними пунктами у
    різних галузях, стверджує Генеральний секретар СуР-у Ірина Люба Горват: Співпраця
    між населеними пунктами полягає в тому, що заплановані події, як Сатумарською
    філією СуР-у, так і сільськими радами Тарни Маре та Печеніжина, будуть організовані
    з метою сприяння культурних обмінів, а також сприяння туризму та економічним
    стосункам, як фактори пізнання та розвитку двох громадах. Сторони будуть
    брати участь у культурних і спортивних заходах, з нагоди святкуванням різних
    подій громад двох країн, також будуть заохочувати економічний і культурний
    обмін між Румунією та Україною. Сторони погоджуються підтримувати і стимулювати
    співпрацю між навчальними закладами своїх населених пунктів шляхом проведення
    обмінів учнями та викладачами, істориками. Вони сприятимуть співпраці між
    асоціаціями та ансамблями, установами і організаціями культури та контактам між
    діячами культури і мистецтва. Будуть розроблятися і обговорюватися спільні
    питання для розвитку обидвох громад. У селі Тарна Маре проживає багато
    українців, які історично, згадані в документах від XIII-століття.

    ziua-camasii-studenti.png




    Нагадаємо, що відзначати Всесвітній день
    вишиванки в 2006 році запропонувала студентка факультету історії,
    політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету
    імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У цей день кожен охочий може долучитись до
    свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка. День української вишиванки визначили й інші громади компактного проживання української меншини Румунії. У свою чергу, румунські студентки Бухарестського факультету іноземних
    мов одягли вишиванки на знак підтримки України. Таким чином вони долучилися до
    всесвітньої акції День вишиванки – день солідарності з Україною,
    яку цього року започаткувала громадська організація Всесвітній день
    вишиванки спільно з українськими посольствами та об’єднаннями українців
    закордоном.

  • День української вишиванки

    День української вишиванки

    Сатумарська філія Союзу Українців Румунії та мерія села Тарна Маре
    організували, 9 червня поточного року, «День української вишиванки».
    Свято покликане популяризувати вишиванку, а також
    культуру і традиції українців Румунії. На культурній події у селі Тарна Маре
    були присутні представники Парламенту Румунії, Союзу Українців Румунії,
    Префектури Сату Маре, Мерії Сату Маре, Повітового музею Сату Маре, Мерії Тарна
    Маре,голови місцевих сурівських організацій,
    сільські голови Хижі та Печеніжина з України, а також українці та румуни
    Сатумарського повіту, творчі колективи та інші запрошені.


    sediul-tarna-mare.png



    Історик та генеральний секретар Союзу Українців Румунії
    Люба Ірина Горват скаже, якою була мета цього заходу: Основною метою
    заходу була презентація української та румунської вишиванок, відмітити їх
    значення та роль у збереженні національної ідентичності, а також збереження
    українських цінностей та їх популяризація серед української молоді та населення
    загалом. Для українців Румунії вишиванка символізує красу, родинну пам’яті,
    вірність, життя, щаслива доля. Кожен регіон де проживають українці Румунії має
    відмінні вишиванки зі своїми візерунками, такими як: калина, птахи, маки, ружі,
    лілея, виноград, зірки тощо. Ми хотіли, щоб «День української вишиванки» запам’ятався українцям
    та румунам Сатумарського повіту.

    grup-ucraina.png


    За традицією Всесвітній день вишиванки,
    яке є міжнародним святом, святкують в третій четвер травня. Хоча
    Сатумарська філія Союзу Українців Румунії організувала свято вишиванки 9
    червня, воно пройшло на високому рівні. Історик та генеральний секретар Союзу
    Українців Румунії Люба Ірина Горват подає деталі: Сатумарська філія СуР-у
    провела це свято 9 червня, оскільки мали заплановані декілька заходів цього дня,
    а саме: День української вишиванки, відкриття приміщення місцевої сурівської
    організації Тарна Маре та підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре Сатумарського
    повіту та Печеніжином район Коломия, Івано-франківська область. На сцені виступили вокальний гурт
    Мікулянка з Мікули, фольклорний ансамбль Червона Калина
    з Негостини, фольклорний гурт Квіти Тарни, з Великої Тарни, а також
    вокальні ансамблі Горяночка та Серпанок з Печеніжина,
    Коломия, Івано
    -Франківська область, Україна. В рамках цього заходу, були подаровані
    вишиванки особам, які підтримують українську культуру та які разом з українцями
    беруть участь у заходах, організованих Сатумарською філією. Також в цей день була організована прекрасна виставка вишиванок народних ремісників з України.


    acord-romania-ucraina.png




    Підписання Угоди про побратимство між Тарною Маре та
    Печеніжином стимулюватиме розвиток відносин між двома населеними пунктами у
    різних галузях, стверджує Генеральний секретар СуР-у Ірина Люба Горват: Співпраця
    між населеними пунктами полягає в тому, що заплановані події, як Сатумарською
    філією СуР-у, так і сільськими радами Тарни Маре та Печеніжина, будуть організовані
    з метою сприяння культурних обмінів, а також сприяння туризму та економічним
    стосункам, як фактори пізнання та розвитку двох громадах. Сторони будуть
    брати участь у культурних і спортивних заходах, з нагоди святкуванням різних
    подій громад двох країн, також будуть заохочувати економічний і культурний
    обмін між Румунією та Україною. Сторони погоджуються підтримувати і стимулювати
    співпрацю між навчальними закладами своїх населених пунктів шляхом проведення
    обмінів учнями та викладачами, істориками. Вони сприятимуть співпраці між
    асоціаціями та ансамблями, установами і організаціями культури та контактам між
    діячами культури і мистецтва. Будуть розроблятися і обговорюватися спільні
    питання для розвитку обидвох громад. У селі Тарна Маре проживає багато
    українців, які історично, згадані в документах від XIII-століття.

    ziua-camasii-studenti.png




    Нагадаємо, що відзначати Всесвітній день
    вишиванки в 2006 році запропонувала студентка факультету історії,
    політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету
    імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У цей день кожен охочий може долучитись до
    свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка. День української вишиванки визначили й інші громади компактного проживання української меншини Румунії. У свою чергу, румунські студентки Бухарестського факультету іноземних
    мов одягли вишиванки на знак підтримки України. Таким чином вони долучилися до
    всесвітньої акції День вишиванки – день солідарності з Україною,
    яку цього року започаткувала громадська організація Всесвітній день
    вишиванки спільно з українськими посольствами та об’єднаннями українців
    закордоном.

  • День вишиванки 2018

    День вишиванки 2018


    Румунська вишиванка,
    міжнародний символ румунської культури та символічна частина національного
    вбрання, святкує свій
    день щороку 24 червня. У
    Всесвітній день вишиванки, румунська народна ноща і магія фольклору стали причинами
    організування нечуваних заходів: від
    плетення браслетів
    до велосипедного параду
    вишиванок,
    організованого SkirtBike, наприклад, у місті Констанца або модних парадів старих народних костюмів.


    Андрея Адріана Тенесеску, засновниця громади«La Blouse Roumaine», розповіла нам, як її кампанія з просування
    вишиванки стала успішною:
    Це була
    успішною кампанією, тому
    що тепер вишиванку носять на вулиці та асимілювали багато жінок. Але, хоча ми здобули
    успіх ув просуванні
    вишиванки, ми повинні ще попрацювати стосовно правового захисту та створення стандартів. Тому що
    наш ринок перенасичений псевдо-вишиванками, і тому ми ризикуємо не розпізнати традиційну, справжню вишиванку від
    неавтентичної.



    Андрея Адріана Тенесеску є також ініціатором кампанії«Give Credit» з визнання традиційних цінностей,
    навіть якщо вони стають джерелом натхнення для сучасного одягу: Ідея зародилася від випадку плагіату в минулому році, коли американський дизайнер Торі Берч майже скопіювала олтянський
    народний кожух, що зберігається в колекції музею Метрополітен в Нью-Йорку. Слово плагіат не підходить
    цій ситуації, бо народний одяг не може мати
    правового захисту, але
    ми стараємося знайти рішення
    в цьому сенсі. Очевидно
    співставлення двох фото, тобто олтянського кожуха з Нью-йоркського
    Метрополітену та пальто Торі
    Берч, викликало сильне хвилювання в онлайн-середовищі, тим
    більше, що американський бренд присвоював своєму пальто африканську культурну ідентичність, яка не мала нічого
    спільного з походженням кожуха. Звідси я почала онлайн-кампанію під назвою «Give Credit», в якій закликала
    американського дизайнера змінити опис колекції і відмовитися від
    того предмета одягу, який був точною копією за нашим кожухом
    виставленим в
    Нью-Йорку.



    Андрея Адріана Тенесеску підтримує ідею, що
    такі кроки мають набути національного характеру: Не так багато було зроблено, оскільки в цій галузі
    відсутня узгоджена правова база. Румунія повинна вирішити це
    питання, особливо цього
    року, коли ми святкуємо сторіччя нашого існування як країни, тому що, так як у нас є останні незаймані ліси в Європі, я гадаю, що можливо ми маємо останню сільську культуру, яка створює такі чудеса
    традиційного
    мистецтва найвищої якості і вона повинна знайти собі форму співіснування із змінами, що відбуваються сьогодні в світі дизайну
    одягу.



    Де можуть
    зацікавлені знайти традиційну
    вишиванку дізнаємося теж від Андреї Адріани Тенесеску:
    Я рекомендую їм шукати ремісничі майстерні. Там вони можуть
    знайти вишивані сорочки,
    що є іншою формою традиційних шитих сорочок в громадах. Але останнім часом зародився
    рух із реставрації столітніх вишиванок, і все більше і більше жінок вишивають свої
    власні народні сорочки,
    деякі конкурують навіть із вишиванками вишитими їхніми прабабусями.


    Андрея Адріана Тенесеску каже, що варто вкладати гроші у
    автентичну вишиванку,
    навіть якщо,
    в залежності від багатства орнаментованої вишивки, вишиванка може коштувати не менше 200 леїв
    (приблизно 50 євро):
    Ви тільки подумайте,
    де ми можемо сьогодні знайти вишиту 70 років тому сорочку, яка збереглася
    до нині в ідеальній
    формі,і яка
    була би вишита з натуральних
    волокон. Вона представляє
    те, що ми є сьогодні, нашу ідентичність, історію світу, з якого ми походимо. Вона заслуговує значних інвестицій. Ми повинні усвідомити
    справжню цінність вишиванки і я сподіваюся, що нам вдасться зробити це за допомогою наших проектів.


    Найбільш красивою
    і комплексною румунською вишиванкою є волоська вишиванка (південь), процес її
    вишивання займаючи до шести місяців. Ціна такої ручної
    роботи становить приблизно 2500 лей (500 євро).

  • День української вишиванки

    День української вишиванки

    21 травня в місцевості Тарна-Маре (Велика Тарна) Сатумарського повіту був відзначений День української вишиванки, свято яке покликане популяризувати українську культуру і традиції. Організаторами були Сатумарська організація Союзу Українців Румунії та мерія села Тарна-Маре.

    Були присутні голова СУР та депутат Микола Петрецький, голова Сатумарської організації СУР Люба Горват, мер місцевості Тарна-Маре Моніка Cобіус, громадський адміністратор Сатумарського повіту Нодь Заболч, повітовий радник Ердей Роберт та гості з України: перший заступник голови райдержадміністрації Наталія Костелеба-Веремчук, сільський голова села Хижа Іван Гайдук, голова Виноградівської районної ради Віталій Любка, Велятинський сільський голова Жанна Микитюк, директор Виноградівського міського Будинку культури Святослав Гал, представники української громади, народні творчі колективи, журналісти тощо.

    У своїх промовах, виступаючі наголошували на важливості вишиванки, яка є символом традиції, краси та етнічної приналежності кожного з нас до рідної землі та своєї історії. На сцені виступили з концертом: вокальний гурт Мікулянка учнів, які вивчають українську мову у середній школі села Мікула, координований вчителькою Лореданою Морар, інструментально-вокальний гурт Джерельце з села Ізвоареле Сучевей, котрим керує священик Валентин Арделян, творчий колектив Квіти Тарни, під керівництвом вчительки Мар’яни Коньоці та вокальний квартет вчительок Виноградівської дитячої школи мистецтв імені Бели Бартока.

    Історик та генеральний секретар Союзу Українців Румунії Люба Горват розповість про головну мету цього заходу, який відбувся у місцевості Тарна-Маре: Ми представили українську вишиванку, відмітили її значення та роль у збереженні національної ідентичності, збереженні українських цінностей, її популяризації серед української молоді та широкої громадськості. Ми запросили всіх присутніх із гордістю одягати вишиванку на роботу, до церкви, університету, школи чи садочка.Такий захід мав більш поширений контекст, тому що це наше національне, громадське, освітнє та духовне вираження. За допомогою цього заходу ми, українці повіту Сату-Маре та громада села Тарна-Маре зрозуміли, що одягаючи українську вишиванку та весь український народний одяг ми демонструємо нашу любов до своєї культури, досягаємо балансу між тілом та душею, також цінуємо та просуваємо культурну спадщину наших предків. Вишиванка і народний традиційний одяг є одними з основних елементів культури будь-якого народу. Народна ноша це важливий соціальний символ це перша візитна картка будь-якої громади. Слід уточнити, що чимало сімей з місцевості Тарна-Маре мають родичів у селі Хижа, в Україні, село яке колись називалося Тарна-Міке (МалаТарна).

    Крім прекрасного концерту членів творчих колективів у гарно одягнутих народних костюмах, відбулися й інші цікаві заходи, про які розповість Люба Горват: З цієї нагоди ми влаштували виставку українських та румунських вишиванок, які діти з повітів Сучава, Сату-Маре та України принесли від своїх батьків. Були виставлені також рушники, скатерки, тарілки, килими і навіть книги. Також відбулася акція Подаруй вишиванку. На заході був показаний ролик Донбас жертва російської агресії, метою якого є донести до суспільства, громадськості реальну картину, яка на цей час відбувається на Сході України. Цей фільм був здійснений Закарпатською асоціацією учасників бойових дій на Сході України і передав його нам Андрій Кравець. На мою думку захід відбувся на високому рівні та я думаю, що такого роду заходи треба організувати щорічно, оскільки таким чином маємо можливість доказати, що у нас прекрасна українська сорочка, яку ми маємо носити і цінувати і таким чином показати свою ідентичність.

    Нагадаємо, що відзначати Всесвітній день вишиванки у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Всесвітній день вишиванки відзначається в Україні щороку у третій четвер травня, а також у майже 50 країнах світу.

    З нагоди Всесвітнього дня вишиванки колектив Посольства України в Румунії привітав усіх. Також, у місті Клуж-Напока під час Першого форуму української молоді Румунії, Марія Чінар-Жіга журналістка суспільного телебачення Tvr3/Tvr Cluj зняла відео для флешмобу Вишиванка єднає до Всесвітнього дня вишиванки 2017!


    Слід уточнити, що в Румунії Всесвітній день вишитої румунської сорочки відзначається 24 червня. Ініціатором Всесвітнього дня вишитої румунської сорочки» є Андрея Тенесеску, яка заснувала віртуальну громаду під назвою «Вишита румунська сорочка» («La blouse roumaine») з метою утвердження гарної румунської традиції та створення бренду країни. Румунська вишита сорочка стала міжнародним символом румунської культури та джерелом натхнення для дизайнерів.