Tag: влада

У червні 2021 року 42% респондентів опитування громадської думки, проведеного INSCOP Румунія, на запитання, в якій країні вони хотіли б працювати або навчатися протягом більш тривалого періоду часу, обрали Захід (Європейський союз, США або Канаду), менше 4% – Росію або Китай, а 47,9% сказали, що не покинуть свою країну. 66,6% заявили, що віддають перевагу правам і свободам західного зразка перед традиційними цінностями, які, як стверджує путінська Росія, вона пропагує і лише 16,2% віддали перевагу так званим російським цінностям. 56,2% румунів заявили, що вступ Румунії до Європейського Союзу, швидше за все, принесе переваги, а 35,1% побачили в ньому недоліки.

65,8% респондентів віддали перевагу членству Румунії в НАТО, тому що таким чином вона буде краще захищена. 28,6% віддали перевагу нейтралітету, вважаючи, що на Румунію ніхто не нападе. 73,8% сказали, що наявність військових баз США в Румунії допоможе обороні країни в разі зовнішньої агресії. Водночас переважна більшість респондентів  була незадоволена діяльністю влади в Бухаресті, незалежно від її політичного кольору. Соціологи дійшли висновку, що румуни не оскаржують приналежність своєї країни до вільного світу, а лише легітимність політичного класу, який їх ігнорує і зневажає.

Румунія залишається твердо відданою євроатлантичному шляху, який вона обрала, і рішення зробити власний внесок у зміцнення безпеки в регіоні залишається твердим, – заявив у вівторок міністр оборони Ангел Тилвер. Разом з послом США в Бухаресті Кетлін Кавалєк міністр оборони відвідав військово-повітряну базу “Міхаїл Когелнічану” (південний схід), де вони зустрілися з делегацією аташе з питань оборони країн-членів НАТО, акредитованими в Бухаресті, а також з американськими солдатами, які там дислокуються, разом з їхніми іспанськими, французькими і румунськими товаришами. За словами Кетлін Кавалєк, румунська сторона вкладає значні кошти в розвиток бази, яка є однією з найважливіших баз НАТО і допомагає захищати східний фланг Північноатлантичного альянсу.

Також у вівторок Берегиня румунської корони принцеса Маргарета заявила, що “ніколи в сучасній історії Румунія не мала вищого рівня безпеки і кращих умов для економічного процвітання, ніж сьогодні, коли вона є повноправним членом Європейського Союзу і НАТО”. З іншого боку, вона описала нещодавні президентські і парламентські вибори як крик про допомогу від виборців, які відчувають себе проігнорованими в умовах швидкого, але нерівномірного економічного розвитку. Вона навела приклади контрасту між розкішшю в Бухаресті і бідністю в селах, або інвестиціями в сучасні технології, в той час як витрати на охорону здоров’я залишаються найнижчими в ЄС.

Ще з перших днів цього року ряд професійних або соціальних категорій вирішили висловити своє
невдоволення тим, як нинішній правоцентристський уряд управляє проблемами в контексті пандемії Covid-19, що серйозно дестабілізувала економіку Румунії. Зібравшись перед будівлями Адміністрації Президента, Уряду, різних міністерств, повітових префектур або навіть
політичних партій правлячої
коаліції, румуни з усієї країни висловлюють
їхні
вимоги.

Cartel Alfa – одна з
головних профспілок в Румунії – розпочала
акції протесту 14 січня, і
планує завершити їх 28 лютого. Для дотримання правил протипандемічної безпеки,
введених Covid-19, заходи протесту
будуть
проведені поетапно і включатимуть,
крім вуличних акцій протесту, листи, петиції або зустрічі з парламентарями від усіх парламентських
партій. Основні вимоги – гідна мінімальна зарплата, справедливі пенсії, якісні
державні послуги, розблокування колективних переговорів, справедливе
оподаткування та правильне застосування законодавства.

Лідер Cartel Alfa Богдан Хосу детально розповідає: Працівники бюджетного
сектору
незадоволені замороженням
граничних прав та заробітної плати у
2021 році, і тим, що уряд не планує збільшити
до 8%, як це було передбачено, їх заробітню плату, з метою досягнення параметрів закону про оплату
праці бюджетників.
Пенсіонери незадоволені тим, що їх пенсії неправильно розраховані. Працівники
приватного
сектору невдоволені
тим, що до цього часу для більше
третини з них практично
не була збільшинавалова
зарплата за
рахунок перерахування соціальних податків з роботодавця на працівника.

У листі під назвою Ми всі маємо однакові
права!, Carte Alfa нагадує правлячим
партіям (НЛП, СРР-ПЛУС та ДСУР), що політика жорсткої економії,
встановлена ​​чинним урядом, не була частиною зобов’язань партій, що складають правлячу
коаліцію, перед громадянами у передвиборчій кампанії, а економічний та
соціальний контекст та криза у сфері охорони здоров’я, які не виникли після парламентських
виборів від 6 грудня, не зазнали змін, щоб виправдати раптову зміну ставлення
та державних політик.

Профспілкові лідери вважають, що Румунія, подібно всьому світу,
переживає масштабну кризу в сфері охорони здоров’я та економіки, але кажуть, що
існує потреба у збалансованій державній політиці, розробленій в результаті
реальних консультацій із соціальними партнерами, для справедливого розподілу
зусиль та витрат. За словами віце-прем’єр-міністра Дана Барни (СРР-ПЛУС), частину
цих вимог можна вирішити в наступний період. Дан Барна написав у Facebook, що є
також вимоги, які слід розглядати в контексті кризової економіки та бюджету, що
повинен урахувати дефіцит на рівні 7%
ВВП.

Навіть якщо Румунія не стикається з великою кількістю
коронавірусних інфекцій, тенденція зростає і влада вживає все більш різких
заходів. Уряд закликав громадян зберігати спокій і суворо дотримуватися
офіційних вказівок. Прем’єр-міністр Людовик Орбан: Я закликаю до спокою,
відповідальності, громадянської поведінки, поважати закони, дотримуватись заходів, встановлених Національною радою з надзвичайних ситуацій, заходів,
встановлених Урядом та Міністерством внутрішніх справ.

У рамках он-лайн прес-конференції, прем’єр-міністр підкреслив, що найкращим доказом щодо
ефективності вжитих заходів владою є порівняно невелика кількість випадків
коронавірусу, діагностованих у Румунії. Орбан запевнив, що в даний час немає
проблем щодо фінансування державних витрат країни та що пенсії будуть виплачені вчасно.
З іншого боку, ліберальний прем’єр-міністр заявив, що влада перебуває у процесі
придбання необхідного обладнання для боротьби з COVID-19. Людовик Орбан
закликав населення не запасатися надмірно, гарантуючи, що немає
ризику нестачі товарів.

Заклик відбувається в умовах, коли громадяни купували
більше, ніж зазвичай, особливо продукти харчування та дезінфікуючих засобів, а
деякі з них вже не знаходяться на полицях магазинів. Прем’єр-міністр
поінформував румунів за кордоном, що їхнє право на приїзд до країни не
обмежуватиметься, але, залежно від району, з якого вони приїжджають, вони
зобов’язані або перейти в карантин, або перейти в ізоляцію терміном на 14 днів.
Закликав до спокою і Президент Клаус Йоганніс: «Дорогі румуни, влада
робить свою справу. Уряд зробив свою роботу досі добре, але самі ми зможемо
виконати лише частину роботи, яку потрібно зробити. Ви нам потрібні, дорогі
румуни. Ви нам потрібні, щоб виконували вказівки влади. Ви повинні дотримуватися
правил гігієни, які передаються на громадських каналах, і уникати контактів,
які не є абсолютно необхідними. Шановні румуни, разом і наодинці нам вдасться
подолати цю кризу».

В опозиції тимчасовий лідер СДП та спікер Палати
депутатів Марчель Чолаку закликав владу приділяти особливу увагу громадському
спілкуванню в контексті пандемії коронавірусу і заявив, що очікує від
прем’єр-міністра плану конкретних заходів щодо захисту громадян, але натомість
він чув лише поради.

Опозиція ініціювала голосування за вотум недовіри
до уряду Віоріки Денчіле

Права опозиція в Румунії ініціювала нову
резолюцію про недовіру коаліційному уряду Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів (СДП-АЛДЕ), яка буде внесена на
голосування наступного тижня. Для відставки уряду на чолі з соціал-демократкою
Віорікою Денчіле потрібні голоси не менше 233 (з 465) сенаторів і депутатів
парламенту, тоді як опозиція має близько 150 голосів і потребує підтримки
партії Про Румунія, яку очолює колишній прем’єр-міністр Віктор Понта,
Демократичного союзу угорців Румунії, фракції національних меншин у Палаті
Депутатів і навіть кількох членів керівної більшості СДП-АЛДЕ. З іншого боку
Віоріка Денчіле закликала соціал-демократів бути присутніми в залі, щоб
забезпечити кворум, але не голосувати.

Вотум недовіри до глави МЗС Румунії

Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану встояв
вотуму недовіри, ініційованому опозиційними Націонал-ліберальною партією, Союзом
«Рятуйте Румунію» та партією «Народний рух» через проблеми, що виникли у
процесі голосування закордонних румунів на виборах до Європарламенту і референдумі
щодо правосуддя 26 травня. Резолюція була відхилена у вівторок на пленарному
засіданні Сенату. У тексті, а також на пленарному засіданні ініціатори заявили,
що Теодор Мелешкану «безвідповідально» керував МЗС і організував процес
голосування. Міністр знову вибачився перед румунами, які проживають за кордоном,
які не змогли скористатися своїм правом голосу 26 травня, але зазначив, що МЗС
виконало усі свої юридичні зобов’язання. Він заявив, що найближчим часом будуть
проведені консультації з посольствами, де були проблеми в процесі голосування,
щоб визначити, хто винен в тому, що сталося, а також, що можна зробити в
майбутньому, щоб уникнути подібних ситуацій.

Угода за європейську Румунію

Національна політична угода про консолідацію
європейського маршруту Румунії, ініційована президентом Клаусом Йоханнісом, у
четвер була підписана лідерами чотирьох опозиційних політичних сил:
Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте Румунію», партії «Про Румунія» та
партії «Народний рух». Вони погодилися підтримати кроки із запровадження у законодавство
результатів референдуму 26 травня і виправити суперечливі зміни, внесені упродовж
останніх двох років до законів, що регулюють різні аспекти правосуддя. Представники
Демократичного союзу угорців Румунії, колишнього партнера чинної керівної коаліції СДП-АЛДЕ, оголосили, що підпишуть
угоду наступного тижня. СДП та АЛДЕ відмовилися підписувати угоду. У своєму виступі з цього приводу глава
держави знову розкритикував соціал-демократів і заявив, що вони запропонували більше
поправок, ніж кількість статей в угоді. Президент додав, що список залишається
відкритим, а партії, які захочуть підписати угоду, зможуть зробити це у
майбутньому. У своєму виступі з цього приводу глава держави наголосив на
необхідності внесення ряду змін до Конституції та до відповідних законів.

Політична криза у Р.Молдова

Румунія, як держава-член Європейського Союзу, що
має особливі відносини з Республікою Молдова, на основі Стратегічного
партнерства заради європейської інтеграції Республіки Молдова і спільної мови,
історії та культури, стурбована поточними подіями у Кишиневі. Бухарест
стурбований безпрецедентним політичним тупиком у сусідній державі, в якій діють
два паралельні уряди, котрі заперечують легітимність одне одного. Влада Румунії
закликала до спокою у забезпеченні мирної передачі влади для виходу з кризи. Президент
Румунії Клаус Йоханніс надіслав голові Європейської Ради Дональду Туску і
голові Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру листа, в якому просить їх в терміновому
порядку та разом з державами-членами Європейського Союзу вжити «конкретних дій
для врегулювання ситуації, що склалася, відповідно до рішення, що буде
обговорено в Республіці Молдова і ґрунтуючись на європейських принципах і
цінностях». Клаус Йоханніс На стверджує, що ця криза, що виникла по сусідству з
Румунією та ЄС, становить небезпеку для стабільності і безпеки в регіоні, яку Євросоюз
та його країни-члени не можуть ігнорувати. Румунія вважає, що в демократичній
державі воля громадян, виражена шляхом голосування на парламентських виборах у
лютому і відображена в політичній конфігурації законодавчої влади, – це єдине,
що забезпечує легітимний політичний процес.

Дощове і спекотне літо в Румунії

Мешканці майже всієї Румунії упродовж останніх
тижнів вже звикли до гідрологічних та штормових попереджень, оголошень «жовтого»
або «помаранчевого» кодів небезпеки через потужні зливи, ураганний вітер, град
і повені, а в останні дні до цього додалася підвищена відносна вологість
повітря, що призводить до термічного дискомфорту. Сильні опади та повені
спричинили багато збитків, проте обійшлося без жертв. Підтоплені сотні
присадибних ділянок, житлових будинків і підвалів. Пошкоджені дороги повітового,
національного та європейського значення. Серйозно постраждали
сільськогосподарські угіддя.

26-й Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу

3300 акторів і гостей з 73 країн світу беруть
участь у XXVI-му Міжнародному театральному фестивалі в м. Сібіу (центр
Румунії), який стартував 14 червня під гаслом «Мистецтво дарування». Протягом десяти днів фестиваль пропонує 540
подій в 75 приміщеннях. За словами організаторів цей фестиваль є святом краси,
яке об’єднує представників кількох видів мистецтва зі всіх куточків світу: театру,
танцю, музики, кіно, цирку тощо. Міжнародний театральний фестиваль в Сібіу є
найбільшою і найкомплекснішою подією такого роду в Румунії і навіть в Європі, а
Радіо Румунія виступає медіа-партнером.

Наслідки
розгону антиурядового протесту в Бухаресті

Два тижні, що минули від антиурядової акції протесту
діаспори у Бухаресті так і не пролили світло на причини силового
розгону протестувальників.
Прокурорами вже було зареєстровано більше 700 скарг на дії
жандармів, а виявлення винних у вчиненні насильства триває. У четвер на допит до Генеральної
прокуратури був викликаний начальник підрозділу спеціального призначення Жандармерії, полковник Кетелін
Парасків, який
того вечора командував жандармами.
Раніше Міністр внутрішніх справ Кармен
Дан провела прес-брифінг на тему подій, що мали місце 10 серпня, який почала з вибачень
перед усіма тими, хто постраждав від насильства, незалежно від того чи йдеться
про цивільних осіб або про жандармів. Водночас глава МВС засудила те, що вона
назвала «фейками та брехнею» у зв’язку з діями жандармів, які поширювалися як в
Інтернеті, так і в ЗМІ. А у вівторок Кармен Дан відзвітувала перед членами
Комітету з питань оборони Палати депутатів Румунії, стверджуючи, що не мала
оперативних повноважень під час протесту, додавши що звіт, який вона
отримала від підпорядкованих їй компетентних органів буде поставлений в
розпорядження депутатів щойно після завершення слухань у парламенті. Опозиція,
яка вимагає відставки міністра, висловила своє невдоволення накладенням на
відповідний звіт грифу «Для службового користування» та відсутністю на
слуханнях префекта Бухареста, який підписав наказ про розгін протестувальників. Опозиційні
партії в унісон звинувачують Кармен Дан у спробі виправдати протиправні дії жандармерії, яка
використала сльозогінний газ та надмірну силу проти мирних людей. Тим часом керівна Соціал-демократична партія звинувачує главу держави та
опозицію в спробі силового повалення легітимного уряду.

Реакції після акції протесту діаспори

Через два тижні від силового розгону антиурядових
протестів у столиці глава уряду уперше прокоментувала події 10 серпня.
Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
звинуватила опозицію в спробі взяти владу недемократичними методами після
поразки на виборах. Глава уряду зазначила, що останнім часом спостерігається
почастішання нападок на державні установи, а першою мішенню стала жандармерія.
Вона попросила своїх міністрів та керівників підвідомчих установ уникати «цієї
спіралі конфлікту». У відповідь на це лідер опозиційної Націонал-ліберальної
партії Людовік Орбан піддав гострій критиці прем’єрку за те, що вона не
відважується взяти на себе відповідальність за застосування жандармерією
надмірної сили до протестувальників. «Немає ніякої спіралі конфлікту, яку б
розкручували опозиційна НЛП або президент Клаус Йоханніс, є однак спіраль
брехні та зловживань, в якій загрузли лідер соціал-демократів Лівіу Драгня,
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, міністр внутрішніх справ Кармен Дан і всі ті,
хто видав наказ про силовий розгін протесту та побиття людей, які взяли участь
в антиурядовій акції протесту 10 серпня», – сказав він. Події 10 серпня є для
представників румунської влади нагодою добре обміркувати та знайти найкращий
шлях подальшого розвитку спеціалізованих структур, від організації, прав і
підготовки персоналу до контрольних важелів та використовування спецзасобів, -
заявив французький експерт у сфері забезпечення та відновлення громадського
порядку, майор Бертран Кавальєр, який добре відомий на європейському рівні і,
котрий добре обізнаний з системою громадського порядку в Румунії. Колишній керівник
французької Національної жандармерії зустрівся з членами Комітету з питань
оборони, громадського порядку та національної безпеки Палати депутатів Румунії,
зустріч, яка відбулася в рамках зусиль із прояснення основних аспектів подій 10
серпня.

Поширення АЧС

Чверть повітів Румунії потерпають від епідемії
африканської чуми свиней, після того як більш ніж 700 спалахів вірусу було
виявлено компетентними структурами на південному сході та північному заході країни. Йдеться,
переважно, про свиней в особистих домогосподарствах. До тепер було забито близько
120 тис свиней. Національна федерація «Pro Agro» просить уряд розпочати
процедуру обговорення у Верховній раді оборони країни ситуації, що склалася у
результаті стрімкого поширення вірусу свинячої лихоманки, що серйозно впливає
на виробництво м’яса у Румунії. Федерація вважає, що у повітах де були
зафіксовані спалахи АЧС має бути оголошена надзвичайна ситуація, оскільки
компанії, які інвестували в сфері свинарства, знаходяться на межі банкрутства.
Влада продовжує вживати заходів для запобігання розповсюдженню захворювання,
включаючи надання дозволів на полювання на диких кабанів і шакалів у дельті
річки Дунай.

Невдалий виступ румунських клубів в плей-офф Ліги Європи УЄФА

Чемпіон Румунії з футболу «ЧФР» Клуж-Напока та срібний призер минулого
сезону «ФЧСБ» (колишня «Стяуа» Бухарест у четвер програли на виїзді у перших
матчах раунду плей-офф Ліги Європи УЄФА. «ЧФР» оформив історичну прем’єру, ставши
першою румунською футбольною командою, яка поступилася люксембурзькому клубу,
програвши з рахунком 2:0 футболістам Дюделанжа. У свою чергу столичний «ФЧСБ»
теж на виїзді поступився віденському «Рапіду». Матчі у відповідь пройдуть 30
серпня. Якщо жодна команда не зможе отримати кваліфікацію, Румунія не матиме
жодного клубу на континентальних змаганнях з футболу.

Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле у четвер вперше
відреагувала на антиурядові протести діаспори в Бухаресті, звинувачуючи
опозицію в спробі взяти владу іншими способами після провалу на виборах. Глава
уряду зазначила, що спостерігається почастішання нападок на державні установи,
а першою мішенню стала жандармерія.

Віоріка Денчіле попросила своїх міністрів
та керівників підвідомчих установ уникати конфліктів. «Я закликаю всіх
міністрів та всіх керівників підпорядкованих установ уникати цієї спіралі
конфлікту, в яку намагаємося нас втягнути ті, хто не зумів здобути перемогу на виборах
і хто зараз намагається прийти до влади з допомогою інших недемократичних засобів.
Нашою відповіддю на всі ці виклики повинні бути конкретні дії та проекти для
румунів.»

Прем’єр-міністр стверджує, що опозиція
намагається, з суто політичних міркувань, розкрутити спіраль конфлікту, який ще
більше розколює суспільство. У відповідь лідер опозиційної Націонал-ліберальної
партії Людовік Орбан заявив, що немає ніякої спіралі конфлікту, яку б
розкручували опозиційна НЛП або президент Клаус Йоханніс, є однак спіраль
брехні та зловживань, в якій загрузли лідер соціал-демократів Лівіу Драгня,
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, міністр внутрішніх справ Кармен Дан і всі ті,
хто видав наказ про силовий розгін протесту та побиття людей, які взяли участь в
антиурядовій акції протесту 10 серпня.

В оприлюдненій заяві, лідер лібералів піддав
гострій критиці прем’єр-міністра за те, що вона не відважується взяти на себе
відповідальність за застосування жандармерією надмірної сили до протестувальників.
Людовік Орбан стверджує, що ліберали хочуть знову викликати до парламенту міністра
внутрішніх справ разом з префектом Бухареста та керівниками сил правопорядку, причетних
до розгону протесту в Бухаресті. У той же час, ліберали зажадали в лідера
Соціал-демократичної партії та спікера Палати
Депутатів скликати позачергову сесію, щоб пролити світло на обставини придушення
протестів 10 серпня, враховуючи те, що до тепер ніхто не відповів на
зловживання жандармами або хуліганські дії окремих протестувальників.

Тим часом станом на четвер прокурорами було
зареєстровано більше 650 скарг на дії жандармів під час протесту в столиці. З
іншого боку Американська торгова палата в Румунії – AmCham, закликала до
відповідальності як у заявах, так і в діях чільних посадовців Румунії та осіб,
які обіймають державні посади і припинити дискримінацію румунів за ознакою
роботодавця. Заклик був зроблений після того, як лідер керівної
соціал-демократичної партії Лівіу Драгня в ефірі приватного телеканалу заявив,
що деякі міжнародні компанії фінансують протести в Румунії, а деякі компанії
мають економічні інтереси, які суперечать інтересам румунської держави.

Лідер керівної Соціал-демократичної партії (СДП) Лівіу
Драгня отримав все, що хотів в суботу на позачерговому з’їзді: неформальне
відкрите підтвердження свого лідерства в основній партії коаліційної
більшості СДП-АЛДЕ і друге місце в партії, тобто позицію виконавчого голови для
його вірної союзниці, глави уряду Віоріки Денчіле.

Двоє її контркандидатів,
колишні міністри Екатерина Андронеску та Ніколає Бенічою покинули зал,
незадоволені тим, що голосування почалося ще до презентації кандидатур. Це була,
однак, єдина форма внутрішньої критики на адресу способу проведення з’їзду,
який спостерігачі називають нагодою для Драгні показати свою силу.
Соціал-демократи вирішили йти далі вишикувані позаду людини, яка вкотре
продемонструвала, що немає собі рівних у партії, а Лівіу Драгня пообіцяв
продовжити судову реформу та ініціативу внесення зміни до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів. І це незважаючи на гостру критику з боку
судових установ, громадськості та основних іноземних партнерів Румунії.

Більше того Соціал-демократична партія зараз планує
здійснити реформу правоохоронних органів і секретних служб, які на думку Лівіу
Драгні замішані в операції з підірву діяльності демократично обраної влади. Теза,
яку неможливо продемонструвати, але в яку Лівіу Драгня продовжує вірити: «Ми
маємо змінити законодавство так, щоб румуни почували себе вільними в своїй
країні, щоб було мало або взагалі не було, зловживань різних державних установ Румунії.
Ми також почнемо процес модернізації законів про функціонування секретних служб
в Румунії вже упродовж цієї сесії».

Зі свого боку, Віоріка Денчіле переконана,
що її обрання на посаду виконавчого голови забезпечить краще спілкування між
партією та владою. «Цей вибір забезпечить кращий зв’язок між Урядом
Румунії та партією, тому що як прем’єр-міністр я виконуватиму програму, за яку румуни
проголосували в 2016 році.» На порядку денному позачергового з’їзду СДП не було
питання про висунення кандидатури в президенти у перспективі виборів 2019 року.
Схоже,
що наразі це тема табу в Соціал-демократичній партії.

У лібералів, однак, все навпаки. Основна опозиційна партія
у неділю, на засіданні Національної ради,
вирішила підтримати чинного президента Клауса Йоханніса на другий термін на
посаді глави держави. Націонал-ліберальна партія (НЛП) вирішила розвіяти будь-які
спекуляції щодо можливого охолодження відносин з президентом.

Щойно виправданий судом у корупційному провадженні, що завадило
йому балотуватися в мери Бухареста та послабило його політичну позицію, лідер
лібералів Людовик Орбан став кандидатом партії на пост прем’єр-міністра. Він пообіцяв,
що НЛП прийде з відповідальним планом пріоритетних дій Уряду, заснованим на глибокому
аналізі та дослідженні його впливу і закликав членів партії до активної участі
у боротьбі партії з владою…

Людвик Орбан: «Мені
ніколи не подобалося,
щоб мене або нас, керівництва партії, боялися, тому хочу сказати вам наступне: я
відповідаю за досягнення
НЛП, і ніколи
не дозволю,
щоб
75-80% членів,
які весь час працюють тупцювали на місці, оскільки 25% членів партії не працює.».

Ліберали готові йти до влади, – каже перший
заступник
голови НЛП Ралука
Туркан: «НЛП
має перейняти
владу. Ми внесемо
резолюцію
про
недовіру уряду під час цієї сесії парламенту і продовжимо об’єднувати
всі
політичні сили, людину
за людиною, в Парламенті
Румунії, щоб змінити більшість, відправити СДП в опозицію та повернути НЛП
до влади в Румунії.»

Однак досі лібералам не вдалося об’єднати навколо себе
політичні сили однакової ідеологічної спрямованості – Союз «Рятуйте Румунію» та
Партію «Народний
рух».