Tag: Влад Цепеш

  • Егрегора

    Егрегора




    Подорож дев’яти дітей, захоплених
    історією та археологією, які виявили частину секретного архіву так званого
    ордену Драконів, архіву, що зберігає кодовану інформацію про прихований скарб
    даків – це ідея телесеріалу, зйомки до якого розпочалися в цей період.

    Йдеться
    про поєднання таємниці, історії та віри з духовним багатством цих країв, про що
    нам розповідає сам режисер Андрей Кіріак: «Ідея трохи давніша, взяла вона свої
    початки 13 років тому, після того, як я поїхав разом з моїм другом відвідати Сармізегетузу.
    Там я почув всілякі історії від місцевих жителів, про скарби даків, про
    духовність і так зародилася ідея документального фільму, який згодом перетворився
    на серіал. Ми перебуваємо на початковій стадії, два роки тому ми підписали
    контракт про спонсорство з рекламною компанією, і отримали деякі кошти, невеликі,
    порівняно з бюджетом кінострічки, і ми зняли історичну частину першого сезону.
    Тобто період князя Влада Цепеша, де ми розповідаємо про часи панування Влада
    Дракула, батька Влада Цепеша, про стосунки Влада з князем Раду Красивим та
    деякі інші невеликі історичні моменти, які допомагають нам краще зрозуміти
    справжню історію тих дев’ятьох дітей, які у 2020 році знайдуть цей надзвичайний
    щоденник Влада Цепеша, частину секретного архіву Ордену Драконів, орден, який
    охороняв Влада Цепеша. І в цьому щоденнику алегорично розповідаємо про казковий
    скарб даків, про таємниці, які даки успадкували від Атландців (мешканців фортеці
    Атлантиди). І так ми починаємо нашу подорож, починаючи від цих скарбів.»

    egregora-andrei-chiriac-00.jpg




    Скарб не стільки матеріальний, скільки
    духовний, що складається із прихованих тут таємниць, розповідає наш співрозмовник: «Ми будемо знімати в найкрасивіших місцях Румунії. Вся
    Румунія дуже красива, тому обрати місце для зйомок не буде дуже важко. До тепер ми знімали в Дунайських котлах, у печері Понікова, у печері Ветерань і на гірському піку в горах Лотру, також в горах Бучеджь, дуже багато зйомок було в долині Обиршієй. Також ми почнемо знімати на Трансфегерешані, поблизу Сармізегетуси, у печері Болі, печері Шура Маре, це будучи менш відомі широкій публіці туристичні атракції, багато хто з тих, хто побачив відео-кліпи запитав мене, чи зйомки були
    проведені у Румунії, наприклад. Це абсолютно сенсаційні місця, про які мало хто знає і
    які ми хотіли показати у фільмі. Але ми будемо знімати повсюди. У найважливіших
    містах Румунії – укріплені церкви, у Молдові, в горах Чахлеу, Ретезат, в горах Мечінулуй, що у Добруджі. Ми також поїдемо на південь Румунії, до
    печери Святого Андрія, а потім з Констанци до Сігішоари.»






    Фільм, який вже порівнюють як тренд із кінострічкою Гра престолів/Game of Thrones чи Кодом Да Вінчі, і про якого режисер сказав нам, що він може стати
    брендом країни для Румунії. Ми
    закликали Андрія Кіріака звернутися із посланням до наших закордонних слухачів: «Я сподіваюся, що фільм
    стане для них приємним сюрпризом, і вони із зацікавленістю прибудуть до Румунії, щоб побачити ці красиві місця, щоб побачити чогось нового у країні вампіра Влада Дракули, і покинуть нашу країну із душею, сповненою радості. Багато з них можуть вирішити залишитися в цих
    краях, бо є багато іноземців, які приїхали сюди, сподобали Румунію і залишились тут. Вони виявили, що це райський куточок світу, де справді варто
    прожити своє життя!»





    Після 20 років, проведених у США, Андрей Кіріак стверджує, що Румуніямає іншу вібрацію і що цього відчувають іноземці. Егрегора, бо так називається цей фільм, є пошаною відданою румунській культурі, що висвітлює дакський простір, а потім період панування Влада Цепеша. В кінці фільму буде виявлений нарешті дакський скарб, що
    складається з надзвичайного духовного багатства цього простору: «Дякую за те, що розповідаєте про Егрегору, і я не можу дочекатися
    до коли завершу цей проєкт,
    який закликає публіку виявити
    матеріальний скарб, а також
    духовний скарб, який, мабуть, є у кожного з нас!»




    Захоплюючий фільм, шлях якого ще триватиме півтора року, якщо користуватиметься він реальним фінансуванням.

  • Природний парк Комана

    Природний парк Комана

    Друга з точки зору біорізноманіття зона після дельти Дунаю розташована тільки в 39 км від Бухареста. Пропозиція Природного парку Комана багата: туристичні маршрути через пишний ліс, де можна милуватися столітніми деревами, природні пам’ятки, озера, болота і навіть монастир, що нагадує про ім’я легендарного господаря Влада Цепеша. Поруч є пригодницький парк для всієї сім’ї. Про все це розповімо вам сьогодні в туристичній передачі присвяченій Природному парку Комана.



    Природний парк Комана є парком досить малих розмірів, каже Валентин Грігоре, директор Природного парку Комана, який розповів про місце нашого призначення: Парк має майже 25 тисяч гектарів. Для звичайних розмірів Румунії, цей парк має середній розмір і напрочуд він добре зберігся, маючи на увазі, що він розташований на такій невеликій відстані від такого великого міста як Бухарест. Маємо висотну різницю в зоні парку, що коливається між 25 і 45 метрами над рівнем моря. Утворюються невеликі пагорби, це будучи типовим для зони рівнин. У парку є близько 8000 гектарів лісу, дві тисячі гектарів водно-болотних угідь. Маємо тут другу дельту Румунії. Йдеться про Болото Комана, єдине на рівні нашої країни. Має 1.200 га і саме болото являє собою невелику дельту річки Няжлов. Зосереджено тут дуже велике біорізноманіття. Водяться тут 212 видів водоплавних птахів, флора так само дуже багата – 1250 видів рослин.





    Типовий гірський туризм в Природному парку Комана не означає експедиції, тижневі походи із наметами, а інший вид туризму – по вихідних. Ми дізналися від Валентина Грігоре, директора управління Природного парку Комана що, хоча його відвідують, головним чином, румуни, ані іноземні туристи не оминають його: Минулого тижня до нас прибула група туристів з Великобританії всього для невеликої екскурсії, одноденної. Як правило, вони прибувають вранці, а у ввечері відходять. Мало хто з них вирішуює поселитися у нас в пансіонатах. Нас відвідали й чехи, словаки. Коли вони приїжджають в Бухарест, дізнаються про цю чудову зону, і здійснюють одноденну екскурсію до нас. Загалом, реакції туристів є сприятливими, тому що вони мають чим милуватися у нашій зоні. Минулого року, ми супроводили групу австрійців по Болоті Комана. Вони були в захваті від нашої невеличкої дельти. Таким чином, ми намагаємося просувати її. Ми надрукували листівки англійською мовою, маємо карти, що роздаємо туристам, тримаємо зв’язок з партнерами зі всієї Європи, з метою утвердження в рамках транснаціональних програм. Таким чином, ми намагаємося просувати Природний парк Комана як на національному, так і на міжнародному планах.





    Ліс повний метеликів, а при звичайній прогулянці можна побачити сарн європейських. Є тут також кельтське село зі старими рибальськими хатинами з очерету, до яких можна дістатися внаслідок справжніх перегон між перешкодами – черепахами. Природний парк Комана повинен бути обов’язковим місцем призначення для всіх любителів птахів. В даний момент, у парку є шість орнітологічних обсерваторій, каже Валентин Грігоре, директор управління: Чотири обсерваторії призначені для спеціалізованого туризму, для дослідження, куди приїжджають орнітологи. Високопоставлений чиновник з посольства Японії прибував до нас систематично, щоб спостерігати за птахами. Маємо дерев’яний місток, завдовжки 100 метрів, для доступу прямо до середини болота. Звідти видно набагато краще. Існує також власна система відео для моніторингу тутешніх зон. Ви можете зайнятися верховою їздою, стрільбою з лука, катанням мотузяною трасою, прогулянками човном. У нас є стежки, призначені для туристів. Керівництво Природного парку Комана пропонує широкий спектр послуг, доступних для туристів. Паркування автомобіля коштує 15 леїв в день (3,5 євро). Розташування намету на території парку коштує теж 15 леїв у день (3,5 євро). Орендуємо й алтанки, розраховані на 30 місць, для розваг на природі, за 400 леїв у день (90 євро). Прогулянка на моторному човні коштує 120 леїв на годину (30 євро). Прокат 3-місного човна коштує 60 леїв на годину (15 євро).



    Одна з туристичних атракцій, яка найбільш популярна серед туристів – це монастир Комана. Він був заснований господарем Владом Цепешом і був вперше згаданий в історії документом, виданим його канцелярією, 27 вересня 1461 року. Монастир Комана – це єдиний укріплений монастир, із оборонними стінами та вежами в цьому регіоні Румунії. Історія монастиря є бурхливою, а монастир був захисною фортецею країни та ,водночас, віри, каже священник Міхаїл Мускаріу, ігумен монастиря Комана: Відомо з литописів часу, що Влад Цепеш був убитий на комерційній дорозі, що з’єднувала міста Бухарест і Джурджу, в кінці 1476 року. Місцеві жителі кажуть, однак, що його вбили неподалік монастиря. Там виникло джерело води, назва якого залишилася до сьогодення Колодязь з волоським горіхом або Джерело з волоським горіхом. Кажуть, що найближчі його солдати або декілька ченців взяли труп господаря, який був обезголовлений. Його голову було доставлено до турецького сультана в Константинополь, щоб показати останньому, що Влад Цепеш був убитий. Найцікавішим є те, що протягом довгого часу, в 70-і роки минулого століття, група румунських археологів зробила розкопки в околицях теперішньої дзвіниці, і праворуч від притвору, тобто на місці де відповідно до православної релігії ховають князів, були виявлені останки обезголовленого чоловіка, без жодного напису, однак монети виявлені навколо останків були з часів правління Влада Цепеша. Утім, тому що там не було жодного напису, історія не взяла до уваги цю гіпотезу. Румунський професор, історик Костянтин Резакєвич написав навіть книгу про місце поховання господаря Влада Цепеша.