Tag: Влад Цепеш

Знаходячись між вигадкою та правдою, міф про румунського правителя Влада Цепеша на прізвисько Дракула продовжує зачаровувати наших сучасників, здається, з плином часу збільшуючи не лише загадковість, але й його велич. За 40 кілометрів від Бухареста на крихітному озерному острівці завдовжки 2,5 кілометрів та завширшки понад 1 кілометр височіє загадковий Снаговський монастир – місце, де, кажуть що був похований Влад Цепеш, більш відомий у народі як Влад Дракула.

Заснований у XV столітті, точніше 1408 році, за часів князя Мірча Старого монастир Снагов на вигляд здається простою обителлю з тією лише перевагою, що тут завжди панує спокій і безтурботність, які їй приносить водна ізоляція. Давній центр православної духовності та культури, він стоїть на фундаменті стародавнього поселення. Згідно з археологічними дослідженнями 1933 року, в 11 столітті тут існувало перше монастирське поселення, яке, будучи дерев’яним, згоріло. Упродовж часу його кілька разів перебудовували інші правителі, в тому числі Влад Цепеш, Мірча Чобанул, Неагое Басараб. Сьогодні від нього залишилися лише церква, вежа та колодязь.

Церква монастиря побудована у візантійському стилі з декоративними елементами в румунському стилі. Ззовні збереглася цегляна кладка, можна спостерігати форми цегли та мистецьку майстерність цієї пам’ятки. Церква має балкон, наву і вівтар. Балкон підтримують 16 стовпів різної геометричної форми, дуже гарно оздоблених цегляною кладкою. Їх можна побачити за межами пронаосу. Близько 1456 року князь Влад Цепеш наказав побудувати оборонну стіну, міст, в’язницю для зрадників і грабіжників, а також тунель притулку під водою, що існує й зараз. Протягом своєї довгої та активної історії монастир був важливим монастирським і культурним центром, оскільки князь Костянтин Бринков’яну заснував тут одну з найкращих своїх друкарень. Серед інших, друкарню очолював вчений Антім Івіреанул (1694-1705), який згодом став митрополитом Волощини, який вперше надрукував перші книги румунською мовою латинським шрифтом з рухомими літерами. Тут він друкував церковні книги румунською, грецькою, арабською, слов’янською та грузинською мовами, які принесли славу снаговських майстрів до Греції, Малої Азії та Єгипту.

Монастир Снагов був об’єктом кількох іноземних документальних фільмів через історію, приховану на маленькому острові. За легендою, Влад Цепеш вже сотні років спочиває в церкві монастиря. Його могила перетинає шлях до святині, і над нею завжди стоїть запалена свічка та рельєфний портрет волоського князя. Легенда свідчить, що в 1476 році ченці монастиря знайшли тіло правителя і поховали його в церкві без помпезності та церемоній. Безліч археологів та істориків проводили дослідження на тему того, чи насправді князь Цепеш був похований на території монастиря, але нікому так і не вдалося довести, що правителя взагалі було поховано на острові. Після розкопування кількох місць, що мали надгробні камені, єдине, що було знайдено, – це суміш людських кісток, але нічого з того, що могло б вказати на ймовірну могилу Влада Цепеша. Сьогодні більшість істориків вважає, що князь Волощини був похований у монастирі Комана недалеко від Бухареста, однак це не завадило місцевим жителям поширити міф. Кілька інших легенд пов’язані з невеликим монастирем. Він був місцем притулку для багатьох революціонерів 1848 року і місцем їх поховання. Під час революції 1821 року дубовий міст, що з’єднував острів з берегом, згорів, і багато революціонерів загинули у цій пожежі. З тих пір міст ніколи не відновлювався, і монастир з’єднується з берегом лише човном. У наші дні на цей острів можна потрапити пішохідним мостом, побудованим 2010 року.

У 19 столітті монастир поступово занепадав і опинився на межі ліквідації. На початку ХХ століття було проведено кілька реставраційних робіт, але він знову потрапив у конус тіні в комуністичний період, коли церква була пошкоджена землетрусом 1977 року. У 1991 році Бухарестська архиєпархія, за підтримки Міністерства культів, розпочала відновлення, реконструкцію та реставрацію цієї історичної пам’ятки. У 2003 році розпочалася реставрація розписів у пронаосі та вівтарі. Церква монастиря Снагов володіла численними предметами культу, багато з яких зараз зберігаються в Національному художньому музеї Румунії. Перш за все, це двері каплиці, що датуються серединою 15 століття, потім позолочене срібне панікадило, багато орнаментоване, з кінця 15 століття і амфора з 1500 року, золотий срібний свічник, подарований князем Раду Великим, рака, подарована митрополитом Варлаамом і чаша ручної роботи, подарована Антімом Івірянулом.

Незважаючи на те, що історія з могилою Дракули є здається вигаданою, навідатися до цього монастиря все ж таки варто, аби насолодитися самим монастирем з його красивими фресками, а також колоритним оточенням острова.

Приблизно за 35 кілометрів від Бухареста, в повіті Джурджу, розташований н.п. Комана. Донедавна ця місцевість була (і залишається) відомою своїми сільськогосподарськими угіддями. Сьогодні вона також асоціюється з одноденним туризмом і туризмом вихідного дня. Це сталося після того, як до наявних тут флористичних резерватів терну та півоній додалася й дельта Няжлова. Вона також відома в народі як Команський ставок. Дельта Няжлова є другою за біорізноманіттям дельтою після дельти Дунаю. Це багато говорить про фауну і флору, що зустрічаються тут, а також про потребу в екотуризмі. Але, незважаючи на великий туристичний потенціал і високоякісні можливості для проживання та відпочинку, ця місцевість все ще мало досліджена, але ті, хто вирішує провести тут вихідні, уникають натовпів з більшості надто популярних напрямків.

Перша зупинка – монастир Комана в центрі однойменної комуни. Історична пам’ятка датується 1461 роком і є витвором князя Влада Цепеша. Місце, на якому був побудований монастир, колись було островом посеред боліт, а доступ до нього здійснювався через ворота на півночі монастиря, після переходу через дерев’яний міст, якого можна було легко підпалити в часи небезпеки. Річка Килніштя, що протікає у східній частині села Комана, зустрічає на своєму шляху ставок. Перед селом Комана вода розгалужується на гілку, яка оминає острів, а потім повертається до свого старого джерела. Дослідження, проведені на перших спорудах в Комані, а також вивчення документів того часу кількома дослідниками, і аналіз архітекторів, відповідальних за реставрацію і зміцнення стін, показують, що монастир Комана був побудований господарем Владом Цепешом, що датується серединою 15-го століття. З цього періоду були виявлені сліди прямокутної в плані церкви (12 х 10 м), яка мала цегляний фундамент і верхню частину з балок. Інтер’єр церкви був оштукатурений і розписаний, зі слідами червоної і темно-синьої фарби. Навколо цієї церкви були монастирські келії. Археологічні розкопки, проведені в 1971-1972 роках, частково відкрили деякі приміщення, але без можливості реконструювати навіть лише графічно весь ансамбль. Дослідження встановили, що некрополь біля церкви використовувався у другій половині 15-го та першій половині 16-го століття, у період, що охоплює правління кількох господарів від Влада Дракули до Нягоє Басараба, центральною фігурою у цій послідовності, через динаміку його правління та антиосманську боротьбу, безумовно, є Влад Цепеш, перший засновник монастиря Комана, що є частиною системи, спроектованої і побудованої не тільки як місце поклоніння, але й для оборони князівства.

Монастир Комана – єдиний укріплений монастир з оборонними стінами і вежами в цьому регіоні. Останніми рокми архітектурний ансамбль пройшов програму реабілітації, і сьогодні ним можна милуватися в його справжній красі. Ще одна краса цього місця – монастирський сад, який гармонійно поєднується з природним заповідником. Тут ви знайдете зелений сад, повний флори і фауни, який може змусити вас подумати, що ви вже перебуваєте в заповіднику. Про Влада Цепеша ми знаємо з тогочасних хронік, що він був убитий на торговій дорозі, яка з’єднувала Бухарест і Джурджу, у другій половині 1476 року. Однак місцеві жителі кажуть, що можливе місце його вбивства, недалеко від монастиря. Саме там з’явилася криниця, назва якої зберіглася до наших днів: Криниця біля Горіха або Джерело біля Горіха. Очевидно, тогочасні місцеві жителі або ченці забрали тіло воєводи, якому турки відрубали голову. Голову відвезли до Високої Порти Константинополя, щоб показати султанові як доказ того, що Влад Цепеш був вбитий. Ще цікавіше те, що в 1970-х роках група румунських археологів проводила розкопки в околицях нинішньої дзвіниці монастиря, і праворуч від пронаосу, місця, де, згідно з православною релігією, ховають віруючих, були виявлені останки обезголовленого чоловіка, без жодного напису, але монети навколо тіла були з часів Влада Цепеша. Звичайно, оскільки напису не було, історія розглядає це лише як гіпотезу. Сучасний румунський професор та історик Костянтин Резачевіч також написав книгу, в якій називає Коману місцем найбільш правдоподібної гіпотези щодо поховання Влада Цепеша.

Національний парк Комана був створений у 2004 році і охоплює територію, яку можна порівняти з дельтою Дунаю, а також наймальовничіший, чистий і безлюдний ліс поблизу Бухареста. У Комані заборонено розводити вогонь, тут не можна влаштовувати барбекю і слухати гучну музику, тому відпочиваючі можуть розслабитися в тиші і спокої. Також тут знаходиться знаменитий заповідник диких півоній, в кінці 8,3-кілометрової стежки, яка проходить через одну з найкрасивіших частин лісу. Рвати квіти заборонено, але просто помилуватися ними – ідеальний спосіб завершити прекрасний день в Комані. Це місце, як і всі інші місця, згадані вище, варте прогулянки, і фотоапарат повинен бути при вас обов’язковим. Це не дуже велика природоохоронна територія. Маючи приблизно 25 000 гектарів, для звичайних розмірів у Румунії природний парк Комана був би середнім парком. Він напрочуд добре зберігся на такій невеликій відстані від великого міста, як Бухарест. У парку близько 8 000 гектарів лісу та 2 000 гектарів водно-болотних угідь. Тут зосереджена величезна концентрація біорізноманіття: 212 видів водоплавних птахів, флора також дуже багата – 1 250 видів рослин. Ліс кишить метеликами, а на прогулянці можна побачити оленів. Ви також знайдете кельтське село зі старими рибальськими хатинами, зробленими з очерету, до яких можна дістатися тільки після справжнього слалому посеред черепах. Але природний парк Комана є обов’язковим для любителів птахів. Тут є шість орнітологічних обсерваторій. З них чотири призначені для спеціалізованого дослідницького туризму. Але більшість туристів спрямовується на дерев’яний пішохідний міст, довжиною понад 100 метрів, що веде прямо посеред ставка.

І теж у цьому населеному пункті на туристів чекає мотузковий парк, який включає 6 трас для дітей, 3 траси для дорослих прогресуючої складності (легкі, середні та складні), зіплайн над озером і водоспад зіплайнів. Парк включає серію підвісних елементів на різній висоті, які долаються за допомогою відповідного спорядження, шляхом переправи або підйому. Інші розваги, якими можна зайнятися в мотузковому парку «Комана»: переправа на зіплайні через озеро, катання на човнах, катання на потязі, прокат велосипедів, настільний теніс та стрільба з лука. Усередині мотузкового парку Comana Adventure Park також є стіна для скелелазіння.