Tag: вода

У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво водонапірної вежі в Суліні після того, як пришвартувала свій корабель на березі Дунаю в чорноморському портовому місті і виявила, що коли вона попросила води для пиття, їй запропонували воду з Дунаю. Пізніше, через 126 років, нідерландський еколог Лі Ан Фоа, засновниця руху «Питні річки», та її партнер Маартен ван дер Шааф прибули до дельти Дунаю після подорожі трьома різними ділянками річки, щоб проаналізувати якість питної води.

«Питна вода з Дунаю» є частиною європейського проєкту «Відновлення басейну Дунаю для екосистем і людей, від гір до моря. Дунай для всіх!» (в оригіналі: «Restoration of the Danube River Basin for ecosystems and people from mountains to coast – Danube4all»). З місією зробити річки світу настільки екологічно здоровими (а отже, достатньо чистими), щоб їхня вода була безпечною для пиття, Лі Ан Фоа вирушила з 18 вересня по 11 жовтня цього року. на пішохідну екскурсію дельтою Дунаю, зустрічаючись з фермерами, школярами, рибалками, бізнесменами, політиками та особами, що приймають рішення, та обговорюючи про їхнє бачення щодо питної води з Дунаю. Лі Ан Фоа: «Для проєкту Danube4ALL було важливо вибрати один з демо-сайтів, і коли я побачила, що один з демо-сайтів знаходиться в Румунії, я вирішила поїхати і прогулятися по Дунаю в Румунії. Якби я пройшла усю річку від витоку до моря, що, звичайно, мені завжди подобається найбільше, це зайняло б у мене більше року. Тому ми вирішили цього не робити. До цього я тричі була в Румунії, в Трансільванії, і мені там так сподобалося, що я з нетерпінням чекала, коли зможу зосередитися на Румунії. Це була перша мотивація. Я також зробила цей вибір, тому що третина Дунаю знаходиться в Румунії, тому актуальність здорового Дунаю для Румунії також дуже важлива».

Наша співрозмовниця розповіла, що будучи родом з Нідерландів, країни, де є дельта, вона змогла ще більше оцінити дельту Дунаю, співпрацюючи з WWF (Всесвітнім фондом природи) та GeoEcoMar (Національним науково-дослідним інститутом морської геології та геоекології) у проєкті, і вони разом обирали відповідні місця для дослідження. Лі Ан Фоа, засновник проєкту «Питні річки: «Ми вибрали три місця в дельті Дунаю, в основному ми йшли вздовж дельти, а потім до відновлених водно-болотних угідь біля Махмудії, водно-болотних угідь місцевості Карасухат. А на другий тиждень у нас був зовсім інший ландшафт. Ми пройшли трохи вздовж Дунаю, але в основному ми йшли заплавами аж до злиття з річкою Жіу. А потім ми два дні йшли вгору за течією вздовж Жіу. Таким чином, ми побачили і рівнинну частину, і Жіу, і місце злиття. А на третій тиждень ми побували біля Дробети Турну-Северін та дамби Залізні ворота (Порціле де Фєр). І ми пішли вниз за течією від дамби в напрямку міста. Тож це був другий крок після обранння Румунії, щоб визначити ділянки. А потім я висловила свої бажання на місці, що я завжди роблю, коли перебуваю біля води: говорити з місцевими жителями, бути там як гість, а не як турист. Я починаю день з вимірювання «громадянської науки» з дітьми, тому ми звернулися до шкіл та інших асоціацій, і ми мали відкрите запрошення для людей приєднатися до прогулянки і, можливо, показати нам все навколо, здійснити поїздку, відвідати певні місця, і це те, що ми й зробили».

Двоє вчених перевірили якість води в Дунаї, поспілкувалися з місцевими жителями про їхні стосунки з водою, а також зібрали відходи разом зі школярами, мобілізованими в рамках програми «Патруль без пластику», за допомогою якої WWF Румунії прагне повністю виключити пластик з природи до 2030 року. Освітній компонент програми «Патруль без пластику» збігся з громадською науковою діяльністю, в рамках якої Фоа і Ван дер Шааф разом зі школярами з населених пунктів, через які вони проїжджають, проводять щоденні виміри води в Дунаї з науковими цілями. Цей освітній досвід залучає молодь до вивчення річки, біля якої вони живуть. Дослідження є частиною міжнародної наукової програми «Питні річки», яка дозволяє людям дізнатися більше про здоров’я своїх річок. Місцеві партнери в Румунії продовжать використовувати цей інструмент і після завершення подорожі та відстежуватимуть стан здоров’я Дунаю.

Лі Ан Фоа, описуючи радість досвіду проживання з місцевими жителями в Румунії, ствердила: «Це дуже особливий досвід, тому що ти приїжджаєш як незнайомець, так, як гість, а прощаєшся, обіймаючи один одного, наче в родині. І ось що я дізналася з цих річкових прогулянок: річка – це як наша кровна лінія. Вона буквально з’єднує нас з водою. І, продовжуючи мою думку, це було одне з моїх відкриттів. Я відчуваю глибоку вдячність за цю щедрість і гостинність, а по-друге, за те, що тут досі існує таке багатство видів, яке багато інших європейських країн втратили, наприклад, кількість видів птахів, риб, бабок і метеликів. Це на іншому рівні. Є багато оселищ, які все ще досить здорові, як, наприклад, у дельті Дунаю, яка є такою важливою територією. У той же час, можна бачити, що, як і в інших частинах Європи, ландшафт також втратив багато своєї життєвої сили. І головними причинами цього були урбанізація, індустріалізація, сільське господарство».

Своєю роботою Лі Ан Фоа, засновниця руху «Питні річки», прагне зробити річки світу настільки екологічно здоровими (а отже, достатньо чистими), щоб їхню воду можна було пити.

Картографії, інтерв’ю з місцевими жителями, відкриття старих і нових слів у місцевій лексиці, спостереження за різноманітними мовними впливами турецької, болгарської та української меншин і за тим, як вони співіснують із сучасними неологізмами, а також роботи образотворчого мистецтва – все це результати мультидисциплінарного проєкту, що реалізується в селі Лункавіца повіту Тулча.

Село розташоване в колишній заплаві Дунаю, нині – сільськогосподарські угіддя. І оскільки вона там виросла, Дана Пирвулеску, координатор проєкту «Глосарій Резиденція. Мистецтво та антропологія», розповіла історію цього дворічного дослідження: «Це простір, в якому я виросла, і до якого я хотіла повернутися, щоб зрозуміти, що з ним сталося за останні роки, за останні 20-30 років, коли зміни так чи інакше позначилися на житті мешканців, а також всілякі зміни, які відбулися за останні кілька років. Від екології до міграції і так далі. Отже, йдеться про населений пункт десь у Північній Добруджі. Лункавіца розташована на дорозі, що з’єднує міста Галац з Тулча. Раніше ця територія була озерною, ми називаємо її заплавою Дунаю, тому що навесні, коли рівень води ріс, то вода так би мовити била у ворота села, у ворота будинків. Ця заплава зникла в 1987 році, в процесі модернізації та дамбування Дунаю. Моє дитинство пройшло в цій місцевості, де був ставок, вербовий ліс з великою кількістю води, латаття, очерет, це був озерний всесвіт».

Реальність, яку сьогодні важко уявити тим, хто бачить цей 10-кілометровий простір між селом і Дунаєм, додала вона: «Ці зміни відбувалися поступово. Спочатку земля після дамбування була дуже родючою. Люди мали землю в ставку і садили помідори, перець, овочі, соняшник, всі рослини, необхідні для життя, і врожаї були дуже багатими. З того часу все змінилося. У нас все ще є кілька каналів, які зрошують цю територію. Наразі там висаджують пшеницю та зернові культури. Ми говоримо про сільськогосподарську територію під контролем людини, яка використовується в цьому аграрному напрямку».

Село, яке так чи інакше йшло в ногу з сучасністю, що сприяло взаємодії між митцями, антропологами та місцевими жителями. Дана Пирвулеску: « Минулого року був проведений експеримент, вони досить багато виходили в поле разом, з одного боку, художники намагалися задокументувати те, що робили антропологи, а з іншого – антропологи писали і робили багато польових нотаток, які потім мали зібрати докупи. В цьому напрямку були також опубліковані дві статті на платформі Iscoada\Слідознавець. Це вправа в міждисциплінарній роботі між художниками та антропологами. Вони впливають один на одного. Якщо на перший погляд може здатися, що їхня робота не дуже переплітається, то цього року я можу сказати, що ситуація змінилася. Щоправда, деякі з них знали один одного заздалегідь, і це, очевидно, допомагає, інші вже знали територію, куди вони збиралися йти і проводити дослідження. І тоді ми пропустили ці етапи адаптації до нового простору та нових людей. Я дуже вірю в міждисциплінарність, і результати спільної роботи виглядають зовсім по-іншому. Власне, це і показує цьогорічна виставка: Глосарій. Резиденція».

І тому, що результатом минулорічного перебування в Лункавіці стала виставка «Тут колись була вода», яке відбулося у формі лабораторії, для якої учасники продовжували збирати матеріали для виставки, і наносити їх на панелі, – Дана Пирвулеску уточнила: «Фактично, у приміщенні, яке нас приймало, ми створили карту колишньої заплави, на яку антропологи вставили тексти з інтерв’ю, які вони брали у мешканців. Ми наносили на карту місця, які виглядали інакше 30-40 років тому. Наприклад, тут був будинок, де збирали рибу і звідки вона вирушала далі. Є навіть місцевий житель, який минулого року сказав: «Туди, куди зараз їздить машина, раніше їздив віз», а одна з художниць минулорічної виставки намалювала кінські сліди, посилаючись на коней, що колись ходили вздовж причалу, а зараз цих коней вже не побачиш. Цього року один з антропологів відзначає зникнення коней і заміну їх або електричними триколісними велосипедами для подорожей, або сільськогосподарською технікою. Відбувається таке коливання між тим, що було минулого року, і тим, що відбувається цього року. Тож якщо минулого року ми позначили цю карту, яка була центральним елементом виставки, і яку цього року, за допомогою сільської школи, нам вдалося дістати і повісити в сільській школі, щоб вона слугувала навчальним матеріалом для дітей, то цього року глосарій є дещо більш конкретним. Минулого року ми провели серію семінарів з дітьми, які проживають в гуртожитку, і діти використовували цей термін «калюжа». А коли я запитала їх, чи знають вони, що тут колись була вода, чому вони цю територію називають калюжею, то вони не змогли відповісти».

Виставку можна побачити до 22 жовтня в Національному музеї румунського селянина в Бухаресті, в залі Акваріум, але дослідження тривають, і хто знає, що ще буде висвітлено.

Румунія не застрахована від наслідків зміни клімату. По всій планеті клімат зазнає прискорених і тривожних змін, і Румунія не є винятком. Це опустелювання в Олтенії (південній частині Румунії) та зниження врожаїв, виникнення торнадо в Берегані або зменшення дельти Дунаю. І хоча з року в рік відмінності не дуже великі, зміни клімату очевидні в ретроспективі. Наприклад, у 1970-х роках хвилі спеки були набагато рідшими, а літо не таким спекотним, тоді як зими були дуже холодними і сніжними, на відміну від нинішніх сухих зим.

Навколишнє середовище, безсумнівно, завжди було питанням національної безпеки, – каже міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт. «Коли говоримо про навколишнє середовище, ми говоримо про зміну клімату, і це питання національної безпеки, тому що я не бачу, як це може бути інакше, коли ми знаємо, що втрачаємо 1 000 гектарів орних земель щороку на півдні Румунії. Я не бачу, як цього може не бути, коли ми усвідомлюємо, що ресурси прісної води Румунії потребують належного управління і я маю на увазі не лише наземні ресурси, я говорю і про ґрунтові води. Навряд чи мені потрібно працювати в міністерстві, щоб зрозуміти, що коли я їду в громаду по всій країні, чи то в мою власну, в повіті Бакеу, чи в інших повітах, я майже завжди стикаюся з першою проблемою, з якою до мене звертаються, – це те, що людям не вистачає води. Якщо раніше колодязі пересихали раз на 10 або 20 років, то тепер вода в них закінчується щоліта. А життя без води не просто жахливе, воно не може існувати. Цілі громади стикаються з цим явищем дефіциту води і пристосовуються, як можуть. Я вважаю, що ми зобов’язані, з одного боку, постійно говорити про те, що якщо ми нічого не зробимо, то через 50 років південь Румунії буде повністю спустошений. Якщо ми нічого не зробимо, то через 20 років матимемо клімат, подібний до грецького, що для когось на перший погляд здається радістю. Але він має багато недоліків, тому що посушливий клімат означає величезні втрати для сільського господарства, тепловий дискомфорт і люди будуть страждати.»

Значні зміни клімату в Румунії також можуть загрожувати здоров’ю людей через ефект, який часто не помічають, хоча він може бути дуже небезпечним: сприяння появі та розвитку тропічних хвороб. Малярія – це гостра гарячкова хвороба, викликана паразитом, що передається через укус комарів роду Anopheles, поширена в Африці хвороба, що переноситься комарами. На додаток до збільшення кількості завезених випадків, кліматичні фактори можуть призвести до відродження малярії в Румунії. Щонайменше п’ять видів комарів роду Anopheles широко поширені в Румунії, і підвищення температури сприятиме їхньому розвитку, дозволяючи комахам розмножуватися в гірських районах. Але першим кроком у боротьбі зі зміною клімату є лісонасадження, каже міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт. «У Румунії ми, безумовно, не повинні йти до цього і тому ми використовуємо всі інструменти, які знаємо на даний момент, найзручнішим з яких є заліснення півдня Румунії. Я радію, коли колеги кажуть мені, що вони знайшли 100 гектарів для заліснення. Вони знайшли 60 гектарів. Зараз у нас є протокол з Агентством державного майна, де ми намагаємося визначити 20 тисяч гектарів, деградованих земель, земель на межі опустелювання, щоб врятувати їх в останню хвилину і заліснити.»

На півдні та в повітах, що потерпають від опустелювання, Румунія щороку втрачає до тисячі гектарів орних земель. В Олтенії, одному з постраждалих повітів, понад 60% населення зараз заробляють на життя сільським господарством.

ЗАКОНОДАВСТВО – Уряд Румунії на цьому тижні внесе зміни до положень чинного законодавства щодо зловживань, які не дозволяють подавати анонімні скарги, а також вживатиме заходів для захисту жертв, незалежно від імені кривдника. Це реакція влади на нещодавні повідомлення про зловживання в університетах. Міністерка освіти Ліджия Дека пояснила, що поліція буде швидко отримувати повідомлення про сексуальне насильство і, що нові заходи охоплюють всю державну систему, оскільки правила щодо розслідування на робочому місці поширюються на всі сфери суспільства. За останній тиждень колишні студентки оприлюднили звинувачення у сексуальних домаганнях проти трьох викладачів університету, деяким з яких поліція вже висунула звинувачення. Один з них, Альфред Булай, викладач Національної школи політичних і адміністративних досліджень, був звільнений з посади керівництвом ВНЗ, а двоє інших – Дорін Штефан Адам – викладач бухарестського Університету архітектури і Маріус Пієляну, також викладач Національної школи політичних і адміністративних досліджень – самі попросили про призупинення дії трудового договору.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Громадяни Румунії, які перебувають у Лівані мають терміново покинути цю країну, скориставшись ще доступними рейсами. З такою наполегливою рекомендацією виступило Міністерство закордонних справ Румунії на тлі підвищеного ризику ескалації напруженості на Середньому Сході. МЗС попереджає, що люди можуть не мати можливості виїхати, оскільки ситуація в регіоні може погіршитися в непередбачуваний спосіб, в тому числі вплинувши на доступність комерційних рейсів і маршрутів подорожей. Зовнішньополітичне відомство також наполегливо радить румунам у Лівані повідомити про свою присутність у цій країні Посольство Румунії в Бейруті. З іншого боку, румунська національна авіакомпанія TAROM оголосила, що призупиняє польоти до і з Тель-Авіва, Аммана і Бейрута з вівторка до 12 серпня у зв’язку з поточними подіями і погіршенням безпекової ситуації на Середньому Сході.

ОЛІМПІАДА-2024 – На Олімпійських іграх у Парижі у понеділок, 5 серпня, представники збірної Румунії змагаються у наступних дисциплінах: легка атлетика, спортивна гімнастика, вільна боротьба, поло, настільний теніс та вітрильний спорт. Наразі Румунія завоювала сім медалей: три золоті, три срібні та одну бронзову. Золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрій Корня і Маріан Енаке в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парніб легка вага (жінки), а бронзу завоював Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем. Румунські медалісти в Парижі отримають винагороди у 140 тис. євро за золото, 100 тис. євро за срібло і 60 тис. євро за бронзу.

ІНТЕРКОНЕКТОР – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдуджа підписав сьогодні на території ГЕС Залізні Ворота I (південний захід) разом із міністеркою гірничодобувної промисловості та енергетики сусідньої Сербії Дубравкою Дедович Ханданович Меморандум про взаєморозуміння щодо проєкту будівництва газового інтерконектора між Румунією та Сербією. Про це повідомив представник офіційного Бухареста. Він заявив, що інтерконектор відіграватиме важливу роль в енергетичній безпеці та регіональній інтеграції енергетичних ринків. За даними Міненерго, на території Румунії газопровід з’єднається з газопроводом BRUA і матиме довжину близько 86 км. У відомстві зазначають, що за попередніми оцінками інвестиції будуть завершені до 2028 року.

ВОДА – Коефіцієнт наповнення 40 румунських водосховищ становить майже 79%, що трохи нижче, ніж минулого тижня. Національне управління водних ресурсів Румунії (Apele Române) заявляє, що необхідна кількість води для централізованого водопостачання забезпечена, але зазначає, що в 421 населеному пункті в 17 повітах країни, які мають централізовані системи водопостачання, вода подається з обмеженнями. У 270 населених пунктах у 10 повітах, де немає водопровідних мереж, пересохли колодязі. З огляду на прогноз на найближчий період, експерти продовжують закликати до раціонального використання води під час посухи.

АВТО – Минулого року кількість електромобілів в ЄС значно зросла – на 50%, але їхня частка в автопарку ЄС залишається низькою. Електромобілі становлять лише 1,7% від загального автомобільного парку ЄС. Найкращим показником є Данія з 7,1% від загального автопарку. За нею йдуть Швеція, Люксембург і Нідерланди, остання з яких має 5%. Румунія має близько 0,5% і посідає 20-те місце в ЄС, а найгірші показники у Кіпру, Греції та Польщі – по 0,2%.

ПИВО – Продажі пива на румунському ринку зросли більш ніж на 40% у порівнянні з попередніми роками. Згідно з аналізом, проведеним компанією з доставки продуктів харчування, румуни замовляють найбільшу кількість пива в п’ятницю та суботу вдень, причому найпопулярнішим видом пива є світле, а на другому місце темне. Цього року найбільший попит був 22 червня, під час чемпіонату Європи з футболу між Румунією та Бельгією. Список міст з найбільшою кількістю замовлень пива очолює столиця Бухарест, потім йдуть Клуж (північний захід) і Брашов (центр).

ВИБОРИ В США – Віцепрезидентка США Камала Гарріс випередила Дональда Трампа в намірах голосувати і вносить пожвавлення в перегони за Білий дім, які колишній президент США вважав безвихідними, згідно з результатами опитування, оприлюдненими в неділю. Згідно з останнім опитуванням, 50% виборців заявили, що проголосують за Камалу Гарріс, порівняно з 49% за Дональда Трампа – дуже незначна перевага в межах похибки, але така, якої ніколи не було у президента Джо Байдена. Колишня прокурорка й екссенаторка від Каліфорнії заручилася підтримкою більше половини делегатів Демократичної партії. Ще одним добрим знаком для її кампанії є те, що вона швидко зібрала понад 310 мільйонів доларів пожертвувань, що більш ніж удвічі більше, ніж її суперник-республіканець. Президентські вибори пройдуть у США 5 листопада.

ПОЛІТИЧНА КРИЗА – Болгарія знову готується до дострокових виборів після того, як обрані в червні політики не змогли сформувати уряд. Наближається крайній термін, коли Софія має надіслати до Брюсселя свої кандидатури на посаду комісара у новій Єврокомісії. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн порадила країнам-членам надіслати імена чоловіка і жінки до кінця цього місяця. Болгарія, як і інші країни, має можливість залишити свого нинішнього комісара, але це не означає, що він матиме той самий портфель повноважень, що й у попередній комісії. Дострокові вибори в Болгарії відбудуться 3 вересня, й очікується, що імена кандидатів будуть надіслані до Брюсселя вже новим урядом.

ФУТБОЛ – Мірча Луческу прийняв пропозицію Федерації футболу Румунії і стане новим тренером румунської збірної після того, як Еді Йорденеску не захотів продовжувати контракт після Євро-2024, а Джордже Гаджі, перший варіант у списку ФФР, відхилив пропозицію минулого тижня. Мірча Луческу повертається на лаву першої збірної Румунії після майже сорокарічної перерви. Він залишив збірну восени 1986 року після 5 років роботи. Луческу досяг тоді великого успіху: кваліфікував команду до фінального турніру Чемпіонату Європи 1984 року, вигравши найскладнішу відбіркову групу в історії Румунії: разом із Італією, Чехословаччиною, Швецією та Кіпром. Тоді на Євро пройшли лише сім збірних, до яких додалася країна-господар. Луческу багато років очолював денецькйи «Шахтар», а останньою командою, яку він тренував, було київське «Динамо», з якої пішов у відставку в листопаді 2023 року через проблеми зі здоров’ям. Мірча Луческу посідає третє місце в списку найтитулованіших тренерів світу з не менше ніж 36 виграними трофеями, на два менше ніж Жузеп Гвардіола, але більше ніж Моурінью, Анчелотті та інші.