Tag: Володимир Путін

  • 19 березня 2018 року

    ПРАВОСУДДЯ – Спеціальна парламентська комісія сьогодні внесла зміни до низки положень трьох законів, що регулюють сферу правосуддя, які нещодавно були
    оголошенні Конституційним Судом Румунії неконституційними. Зокрема йдеться про позбавлення Президента Румунії
    повноваження призначати та звільняти керівництво Верховного суду і надання
    цього повноваження Вищій раді магістратури. Так само глава держави позбавляється права відмовити у призначенні суддів та прокурорів-стажистів. У вівторок
    комісія продовжить роботу з узгодження положень трьох законів з рішенням Конституційного суду, після чого вони будуть
    винесені на голосування парламенту.




    ГРИП – З початку епідемічного
    сезону у Румунії кількість смертей від грипу сягнула 104. Про це у понеділок
    повідомив Національний центр контролю за трансмісивними захворюваннями. За
    даними Міністерства охорони здоров’я, з початку епідемсезону було підтверджено
    понад 1400 випадків захворювання на грип, але спеціалісти стверджують, що
    показник захворюваності не перевищує епідемічного порогу. Щеплення проти грипу
    вже зробили понад мільйон людей.




    НЕГОДА – У Румунії зберігається холодна, переважно хмарна погода, в
    північній, центральній, східній та південно-східній частинах країни очікуються опади. На більшій території країни очікується помірно сильний вітер, місцями, зокрема в центрі
    та на південному сході, очікуються пориви до 50-55 км/год, а в горах – до 80
    км/год. Мінімальна температура повітря опуститься до -10 градусів за Цельсієм,
    а максимальна вдень не перевищить позначки +5. Метеорологи оголосили
    жовтий код небезпеки снігопадів, мокрого снігу, ожеледиці та шквального вітру
    до другої половини вівторка. Попередження поширюється на 19 повітів західної,
    південно-західної, південної та південно-східної Румунії, в тому числі на
    Бухарест. В останні дні негода вплинула на повітряні та залізничні перевезення, а також на
    автомобільний рух, кілька населених пунктів на півдні країни залишилися без
    електрики.

    СБ -
    Партнерські відносини між Урядом Румунії та Світовим банком можуть бути зміцнені в найближчі
    кілька років шляхом розробки спільних проектів розвитку інфраструктури, – заявив
    віце-прем’єр-міністр Віорел Штефан. Згідно з поширеною сьогодні
    заявою у понеділок він провівзустрічзделегацієюСвітового банку на
    чолі з Тетяною Проскуряковою, уповноваженим директором з питань Румунії та
    Угорщини для доопрацювання майбутньої Рамкової програми партнерства на період
    2018-2023 роки. 14 червня документ буде представлений на затвердження Комітету
    Світового банку, – зазначається в заяві.




    ВИБОРИ – Володимир Путін у неділю впевнено виграв президентські вибори,
    отримавши приблизно 77% голосів. Явка на
    виборах президента Росії перевищила 67%. Спостерігачі Організації з
    безпеки і співпраці в Європі у понеділок повідомили,
    що вибори пройшли переважно демократично, незважаючи
    на відсутність реальної конкуренції та на порушення, спрямовані на підвищення явки. Наш
    кореспондент в Російській Федерації зазначає,
    що вперше російська влада організувала президентські вибори в Криму, де Володимир Путін, який очолює Росію, як президент або прем’єр вже 18 років, отримав понад 90% голосів. Західні уряди і Київ заявили, що вони не
    визнаватимуть результати голосування 18 березня на виборах президента Російської
    Федерації в анексованому в 2014 році Криму. Володимир Путін обійматиме свою посаду ще 6 років на
    тлі надзвичайно напружених відносин між Сходом і Заходом. До конфлікту в Сирії, кризи в Україні і заяв про втручання Москви у вибори президента США на користь Дональда Трампа, додаються останні
    звинувачення Лондона щодо причетності Росії до отруєння у Великій Британії
    колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля.




    ОТРУЄННЯ – ЄС рішуче засудив отруєння колишнього російського шпигуна
    Сергія Скрипаля та
    його доньки і дуже серйозно ставиться до звинувачень Великої Британії на адресу
    Москви. Про це йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ країн ЄС. Євросоюз
    шокований використанням, вперше за понад 70 років на європейській землі, військової
    нервово-паралітичної речовини, розробленої Росією і висловлює беззастережну солідарність
    та підтримку ЄС Великобританії. У понеділок Кремль закликав Велику Британію надати
    докази на підтримку тверджень про те, що Росія стоїть за цим нападом або, якщо
    ні, вибачитися. У відповідь на рішення Великобританії про
    вислання 23 російських дипломатів і замороження двосторонніх контактів, Росія вислала 23 британських
    дипломатів та вирішила припинити діяльність Британської ради в країні. Минулого
    тижня Міністерство закордонних справ Румунії висловила солідарність Румунії з Великою Британією.




    ТЕНІС – Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп, почне виступи у турнірі в
    Маямі з другого кола змагань. У турнірі також гратимуть румунки Сорана Кирстя, Міхаєла Бузернеску, Ірина Бегу та Моніка
    Нікулеску. Загальний призовий фонд турніру в Маямі складає майже 8 мільйонів доларів.



  • Траян Бесеску та інші європейські лідери закликали Д.Трампа не вірити В.Путіну

    Траян Бесеску та інші європейські лідери закликали Д.Трампа не вірити В.Путіну








    Екс-президент Румунії
    Траян Бесеску та 16 інших нинішніх та колишніх лідерів європейських країн
    направили новообраному президенту США Доднальду Трампу лист, в якому закликають його та майбутню адміністрацію
    надалі непохитно захищати спільні цінності.




    «Як ваші
    союзники, ми закликаємо американців в новій адміністрації США і Конгресі твердо
    стояти на захисті наших спільних цілей і інтересів: миру, свободи і трансатлантичних
    відносин», – зазначено в листі.




    Як повідомляє
    газета Washington Post, європейські лідери закликають Трампа не вірити президенту
    Росії. «Путін не хоче великої Америки, – пишуть автори, – але цього бажаємо ми,
    ваші союзники.»




    Європейські
    лідери написали, що вітають обрання Трампа, але якщо він вирішить об’єднати
    зусилля з Путіним, можливі серйозні негативні наслідки для Європи і Сполучених
    Штатів.Вони вважають, що ідея скорочення або скасування
    санкцій проти Росії може поставити під загрозу безпеку і стабільність, яку
    європейці й американці створили після Холодної війни.


    «Не сумнівайтеся:
    Володимир Путін не є ні союзником Америки, ні надійним міжнародним партнером.
    Обидва попередні президенти США спробували налагодити взаємодію з російським
    лідером в дусі довіри і дружби. Велика помилка: Путін поставився до цих намірів,
    як до можливості діяти», – йдеться в листі, в якому учасники посилаються на
    дестабілізацію України і незаконну анексію Криму.




    Лідери європейських
    країн стверджують, що адміністрація Трампа не повинна послаблювати санкції щодо
    Росії або мовчки погоджуватися з російською анексією Криму. За їх словами, це
    не тільки деморалізує проамериканські сили в Україні, а й економічно дестабілізує
    регіон та розв’яже руки екстремістським, антизахідних силам.




    Європейські
    політики, які поставили свій підпис на цьому листі нагадують, що їх країни
    завжди були союзниками США, а не Росія Володимира Путіна.




    «Коли
    Америка попросила нашої підтримки в минулому, ми прийшли. Ми були поруч з вами
    в Іраку. Були поруч в Афганістані. Ми разом ризикували, разом пожертвували
    своїми синами і дочками. Ми єдиними фронтом стали на захист трансатлантичної
    безпеки. Це зробило нас сильним Альянсом. Коли Сполучені Штати сильні, всі ми
    сильні», – зазначається в листі.




    Серед підписантів
    листа, окрім екс-президента Румунії
    Траяна Бесеску та його радника з питань національної безпеки Юліана Фоти налічуються чинний президент Болгарії
    Росен Плевнелієв, екс-президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес, екс-президент
    Латвії Вайра Віке-Фрейберга, екс-прем’єр і екс-глава МЗС Швеції Карл Більдт, колишній
    міністр оборони Польщі Януш Онишкевич, колишній прем’єр-міністр Словаччини Мікулаш
    Дзурінда колишній угорський депутат Матіаш Ерші, колишній міністр закордонних
    справ Чехії Карел Шварценберг, колишній міністр закордонних справ Польщі Радослав
    Сікорський тощо.

  • Гострі заяви щодо ПРО

    Гострі заяви щодо ПРО








    Зі специфічною агресивністю, що підтверджує риторику закордонної політики
    Москви, кремлівський лідер Володимир Путін відкрито пригрозив Румунії та Польщі
    тим, що вони можуть стати цілями російських ракет оскільки погодилися
    розмістити на своїй території елементи американської системи протиракетної
    оборони.




    Якщо вчора частини території Румунії не
    знали, що таке бути під прицілом, то сьогодні вони зіткнуться з тим, що Росії
    доведеться зробити відповідні дії для забезпечення своєї безпеки, – заявив,
    зокрема, президент Путін.




    Напевно не випадково цю різку заяву глава
    російської держави зробив під час візиту в Афіни, столицю держави-члена НАТО і
    ЄС, через майже три тижні після введення в дію в Румунії на військовій базі
    Девеселу (на півдні країни) нового наземного комплексу протиракетної оборони,
    що включає в себе сучасну радарну установку, балістичні ракети-перехоплювачі і
    сучасне обладнання зв’язку. Водночас згадування Польщі, яка має традиційно
    холодні відносини з Росією було зроблене швидше за все превентивно, оскільки
    елементи американської системи протиракетної оборони на її території запрацюють
    не раніше 2018 року.




    На заяву Путіна про американські системи ПРО
    відреагувало Міністерство закордонних справ Румунії. Румунське
    зовнішньополітичне відомство заявило, що позиція російського президента демонструє ігнорування реальної ситуації, яку Румунія
    та її союзники по НАТО неодноразово пояснювали, а саме суто оборонний характер
    системи ПРО
    . Румунське МЗС нагадує, що положення двосторонньої угоди між
    Румунією і США про протиракетну оборону чітко регулюють оборонний характер
    системи в Девеселу та її відповідність Хартії ООН
    . Крім того, – кажуть
    румунські дипломати, – дивує порушення цього питання в нинішньому контексті
    регіональної безпеки, хоча всім добре відомі причини тривожних подій останніх
    років з точки зору регіональної безпеки.




    Останнє твердження є тонким дипломатичним
    натяком на відокремлення Росією півострова Крим від України та дії Москви з
    розпалювання сепаратистського конфлікту на південному сході української
    держави. Аналітики зовнішньої політики кажуть, що хоча останнім часом набули
    постійного характеру в промовах російських офіційних осіб, заяви щодо
    американської системи ПРО в Європі ніколи досі не набували такої гострої
    форми. Це, на їх думку, є ще одним доказом того, що Москва намагається
    компенсувати ставленням те, чого не може довести аргументовано. Адже Росія досі
    не змогла продемонструвати чим цей протиракетний комплекс становить загрозу для
    своєї безпеки.