Radio România Internațional

Tag: вотум

  • 10 лютого 2021 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ
    – Закон «Про державний бюджет Румунії на 2021 рік» вже готовий і в найближчі
    дні буде внесений на розгляд парламенту. За словами прем’єр-міністра Флоріна Кицу,
    бюджет побудований на дефіциті близько 7% ВВП. Проєкт буде спрямований на перезавантаження
    економіки, на усунення аномалій, спричинених змінами до законодавства,
    внесеними протягом останніх 4 років, але з дотриманням бюджетних цілей.
    Прем’єр-міністр також заявив, що цей бюджет має відновити довіру Європейської
    комісії, іноземних інвесторів та рейтингових агентств до Румунії. Для
    досягнення узгодженого з ЄК показника дефіциту виконавча влада повинна зменшити
    деякі видатки. Йдеться про скорочення або обмеження доплат, надбавок, премій працівників
    бюджетного сектору, субсидій збитковим державним компаніям та зменшення
    фінансування політичних партій. Розмір допомоги на дітей цього року залишиться
    незмінним, а передбачене збільшення пенсій було відкладене до 1 січня 2022
    року.


    ПРОТЕСТИ
    – У Румунії тривають протести профспілок, невдоволених політикою оплати праці
    чинного коаліційного уряду. Сьогодні профспілкова конфедерація «Cartel Alfa» пікетувала головний осередок найбільшої керівної Націонал-ліберальної партії, після протесту перед Міністерством фінансів у
    вівторок. І члени профспілкової організації «Sanitas» протестуватимуть з
    четверга проти рішення про скорочення доплат та надбавок для бюджетників, призупинення
    системи надання відпочинкових купонів на 2021 рік та зменшення надбавки на
    харчування. У свою чергу Федерація «Publisind», що входить до складу Національного
    Профспілкового Блоку, сьогодні провела акції протесту перед парламентом, а
    також перед будівлями префектур у регіонах. Вони розпочали безстрокову акцію
    протесту 31 грудня 2020 року. І Національна
    федерація пенсіонерів Румунії протестує проти рішення уряду відкласти збільшення
    пенсій на наступний рік.


    ВОТУМ
    НЕДОВІРИ     – Опозиційна Соціал-демократична партія сьогодні зареєструвала у
    Палаті депутатів резолюцію про недовіру міністру охорони здоров’я Владу
    Войкулеску після зустрічі з представниками професійних та профспілкових
    організацій, а також асоціацій пацієнтів. «На рівні Міністерства охорони
    здоров’я в цей період домінувала бездіяльність, замість активних дій, демонструючи
    очевидну неспроможність міністра управляти цією пандемією», – заявив заступник
    голови СДП Александру Рафіла, представник Румунії при ВООЗ. Резолюція має бути винесена
    на розгляд парламенту наступного тижня.


    КОРОНАВІРУС
    – Уряд Румунії у середу схвалив постанову про продовження режиму надзвичайної ситуації на 30 днів, починаючи з 12 лютого, зберігаючи чинні обмеження та включивши спалахи COVID-19 до формули підрахунку захворюваності на новий коронавірусу. За минулу добу в Румунії було зареєстровано понад 3000 нових лабораторно
    підтверджених випадків зараження новим коронавірусом. Загальна кількість
    інфікованих перевищив 752 000, а смертність перевищила 19 100. Майже тисяча осіб
    перебувають у відділеннях реанімації. Від початку кампанії масового щеплення
    населення Румунії, COVID-вакцину вже отримали понад 670 тисяч людей, більшість від
    компанії Pfizer/BioNTech. Вже тиждень в Румунії вводять і вакцину від
    фармацевтичної компанії Moderna. Водночас у країні було розповсюджено вакцину з
    першої партії від AstraZeneca, що вводитиметься лише особам у віці від 18 до 55
    років. Президент Національного комітету з координації діяльності з вакцинації
    проти SARS-CoV-2, доктор Валеріу Георгіце, пояснив, що обмеження цієї вакцини
    мотивоване тим, що на сьогодні замало людей старшого віку взяли участь у процесі
    клінічного випробування для перевірки рівня ефективності вакцини.


    КІНО
    – Документальний фільм «колектив» режисера Александра Нанау, увійшов в шортлист
    премії американської кіноакадемії «Оскар», у номінаціях «Найкращий
    документальний фільм» та «найкращий міжнародний повнометражний фільм». Про це у
    вівторок ввечері оголосила Американська кіноакадемія. Цей фільм, знятий у копродукції Румунії та Люксембургу, розповідає
    про спільні зусилля лікарів, урядовців та журналістів-розслідувачів, які
    борються з корупцією, виявляючи масштабне шахрайство в системі охорони здоров’я
    після пожежі в рок-клубі «Колектив». Трагедія сталася 30 жовтня 2015 року і забрала
    життя 65-ох людей. Номінації на «Оскар» будуть оголошені 15 березня, а
    переможці – на церемонії вручення премій – 25 квітня.




    ТЕНІС – Друга ракетка
    світу, румунка Сімона Галеп вийшла до третього раунду турніру Відкритого
    чемпіонату Австралії з тенісу, першого в сезоні серед турнірів серії «Великого
    шолома».У середу, в Мельбурні, Галеп у вогняному матчі драматично перемогла
    австралійку Айлу Томлянович з рахунком – 4:6, 6:4, 7:5. Також у другому турі змагання
    румунка Сорана Кирстеа (72 WTA) перемогла, сьогодні чешку Петру Квітову (8
    WTA), з рахунком – 6:4, 1:6, 6:1. У парному розряді румунська пара Андрея Міту/Ралука
    Олару перемогла іншу румунську пару Моніка Нікулеску/Патрічія Ціг, з рахунком -
    3:6, 6:3, 6:3.

  • Вотум недовіри міністру внутрішніх справ

    Вотум недовіри міністру внутрішніх справ

    Черговий вотум недовіри, четвертий, був обговорений і
    проголосований у вівторок у Бухаресті, на цей раз проти міністра
    внутрішніх справ, ліберала Марчела Вели.     Головна опозиційна Соціал-демократична
    партія, яка ініціювала вотум недовіри, дорікає йому, що через військові розпорядження, видані протягом двох місяців надзвичайного стану, були впровадженні ряд обмежень, які потім були скасовані, та що кожна скасована стаття є офіційним
    визнанням некомпетентності та непослідовності в управлінні кризою, спричиненою
    пандемією коронавірусу.



    Марчела Велу також критикують за те,
    що він запізнився з поданням законопроекту щодо регулювання режиму надзвичайної
    ситуації, що, на думку соціал-демократів, призвело до триденного законодавчого
    вакууму. За словами Соціал-демократичної партії, структури, координовані
    міністром внутрішніх справ, мінімізували ризик розвитку пандемії, не займалися придбанням засобів індивідуального захисту для медичного персоналу і тестів
    для визначення
    коронавірусної інфекції,     а Група стратегічних
    комунікацій навмисно фальсифікувала реальні дані про санітарну кризу.



    Втручання в основні права
    румунських громадян було занадто грубим через погані регулювання, незаконні
    штрафи та надмірний авторитет міністра Вели, – йдеться в тексті вотуму
    недовіри. Усі заходи, вжиті під час пандемії з
    новим коронавірусом, хоча вони були обмежувальні, були правильними та були     впроваджені для захисту здоров’я населення, – відповів міністр внутрішніх справ, який
    нагадав, що ця війна проти COVID-19 призвела людство, у тому числі Всесвітню
    організацію охорони здоров’я, до того моменту, коли воно не було підготовлене.





    Рішення потрібно було приймати дуже швидко, тому що здоров’я громадян залежало від них, пояснив міністр, згідно з
    яким все це виходило в результаті техніко-наукових аналізів, щоб обмежити
    розповсюдження нового коронавірусу шляхом прийняття виняткових заходів. Результати,
    – стверджує Марчел Вела, – показують, що заходи були правильними.




    Ми почали з того ж старту як Іспанія, Італія, Франція, Бельгія або Великобританія,
    які сьогодні зареєстровують трагічні показники, порівняно з Румунією, – ствердив міністр внутрішніх справ. Він додав, що будь-який
    крок, який призводить до зараження меншої кількості людей, меншої кількості
    смертей та вилікування більшої кількості людей, видається виграшною ситуацією.



    «Вірус не вибирає між лівими і
    правими, між Соціал-демократичною партією та Націонал-ліберальною партією, я не
    хочу вірити, що ви маєте намір скористатися цим важким моментом, щоб почати виборчу
    боротьбу з звинуваченнями, – додав міністр Марчел Вела.



    За вотум недовіри проголосувало
    65 сенаторів, 25 були проти, 5 утрималися. Вотум недовіри не призводить
    до звільнення міністра, незалежно від кількості голосів, висловлених за його
    відставку.

  • 10 – 16 листопада 2019 року

    10 – 16 листопада 2019 року

    Правий і лівий кандидати у другому турі
    президентських виборів





    У
    неділю, 10 листопада, пройшов перший тур президентських виборів. В
    результаті вибору виявленого 51,19% із тих понад 18 мільйонів румунів
    зарахованих до виборчих списків, у другому турі, 24 листопада, балотуватимуться
    кандидат від НЛП, діючий президент Клаус Йоханніс, який за остаточними результатами
    отримав 37,82% голосів, та лідер соціал-демократів Віоріка Денчіле, колишній
    прем’єр-міністр, з 22,26% голосів. Палкий противник СДП, яку він вважає
    відповідальною за шкідливі реформи у сфері правосуддя та економіки, Клаус Йоханніс
    попередив, що ці партія ще не була переможена, і закликав виборців голосувати: Щодо
    другого туру, я кажу тим, хто був на вулиці зі мною, що вони повинні
    захищати верховенство закону. Голосуйте, щоб ваша боротьба не була марною! Тим,
    хто хоче лікарні, школи, автошляхи, кажу, приходьте на вибори, щоб остаточно
    усунути СДП від влади та все це зробити разом! Тим, хто не хоче, щоб їхні діти
    та онуки покидали країну, голосуйте, бо
    тепер ми можемо змінити речі! А багатьом з діаспори, які вже покинули країну,
    кажу: приходьте на вибори, бо тепер ви можете змінити ситуацію!     У свою
    чергу, лідер СДП уневнена у тому, що вона переможе на виборах: Сьогоднішнє голосування свідчить про надану
    підтримку. Сьогоднішній голос допомагає нам продовжувати нашу виборчу кампанію,
    в якій ми вийдемо перед румунами, як з тим, що ми зробили, але, перш за все, з
    тим, що ми хочемо зробити для них, коли переможемо на президентських виборах.
    Наша боротьба не проти якоїсь політичної партії, ми не хочемо ліквідувати жодну
    політичну партію, тому що це демократія, кожна політична партія повинна
    висловити свою точку зору. Наша боротьба буде, як і раніше, за румунів, за
    Румунію, за рівновагу та консенсус, за єдність, за гідне представлення Румунії
    як на внутрішньому, так і закордонному планах.     Якщо явка у першому турі
    була скромною, з іншого боку, закордонні румуни зразково змобілізувалися, і
    кількість тих, хто пішов на вибори, до яких додаються 25 тисяч, які вирішили
    голосувати поштою, що є організаційною прем’єрою, досягла рекордної цифри 675
    тисяч.




    Стратегії щодо другого туру
    президентських виборів




    Хоча
    перший день виборчої кампанії до другого туру президентських виборів має бути,
    згідно закону, 15 листопада, шаблі загострилися одразу після першого туру між
    двома кандидатами на найвищу посаду в державі, протистояння досягнувши вже високого
    рівня, до захоплення або, залежно від обставин, роздратування громадської думки.
    Рішення президента Клауса Йоханніса та його співробітників передвиборної
    кампанії не брати участі у прямих дебатах з Віорікою Денчіле здивувало багатьох.
    У вівторок, глава держави написав у соціальній мережі, що він не проводитиме
    дебати з Віорікою Денчіле, тому що вона є відставленим та скомпрометованим
    прем’єр-міністром, який підтримав те, що глава держави назвав спробами взяти
    під контроль систему правосуддя і управляла країною на шкоду румунам. Відповідь
    Віоріки Денчіле, яка в передвиборчій кампанії до першого туру неодноразово закликала
    Клауса Йоханніса взяти участь у дебатах, не зволікала: її опонент відмовляється
    від прямої дискусії, оскільки боїться, що таким чином, буде знищена пропаганда
    проти Соціал-демократичної партії та її лідера. У виборчому поєдинку на
    відстані, Клаус Йоханніс скликав на середу зустріч з журналістами, зазначивши: Пані
    Денчіле – представниця недемократичної, нереформованої партії, яка використала
    владу проти румунів, а зараз, під час передвиборчої кампанії, видає себе за
    демократичного кандидата та хоче, щоб всі до неї ставилися з великою повагою,
    так ніби досі вона захищала румунську демократію та інтереси румунів    . Віоріка
    Денчіле захистила себе від звинувачень президента Йоханніса: Якщо підвищення
    зарплат і пенсій, інвестиції в розвиток місцевих громад, зростання економіки
    Румунії до найвищого рівня серед країн-членів, друге місце в Європі за темпом
    росту економіки, означає катастрофічне урядування, тоді він або
    недобросовісний, або просто погано поінформований. Більше того, не
    може бути катастрофічним управління країною, під час якого ми успішно довели до
    кінця ротаційне головування в Раді Європейського Союзу, настільки добре, що нас
    похвалили усі держави-члени і треті країни.     Виборча кампанія завершиться в
    суботу, 23 листопада, о 7:00 годині за місцевим часом.




    Пропозиція Румунії на посаду комісара ЄС
    затверджена в Європарламенті




    Кандидатка
    призначена Румунією на посаду комісара з питань транспорту Адіна Велян була
    затверджена, у четвер, спеціалізованим комітетом Європейського парламенту. Серед
    її пріоритетів – екологічний, справедливий і прозорий транспорт та зменшення кількості
    дорожньо-транспортних пригод, розділ, в якому Румунія займає останню позицію
    серед країн ЄС. Вся команда обраного президента Європейської Комісії Урсули фон
    дер Лейен буде винесена на голосування в Європарламенті на пленарному засіданні
    від 27 листопада.




    Чергова політична криза в Республіці
    Молдова




    У середу,
    проросійський президент Республіки Молдова Ігор Додон призначив одного зі своїх
    радників Іона Кіку на посаду прем’єр-міністра з метою формування нового уряду. Це
    призначення було здійснено після того, як колишню виконавчу владу, яку очолила
    проєвропейський прем’єр-міністр Мая Санду, було звільнено в результаті
    резолюції про вотум недовіри, ініційованої соціалістами Додона, які входили до
    правлячої коаліції. У четвер, за нову урядову команду проголосував Парламент
    країни і, незабаром, нові міністри склали присягу перед президентом Ігорем
    Додоном.

  • 9 жовтня 2019 року

    СИРІЯ – ЄС, НАТО
    та ООН відреагували на військовий наступ Туреччини на
    курдські загони на північному сході Сирії, початий всього через кілька днів після виведення
    американських військ з цього району. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер
    закликав припинити військову операцію і попередив, що, якщо Туреччина планує створити
    зону безпеки, ЄС не виділить на це фінансування. У свою чергу, генеральний
    секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що військовий наступ на півночі Сирії має
    бути «пропорційним та поміркованим». Важливо уникати дій, які можуть додатково
    дестабілізувати регіон, призвести до зростання напруженості та спричинити
    більше людських страждань», – сказав Столтенберг. Президент Ради Безпеки
    Організації Об’єднаних Націй, посол Південної Африки Джеррі Метьюс Матхіла
    закликав Туреччину «пощадити мирних жителів» та проявити «максимальну
    стриманість» у своїх військових операціях в Сирії. У четвер відбудеться
    екстрене засідання Ради Безпеки ООН для обговорення турецького наступу на
    північному сході Сирії. У середу Анкара завдала повітряних ударів по району
    Рас-аль-Айн, розташованому на кордоні між Туреччиною та Сирією. Президент
    Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про початок операції Джерело миру
    в Сирії, спрямованої проти «Ісламської держави» і курдських Загонів народної
    самооборони (YPG), які Анкара вважає союзниками Партією робітників Курдистану
    (ПКК), забороненої в Туреччині. Ердоган також заявив, що зона безпеки, яка буде
    створена, дозволить сирійським біженцям повернутися до своєї країни. Союз
    курдських та арабських бійців повідомляє про загиблих та поранених.


    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Четвер стане вирішальним для долі чинного румунського
    уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле. На тлі президентських
    виборів, які відбудуться в листопаді, парламентарії розглянуть резолюцію про
    вотум недовіри уряду, ініційовану опозицією минулого тижня. Опозиційні партії
    звинувачують уряд, серед іншого, у втраті європейських коштів, відсутності
    інфраструктури та дорікають за катастрофічний стан речей у сферах охороні
    здоров’я, правосуддя та освіти. Націонал-ліберальна партія, яка підтримує президента
    Клауса Йоганніса, стверджує, що готова як до проведення дострокових виборів,
    так і до перейняття влади до наступних парламентських виборів наступного року. І
    партія «Народний Рух» каже, що готова взяти на себе відповідальність за майбутнє
    управління державою, а Союз «Рятуйте Румунію» вважає перевибори єдиним шляхом виходу
    з політичної кризи. Партія «Про Румунія», що складається з перебіжчиків з Соціал-демократичної
    партії підтримає вотум недовіри, а її лідер Віктор Понта заявив, що у разі
    схвалення резолюції запропонує соціал-демократам створити уряд з незалежним
    прем’єр-міністром, з підтримки нової парламентської більшості, що складатиметься
    з соціал-демократів, Про Румунії та Альянсу лібералів і демократів.
    Представники цього альянсу, колишнього меншого партнера соціал-демократів по
    правлячій коаліції до серпня цього року, вважають, однак, що президент Румунії більше
    не прийме кандидатуру прем’єр-міністра, запропонованого більшістю, утвореною за
    участі Соціал-демократичної партії. У свою чергу Демократичний союз угорців
    Румунії підтримає за резолюцію недовіри, але збирається входити до складу
    перехідного політичного уряду. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле звинуватила опозицію в політичній
    безвідповідальності, висловивши водночас своє тверде переконання в тому, що
    очолюваний нею уряд вистоїть вотуму недовіри. Резолюцію підписали 237
    парламентаріїв, а для відставки уряду необхідно 233 голоси.




    СУСІДСТВО
    – Румунія залишається найщирішим і найбільш відданим партнером Республіки
    Молдова в регіоні і в Європейському Союзі, – заявила глава румунського
    зовнішньополітичного відомства Рамона Менеску під час офіційного візиту в
    сусідню країну. На спільній прес-конференції з її молдовським колегою Ніку
    Попеску, Рамона Менеску зазначила, що газопровід, що з’єднує східнорумунське місто
    Ясси із західномолдовським містом Унгень буде готовий до запуску навесні 2020
    року, у результаті чого Кишинів більше не буде залежним від єдиного джерела
    імпорту газу. Рамона Менеску і Ніку Попеску підписали документ, який також
    передбачає посилення співпраці в сфері транспорту, фінансів, сільського
    господарства, юстиції, освіти і внутрішніх справ. Глави румунського МЗС також планує
    зустрітися з прем’єр-міністром Республіки Молдова Майєю Санду.






    КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ
    – У щорічному рейтингу конкурентоспроможності, опублікованому у середу Всесвітнім
    економічним форумом, Румунія піднялася і на одну сходинку порівняно з
    минулим роком, посівши 51 місце із 141 країни. Загальний результат, отриманий
    Румунією, становить 64,4 бали зі 100. Румунію випереджають такі країни як
    Чехія, Польща, Словаччина, Росія, Угорщина та Болгарія. Водночас Румунія в
    згаданому рейтингу випередила Грецію, Туреччину, Сербію, Республіку Молдова та
    Україну. Лідером цьогорічного рейтингу став Сингапур, який зумів випередити США,
    а замикають рейтинг Демократична Республіка Конго, Ємен і Чад. Звіт вимірює
    конкурентоспроможність за 100-бальною шкалою з урахуванням таких показників, як
    інфраструктура, охорона здоров’я, ринок праці, фінансова система, якість роботи
    державних установ та економічний розвиток.




    НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Дослідники Джон Гуденаф (США), Стенлі Уіттенгем
    (Велика Британія) та Акіра Йошино стали лауреатами цьогорічної Нобелівської
    премії з хімії. Шведська королівська академія наук присудила їм пермію «за
    розробку літій-іонних батарей». «Своїми дослідженнями цьогорічні лауреати з
    хімії заклали основу бездротового суспільства, вільного від викопного палива»,
    – оголосили в Нобелівському комітеті. Нагадаємо, що 10 жовтня буде оголошено
    лауреата Нобелівської премії з літератури 2019, а 11 жовтня стане відомо хто
    буде лауреатом Нобелівської премії миру. 14 жовтня буде оголошено ім’я особи,
    яка отримає в цьому році премію Шведського національного банку пам’яті Альфреда
    Нобеля з економіки.






    КІБЕРБЕЗПЕКА -
    З 9-го по 11-го жовтня,
    у Бухаресті відбудеться конкурс «Європейський виклик кібербезпеки», на якому 10
    молодих людей з Румунії змагатимуться з представниками 19 країн, серед яких Австрія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Польша, Іспанія та Велика Британія. Упродовж трьох днів командам-фіналістам доведеться діяти за
    сценаріям, який передбачає розвиток та захист певної інфраструктури. За словами
    організаторів, йдеться про таких сфери, як: веб-безпека, криптографія, зворотна
    інженерія та розслідування, програмування, напад та захист, безпека Linux/Windows/macOS та безпека мобільних
    телефонів. Метою змагання є виявлення, об’єднання та розвиток молодих талантів
    з кібербезпеки в Європі, щоб запобігти проблемі залучення фахівців з
    кібербезпеки. Румунія у 2016 та 2017 роках стала віце-чемпіоном Європи з
    кібербезпеки.

  • Дискусії довкола висловлення вотуму недовіри уряду тривають

    Дискусії довкола висловлення вотуму недовіри уряду тривають








    Після розлучення
    Соціал-демократичної партії (СДП) та Альянсу лібералів і демократів (АЛДЕ) наприкінці
    серпня здавалося, що доля чинного уряду була вирішена. Однак, незважаючи на
    гострі заяви опозиції, соціал-демократичний уряд меншості залишається
    непохитним. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле, яка схоже не поспішає звертатися
    до парламенту по вотум довіри, як того вимагає Конституція у випадку зміни
    політичної конфігурації кабінету міністрів, вдало спекулює на невизначеності
    опозиції.




    Лідер опозиційної
    націонал-ліберальної партії (НЛП) Людовік Орбан заявив, що текст резолюції про
    вотум недовіри уряду вже був узгоджений з представниками Союзу «Рятуйте Румунію»
    (СРР), партії «Народний рух» (ПНР) та Демократичного союзу угорців Румунії
    (ДСУР). «Ми надалі відкриті до діалогу щодо цього вотуму недовіри з усіма
    парламентаріями від політичних сил, які не підтримують уряд і, водночас,
    переконані, що наші зусилля зі збору 233 підписів під резолюцію про недовіру увінчаються
    успіхом.»




    Для голосування
    про вотум недовіри необхідно мінімум 117 підписів. Лідер фракції СРР в Палаті
    депутатів Стеліан Йон закликав АЛДЕ та
    партію «Про Румунія» (ППР) прмяо сказати, чи підтримують вони зусилля з
    відправлення у відставку кабінету Віоріки Денчіле. «Єдиним рішенням цієї кризи є
    оголошення недовіри та відставка уряду, а ті, котрі заявляють, що перебувають в
    опозиції повинні чітко визначити свою позицію щодо вотуму недовіри. Не можна одночасно
    стверджувати, що протистоїш уряду Денчіле та висувати всілякі абсурдні умови
    щодо підписання та підтримування цієї резолюції про недовіру кабінету міністрів.
    І я маю на увазі, головним чином, наших колег з АЛДЕ та ПРР.»





    Тим часом АЛДЕ
    опинився під загрозою розколу після виходу з керівної коаліції,оскільки не всі
    його члени були згодні з таким кроком, тому найбільшою проблемою цієї
    політичної сили наразі є уникнення самоліквідації.
    Зі свого боку, парламентарії ПРР обіцяють підтримати вотум недовіри, якщо
    прем’єрка не постане перед парламентом з реструктурованою формулою кабінету.




    Лідер ПРР Віктор
    Понта заявив: «Ми сподіваємося, що в середу пані Денчіле представить новий
    склад уряду. Але якщо цього не станеться в середу і, крім міністерств
    навколишнього середовища, енергетики, з питань зв’язків з Парламентом та
    внутрішніх справ, з середи або четверга, фактично без очільника залишиться й
    міністерство освіти, то, звісно, у нас не буде іншої альтернативи. Ми зробили
    все від нас залежне у спробі знайти раціональне рішення. Усі депутати від партії
    «Про Румунія» підтримають вотум недовіри,
    який, сподіваємося, внесуть НЛП та СРР.»





    Спікер Палати Депутатів,
    соціал-демократ Марчел Чолаку переконаний, однак, що за будь-якого із сценаріїв
    – вотум довіри чи вотум недовіри – уряд встоїть. «Я твердо переконаний, що під
    резолюцією про недовіру уряду не буде 233 підписів. Так само, впевнений, що у
    нас буде половина плюс один голос для зміни політичного складу уряду.»




    Керівництво СДП
    сподівається й на допомогу Конституційного суду, який у середу має розглянути
    подання про правовий конфлікт між Урядом і Президентом, котрий відмовився призначити
    кандидатів прем’єрки тимчасово виконуючими обов’язки голів трьох відомств, посади,
    що стали вакантними після відставки міністрів АЛДЕ.

  • Румунський політикум після виборів до Європарламенту

    Румунський політикум після виборів до Європарламенту

    За підсумками голосування румунів на виборах до Європейського Парламенту від 26 травня, Румунію представлятимуть шість політичних
    сил. Найбільшу кількість голосів – 27% здобула
    опозиційна, права Націонал-ліберальна партія, яка отримали 10 депутатських
    місць. Слідують дві політичні сили з майже тим же результатом, а саме керівна
    Соціал-демократична партія та альянс опозиційних партій Союз «Рятуйте
    Румунію»-PLUS, які здобули кожна по – 22,5% голосів та по вісім мандатів. Партія «Про Румунія»набрала 6,6% голосів, Демократичний союз угорців Румунії і партія
    «Народний рух», набрали трохи більше 5% голосів виборців, здобувши кожний по два мандати. 5%-й прохідний бар’єрна шляху до Європарламенту став нездоланним
    для інших семи партій, які взяли участь у перегонах, в тому числі для меншого
    партнера соціал-демократів по керівній коаліції – Альянсу лібералів і
    демократів.




    Паралельно з виборами до Європарламенту в Румунії
    відбувся й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом референдум з питань правосуддя.
    Понад 80% тих, хто голосував відповіли «Так» на два питання референдуму «Чи згодні Ви із забороною
    амністії та помилування за корупційні правопорушення?» та «Чи згодні Ви із забороною на
    прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних злочинів, покарань та
    судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих постанов безпосередньо
    до Конституційного Суду».




    Суперечка між лівими
    була посилена на наступний день після виборів, коли колишній голова
    Соціа-демократичної партії та спікер Палати депутатів Лівіу Драгня, який залізною рукою
    керував керівною більшістю, був ув’язнений, після того, як Верховний
    суд залишив в силі рішення суду першої інстанції про його засудження до
    позбавлення волі за корупційні діяння. Три з половиною роки отримав
    він за підбурювання до зловживання службовим становищем кілька років, тому,
    коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради.

    Урядова коаліція зіткнеться також з дебатами довкола ініційованої опозицією резолюції про вотум недовіри уряду, очоленого Віорікою Денчіле, яка тимчасово
    є головою Соціал-демократичної партії. Румунії терміново
    потрібен уряд з проєвропейським баченням, сказав у середу депутат ліберальної партії Джіджел
    Штірбу на презентації тексту резолюції про вотум недовіри чинному уряду:
    Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і демократів розділили всю
    країну, знищили роль фундаментальних інституцій, пошкодили важливі закони,
    скомпрометували шанс модернізувати країну і постійно атакували основи румунської
    демократії і верховенства права.


    Ініційована правими опозиційними силами
    Національно-ліберальною партією, Союзом «Рятуйте Румунію»та
    Партією «Народний рух», резолюція була підписана 173 сенаторами та депутатами. Для відставки уряду потрібні
    голоси не менше 233 (з 465) сенаторів і депутатів парламенту, тоді як опозиція
    має близько 150 голосів і потребує підтримки партії «Про Румунія», яку очолює колишній
    прем’єр-міністр Віктор Понта, Демократичного союзу угорців Румунії, фракції
    національних меншин у Палаті Депутатів і навіть кількох членів керівної
    більшості СДП-АЛДЕ.




    Чинний спікер
    Палати депутатів,
    соціал-демократ Марчел Чолаку впевнений, що уряд
    Віоріки Денчіле встоїть резолюції про недовіру: Наша стратегія
    полягає в тому, щоб відхилити цю резолюцію. Не було прийняте рішення голосувати або не голосувати. Важливим рішенням було забезпечити кворум. Як голосуватимуть колеги, залежить від кожного них. Не постає
    питання, що ми комусь не довіряємо.



    Резолюція буде внесена на голосування
    наступного вівторка, 18 червня.

  • Кризова ситуація у Молдові

    Кризова ситуація у Молдові

    Політичні оглядачі в Кишиневі стверджують, що все більш помітним стає кінець епохи. Після шести років від прибуття до влади, на тлі вуличних протестів, які поклали кінець комуністичному урядуванню періоду 2001 – 2009 рр., прозахідний коаліційний уряд слабший, ніж коли не-будь.

    Ніщо, здається, тепер не може тримати разом ліберал-демократів, демократів і лібералів. Серйозно дискредитована корупційними скандалами у вищих ешелонах влади і деградацією життєвого рівня населення в країні, у державі, яку і так вважають найбіднішою в Європі в багатьох спеціалізованих рейтингах, Влада зараз змушена скласти іспит резолюції про вотум недовіри, внесеної лівою опозицією.



    42 депутати соціалісти та комуністи вимагають звільнення прем’єр-міністра ліберал-демократа Валеріу Стрелеца, звинуваченого у тому, що захищає свого колишнього лідера партії Влада Філата, затриманого за звинуваченням у корупції, і що сам він причетний до мафіозних схем. Лідер соціалістів Ігор Додон, прихильник Кремля, вимагає і відставки Президента Ніколає Тімофті та проведення дострокових виборів, які змінили би адміністрацію зверху донизу. Колишній комуністичний лідер Володимир Воронін пропонує, натомість, уряд технократів, підтримуваний великою парламентською більшістю, але без участі Ліберал-демократичної партії. Щоб отримати більше половини голосів (50 відсотків плюс один голос) зі 101 депутата, соціалістам та комуністам потрібно ще дев’ять голосів.



    Вже після затримання Філата, стверджують кореспонденти нашої радіостанції у Кишиневі, розкол усередині правлячого альянсу став все більш помітним, а демократи і ліберали, партнери ЛДП, почали голосувати пунктуально у Парламенті поряд із соціалістами та комуністами. Більше того, спікер Парламенту, демократ Андріан Канду оголосив, що його партія вирішить наступного тижня чи підтримує резолюцію про вотум недовіри уряду. Це служило приводом для ЗМІ, щоб нагадати про комуністичне минуле деяких діячів партії, таких як Маріана Лупу або Думітру Дьякова – останній будучи неодноразово звинувачений у приналежності до радянських спецслужб – або про мафіозні зв’язки олігарха Володимира Плахотнюка, який вважається фактичним лідером Демократичної партії.



    Призначений на посаду влітку, прем’єр-міністр Стрелец називає резолюцію про вотум недовіри спробою дестабілізувати політичну та економічну ситуацію в Республіці Молдова і відвернути її від європейського шляху. Занепокоєна ситуацією в сусідній країні, якій щойно надала кредит в розмірі 150 млн євро, Румунія застерегла, устами прем’єр-міністра Віктора Понти, що буде продовжувати підтримувати Кишинів тільки якщо при урядуванні буде коаліція прозахідних. Розпад альянсу, попередив ще глава румунського уряду, створить ситуацію, якою користуватиметься Російська Федерація.

  • Напружена ситуація в Кишиневі

    Напружена ситуація в Кишиневі

    Піддана вірулентній критиці з боку засобів масової інформації, громадянського суспільства та лівої опозиції, влада в Кишиневі була загнана в кут і в Парламенті. У вівторок, депутати-соціалісти підписали резолюцію про вотум недовіри уряду, створеного з ліберал-демократів, лібералів і демократів і очоленого новим лідером Ліберал-демократичної партії Валеріу Стрелецом.



    Глава соціалістів Ігор Додон оголосив, що він йтиме до кінця поки не отримає відставки нинішньої виконавчої влади і організування дострокових парламентських виборів: Ми вимагали відставки глав кількох установ, вимагали і надалі вимагаємо відставки Уряду. Ми продовжуємо вимагати відставки Президента, його обрання прямим голосуванням в ході виробів і наполягаємо на проведення дострокових парламентських виборів, які відбулися би навесні наступного року.



    Хоча розділяють зі своїми братами-ворогами доброзичливість Москви та голоси промосковського електорату, комуністи, очолені колишнім президентом республіки Володимиром Вороніним, оголосили, що вони будуть підтримувати ініціативу соціалістів, аби замінити урядовий кабінет Стрелеца на уряд технократів. Призначений на посаду три місяці тому прем’єр-міністр назвав резолюцію про вотум недовіри додатковою спробою дестабілізації і так крихкої політичної та економічної ситуації Республіки Молдова: Робляться спроби здійснити те, до чого давно прагнули, а саме позбавити Республіку Молдова свого стратегічного права, права європейської інтеграції. Назріває змова проти Республіки Молдова. Спектакль зіграний, і попереду лише фінальний вихід – таємним голосуванням відправити у відставку проєвропейський уряд.



    Раніше і Президент Ніколає Тімофті попередив, що невдоволення діяльністю державних установ та деяких посадових осіб використовується реваншистськими силами, неорадянськими, з метою зупинити європейський курс. За ініційовану лівими резолюцією про вотум недовіри повинен проголосувати 51 депутат зі 101. Соціалісти і комуністи не мають стільки голосів, але на політичній сцені, що ніколи не характеризувалася лояльністю та вірністю, не виключені помилки в урядовій коаліції. Детонатором нової політичної кризи був арешт, минулого тижня, колишнього прем’єр-міністра і лідера Ліберал-демократичної партії Влада Філата.



    Обвинувачений у зловживанні службовим становищем та отриманні хабарів загалом приблизно на 250 млн доларів США у мегаскандалі зникнення одного млрд з банківської системи республіки, Філат завдав нищівного удару іміджу власного табору. Тепер, в Кишиневі, на думку аналітиків, здається що політичне рівняння не можна буде розв’язати. Оскільки передбачуваними рішеннями є, з одного боку – влада, яка під прикриттям проєвропейської промови, пограбувала Республіку Молдова, а з іншого – опозиція, яка посилаючись на боротьбу з корупцією, загрожує знову подарувати країну Росії.