Tag: вотум недовіри

Вотум недовіри міністру внутрішніх справ

Скандал, викликаний силовим розгоном жандармами учасників антиурядової акції
протесту 10 серпня в Бухаресті, триває. У першій половині цього тижня депутати
більшості відхилили ініційовану опозиційною Націонал-ліберальною партією
резолюцію про вотум недовіри міністру внутрішніх справ Кармен Дан. Ліберали
зажадали її відставки, стверджуючи, що саме вона командувала діями жандармів,
які застосували заборонені засоби і методи проти учасників протесту, завдавши шкоди іміджу Румунії за кордоном. Кармен Ден пояснила, що протест 10
серпня становив загрози громадському порядку, а жандарми діяли згідно із законом та
запевнила, що всі винні в довільному використанні сили проти протестувальників
відповідатимуть перед законом. Однак пояснення міністра внутрішніх справ здалися
опозиції непереконливими. З іншого боку, керівна Соціал-демократична партія закликала
компетентні державні установи у терміновому порядку розслідувати інформацію про
можливе фінансування із-зовні вуличних протестів і навмисний характер дій
провокаторів. Тим часом Генеральна прокуратура продовжує досудове розслідування
в кримінальному провадженні за фактом подій 10 серпня. Прокурорами було
зареєстровано більше 770 скарг на дії жандармів під час протесту в столиці.

Візити високого рівня до Румунії

На цьому тижні Румунію з візитом відвідали кілька
високопосадовців. У перспективі головування Румунії в Раді Європейського Союзу
в першій половині 2019 року прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте провів переговори
з румунським колегою Віорікою Денчіле та з президентом Клаусом Йоханнісом,
який зазначив, що Румунія прагне якомога швидше приєднатися до Шенгенської
зони. Відносини з Нідерландами, – сказав глава держави, – мають важливу
економічну складову, а також соціальну, з огляду на те, що в цій країні
проживають приблизно 30 тис. румунів. Клаус Йоханніс і Марк Рютте також зійшлися
на тому, що хоча погляди двох країн не збігаються в усіх питаннях, Румунія та
Нідерланди працюють над зміцненням ЄС. З іншого боку, Бухарест з робочим
візитом відвідав прем’єр-міністр Словаччини Пітер Пеллегріні. З цієї нагоди
глава румунського уряду Віоріка Денчіле заявила що Румунія, під час свого головування
в Раді ЄС, приділить особливу увагу
переговорам щодо майбутнього багаторічного бюджету ЄС на 2021-2027 рр. У двосторонньому плані був
підписаний протокол про співробітництво в галузі трудової інспекції, який стане
в пригоді румунам, які працюють в Словаччині, а також була погоджена програма
співробітництва в галузі освіти, що розширює вже існуючі рамки співпраці.
Нарешті, теж на цьому тижні в столиці Румунії відбулася п’ята неформальна
зустріч міністрів закордонних справ Румунії Теодора Мелешкану, Польщі Яцека Чапутовича і Туреччини Мавлюта Чавушоглу в рамках тристороннього формату співпраці
з питань безпеки.

Вірус АЧС поширюється Румунією

Епідемія африканської чуми свиней продовжує
поширюватись Румунією. За даними Національної служби ветеринарної санітарії та
безпеки харчових продуктів, понад 200 населених пунктів в 12 повітах потерпають
від свинячої лихоманки, а кількість спалахів сягнула майже 900, в тому числі у
великих свинофермах. До цього часу було забито понад 232 тисяч заражених свиней.
Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що уряд схвалить термінову постанову
про надання кожному працівнику свиноферми, який втратив роботу через АЧС, грошової
компенсації на строк до шести місяців. Європейський комісар з питань сільського
господарства і розвитку села Філ Хоган під час робочого візиту в Румунії
сказав, що на рівні Євросоюзу 75% свиней, вирощених в домашніх господарствах
зосереджено в Румунії. Він повідомив, що Єврокомісія розглядає можливість
надання фінансової допомоги постраждалим від АЧС фермерам. Тим часом секретна служба Румунії
попередила про загрозу поширення іншого вірусу, що на цей раз може уразити малу
рогату худобу.

Новий навчальний рік у
Румунії

У понеділок в Румунії майже три мільйони школярів
почали новий навчальний рік, що стартував як зазвичай з численними проблемами і
недоліками. Проблем багато і вони не нові: невідремонтовані школи, недотримання
санітарно-гігієнічних вимог та вимог пожежної безпеки, підручники з численними
помилками та з кожним роком усе менше учнів. Незважаючи на це діти радіють поверненню
до школи після тривалих літніх канікул, зустрічі з однокласниками та вчителями.
У перший день нового навчального року деякі навчальні заклади уже традиційно
відвідали політики. Президент Клаус Йоханніс вирішив завітати до Національному коледжу
ім. Хорї, Клошки та Крішана в м. Альба-Юлія. Цьому навчальному закладу
наступного року сповниться 100 років від заснування. В іншій частині Румунії, у
Констанці, на узбережжі Чорного моря, міністр оборони Міхай Фіфор взяв участь у
святковому заході з нагоди відновлення діяльності Національного військового коледжу
ім. Александра Йоана Кузи.

Референдум за традиційну сім’ю

Референдум щодо уточнення у Конституції Румунії статусу
традиційної сім’ї відбудеться 7 жовтня. Відповідний закон був прийнятий на цьому тижні Сенатом Румунії. Згідно з текстом законодавчої ініціативи
до Конституції буде внесена поправка про те, що сім’я, заснована на шлюбі між
чоловіком і жінкою, а не між подружжям, як у чинній редакції. Рішення про
організацію референдуму базується на ініціативі громадян, які зібрали три
мільйони підписів по всій країні. Підтримана в тому числі представники культів, ця
ініціатива подібна до тих, що в минулі роки були проведені у Хорватії та
Словенії. Асоціація ACCEPT, яка захищає права сексуальних меншин стверджує, що
результат голосування в Сенаті є порушенням права на недоторканність приватного
і сімейного життя, що є невід’ємним правом всіх осіб, незалежно від статі і
сексуальної орієнтації.

Коаліційний уряд Віоріки Денчіле стикається з першим вотумом недовіри, оголошеним партіями правої опозиції. У
понеділок резолюція про недовіру кабінету міністрів була зачитана на пленарному
засіданні парламенту, а дебати і голосування намічені на середу.

Палітра докорів дуже широка! Ліберали, а також парламентарії від Союзу «Рятуйте
Румунію» та Партії «Народний рух» стверджують, що нинішній уряд, в результаті
численних суперечливих постанов своїх міністрів, створює загрозу для приватних
пенсій семи мільйонів платників податків. У документі загадуються й нещодавні суперечливі
зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які можуть поставити під загрозу
правосуддя загалом, а також нездатність чинної влади освоїти кошти з європейських
фондів та неспроможність покращити умови відбування покарання в пенітенціарних закладах.

Незадоволення опозиції поділяє й значна частина громадянського
суспільства. В останні дні тисячі румунів знову вийшли на вулиці Бухареста та
інших міст країни на знак протесту проти внесення змін до
Кримінально-процесуального кодексу та суперечливої судової реформи.
Протестувальники вигукували різноманітні гасла проти уряду і вимагали його відставки.

Теоретично Соціал-демократична партія
(СДП) та її партнер по коаліції – Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ)
мають необхідну кількість голосів для відхилення вотуму недовіри у середу.
Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня запевнив, що його партія збереже парламентську
більшість завдяки співпраці з АЛДЕ і пообіцяв, що вотум недовіри буде відхилено.
Але СДП переживає дуже важкий період, після того як її серйозно сколихнув вирок
Верховного суду Румунії, який минулого четверга засудив Лівіу Драгню до трьох з
половиною років позбавлення волі за підбурювання до зловживання службовим
становищем, коли той був головою Телеорманської повітової ради.

У спробі скористатися цією ситуацією, щойно після оголошення
вироку Лівіу Драгні, який вважався, принаймні до цього, можливим кандидатом в
президенти на наступних виборах у 2019 році, президент Клаус Йоханніс оголосив,
що він буде боротися за другий президентський термін. З огляду на те, що протягом
трьох з половиною років чинний глава держави, на думку окремих аналітиків
відзначився скоріше відсутністю, ніж присутністю в суспільному житті, ця
заява дорівнює «оголошенню війни»
соціал-демократам.

До речі ліберали, які заявили про свою підтримку кандидатурі
Клауса Йоханніса на пост президента, певним чином пролили світло на основні
тези майбутньої передвиборчої програми чинного глави держави. Оголошенням своїх
намірів, – стверджують у Націонал-ліберальній партії, – президент Йоханніс
підкреслив свою готовність боротися до кінця /цитуємо/ «за звільнення Румунії
від величезної небезпеки, яка криється в спробі Лівіу Драгні узурпувати державу».

З огляду на все це цього року Румунію чекає
надзвичайно «гаряче» політичне літо та, напевно, не обійдеться і без сюрпризів та
несподіванок.

Парламент Румунії не підтримав вотум недовіри уряду

Коаліційний уряд Румунії, до складу якого входять Соціал-демократична партія (СДП) й Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ), приведений до присяги в кінці червня, на цьому тижні успішно пройшов випробування «на міцність», після того як правоцентристська опозиція ініціювала вотум недовіри. Резолюцію підтримали лише 159 народних обранців з мінімально необхідних 223. Ініційований парламентаріями Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте Румнуію», Партії «Народний рух» та кількома незалежними депутатами й сенаторами, документ вимагав відставки кабінету міністрів на чолі з соціал-демократом Міхаєм Тудосе через спантеличення економіки та правової системи країни й погіршення життєвого рівня населення. Зокрема, стверджують опозиційні сили, останні зміни до Податкового кодексу, що перекладають з роботодавця на плечі працівника обов’язкові соціальні відрахування та зменшення податку на прибуток з 16% до 10% з 1 січня 2018 року, матимуть руйнівні наслідки для економіки країни. У відповідь прем’єр-міністр заявив, що завдяки податковій реформі в наступному році буде більше коштів у держбюджеті й Пенсійному фонді, а компанії матимуть в розпорядженні спрощену процедуру роботи з державою. Міхай Тудосе запевнив, що проект Державного бюджету на 2018 рік буде незабаром завершено, а місцеві органи влади матимуть необхідні кошти, щоб не підвищувати податки.

Правосуддя у Румунії

Національний антикорупційний директорат Румунії наклав арешт на всі активи та рахунки спікера Палати депутатів та лідера найбільшої правлячої Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні, з метою відшкодування шкоди в розмірі понад 27 мільйонів євро у кримінальному провадженні за фактами створення організованого злочинного угруповання та зловживання службовим становищем. У цій кримінальній справа, треті порушеній проти лідера соціал-демократів, прокурори розслідують привласнення коштів з європейських фондів, виділених на ремонт доріг повітового значення, коли Драгня був головою Телеорманської повітової ради. Вважаючи себе жертвою брудної політичної кампанії Лівіу Драгня днями заявив: «Я був мішенню для нападів кожного разу, коли Соціал-демократична партія намагалася зробити щось важливе для Румунії. Тепер мене використовують, щоб перешкодити внесенню змін до системи правосуддя.» Ця суперечлива законодавча ініціатива правлячої коаліції була піддана гострій критиці гормадянським суспільством, опозицією, суддями й прокурорами, а також президентом Клаусом Йоханнісом. Серед тих, хто стверджує, що на сьогодні немає ніяких підстав для такого поспіху і яких дуже багато, налічується й головний прокурор Національного антикорупційного директорату Лаура Кодруца Кьовеші, яка скаржиться на відсутність прозорості у процесі розробки нових законів про внесення змін в систему правосуддя. «Жоден румунський суддя чи прокурор не заперечує наявність певних проблем, які мають бути усунені в цих трьох законах: проблеми пов’язані з кар’єрою суддів і прокурорів, з просуванням по кар’єрі, інші проблеми. Але всі судді та прокурори піддали гострій критиці спосіб в який у парламенті намагаються прийняти ці зміни, в умовах повної відсутності прозорості, без будь-яких обговорень. Спостерігається спроба збільшити вплив Міністра юстиції на діяльність прокурорів, що серйозно вплине на незалежність прокурорів та не тільки, тобто опосередковано – і на незалежність суддів.»

Румунія купує ракетні комплекси Patriot

Румунія придбає сім американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, на загальну суму 3,9 млрд. доларів США. Міністр оборони Міхай Фіфор заявив, що це дозволить забезпечити зміцнення національної та регіональної безпеки та сприятиме зміцненню румунсько-американського двостороннього стратегічного партнерства: «Стратегічне партнерство між Румунією та США, започатковане 11 липня 1997 року, було й є важливою складовою зовнішньої політики Румунії, а також ефективним інструментом підтримки національних зусиль у сфері оборони. У той же час ця закупівля призведе до посилення військового співробітництва між Румунією та США, передачі чутливих технологій та інформації, збільшення довіри між двома союзниками.» Ракетний комплекс Patriot вважається найефективнішим у світі, він оснащений найсучаснішими ракетами та має високопродуктивну радарну систему, здатну виявляти запущену противником ракету в рекордно короткі строки і в лічені секунди реагувати на загрозу.

Зустріч президентів Румунії та України в Брюсселі

У п’ятницю в кулуарах П’ятого Саміту Східного
партнерства в Брюсселі відбулася зустріч президентів Румунії та України Клауса
Йоханніса й Петра Порошенка. Центральною темою розмови стала
проблема освіти румунською мовою в Україні. Клаус Йоханніс сказав Петру
Порошенку, що ця тема надзвичайно важлива для румунської сторони і попросив
свого українського візаві перш ніж схвалювати законодавчі зміни щодо навчання
румунською мовою, обговорити їх як у двосторонньому форматі, так і з
представниками румунської меншини в Україні. За словами Йоханніса Петро
Порошенко пообіцяв врахувати усі рекомендації Венеціанської комісії. У свою
чергу Президент України Петро Порошенко під час зустрічі висловив вдячність
Президентові Румунії за незмінну підтримку територіальної цілісності та
суверенітету України та за співавторство Румунії українського проекту Резолюції
ГА ООН «Становище у галузі прав людини в Автономній Республіці Крим та
міста Севастополь (Україна)», який буде розглядатися Генеральною Асамблеєю ООН у
грудні 2017 року. У вересні після прийняття Верховною Радою України нового
закону про освіту Президент Румунії скасував намічений на жовтень офіційний
візит до Києва, стверджуючи, що цей нормативно-правовий акт суперечить взаємним
благим намірам і серйозно обмежує доступ меншини до навчання рідною мовою.

Міжнародний книжковий ярмарок «Гаудеамус»

У Бухаресті на цьому тижні проходить Міжнародний книжковий ярмарок «Гаудеамус – повчальна книга». Радіо Румунія виступає організатором заходу, який вже багато років є знаковим як для фахівців у цій сфері, так і для широкої громадськості. У цьому році з 22 по 26 листопада сотні учасників запланували проведення понад 800 подій. На ярмарку представлено десятки тисяч книг та передбачено презентації звичайних та аудіокниг, зустрічі з відомими авторами, письменниками, істориками, редакторами, перекладачами, критиками, політологами, журналістами, фотографами тощо. Почесним гостем ярмарку в цьому році є не країна, а Європейська Комісія. Цим самим організатор вирішив відзначити декілька ювілейних дат: десяту річницю вступу Румунії в ЄС Румунії, 30-річчя запуску програми Erasmus та 60-річчя підписання Римського договору, який заснував європейську спільноту. Почесним головою Міжнародного книжкового ярмарку «Гаудеамус» у цьому році є видатний румунський драматург і журналіст, який проживає у Франції Матей Вішнєк.

Коаліційний уряд Румунії, до складу якого входять
Соціал-демократична партія (СДП) й Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ), приведений до присяги в кінці червня, має пройти випробування на міцність, після того як
правоцентристська опозиція ініціювала вотум недовіри.

Ініціатори
дорікають владі у великому розриві між щедрими передвиборчими
обіцянками, завдяки яким у грудні 2016 року Соціал-демократи здобули на парламентських виборах 45%
голосів, та поточним планом
пріоритетних дій у Міхая Тудосе, який називає непослідовним та заплутаним, що спантеличило економічне середовище та суспільство в цілому.

Зокрема, стверджують опозиційні сили, останні зміни до Податкового кодексу, що перекладають з роботодавця на плечі працівника
обов’язкові соціальні відрахування та зменшення податку на прибуток з 16% до 10% з
1 січня 2018 року, матимуть руйнівні наслідки для економіки країни, яка згідно з офіційною статистикою стрімко зростає.

Резолюція про недовіру уряду, яку підписали в п’ятницю 148
депутатів від Націонал-ліберальної партії, Союзу Рятуйте Румунію й партії
Народний рух та подали в п’ятницю, була озвучена лібералом Даном Вилчану у понеділок на спільному
засіданні двох палат парламенту за відсутності народних обранців правлячої
більшості та прем’єр-міністра. Ви відважуєтесь
вірити, шановні лідери урядової коаліції, що забезпечуєте обіцяне підвищення
життєвого рівня, але в дійсності купівельна спроможність румунів падає на тлі
значного зростання економіки. Інфляція зросла у 13 разів порівняно з початком
року, з 0,2% до 2,6%, і це удвічі більше, порівняно з тим, що ви обіцяли під час
передвиборчої кампанії.

Прем’єр-міністр Міхай Тудосе зазначає, однак, що
дебати з приводу вотуму недовіри стануть, фактично, нагодою представити те, що
зробила його урядова команда. Він запевнив, що проект Державного бюджету на
2018 рік буде незабаром завершено, а місцеві органи влади матимуть необхідні
кошти, щоб не підвищувати податки. Жоден мер, жодна
адміністративно-територіальна одиниця не матимуть менший бюджет, бюджет буде
щонайменше на тому ж рівні, що й в 2017 році. Ми мали переговори та дискусії з
представниками ділового середовища, від найбільших компаній до найменших.
Роботодавці ризикують втратити своїх працівників, якщо не реалізують повністю
це положення (ред. – Податкового кодексу), і не збільшать зарплату працівників.

Спікер Сенату й лідер Альянсу лібералів та
демократів Келін Попеску-Терічану
заявив, що до кінця тижня керівництво парламенту зустрінеться, щоб визначити
дату голосування за резолюцію про недовіру уряду.

Оглядачі досить скептично оцінюють шанси опозиції
на успіх, адже уряд має досить солідну підтримку парламенту. Навіть якщо
політика кабінету міністрів викликала критику не лише профспілок, організацій
роботодавців та громадянського суспільства, а й представників більшості, -
кажуть аналітики, – з огляду на зразкову дисципліну голосування парламентаріїв коаліції
СДП-АЛДЕ урядова команда Міхая Тудосе не матиме жодних неприємних сюрпризів.

Парламент прийняв резолюцію про вотум недовіри уряду

Парламент прийняв резолюцію про вотум недовіри, внесену правлячою коаліцією у складі Соціал-демократичної партії та Союзу лібералів та демократів (СДП + АЛДЕ) проти власного уряду, на чолі з дисидентом соціал-демократом Соріном Гріндяну. За резолюцію проголосували 241 парламентарій, на 8 більше ніж передбачає закон. Націонал-ліберальна партія, Союз Рятуйте Румунію, Демократичний союз угорців Румунії та партія Народний рух не голосували, стверджуючи, що це внутрішня проблема правлячої коаліції. Резолюція про вотум недовіри була внесена правлячою коаліцією після того як Сорін Гріндяну залишившись без підтримки і без переважної більшості міністрів, відмовився піти у відставку. Після оприлюднення результату голосування резолюції в Парламенті, виступаючи на користь забезпечення єдності в СДП, Сорін Гріндяну заявив, що продовжить свою діяльність до тих пір, доки законодавчий орган схвалить новий уряд: Дуже важливо для нас є розірвати цей затор і передати інвесторам і світовим канцеляріям послання, що Румунія залишається стабільною і передбачуваною країною. У свою чергу, голова соціал-демократів Лівіу Драгня ствердив, що партія зміцнилася після політичної акції, а майбутній прем’єр-міністра має бути людиною, здатною довести до кінця програму урядування: Румунія повертається до нормальної ситуації і у відповідності до конституційних положень. Це був політичний захід, розпочатий СДП і АЛДЕ. Ми не хочемо ризикувати, щоб амбітна програма уряду була поставлена під сумнів. У понеділок, президент Румунії Клаус Йоханніс проведе консультації з парламентськими партіями, щоб сформувати новий уряд.

Румунія – Німеччина, привілейовані відносини

Президент Румунії Клаус Йоханніс здійснив на цьому тижні триденний візит до Німеччини в умовах, коли, в 2017 році, відзначаємо 50-річчя встановлення дипломатичних відносин на рівні посольств, 25-річчя з дня підписання Договору про співробітництво та партнерство в Європі між Румунією і Німеччиною і 10-річчя з дня вступу Румунії в ЄС. Він обговорив з його колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром і канцлером Ангелою Меркель привілейовані двосторонні відносини, ситуацію Європейського Союзу і трансатлантичні відносини. Канцлер Німеччини підкреслила, що Бухарест і Берлін поділяють ті самі погляди щодо Брекзит-у, захисту кордонів, а й щодо тероризму і міграції. Ангела Меркель заявила, що Румунія домоглася значного прогресу з точки зору верховенства закону і боротьби з корупцією, і попередила, що пом’якшення цього прогресу не було б доречним. Відносини з Німеччиною є для Румунії не тільки стратегічно важливими, але і привілейованими, одні з найкращих наших відносин, заявив, в Берліні, Президент Румунії Клаус Йоханніс. За його словами, економічна складова, безперервно зростає, а німецька меншина в Румунії є реальним каталізатором для діалогу між двома країнами. Клаус Йоханніс: Для Румунії партнерство зі стратегічними аспектами з Німеччиною є ключовим елементом зовнішньої політики. 10 років приналежності до Європейського Союзу та весь європейський та євроатлантичний курс Румунії були періодом значних змін в нашій історії, а Німеччина, під головування якої ми вступили до ЄС, завжди була надійним партнером. Президент Румунії виступив з промовою і під час церемонії Вшанування пам’яті жертв вигнання і притулку, що відбулася в Німецькому Історичному музеї.

Президент Румунії взяв участь у засіданні Європейської Ради в Брюсселі

На цьому тижні Президент Румунії Клаус Йоханніс взяв участь у дводенному засіданні Європейської Ради в Брюсселі, у кулуарах якого мав двосторонню зустріч зі своїм французьким колегою Еммануелєм Макроном, з яким обговорив важливі питання двосторонніх відносин і європейського та міжнародного порядку денного. Основними темами Європейської Ради були питання безпеки й оборони, боротьби з тероризмом, зайнятості населення, розвитку економіки та конкурентоспроможності, міграції та зміни клімату. Під час дискусій з питань торгової політики ЄС Клаус Йоханніс підкреслить, що ЄС має зміцнити свою провідну роль в просуванні вільної та справедливої торгівлі на глобальному рівні з метою забезпечення сталого економічного зростання, зайнятості та інновацій. Що стосується європейської Стратегії єдиного цифрового ринку глава румунської держави виступив за повне досягнення поставлених перед нею цілей, для забезпечення інновацій, конкурентоспроможності та сталого зростання ЄС і спрощення доступу громадян і підприємств до сучасних цифрових технологій. Європейські лідери домовилися про створення постійного механізму європейського співробітництва для оборони, за участю держав членів. Румунія дуже уважна до всього, що означає європейська оборона. Президент Клаус Йоханніс заявив, у Брюсселі, що Бухарест дуже зацікавлений в так званому структурованому співробітництві з питань безпеки і зовнішньої оборони. Президент сказав, що Румунія бажає мати тісну співпрацю зі усіма державами-членами ЄС. Водночас, європейські лідери вирішили завершити до кінця цього року роботи щодо створення нової системи обміну інформацією про кордони.

Політична криза в Румунії

Румунська
політична сцена переживає нову кризу, масштаби якої є безпрецедентними за майже три десятиліття
посткомуністичної демократії. Події розвивалися у наступній хронологічній послідовності: Соціал-демократична партія (СДП) та Альянс
лібералів і демократів (АЛДЕ) у середу прийняли рішення відкликати свою
підтримку уряду на чолі з Соріном Гріндяну, а переважна більшість міністрів подали у
відставку. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня висловив незадоволення діяльністю окремих членів кабінету, заявивши, що 60% заходів, передбачених у плані пріоритетних дій правлячої коаліції не
були здійснені. Лівіу Драгня: «СДП разом зі своїми колегами з АЛДЕ
готові сформувати новий уряд, який розробить набагато кращу дорожню карту, що включатиме дії та заходи, необхідні
для надолуження втраченого. У разі продовження урядування в поточному вигляді, з Соріном Гріндяну на посаді прем’єр-міністра Румунії, ми ризикуємо опинитися в ситуації, коли через три місяці, програма дій уряду стане документом, який буде практично
неможливо втілити в життя.» Однак ситуація ускладнилася після реакції на це прем’єра: «Я не піду у
відставку! І скажу вам чому! Я зобов’язаний діяти відповідально перед Румунією і перед партією, членом якої я є! Гадаю, що ми всі повинні
відчувати таку відповідальність! Я її відчуваю!» Сорін Гріндяну сказав, що він піде у відставку тільки після того як Лівіу Драгня піде у відставку з посади голови партії, поклавши на останнього всю провину за поточну
політичну кризу, і тільки після того, як президент Клаус Йоханніс, після
майбутніх консультацій з політичними партіями, призначить прем’єром, кандидата від СДП, що стала явним переможцем на парламентських виборах в грудні минулого року. Після цього СДП оголосила про виключення
Соріна Гріндяну з лав партії і, що разом з
АЛДЕ у неділю оголосить вотум недовіри власному уряду як єдиний можливий спосіб звільнення прем’єра, коли той
відмовляється йти у відставку. Тим часом, через свого прес-секретаря Меделіну Добровольску, президент Клаус Йоханніс закликав обидві політичні сили
правлячої коаліції якнайшвидше вирішити внутрішню кризу, яка призвела до відкликання підтримки уряду Соріна Гріндяну. «Президент вимагає якнайшвидшого вирішення
кризи в правлячій коаліції для уникнення політичної
нестабільності. Вирішення внутрішньокоаліційної кризи є виключною відповідальністю сторін, які її створюють.» З опозиції, Націонал-ліберальна партія заявила, що вирішить як реагувати на цю ситуацію лише після того як правляча більшість знайде конституційне рішення політичної кризи, Союз «Рятуйте Румунію» закликав
до дострокових виборів, а Партія
«Народний рух» вважає, що соціал-демократи повинні визнати
провал своєї урядової політики.

Справа «походу шахтарів на
столицю» в червні 1990 році

Частково затьмарена політичною кризою так звана справа «походу шахтарів на столицю» знову опинилася на
першому плані румунського сьогодення 13 червня, коли було відзначено рівно 27
років від жорсткого придушення народних протестів проти нової влади лівих, які
очолили країну після падіння комуністичної диктатури в грудні 1989 року. 14-ом
особам, в тому числі першому президенту посткомуністичної Румунії Йону Ілієску,
колишньому прем’єр-міністру Петру Роману і колишньому директору Румунської
служби інформації Вірджілу Мегуряну було пред’явлено звинувачення в скоєнні
злочинів проти людяності. Обвинувальний акт стосовно них у вівторок був
скерований до суду. На тлі масштабних насильницьких протестів у Бухаресті, які збройні
сили зуміли придушити, 13-15 червня 1990 року президент Йон Ілієску заявив про
спробу ультраправих здійснити державний переворот і закликав населення країни
стати на захист демократичних установ. На його заклик відповіли шахтарі з
долини річки Жіу, які прийшли до столиці, де розгромили Бухарестський держуніверситет,
осередки опозиційних партій і редакції незалежних газет. У результаті насильницького
придушення акцій протесту 13-15 червня щонайменше чотири особи загинули, майже
1400 людей отримали фізичні та психічні травми і більше тисячі людей були
незаконно затримані. Цими діями тодішніх можновладців був заплямований зовнішній
імідж Румунії. В обвинувальному акті військових прокурорів, які розслідували
цю справу зазначається, що до жорсткого придушення протестів 13-15 червня були незаконно
задіяні сили міністерств оборони і внутрішніх справ, румунської спецслужби,
більше десяти тисяч шахтарів та інших робітників. Серед іншого Йон Ілієску
наказав видати військовим вогнепальну зброю і боєприпаси для розгону цивільного
населення.

Знов про підвищення
зарплатні

В очікуванні набуття чинності закону «Про єдину
тарифну сітку оплати праці бюджетників», який був переданий для промульгації
президенту, деякі категорії бюджетних працівників, заробітки яких давно не були
підвищені, найближчим часом отримають більшу зарплатню. Відповідно до
законопроекту, прийнятого у вівторок Палатою депутатів, буде підвищена заробітна
плата працівникам національних бібліотек, співробітникам міністерств сільського
господарства і культури, частині медичного персоналу, військовослужбовцям і
цивільному персоналу Міністерства оборони. Статистичні дані показують, що
заробітна плата румунських бюджетників зросла в середньому на 13,4% упродовж останнього
року, сягнувши у квітні 2366 леїв чистими, що становить приблизно 520 євро.

Завершення Міжнародного театрального фестивалю в місті Сібіу

У неділю опуститься завіса Міжнародного театрального
фестивалю в місті Сібіу, в центральній частині Румунії. Протягом десяти днів
тисячі людей були запрошені на понад 500 вистав і заходів. Все місто, а також
частина повіту, перетворилися на художні простори, у яких виступили близько 3000
артистів. Одним із почесних гостей цьогорічного фестивалю був відомий
російський танцюрист Михаїл Баришніков, який сказав, що був вражений
фестивалем в Сібіу.

НЕДОВІРА УРЯДУ – Парламент Румунії на сьогоднішньому засіданні відхилив резолюцію про вотум
недовіри чинному уряду країни, ініційовану опозиційною Націонал-ліберальною партією. При необхідних 275
голосах, за відповідну ініціативу, котра була названа Вибирай між Румунією та
Понтою, прем’єром, який скомпрометував себе. Відправ Віктора Понту у
відставку! проголосували тільки 207 народних обранців, вісім висловилися
проти. За словами лібералів звинувачення прокурорів Національної
антикорупційної дирекції на адресу Віктора Понти, зокрема в підробці
документів, співучасті в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей -
позбавляють його морального права розписуватися на офіційних державних
документах і розробляти державний бюджет, а передача до суду порушеної проти
нього кримінальної справи завдає сильного удару по міжнародному іміджу Румунії.
Разом з колишнім сенатором від Соціал-демократичної партії Даном Шовою, Понта
звинувачується у причетності до скоєння низки правопорушень в період коли
чинний прем’єр був адвокатом, в результаті чого держава зазнала збитків на
понад 16 млн євро.

ГА ООН – Міжнародне співтовариство повинне
зробити більше для боротьби з тероризмом, що становить загрозу для миру в
усьому світі, – заявив у вівторок Президент Румунії Клаус Йоханніс з трибуни
Генеральної Асамблеї ООН. Він сказав, що Румунія, за підтримки Іспанії,
ініціювала процес створення Міжнародного суду стосовно злочинів тероризму. З
іншого боку, Клаус Йоханніс сказав, що ООН має вирішувати реалістично й
енергійно корінні причини міграції. Це був третій виступ глави румунської
держави перед світовими лідерами після промов про гендерну рівність та цілі
сталого розвитку. Теж сьогодні Клаус Йоханніс взяв участь у Саміті лідерів
країн групи з протидії угрупованню Ісламська держава та
насильницькому екстремізму,
організованому Президентом США Бараком Обамою. Напередодні Президент Румунії
зустрівся з Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном. Вони розглянули актуальні
питання міжнародного порядку денного, підкресливши роль ООН в глобальній
архітектурі безпеки. У понеділок Президент Клаус Йоханніс обговорив з
віце-президентом США Джо Байденом двостороннє стратегічне партнерство, боротьбу
з тероризмом і кризу з біженцями, з якою стикається Європа.

ОЧЕС – Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску у вівторок в Нью-Йорку очолив неофіційну зустріч міністрів закордонних справ держав-членів Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС). Він представив основні цілі Румунії під час головування в ОЧЕС. Зокрема йдеться про просування міжрегіонального з’єднання транспортних та енергетичних мереж, навколишнє середовище, боротьбу з організованою злочинністю та з ухиленням від сплати податків. Раніше Богдан Ауреску взяв участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, проведений в кулуарах 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Глава МЗС Румунії, говорячи про ситуацію в Сирії, сказав, що тільки політичне рішення може забезпечити сталий результат. Він зазначив, що цей процес має проводитися таким чином, щоб екстремістські угруповання не зміцнювалися в регіоні.

МВФ – Румунія в цьому році офіційно звернеться до Міжнародного Валютного Фонду з проханням ухвалити укладення нової кредитної угоди, а переговори будуть зосереджені на реалізації структурних
реформ, а не на бюджетному дефіциті, – сказав у вівторок міністр фінансів Єуджен Теодорович в інтерв’ю агентству Рейтерс. Нагадаємо, що в суботу завершився термін дії останньої угоди типу попереджувальний stand-by на суму два мільярди євро, яку Румунія та МВФ уклали в 2013 році.
Її основною метою було
захистити румунську економіку від потрясінь на зовнішніх ринках. Від початку економічної кризи в 2009 році і до тепер Румунія уклала три поспіль угоди з МВФ і ЄС, які стали якорем в бюджетній,
економічній та приватизаційній політиках румунського уряду.

КОРУПЦІЯ – Заступник голови Палати
депутатів Румунії, ліберал Дан Мотряну у вівторок подав у відставку із займаної
посади. Згідно з документом,
відставка набере чинності 1 жовтня. У понеділок прокурори Національної
антикорупційної дирекції передали до суду справу, порушену проти Дана Мотряну
та колишнього радника президента Джордже Скутару, в якій вони звинувачуються в одержанні хабара на кілька сотень тисяч євро для фінансування в 2008 році
виборчої кампанії Націонал-ліберальної партії, яка зараз перебуває в опозиції.

ІНЦИДЕНТ – У понеділок співробітники Служби берегової
охорони прикордонної поліції МВС Румунії затримали чоловіка, який незаконно
вплав перетнув румунсько-український державний кордон. Ним виявився 27-річний
громадянин України, який хотів охолодитися в Дунаї, в районі пляжу Ізмаїла, і
під час купання спробував перепливти річку до румунського берега. Прикордонники порушили проти нього кримінальне
провадження за за ч.1 ст. 262,
Кримінального кодексу Румунії Незаконне перетинання державного кордону і
передали обвинуваченого українській стороні для подальшого розслідування
справи, відповідно до протоколу, підписаного між двома країнами.

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії у вівторок в
фіналі чемпіонату Європи з настільного тенісу в Єкатеринбурзі програла команді
Німеччини з рахунком 3:0 і стала володарем срібних нагород. У разі перемоги
румунські спортсменки виграли б четвертий чемпіонський титул, після золота в 1992, 2002 та 2005 роках. Чоловіча
збірна з настільного тенісу мала слабкий виступ на цьогорічній європейській
першості і посіла 15 місце після єдиної перемоги, сьогодні, над командою
України.

ТЕНІС – Румунська тенісистка, друга ракетка світу Сімона Халеп у вівторок успішно провела перший матч на турнірі в Ухані (Китай), з призовим фондом в 2,2 мільйона доларів США. Основна фаворитка змагань в Китаї перемогла з рахунком 6:2, 6-1 росіянку Анастасію Павлюченкову (33 місце в рейтингу WTA). В 1/8 фіналу Сімона зіграє з Йоханною Контою із Великобританії. Теж у вівторок румунка Ірина Бегу програла італійці Роберті Вінчі, а інша румунська тенісистка Моніка Нікулеску поступилася Карлі Суарес Наварро. Водночас, у вівторок, румунки вийшли в 1/8 фіналу парних змагань турніру, в Ухані, де зіграють з російсько-українською парою Ала Кудрявцева/Ольга Савчук.

Два засідання в Брюсселі
довкола кризи з біженцями

Вирішення кризи з мігрантами, найбільшої
з часів Другої світової війни, стало основною темою двох позачергових засідань,
що відбулися у вівторок і в середу в Брюсселі – Ради міністрів юстиції та
внутрішніх справ та Саміту голів держав або урядів країн ЄС. Міністри
внутрішніх справ країн Євросоюзу прийняли більшістю голосів рішення про
розподіл 120.000 біженців між 28-ма державами-членами. Румунія, Угорщина,
Словаччина і Чехія проголосували «проти», Фінляндія утрималися. Польща
проголосували «за», хоча спочатку заявила, що не згодна з цим обов’язковими
квотами. Румунія, окрім 1785 біженців, яких висловила готовність прийняти добровільно ще в червні, має тепер прихистити
ще 2.475 іммігрантів.На терміновому саміті в Брюсселі,
лідери держав або урядів країн ЄС, в тому числі Президент Румунії Клаус Йоханніс,
прийняли рішення надати ще один мільярд євро структурам ООН, які працюють з біженцями в сусідніх з Сирією країнах – Туреччині, Йорданії та Лівані. По завершенні саміту Президент
Клаус Йоханніс заявив: «Очевидно, що якщо ми хочемо,
ефективно управляти міграцією необхідно зосередитися на причинах цього явища,
тобто на кризових регіонах. Наприклад на Сирії і не лише.Так само, ми повинні
спробувати покласти край конфлікту і відновити мир у регіоні.» Клаус Йоханніс оголосив, що Румунія виділить 300.000 євро для підтримки біженців з конфліктних зон протягом наступних трьох років в рамках Всесвітньої продовольчої програми.
Європейські лідери вирішили, водночас, зосередити свої зусилля на зміцненні зовнішніх кордонів ЄС, що є спільним пріоритетом
держав-членів.
Водночас, так звані hot spots – пункти надзвичайного прийому та
реєстрації біженців в Італії та Греції, країнах, що перебувають на передовій
лінії боротьби з масовим припливом прохачів притулку – запрацюють вже
наприкінці листопада. У Румунії координацією заходів з прийому біженців
займатиметься віце-прем’єр з питань національної безпеки Габрієль Опря, однак в
управлінні ситуацією візьмуть участь всі органи влади, що мають повноваження в
цій сфері.

Вотум недовіри уряду соціал-демократа Віктора Понти

У румунському парламенті в
середу було зачитано резолюцію про недовіру уряду, ініційовану опозиційною Націонал-ліберальною партією Опозиція стверджує, що
прем’єр-міністр Віктор Понта, звинувачений Національною антикорупційною дирекцією в підробці документів,
співучасті в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей, компрометує весь народ, тому мусить йти у відставку. Документ підписали 180 сенаторів і депутатів, зокрема 176 парламентаріїв
від Націонал-ліберальної партії, а решта незалежні депутати або
члени Націонал-демократичної групи. Щоб відправити уряд у відставку опозиції потрібно зібрати щонайменше 276
голосів «за». Питання про довіру уряду було винесене на голосування наступного вівторка.

Уряди Румунії та Р.Молдова провели спільне засідання

Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта та його
молдовський колега Валеріу Стрєлєц, у вівторок зустрілися на румунському
чорноморському курорті Нептун, де відбулося спільне засідання урядів двох країн.
Віктор Понта заявив, що Румунія має намір надати Кишиневу позику на суму 150
млн євро протягом п’яти наступних років, і безвідплатні гранти для фінансування
майбутніх проектів. Він додав, що об’єднання національних мереж електроенергії
та природного газу є стратегічним проектом, що має бути продовжений з тим, щоб
домогтися енергетичної незалежності Молдови. Так само було обговорено чинні проекти в інших галузях, таких як транспорт, охорона навколишнього середовища,
охорона здоров’я та освіта.

Візит Президента Румунії Клауса Йоханніса до США

Президент Клаус Йоханніс перебуває у Сполучених
Штатах Америки. В ході візиту, який триватиме до 29 вересня, в Нью-Йорку він
зустрівся з американськими інвесторами, яких запросив до Румунії, тому що
країна має справжній потенціал стати ключовим гравцем на регіональному
енергетичному ринку. Йоханніс підкреслив, що, хоча безпека лежить в основі
стратегічного партнерства між Румунією та США, економічна складова у
двосторонніх відносинах має потенціал для досягнення того ж рівня. За його
словами, за останні п’ять років товарообіг між Румунією та США подвоївся,
сягнувши $2 млрд в 2014 році. Ми сподіваємося, що ця тенденція продовжиться, а
США стануть одним з головних інвесторів в Румунії, – сказав глава румунської
держави. Окрім ринку капіталу або енергетичного сектору, президент перерахував
і інші області, в яких можна вигідно інвестувати в Румунії – інфраструктура,
транспорт, автомобільна промисловість, телекомунікації та ІТ, медицина,
сільське господарство. Клаус Йоханніс візьме участь у 70-й сесії Генеральної
Асамблеї ООН в Нью-Йорку і у Саміті з питань боротьби з терористичною
організацією Ісламська держава. У Вашингтоні Президент Румунії зустрінеться з віце-президентом США Джо
Байденом, з яким обговорить зміцнення стратегічного партнерства між двома
країнами.

Непорозуміння довкола наміру України створити нову
військову частину для захисту від Румунії

У вівторок, 22 вересня, представники Міністерства
закордонних справ Румунії мали зустріч з Послом України в Бухаресті Теофілом
Бауером. Румунська сторона озвучила бажання в найкоротші терміни отримати від
української сторони повну інформацію та перевірити достовірність поширених в
засобах масової інформації відомостей щодо створення «нової бойової одиниці,
основною метою якої є захист від гіпотетичних територіальних претензій на
Буковину з боку Румунії». МЗС Румунії висловило тверду надію на те, що
українська держава не приймала такого рішення, враховуючи той факт, що своєю
позицією і діями Румунія беззастережно підтримує незалежність, суверенітет і
територіальну цілісність України, а українські лідери неодноразово висловлювали
вдячність за постійну і рішучу підтримку Бухареста. Сторони домовились
продовжити діалог для повного роз’яснення цього питання. Тим час Президент
Петро Порошенко затвердив нову редакцію Воєнної доктрини України. У
повідомленні прес-служби Генерального штабу ЗСУ, оприлюдненому в четвер,
зазначається, що Російська Федерація є військовим противником України. Нова
воєнна доктрина не лише не визнає загрози з боку країн НАТО, але й за
наполяганням Президента України прямо ставить мету – вступ України до
Північно-Атлантичного альянсу. Протистояти російській загрозі Україна може
тільки разом з іншими країнами Європи та США.