Tag: Всесвітній фонд дикої природи

  • Реабілітаційний центр для ведмедиків-сиріт в Румунії

    Реабілітаційний центр для ведмедиків-сиріт в Румунії




    Послуга потокового відео, яка спрямована на допомогу ведмедикам-сиротам,
    нещодавно була запущена в Румунії. На платформі Bearflix широка громадськість та
    прихильники проєкту зможуть переглядати епізоди із знімками із Приюту, де представлено повсякденне життя ведмедиків у рамках
    реабілітаційної програми центру,
    улаштованому в горах Хешмаш (центр Румунії). Ті, хто увійде на платформу
    Bearflix, зможуть побачити, що всі фільми є з ведмедиками-сиротами та про них, а три підписки на членство – це
    фактично щомісячні пожертви на підтримку цього проєкту.




    Центр реабілітації ведмежат-сиріт Румунії, коротше названий «Bear Again», був створений 16 років
    тому з ініціативи Леонарда Берецького, який шукав і знайшов ізольоване місце,
    подалі від будь-якої людської діяльності. З часу його заснування, до цього центру було завезено і практично
    врятовано майже 150 ведмежат-сиріт.
    Лівія Чімпоєру, старший фахівець із
    комунікацій Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії,
    розповіла нам про цей унікальний центр у Європі: «Ведмедики, які прибувають до нас, спочатку
    вводяться в барлоги, де вони отримують першу допомогу. Потім, до дворічного
    віку, вони переходять до все більших і більших вольєрів. Центр займає площу 20
    гектарів і оточений він близько 2,5 км електричних огорож, що припускає досить
    високі витрати, тим більше, що ці електричні огорожі ми повинні зберігати в
    належному стані функціонування. Щороку їх потрібно перевіряти, ремонтувати
    тощо. Наприклад, саме зараз, у цей період, проводяться відновлювальні
    роботи електричних огорож та
    встановлення інших. Навіть і так сталося нещодавно, що кільком ведмежатам
    вдалося втікти з огорож. Вони досить сильні, але головна їх роль полягає в
    тому, щоб захистити ведмедиків від дорослих особин, що надходять із-за меж центру. На жаль, буває і так, що в цей периметр заходить великий ведмідь. Ось
    чому цю територію ми повинні захистити якнайкраще.»




    Ведмідь – це показник здорового природного середовища та
    неоціненний ресурс дикої природи Карпатських гір. Тому Всесвітній фонд дикої природи підтримав та
    сприяв діяльності Центру реабілітації ведмежат-сиріт у Румунії – проєкту, який надає шанси на
    виживання ведмедикам, які з різних причин, були позбавлені захисту матері. Лівія Чімпоєру, старший фахівець Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії: «Взаємодії з людьми майже не існує. Практично, вони мають
    прямий контакт з людьми лише тоді, коли їх забирає хтось із лісу, мисливець чи працівник Лісового фонду, потім їх направляють до ветеринара та привозять в центр. Залежно від стану
    ведмедика,підгодівля здійснюється таким чином, щоб ведмедик
    не робив ніякої асоціації між джерелом живлення і присутністю людини. В
    основному вони знаходять їжу, поміщену нами так, як це відбувається в природі,
    тому вони розвиваються як нормальні ведмеді, але без матері, роль якої полягає в
    захисті. В одного нашого співробітника є безпілотник, з яким він робить це, щоб взаємодія була
    якомога меншою, практично, зведена до
    нуля. Але час від часу цей безпілотник ламається, це
    справді трапилося нещодавно, і тому для цього нам потрібні додаткові кошти.



    Після реабілітаційної програми,
    яка триває близько двох років, ведмедиків повертають на природу. Зазвичай їх
    випускають наприкінці літа або восени, коли ворота останнього вольєра відкривається,
    і ведмежата добровільно виходять звідти на волю. Якщо ведмежата були привезені
    з більш віддалених районів, їх транквілізують, перевозять і відпускають у районах
    походження.

  • Румунські букові праліси в спадщині ЮНЕСКО

    Румунські букові праліси в спадщині ЮНЕСКО

    24.000 гектарів найцінніших букових пралісів в Румунії було включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Більшість цих лісів є державною власністю і управляються вони Національним правлінням лісів, ROMSILVA.

    Йдеться про ліси Ізвоареле Нерей, Кейле Нерей Беушніца, Домоглед-Долина річки Черна, Козія, лісова ділянка Шінка, Гроші Ціблешулуй, Ліси Стримбу -Беюц та праліс Слетіоара. Це дуже старі ліси, чиї дерева вмирають стоячи, розкладаються і дають поживу для майбутніх поколінь. Під кронами велетнів понад 500-річної давності ведуться всі види диких тварин. У Національному парку Козія є два ліси, які були занесені до об’єктів спадщини ЮНЕСКО: ліс Козія з площею 2286 га та ліс Лотрішор із 1103 га лісу.

    Директор Національного парку Козія Павел Прундурел сказав нам: Це дуже важливо для нашої країни, той факт що ми маємо незвичайні природні цінності, але ми ще з віддавна зберігаємо ці стародавні листяні і змішані листяні ліси, чиї дерева досягають висоти 50 м і діаметри у розмірі 1,5 … 2 метри. Крім дерев, у цих лісах живуть багато всіх видів істот, великих м’ясоїдних, комах, одноклітинних організмів, грибів і т.д. Навіть ті рідкісні птахи, які знаходяться в Європі, орли, гірські орли і всякого роду дрібні птахи гніздяться тут в повній і природній гармонії. Заходи, які ми приймаємо, це підвищення обізнаності громадськості, влади, та всіх тих, хто ефективно управляє цими лісами з метою їх захисту та збереження у цьому стані і для майбутніх поколінь. Ми, Управління парку, разом з місцевими сільськими радами розробили проект, в лютому, під назвою «Обізнаність і захист об’єкту спадщини ЮНЕСКО з Національного парку Козія». Проект фінансується Фондом екологічного партнерства і компанією MOL з Румунії, і має кілька конкретних цілей інформування громадськості, зацікавлених сторін щодо захисту цих пралісів. Ми знімаємо кіно про ліси, оголошені об’єктами ЮНЕСКО, проводимо пересувні виставки фотографій, тематичні екскурсії з відвідувачами, студентами, учнями та власниками лісів.

    Таких незайманих і незабруднених лісів є все менше й менше по всій Європі. Якщо у XIX столітті незаймані ліси в румунських Карпатах становили 30% від загальної території лісів, сьогодні їх тільки 3%. Занесенням цих територій до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вони увійдуть в більш інтенсивний процес захисту і збереження, що призведе до стійкого розвитку сусідніх місцевих громад, і до відповідальних стратегій просування і відвідування визначних пам’яток. Екологічна організація Всесвітній фонд дикої природи вважає, що в Карпатах є близько 320.000 га незайманих та напів-займаних пралісів, з яких 250.000 знаходяться в Румунії.