Tag: вчителі

Страйк в румунській освіті, який триває вже третій тиждень, продовжується. Кількість учасників акції, схоже, зменшилася. Міністр Ліджія Дека оголосила, що 10 000 працівників відмовилися від протесту і що лише 53% усіх працівників системи продовжують його. Якщо цей відсоток впаде нижче 50, страйк доведеться скасувати, і вчителі зможуть відпрацювати пропущені години, зазначила пані Дека: «Що нас тішить, так це тенденція до зниження. Зрозуміло, що потроху вчителі повертаються до класів, працівники повертаються до шкіл, і це дозволяє нам організувати програму відновлення на рівні кожного навчального закладу, так що до кінця навчального року ми можемо відновити як навчання і працівники можуть відпрацювати ті неоплачені в результаті акції протесту дні за травень місяць».

Профспілки, однак, звинувачують владу в плутанині і заявляють, що 87% вчителів і працівників галузі освіти насправді беруть участь у загальному страйку. Вони незадоволені пропозицією уряду щодо підвищення заробітної плати, яка є значно меньшою за ту що вони вимагали. На кону стоїть більше, ніж гідна зарплата, йдеться про сам статус вчителя зокрема і про освіту в Румунії в цілому – кажуть вчителі. Однак, оскільки екзаменаційний сезон стрімко наближається, представники Міністерства освіти, учні, батьки та профспілки провели подальші обговорення в Міністерстві і дійшли згоди, що наразі немає необхідності змінювати дати проведення національних іспитів.

І знову міністр Ліджія Дека: Ми поки що дотримуємося графіку, немає потреби змінювати дати проведення іспитів. Якщо наприкінці тижня ми дійдемо висновку – адже тоді ми зможемо мати точну оцінку – що для організації цих іспитів не вистачає людського ресурсу, ми оголосимо, які заходи розглядає міністерство. Бажанням усіх нас є мати можливість провести іспити у встановлені дати, щоб всі випускники могли продовжити обраний шлях. Для інших класів ще продовжується навчальний рік. Заняття закінчуються 16 червня. Протягом навчального року можуть бути відпрацювання, а ті предмети які не були пройдені, можуть бути перенесені на наступний рік.

Поточний розклад передбачає, що усні іспити на здобуття атестату про повну загальну середню освіту розпочнуться 12 червня, а письмові – 26 червня. Що стосується Державної підсумкової атестації для випускників 8-х класів загальноосвітніх шкіл, то тестування має розпочатися 19 червня. Між часом у деяких румунських містах продовжуються вуличні демонстрації працівників освіти. На четвер у Бухаресті запланована нова масштабна акція протесту, яка стане продовженням нещодавніх мітингів, у яких взяли участь десятки тисяч людей.

Ще взимку вчителі оголосили, що якщо уряд не знайде рішення, яке їх задовольнить, вони розпочнуть загальний страйк, що може мати негативні наслідки для розкладу іспитів наприкінці навчального року. Після пандемії, коли їм довелося самотужки справлятися з викликами дистанційного навчання, а потім вже змішаного очно-дистанційного, до якого вони ніколи не були підготовлені, на тлі загального хронічного недофінансування освіти і залишених на поталу досить не натхненним рішенням міністрів різних політичних кольорів, які очолювали освіту, освітяни кажуть, що настав час зробити так, щоб їхні вимоги були почутими.

На тлі страйку працівників у сфері освіти, оголошеного 22 травня, останніми днями відбулися масові вуличні протести як у столиці, так і в багатьох інших румунських містах. Протестувальники вимагають від уряду знайти рішення для підвищення їхньої заробітної плати до кінця року та законодавчо гарантувати гідну зарплату вчителям-початківцям. Що їм запропонував уряд? Дві премії! Голова Федерації профспілок ім. Спіру Гарета Маріус Ністор розповів: Пропозиція уряду така ж, як і вчора ввечері, і категорична відповідь, яку ми отримуємо від сотень тисяч робітників, які протестують по всій країні і сьогодні в Бухаресті: Ні! Їм потрібна гідна зарплата, їм потрібне це підвищення доходів на 25%, їм потрібен той нормативно-правовий акт, який передбачає, що зарплата початківця має бути еквівалентною середній заробітній платі і який має стати основою майбутнього закону про оплату праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів.

Тож у вівторок, сподіваючись, що перший вчитель країни, колишній вчитель фізики, президент Клаус Йоганніс, візьме участь у врегулюванні трудового конфлікту між урядом та профспілками працівників у сфері освіти, десятки тисяч вчителів та представників непедагогічного персоналу шкіл з усієї країни зібралися перед Адміністрацією Президента, вимагаючи підвищення заробітної плати та інвестицій в освіту. Президент сказав їм, що розуміє їх занепокоєння і прохання, але підкреслив, що вихід з глухого кута в освіті і припинення страйку мають вирішальне значення для успішного завершення цього навчального року. Клаус Йоганніс також заявив, що готовий виступити посередником в укладенні політичної угоди, підписаної всіма правлячими партіями, щоб гарантувати, що нова тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів враховуватиме побажання працівників освіти.

Ось що кажуть деякі протестувальники:

– Вони чомусь неправильно зрозуміли наші вимоги, і вважають, що нас цікавить лише проблема заробітної плати. Ні, ми боремося за справедливе законодавство.

– Я хочу того гідного життя, яке гарантує румунська Конституція. Ми живемо тільки в боргах.

Тим часом, період закриття навчального року та реєстрації для складання іспитів на здобуття атестату про повну загальну середню освіту було продовжено. Міністерство освіти запевняє, що ця зміна не вплине на дату проведення іспитів.

Після того, як пандемія COVID-19 перенесла навчання в класах в онлайн та вплинула на ціле покоління школярів, новий землетрус сколихнув румунську освіту. Учні знову залишилися вдома, бо учителі вирішили страйкувати. Незадоволені заробітною платою та соціальною політикою коаліційного уряду (СДП, НЛП, ДСУР), профспілкові діячі оголосили загальний страйк.

До руху приєдналися понад 150 000 викладачів, а також від 60 000 до 70 000 навчально-допоміжного персоналу. Вони кажуть, що страйк триватиме доти, доки вони не отримають надійного рішення від виконавчої влади, яке пропонує дуже чіткі перспективи вирішення їхніх проблем. На тлі інфляції, яка минулого року перевищила 15 відсотків, значно збільшивши вартість життя, найгострішою проблемою є гроші. Профспілкові лідери вимагають зарплату в 4000 леїв (приблизно 800 євро) для вчителя-початківця і 7000 леїв для тих, хто наближається до кінця своєї педагогічної кар’єри.

Нові закони про освіту, які просуває міністерка освіти Ліджія Дека, також викликають невдоволення. Щодо закінчення навчального року, яке зазвичай заплановане на червень, профспілкові лідери кажуть, що це питання має вирішити уряд, і що поки що невідомо, чи буде вирішена ситуація з учнями. На перемовинах з представниками уряду, голова Федерації профспілок Спіру Харет Маріус Ністор заявив: “Я хотів би, і це бажання всіх, хто працює в системі, щоб цей загальний страйк не відбувся. Ми не хотіли цього, нас змусили піти на це. Це накопичення невдоволення, і його тривалість буде залежати виключно від відповіді уряду, і, звичайно, від бажання наших колег.

У відповідь прем’єр-міністр Ніколає Чуке заявив, що: Освіта є нашим пріоритетом, як і охорона здоров’я. Ми можемо знайти рішення. Ми не можемо покинути наших дітей напередодні іспитів і перед закінченням навчального року.

Страйк освітян також призводить до політичного глухого кута. Протоколи, згідно з якими діє нинішній коаліційний уряд, передбачають, що наприкінці цього місяця лідер соціал-демократів Марчел Чолаку замінить лідера НЛП Ніколая Чуке на посаді прем’єр-міністра, а партії, як очікується, мають здійснити перерозподіл портфелів. Чолаку, однак, закликає призупинити переговори про майбутній кабінет міністрів до вирішення вимог профспілок. Румунські ЗМІ схильні вважати, що жоден з політичних таборів не дуже зацікавлений в тому, щоб очолити виконавчу владу, в той час як профспілки сектору охорони здоров’я також оголосили про можливе призупинення роботи, а поліцейські вимагають свого права на страйк. Незважаючи на політичний колір урядовців, кажуть аналітики, їм доведеться дорого поплатитися за гостре невдоволення в суспільстві наступного року, коли в Румунії відбудуться вибори до Європарламенту, а також місцеві, парламентські та президентські вибори на національному рівні.

У Румунії вчителі та навчально-допоміжний персонал вичерпали майже всі легальні форми протесту, і тепер у них залишилася лише одна, найрадикальніша: страйк. Вчителі провели двогодинний попереджувальний страйк в середині дня в середу і сповнені рішучості розпочати загальний страйк у понеділок 22 травня, як це було вирішено на референдумі, на якому 70% з них відповіли за, якщо їхні вимоги не будуть виконані.

В основному вони хочуть, щоб їхня праця винагороджувалася відповідно до її суспільної значущості, за принципом, що заробітна плата вчителя-початківця має бути не меншою за середню заробітну плату. Заробітна плата всього педагогічного персоналу повинна бути прогресивною, відповідно до виконуваних функцій, освіти, стажу та педагогічного звання, а також має бути встановлене правило щорічної індексації заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату з державного бюджету, відповідно до рівня інфляції – це інші дві вимоги у переліку протестувальників. Вчителі також вимагають оплати надурочних годин, відпрацьованих допоміжним та непедагогічним персоналом, та надбавки за розміщення, виплати надбавок за умови праці працівникам освіти, оплати витрат на проїзд до місця роботи, додаткової відпустки та грошової компенсації за невикористану відпустку. І останнє, але не менш важливе – вчителі закликають щорічно збільшувати інвестиції в освіту, покращувати матеріальну базу та інфраструктуру.

Представники профспілок нагадують, що протести розпочалися в грудні 2022 року, тривали в січні, лютому, березні, квітні і досягли кульмінації у великому марші 10 травня в Бухаресті, в якому взяли участь 15 тисяч осіб, але коаліційний уряд проявив байдужість, а обіцянки не були виконані. Принизливі зарплати, падіння купівельної спроможності, аномалії в оплаті праці осіб, що обіймають керівні посади – це лише деякі з проблем, з якими стикаються працівники освіти, кажуть профспілкові лідери. Зараз ще неясна доля національних іспитів, тобто вступних іспитів до 9-го класу та іспитів на здобуття повної загальної середньої освіти. Профспілкові лідери визнають, що розпочаття загального страйку ризикує зірвати весь навчальний процес. Вирішення ситуації, підкреслили вони, залежить від рішень, які будуть прийняті румунською виконавчою владою та парламентом.

Міністерка освіти Ліджія Дека вже визначила склад команди з ведення колективних переговорів і висловила переконання, що рішення буде знайдено. Я не вважаю, що структура навчального року або освітній процес повинні бути якимось чином поставлені під загрозу, – заявила вона. Вона пообіцяла, що буде боротися як за гідну оплату праці вчителів, так і за те, щоб навчальний рік пройшов безперебійно і завершився у хороших умовах.

Пакет
законів про освіту, який уже кілька днів
перебуває на публічному обговоренні,
включає проєкт
закону Про
повну
середню
освіту та проєкт
закону Про
вищу освіту. Основними заявленими
завданнями
є підвищення якості освіти та зниження
функціональної неписьменності. Нові
редакції законів містять багато
положень. У проєкті
закону Про
повну
середню
освіту передбачено обов’язкове
національне письмове оцінювання з
предметів мова і спілкування,
математика і природничі науки
для учнів у кінці 2-го, 4-го та 7-го класів.

Ліцеї
зможуть організовувати іспити
на вступ
до 9-го класу не більше ніж на 60% від
кількості місць після складання учнями
обов’язкового ЗНО. У разі випускних
іспитів Державної підсумкової атестації
для
гуманітарного профілю письмове тестування
включатиме оцінювання знань з математики,
фізики, хімії чи біології, тоді як учні
реального профілю повинні продемонструвати,
що вони володіють базовими знаннями у
психології, логіці, соціології, економіці
чи філософії. Що стосується вищої освіти,
то тривалість навчання для здобуття
ступеня доктора наук збільшиться з
трьох до чотирьох років, і студенти, які
готуються до цього, зможуть здійснювати
оплачувану викладацьку діяльність.

Міністерка
освіти Ліджія
Дека розповіла в ефірі Радіо Румунія
про найважливіші зміни: В
основному мова йде про реформи для
підвищення якості та зниження
функціональної неписьменності. І тут
ми говоримо про підвищення якості
викладацького складу і про те, як ми
краще дивимося на викладацьку
кар’єру і краще
підтримуємо
її, більше поважаємо її в суспільстві,
в тому числі шляхом послідовного
підвищення рівня оплати
праці.
Практично весь
посадовий оклад
в освіті буде починатися з рівня середньої
зарплати в економіці. Будь-який вчитель
дебютантрушає
з
цією обіцянкою гідної оплати його
праці.
Ми також підвищуємо якість початкової
підготовки вчителів, запроваджуючи
ступінь педагогічної
магістратури, яка полягаєу
80%
практики під керівництвом наставника,
у різних класах, з різним освітнім рівнем
так,
щоб у нас були вчителі-початківці уже
готові до того,
з чим вони
зіткнуться на заняттях і викликами,
які постануть перед
ними.
У нас буде ціла низка національних
програм: національна програма з
усунення відсіву
зі школи, яка означає забезпечення
шкільного
приладдя,
покриття витрат на дорогу, здорове
харчування для вже понад одного
мільйона
дітей з моменту
набуття чинності закону.
Йдеться
також про конкретну
підтримку з тими
уроками для поглибленння навчання з
метою усунення прогалин
в навчанні, які, на жаль, в
роки
пандемії залишили глибокі
сліди на рівні учнів.

Крім
того, додала Ліджія
Дека, нова
редакція закону Про повну середню
освіту також
містить
програму
зменшення функціональної неписьменності,
яка спрямована на те, щоб через освітнє
портфоліо, через щорічні тестування
дітей, вони більше не отримували
незадовільний рівень наукової
неписьменності
або
класичної неписьменності
в
програмі
міжнародного оцінювання учнів PISA, який
застосовується вже
15 років в
нашій країні.