Radio România Internațional

Tag: в’язниці

  • Рік вшанування жертв комунізму

    Рік вшанування жертв комунізму




    Президент Клаус Йоханніс підписав Укази про нагородження Сігетського меморіалу жертв комунізму і опору (північ) і Об’єднання «Меморіал Революції 16 – 22 грудня 1989 р. Тімішоара» (захід). Рішення
    було прийнято з метою відзначення 30-ї річниці Румунської революції,у знак вдячності
    та визнання важливої дослідницької діяльності тоталітарного явища та просування
    національних та європейських цінностей». Сігетул-Мармаціей і Тімішоара є важливими пам’ятками на карті Румунії, засудженої
    комунізмом. Заснований під егідою Ради Європи поетесою і
    дисиденткою Аною Бландіаною, Меморіал був улаштований у колишній в’язниці, де комуністи
    ув’язнили і вбили десятки демократичних політиків, генералів і священників.


    А Об’єднання Тімішоара об’єднує тих людей,
    які в грудні 1989 року, запалили іскру революції, що поширилася по всій Румунії
    і завершилася втечею диктатора Ніколае Чаушеску. Глава держави також оголосив,
    що в понеділок, 20 травня, оголосить 2019 рік – Роком подяки. Це дата коли
    відбулися перші вільні вибори в посткомуністичній Румунії. Клаус Йоханніс: «Це
    рік, коли ми повинні дякувати всім тим, хто в грудні 1989 року зробили можливими
    великі зміни. Постало запитання: чому саме у травні? Дуже просто: я хочу
    оголосити 2019 рік – роком подяки. Цей
    рік завершується у грудні великим святом вшанування Революції 1989 року і
    починається у травні – у день коли мало
    місце перше демократичне голосування в Румунії після комуністичної диктатури.
    Перші вільні вибори в Румунії відбулися, якщо ви пам’ятаєте, 20 травня 1990
    року.»




    Деякі політики, громадянське суспільство та преса привітали
    оголошення президента Клауса Йоханніса. Проте це оголошення також викликало жорстоку
    критику. Главу держави звинувачують у перетворені на передвиборну тему відзначення
    антикомуністичного опору. Потенційний контр-кандидат у президенти Румунії, спікер Сенату Келін Попеску-Терічану, ствердив, що ініціатива чинного президента
    спрямована на використання у виборчих цілях деяких емоційних елементів – повалення комунізму, жертви мучеників і повернення свободи.


    І син найвідомішої опонентки Чаушеску, викладачки
    Дойни Корня, Леонтін Юхас, який так само пережив переслідування Секурітатя (колишньої
    політичної поліції під час комуністичної диктатури), оголосив, що відмовився
    від участі в церемоніях, організованих під патронажем президента. Деякі
    коментатори не приховують своєї гіркоти через те, що передвиборний абсудр
    загрожує затьмарити таку трагічну тему. Комуністична диктатура, яку встановили
    після Другої світової війни радянські окупаційні війська, переповнила Румунію концтаборами
    і в’язницями, в яких, за даними істориків, було ув’язнено, протягом щонайменше півстоліття
    600 тисяч людей. До речі, у 2006 році, колишній президент країни Траян Бесеску
    засудив, в офіційній заяві, комуністичний режим, назвавши його злочинним і
    протизаконним.

  • 20 лютого 2017 року

    КОРУПЦІЯ
    – Термінова постанова №14, якою була скасована суперечлива
    постанова №13, що вивела на вулиці сотні тисяч румунів, буде прийнята Палатою
    депутатів на цьому тижні. Парламентська більшість, що складається з
    Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів вирішила прийняти цей нормативно-правовий акт за спрощеною процедурою. У
    понеділок Комітет Палати депутатів з питань правової політики надав згоду на
    прийняття проекту, а у вівторок має відбутися голосування за відповідний
    нормативно-правовий акт. Після його підписання президентом, цей проект вступить
    в силу. Минулого тижня лідер соціал-демократів Лівіу Драгня запевнив, що
    парламент прийме законопроект, який скасовує постанову №13, що передбачала
    внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів, щоби
    більше не було жодних сумнівів. Тим часом в Бухаресті та інших містах вже
    третій тиждень тривають антиурядові протести. Водночас вже 16-й день тривають і
    протести проти президента Клауса Йоханніса, якому дорікають у невиконанні своєї
    ролі посередника в суспільстві.




    ОБОРОНА
    – Начальник Генерального штабу Збройних Сил Румунії, генерал Ніколає Чуке
    перебуває з робочим візитом в США, де матиме зустріч з главою Об’єднаного
    комітету начальників штабів, генералом Джозефом Ф. Данфордом-молодшим та візьме участь в симпозіумі Сил
    спеціального призначення. На порядку денному переговорів: важливість Чорного
    моря у забезпеченні європейської і міжнародної безпеки, позиція і роль Румунії
    як постачальника безпеки, зобов’язання США щодо посилення східного флангу Альянсу – зазначається в прес-релізі
    Міністерства оборони. В ході візиту, який триватиме до 25 лютого, будуть
    розглянуті й різні аспекти співпраці між Румунією та США в рамках різних
    військових операцій та румунські програми модернізації збройних сил.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – 500 військовослужбовців з
    Румунії, Болгарії, Македонії,
    Чорногорії, Сербії,
    Словенії, України і
    Сполучених Штатів
    Америки беруть участь з понеділка і до 1 березня в
    багатонаціональних навчаннях Платиновий орел 17.1, що проходять в Галацкому повіті, на південному сході Румунії в рамках
    програми Ротаційні сили Чорноморського регіону 17. Як повідомляє Міноборони Румунії, основною метою навчань є
    відпрацювання унітарної концепції для підтримки оперативного потенціалу та
    підвищення оперативної сумісності шляхом освоєння командно-контрольних процедур
    і проведення навчальних стрільб. Програма Ротаційні сили Чорноморського
    регіону представляє собою щорічні навчання під командуванням
    Військово-морських сил США, що відбуваються в регіоні Чорного моря, на
    Балканському півострові і на Кавказі.




    ДИПЛОМАТІЯ – Румунія і
    Росія мають позитивну динаміку розвитку двосторонніх відносин, але в рамках
    європейських санкцій відносно Москви, – заявив в інтерв’ю нашій радіостанції
    міністр закордонних справ Теодор Мелешкану. Глава румунського
    зовнішньополітичного відомства щойно
    повернувся з Німеччини, де взяв участь у щорічній Мюнхенській конференції з
    питань безпеки, що була присвячена трансатлантичним відносинам після обрання
    Дональда Трампа президентом США. Докладніше про це ТУТ.




    США-ЄС
    – Сполучені Штати Америки продовжуватимуть стале і міцне співробітництво з
    Європейським Союзом, – заявив в понеділок у Брюсселі віце-президент США Майк
    Пенс після зустрічі з лідерами ЄС. У свою чергу голова Європейської ради
    Дональд Туск заявив, що ЄС покладається на однозначну підтримку США заради
    об’єднаної Європи і НАТО. Майк Пенс закінчив свою першу закордонну подорож на
    посаді у новій адміністрації до Європи, де напередодні європейські лідери
    висловили заклопотаність з приводу низки заяв нового президента США Дональда
    Трампа, який, за даними BBC, поставив під сумнів цінність НАТО та майбутнє ЄС.
    Нагадаємо, що наприкінці минулого тижня в Німеччині віце-президент США
    підтвердив непохитну прихильність зобов’язань Сполучених Штатів щодо спільної
    оборони у рамках Північно-Атлантичного договору на тлі замороження відносин між
    НАТО і Росією, гарантуючи, що Вашингтон поділятиме з Європою, своїм найбільшим
    союзником, цінності демократії та справедливості.

    В’ЯЗНИЦІ – Загальна сума штрафів, присуджених Румунії Європейським судом з прав людини в минулому році через невідповідні умови утримання під вартою перевищила півтори мільйона євро, – заявив генеральний директор Національної адміністрації пенітенціарних установ Маріус Вулпе в інтерв’ю агентству Аджерпрес. Він пояснив, що, з одного боку, люди знають, як відстоювати свої права, а з іншого боку, держава порушує законодавство і не має в’язниці в Румунії, яка б не програла в ЄСПЛ хоча б одну справу. Генеральний директор Національної адміністрації пенітенціарних установ Румунії сказав, що вітатиме будь-яке рішення спрямоване на скорочення переповненості в’язниць. Нещодавно румунський уряд направив до парламенту законопроект про колективне помилування. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну оголосив, що уряд проситиме від Європейської комісії кошти на ремонт та поліпшення умов утримання у в’язницях.

  • Проблеми пенітенціарної системи

    Проблеми пенітенціарної системи

    Співробітники румунської пенітенціарної служби почали в понеділок, на невизначений строк, акції протесту по всій країні. Вони вимагають, між іншим, поліпшення умов праці, усунення несправедливості у підходах до оплати праці і скорочення дефіциту персоналу у системі, оцінений, близько у восьми тисяч чоловік. Національна адміністрація пенітенціарних установ має 15 тисяч робочих місць, з яких тільки 12 000 зайняті, а попит оцінений у 20 тисяч робітників. Члени профспілки погрожують, що не будуть працювати понаднормово, що, на їхню думку, призведе до блокування діяльності в тюрмах.

    Президент Федерації профспілок Національної адміністрації пенітенціарних установ Флорін Шкйопу оголосив у понеділок після зустрічі з міністром юстиції Ралукою Пруне, що переговори зазнали невдачі, і протести триватимуть. Пруне сказала, що частина вимог співробітників пенітенціарної системи розглядається урядом. Дуже шкода, що в Румунії затверджуються закони перед тим, як побачити чи забезпечені фінансові і людські ресурси, сказала Ралука Пруне. Керівництво Національної адміністрації пенітенціарних установ оголосило, що взяло до відома вимоги профспілок системи, але попереджає, що співробітники не можуть страйкувати або добровільно переривати роботу, вони можуть організувати форми протесту в рамках закону.

    Крім того, пенітенціарна служба заявила, що працівники в даний час отримують зарплату відповідно до затверджених нормативно-правових актів для цієї категорії. Національна пенітенціарна служба стверджує, що вжила адміністративні та організаційні заходи, щоб люди не працювали більше 180 понаднормових годин. Акції персоналу в’язниць відбуваються після гучних протестів влітку ув’язнених, незадоволених переповненістю камер і медичними послугами. Ув’язненим було запропоновано взяти участь у підприємницькій діяльності, щоб їм були скорочені строки ув’язнення і умовно-дострокове звільнення.

    Влітку, міністр юстиції зазначила, що ситуація в пенітенціарній системі є серйозною. Ралука Пруне оголосила тоді, що виправлення цієї ситуації є пріоритетом її перебування на посаді. На початку липня Міністерство юстиції оголосило, що воно прийняло спільно з Пенітенціарною службою план дій щодо забезпечення доступу до зайнятості, збільшення медичного персоналу, гігієнізація приміщень і забезпечення стоматологічних послуг для ув’язнених. Європейський суд з прав людини неодноразово зобов’язав Румунію виплатити компенсацію деяким засудженим за неналежні умови утримання в тюрмах.

  • Уточнення про секретні в’язниці ЦРУ

    Уточнення про секретні в’язниці ЦРУ

    ЦРУ використовувало “жорстокі” часто “неефективні” методи для допиту підозрюваних у тероризмі, постійно вводячи в оману Адміністрацію Президента та Конгрес про отримані інформації,- таким є висновок доповіді про методи допиту Агентства в секретних вязницях в Європі та Азії, оприлюднена минулого тижня в Сенаті США. У загальнодоступній версії доповіді засекречена низка інформації, у тому числі країни, де були таємні вязниці ЦРУ, пише Washington Post, яка, однак, додає, що деякі деталі в документах дають зрозуміти, що такі секретні в’язниці існували.



    Таким чином, за даними згаданого видання, Румунія поряд з Польщею, Литвою, Афганістаном і Таїландом знаходиться на списку країн, де ЦРУ допитувало увязнених, підозрюваних у тероризмі в 2002 – 2009 роках Крім того, деякі з підозрюваних, які в даний час перебувають в Гуантанамо стверджують, що вони були допитані в Румунії, а один навіть подав скаргу до ЄСПЛ. Бухарест поспішив відповісти на звинувачення. Доповідь ЦРУ не містить посилання на Румунію, а румунська влада немає ніяких доказів, що на території країни були вязниці ЦРУ або, що румунські аеропорти були використані для перевезення або утримання увязнених, підозрюваних у скоєнні терористичних актів, йдеться в прес-релізі МЗС.



    Водночас немає доказів про випадки, коли офіційні особи або іноземні агентства, були причетні на території Румунії до акцій по позбавленню волі або незаконного перевезення увязнених. Дипломатія в Бухаресті уточнює, що Румунія держава-член ЄС і НАТО категорично дистанціюється від такої практики, незалежно від обставин. З іншого боку, МЗС нагадує, що були вжиті заходи для того, щоб перевірити цю інформацію, і була створена парламентська комісія з розслідування, в 2005 році. Схвалена Сенатом у 2008 році, доповідь показала, що в Румунії, не були виявлені елементи про існування американських секретних баз, центрів утримання під вартою або таємних польотів ЦРУ для перевезення увязнених, підозрюваних у тероризмі.



    Крім того, для усунення підозри, що у Румунії не було секретних в’язниць, влада почала розслідування, яке триває. Стратегічне партнерство з США є і залишається сильним, і підстави співпраці з Вашингтоном у боротьбі з тероризмом є твердими, заснованими на спільних цілях та дотриманні міжнародного права, з тим щоб оперативно відповідати на виникаючі загрози, підсумовує МЗС.