Tag: відмивання грошей

КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ – Дві організовані злочинні групи, що спеціалізувалися на кіберзлочинності та відмиванні грошей, були ліквідовані завдяки співпраці румунських прокурорів з Управління з питань боротьби з організованою злочинністю та тероризмом (DIICOT) з судовими органами Сполучених Штатів Америки. Протягом 2021 року на території штату Каліфорнія була створена структура, що складалася з громадян Румунії та Болгарії. За допомогою спеціального обладнання учасники копіювали дані карток резидентів США та знімали з них готівку. Загальна сума збитків склала понад мільйон доларів. Частина грошей була переведена до Румунії за допомогою систем грошових переказів або кур’єрських компаній. У другому випадку гроші були заховані в споживчих товарах. Тут члени другого злочинного угруповання, яке спеціалізуволася на відмиванні грошей, через посередників отримували гроші для інвестицій. Обшуки в Румунії привели до виявлення та конфіскації десятків тисяч євро і доларів.

НАГОРОДИ – Румунська кінострічка «Новий рік, який не настав» режисера, сценариста і продюсера Богдана Мурешану отримала дві нагороди на Венеційському міжнародному кінофестивалі: нагороду FIPRESCI – журі Міжнародної федерації кінокритиків та нагороду Bisato d’Oro 2024 за найкращий сценарій, присуджену незалежними критиками. «Фільм завершує глибоке дослідження людської поведінки під впливом страху перед політичними репресіями, який поділяють багато поколінь, що жили в умовах авторитарного режиму. Ми цінуємо цей фільм за його вдумливе політичне бачення, витончену і захоплюючу розповідь, художній баланс тонів і винятковий кастинг», – відзначили члени журі FIPRESCI. Директорка фільму «Новий рік, який не настав» Борока Біро отримала спеціальну відзнаку Premio Autrici до 40 років «Валентина Педічіні», яка відзначає талант автора віком до 40 років за видатні досягнення в режисурі, сценарії, монтажі або операторській майстерності.

ПАРАЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ – Румунська спортсменка Камелія Чіріпан виграла бронзову медаль у жіночому одиночному розряді з пара-тенісу в суботу на Паралімпійських іграх у Парижі після поразки у півфіналі від українки Марини Литовченко з рахунком 3:0 (11-5, 11-7, 11-5), – повідомило Національне агентство з питань спорту (НСА). 45-річна Камелія Чіріпан, визнана румунською паралімпійською спортсменкою 2022 року після завоювання бронзової медалі на чемпіонаті світу з настільного тенісу в Іспанії, була прапороносцем Румунії на церемонії відкриття Паралімпійських ігор в Парижі. Бронзова медаль Камелії Чіріпан була завойована на наступний день після того, як румунський спортсмен Флорін Александру Болога виграв золоту медаль з дзюдо для сліпих, кат. 73 кг (J1), перемігши у фіналі іппоном казахстанця Єргалі Шамея. Румунія має шість спортсменів, які беруть участь у цьому випуску Паралімпійських ігор: Александру Болога і Даніель Варгоцкі в дзюдо, Едуард Новак і Теодор Матікан у велоспорті, Камелія Чіріпан і Бобі Сіміон в настільному тенісі.

ФУТБОЛ – У п’ятницю ввечері в Приштині національна збірна Румунії з футболу розгромила Косово з рахунком 3:0 у своєму першому матчі в групі С2 Ліги націй. У цій же групі, Литва була переможена Кіпром з рахунком 0:1. У понеділок румуни приймають Литву в Бухаресті. Це перші матчі на новій посаді тренера Мірчі Луческу, який повернувся до керма національної збірної після 38 років. Раніше він тренував Румунію в 1981-86 роках і виводив її на чемпіонат Європи у Франції в 1984 році, коли до фіналу потрапили лише вісім команд континенту. Луческу виграв численні національні чемпіонати та кубки з командами Румунії, Туреччини та України, а також Кубок УЄФА зі стамбульським «Галатасараєм» у 2000 році. У свої 79 років Луческу є найстаршим у світі тренером національної збірної з футболу.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус магнітудою 3,8 стався у суботу вранці на південному заході Румунії, згідно з даними, опублікованими Національним науково-дослідним інститутом фізики Землі. Підземні поштовхи сталися на глибині 17 км поблизу міста Тиргу Жіу. Цього місяця в Румунії сталося вісім слабких землетрусів. Найбільший цьогорічний землетрус, магнітудою 4,7, був зафіксований 11 серпня в західному повіті Арад. 4 березня 1977 року найсильніший землетрус, що стався в Румунії, силою 7,2 бали за шкалою Ріхтера, забрав життя 1 570 осіб, переважно в Бухаресті, і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися в понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні економічних об’єктів були виведені з ладу. Землетрус спричинив економічну та соціальну кризу, яку, за словами істориків, комуністична диктатура того часу не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до того, що стався в 1977 році, в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель. Щороку в Румунії відбувається понад 100 землетрусів магнітудою понад 3 бали за шкалою Ріхтера.

Сенат, верхня палата румунського
парламенту прийняв довгоочікувану нову редакцію закону про запобігання та боротьбу з відмиванням грошей. Проблема прийняття цього
нормативно-правового акту набула термінового характеру після того, як Європейська комісія 29 серпня подала в судна
Румунію, оскільки офіційний Бухарест не впровадив
у національне законодавство Директиву ЄС
проти відмивання грошей, хоча мав це зробити до червня 2017 року.

«У
разі задоволення позову
в повному обсязі, Суд ЄС може стягнути з Румунії кілька мільйонів штрафу у першій половині 2019 року, коли офіційний Бухарест головуватиме в Раді Європейського Союзу,» – попередив нещодавно міністр європейських справ, соціал-демократ Віктор Негреску лідера своєї партії та спікера Палати депутатів
Лівіу Драгню.

Румунські ЗМІ, з посиланням на політичні
джерела в Бухаресті, повідомляють, що Віктор Негреску найближчим часом
зустрінеться з Комісаром ЄС з питань юстиції Вєрою Юровою, а центральною темою
переговорів буде саме боротьба з відмиванням грошей. У свою чергу
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле закликала парламентаріїв більшості якомога швидше
прийняти цей законопроект.

В його основі лежить розроблений урядом проект
нормативно-правового акту, що був внесений до парламенту, де представники коаліційної
більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і
демократів внесли ряд поправок, які не були схвалені виконавчими органами та
оскаржені правою опозицією. Йдеться, зокрема, про скасування парламентаріями
статті, що стосується «політично значущих осіб», яка на думку голови Комітету
з правової політики, сенатора від СДП та екс-міністра юстиції Роберта Казанчука
є «явно неконституційною».

Ще одна прийнята
поправка пропонує вжити запобіжні заходи при здійсненні поодинокої транзакції, сума
якої становить «щонайменше 15 тис євро, незалежно від того чи вона проводиться
в рамках однієї або декількох взаємопов’язаних операцій». Законопроект також
передбачає, що компанії з акціями на пред’явника мають в розпорядженні півтора
року для переходу на номінативні акції, в протилежному випадку вони будуть ліквідовані.

У зв’язку з
цим, аналітики нагадують заяву, зроблену влітку міністром фінансів Єудженом
Теодоровічем, який наголосив, що стаття законопроекту, згідно з якою румуни, які
працюють за кордоном і переказують додому суми в понад 2000 євро повинні вказати
джерела їх походження, не має на меті конфіскацію грошей, що перевищують цю
суму. Він сказав, що мова йде про впровадження положень європейської директиви
в національне законодавство. У протилежному випадку Румунії загрожують
величезні щоденні штрафи, – сказав міністр.

У квітні, під
час дебатів на цю тему, він підкреслив, що гроші відправлені додому румунами,
які працюють за кордоном були зароблені чесним трудом. За даним дослідження
Світового банку у минулому році румуни, які працюють за кордоном відправили
додому майже 5 млрд євро.

Придбання медпрепаратів через інтернет з неавторизованих джерел є дуже небезпечним і важко контрольованим явищем в усьому світі. Існують навіть справжні злочинні мережі, що отримують величезні прибутки від продажу підроблених ліків. За даними Міжнародного дослідного інституту проти фальсифікованих лікарських засобів, з двох проданих через інтернет ліків, один є підробленим і тільки одна з 20-ох інтернет-аптек є законною.

Ані в Румунії ситуація не виглядає краще. Нещодавно був оприлюднений у Бухаресті перший Звіт про моніторинг онлайнової торгівлі лікарськими засобами із неконтрольованих джерел в Румунії. У звіті оцінюється поточна ситуація незаконної торгівлі в інтернеті лікарських засобів, що виписуються лікарями на рецептах, що представляє високий ризик для здоров’я населення. За словами Дана Міклі, Генерального директора Media Kompass, організації, яка розробила звіт, були піддані моніторингу всі медпрепарати наявні на списку Національної програми ракових захворювань, на списку Національної програми рідкісних захворювань і на списку вакцин, протягом останніх п’яти років.

Було встановлено, що хворі на рак пацієнти найбільш схильні до ризику незаконної торгівлі лікарськими засобами. Дан Міклея представив висновки звіту: По-перше, йдеться про дуже важливу роль виховання та інформування пацієнтів. Пацієнт, який перебуває у відчайдушній ситуації, особливо хворий на рак пацієнт або інші пацієнти, які страждають від хронічних захворювань не мають часу чекати. На додаток до виховання та інформування, що є роллю влади, але, можливо, й громадянського суспільства і засобів масової інформації, бо дуже важливим є, щоб засоби масової інформації виконували свою роботу як слід, і проводили журналістські розслідування. Так само, необхідно мати ясне законодавство, яке регулювало би інтернет-платформи оголошень, а також законодавство для трейдерів лікарських засобів.

Заступник комісара поліції Резван Марініке з Генеральної інспекції поліції Румунії, Управління з розслідування економічних злочинів, каже, що особи, які займаються незаконною торгівлею лікарських засобів порушують кримінальне законодавство, їх вчинки вважаються ухиленням від сплати податків, відмиванням грошей або збутом підроблених ліків: Законодавство трохи неоднозначне. Це створює деякі проблеми, зокрема стаття Кримінального кодексу, яка передбачає продаж підроблених ліків. Закон не передбачає ясно фальсифікацію ліків, але тільки підробку. Підробка означає тільки фальсифікація знаку, марки, а не самого продукту. Ми маємо справу зі злочинними схемами, в яких злочинці не платять податки за продаж лікарських препаратів. Отримані суми грошей відмиваються за допомогою різних фінансово-податкових схем.

Законопроект, який має визначити правові основи функціонування інтернет-аптек перебуває на розгляді в Палаті Депутатів.

Чезар Ірімія, голова Альянсу хронічно хворих пацієнтів в Румунії, вважає, що не відсутність інформації або відсутності виховання є причинами придбання пацієнтами ліків з незаконних джерел, але невідповідна політика: Я знаю пацієнтів, які купили ліки в Інтернеті, знаю пацієнтів, котрі були обмануті, придбавши крейду замість лікарських препаратів. Вони зрозуміли це після того як у них були лихоманка і звернулися до лікарів. Або інший приклад … Проковтнули активоване вугілля, поміщене в коробці для цитостатиків. Пацієнт не знав, як виглядає лікарський засіб. Він подумав, що він таким повинен бути, чорним. Ці опортуністи з’являються в кризових ситуаціях і приходять вони навіть до лікарень, не тільки в Інтернеті. Як ми потрапили в таку ситуацію? Запитайте наших урядовців. Відсутність зв’язних медичних політик призвело до цієї катастрофи. Відсутність відповідальності привело до цієї катастрофи. Зникли деякі дешеві ліки, але важливі у лікуванні онкологічних захворювань. Тут йдеться про згубну цінову політику, що практикується Міністерством охорони здоров’я. Отже, багато лікарських препаратів зникли з ринку і ті, які є ефективними зникають паралельно на експорт. Журналісти з Німеччини виявили, наприклад, що близько 90 відсотків імпортних лікарських препаратів дістаються на німецький ринок з Румунії.

Ніколає Фотін, голова Національного агентства з лікарських засобів та медичного обладнання, стверджує, що існують заходи запобігання проникнення фальсифікованих лікарських засобів до Румунії. Він, також, попереджає, що пацієнти, які купують ліки в Інтернеті з неавторизованих джерел, піддаються численним ризикам: Ми не знаємо джерело походження лікарського засобу, не знаємо, хто його виробляє, не знаємо чи містить він необхідну нам активну речовину, не знаємо концентрацію, тощо… Ризики можуть бути дуже шкідливими для здоров’я. Якщо ми говоримо, наприклад, про вакцини – ми всі знаємо, що вакцини дуже чутливі, їх необхідно зберігати і транспортувати в холодильниках… Будь-яке зберігання поза цими температурами є причиною першого негативного ефекту, а саме що ми прийняли вакцину без ніякої вигоди для здоров’я. Будь-яке відхилення від специфікації означає деградацію. Деградація безпосередньо пов’язана з ефективністю і побічними ефектами.

Більше того, є такі ситуації, коли у підроблених ліках були виявлені токсичні речовини, такі як ртуть або щуряча отрута. Отже, до заходів вжитих уповноваженими установами, кожен з нас повинен, при купівлі ліків через інтернет, перевіряти, серед іншого, правовий статус сайту і логотипи, що засвідчують авторизацію сайту.