Tag: відновлення

Реформи,
інвестиції та краще управління державними коштами – основні цілі румунського уряду,
які були закладені в Національному плані відновлення та стійкості, представленому
прем’єр-міністром Флоріном Кицу у парламенті Румунії. Ці приблизно 30 мільярдів
євро, виділені Єврокомісією на відновлення економіки досягнуть усіх куточків
Румунії для реалізації того, чого не було зроблено за останні 30 років, пообіцяв глава уряду.

Прем’єр-міністр також уточнив, що на основі Національного плану відновлення та
стійкості Румунія отримає гроші на інвестиції, особливо в галузях транспорту,
освіти та охорони здоров’я, але для цього необхідно забезпечити швидке впровадження
реформ. Він наголосив на необхідності надання гарантій перед європейськими
партнерами, щодо продовження заходів для припинення марнотратства
державних коштів.

Флорін Кицу: «Цей план або реформа не означає зменшення
доходів, зменшення пенсій, не є початком інших апокаліптичних сценаріїв. Однак
він передбачає спосіб ефективного управління наявними на сьогодні коштами, для збільшення
та виплат пенсії та зарплати до 2030 року, без дестабілізації фінансового
становища Румунії.»

Національний план відновлення та стійкості сильно
відрізняється від інших подібних проєктів, впроваджених до цього часу, за кошти
з європейських фондів, заявив
прем’єр-міністр. Він також підкреслив, що НПВС був складений як відповідь на кризу, спричинену пандемією COVID-19 й орієнтується
на інвестиції та реформи. Прем’єр-міністр зауважив, що передбачені інвестиції
будуть здійснені разом з приватними румунськими інвесторами та водночас привернув
увагу на те, що всі інвестиції повинні бути завершені до 2026 року, інакше будуть
втрачені європейські кошти.

Європейська комісія зацікавлена ​​в стабільності зарплат
і пенсій держслужбовців, наголосив у свою чергу лідер Націонал-ліберальної
партії Людовік Орбан, тоді як співголова партії USR-PLUS Дан Барна висловився
оптимістично щодо політичної підтримки запропонованим
урядом реформ.

Однак НПВС викликав невдоволення опозиції, яка піддала
жорсткій критиці спосіб розробки документа та звинуватила уряд у намірі впровадити
заходи жорсткої економії. Тому найбільша опозиційна Соціал-демократична партія,
оголосила, що ініціює вотум недовіри уряду через НПВС. Лідер соціал-демократів
Марчел Чолаку: «Усі запропоновані вами заходи призведуть до замороження
доходів, збільшення пенсійного віку та збільшення податків для підприємств та
населення. Ви видаєте себе за апостолів прозорості, але в дійсності ви є «сурмою»
заходів жорсткої економії.»

Лідер ультранаціоналістського Альянсу за об’єднання
румунів Джордже Сіміон заявив, що всі парламентарії партії, яку він
представляє, готові підтримати будь-які дії проти уряду Флоріна Кицу.

31 травня Румунія подасть Національний план відновлення
та стійкості до Європейського Союзу, а 2 червня він буде повністю оприлюднений.
Бухарест має можливість отримати від ЄС на відновлення економіки 29,2 млрд
євро, з них 14,2 млрд у вигляді безвідплатних грантів та 15 млрд у вигляді
позик під низькі відсотки.

«Ми тісно співпрацюємо з Румунією для якнайшвидшого доопрацювання плану
відновлення та стійкості. Бачимо гарний прогрес щодо передбачених реформ», – заявила
президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн після зустрічі в Брюсселі з
прем’єр-міністром Флоріном Кицу, яку вона назвала «конструктивною». Переговори
з представниками Єврокомісії щодо румунського Національного плану відновлення
та стійкості йдуть добре, який забезпечить стале економічне зростання, -
запевнив прем’єр-міністр Румунії. Глава уряду спробував перестрахуватися у Брюсселі,
що ресурси, які Румунія отримає за допомогою Плану, вкладатимуться у сектори з
найвищою продуктивністю в економіці.

Флорін Кицу: «Національний план відновлення та стійкості має дві складові. Складову
реформ, які ми зобов’язалися здійснити в Плані дій уряду, фіскально-бюджетній
стратегії, та програмі конвергенції, та зобов’язуємося здійснити й в рамках
НПВС. Друга складова стосується інвестицій. І тут я чітко сказав, що Румунія
має певні пріоритети, які вона хоче включити до НПВС. Ресурси, які отримає
Румунія підуть у сектори з найвищою продуктивністю в економіці.»

Румунія повинна
дотримуватися критеріїв розподілу коштів, що зосереджуються на інноваціях та
охороні навколишнього середовища, але намагається отримати шляхом переговорів
фінансування для інших секторів, в яких країна відстала у порівняні з більш розвиненими державами ЄС, наприклад, інфраструктура
чи сільське господарство. Проте Бухарест має амбіційний план сталого економічного зростання після закінчення
пандемії, – запевняє Флорін Кицу: «Усі ті проєкти, які відповідають критеріям НПВС
будуть включені до цього плану. Найважливішим критерієм буде те, що вони можуть
бути завершені в 2026 році. І я робитиму все, щоб у цей критерій вписалися усі проєкти.
А те, що буде неможливо фінансувати за допомогою НПВС, буде покрито за рахунок
освоєння коштів з європейських фондів чи з державного бюджету. Нашим
пріоритетом є розвиток інфраструктури Румунії.» Глава уряду також сказав, що
Румунії потрібні всі 29 мільярдів євро, передбачені у НПВС.

Нагадаємо, що за рекомендацією Європейської комісії бюджет НПВС був
скоригований з 42 млрд євро до приблизно 29 млрд євро після скорочення сум у
всіх розділах. Коригування плану передбачало зменшення сум, передбачених на
освіту, яка отримає 3,7 мільярди євро, на 300 тис. менше ніж було передбачено
раніше. Влада Румунії планує завершити доопрацювання Національного плану
відновлення та стійкості та подати його до Європейської Комісії наприкінці
цього місяця із одномісячним запізненням, порівняно з встановленим терміном. 14
країн ЄС вже подали до Єврокомісії на фінансування свої плани усунення
наслідків економічної кризи, спричиненої пандемією коронавірусу,

Європейський
парламент прийняв Інструмент для відновлення та стійкості. Це система грантів
та позик на суму 672,5шістсот сімдесят два і п’ять млрд. євро, яка фінансуватиме заходи, вжиті
державами-членами з метою пом’якшення
економічних та соціальних наслідків пандемії COVID-19.

Інструмент має набути
чинності у другій половині лютого, але до того часу державам-членам потрібно
доопрацювати свої національні плани відновлення, на основі яких вони отримають
доступ до виділених коштів. Наразі доступні 13% від загальної суми, а 70% має
бути освоєно державами-членами до кінця
наступного року.

«Важливо побороти вірус за допомогою вакцин,
але ми також зобов’язані допомагати громадянам, підприємствам та громадам вийти
з економічної кризи», – заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер
Ляєн. Інструмент для відновлення та
стійкості побудований навколо 6 основних напрямків: «озеленення» економіки; оцифровування;
економічна згуртованість, продуктивність та конкурентоспроможність; соціальна
та територіальна згуртованість; стійкість системи охорони здоров’я та
економічна, соціальна й інституційна стійкість; розроблення політик для
наступного покоління. Новий фінансовий інструмент дозволить ЄС досягти своєї
мети щодо кліматичної нейтральності до 2050 року та просунутися вперед у
напрямку цифрового переходу, одночасно створюючи робочі місця та стимулюючи
економічне зростання.

Румунія через Інструмент
для відновлення та стійкості має отримати
30,44 млрд євро, які можуть бути використані, наприклад, для модернізації або
будівництва лікарень, фінансування планів реагування та готовності установ до
кризових ситуацій, а також для розроблення політик щодо дітей та молоді. Однак
щонайменше 37% інвестицій та реформ у національних планах відновлення повинні
бути спрямовані на кліматичні цілі, а щонайменше 20% на оцифровування. Іншою
важливою умовою для освоєння європейських
коштів є забезпечення безпеки, оскільки отримані кошти не можуть бути
вкладені в мережі 5G компаній, які вважаються ворожими, із країн, що не входять
до Євросоюзу. Крім того, кошти не можуть бути використані для покриття
бюджетних дефіцитів та видатків.

На сьогодні план посткризового
відновлення Румунії знаходиться на стадії громадських обговорень, так само проводяться
постійні консультації з цього приводу з представниками Єврокомісії.

Прем’єр-міністр
Румунії Флорін Кицу привітав результат голосування в Європарламенті та
наголосив, що ці фонди важливі для
відновлення економіки, яка постраждала від пандемії. «Ми обережно
використовуватимемо їх для фінансування інвестицій в інфраструктуру,
оцифровування, зелену економіку та структурні реформи. Ми хочемо якнайшвидше завершити
доопрацювання Національного плану відновлення та стійкості, щоб Румунія в
найкоротший термін отримала доступ до європейського фінансування», – також сказав
глава румунського уряду .

Старі та погано
обладнані лікарні, брак медпрацівників або недостатньо підготовлений медперсонал,
дистанційне навчання без достатньої кількості планшетів, фабрики, що тимчасово зупинили
виробництво, сектор ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) на межі виживання,
закриті театри та кінотеатри, малі виробники сільськогосподарської продукції, що
торгують у холоді, просто неба , після
закриття ринків.

Так виглядає
Румунія сьогодні, адже пандемія COVID-19 нікого не пробачила і вплинула на всю
економіку та суспільство загалом. Національний план відновлення економіки після
скінчення кризи в галузі охорони здоров’я, відповідно до якого Румунія планує
освоїти понад 30 мільярдів євро коштів європейських фондів, був винесений на
публічне обговорення у четвер ввечері, за спеціальному засіданні уряду та в присутності
президента Клауса Йоганніса.

Проєкт
забезпечить прискорення розвитку країни на наступні чотири роки, а кошти з
фондів Європейського Союзу будуть витрачені на будівництво нових лікарень,
сотні кілометрів швидкісних автотрас, інвестиції в шкільну інфраструктуру або
на оцифрування адміністрації. Президент Калус Йоганніс: «Залучені кошти будуть витрачені на
вкрай необхідні інвестиції в галузі
інфраструктури охорони здоров’я, особливо для будівництва нових лікарень
та розширення існуючих медичних закладів. Ми плануємо вкласти додаткові кошти в
шкільну інфраструктуру та кошти для місцевих громад, включаючи інвестиції для оцифрування
державного управління та відродження міст. Настав час скористатися цифровою
адміністрацією та отримати доступ до навичок необхідних у майбутньому.»

Безвідплатні гранти
складають близько 14 мільярдів євро із загальної суми у 30 мільярдів євро, а
решту буде отримано через позики, залучені Європейською комісією від імені всіх
держав-членів. Прем’єр-міністр Людовік Орбан також пояснив, що цей план
доповнює інші європейські фінансові ресурси: «Усі заходи, усі програми, які
включені до Національного плану відновлення та стійкості економіки, доповнюють інші
джерела фінансування, які Румунія планує залучити в найближчий період. Ми
матимемо у розпорядженні понад 46 мільярдів євро для згуртованості, сільського
господарства та для фонду справедливого перехідного періоду.»

Після публічного
обговорення Національний план відновлення та стійкості економіки буде представлений
у Брюсселі, щоб з наступного року отримувати власне фінансування румунських проєктів.
Наразі представники громадянського суспільства мають можливість вносити свої пропозиції.
З цього приводу неурядові організації, які мають досвід роботи в галузі освіти,
охорони здоров’я чи соціальної сфери, вже висловили намір подати пропозиції до
Плану та закликали уряд запросити їх на реальні консультації. Громадські
організації заявляють, що документ повинен передусім включати заходи для підтримки
людей, які належать до вразливих категорій населення і, що слід приділити більшу
увагу дітям та молоді з неблагополучних та малозабезпечених верств населення, аби
вони могли продовжити навчання.

У вівторок вранці в Брюсселі: лідери
27 країн-членів Європейського Союзу домовилися про план, який вважається
історичним для відновлення після коронавірусу економіки. На засіданні, яке
розпочалось в п’ятницю главам держав та урядів було
потрібно чотири дні та чотири ночі, щоб досягти цього результату. Угода – вигукнув у Twitter президент
Європейської ради, бельгієць Шарль Мішель. Історичний день для
Європи! – написав також Президент Франції Еммануель Макрон, а канцлер Німеччини
Ангела Меркель сказала, що вона задоволена.

Тема жорстокого бою між
франко-німецькою парою і Голландією,
Австрією, Швецією та Данією, менш постраждалими від пандемії і, отже, менш охочі брати участь у загальних зусиллях плану відновлення у 750 мільярдів євро, заснований вперше на спільній заборгованості, додається до багаторічного бюджету
Союзу на період 2021-2027 рр. у розмірі 1,074 мільярда євро. Європейська
Комісія може позичити з ринку 750
мільярдів євро. 390 мільярдів представлятимуть гранти, які будуть надані країнам, які
найбільше постраждали від кризи в галузі охорони здоров’я. Гроші будуть повернуті
всіма 27 членами. Решта, тобто, 360 мільярдів євро будуть доступні у
вигляді кредитів державам-членам, які цього хочуть:
суми будуть погашені кожною країною-заявницею.

За словами президента Клауса Йоганніса, Румунія отримає майже 80
мільярдів євро для європейських проектів: Ми використаємо 80 мільярдів євро для відновлення інфраструктури в
Румунії, для будівництва лікарень, шкіл, та модернізації великих державних систем. Також дуже
важливо знати, що значна частина цих грошей буде використана на відновлення економіки. 80 000 мільйонів євро, ми
використаємо для реалізації, з одного боку, плану багаторічного бюджету на
2021-2027 роки, плану, над яким ми працюємо з урядом, вже з січня і в найкоротші терміни він
буде завершений для того, щоб бути готовим розпочати імплементацію, а з іншого
боку, ми вже давно працюємо над національним планом відновлення, який буде
представлений Європейській Комісії для отримання коштів на економічне
відновлення. Отже, ми добре підготувалися, і досягли прекрасного результату.

Це важливий день для європейського
проекту, важливий день для Румунії, яка піде вперед, адже ці гроші повинні бути використані на
реконструкцію країни, – підсумував президент Клаус Йоганніс.

У
середу, в Бухаресті, уряд та глава румунської держави
запустили амбітний десятирічний план економічного відновлення під назвою Відновлюємо Румунію на суму 100
мільярдів євро. Оголошена мета – підвищення
рівня життя кожного громадянина шляхом масштабних
інвестицій та
зміни моделі розвитку країни.

План націлений на
транспортну і енергетичну інфраструктуру, на охорону здоров’я, освіту,
інвестиції в місцевий розвиток, сільськогосподарську та іригаційну
інфраструктуру, екологічні інвестиції та на
спортивну інфраструктуру. Основна мета плану кабінету міністрів, полягає в досягненні конвергенції з європейськими
економіками, таким чином, щоб
до 2025 року валовий внутрішній продукт на душу населення при стандартному паритеті купівельної спроможності в Румунії досяг 87%
від середнього показника в
Євросоюзі. На думку ініціаторів, основна різниця стосується економічного зростання через великі інвестиції, замінивши нинішню модель, яка базується зокрема на
споживанні.

Ліберальний прем’єр-міністр Людовік Орбан ствердив: Ми хочемо інвестувати в модернізацію транспортної
інфраструктури, щоб підвищити конкурентоспроможність компаній, щоб збільшити інвестиційну
привабливість в Румунії, що веде до заснування робочих місць, до розвитку, та,
врешті-решт до збільшення надходжень до державного
бюджету. Румунія – багата країна на ресурси, але використання цих ресурсів треба
здійснювати розумно, шляхом виділення коштів на те, що дійсно сприяє
правильному використанню всіх ресурсів, якими розпоряджається Румунія .

Згідно з планом, з 100 мільярдів євро, понад 60% будуть вкладені в інфраструктуру. Уряд представив проєкти, що передбачають багато кілометрів
транспортної інфраструктури, в тому числі 3.000 кілометрів автомагістралей та
швидкісних автомагістралей і стільки ж кілометрів залізниць, до 2030 року.
Документ також передбачає термінових заходів для підтримки великих компаній та малих
підприємств, з грантами на суму в 3 мільярди євро.

Уряд далі виділятиме гроші з державного бюджету на оплату так званого технічного
безробіття, неповного робочого дня та дистанційної роботи. Інвестиції в лікарні
та школи також амбітні. Йде мова про зведення трьох регіональних лікарень
швидкої допомоги, будівництво або модернізацію тисяч шкіл і дитячих садків.

Президент Клаус Йоганніс ствердив: Румуни заслуговують мати мережу
автомагістралей на європейському рівні, потужну енергетичну систему на національному
та регіональному рівнях, конкурентоспроможну продукцію та послуги. Ми можемо
добитися всього цього тільки шляхом ефективного, професійного та прозорого
прискорення масштабних інвестиційних проєктів. Однак будь-який амбітний
інвестиційний план вимагає відповідного фінансування, саме тому кошти від європейських
фондів повинні стати важливою опорою нашого розвитку.

Однак, соціал-демократична опозиція вважає, що
представлений вчора план є суто програмою виборчої кампанії, яка не є адаптована
до нинішніх вимог та яка покладається на
кошти від європейських фондів, але не вказує нічого конкретного щодо способу залучення цих коштів.

Європейська асоціація автовиробників
підрахувала наприкінці квітня, що заходи, вжиті в контексті пандемії
коронавірусу торкнулися понад 1 мільйона працівників у цій галузі, а виробництво втратило понад 2 мільйони транспортних засобів.

У Румунії, за цими
даними, йдеться про приблизно 69 тисяч робочих місць та про нереалізовану продукцію
до 69 тисяч автомобілів. «Місцеве виробництво автомобілів набуло обертів у
лютому цього, коли щорічне зростання становило 8% порівняно з тим же місяцем
минулого року, після зростання на 3% протягом 2019 року», – зазначила Елена Джаджак,
консультант компанії Делойт Румунія, яка нагадала, що цей сектор забезпечує 37%
румунського експорту.

Попри цифри, румунська
автомобільна промисловість, безумовно, налічується серед найбільш постраждалих секторів
економіки, а два основні місцеві автовиробники – Automobile Dacia та
Ford Romania, призупинили свою діяльність у другій половині березня, щойно після оголошення
надзвичайного стану через пандемію COVID-19.

Крім цього й виробники
автомобільних комплектуючих, що перебувають у комерційних відносинах як з двома
згаданими основними автовиробниками, так і з іншими, за межами Румунії,
тимчасово скоротили або навіть припинили свою діяльність. Відновлення, навіть
поетапне, виробництва на заводах Dacia в Міовень та Ford у Крайові, обидва на
півдні Румунії, з нетерпінням чекали усі працівники двох компаній, які
весь цей час перебували в так званому технічному безробітті.

У Міовень французька
група Renault почала відновлення роботи двох заводів поступово, починаючи з 21
квітня, на добровільних засадах, з тим, щоб з 4 травня до роботи повернулися усі
працівники. Також з 4 травня американський Ford
розпочав поступове відновлення виробництва автомобілів у Румунії, одночасно з
виробництвом у Німеччині та Іспанії. Половина з приблизно 6000 працівників повернулася до роботу в умовах підвищеного захисту, як, до речі, й в Міовень.

Протягом усього періоду призупинення виробничої діяльності були розроблені та
здійснені заходи щодо індивідуального захисту працівників. Йдеться про заходи гігієни та безпеки, тобто запобіжні заходи, яких усі
мають суворо дотримуватися. Крім цього працівників постійно інформують про
необхідність дотримуватися рішень, прийнятих для захисту здоров’я кожного з них
та всіх разом.

Заходи включають встановлення температурних сканерів на кожному вході,
масочний режим та збереження рекомендованої відстані один від одного.
Працівникам надається доступ до мийних та дезінфекційних засобів, а також
вживаються заходи для організації безпечного проїзду до місця роботи і назад.

Пандемія коронавірусу
поляризувала глобальні дискусії довкола пошуку як медичних, так й економічних рішень
виходу з кризи. Румунія, де через COVID-19 призупинено дію близько
одного мільйона трудових договорів, не є винятком, а влада, яка вже вжила низку
заходів для підтримки бізнес-середовища та, відповідно, працівників, продовжує пошуки
рішень для зменшення пандемічного шоку для економіки. За офіційними даними, упродовж
першого місяця надзвичайного стану, який
був запроваджений у середині березня, економіка Румунії скоротилася на 30-40%.

В інтерв’ю Румунському Радіо міністр
економіки Вірджил Попеску пояснив, чому, на його думку, це скорочення не
відображає реальну ситуацію: «Після виходу з надзвичайного стану і коли матимемо
чітке підтвердження того, що пандемія сповільнюється, ми зможемо точно побачити,
як почне економіка відновлюватися. Як відомо автопромисловість мало-помалу
відновлюється, а індустрія автозапчастин відновила роботу з 13 квітня. Компанії
в текстильній галузі, в швейній галузі, швидко адаптувалися до нових реаліq і
почали виробляти матеріали першої необхідності, як я їх називаю,
маски, комбінезони, халати, бахіли для медичної сфери.»

Міністр економіки також каже, що
очікує, що інші галузі відновлять свою діяльність, а деякі з них зможуть дуже
швидко перепрофілюватися. Вірджил Попеску: «Я думаю, енергетична галузь
відновиться дуже швидко. Національна енергетична система працювала дуже добре,
вона була дуже стабільною, проблем не було. Але відбулося значне зниження
споживання і це зменшення споживання,
явно призводить до зниження доходів, надходжень, рентабельності. Ми зажадали
від енергетичних компаній розробити чітку інвестиційну програму на наступні
п’ять років з чіткими термінами впровадження. Нагадаю, що
Румунія бере участь у проєкті «Європейська зелена угода» і маємо здійснити значні
інвестиції, а я передбачаю здійснення значних інвестиції у галузі енергетики.
Так само й оборонна промисловість. Під час дискусій, проведених упродовж останніх
двох тижнів з Міністерством оборони, ми вирішили продовжити ті стратегічні проєкти,
які розпочали до цієї кризи. Я також з великим інтересом слідкую за процесом переміщення
виробничих потужностей з азійського регіону, з Китаю, і не заспокоюся поки не зумію
переконати певні компанії інвестувати і розпочати нове виробництво в Румунії.»

Ще одна проблемна галузь в нинішньому контексті – це ГоРеКа (ред.
готелі, ресторани, кав’ярні), тобто вся сфера гостинності. Міністр Вірджил Попеску сказав, що зараз не можна
передбачити коли станеться
перезавантаження румунського туризму, але каже, що в даний час у відомстві працюють над пакетом заходів, щоб допомогти власникам готелів, наприклад, скоротити витрати на утримання. Так само й власники ресторанів, кав’ярень, барів отримають державну допомогу для адаптації, з тим, щоб на момент відновлення роботи клієнти були в безпеці.