Tag: відходи

  • Боротьба з харчовими відходами

    Боротьба з харчовими відходами

    Наразі, за оцінками експертів, третина всієї їжі, виробленої у світі, йде у відходи. Продовольчий банк – це неурядова організація, соціальна служба, яка бореться з харчовими відходами, бідністю та соціальною ізоляцією, підтримуючи благодійні організації, що опікуються людьми з вразливих верств населення. Організація вилучає надлишки продуктів у виробників і торговців та безкоштовно розподіляє їх серед інших організацій, які надають соціальну допомогу людям, що її потребують.

    “Ми все ще купуємо і готуємо надлишки”, – каже Габріель Сеску, голова неурядової організації “Продовольчий банк”: „Я часто пропоную людям поставити на дверцятах кухонної шафи невеликий кошик поруч зі сміттєвим відром. Щоразу, коли викидаєш сміття, клади в нього лей. Скільки я викинув? Приблизно п’ять леїв. Ми ставимо п’ять у кошик. Лише через місяць ви усвідомити, що винесли звідти грошей стільки ж, скільки викинули. А так, не дуже. Реальність демонструє, що, на жаль, їжа, на яку були витрачені ресурси, починаючи від ферми, вирощеної пшениці, кукурудзи і т.д., до корму, вирощених тварин, а потім далі до нашої тарілки, викидається. Бувають святкові ситуації, коли є запаси продукції. Ті, хто займається роздрібною торгівлею, роблять запаси, щоб клієнти прийшли за покупками, знайшли те, що їм потрібно, і не йшли до інших. Але ми повинні бути більш свідомими і більш стриманими. Парадигма, порівняно з 30-річною давністю, полягає в тому, що ми знаходимо в місті, супермаркеті, гіпермаркеті все, що хочемо, аби були гроші. І тоді краще піти тричі і купити свіжий хліб, свіжі овочі, свіжі фрукти, ніж піти один раз, наповнити візок без жодних розрахунків. Потім ви приходите додому, наповнюєте холодильник і виявляєте, що через тиждень починаєте викидувати. Буває, що люди не знають і неправильно зберігають у холодильнику продукти, які не повинні бути в холодильнику, продукти, які повинні бути в просторій коморі. І тоді процес псування посилюється, і, звичайно, продукти в кінцевому підсумку викидаються.”


    У Румунії існують правила для запобігання харчовим відходам: „Якщо у вас є швидкопсувний продукт на розпродажі, спробуйте зробити прискорений розпродаж зі знижкою 30 відсотків, два продукти за ціною одного. Це був би перший крок. Це ваш актив, ви ним володієте, спробуйте його продати. Але якщо ви бачите, що термін придатності закінчується і ви не можете цього зробити, пожертвуйте неурядовим організаціям, які мають соціальні програми, і вони візьмуть ці продукти і відвезуть їх у соціальну зону, де вони будуть спожиті швидко, за
    одну, дві, три доби. Зрозуміло, що ті, хто отримає цю їжу, одразу ж її споживатиме. Можливо, ці люди перебувають у денному центрі для інвалідів чи людей похилого віку, соціальній їдальні. Продукти підуть, скажімо, в меню, в їжу людям, які там перебувають. Стиглий помідор може піти в суп, може піти в соус, і можна не хвилюватися, що він зіпсується. Будь-який овоч або фрукт можна відразу помити, почистити і переробити на компот або варення. Для Продовольчого банку ідеальним бенефіціаром є саме така організація, тому що вона може взяти овочі, вона може взяти фрукти, вона може взяти хліб, вона може взяти інші хлібобулочні чи кондитерські вироби, щоб того ж дня або наступного дня їй було кому віддати те, що вона бере у вас”.

    Отже, оскільки населення світу продовжує зростати, наш виклик має полягати не в тому, як виробляти більше їжі, а в тому, як нагодувати більше людей, витрачаючи при цьому менше того, що ми вже виробляємо.

  • Країна без відходів

    Країна без відходів

    За прогнозами Світового банку, до 2050 року кількість відходів на світовому рівні зросте до 3.400 мільйонів тонн від 2.010 мільйонів тонн, зареєстрованих у 2016 році. Системи переробки відходів повинні не
    відставати від цього величезного обсягу. Наскільки ми підготовлені?
    Статистичні дані про управління твердими побутовими відходами в ЄС показують,
    що між державами-членами наявні великі розриви, і найяскравішим з них – це при
    порівнянні співвідношення між сміттєзвалищами та переробкою сміття.


    Метою є скорочення сміттєзвалищ, що вважається
    найгіршим «варіантом» управління відходами, але, на жаль, це далі залишається основним засобом знищення відходів у окремих державах-членах. У Румунії все ще
    поширена практика збору змішаних відходів без попереднього сортування на місці,
    в той час як переробка відходів здійснюється незначною мірою і лише для
    окремих потоків відходів. Ось, чому Румунія посідає
    передостаннє місце в ЄС з показником у чотири рази нижчим від
    середньоєвропейського, який становить близько 47%, та не досягла рівня
    переробки на 50% до 2020 року, а тепер вона стикається з новим порогом: рівень
    переробки має досягти 55% до 2025 року. Це ціль для Румунії, яка все ще
    бореться із закриттям нелегальних сміттєзвалищ. У Румунії все ж таки переробляють відходи.
    Для цього з Європи імпортують сотні тонн відходів. Ціну, яку сплачують західні країни за переробку відходів у Румунії, набагато вигідніша. Переробні компанії імпортують сортоване сміття з-за кордону через брак сировини в країні, інакше ризикують
    закриттям. Однак, під приводом переробки, тонни відходів потрапляють в країну та нарешті
    вони скинуті на полях або нелегально спалені.

    У Румунії, як ніколи, є потреба в
    широких інформаційних кампаніях, оскільки переробка відходів є складною темою,
    яка вимагає виховання населення, – стверджують екологічні активісти. У інтерв’ю Радіо
    Румунії міністр навколишнього середовища Танцош Барна ствердив, що зміна
    менталітету щодо цього питання, це мабуть, найскладніша місія, і навів як приклад кілька ініціатив, що розгортає влада: «Зміна менталітету кожної людини стосовно цього питання -
    це складний і тривалий процес. Саме тому ми почали виховання ще в школі в
    рамках проєкту «Освічена Румунія». Ми подаємо необхідну інформацію для кожного класу, кожної школи. До кінця навчального року 10 хвилин, 15 хвилин ми будемо говорити
    дітям про важливість вибіркового збору та важливість утилізації відходів у спеціальних місцях. Наступного навчального року будемо розгортати проєкт «Зелений тиждень», передбачений у шкільній програмі. Цей тиждень присвячений
    довкіллю, не тільки відходам, ми навчатимемо дітей як поводитися в лісі, як дбати
    про різні види флори та фауни тощо. Ми повинні нести цю інформацію у школах, вона має доходити до дітей, тому що діти в 10 та навіть в 100 разів більш уважні до цієї інформації. Я сподіваюся, що вони, у свою чергу, навчатимуть
    нас, дорослих, тому що ми часто є безвідповідальними або байдужими до цього
    питання.»

    Водночас, Міністерство охорони навколишнього середовища розпочало масштабну акцію з прибирання на державному рівні, до цієї акції запрошують долучитися всіх громадян, у тому числі місцеву владу, установи та громадські організації. Така
    акція відбувається в умовах, коли комісари з питань охорони навколишнього середовища
    майже щодня виявляють місця, де скидають сміття, де не вживаються місцеві заходи для прибирання та дезінфекції, – додав Танцош Барна: «Є десятки тисяч місць, де скидають відходи,
    і жодна установа охорони навколишнього середовища не може ідентифікувати всі місця. Нам, мабуть, знадобляться тисячі людей, щоб ходити з вулиці на вулицю, перевіряти всі місця на полях, всі місця в лісі. Тому, перш за все, для того, щоб прибирати Румунію, нам потрібна підтримка місцевої влади.
    Крім цієї підтримки, нам обов’язково знадобиться зміна менталітету населення стосовно цього питання, тому що ми
    прибираємо місця, але після цього треба зберігати чистоту в цих місцях.»


    Ми зосереджуємо нашу увагу на вибірковому збиранні сміття, щоб, наприклад, шини, пластмаси, текстильні матеріали можна переробляти та щоб вони повернулися до циркулярної економіки, – стверджують представники влади, оскільки найважливіше скорочувати з кожним днем, рік за роком,
    обсяги відходів, сміттєзвалища, тому що ці відходи є практично сировиною для циркулярної економіки. Водночас останнім часом
    вживаються заходи покращення управління відходами, будучи передбачені штрафи для дій, що негативно
    впливають на навколишнє середовище, якість
    повітря та здоров’я населення.

  • Внесення змін до екологічного законодавства

    Внесення змін до екологічного законодавства

    Уряд Бухареста нещодавно прийняв на пропозицією Міністерства навколишнього середовища, вод та лісів Румунії термінову постанову, спрямовану на вжиття заходів для кращого управління відходами. Серед положень нормативно-правового акта, передбачено зокрема криміналізація діянь, що мають сильний вплив на навколишнє середовище, якість повітря та здоров’я населення. Таким чином, після опублікування акту в Офіційному віснику спалювання відходів під відкритим небом, а також їх закоплення у землю вважатимуться правопорушеннями і каратимуться від трьох до п’яти років позбавлення волі.

    Крім того, у нормативно-правовому акті передбачені штрафи для фізичних та юридичних осіб за неправильне викидання сміття. Дискусії щодо кращого управління відходами не є новою, – стверджу міністр навколишнього середовища, вод та лісів Танцош Барна. З початку мого мандата я вважав, що у разі неправильного поводження з відходами штрафу недостатньо,треба притягнути до кримінальної відповідальності тих, хто винний, – додав Танцош Барна.

    Міністр також уточнює, що прокуратура, поліція та Охорона навколишнього середовища нарешті мають правову базу для боротьби з мафією незаконної «переробки» відходів у Румунії. Влада Румунії також заборонила спалювати на відкритому повітрі залишки стерні, лісової підстилки, осипу, обрізки живоплотів та чагарників. Штрафи за такі дії становлять від 7.000 леїв (1.400 євро) до 15.000 леїв (3.000 євро) для фізичних осіб та від 50.000 до 100.000 леїв (20.000 євро) для юридичних осіб. Крім того, санкції також спрямовані на власників землі, які нічого не роблять для запобігання спалюванню зелених відходів.

    Інше положення, передбачене терміновою постановою, стосується законодавчої бази, яка допомагає державним органам здійснювати експропріацію землі для комплексного управління відходами. Чинні законодавчі поправки полегшують владі контроль над землею, необхідною для кращого розвитку інтегрованих систем управління відходами, на які Румунії виділяються європейські кошти. Таким чином було врегульовано декілька процедур відчуження землі для комунальної потреби.

    Не востаннє, термінова постанова прийнята урядом також має на меті врегулювати управління відходами на рівні румунської столиці, Бухарест, який стикається з дуже складною ситуацією через відсутність інфраструктури, яка мала б дозволити переробляти та зберігати відходи.

  • ЕкоКоза

    ЕкоКоза


    У Румунії зимові свята відзначаються такими народними традиціями, як віншування з Ведмедем чи Козою, останню називають по різному в
    різних куточках нашої країни.


    Проте сьогодні ми розповімо вам про іншу козу, яку відправили на віншування: еко-козу, проєкт-маніфест активізації участі через мистецтво, ЕкоКоза – це перероблена коза, адаптуючи традиційне віншування за допомогою «кози» до теперішньої реальності, а саме необхідність відповідальної переробки
    пластику. Ми розмовляли про цей проєкт з Аліною Тофан, актрисою та еко-перформером: «Минулого
    року я спробувала цей проєкт під назвою «еко-коза», це реакція і
    маніфест проти надмірного споживання та відходів, що утворюються
    під час свят. Вона виготовлена із пластику і не тільки, минулого року ми виготовили козу із залишків використаної упаковки …, а
    цього року ми вирішили змайструвати її з упаковок для святкових подарунків. Якось це відбувається саме по собі, ми йдемо віншувати партнерів проєкту, ми адаптували традиційний текст віншування з Козою і перенесли його в набагато екологічну зону, як свого
    роду маніфест проти цих речей».




    Це перероблена коза, оповита пластиком…» – так звучить вірш віншування. Аліна Тофан розповіла нам більше: «Минулого року
    ми зняли відеозапис, ми знімали його на чорноморському узбережжі, і було дуже цікаво, що в перший день року ми були на узбережжі. Там на набережній у Мамаї та Констанці було багато людей, і вони нас побачили, тож сама Коза стала
    маніфестом. Особливо діти дуже відгукнулися на цю ідею і зрозуміли. Казали: «Дивись, вона пластикова!» Іншими словами, ми багато споживаємо! А цього року ми побували на ринку Обор (великий столичний ринок) і сфотографувалися в місцях, які вважалися символічними для того, що означає забруднювання на свята, тобто в
    місцях, де продають різдвяні ялинки, що загорнуті в пластикову
    фольгу. Ми також сфотографувалися в місцях, де продається багато пластикових
    товарів, поруч з покупцями, які йшли в торговий центр чи
    на ринок, поруч із тими, у кого були повні сумки. І якось ми хочемо вловити
    саму суть того, що ми залишаємо
    позаду відходи у наших поривах за покупками, і навіть
    не усвідомлюємо цього. І це буде знято на фотографіях. Ми зустріли, звичайно, і
    традиційних колядників, тобто ведмедів та людей в
    національному вбранні, які віншували
    чи колядували, і було дуже
    цікаво, що це був діалог між мною та моєю колегою-фотографом Діаною Паун, і ними народними колядниками. Був такий обмін,
    діалог між двома типами перформенсу, і я думаю, що це була цінна зустріч».




    У класичному віншуванні кози, вона вмирає і просить щось від віншованих людей аби воскрести з
    мертвих. Однак ЕкоКоза просить взамін порожні пластикові пляшки. Практично, під час віншування пластик також збирають у людей, до яких доходить коза, як розповіла наша
    співрозмовниця: «Проєкт наш
    користується успіхом. Я маю
    на увазі той факт, що люди вважають це
    чудовою ідеєю. Нас зазвичай
    зупиняють на вулиці і питають, чи немає у нас подібної кози й на продаж, бо більш цікаво віншувати з екокозою. Багато хто, на жаль, вважає це
    просто трендом. Але якось у нашу колективну свідомість проникає ідея, що ми забруднюємо, що ми багато споживаємо».


    Аліна Тофан також додала: «Це просто частина масштабнішого
    проєкту, який ми з Джорджіаною Влахбей робимо, наша команда називається «Plastic
    art Performance», ми працюємо в рамках Асоціації Макая і, загалом, ми
    займаємося еко-перформансом, еко-мистецтвом, сталими практиками в мистецтві і
    намагаємося якось сприяти не тільки зміні менталітету, а й трохи попрацювати
    на рівні духовності, працюємо з такими поняттями, як екодуховність, екотрофі,
    поняттями, які, походять з англійської культури, тому зараз ми намагаємося їх
    перекласти та адаптувати до румунського культурного простору».

  • Спалювання відходів – велика проблема забруднення

    Спалювання відходів – велика проблема забруднення






    Через обмеження свободи пересування, пов’язаних з
    пандемієюCOVID-19, забруднення довкілля у
    великих містах зменшилося, особливо під час режиму надзвичайної ситуації в
    першій половині 2020 року. Тоді в Румунії був обмежений рух дорожнього
    транспорту, відповідно зменшилися викиди вихлопних газів автомобілів, особливо
    в Бухаресті, який посідає друге місце за рівнем забруднення серед європейських
    столиць. Проте з цього приводу на перший план вийшло явище, на яке до цього мало
    хто звертав увагу: стихійне спалювання відходів у населених пунктах навколо
    Бухареста. Густий дим і задушливий запах, характерний для пожеж, відчували і
    досі відчувають жителі Бухареста, які живуть у периферійних районах.







    Першими на сполох забили, як і в інших випадках, громадські
    організації. Про цю ситуацію розповідає Оана Ненечу, координатор мережі датчиків
    моніторингу параметрів навколишнього середовища Aerlive і член екологічної
    асоціації Ecopolis. «На жаль, ми не маємо офіційних даних від органів державної
    влади, які мали б займатися цим явищем. Переконливих даних у нас немає. Ми
    маємо лише інформацію від тих, хто був на полі, або інформацію, яку ми
    помітили, коли були на полі. Це матеріали з розбирання автомобілів, переважно
    шини, і взагалі матеріали, які не підлягають перепродажу. Їх вивозять у поля або
    на території, які належать навколостоличним селам, наприклад у повіті Димбовіца.
    Їх туди везуть і, оскільки їх досить багато, а потім спалюють. Їх просто
    підпалюють мешканці сільських громад, які, як ми розуміємо, займаються демонтажем.
    Але ми не можемо про це більше говорити, бо не маємо офіційних даних. Тому ми,
    громадська організація Ecopolis та Aerlive, цієї осені розпочали акцію під
    назвою «Спалене повітря». Ми намагаємося задокументувати це явище, щоб
    побачити, звідки беруться відповідні матеріали, що з ними відбувається, чому їх
    спалюють на полях і чому мерії відповідних населених пунктів не реагують рішучіше.
    Наприклад, ми хочемо знати, чому їх не збирають сміттєві компанії, які працюють
    на цих ділянках, щоб ці відходи не спалювали.»






    Наскільки шкідливі ці пожежі, ми дізнаємося з
    нещодавнього дослідження, проведеного Aerlive за підтримки Інституту атомної
    фізики в Мегуреле. Це дослідження показує, що при спалюванні відходів у
    побутових печах частинки типу PM10, які містять канцерогенні хімічні речовини,
    виділяються в повітря в значно більшій кількості, ніж при спалюванні дров.
    Також було виявлено, що при спалюванні пластикових відходів (ПЕТ,
    пінополіуретану, одягу) виділяється до 700 разів більше вуглеводнів з у тисячі
    разів вищою токсичністю порівняно з викидами від спалювання деревини. Водночас,
    однак, останнім часом це явище набуло досить загрозливих масштабів, щоб
    привернути увагу влади. Наприклад, Інспекторат з надзвичайних ситуацій повідомив,
    що у 2020 році в районі Бухарест-Ільфов про здійснення понад 130 виїздів на
    ліквідацію пожеж , в результаті спалювання відходів. Загалом було спалено понад
    870 тонн відходів, каже Оана Ненечу. «ІНС повідомляє про виїзди для ліквідації
    пожеж, які виникли на приватних ділянках, де відбуваються ці неконтрольовані
    підпали, тобто навколо подвір’я чи навіть у подвір’ї людей,. Але пожежі на
    полях, які трапляються досить часто, часто гасять ті, хто їх вчинив ще до прибуття
    пожежних екіпажів. Ці пожежі були більш-менш задокументовані Інспекцією з охорони
    навколишнього середовища навесні, коли провела ряд ретельних перевірок,
    особливо в районі села Сінтешть. Але насправді ми не маємо багато даних на цю
    тему і це нас дуже турбує. Тому ми якось намагаємося тиснути на владу, щоб вона
    знайшла рішення.»




    Пояснення існування такої великої кількості незібраних відходів
    належним чином надає Європейська комісія, яка подала на Румунію до
    Європейського суду за недотримання Директиви про управління відходами. Румунія
    просто не відновила достатню кількість сміттєзвалищ, щоб відходи зберігалися
    таким чином, щоб не впливати на здоров’я людей і не забруднювати навколишнє
    середовище. Асоціація з питань природи та захисту довкілля на чолі з Богданом
    Тукмяну вже кілька років вивчає ситуацією зі сміттєзвалищами навколо Бухареста.
    «Станом на сьогодні у північно-західній частині столиці розташована скупчення компаній
    зі збору сміття та зберігання відходів. Є близько 6-7 компаній, які мають цей предмет
    діяльності. Крім цього є один з
    найбільших об’єктів: сміттєзвалище Бухареста, яке належить Генеральній мерії
    столиці, розташоване поблизу села Рудень, фактично на території 1-го сектора столиці
    1. З кожним роком проблеми забруднення стають все більшими. Усі ці об’єкти, про
    які я вам розповів і до яких слід додати багато промислових об’єктів,
    надзвичайно забруднюють довкілля. Є багато промислових або напівпромислових
    одиниць, які, у свою чергу, роблять надзвичайно великий внесок у вже класичне
    забруднення, спричиненим автотранспортом та опаленням житлових будинків.»








    Невідповідні сміттєзвалища виділяють сморід, а
    також шкідливі хімічні речовини, а відходи, які не знаходять свого місця в цих
    немодернізованих об’єктах, найімовірніше спалюють. Крім того, ці пожежі
    влаштовують в економічних цілях. Наприклад, шини та електричний кабель
    спалюють, щоб потім продати метал, каже Богдан Тукмяну. «Так, на жаль, це
    прикра мода і надзвичайно токсичний спосіб, обраний певною категорією людей,
    які побачили в цьому спосіб заробити на життя. Проблема в тому, що ми не можемо
    кількісно оцінити всі наслідки цих пожеж, вчинених для отримання і продажу рідкісних
    металів. Знову ж таки, ми стикаємося з тим самим браком узгодженості дій між державними
    установами. Я наведу на перший погляд смішний, але насправді дуже сумний
    приклад. На одному з таких сміттєпереробних підприємств виникла пожежа. Через
    15 хвилин після нашого прибуття туди система оповіщення населення «112» надіслала
    повідомлення про пожежу сухої рослинності, хоча пожежники вже були на місці
    події.»




    Однак нещодавно в Сенат був внесений законопроект, який
    пропонує вважати злочином незаконне спалювання відходів та карати його позбавленням
    волі на строк від 6 місяців до 3 років або штрафом.















  • Пластик, ворог води номер один

    Пластик, ворог води номер один




    Відходи, що забруднюють водне середовище, передусім пластик, стали
    надзвичайно серйозною проблемою у всьому світі і, звичайно, в Румунії. Усе
    більше екологічних організацій намагаються вживати заходів, використовуючи
    різні методиочищення води, якісь
    унікальні та максимально дружні з природою, але особливу увагу вони приділяють
    роботі з широким загалом, інформуванню громадськості та місцевої влади про
    небезпеку, яку несе цей вид забруднення. Серед них і організація «ActForTomorrow», яка розробила проєкт «Ми діємо заради води – A.P.A.» На думку переважної більшості фахівців, пластик становить 90% відходів,
    що виробляються людиною та виявляються в морському середовищі. За даними ООН,
    тільки від пластикових відходів щорічно гине 1 млн морських птахів і 100 000
    морських тварин.




    Яка ситуація в Румунії? Навіть якщо
    офіційних даних не так багато, вони, швидше за все, відповідають світовій
    тенденції. Ось що каже представниця екологічної асоціації «ActForTomorrow» Андрея Петруц.«У розділі відходи у водоймах ситуація у Румунії погана з
    точки зору наявних статистичних даних. Ми не маємо офіційної статистики від
    Міністерства охорони навколишнього середовища чи інших громадських організацій,
    які б надали чітку інформацію про забруднення національних вод макровідходами.
    Є загальноєвропейська статистика, в якій одні вважають Чорне море другим за
    рівнем забруднення техногенними відходами морем в Європі, інші ставлять його на
    перше місце. Що можу точно сказати, це те, що в результаті дослідження, яке ми
    провели на початку цього року, у всіх прісних водах Румунії і навіть у Чорному
    морі був виявлений мікропластик. Він являє собою дрібні частинки синтетичних
    полімерів, розміром в кілька наномікронів, це частинки розкладеного пластику.
    Абсолютно у всіх прісних водах Румунії є ці фрагменти мікропластику. Усі ми
    маємо усвідомити, що це велика проблема, оскільки мікропластик небезпечний як
    для водних екосистем, так і для нашого здоров’я.»





    Згадана організація діє у кількох
    напрямках: профілактика, інформація, збір та переробка. Звичайно, таку серйозну
    та складну проблему не може вирішити одна громадська організація, але її
    ініціативи можуть бути відтворені як іншими організаціями, так і органами
    влади. Крім того, інформування громадськості про небезпеку, яку представляє
    випадково викинутий пластик, має важливе значення, і будь-які зусилля з цього
    приводу є великим плюсом. Насправді, «ActForTomorrow» – це лише одна з
    численних організацій, які займаються охороною вод у Румунії і про кілька з них
    ми вже розповідали в минулих програмах.




    Андря Петруц також розповіла нам про
    основні координати програми «Ми діємо заради води»: «Наші дії в
    цьому проєкті зосереджені на чотирьох стратегічних напрямках: по-перше, це
    освіта та виховання задля профілактики, тобто намагаємось завадити потраплянню
    у водне середовище «нового покоління» сміття. Потім наші дії спрямовані на
    втручанні та очищенні, після чого йде мобілізація громад та адвокація,
    включаючи сферу досліджень, і, що не менш важливо, ми закриваємо ланцюг,
    використовуючи пластик та всі відходи, які збираємо з водойм, тобто ми вводимо
    пластик в сферу економічного виробництва за допомогою концепції кругової
    економіки. Минулого року ми привезли до Румунії першу інфраструктуру зі збору
    відходів у форматі гігантських морських тварин – їх до того часу не було на
    пляжах Румунії. Цього року ми вже маємо вісім таких тварин, які розміщені на
    пляжах і мають роль подавати туристам тривожний сигнал про відходи, які вони
    генерують і котрі потрапляють у воду. Ми розпочали унікальний в Румунії проєкт:
    EBISU. Це практично перший у Румунії електричний човен, який
    збирає сміття. Насправді
    він перший у Європі. Це човен, який ми розробили з нуля в
    Румунії разом з нашими співробітниками.
    Минулого
    року ми проводили інформаційно-просвітницьку кампанію під назвою «Віч-на-віч з
    відходами у воді», яка була нагороджена різними спеціалістами в галузі довкілля
    та комунікацій. Практично ми поставили всі види, що знаходяться під загрозою
    зникнення, або охоронювані види у водах Румунії віч-на-віч з відходами, і це
    якимось чином порівняння між їх тривалістю життя та тим фактом, що відходи
    залишаються назавжди. Тривалість життя водної фауни значно менша. У Констанці
    ми зробили найбільший у світі мурал, що очищає повітря, головна тема якого -
    бити на сполох через забруднення, яке ми генеруємо у морському середовищі. На
    додаток до всіх цих кампаній, ми ставимо особливий наголос на екологізації. Ми
    провели численні заходи з очищення вод – або на нашому човні, що збирає
    відходи, або на човнах чи байдарках та з великою кількістю добровольців на
    берегах.»





    За словами організаторів, результати
    кампанії перевищили очікування: всього за 5 місяців було зібрано майже 19 тонн
    відходів як з узбережжя, так і з найбільш забруднених річок та озер Румунії.
    Усі вибірково зібрані відходи переробляються для перетворення на нові ресурси.
    Загалом 400 добровольців взяли участь у заходах, під час яких вони присвятили
    свій час та енергію очищенню водойм від відходів, що накопичилися на поверхні
    води або на їхніх берегах. Понад 1 мільйон людей переглянули в Інтернеті
    згадувану вище інформаційну кампанію «Віч-на-віч з відходами у воді». Так само
    плече підклали й деякі органи місцевого самоврядування, які не тільки
    підтримали відповідні ініціативи, а й стали партнерами у проведених акціях.
    Багато місцевих неурядових організацій продовжили відповідну кампанію в своїх
    громадах та сприяли мобілізації добровольців.



  • Незаконний імпорт сміття в Румунію

    Незаконний імпорт сміття в Румунію






    Контейнер із приблизно 9 тоннами відходів з
    Великобританії був виявлений митниками в порту Констанца (схід Румунії).

    На
    прикордонному пункті пропуску Борш (західна Румунія) було виявлено понад 15
    тонн відходів, що складалися з вживаного одягу та взуття з Польщі, без
    документів на імпорт. Поліція та комісари Служби охорони навколишнього
    середовища заборонили в’їзд автопоїзду в країну.




    Контрольні органи Румунії на пункті перетину
    румунсько-болгарського кордону Русе-Джурджу (південь Румунії) заборонили в’їзд
    на територію Румунії автопоїзду, що перевозив понад 21 тонну пластикових
    відходів з Греції.

    За останні два місяці прикордонна поліція при в’їзді до
    Румунії через пункт пропуску через державний кордон Русе-Джурджу зупинила 287 тонн відходів зі сталі, пластику,
    алюмінію, цинку, інших металевих матеріалів, металевого пилу, латунних стружок
    та полістиролу, які 13 болгарських та п’ятеро румунських водіїв намагалися
    ввезти в країну без належних документів.




    Це лише кілька останніх новин про спроби ввезення в
    Румунію різних видів відходів. Порт Констанца є важливим пунктом ввезення в
    Румунію великої кількості відходів, хоча, згідно з документами, в контейнерах
    мали б бути вживані одяг чи побутова техніка, автозапчастини або сортоване
    сміття для переробки. Але насправді вони не потрапляють в мережу кругової економіки.




    Тиждень тому генеральний комісар Національної
    охорони навколишнього середовища Октавіан Берчану був у Констанці, де всього за
    тиждень було виявлено 55 порушень, виписано штрафи за які перевищили 1,2
    мільйона леїв (приблизно 240 тисяч євро). Діяльність трьох румунських компаній
    була припинена, а понад 1000 тонн незаконно ввезених відходів було відправлено
    назад до Нідерландів та Болгарії.

    З цього приводу генеральний комісар
    Національної охорони навколишнього середовища Октавіан Берчану заявив: «Кордони
    Румунії перебувають під постійним тиском. Нам потрібні нові засоби, на іншому
    рівні, в міру викликів, а також потрібна реструктуризація служби. Потрібні законодавчі
    зміни, що дозволили б нам діяти ефективніше в цій сфері та більш суворі закони.»





    У Румунії незаконне скидання та спалення сміття в
    даний час вважаються адміністративним порушенням і караються лише штрафами,
    тоді як в інших європейських країнах вони вважаються злочинами.

    Комісари Служби
    охорони навколишнього середовища нещодавно виявили на території незаконного звалища старих
    автомобілів поблизу Бухареста 300 вживаних шин, які напередодні були
    вивантажені з автопоїзда, імовірно для спалення. Служба охорони
    навколишнього середовища повідомила, що з початку року її працівники перешкодили потраплянню в
    Румунію понад 3600 тонн відходів.




    Хоча переробка відходів може здатися вигідною
    економічною діяльністю, враховуючи, що тарифи в Румунії нижчі, ніж в інших
    європейських країнах, насправді багато відходів, що ввозяться в Румунію, не
    переробляються і не нейтралізуються, а в решті-решт потрапляють на незаконні
    звалища, спалюються, забруднюючи повітря, а іноді просто закопуються в землю.



  • 4 серпня 2021 року

    КОРОНАВІРУС
    – Президент Румунії Клаус Йоханніс у середу заявив, що пандемію COVID-19 не
    можна перемогти за рахунок «дискримінації» і обмежувальних заходів, а лише
    шляхом вакцинації та підвищення обізнаності населення, тому що лише імунізація
    гальмує поширення хвороби. За словами глави держави, зниження кількості
    випадків зараження SARS-CoV-2 стало можливим завдяки вакцинації, а румуни
    повинні зрозуміти, що в іншому випадку існує ризик четвертої хвилі пандемії, як
    і в інших європейських країнах. У той же час, міністр освіти Сорін Кимпяну
    заявив, що новий навчальний рік почнеться 13 вересня в очному форматі, без
    різних сценаріїв у залежності від розвитку епідемії. Він виключив можливість
    обов’язкової вакцинації працівників освіти, але закликає освітян пройти
    щеплення. Міністр Кимпяну уточнив, що в цьому місяці знову будуть проводитися
    інформаційні заходи щодо усвідомлення важливості вакцинації працівниками
    освіти, у спробі підвищити рівень імунізації до початку навчального року. Кількість
    нових випадків COVID-19, підтверджених за минулу добу продовжує зростати. У
    середу в Румунії було виявлено 271 новий випадок після обробки майже 30 тисяч тестів.
    Продовжує зростати і кількість пацієнтів, які потребують госпіталізації. В
    даний час їх 456, з яких 67 у відділеннях інтенсивної терапії.




    ВІДНОВЛЕННЯ
    ЕКОНОМІКИ
    – Португалія, Люксембург і Бельгія стали першими країнами, які
    отримали фінансування в рамках їх Національних планів відновлення і стійкості.
    Це аванс із сум, обіцяних в рамках величезного Фонду відновлення економіки
    Євросоюзу після пандемії у розмірі 800 мільярдів євро. Згідно з поширеною
    заявою Європейська комісія протягом місяця перекаже кошти й іншим
    країнам-членам. Усі держави, за винятком Нідерландів і Болгарії, передали свої
    Національні плани відновлення і стійкості на затвердження Європейської комісії.
    Румунія наразі не отримала зелене світло на використання цих європейських коштів.
    Днями німецьке видання Die Welt писало, що до плану Румунії ставляться
    скептично, а Єврокомісія планує ухвалити рішення щодо нього до кінця вересня.
    Прем’єр-міністр Флорін Кицу, навпаки, заявляє, що план на 95% узгоджений з ЄС.






    Р.МОЛДОВА
    – У Республіці Молдова у п’ятницю має бути затверджений новий проєвропейський уряд
    країни. Експерти кажуть, що в парламенті ніяких несподіванок не буде, адже
    більшість у ньому має Партія «Дія і солідарність» президентки Майї Санду.
    Минулого тижня вона висунула кандидатуру Наталії Гавріліце на посаду
    прем’єр-міністра, за поданням партії «Дія і солідарність», котра має 63 зі 101 місця
    в молдовському парламенті. Новий уряд складатиметься з 13 міністерств. Серед основних
    короткострокових пріоритетів уряду – ефективне управління кризою в галузі
    охорони здоров’я, викликаною пандемією COVID-19, реформа судової системи та
    боротьба з корупцією, збільшення доходів населення і відновлення зовнішнього
    фінансування.




    КІНО – Міжнародний
    кінофестиваль – Трансільванія (TIFF) повертається. Він Відбудеться у місті
    Сібіу (центр Румунії) з 5 по 8 серпня, за ці дні буде показано понад 30
    фільмів. Кінофестиваль відкриється показом документального фільму «Дика Румунія»,
    знятого Даном Діну і Косміном Думітракє. Стрічка була визнана в цьому році
    найулюбленішим румунським фільмом в рамках клузького формату TIFF, де вона
    отримала приз глядацьких симпатій. «Дика Румунія», робота над якою почалася
    десять років тому, є найбільшим проєктом у сфері фотографії та документального
    кіно про природу Румунії.




    ПОЖЕЖА -
    Нові лісові пожежі спалахують в північному Середземномор’ї, незважаючи на
    надлюдські зусилля пожежників, які вже більше тижня намагаються зупинити
    поширення вогню. Греція, Туреччина, Албанія, Болгарія, Італія входять до списку
    країн, де пожежі знищили тисячі гектарів лісу та іншої рослинності. Майже щодня
    евакуювали сотні людей. У Туреччині, де в результаті пожежі загинуло вісім осіб,
    пожежникам вдалося взяти під контроль сотні пожеж, але через гарячий вітер
    спалахують нові осередки вогню. У Греції пожежа дійшла до околиць Афін, де
    знищила житлові будинки. Країну охопила найсильніша за останні десятиліття хвиля
    спеки. Очікуються температура повітря до 46 градусів за Цельсієм, що
    перевершить анти-рекорди 1987 року.

    ВІДХОДИ – Румунські прикордонні поліцейські виявили баржу, завантажену понад 1000 тонн металобрухту та інших відходів, деякі небезпечні, у порті Чернаводи. Баржа була завантажена в Сербії і прямувала до Туреччини. Під час перевірки було виявлено, що серед металевих відходів були інші види відходів, окрім заявлених, походження яких неможливо встановити, деякі навіть небезпечні – складові з відпрацьованих автомобілів, що містять масла, емульсії та інші небезпечні речовини. Було встановлено, що відходи перевозили з порушенням законодавства Румунії, а комісари з питань охорони навколишнього середовища заборонили транзит баржі територією Румунії та повернення до країни відправлення. Прокуратурою розпочато кримінальне провадження за фактом порушення правил поводження з відходами та їх перевезення.






    СПОРТ – Румунський
    спортсмен Александру Новак сьогодні вийшов в фінал з чоловічого метання списа
    на Олімпійських іграх в Токіо з найкращим особистим результатом у поточному сезоні.
    Новак зумів закинути спис на дистанцію 83 метри 27 сантиметрів. У фіналі він знаходиться
    на сьомому місці в загальному заліку. Також на олімпійських змаганнях з легкої
    атлетики Б’янка Гелбер посіла шосте місце у фіналі змагань з метання молота
    серед жінок. Її результат – 74 метри 18 сантиметрів, що стало для неї новим
    особистим рекордом. Рареш Тоадер, на жаль, не пройшов кваліфікацію у фінал
    змагань з метання ядра. І Кріста Інче програла в поєдинку за бронзову медаль в
    категорії 62 кг в жіночих змаганнях з вільної боротьби.





  • Транскордонний проєкт про співпрацю із захисту Чорного моря

    Транскордонний проєкт про співпрацю із захисту Чорного моря

    Запущений у 2018 році проект ANEMONE
    має на меті розробити загальну стратегію моніторингу морської системи, яка
    повинна бути орієнтиром для майбутніх заходів, пов’язаних із збереженням
    морської екосистеми. Проект координується румунським партнером, Національним
    інститутом морських досліджень та розвитку імені Григорія Антіпи, що базується
    у місті Констанца, а партнерами виступають
    неурядова організація Mare
    Nostrum-Румунія, Інститут океанології з Болгарії, Науково-технічна рада Мармара та Фонд морських досліджень – Туреччина, а також Український науковий центр екології моря – UkrSCES.


    Mare Nostrum координуватиме діяльність,
    присвячену залученню громадськості до збору даних для наукових цілей, починаючи
    з двох надзвичайно актуальних
    та важливих тем: морські відходи та становище популяції дельфінів у Чорному морі.


    Конкретними
    цілями проекту є:


    Оновлення та
    узгодження програм моніторингу та впровадження нових методологій інтегрованої
    оцінки доброго екологічного стану відповідно до Рамкової директиви морської
    стратегії та вимог Чорноморської інтегрованої програми моніторингу та оцінки.


    Надання нових
    даних моніторингу навколишнього середовища та інформацію, необхідну для оцінки
    стану Чорноморського середовища, включаючи тиск та вплив, орієнтовані на
    заповнення регіональних прогалин у знаннях.


    Поліпшення
    доступності даних та інформації про транскордонний екологічний моніторинг у
    басейні Чорного моря та підвищення участі зацікавлених сторін і
    поінформованості громадськості щодо екологічних проблем.


    У рамках проекту
    вже відбулись кілька семінарів на теми, пов’язані з Чорним морем, у яких взяли участь студенти, викладачі, громадяни,
    волонтери, рибалки тощо. Результати будуть частиною двох ґрунтовних тематичних досліджень, що дасть можливість всім учасникам поділитися знаннями та висловити
    інтерес. Громадяни отримуватимуть інформацію про те, як дані використовуються.
    Використання відповідальних досліджень та інновацій дасть можливість
    дослідженням та інноваціям відповідати потребам, цінностям та очікуванням
    громадян.

    Семінари із залучення громадськості,
    які вже проводилися в рамках проекту ANEMONE, є
    важливою діяльністю для залучення громадськості до моніторингових заходів та
    підвищення обізнаності громадськості з питань, пов’язаних з морським
    середовищем.


    Проект ANEMONE (Оцінка вразливості
    екосистеми Чорного моря на тиск людини) має на меті шляхом cпільних зусиль партнерів запровадити
    стратегію спільного моніторингу
    Чорного моря, використовуючи найбільш відповідні загальні критерії оцінки та
    оцінити стан Чорного моря, як основа для подальших дій.


    Проект, фінансується Європейським
    Союзом в рамках Спільної операційної програми
    Чорноморський басейн. Загальна вартість проекту
    майже один мільйон євро. Тривалість реалізації проекту- 28 місяців (з липня 2018 року по
    листопад 2020 року).

  • Інтерактивний портал з інформацією, яка може допомогти зберегти морські екосистеми

    Інтерактивний портал з інформацією, яка може допомогти зберегти морські екосистеми

    У рамках проєкту
    Покращення доступу громадськості до моніторингу даних про морські відходи
    з метою зменшення забруднення в басейні Чорного моря, який фінансується
    Операційною програмою басейну Чорного моря 2014-2020, буде
    запущений новий інформаційний портал. Прототип був розроблений науковою
    командою університету в Салоніках, Греція, та представляє величезну можливість
    як для спеціалізованої, так і для широкої громадськості. Портал надає
    інформацію в реальному часі про розподіл та еволюцію кількості морських
    відходів на рівні причорноморських країн і може бути оновлений фахівцями новою
    інформацією та дослідженнями, щоб мати реальний огляд цієї глобальної проблеми.




    Для кращого розуміння проблеми морських відходів, яка набула світового
    інтересу, науковий колектив університету імені Арістотеля в Салоніках створив
    прототип порталу, який дозволяє партнерам проєкту, а також широкій
    громадськості отримувати доступ до інформації про морські відходи, такі як:
    просторові дані для Чорноморського регіону, включаючи цифрові карти параметрів
    морського середовища, геофізичні характеристики прибережної зони, екологічні та
    абіотичні параметри, карти заповідних територій та прогнози зміни клімату, а
    також презентації розподілу морських відходів.




    Що можна створити, використовуючи вільно доступні дані для
    задоволення широкого спектру потреб зацікавлених сторін? Це один із викликів
    партнерів проєкту MARLITER, науково-дослідних інститутів та організацій
    громадянського суспільства з п’яти чорноморських країн, які реалізують
    проєкт. Як громадяни сучасного суспільства, бенефіціари повинні краще зрозуміти
    природу наукових знань, інформації та дані, щоб оцінити твердження, які можуть
    впливати на щоденні особисті рішення, та підготувати обґрунтовані погляди про
    державну політику. Це також мета цього порталу»,
    – каже один із представників
    команди університету імені Арістотеля в Салоніках.




    Портал Marliter – це інтерактивний та простий у користуванні портал. На
    даний момент партнери проєкту обговорюють категорію інформації, яку слід
    висвітлити на цій платформі, починаючи з гарячих тем у кожній країні, що бере участь
    у проєкті. Вони варіюють від інструментів підтримки природокористування,
    рибалок та морських дій, до заходів, присвячених морському туризму для широкої
    громадськості або морської археології та дайвінгу. Експерти дослідили та
    запропонували ідеї щодо інструментів та використання порталу, і однією ідеєю
    було створити інструмент для прогнозування гарячих точок морських
    відходів: Цей портал буде корисним для майбутнього, нашого майбутнього чи
    наших дітей. Він сприяє медіаграмотності та стійкості Світового океану за
    рахунок більшої прозорості та вільного доступу до різних даних. Цей вільний
    доступ до наукових даних позитивно впливає на суспільство, його інформування та
    покращує доступність інформації та джерел щоденних проблем, що впливають на
    навколишнє середовище, збереження, державні інвестиції, послуги та робочі
    місця, соціальне забезпечення, готуючи кроки до кращого управління, -
    кажуть представники групи з імплементації у Греції.




    Партнерами проєкту MARLITER виступають Чорноморська мережа громадських
    організацій у місті Варна Болгарія, Громадська організація Mare Nostrum,
    Констанца, Румунія, Університет імені Арістотеля в Салоніках, Український
    науковий центр екології моря, що базується в Одесі та Чорноморська Еко Академія, Батумі,
    Грузія, які спільно працюють для
    покращення співпраці з моніторингу
    навколишнього середовища, що є одним із головних пріоритетів програми
    «Чорноморський басейн 2014 – 2020». Він також сприяє координації та співпраці
    щодо скорочення морських відходів у басейні Чорного моря. Тривалість проєкту -
    20 місяців, а загальний бюджет – близько 770 000 євро.




    Mare Nostrum – це неприбуткова, аполітична та незалежна екологічна
    асоціація у місті Констанца, створена в 1993 році за ініціативою молодих
    спеціалістів з різних галузей, пов’язаних з дослідженнями моря та охорони
    навколишнього середовища, які зрозуміли, що одна наука не може вирішити
    серйозні екологічні дисбаланси, що з’явилися в Чорноморському регіоні.

  • Морські відходи

    Морські відходи

    Морські відходи є серйозною загрозою для морського
    середовища в усьому світі. Все більша кількість пластикових відходів потрапляє у
    води та негативно впливає на здоров’я біотопів. Дослідження показують, що до 2050 року
    кількість сміття перевищуватиме кількість риби, оскільки в океані плавають
    тонни пластику. 85% морських відходів – це пластик, по багатьох
    морях плавають справжні
    острови пластсики. Багато морських тварин плутають їжу з пластиковими мікрочастинками, і кінець-кінцем пластик потрапляє в їжу людей.




    Екологи б’ють на сполох і закликають до розробки планів ефективних заходів для зменшення
    кількості морських відходів. Луїс Попа, генеральний директор Національного
    музею природознавства імені Грігорія
    Антіпи, пояснює вплив пластики на морське
    середовище: По-перше, починаючи з 1960-х років, почала виходити
    пластична продукція, а протягом
    50-ох років понад 300 мільйонів тонн пластмаси вироблялось у світі. Джерелом пластику, понад
    90%, є нафта. Практично вся пластмасова промисловість використовує стільки ж
    нафти, скільки і вся аерокосмічна промисловість разом. Потім пластик є синтетичним матеріалом,
    який за самою своєю природою дуже важко деградується, адже це й перевага, для якої ми його використовуємо, і ця перевага, якщо вона
    стає відходами, перетворюється на великий недолік. У середовищі пластика зберігається сотнями або тисячами років, а в океанах навіть більше. Які ефекти пластики? По-перше, існують прямі впливи на
    тварин, але є і непрямі ефекти. Наприклад, пластикові частинки, що досягають
    пляжів, знижують температуру на пляжі, і це впливає на черепах, які потребують
    певної температури на пляжах, щоб розмножуватись. Також половина пластику плаває, а
    половина опускається на дно океану. Тут пластика змінює кисневий обмін, змінює
    склад флори і фауни, ефект є на рівні всієї екосистеми. Багато з цих частинок поглинається, як їжа іншими тваринами.»




    Починаючи з 2009 року, «Mare Nostrum»
    в Констанці проводить моніторинг пляжів Чорного моря, усуваючи тонни відходів.
    2018 рік вважався найбруднішим роком, займаючи
    перше місце з найбільшим морським сміттям, зафіксованим на румунському
    узбережжя Чорного моря. Починаючи з 2014 року, зібрано та знешкоджено понад 100 тисяч штук відходів. Негативний рекорд належить
    сектору Констанца
    (22 612), найменше відходів
    зібрано у секторі курорту Костінешть (4096) та Корбу (4,182). Маріан Паю,експерт еколог в рамках НУО «Mare Nostrum» розповідає: «На жаль, минулого року ми
    зафіксували найбільшу кількість відходів. Навіть якщо спочатку мені здалося, що
    це був досить чистий рік, я пізніше побачив, що це був найбрудніший рік, коли ми
    зібрали понад 38 тисяч штук лише
    восени. Це дуже велика
    кількість. У порівнянні з рештою років, у 2015 році ми мали десь 2019 елементів у весняний періоді, у 2016 році- 3885
    елементів, у 2017 році ми вже досягли 18 000, а в 2018 році році ми зібрали 24 000 штук. Спостерігається поступове збільшення кількості
    предметів, які ми ідентифікували, хоча ця кількість не була такою великою. В
    основному, більшість відходів, які ми ідентифікуємо, – це малі відходи,
    залишаючи осторонь одяг або будівельні матеріали. Всі ці відходи, які ми
    збираємо, а потім відправляємо для знищення, знаходимо на піску. Останніми роками під
    час моніторингу найчастіше виявлялися відходи сигарет. Наприклад, в секторі
    Констанца, ми зібрали понад 6000 недопалок в осінній період, і цей сектор не перевищує 10000
    квадратних метрів.»


    Екологічна організація Mare
    Nostrum в Констанці наразі впроваджує проект Покращення доступу
    громадськості до даних моніторингу морських відходів з метою зменшення морського
    забруднення в басейні
    Чорного моря. Загальною метою проекту є сприяння більш сильній
    транскордонній інтеграції інформації, знань і досвіду в галузі моніторингу навколишнього середовища та питань морських
    відходів в басейні Чорного моря. Маріан Паю зазначив: «Це проект, який намагається об’єднати існуючі дані, зробити їх доступними
    не тільки дослідникам і установам, які могли б використовувати їх для кращого
    управління, а й населенню, щоб побачити серйозність проблеми. Ми вже провели семінар, щоб
    дізнатися, які установи збирають дані про морське сміття, яку інформацію вони зібрали, і як зменшити кількість морських
    відходів на румунському узбережжі. Після цього семінару висновки були досить очевидними і показали нам до якого рівня
    ми дійшли. Такі дані збирають лише невелика частина установ. Фактично, ніхто
    не враховує, скільки відходів виробляється або збирається щорічно.»




    На початку травня в Румунії,
    Туреччині, Болгарії та Україні, в рамках європейського проекту ANEMONE, буде організовано 4 інші семінари з
    питань морського сміття та його впливу на екосистему Чорного моря.

  • Проекти для більш чистого навколишнього середовища в столиці Румунії

    Проекти для більш чистого навколишнього середовища в столиці Румунії

    Генеральна столична Мерія планує вжити програму із селективного збору відходів. Для цього будуть створені 50 пунктів збору відходів; деякі з цих пунктів збору будуть повністю автоматизовані, а решти будуть обслуговуватися операторами. Ці пункти збору відходів відрізняються від вже існуючих, тому що вони стимулюватимуть селективний збір відходів, а взамін пластикових пляшок надаватимуться гроші або ваучери, які можуть бути використані в супермаркетах. Станції збору будуть розташовані в громадських місцях, поблизу шкіл, парків та лікарень. Цей селективний збір поширюватиметься на 10 видів відходів, таких як папір, скло, пластмаси, але й зіпсовані електро-побутові приладдя.

    Ось і думка фахівців у цій сфері стосовно проекту столичної мерії. Ліліана Нікіта, керівник проекту в рамках фонду Terra Millennium III: «На жаль, проект цей не вирішує наші проблеми, але як і будь-яка нова річ, що входить в систему, і хоче додати додаткового значення, ці пункти збору відходів будуть, очевидно, трохи більше, ніж нічого, і вони вже додаються до вже існуючої в Бухаресті такого роду колекції, тобто до пунктів збору, доступних в гіпермаркетах. Щоправда, 50 пунктів селективного збору відходів на два мільйони людей це крапля в морі, але це продовження того, що було розпочато. З іншого боку, ми не повинні забувати про те, що ці системи збору відходів є контейнерами, що збирають відходи високої якості, тому що переробники бажають отримати високоякісний матеріал, який вони могли б швидко залучити до системи рециркуляції відходів. Ці відходи, є дуже, дуже невеликим відсоток того, що генерують громадяни в Бухаресті або в будь-якому іншому місці в країні. В принципі, щоб зазнати успіху, ми повинні підійти до пунктів генерування відходів, тому що не забудьмо, люди ще не звикли до цього, і незалежно від того, скільки компенсації ми не пропонували їм, ми не зможемо переконати всіх приходити із відходами до цих пунктів збору відходів».

    У румунській столиці утилізуються тільки 5% відходів. Влада сподівається, що ця цифра зросте, а до 2020 року селективний рівень збору відходів досягне 50%. Румунія посідає одно з останніх місць в Європейському Союзі що стосується роздільного збору відходів.

    Столична мерія планує вжити в наступний період і операційну систему для управління якістю повітря, за допомогою якого стануть відомі в реальному часі рівні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері. Для цього будуть розміщені 25 стаціонарних станцій моніторингу якості повітря, 9 перемішувальних станцій і 20 пристроїв для вимірювання в місцях з інтенсивним рухом, в промислових районах, в парках, поблизу шкіл і лікарень.

  • Румунія порушує екологічне законодавство ЄС

    Румунія порушує екологічне законодавство ЄС

    Європейський парламент нещодавно прийняв ряд нормативно-правових актів, які забезпечують зростання частки перероблених відходів, в умовах все більш забруднювальної світової економіки. Таким чином, частка перероблених відходів повинна сягнути з 44% сьогодні до 70% у 2030 році.

    Водночас депутати Європарламенту поставили перед країнами ЄС ще більш амбітне завдання щодо перероблення пакувальних матеріалів, таких як папір і картон, пластмаса, скло, метал і дерево – до 80% в 2030 році, з проміжними цілями для кожного матеріалу до 2025 року.

    Проте, чи здатні держави-члени виконати ці нові вимоги? Представники Румунії в Європарламенті ставляться до цього досить скептично. Член фракції Європейської народної партії Маріан-Жан Марінеску: Як громадянин, я хочу збільшення цієї частки, тому що всі хочуть жити в більш чистому навколишньому середовищі. У той же час, однак, ми повинні враховувати реальні можливості, маємо бути реалістами, хоча й повинні робити більше.

    У свою чергу, говорячи про ситуацію в Румунії депутат від Прогресивного альянсу соціалістів і демократів Марія Грапіні заявила: Проблема полягає в тому, що з одного боку, в Румунії відчувається брак технологій та інвестицій в технології перероблення, а з іншого боку, є брак бюджетних коштів, необхідних для інвестицій. І я думаю, що 2025 рік дуже короткий строк для досягнення поставленої мети, надто амбітної.

    Проблема відходів є дуже важливою, ми повинні вирішити деякі аспекти порушення європейського законодавства. Нам необхідно адаптувати модель економічного розвитку до екологічних вимог, – сказала підбиваючи підсумки свого мандату колишній міністр охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів Крістіана Пашка-Палмер.

    А нинішній очільник відповідного відомства Данієль Константін повідомив, що Європейська комісія ініціювала щодо Румунії десять процедур про порушення екологічних норм ЄС. Три великих міста в даний час перебувають в процедурі порушення європейського законодавства через високий рівень забруднення – Бухарест, Ясси і Брашов. Ми зараз працюємо з муніципалітетами цих міст в пошуку рішень. На жаль, в сфері захисту довкілля Румунія має найбільше проблем у відносинах з Європейською комісією. Перевищено строки, багато з того, що ми зобов’язалися виконати не здійснено, в результаті чого проти нас ініційовано не менше десяти процедур порушення законодавства ЄС. Вони пов’язані, зокрема, і згруповані у дві категорії: відходи та забруднення навколишнього середовища.

    Через невідповідні сміттєзвалища проти Румунії вже подано позов до Суду ЄС та, досить ймовірно, Бухарест буде оштрафований за порушення норм ЄС.

  • Управління відходами в Яссах

    Управління відходами в Яссах




    Місто Ясси, що знаходиться на сході
    Румунії працює над реалізацією плану скорочення відходів, займаючи лідируюче
    місце в Румунії в цій сфері.

    В останні роки було впроваджено низку проектів,
    які стали прикладами доброї практики з точки зору сортування, роздільного збору і
    переробки відходів. Докладніше про це розповів мер міста Ясси Міхай Кіріка: «Це
    була і є довга дорога, яку нам доведеться пройти. Проекти, розпочаті в
    2006-2007 роках знаходяться на різних стадіях впровадження. А почали ми з
    найбільшого генератора відходів в регіоні – повітового центру. Ми серед перших
    в Румунії створили екологічні сміттєзвалища, зумівши врятувати інші міста
    країни від порушення Єврокомісією проти них процедури запобігання порушення
    європейського законодавства в сфері управління відходами. Зараз ми знаходимося
    в досить просунутій стадії управління відходами зі статусом «нульові відходи».
    Це європейська програма, спрямована на просування безвідходної економіки, тобто
    переробки всіх відходів, зокрема побутових. Паралельно з цим, спільно з
    Повітовою радою ми почали впровадження європейського проекту, в рамках якого нам
    вдалося придбати технологію з переробки відходів та перетворення всіх
    матеріалів, здатних біологічно руйнуватися на пальне, що продукує енергію,
    еквівалентну вугіллю. Такої технології немає в радіусі 1000 км навколо нас. Це
    великі інвестиції, разом місто та повіт витратили понад 70 мільйонів євро, що
    означає великі фінансові зусилля, але завдяки цьому ми є лідерами з точки зору
    управління відходами в Ясському
    повіті.»




    В Яссах вже була створена робоча група і визначені кращі рішення для
    досягнення цієї амбітної мети «нульові відходи» в місті. Говорить ясській
    міській голова Міхай Кіріка: «Ясси висловили готовність впровадити прогресивну
    програму управління відходами, що можуть бути перероблені шляхом введення
    диференційованого тарифу, який є абсолютною новиною в Румунії. Громадяни, які
    усвідомлюють важливість переробки відходів отримують знижки на оплату послуг з
    вивезення побутових відходів в залежності від свого внеску до переробки різних
    матеріалів. Це добрий приклад, який вже працює в інших європейських країнах і
    сподіваємося успішно запрацює й в Румунії. Ми вже маємо перший муніципальний
    центр збору відходів від домашніх господарств, які працюють за іншою філософією
    управління побутовими відходами домогосподарств, зокрема з матеріалами, що можуть
    бути повторно використані. Наприклад, можна дати ще один шанс побутовим машинам
    і приладам перш ніж відправити їх на переробку. Вони можуть бути відремонтовані
    і надані бідним сім’ям. Водночас, після повного знищення електропобутової
    техніки, вона може бути перетворена на сировину для переробки. І одяг, перш ніж
    його знищити, можна спробувати використати в інших цілях, відтак продовжити
    цикл між кінцевим продуктом і його перетворення на відходи, які можуть бути або
    ні повторно використані.»




    Ясський муніципалітет працює і над проблемою пластмаси, з тим щоб видалити цей
    матеріал з життя громадян: Міхай Кіріка «Битву з пластмасою дуже важко виграти, тому ми
    очікуємо втілення Директиви ЄС про скорочення використання пластикових
    упаковок. У минулому році ми почали впроваджувати в Яссах європейську програму
    під назвою «Вода без пластику», в рамках якої створили в місті 12 бюветів питної
    води. Основною метою програми є припинення використання пластику. У мерії ми
    заборонили ПЕТ-пляшки, а воду споживаємо зі спеціальних автоматів, оснащених біосклянками. Це невеличкі кроки вперед, які можуть бути прикладом поступового
    припинення використання пластмасових упаковок там, де це можливо зробити.»




    Таким чином місто Ясси приєднується до міжнародної мережі
    «Міста нульових відходів» шляхом реалізації конкретних рішень кругової
    економіки.

  • Скандал з відходами

    Скандал з відходами

    Румунія не є звалищем Європи! Минулого місяця, після митного контролю на кордоні були затримані 16 нелегальних поставок, що містили близько 300 тонн відходів. 13 поставок з Німеччини, решта з Австрії та Угорщини. Відповідно до закону, в Румунію можуть потрапити тільки зелені відходи, які можна переробити. Таким чином, в документах, 300 тонн були записані як такі, що можна переробити якраз добрі використовувати в текстильній промисловості. В дійсності, вони були змішані, в тому числі медичні відходи, дуже небезпечні, і були направлені до шість економічних операторів, які потім були б поховані у звалищах в Румунії, особливо на південному сході. Одна компанія мала отримати 40% від загальної кількості відходів. Румунія має сумну репутацію бути привабливим місцем з цього погляду!

    В інших країнах зберігання у звалищах коштує 80 євро/ тонна, в Румунії немає жодних витрат. Проте, на прес-конференції, міністр навколишнього середовища Крістіана Пашка Палмер, сказала, що з початку наступного року, буде ціна для поховання відходів Керівник навколишнього середовища підкреслила, однак, що влада повинна бути пильною і дуже ретельно перевіряти, що перетинає кордон. Крістіана Пашка Палмер: Я хочу, щоб дуже добре зрозуміли всі економічні оператори: Румунія не є країною звалищем для Європи. Стільки часу скільки законодавство існує, його слід строго застосовувати, і можна імпортувати тільки відходи, які відповідають, тобто їх можна переробити, в іншому випадку це незаконно.

    Крістіана Пашка Палмер підтвердила однозначно, що це нелегальний бізнес з філіями в Європі, незаконні поставки минулого місяця, можуть бути тільки верхівкою айсберга. Сміття, яке незаконно повинно було потрапити в Румунію було відправлено назад в країни походження. Що стосується румунських компаній, які намагалися порушити закон і доставити сміття в країну, їх притягнено до відповідальності. З іншого боку, до зусиль румунської влади на користь чистого навколишнього середовища на національному рівні, входить і оновлення національного автопарку.

    Так звана програма таратайка – тобто відмовлення від старого автомобіля і придбання нового, за підтримки з боку державного бюджету – користується успіхом. В цьому році, загальна вартість програми становить 220 мільйонів леїв (майже 50 мільйонів євро), з яких 75 мільйонів леїв, призначені для програми «Таратайка Плюс»,за допомогою яких румуни можуть купити автомобілі 100% електричні або нові гібриди. Частина грошей призначена також для фінансування мережі зарядних станцій для таких транспортних засобів. Міністерство охорони навколишнього середовища підрахувало, що через програму Таратайка», у 2016 році буде вилучено з руху близько 20 тисяч автомобілів, що забруднюють навколишнє середовище.