Tag: візит

ВЗАЄМИНИ – Румунія є найважливішим партнером Республіки Молдова, на якого Кишинів покладається за будь-яких обставин. Про це заявила президентка Майя Санду на зустрічі в Кишиневі з т.в.о. президента Румунії Іліє Боложаном. Вона підкреслила, що в ці важкі часи ця підтримка є ще більш актуальною. «Крім наших спільних проєктів, нас пов’язує бачення майбутнього, бажання жити в мирі, свободі та демократії», – сказала Майя Санду. Зі свого боку, в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що хоче зміцнити відносини між двома країнами і підкреслив, що прибув до Кишинева, щоб проконсультуватися з Майєю Санду в ці важкі для всього світу часи. «Запевняю вас, що Румунія буде поруч з вами. Разом з нашими європейськими партнерами ми будемо підтримувати інтенсифікацію підтримки на всіх рівнях – фінансовому, експертному та проєктному. Війна Росії проти України продовжує створювати виклики для Республіки Молдова. Республіка Молдова не самотня у боротьбі з цими викликами. Румунія, як і численні зовнішні партнери, повністю підтримує Республіку Молдова в її прагненні зміцнити свою стійкість і безпеку». У неділю Іліє Боложана очікують у Лондоні, де проходить саміт щодо України, скликаний прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, в якому візьмуть участь багато європейських лідерів.

 

УКРАЇНА – Міжнародні лідери, у тому числі т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан, відреагували на суперечку між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом, причому більшість із них закликали до спокою та подальшої підтримки України. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала Володимира Зеленського бути сильним і хоробрим, бо він не один, зазначає Reuters. Слова підтримки для України також надійшли з Польщі, Норвегії, Канади, Чехії, Іспанії, Нідерландів, Латвії, Литви та Великої Британії, а президент Франції Еммануель Макрон нагадав, що Росія є агресором у цьому конфлікті, а українці є жертвами агресії і тими, хто бореться за свою незалежність і безпеку Європи. Схожий меседж передала президентка Молдови Майя Санду, а прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що в такі часи необхідна єдність, і закликала організувати саміт США-ЄС. Після переговорів Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті тимчасовий президент Румунії опублікував повідомлення в мережі X, в якому підкреслив, що «безпека України має вирішальне значення для безпеки Європи» і що «ми повинні бути єдині в боротьбі за наші цінності, свободу і мир». Зустріч між Трампом і Зеленським, під час якої також виступив віце-президент США Джей Д. Венс, відбулася в Овальному кабінеті Білого дому і закінчилася сваркою. Володимир Зеленський пояснив, що з 2014 року, коли Росія вперше напала на Україну, і до повномасштабного вторгнення у 2022 році, були численні спроби врегулювати конфлікт і припинити вогонь, але Росія щоразу порушувала свої зобов’язання. Саме тому Зеленський попросив президента Дональда Трампа не йти на компроміс з Володимиром Путіним. Обидва американські лідери дали жорстку відсіч, звинувативши Володимира Зеленського в тому, що він невдячний Сполученим Штатам за отриману підтримку і ризикує спровокувати Третю світову війну. У зв’язку з напруженою ситуацією не було підписано угоду про спільну розробку українських корисних копалин, яку просив президент Дональд Трамп як компенсацію за дотеперішню підтримку з боку США, а також скасували спільну прес-конференцію двох лідерів.

 

БЕЗПІЛОТНИК – Фрагменти безпілотника російського виробництва, виявлені з вибухівкою на борту в районі прикордонного пункту Джурджулешти на східному кордоні Румунії з Республікою Молдова, були підірвані за допомогою контрольованого підриву. На місце події виїхала команда у складі фахівців Міністерства національної оборони, Румунської розвідувальної служби та Міністерства внутрішніх справ, які ліквідували небезпеку. Фрагменти безпілотників, які використовуються російськими військами в атаках на цивільну та військову інфраструктуру в Україні, часто виявляють на румунській території, що спричинило численні критичні зауваження на адресу Москви з боку румунської дипломатії. Цього тижня Сенат Румунії ухвалив закон, що дозволяє армії збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в повітряний простір країни. 

 

МЕНЦІШОР – 1 березня, в перший день весни, румуни відзначають День мерцішора. Давній звичай, День менцішора був зафіксований етнологами на початку 20-го століття серед румунів, болгар та албанців на Балканах. У Румунії в селах мерцішор вважався знаком захисту від хвороб. Діти прив’язували срібну монету до руки скрученою ниткою з червоної та білої вовни або бавовни, щоб захиститися від хвороб. Через 12 днів вони вішали її на дерево, щоб воно плодоносило, або на худобу, щоб вона була здоровою. Мерцішор, який став модним в міському світі, також може бути виготовлений зі срібла або золота і носитися як нагрудна прикраса або намисто. У 2017 році ЮНЕСКО внесло мерцішор до списку нематеріальної культурної спадщини людства після багатонаціональної заявки Румунії, Республіки Молдова, Болгарії та Північної Македонії.

 

ПРОТЕСТ – Кілька тисяч людей протестували у суботу в центрі столиці Румунії на заклик сувереністського опозиційного Альянсу за об’єднання румунів. Його лідер Джордже Сіміон заявив, що це протест проти румунського уряду і рішення Конституційного суду про скасування другого туру минулорічних президентських виборів. Учасники також розмахували триколірними прапорами і тримали плакати на підтримку незалежного кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску.

 

РОЗСЛІДУВАННЯ – Найманець Гораціу Потра, його син і брат були оголошені румунською поліцією в міжнародний розшук після того, як Верховний суд виніс рішення про їхній арешт. У той же час, 16 інших обвинувачених вже перебувають під вартою, а двоє осіб були поміщені під домашній арешт. Усіх їх звинувачують у діях, спрямованих проти конституційного ладу, а Гораціу Потра також звинувачується у недотриманні режиму поводження зі зброєю та боєприпасами, а також режиму поводження з вибуховими матеріалами. Вважається, що троє втікачів перебувають у Дубаї. Прокуратура стверджує, що Гораціу Потра і його група найманців намагалися проникнути на акції протесту, організовані відразу після скасування минулорічних президентських виборів в Румунії, з метою створення хаосу. План дій, як стверджується, був розроблений колишнім незалежним кандидатом Келіном Джорджеску та його близькими соратниками на таємній зустрічі одразу після скасування виборів. У середу Келін Георгеску отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю. Він перебуває під слідством за звинуваченням у кількох злочинах, включаючи підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу.

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

РЕЙТИНГ – Фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні “BBB мінус”, але переглянуло прогноз зі стабільного на негативний. Агентство заявило, що причини пов’язані з високими фіскальними та зовнішніми ризиками. Фрагментоване і невизначене політичне середовище, а також великі витрати перед виборами призвели до того, що бюджетний дефіцит наблизився до 8,7% ВВП, що значно перевищило очікування. У Бухаресті міністр фінансів Танцош Барна заявив, що зміна прогнозу Standard & Poor’s зі стабільного на негативний свідчить про необхідність заходів зі скорочення бюджетного дефіциту, виваженого бюджету і більш ощадливої держави. Він також зазначив, що рішення уряду щодо скорочення дефіциту та посилення економічного зростання мають бути реалізовані швидкими темпами, в тому вигляді, в якому вони вже узгоджені з європейськими партнерами.

 

ВІЗИТ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що з огляду на співпрацю України з Республікою Молдова, не виключено, що Київ задовольнить всі потреби Молдови в електроенергії, а також можливе 30% зниження ціни на постачання. Про це він заявив під час зустрічі з Президенткою Республіки Молдова Майєю Санду. Вони також обговорили можливі поставки вугілля до Республіки Молдови. Майя Санду, зі свого боку, звинуватила Росію у спробі посіяти економічний і соціальний хаос у Молдові та встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Вона прибула до Києва в контексті енергетичної напруженості в Придністров’ї, сепаратистському проросійському регіоні між двома країнами, повідомляє AFP. Ця територія з населенням близько півмільйона людей, не підпорядковується центральній владі у Кишиневі та отримувала газ безкоштовно від російського гіганта “Газпром” через газопровід, що перетинав Україну. З 1 січня Україна розірвала договір з Москвою, припинивши постачання газу до Республіки Молдова, а отже і до Придністров’я, яке оголосило надзвичайний стан. У той час як Київ вже три роки бореться проти російського вторгнення, Кишинів занепокоєний можливим перекиданням конфлікту на свою територію, зокрема, через дестабілізацію Придністров’я з боку Росії. Решта території Молдови поки що захищена від відключень електроенергії завдяки імпорту електроенергії та газу з Румунії.

 

КРАДІЖКА – Міністерство закордонних справ (МЗС) Румунії повідомляє, що Національний музей історії Румунії та Міністерство культури Румунії були повідомлені в суботу про те, що в нідерландському музеї Дренте де проходила виставка «Дакія! Королівство золота і срібла», невідомі підірвали залізобетонну стіну музею і викрали кілька експонатів. Згідно з цитованим джерелом, за попередніми оцінками, вибух був спрямований на проникнення в будівлю музею, де були виставлені експонати дакійських скарбів Румунії, при цьому влада повідомила, що ряд експонатів було викрадено поки що невстановленими зловмисниками. МЗС поінформувало Міністерство внутрішніх справ Румунії та Генеральний інспекторат румунської поліції, а посольства Румунії в усіх сусідніх країнах були попереджені про необхідність звернутися за підтримкою до компетентних органів. Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну говорив зі своїм нідерландським колегою Каспаром Вельдкампом, наголосивши на історичній та символічній важливості викрадених артефактів. Голландська сторона запевнила в чіткій і невідкладній прихильності як на оперативному, так і на політичному рівні до вирішення цієї справи. Голландська поліція також задіяла механізм транскордонного співробітництва та поінформувала Інтерпол.

 

ВИБОРИ – Ліберали зберуться в неділю на позачергову Національну раду, щоб затвердити кандидатуру колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску єдиним кандидатом від керівної коаліції Румунії на травневих президентських виборах. З цією ж метою Соціал-демократична партія призначила позачерговий з’їзд на 2 лютого, а Демократичний союз українців Румунії проголосує на початку наступного тижня. Перший і другий тури президентських виборів призначені на 4 і 18 травня. Наразі про свій намір взяти участь у перегонах оголосили мер Бухареста Нікушор Дан, незалежний кандидат Келін Джорджеску та президентка Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі. Останні двоє вийшли до другого туру виборів президента, скасованих наприкінці минулого року. 6 грудня, після визнання першого туру виборів 24 листопада таким що відбувся, Конституційний суд Румунії повністю скасував президентські вибори, незважаючи на те, що в діаспорі вже розпочалося голосування у другому турі. КСР прийняв це рішення після того, як Вища рада національної оборони опублікувала доповідь, в якій йшлося про зовнішнє втручання у виборчий процес, не підтверджене, однак, поки що розпочатим після цього розслідуваннями. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, вимагаючи проведення повторного другого туру, який, на їхню думку, був скасований безпідставно.

 

ГОЛОКОСТ – Міністерка культури Наталія Інтотеро представить Румунію в понеділок на церемонії, присвяченій 80-й річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау в Польщі. Захід, що проходить під патронатом президента Польщі, приурочений до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН, й об’єднує в’язнів табору, офіційні делегації держав та міжнародних міжурядових організацій. Участь Румунії в церемонії 27 січня відображає її рішуче прагнення зберегти пам’ять про жертв Голокосту, боротися з будь-якими формами заперечення, спотворення, тривіалізації або мінімізації цього трагічного моменту минулого століття, а також протидіяти антисемітизму, ксенофобії, радикалізації та мові ненависті, сприяючи повазі до основних прав людини як на національному, так і на міжнародному рівні, – повідомляє Міністерство культури Румунії.

 

ПРОТЕСТ – Румунський уряд готовий знайти рішення, враховуючи необхідність захисту купівельної спроможності населення та збереження макроекономічного балансу, – заявив глава канцелярії прем’єр-міністра після переговорів з представниками працівників, які протестували біля будівлі уряду. У п’ятницю тисячі залізничників, військових резервістів, поліцейських, шахтарів, працівників лісового господарства, сталеливарників, працівників бухарестського метрополітену та пенсіонерів взяли участь у мітингу, незадоволені тим, що на початку цього року багатьом працівникам бюджетної сфери заморозили будь-яку індексацію або підвищення зарплат, а пенсії не були проіндексовані відповідно до рівня інфляції. Цими днями також було оголошено про реорганізацію центральних державних установ та державних компаній. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку пріоритетом чинного коаліційного уряду є реорганізація всього бюджетного апарату.

 

ЗAРУЧНИКИ – Чотири ізраїльські жінки-військові, яких ХАМАС утримував у заручниках з 7 жовтня 2023 року, сьогодні прибули до Ізраїлю. В обмін на це Ізраїль повинен звільнити 200 палестинців, які утримуються в його в’язницях. Це вже другий обмін полоненими, організований в рамках перемир’я, яке набуло чинності минулої неділі між Ізраїлем і ХАМАС після 15 місяців війни. На першому етапі, який триватиме шість тижнів, 33 ізраїльські заручники мають бути звільнені в обмін на близько 1 900 палестинських в’язнів. Нагадаємо, що в результаті нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року загинули 1 210 ізраїльтян, переважно цивільних осіб. З 251 викраденої людини 91 все ще перебуває в Газі, з них, за даними ізраїльської армії, 34 вважаються загиблими. У відповідь Ізраїль розпочав наступ на сектор Газа, що призвело до загибелі щонайменше 47 000 людей, переважно цивільних, і гуманітарної катастрофи.

Календар нових президентських виборів у Румунії

Політичні сили, що входять до керівної коаліції Румунії, а також представники національних меншин, у середу визначилися з календарем повторних президентських виборів. Таким чином, перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Це рішення буде юридично закріплене наступного тижня урядом, який прийме відповідні нормативно-правові акти. Рішення було прийнято після того, як минулорічні вибори були скасовані Конституційним судом через гібридне іноземне втручання та незадеклароване фінансування передвиборчої кампанії одного з кандидатів, точніше Келіна Джорджеску, екстремістського сувереніста і шанувальника Владіміра Путіна, якому несподівано вдалося набрати найбільшу кількість голосів у першому турі виборів, 24 листопада. Правляча коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її спільним кандидатом на найвищу посаду в державі. Тим часом буде організовано соціологічне опитування, щоб з’ясувати настрої та реальні проблеми людей. Після оголошення 23 грудня Кріна Антонеску єдиним представником коаліції в боротьбі за президентське крісло, кілька днів тому він оголосив про вихід з цієї угоди, пославшись на відсутність конкретної дати президентських виборів і брак підтримки з боку політичних сил, які висунули його кандидатуру. У середу Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування свого рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку зі скасуванням президентських виборів. Рішення Конституційного суду Румунії є остаточними і обов’язковими до виконання, тому вони не можуть бути оскаржені в судовому порядку, – пояснив Бухарестський апеляційний суд у своєму обґрунтуванні, в якому також зазначається, що скасування цих виборів не порушило цивільні та основні права громадян, передбачені Конституцією.

 

Візит до Бухареста виконавчого віцепрезидента ЄК з питань процвітання та промислової стратегії Стефана Сежурне

Цього тижня прем’єр-міністр Марчел Чолаку прийняв виконавчого віцепрезидента Європейської комісії з питань процвітання та промислової стратегії Стефана Сежурне, з яким обговорив стан європейської економіки та необхідність продовження інвестицій у спільне відновлення та розвиток. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає, що, незважаючи на нинішні європейські та глобальні економічні виклики, румунська економіка продовжить розвиватися, розраховуючи на підтримку Європейської комісії у збільшенні освоєння європейських фондів і в захисті рівня життя румунів. Єврокомісар також зустрівся зі спікером Сенату Румунії Іліє Боложаном та, разом з міністром економіки Богданом Іваном, відвідав румунський завод “Prime Batteries Technology”, який виробляє найсучасніші літій-іонні акумулятори та індивідуальні системи зберігання енергії. Вони також відвідали аерокосмічні та турбодвигунобудівні науково-дослідні інститути, де обговорили використання безпілотників у цивільних і військових цілях та вплив глобальної конкуренції в цій галузі. Стефан Сежурне зазначив, що Бухарест – це перша європейська столиця, яку він відвідує в рамках європейського турне, з метою підтримки промислового розвитку Румунії та підкреслення стратегічної важливості цього сектору.

 

Захід у Вашингтоні з нагоди включення Румунії до програми Visa Waiver

У п’ятницю в Міністерстві внутрішньої безпеки США у Вашингтоні відбувся захід, присвячений приєднанню Румунії до програми безвізового в’їзду до США, в якому взяли участь міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас і посол Румунії в США Андрей Мурару. Раніше в Бухаресті міністр закордонних справ Еміль Гурезяну оголосив, що румуни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів без віз з березня, після того, як американська влада модернізує електронну платформу авторизації подорожей ESTA. Таким чином, громадянам Румунії більше не доведеться проходити співбесіди в консульстві США. Дозвіл на поїздку буде дійсним протягом двох років, з необмеженою кількістю в’їздів і виїздів зі США. Дозвіл може бути використаний для поїздок терміном до 90 днів і коштує 21 долар США, на відміну від вартості видачі візи, яка становить 185 доларів США. Румуни також можуть подавати заяви на отримання американських віз, які мають перевагу в тому, що вони дійсні протягом 10 років і мають максимальну тривалість подорожі – шість місяців. Глава румунської дипломатії також підкреслив економічні переваги включення Румунії до програми безвізового режиму. Окрім збільшення кількості туристів, збільшиться кількість ділових поїздок, інвесторів, яким буде легше подорожувати, що призведе до зростання торгівлі”, – додав він. В результаті рішення федерального уряду США, Румунія стає 43-м учасником програми безвізового в’їзду до США.

ВИБОРИ – Політичні партії, що входять до правлячої коаліції Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна парті та Демократичний союз угорців Румунії, а також представники національних меншин домовилися про те, що перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її кандидатом на посаду президента Румунії. Тим часом, Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку з анулюванням Конституційним судом минулого року президентських перегонів.

 

ПРОТЕСТИ – Профспілкові організації системи оборони, громадського порядку та національної безпеки оголосили в середу ввечері про початок спільних акцій протесту. 17 січня протестувальники зберуться біля будівлі парламенту, а потім вирушать до Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ та Уряду. Серед вимог – виплата надбавок за роботу, виконану працівниками поліції, пенітенціарної системи та військовослужбовцями у суботу, неділю, святкові та неробочі дні, а також інші дні, визначені законом як неробочі, та індексація військових пенсій на останній середньорічний рівень інфляції. Нагадаємо, що наприкінці року уряд схвалив низку заходів, спрямованих на скорочення бюджетних видатків, які викликали невдоволення великої кількості бюджетників.

 

ВІЗИТ – Стефан Сежурне, виконавчий віце-президент Європейської комісії, відповідальний за процвітання та промислову стратегію, сьогодні відвідав румунську компанію, постачальника найсучасніших літій-іонних акумуляторів та індивідуальних систем зберігання енергії для широкого кола секторів та підприємств по всій Європі. Візит підтверджує незамінну роль акумуляторів у декарбонізації європейських ланцюгів постачання. Виконавчий віце-президент також обговорив виклики, що стоять перед галуззю акумуляторів та європейську підтримку цього сектора. Стефан Сежурне завершить свій візит до Румунії відвіданням Національного інституту аерокосмічних досліджень і розробок, головного науково-дослідного центру Румунії в галузі аерокосмічних наук. Це буде можливість обговорити недобросовісну конкуренцію з боку Китаю на ринку безпілотників і все більш актуальне використання безпілотних технологій як у цивільному, так і у військовому застосуванні. У середу чиновник ЄС зустрівся з міністром економіки, цифровізації, підприємництва і туризму Богданом-Груєю Іваном, а також з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку і головою Сенату Іліє Боложаном.

 

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 15 000 військовослужбовців з Румунії та країн НАТО візьмуть участь у першому півріччі в багатонаціональних навчаннях, запланованих на румунських військових об’єктах і полігонах в рамках навчань Dacia 25 і Dacian Spring 25. Про це в середу повідомило Міністерство оборони Румунії. Навчання “Дакійська весна – 25” є прем’єрою, оскільки Франція, країна-учасниця бойової групи НАТО в Чинку (центр), розгортає на території Румунії багатонаціональну структуру бригадного рівня, до якої входять близько 4000 французьких солдатів і бойових засобів. Навчання “Дакія – 25” є основним навчальним заходом оперативно-тактичного рівня, який забезпечує необхідну основу для інтеграції національних збройних сил і сил Альянсу, пов’язуючи їх з іншими багатонаціональними навчаннями, запланованими Верховним головнокомандуванням ОЗС НАТО в Європі. Ці навчання демонструють єдність і солідарність союзників, а також здатність структур НАТО і американського стратегічного партнера швидко втрутитись на підтримку Румунії. Головною метою навчань є посилення обороноздатності і здатності до стримування, поліпшення координації і часу реагування, а також посилення військової оперативної сумісності і мобільності.

 

ДТП – Перевищення швидкості є другою найпоширенішою причиною серйозних дорожньо-транспортних пригод у Румунії після переходу проїзної частини поза пішохідним переходом. Поліція почала встановлювати стаціонарні камери фіксації швидкості на десятках автодоріг по всій країні. Камери працюватимуть цілодобово, а водії, які перевищать швидкість, отримуватимуть штраф поштою. Камери вже працюють на автобанах A1 і A2, а також на автодорозі національного значення DN2.

 

DISCOVER_EU – Європейська Комісія оголосила переможців програми DiscoverEU. 35 762 молоді європейці, у тому числі румуни, були оголошені переможцями із 135 000 претендентів. Переможці отримають можливість подорожувати протягом одного місяця, переважно поїздом, у період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні пункти призначення в Європі або надихнутися маршрутом DiscoverEU, який з’єднує різні культурні напрямки. Серед них – європейські культурні столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. До тепер програмою скористалися майже 300 000 молодих людей.

 

РАМШТАЙН – Президент України Володимир Зеленський сьогодні, в Німеччині, закликав західних партнерів виконати всі домовленості щодо постачання пакетів допомоги на фронт та обіцяних на останньому саміті НАТО систем протиповітряної оборони. Цю заяву він зробив під час виступу на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», в якому взяли участь представники 49 країн-партнерів, які зібралися під егідою США, щоб обговорити військову допомогу Києву, за 11 днів до офіційного вступу на посаду президента Дональда Трампа, котрий заявив, що скептично ставиться до такої фінансової підтримки. Ця зустріч є останньою, в якій взяв участь нинішній міністр оборони США Ллойд Остін. Глава Пентагону під час засідання на американській авіабазі в німецькому місті Рамштайн оголосив про виділення нового пакета військової допомоги Україні на суму $500 мільйонів. У зустрічі також взяли участь глава європейської дипломатії Кая Каллас і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

 

ТЕНІС – Згідно з результатами жеребкування, проведеного в четвер, румунська тенісистка Сорана Кирстя зустрінеться з українкою Еліною Світоліною в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома року, який стартує в Мельбурні в понеділок. Ірина Бегу в першому раунді зіграє з Габрієлою Русе, яка пройшла кваліфікацію, і це буде їхній перший поєдинок. Жаклін Крістіан, яка також має пряму путівку до основної сітки, у першому раунді зіграє з хорваткою Петрою Мартіч. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, у першому раунді зустрінеться з китаянкою Циньвень Чжен, п’ятою ракеткою світу і минулорічною фіналісткою турніру в Мельбурні.

НАТО вітає постійні зусилля Румунії та її значний внесок у зміцнення Альянсу і євроатлантичної безпеки – такий меседж передав Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку, який у понеділок перебував з робочим візитом у Брюсселі. Румунія сповнена рішучості довести, що вона є надійним союзником і гарантом безпеки в регіоні та за її межами, – у свою чергу, сказав румунський прем’єр. Він підкреслив, що цього року Румунія вже виділила на оборону 2,5% ВВП і в наступному періоді продовжуватиме надавати пріоритет інвестиціям в оборону.

Румунський прем’єр-міністр також уточнив, що значна присутність Альянсу в Румунії є гарантією того, що кожен сантиметр території країни повністю захищений. Марчел Чолаку: «Порушення повітряного простору союзників і агресивна поведінка Росії в Чорному морі показують, наскільки важливо збільшити кількість військ в цьому регіоні і запропонувати єдину і згуртовану відповідь з боку Альянсу. У цьому контексті я сказав Генеральному секретарю НАТО, що Румунія розуміє і виконує свої зобов’язання і  солідарна з нашими союзниками і партнерами».

Румунія робить внесок не лише у зміцнення східного флангу, а й значно більше, оскільки її солдати беруть активну участь у місіях НАТО в різних регіонах, – підкреслив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, водночас вітаючи тверду підтримку, яку надає Бухарест Україні: «Ви інвестували понад 2,5% ВВП на оборону. Крім того, солдати брали участь у місіях НАТО, особливо в Косово, Іраку та інших місцях».

У Брюсселі прем’єр-міністр Румунії також провів переговори з новообраним президентом Європейської ради Антоніо Коштою, а також з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою. Під час зустрічей Марчелем Чолаку сказав, що як ніколи потрібні амбітний та послідовний європейський порядок денний, солідарність між державами-членами, а також дії в інтересах громадян. Румунія поділяє турботу Європейського Союзу про скорочення розривів між регіонами та соціальними групами, а також про забезпечення справедливого зеленого переходу для всіх – ці цілі мають фінансуватися з багаторічного бюджету після 2025 року, – також зазначив Марчел Чолаку.

Водночас, глава румунської виконавчої влади сказав Голові Європейського парламенту, що мета Румунії щодо повного вступу до Шенгенської зони в цьому році залишається фундаментальною, і ще одним важливим пріоритетом є просування стратегічних проєктів з розвитку зв’язку на Чорному морі.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс провів у п’ятницю двосторонні консультації з канцлером Німеччини Олафом Шольцем з нагоди офіційного візиту глави румунської держави до Берліна. Німецький лідер поінформував свого візаві про телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, в якій він попросив його припинити напади на Україну. Президент Йоганніс також підкреслив, що Німеччина є надійним союзником Румунії, який робить значний внесок у зміцнення східного флангу НАТО і допомагає Україні протистояти російській агресії. Дискусії між двома лідерами також були зосереджені на розвитку економічних відносин, стимулюванні інвестицій та зміцненні співпраці в європейських справах. Канцлер Олаф Шольц запевнив Румунію в підтримці Німеччини, щоб вона могла якнайшвидше повністю приєднатися до Шенгенської зони.

БЮДЖЕТ – Головний переговірник з питань бюджету в Європарламенті, румунський євродепутат Віктор Негреску оголосив, що він домігся згоди між Європарламентом, Радою ЄС та Європейською комісією щодо бюджету Європейського Союзу на наступний рік. Новий бюджет передбачає майже 200 млрд. євро асигнувань, що на 10,5 млрд. євро більше, ніж у попередньому році. Він також передбачає збільшення приблизно на 6% видатків на ключові сфери і програми ЄС. Негреску також повідомив, що домігся виділення 3 млрд. євро на цілі згуртування для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від нещодавніх повеней. Угода про бюджет ЄС на 2025 рік, переговори щодо якої вів румунський євродепутат, включає бюджетні пріоритети, які безпосередньо стосуються Румунії. Серед отриманих збільшень є деякі в таких сферах, як конкурентоспроможність, соціальна політика, навколишнє середовище, а також розширення Шенгенської зони, на яку виділено 10 мільйонів євро. Тепер міжінституційна угода буде затверджена на листопадовому пленарному засіданні Європейського парламенту.

ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії привітало рішення Європейської Комісії про виділення допомоги у розмірі 790 млн євро, які будуть використані румунською державою для покриття витрат на закриття чотирьох неконкурентоспроможних вугільних шахт. Цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до її зобов’язань в рамках Національного плану відновлення та стійкості. Гроші покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також роботи з безпеки та екологічної реабілітації.

НАГОРОДА – Посол Габріела Данкеу була удостоєна нагороди «Посол року 2024» в Італії на знак визнання її політико-дипломатичної, культурної та економічної діяльності від імені Румунії в Італії. З цієї нагоди пані Данкеу підкреслила, що ця нагорода є результатом роботи всієї румунської дипломатичної та консульської команди в Італії, що складається з членів Посольства в Римі, семи кар’єрних консульств, чотирьох почесних консульств та двох культурних інститутів. Серед найважливіших організованих заходів – спільне засідання в Римі румунського та італійського урядів, підписання прем’єр-міністрами двох країн Спільної декларації про розвиток Посиленого стратегічного партнерства або широка програма культурних заходів, проведених в найважливіших історичних місцях протягом останніх двох років. Нагороду «Посол року» щорічно вручає «Gazzetta Diplomatica» в пам’ять про Джованні Джаннуцці, видатного представника італійської дипломатії.

ЯРМАРКИ – Великі міста Румунії готуються до зимових свят, і цьогорічні різдвяні ярмарки обіцяють бути вражаючими і запропонувати відвідувачам безліч розваг та спеціальних товарів. Один з найбільш відвідуваних різдвяних ярмарків у Східній Європі, в Сібіу (в центрі), відкрився в п’ятницю ввечері. Головною атракцією є різдвяна ялинка, прикрашена тисячами вогнів на центральній площі міста, а також льодовий каток і 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Ярмарок у Сібіу щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) у п’ятницю ввечері тисячі людей відвідали відкриття різдвяного ярмарку, головна тема якого цього року натхненна казкою «Красуня і чудовисько». Однією з головних атракцій Крайовського ярмарку є літаючі сани Санти – найвищі у Східній Європі.

ВИСТАВКА – У Національному музеї мистецтв у Тімішоарі (західна Румунія) відсьогодні проходить виставка «Світло Караваджо». Найважливіший експонат виставки – «Хлопчик, якого вкусила ящірка» – це картина Мікеланджело Мерізі да Караваджо 1597 року, а також 42 інші роботи художників з кола великого італійського художника. Твори коштують десятки мільйонів євро і були привезені з Флоренції під охороною жандармів. Виставка триватиме до кінця лютого.

НАФТА – Видобуток сирої нафти в Румунії впав на 3,8% за перші дев’ять місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, та досяг 2 млн тонн нафтового еквівалента, повідомляє Національний інститут статистики. За цей же період імпорт сирої нафти склав 5,7 млн тонн, що майже втричі перевищує внутрішній видобуток. Згідно з останнім прогнозом енергетичного балансу, опублікованим Національною комісією з питань стратегії та прогнозування, очікується, що внутрішній видобуток скорочуватиметься до 2027 року в середньому на 2,5 відсотка на рік внаслідок природного зменшення покладів. З іншого боку, до цього часу імпорт зростатиме на 1,5% щороку.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс розпочав у п’ятницю офіційний візит до Німеччини на запрошення свого колеги Франка-Вальтера Штайнмаєра. Глава румунської держави також планує провести переговори з Федеральним канцлером Олафом Шольцем та Головою Бундестагу. Дискусії будуть зосереджені на зміцненні політичного, економічного та безпекового співробітництва між Румунією та Німеччиною, в тому числі на посиленні сил стримування на східному фланзі НАТО та зміцненні трансатлантичних відносин. Також на порядку денному – подальша підтримка України та сприяння стабілізації і розвитку Респ. Молдова. Німеччина є головним торговельним партнером Румунії та другим за величиною інвестором в румунську економіку.

 

ПОВЕНІ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули під час повеней у східному іспанському регіоні Валенсія два тижні тому, зросла до 9. Цю інформацію підтвердило і Міністерство закордонних справ Румунії. За даними спеціального органу, створеного іспанським урядом для централізації даних про повені у Валенсії 29 жовтня, 26 жертв мають іншу національність. Найчисленніша група – румуни. Є також марокканці, китайці, британці, українці, голландці, колумбійці та південноамериканці. Тим часом, у четвер Іспанія зазнала нового епізоду повеней, викликаних дуже сильними дощами. Було затоплено південне місто Малага, а також менші міста у внутрішній частині півострова. Тисячі людей були евакуйовані. Сильні дощі також випали на півдні Каталонії, півночі Кастельона, Балеарських островах і в районі Гранади.

 

ПРОГНОЗ – Європейська комісія переглянула в бік зниження прогноз економічного зростання Румунії на цей рік. Згідно з прогнозом, економічне зростання становитиме лише 1,4% замість 3,3%, як передбачалося навесні. За оцінками Брюсселя, Румунія посяде третє місце в ЄС за обсягом інвестицій у 2024 році, друге – у 2025 році і перше – у 2026 році. Однак, Румунія має найвищу інфляцію в 2024 році, другу серед країн ЄС 2025 році і матиме найвищу в 2026 році. Бюджетний дефіцит знову ставить країну на перше місце з від’ємним сальдо впродовж усіх трьох років. Комісар ЄС Паоло Джентілоні заявив, що ВВП Європи зросте лише на 0,9% цього року, 1,5% у 2025 році та 1,8% у 2026 році. За його словами, інфляція становить 2,6% і знизиться до 2% через два роки. Єврокомісар зазначає, що прогнози для Румунії не включають заходи зі скорочення дефіциту, які румунський уряд представив у Брюсселі 25 жовтня, оскільки фіскальний план не є чітким.

 

ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії оголосило у п’ятницю про підписання контракту на розробку третього і четвертого енергоблоків АЕС «Чернаводе» з консорціумом американських, канадських та італійських компаній. Міністр Себастьян Бурдужа, який бере участь у Конференції ООН з питань зміни клімату COP 29 в Баку, написав в онлайн дописі, що це найважливіший проєкт для румунського енергетичного сектору за останні десятиліття. Він зазначив, що в 2031-2032 роках, коли роботи будуть завершені, Румунія буде забезпечувати понад 30% своїх енергетичних потреб тільки за рахунок ядерного виробництва. Бурдужа зазначив, що два нові реактори означають збільшення річного виробництва на понад 11.000 мегават на годину протягом щонайменше 30 років експлуатації, понад 19.000 добре оплачуваних робочих місць та уникнення щонайменше 10 мільйонів тонн викидів вуглекислого газу щороку. Третій і четвертий енергоблоки АЕС «Чернаводе» зможуть покрити еквівалент сьогоднішнього споживання для більш ніж 7 мільйонів домогосподарств.

 

ЗАРПЛАТА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про перенесення європейської мінімальної заробітної плати в національне законодавство. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що з 1 січня 2025 року мінімальна заробітна плата в Румунії зросте до 4050 леїв (близько 810 євро). Румунія зафіксувала найвищі темпи зростання мінімальної заробітної плати в Європейському Союзі як в номінальному, так і в реальному вираженні за останнє десятиліття.

 

ЛІТАКИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про закупівлю 32 винищувачів F-35. Вони будуть куплені Румунією у США за 6,5 млрд. доларів. Необхідні кошти будуть виділені з державного бюджету або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, або комбінації обох джерел. Буде також придбано матеріально-технічне забезпечення та послуги зі спеціальної підготовки пілотів, які керуватимуть цими багатоцільовими літаками 5-го покоління. Начальник Генштабу збройних сил Румунії генерал Георгіца Влад нещодавно заявив, що через складність цього етапу підготовки перші літаки F-35 прибудуть до Румунії не раніше 2030 року.

 

ЯРМАРКИ – З п’ятниці в Сібіу (центр Румунії) стартує різдвяний ярмарок, один із найвідвідуваніших у Східній Європі. Головною атракцією є різдвяна ялинка на центральній площі міста, прикрашена тисячами вогнів, а також 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Сібіуський різдвяний ярмарок є найдовшим заходом такого роду в Румунії, який щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) теж з п’ятниці відкривається один з найкрасивіших різдвяних ярмарків країни. Ярмарок з європейським колоритом пропонує відвідувачам широкий спектр розваг, від американських гірок до найвищих літаючих саней у Східній Європі. У Брашові (центр) та Орадії (північний захід) різдвяні ярмарки будуть відкриті з 29 листопада.

 

ШАХТИ – Європейська комісія схвалила виділення румунському уряду допомоги у розмірі 790 мільйонів євро для покриття термінових витрат, спричинених закриттям чотирьох вугільних шахт. Йдеться про шахти «Лоня», «Лупень», «Лівезень» та «Вулкан», розташовані в долині річки Жіу (Валя Жіулуй) на заході Румунії і вважаються неконкурентоспроможними. Представник ЄС заявив, що цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до зобов’язань, взятих у Національному плані відновлення та стійкості та Національному плані справедливого переходу до економіки з нульовими викидами. Гроші будуть спрямовані на Енергетичний комплекс Валя Жіулуй, який управляє чотирма шахтами, і електростанцією Парошень. Вони покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також витрати, пов’язані з безпекою та відновлювальними роботами, необхідними для закриття чотирьох шахт.

 

ОПИТУВАННЯ – Майже три чверті румунів стурбовані зростанням цін. Такими є результати Звіту про святкові покупки 2024 року, останнього загальноєвропейського опитування. 72% румунів виділять менший бюджет на зимові свята і кажуть, що планують різко скоротити свій бюджет на певні категорії покупок. Франція також повідомляє про занепокоєння щодо грошей, за нею йдуть Іспанія та Італія. Занепокоєні зростанням витрат, цін на енергоносії та особистим фінансовим тиском, європейці, як правило, зосереджуються на витратах першої необхідності. Здоров’я стоїть на третьому місці в списку побоювань європейців і, безумовно, румунів.

ЕКОНОМІКА – Валовий внутрішній продукт Румунії залишився незмінним у третьому кварталі цього року в порівнянні з попереднім, тоді як у порівнянні з тим же кварталом 2023 року, ВВП знизився на 0,2 відсотка. Про це свідчать останні дані, опубліковані у четвер Національним інститутом статистики. У своєму останньому звіті “Перспективи розвитку світової економіки”, опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув з 2,8% у квітні до 1,9% свої оцінки зростання економіки Румунії в цьому році. У Бухаресті Національна комісія зі стратегії та прогнозування у вересні знизила прогноз економічного зростання на цей рік з 3,4% до 2,8%.

 

ЗАРПЛАТНЯ – Президент Клаус Йоганніс підписав закон про підвищення мінімальної зарплатні до половини середнього заробітку в Румунії. Закон набуде чинності в перший день наступного року. Підвищення відбуватиметься за формулою, заснованою на чітких економічних показниках, а на першому етапі мінімальна заробітна плата брутто становитиме 4050 леїв (близько 800 євро), відповідно до угоди між урядом та профспілками. Це збільшення від 47% до 52% від середнього валового заробітку по країні, відповідно до формули, розрахованої фахівцями Міністерства праці на основі таких критеріїв, як купівельна спроможність, темпи зростання заробітної плати та національна продуктивність праці. Доходи 1,8 мільйона людей зростуть після цього підвищення заробітної плати.

 

КОНСТИТУЦІЯ – Нова Конституція Республіки Молдова зі змінами, внесеними за підсумками референдуму 20 жовтня, була опублікована в середу в Офіційному віснику Молдови. У новій редакції Основного закону Республіки Молдова зазначається, що інтеграція до Європейського Союзу є стратегічною метою країни, європейський шлях є незворотнім, а ідентичність народу Республіки Молдова – європейською, повідомляє Радіо Кишинів. Референдум 20 жовтня пройшов з крихкою більшістю голосів: 50,38% виборців сказали “так” внесенню змін до Конституції, які дозволять Молдові приєднатися до ЄС, в той час як різниця між тими, хто сказав “так” і “ні” склала 11 400 голосів.

 

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуватиме з п’ятниці до понеділка з офіційним візитом у Німеччині, на запрошення свого колеги Франка-Вальтера Штайнмаєра. Як повідомляє Адміністрація Президента, програма візиту включає офіційні переговори між главами двох держав, а також зустрічі пана Йоганніса з канцлером Олафом Шольцем і спікером Бундестагу (нижня палата парламенту) Барбелем Басом. На неділю пан Йоганніс запрошений виступити з промовою у Федеральному парламенті під час урочистої церемонії, присвяченої Дню пам’яті жертв війни та диктатури. Згідно з офіційною статистикою, Німеччина є головним торговельним партнером Румунії та другим за обсягом інвестором в румунську економіку. Обидві країни є союзниками по НАТО і партнерами в ЄС. Йоганніс, етнічний німець з Румунії, завершує свою другу й останню президентську каденцію. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий. У проміжку між ними – 1 грудня, в Національний день Румунії, пройдуть парламентські вибори.

 

УКРАЇНА – Європейський Союз оголосив у четвер, що вперше профінансував спільні закупівлі озброєнь країнами-членами, причому більша частина цих закупівель призначена для України, – повідомляє AFP. Згідно із заявою Єврокомісії, ЄС інвестував 300 мільйонів євро, щоб допомогти близько 20 країнам-членам придбати засоби протиповітряної оборони, бронетехніку та боєприпаси. ЄС також фінансував закупівлі зброї для Києва, але поза бюджетом ЄС через спеціальний фінансовий інструмент. Від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року ЄС працює над зміцненням своєї оборонної промисловості та спроможності підтримувати Київ.

 

МЗС – Міністерство закордонних справ інформує громадян Румунії, які перебувають у Норвегії, прямують транзитом через цю країну або мають намір відвідати її, про рішення норвезької влади продовжити внутрішній прикордонний контроль до 1 грудня. Громадяни Румунії можуть звернутися за консульською допомогою за номерами телефонів Посольства Румунії в Королівстві Норвегія, дзвінки будуть переадресовані до Центру контактів та підтримки румунських громадян за кордоном, де на них відповідатимуть оператори колл-центру, які працюють цілодобово. Крім того, громадяни Румунії, які зіткнулися з важкою, особливою, надзвичайною ситуацією, можуть також зателефонувати до Посольства Румунії в Осло за номером екстреного виклику: + 4799153137. МЗС рекомендує відвідувати веб-сайти oslo.mae.ro та www.mae.ro.

 

ТЕНІС – У четвер в Малазі (Іспанія) в першому колі фінального раунду жіночого командного тенісного турніру Кубка Біллі Джин Кінг збірна Румунії зазнала поразки від Японії з рахунком 2:1. Після того, як Ана Богдан обіграла Нао Хібіно 6:2, 6:4, Ена Шибахара перемогла Жаклін Крістіан 6:4, 7:6 (7/2). У парному розряді Моніка Нікулєску та Габрієла Русе програли парі Шуко Аояма/Ері Хозумі. У чвертьфіналі Японія зіграє з минулорічним фіналістом, командою Італії. Румунська команда вперше брала участь у фінальному турнірі Кубка Біллі Джин Кінг.

 

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу готується до матчу Ліги націй проти Косово, запланованого на п’ятницю в Бухаресті. Румунія завершить свої домашні матчі проти Кіпру в понеділок. Румунська збірна очолює групу С2 Ліги націй з чотирма перемогами в чотирьох матчах і 12 очками. За нею йдуть Косово – 9 очок, Кіпр – 3, Литва – 0. Чотири найкращі збірні групового етапу Ліги націй візьмуть участь у плей-офф відбору до Чемпіонату світу 2026 року, який пройде в США, Мексиці та Канаді.

Президент Клаус Йоганніс на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті

Вступ Румунії до Шенгенської зони – це не просто політична мета, а тверда прихильність європейському проєкту, – заявив президент Клаус Йоганніс на п’ятому саміті Європейської політичної спільноти, що пройшов у Будапешті в четвер і п’ятницю. З іншого боку, глава румунської держави підкреслив, що міграція залишається важливим європейським викликом, який вимагає спільної і всеосяжної відповіді. Результати виборів у США також були в центрі уваги, оскільки учасники зібралися, щоб обговорити, головним чином, підвищення конкурентоспроможності. Присутні європейські лідери закликали Дональда Трампа уникати торгових воєн, підтримувати Україну і утримуватися від порушення світового порядку. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що всі 42 присутні європейські лідери погодилися з тим, що вони повинні взяти на себе відповідальність за власну безпеку і перестати покладатися на Сполучені Штати. Міжнародна спільнота привітала Дональда Трампа з перемогою на виборах у США. У своєму посланні Президент Клаус Йоuанніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником Сполучених Штатів.

 

Візит прем’єр-міністра Марселя Чолаку до Парижа

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє обговорили в Парижі зміцнення двостороннього Стратегічного партнерства, укладеного в 2008 році, з наголосим на економічній та оборонній складових. Глави урядів погодилися, що інвестиції в такі ключові сфери, як ІТ, авіація та енергетика, є надзвичайно важливими. Подвоєння обсягу двосторонньої торгівлі за 16 років існування Стратегічного партнерства, його тенденція до зростання та давні економічні відносини, такі як Dacia Renault, є вагомими аргументами для продовження посиленої співпраці , – сказав Марчел Чолаку. Глава румунського  уряду високо оцінив міцну співпрацю в питаннях безпеки, а також той факт, що за рішенням президента Еммануеля Макрона Франція очолила бойову групу НАТО в Румунії одразу після вторгнення Росії в Україну, що є важливим елементом для зміцнення позицій Альянсу на східному фланзі. Це також підкреслило прагнення Франції збільшити свою військову присутність в Румунії, яка нині становить 800 військовослужбовців.

 

Румунсько-японське співробітництво

У вівторок у Бухаресті глава румунського уряду зустрівся з делегацією японських інвесторів у галузі енергетики, досліджень і технологій, промисловості, інфраструктури та банківської справи на чолі із заступником міністра економіки, торгівлі та промисловості Японії Шінджі Такеучі. З цієї нагоди було високо оцінено рівень двосторонніх відносин, що розвиваються на основі Стратегічного партнерства, спільні цінності, які сповідують обидві країни, та економічні можливості, які відкриває сучасний міжнародний контекст. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, роль Румунії як фактора стабільності в Європі та регіоні, а також її геостратегічні, економічні та політичні переваги роблять її цікавою для іноземних інвесторів. Своєю чергою, японська економічна делегація висловила зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в різних проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, під час першого Румунсько-японського енергетичного форуму, що відбувся в Бухаресті в понеділок і вівторок, Міністерство енергетики підписало меморандум про взаєморозуміння з японською компанією щодо проєкту гідроелектростанції Тарніца-Лапуштешть в повіті Клуж (північний захід Румунії), а бухарестська державна компанія з виробництва електричної та теплоенергії ELCEN і Panasonic працюють над спільним проєктом комплексної системи фотоелектричних панелей, сонячних батарей та виробництва зеленого водню.

 

Парламент Румунії схвалив румунську кандидатуру на пост єврокомісара 

Пропозиція румунського уряду на посаду єврокомісара в майбутній виконавчій владі ЄС, кандидатура соціал-демократки Роксани Минзату була схвалена у вівторок профільними комітетами Парламенту Румунії. Депутатка Європарлменту, номінована Урсулою фон дер Ляєн на посаду віце-президентки Єврокомісії, отримає портфель “Люди, навички та підготовка”. На цій посаді вона відповідатиме за близько 20% багаторічного бюджету ЄС. Роксана Минзату зазначила, що посада виконавчого віце-президента Єврокомісії включає в себе й управління сферою готовності до надзвичайних ситуацій. На Роксану Минзату чекає ще один раунд слухань 12 листопада, цього разу в комітетах Європарламенту з питань зайнятості та культури й освіти.

 

Візит місії МВФ до Бухареста

На цьому тижні місія Міжнародного валютного фонду відвідала Бухарест, щоб обговорити з румунськими урядовцями останні економічні події. Це регулярний візит з метою оцінки та оновлення макроекономічного прогнозу, який складається з кількох компонентів: інфляції, платіжного балансу, державного боргу та бюджетного дефіциту, монетарної та фіскальної політики. Делегація зустрілася, зокрема, з представниками Центрального банку Румунії та Міністерства фінансів. Наразі Румунія не має чинної угоди з МВФ.