Tag: візи

Міністри
закордонних справ Румунії та України, Лазер Коменеску і Павло Клімкін, у
п’ятницю, 6 травня, відвідають румунське місто Сігету-Мармацієй та українське
Солотвино. Про це повідомляє прес-служба МЗС Румунії.

Міністри підпишуть
угоду між Урядом Румунії і
Кабінетом Міністрів України про скасування оплати за оформлення
національних довгострокових віз для українців.

Програма візиту
включає також відкриття румунського консульства у Солотвині, переговори двох
міністрів закордонних справ і зустріч Лазера Коменеску з представниками
румунської громади в Закарпатській області.

У ході зустрічі
глави зовнішньополітичних відомств двох сусідніх країн обговорять різні
питання, що представляють спільний інтерес в сфері румунсько-українського
прикордонного співробітництва, розвитку інфраструктури в прикордонних районах і
посилення міжлюдських контактів, а також використання національних
меншин, української в Румунії та румунської в Україні, для зміцнення двосторонніх відносин між
Києвом та Бухарестом.

Немає сприятливих умов для того, щоб Румунія була включена, в 2016 році, до безвізової програми США (Visa Waiver Program). Вістка ця прийшла у понеділок з боку представника Вашингтона в Бухаресті, який підтверджує, таким чином, що відвідування румунами США без віз залишається ще віддаленою метою. За словами посла Ганса Клемма, Румунія не має шансів бути включеною до програми через дві причини! По-перше, закон США вимагає, щоб відсоток відмови у наданні американських віз не перевищував 3%.

Тим не менш, опубліковані більше року тому останні статистичні дані показують що, незважаючи на заходи в правильному напрямку, цей відсоток відмовлень є значно вищим – близько 10%. По-друге, американський політичний контекст зараз не є сприятливим для внесення змін до чинного законодавства так, щоб мінімальний відсоток був збільшений. Оскільки всі інші кроки, необхідні для включення до Програми безвізового в’їзду, були зроблені, відсоток відмови у наданні віз є, таким чином, єдиною перешкодою на шляху до вільного пересування румунів до Сполучених Штатів.

Отже, рішенням цієї проблеми було би – за словами посла Ганса Клемма – щоб румуни правильно інформувалися стосовно вимог і знали ще перед подачею заяви на візу чи вони мають право або ні отримати її. Це також вимагає спільних зусиль з боку органів влади з Румунії та США, щоб пояснити людям які саме вимоги вони повинні виконати. Румунсько-американські спільні зусилля набагато перевищують, однак, візові питання!

Пов’язані стратегічним партнерством, Бухарест і Вашингтон вважають безпеку ключовим поняттям їх відносин, поняття, що не обмежується військовим співробітництвом, але також включає в себе стійке економічне зростання і верховенство закону. В економічному плані, залученню американських інвестицій в Румунії заважає відсутність сучасної інфраструктури в транспортному та енергетичному секторах.

Утім, на погляд посла Ганса Клемма, подальша інтеграція в Європейський Союз і краще використання наявних матеріальних ресурсів були б надзвичайно корисними для створення прибуткової для інвесторів інфраструктури. Що стосується верховенства закону, американський дипломат привітав діяльність Національної антикорупційної дирекції і нагадав, що в рейтингу Transparency International про сприйняття корупції, Румунія піднялася на 10 позицій.

Нарешті, Румунія і Сполучені Штати, партнери в НАТО, зацікавлені в тому, щоб Чорне море було зоною вільного судноплавства і полюсом стабільності. У складному геополітичному контексті, США, разом зі своїми союзниками, надає все більшої уваги подіям в регіоні і розвиває можливі контрзаходи для підвищення оборонного потенціалу в цій частині світу.

У вівторок, молдовський уряд вирішив, що в’їзд громадян ЄС, у тому числі румунських, на молдовську територію дозволений за внутрішнім паспортом, і не тільки за закордонним паспортом, як дотепер. Цей захід є чітким політичним сигналом європейських прагнень Р. Молдова, конкретним інструментом заохочення контактів і обмінів між громадянами, що по той бік Прута та громадянами Європейського Союзу, в тому числі Румунії, та підтримки сусідньої держави для вступу в Європейський Союз, – підсумовує в прес-релізі Міністерство закордонних справ Румунії.

Таким чином, виправлена аномалія, яку преса, громадянське суспільство і дипломатія в Бухаресті весь час засуджували. Без паспорта скандували цієї весни, громадян двох країн, які пікетували МЗС Румунії та Посольство Р. Молдова розташовані на тій же вулиці в Бухаресті. Ми можемо йти тільки з внутрішнім паспортом до Брюсселя, а не й до Кишинева, що на два кроки від нас, – стверджували тоді учасники демонстрацій. Дипломатія в Бухаресті вислухала їхні скарги і закликала керівників Р. Молдова скасувати ці абсурдні обмеження. Обов’язковість, щоб румуни в’їжджали в сусідню країну за закордонним паспортом, де багато хто має родичів і друзів, зберігається за часів проросійського комуністичного уряду в Кишиневі.

Він намагався серйозно обмежити контакти між громадянами двох держав. Таким чином, комуністи колишнього президента Володимира Вороніна залишились лояльними радянським принципам. Після анексії Сталіним в 1940 році, внаслідок ультиматуму, східних румунських територій, на яких була створена нинішня Республіка Молдова, про кордон на річці Прут було сказано, що був щільно закритий. Як у Берліні, колючий дріт та прикордонники з автоматами розділяли частини одного народу, який мав право підтвердити спільність мови, культури та історії тільки після розпаду СРСР. Після фальсифікації парламентських виборів, що викликало бурхливі протести, комуністи були змушені у 2009 році відмовитися від влади.

Але прозахідні уряди, які прийшли до влади затягнули до вівторка скасування обов’язковість перетину кордону за закордонним паспортом. Послідовний адвокат європейської інтеграції Молдови, Бухарест має тепер всі підстави бути задоволеним.. Особливо тому, що рішення Кишинева має місце у дуже чутливий момент, коли рішучість свого прозахідного зобов’язання було поставлено під сумнів корупційними скандалами, запізненням реформ і катастрофічними економічними показниками чотиримісячного мандату прем’єр-міністра Кирила Габуріча,

Екстрений саміт ЄС з проблем нелегальної міграції

Лідери країн Європейського Союзу у четвер в Брюсселі провели екстрене засідання, на якому вирішили потроїти обсяг ресурсів, що виділяються для врятування нелегальних іммігрантів, які намагаються потрапити в ЄС по Середземному морю, а також звернутися по допомогу до ООН для військових дій проти торговців людьми у Лівії, країні, з якої в Європу переправляють більшість біженців. Румунія, в особі Президента Клауса Йоханніса, висловила солідарність з країнами Середземноморського регіону, котрі несуть найважчий міграційний тягар. Глава румунської держави вважає за необхідне збільшити бюджет Агентства з питань управління зовнішніми кордонами Європейського Союзу (Frontex) для дій у цій галузі, а Бухарест готовий, у разі необхідності, відправити своїх експертів. Паралельно, у середньо- і довгостроковій перспективах дуже важливо зосередити увагу на головній причині явища міграції – бідності у країнах Африки. Саміт ЄС був скликаний через трагедію, якa сталася у Середземному морі, де в результаті аварії судна з Лівії потонули 800 африканських мігрантів.

Румунія і співробітництво в рамках Європолу

Кожен п’ятий фахівець, що працює в області кібернетичної оборони Європолу походить з Румунії, – заявив у Бухаресті директор цієї установи Роб Уейнрайт. Румунська поліція, вважається одним з найактивніших членів Європейського управління по боротьбі зі злочинністю, посідаючи 6 місце з 12, за обсягом обміну даними з Європолом, – сказав міністр внутрішніх справ Габріель Опря. У цьому контексті він знову наголосив на необхідності якнайшвидшого приєднання Румунії до Шенгенського простору: «Румунія несе відповідальність за зупинку потоку нелегальних мігрантів на східному кордоні Європейського Союзу, а вжиті нами заходи забезпечують безпеку зони вільного пересування. Ми маємо найсучасніше інтегроване устаткування безпеки кордону, а наш вклад в роботу Frontex є одним із найзначніших. Тому вважаю, що входження Румунії в Шенгенську зону принесе очевидні вигоди для безпеки держав-членів Єворосоюзу.»

Центри ЦРУ в Румунії?

Колишній президент Румунії Йон Ілієску в інтерв’ю німецькому виданню «Шпіґель» зізнався, що після кривавих терактів від 11 вересня 2001 року у США, Румунія поставила в розпорядження ЦРУ спеціальне приміщення. Він пояснив, що це був жест доброї волі по відношенню до американців перед вступом країни в НАТО у 2004 році. Йон Ілієску сказав, що румунська влада не була залучена до роботи американської служби і не знала, що там відбувається. Німецька публікація пише, що екс-президет Румунії є другим східноєвропейським лідером, після колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського, що визнає існування секретних центрів ЦРУ в Європі. Незважаючи на численні розслідування, досі не було пролито світло на питання таємних в’язниць ЦРУ на території ряду країн Східної Європи, включаючи Румунію. «Якби я знав, що там може відбуватися, моя відповідь не була б позитивною», – підкреслив Йон Ілієску, натякаючи на припущення про те, що низка провідних членів терористичної мережі Аль-Каїда були допитані у відповідних центрах із застосуванням тортур.

Галузь охорони здоров’я в Румунії потребує невідкладних рішень

Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта на цьому тижні запропонував всім політичним партіям підписати рамкову угоду про розвиток системи охорони здоров’я. Глава уряду вважає, що лише забезпечуючи стабільне фінансування, поліпшення умов праці і зростання заробітної плати можна зупинити виїзд за кордон румунських медиків. Віктор Понта: «Якби я сказав, що все, із завтрашнього дня ми готові потроїти зарплати, це виглядало б легковажно і нереально. Для цього потрібна певна перспектива у часі, тобто два, три, чотири роки, протягом яких має бути збільшено доходи і створена можливість отримання доходів з приватної діяльності. У протилежному випадку, якщо не буде створена чітка перспектива, європейська конкуренція залишить нас без кращих лікарів.» Раніше і міністр охорони здоров’я Румунії Ніколає Бенічою заявив, що якщо протягом трьох років не буде серйозного збільшення зарплат працівників медичної галузі, то на нас чекає справжня катастрофа в цій області. Він сказав, що ще одним чинником сприяння міграції лікарів на захід є блокування конкурсів на заміщення вакантних посад, недостатня кількість лікарень і постійне зростання кількості хворих.

У Румунії запровадили податок на чайові

Уряд Румунії прийняв рішення про обкладання податком всіх доходів, включаючи чайові, отримані офіціантами, барменами або таксистами. Згідно з нормативно-правовим актом з усіх видів додаткових оплат за отримані послуги або товари буде стягуватися прибутковий податок в розмірі 16%. «Працівник, коли приходитиме вранці на роботу буде зобов’язаний зареєструвати свої доходи в окремому реєстрі, який ведеться роботодавцем», – заявив міністр фінансів Єуджен Теодорович.

У Канаду без візи

Румуни отримали у середу дуже хорошу звістку ззаокеану! Уряд Канади вирішив включити Румунію до списку держав, відносно яких з 2016 року будуть застосовуватися положення Електронної системи реєстрації в’їзду (еTA). Таким чином усі громадяни Румунії, які протягом останніх десяти років отримали канадську візу або візу на тимчасовий в’їзд на територію США матимуть право на безвізовий в’їзд до Канади після реєстрації в системи еTA. Міністерство закордонних справ Румунії вважає, що це рішення – важливий крок до повної лібералізації візового режиму для румунів – підтверджує постійний і послідовний діалог між канадською і румунською владами у вирішенні цього питання. Це є, на думку МЗС Румунії, також проявом політичної волі у прагненні якнайшвидше досягнути мету, яку поділяють Румунія, Канада та Євросоюз, а саме скасування Канадою візового режиму з Румунією, відповідно, забезпечення рівності прав всіх громадян ЄС.

В останні роки було чимало моментів, які привели аналітиків до висновку, що в політичній і військовій сферах відносини між Румунією і Сполученими Штатами Америки ніколи не були кращими. Але, яка кажуть завжди є місце для кращого, тому що двосторонні румуно-американські відносини мають і два недоліки: відсутність великих американських інвесторів в Румунії та невключення Румунії до програми безвізового вїзду на територію США.

Стосовно останнього питання, в інтервю Радіо Румунія американський конгресмен-республіканець Мак Торнберрі заявив, що у США спостерігається великий інтерес до часткової зміни критеріїв безвізової програми, на користь Румунії та Польщі. Він, однак, додав, що зміна навряд чи буде здійснена в найближчому майбутньому через гострі дискусії в американському суспільстві довкола теми імміграції.

Конгресмен фактично підтвердив те, що, кілька днів тому, сказав, теж в інтервю Радіо Румунія, колишній повірений у справах США в Румунії Марк Таплін. Крім того Таплін зазначив, що з-поміж країн, які не були включені до програми “Віза Вейвер” майже на має таких, з якими США мають такі тісні відносини як з Румунією.

Іншою метою закордонної політики Бухареста є входження до Шенгену, відкладене з 2011 року через відсутність реформ у системі правосуддя та непереконливі результати у боротьбі з корупцією. Нідерланди, які в минулому явно виступали проти приєднання Румунії до Шенгенського простору, оголосили нещодавно, що найближчим часом знову розглянуть це питання і приймуть рішення в найближчому майбутньому.

Румунські аналітики стверджують, що шанси Бухареста на вступ до Шенгену зросли після досягнення відчутних успіхів в боротьбі з корупцією. Від міністрів до голів повітових рад, від парламентаріїв до мерів, від прокурорів до суддів, незалежно від політичного кольору чи державної посади, Національна дирекція по боротьбі з корупцією продовжує сіяти паніку серед корумпованих структур держави.

Однак є й випадки, що йдуть врозріз з інтересами правосуддя чи загальноприйнятими у суспільстві моральними нормами, коли парламент пливе проти антикорупційної течії. Останній такий приклад стався минулого тижня, коли Сенат відхилив запит Національної антикорупційної дирекції на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт екс-міністра транспорту й сенатора Дана Шови.

Проте, така поведінка парламентаріїв починає викликати все більше невдоволення пересічних громадян, які наприкінці минулого тижня провели акції протесту в кількох містах – Бухаресті, Клужі, Сібіу тощо. Ставлення парламенту було піддане гострій критиці й румунами, які проживають і працюють в Італії, котрі пікетували румунські дипломатичні місії в Римі, Мілані та Турині.