Tag: війна

  • 11 березня 2025 року

    11 березня 2025 року

    ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії сьогодні відхилив кандидатуру праворадикального екстреміста Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. В своєму поданні він оскаржив рішення Центрального виборчого бюро про визнання його кандидатури недійсною. Приймаючи це рішення, ЦВБ послалося на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року і заявило, що кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки, не дотримуючись виборчої процедури, він порушив власне обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливих, чесних і неупереджених виборах. Відхилення кандидатури Келіна Джорджеску членами ЦВБ викликало бурхливі протести його прихильників, в результаті яких 13 жандармів отримали поранення і були госпіталізовані. Так само були зафіксовані значні матеріальні збитки. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за публічне підбурювання, а позапарламентська опозиційна партія РЕПЕР подала заяву про кримінальне правопорушення за фактом публічного підбурювання та образливих заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою, оголошеним у міжнародний розшук, та Келіном Джорджеску, невдоволених рішення ЦВБ. КСР також відхилив подання щодо оскарження рішення Центрального виборчого бюро про реєстрацію кандидатури у президенти генерального мера столиці Нікушора Дана. Також у вівторок Центральне виборче бюро прийняло рішення зареєструвати кандидатуру Кріна Антонеску на президентських виборах, якого підтримує чинна правляча коаліція.

     

    НАТО – “НАТО має військові сценарії, підготовлені на випадок будь-якої безпекової ситуації, яка може вплинути на країни-члени, в тому числі на східному фланзі”, – заявив в.о. президента Румунії Іліє Боложан. Його заява пролунала після того, як адміністрація у Вашингтоні дала зрозуміти, що може зменшити свою присутність в Європі, а деякі американські війська можуть бути передислоковані. З іншого боку, румунські ЗМІ зазначають, що розширення військової бази НАТО в населеному пункті Міхаїл Когелнічану (південний схід) триває згідно з планом і немає жодних ознак того, що воно зупиниться. Близько 200 місцевих жителів вже працюють на базі, а їх кількість може зрости, враховуючи, що проєкт вартістю 2,5 млрд. євро передбачає створення в цьому районі справжнього військового містечка, в якому буде розміщено 10 000 військових і цивільних осіб.

     

    ВІЙНА РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та Президент Європейської Ради Антоніу Кошта у вівторок на пленарному засіданні Європарламенту закликали до швидкого збільшення оборонного потенціалу Європи, що має йти пліч-о-пліч з підтримкою України, оскільки Кремль “витрачає на оборону більше, ніж уся Європа”. Як повідомляє Agerpres, глава ЄС заявила, що існує нагальна потреба надати Україні військові ресурси, яких їй не вистачає, та дати їй надійні гарантії безпеки. “Йдеться про всю Європу і безпеку всього нашого континенту”, – підкреслила Урсула фон дер Ляєн. Зі свого боку Антоніу Кошта заявив, що “ЄС переживає визначальний момент” і, що “відчуття нагальності є очевидним”. “Збройна агресія Росії проти України триває вже четвертий рік і небезпека, яку вона становить, має більш широкі наслідки”, – додав Президент Європейської Ради.

     

    ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Танцос Барна сьогодні взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі. Ключовими питаннями порядку денного були конкурентоспроможність та покращення бізнес-середовища, податкове співробітництво, збройна агресія Росії проти України, механізм відновлення та стійкості. Єврокомісія представила міністрам комплексний пакет, який має на меті допомогти досягти скорочення адміністративного тягаря щонайменше на 25%, а для малих та середніх підприємств (МСП) – щонайменше на 35%. Що стосується агресії Росії проти України, міністри обмінялися думками про стан справ щодо економічних та фінансових наслідків війни, включаючи впровадження санкцій, з особливим наголосом на їх практичному застосуванні в митній сфері. Міністри також підбили підсумки впровадження Механізму відновлення та стійкості.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Палата депутатів і Сенат, на спільному засіданні у вівторок прийняли рішення про створення спеціальної спільної комісії з протидії торгівлі людьми. Серед завдань комісії: аналіз причин і факторів, що сприяють торгівлі людьми, включаючи трудову або сексуальну експлуатацію, торгівлю дітьми та інші форми жорстокого поводження, аналіз роботи установ та органів публічної адміністрації, відповідальних на центральному та місцевому рівнях за запобігання, виявлення, розслідування та протидію торгівлі людьми, оцінка ефективності вжитих заходів, підготовка законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законодавства у цій сфері. Іншою метою є виявлення, оцінка та просування передових практик, інструментів та стратегій запобігання та протидії торгівлі людьми, включаючи трудову експлуатацію та інші форми зловживань, а також захисту, підтримки та реінтеграції постраждалих від торгівлі людьми.

     

    Р.МОЛДОВА – У вівторок Європейський парламент переважною більшістю голосів підтримав план економічної підтримки Республіки Молдова на суму 1,9 мільярда євро. За проголосували 499 депутатів Європарламенту, 117 – проти і 44 – утрималися. Під час дебатів у понеділок депутати Європарламенту підкреслили, що цей механізм допоможе Молдові стати енергетично незалежною від Росії, – повідомляє Радіо Кишинів. За словами цитованого джерела, європейський план для Республіки Молдова передбачає виділення 520 мільйонів євро у вигляді грантів, а ще 1,5 мільярда євро – у вигляді кредитів під низькі відсотки. Кошти виділятимуться двічі на рік за запитами молдовськго уряду, а Європейська комісія перевірятиме, чи були виконані умови плану реформ. План передбачає розвиток інфраструктури та збільшення фінансової допомоги, поступову інтеграцію Молдови до єдиного ринку ЄС та проведення фундаментальних соціально-економічних реформ.

  • Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Круглий стіл «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

     

    У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.
    Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

     

    У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи», – наголосив він. «Закінчення цієї збройної агресії на умовах, які не покарають агресора і не стримають його імперіалістичні та реваншистські територіальні апетити, ризикує заохотити майбутні імперіалістичні проєкти, жертвами яких можуть стати інші європейські країни. Несправедливий мир в Україні може відкрити двері для нової російської війни в регіоні та заохотити Росію до подальшої агресії в Європі. Мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть створити передумови для справедливого і тривалого миру, якщо їхні підходи будуть збалансовані і з повагою до норм міжнародного права. Нові мирні ініціативи Сполучених Штатів можуть принести мир у цій війні, якщо вони будуть здійснені збалансовано і справедливо, вони повинні бути реалізовані на основі чітких і однозначних принципів: жодних обговорень миру в Україні без України і жодних обговорень безпеки в Європі, без Європи. Не можна побудувати тривалий мир в Україні без надійних і функціональних гарантій безпеки. Їхня роль полягає в тому, щоб запобігти спалаху нової подібної агресії. Для України надійні гарантії безпеки – це ті, що включають розбудову військового потенціалу, інституційний зв’язок з Європою та НАТО, а також негайне зовнішнє військове втручання та підтримку з боку партнерів у разі нової зовнішньої агресії.»

    Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії», – додав голова СУР. «Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

    Лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів Румунії Варужан Памбукчан нагадав, що в 1991 році Україна здобула незалежність і стала третьою за потужністю ядерною державою у світі. Але тоді Україна відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на гарантії передбачені Будапештським меморандумом, який також гарантував Україні повагу до її незалежності та суверенітету, а також до її міжнародно визнаних на той час кордонів. З точки зору міжнародних документів все виглядало дуже чітко, і це було добре для стабільності та миру у світі, адже стало на одну ядерну державу менше. Але в 2014 році Росія анексувала Крим, порушивши підписаний нею меморандум. Варужан Памбукчан: «Досягнення миру, на мій погляд є дуже важливим, але, в той же час, я думаю, що дуже важливо, щоб цей мир супроводжувався гарантіями. Я не дуже добре розбираюся в міжнародному праві, але вважаю, що це мають бути гарантії, які не можна буде порушувати так легко і без наслідків. Гадаю, що зараз найважливіше зосередитися саме на цьому – на гарантіях для України. Отже, я думаю, що зараз дійсно важливо, щоб будь-яка мирна угода в Україні, супроводжувалася реальними гарантіями того, що те, що в ній записано, буде дотримуватися протягом тривалого періоду часу.»

     

    Своєю чергою, генеральний директор Департаменту відносин зі східним сусідством Міністерства закордонних справ Румунії Дан Янку наголосив, що справедливий і тривалий мир в Україні означає й чітке встановлення того, хто несе відповідальність, хто є агресором і хто є жертвою в цій ситуації. Він сказав, що тривалий мир потрібен, щоб не допустити нової агресії проти України або проти іншої держави, а для цього потрібні реальні і, перш за все, надійні гарантії. «На додаток до цих речей, я вважаю, що нам також потрібні зусилля на багатьох інших рівнях, в тому числі національному та європейському. Нам потрібно продовжувати нашу підтримку України, тому що підтримка України зараз означає підтримку безпеки Румунії. Ми повинні посилити наші інвестиції в безпеку європейської оборонної промисловості, ми повинні докладати більше зусиль для зміцнення наших сил стримування й оборони на східному фланзі, і ми також повинні надавати більше підтримки вразливим партнерам, а тут я конкретно маю на увазі Республіку Молдова.»

    Дан Янку відзначив і стратегічні можливості в двосторонньому плані, які з’явилися на тлі цієї жорстокої та нещадної війни. «Розвиток наших відносин з Україною в напрямку стратегічного партнерства – це справді історична можливість, яка дозволила побудувати з Україною всеосяжні, відкриті та спрямовані на перспективу прагматичні відносини, засновані на взаємній довірі. Ці зусилля ми докладаємо разом з українською владою, щоб виправдати очікування, про підняття наших відносини на вищий рівень, а саме на рівень стратегічного партнерства. Другою історичною та стратегічною можливістю, яка відповідає інтересам Румунії, є європейська інтеграція, той факт, що Україна та Республіка Молдова є не тільки країнами-кандидатами, але вже розпочали переговори про вступ до ЄС.»

     

    У круглому столі, організованому СУР з нагоди третіх роковин від початку повномасштабної військової агресії Росії проти України, по відеозв’язку взяв участь і Президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод. Він подякував українцям в Румунії, уряду Румунії за те, що вони продовжують рішуче стояти поруч з Україною. «Я знаю, що українці Румунії, ми знаємо, що провід держави Румунії, що більшість румунів розуміють, що Росія – це величезна, політична, військова, економічна загроза як для України, так і для цілого світу, зокрема і для сусідів. І ми бачимо, що дуже активно Росія втручається в політичний процес, як і в Румунії, так і всюди у світі, творить ворожнечу між етнічними групами, саботує інфраструктуру ваших країн. Водночас ми з великим засмученням дивимось і шоковані бачити, що російська дезінформація вкорінюється в політичний дискурс в Сполучених Штатах. Тому сьогодні нам дуже важливо говорити простою мовою і повторювати, що Україна є жертвою, а Росія є агресор, що Україна, незважаючи на передбачення, що програє війну проти Росії, вже третій рік стоїть і захищає себе від другого найбільшого війська у світі. Ми знаємо також і маємо повторювати те, чому Росія напала на Україну. І це не через розширення НАТО, а, щоб знищити український народ і, щоби відновити Російську імперію.»

    Серед учасників круглого столу був і голова Комітету з питань культури та засобів масової інформації Сенату Румунії Крістіан-Августин Нікулеску-Циґирлаш, один з тих румунських парламентаріїв, які особисто були на передовій в Україні, зокрема у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Бучі тощо. «Я побачив трагізм такої війни і дикість росіян, які обстрілювали і руйнували будинок за будинком. Можу сказати, що мене вразило те, що по дорозі від Миколаєва до Херсона кожен будинок був уражений артилерією. Я думав, що дійсно падають бомби, які руйнують кілька будинків, але ні, тут, це було точкове, дике руйнування всього, як дуже чітке послання про знищення супротивника, а не про ведення бойових дій. Також, коли ти бачиш дитячі лікарні, атаковані кластерними бомбами, і бачиш дітей, поранених цими осколками, ти розумієш, що таке дикість режиму і народу, який не має нічого спільного з міжнародним правом, з міжнародними принципами. Не може християнський народ, нападати на когось на Різдво, на Святвечір. Така поведінка є абсолютно обурливою і образливою для будь-якого християнина.»
    Румунський сенатор заявив про необхідність зведення мостів, як символічних, так і справжніх, між Румунією та Україною. «Я і мої колеги з повітової державної адміністрації Марамуреша і Закарпаття боролися за реальні інвестиції, міцну інвестицію, я маю на увазі міст через Тису, міст, який слугуватиме інтересам двох народів і після війни. Тому що настане час після війни, коли ми сприятимемо відбудові і розвитку України, коли, крім мостів дружби і мостів почуттів, будуть потрібні й справжні мости, щоб підтримати цю логістику розвитку і будівництва.»

     

    Теж по відеозв’язку до учасників цього масштабного заходу приєдналася депутатка Верховної Ради України, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, як наголосила, що в цей складний для Європи час, усі європейські країни мають продемонструвати більшу згуртованість. «Ми з вами усі спостерігаємо за такими певними сумами в міжнародній архітектурі безпеки в публічних висловлюваннях. Тому мені здається, що навіть більш важливо мати коаліції країн, які дійсно дуже близькі. І я вірю, і вважаю щиро, що ми дуже близькі з Румунією. Так нам не завжди подобається те, що відбувається публічному просторі, особливо за океаном, але я думаю що це наш час, це час Європи, стати сильнішою, стати більш суб’єктною. І мені здається, що ми, як і три роки тому, які п’ять років тому, і зараз є в цьому партнерами. І Румунія зацікавлена в тому, щоб Європа була сильною. І ми будемо дуже сильними партнерами, я дуже дякую за всю допомогу, яку Румунія надала, у нас дуже багато спільних інфраструктурних проєктів і вони будуть тільки розвиватися.»

     

    Колишній радник президента з питань національної безпеки, експерт з міжнародних відносин та безпеки Юілан Фото також наголосив на тому, що потужна підтримка України в її протистоянні російській агресії відповідає національним інтересам Румунії. «Безпека України – це безпека Румунії, а це означає, що ми рухатимемося вперед. І, відверто кажучи, я хотів би, щоб ми просувалися вперед трохи швидше зі стратегічним партнерством, а також щоб ми краще використовували угоду про безпеку. Тому що це також дозволить нам набагато тісніше співпрацювати у сфері безпеки, ніж ми це робили до цього часу. Ще однією сферою, де Румунія та Україна повинні дуже добре співпрацювати, і де українська громада може простягнути дуже важливу руку допомоги, є курс на Європейський Союз. Європа не залишить Україну, справи в Європі йшли добре протягом останнього року, саме через війну Європа добре просунулася в напрямку, в якому вона не мала сміливості рухатися. І я вважаю, що той факт, що американці залишають нас трохи незахищеними, матиме позитивний вплив на нас, навіть якщо ми ще трохи розгублені, тому що це зобов’язує нас і ще раз показує нам, що ми повинні раз і назавжди взяти свою долю у власні руки.» Юліан Фота висловив переконання, що «Європа продовжуватиме наполягати на тому, що Україна і Республіка Молдова будуть членами ЄС у найближчому майбутньому». Він вважає, що ніхто не зможе зупинити Україну в своєю прагненні до вступу в НАТО, адже позиція адміністрації США може змінитися через чотири роки.

     

    Президент Європейського Конгресу Українців Богдан Райчинець розповів про масовий мітинг «Разом за Україну», який відбувся напередодні в центрі Праги і сказав, що українська діаспора в країнах Європи продовжує активно діяти на підтримку України. «Підтримка продовжується далі, вона не тільки теоретична, а й фінансова. Це збір коштів на Збройні сили України і передусім тиск на наші європейські суспільства, які, на жаль, останні кілька років не були спроможні створити реальний імпакт, як ми кажемо, для того, щоб Європа теж таки фундаментально допомогла Україні в тому, щоб російські сили були зупинені. І в цьому і наша потреба, і ми будемо далі відпрацьовувати, всі українці разом. Тому я радий, що наші місії також очолюють колеги з Румунії, одна з найбільших українських організацій в Європі чи взагалі в світі. Ми раді співпраці, я радий, що ми чітко визначили наступні точки роботи, не тільки в прямій підтримці Україні, а й в роботі з молоддю, в освітніх напрямках та інше.»

    Голова Асоціації «Дім Чорного моря», колишній дипломат і провідний аналітик Дорін Попеску, окреслив нинішню геополітичну ситуацію в більш оптимістичному ключі, стверджуючи, що зараз настав час взяти все у свої руки. «Ми маємо величезні можливості прокинутися від летаргії. Що може бути кращою новиною, ніж те, що наші амбіції, наші потреби, нарешті, можуть бути вирішені нами самими? Чи може бути щось краще, ніж можливість побачити, що нас об’єднує, наскільки згуртованими ми можемо бути, що ми можемо зробити в чутливих і вразливих військових місцях, звідки наші друзі і партнери обіцяють або погрожують вийти? У нас все ще є покликання будувати, перезапустити нашу спільну військову оборонну промисловість. У Румунії, в Європи, в України є чудова можливість чесно і відповідально взяти на себе здатність захищати наш світ принципів, цінностей і норм, в який ми віримо. Нарешті ми маємо можливість будувати, ставати сильними, ми, Європа, моємо можливість надати силу і життєздатність цьому благородному клубу, який завжди був схильний до спокуси забезпечити свою безпеку за рахунок свого більшого, сильнішого і мудрішого брата.»

     

    Під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем, були визначені найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

     

    Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

     

     

  • Європейська підтримка України

    Європейська підтримка України

    Брутальний провал п’ятничних американо-українських переговорів у Вашингтоні не залишає місця для ілюзій щодо того, що Сполучені Штати відіграватимуть головну роль у встановленні миру в Україні. Тепер таку роль повинні взяти на себе самі європейці. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер в неділю у Лондоні, де прийняв неформальний саміт приблизно 15 союзників України, в присутності президента Володимира Зеленського. Вони пообіцяли робити більше для безпеки Європи і більше озброюватися, але також наполягли на необхідності збереження сильної підтримки з боку США.

     

    Агентство Франс Прес зазначає, що зустріч підкреслила різницю в підходах між президентом США Дональдом Трампом, який прагне швидкої мирної угоди між Росією і Україною, та європейськими лідерами, які, схоже, готові продовжувати військову підтримку Києва допоки він не досягне миру, який вважатиме прийнятним народ України. Європа, за словами Стармера, повинна взяти на себе важку ношу, але для того, щоб захистити мир на нашому континенті і досягти успіху, ці зусилля повинні бути рішуче підтримані Сполученими Штатами. Декілька європейських країн збільшать свої оборонні витрати, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

     

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що ЄС повинен терміново переозброїтися і готуватися до найгіршого. Вона оголосила, що представить комплексний план переозброєння Євросоюзу на позачерговому саміті ЄС 6 березня, в якому також йтиметься про необхідність для країн ЄС отримати фінансовий простір для збільшення військових витрат. Учасники саміту обговорили необхідність надання Україні всеосяжних гарантій безпеки в майбутньому, які, за словами голови Єврокомісії, мають забезпечити економічне виживання та військову стійкість.

     

    Незадовго до саміту в Лондоні прем’єр-міністр Великої Британії оголосив, що він працює з президентом Франції Еммануелем Макроном над планом припинення бойових дій в Україні, який потім буде представлений Сполученим Штатам. План також передбачає створення коаліції охочих серед європейських країн, які нададуть  Україні гарантії безпеки в разі укладення мирної угоди з Росією, але також матиме підтримку США. В.о. президента

     

    Румунії Іліє Боложан також взяв участь у саміті в Лондоні. Він підтвердив, що учасники саміту вирішили продовжити фінансову та військову підтримку Києва до припинення вогню. “Європейські держави повинні взяти на себе більший тягар заради миру в Європі, а це означає збільшення оборонних витрат.”

     

    Іліє Боложан підкреслив, що гарантії безпеки, які можуть бути надані Україні, не можуть бути забезпечені без підтримки США. Ці гарантії безпеки стосуються не лише України, але практично всього східного флангу, від Балтійського моря до Чорного, – сказав румунський лідер.

  • Три роки повномасштабної війни: Румунія поруч з Україною

    Три роки повномасштабної війни: Румунія поруч з Україною

    24 лютого Румунія вкотре підтвердила свою непохитну підтримку України в умовах повномасштабної російської агресії, яка триває вже понад три роки.

     

    У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Києві відбувся саміт «Підтримуй Україну» під головуванням Президента Володимира Зеленського. Захід об’єднав понад 40 лідерів держав, урядів, представників ЄС та міжнародних організацій, безпосередньо або по відеозв’язку. Серед них і виконувач обов’язків Президента Румунії Іліє Боложан. Він підтвердив тверду прихильність Румунії до України, підкресливши, що Бухарест готовий координувати свої дії з Європою та США для досягнення справедливого і тривалого миру. Іліє Боложан підкреслив, що безпека України має важливе значення для Румунії і всієї Європи, наголосивши, що світ має підтримувати Київ і на етапах миру та відбудови.

    В.о. президента Іліє Боложан

    «Сьогодні виповнюється три роки від початку російського вторгнення в Україну, а незабаром виповниться 11 років відколи Україна мужньо захищає свою свободу, незалежність і територію. Користуючись нагодою, хочу підкреслити нашу повагу до хороброго українського народу, який героїчно і з величезними жертвами бореться проти російської агресії. Я подумки поруч з тими, хто постраждав внаслідок війни, з тими, хто втратив членів сім’ї, з пораненими, людьми, які втратили своє помешкання та переселенцями. Безпека України має важливе значення як для Румунії, так і для всього європейського континенту. У ці критичні часи, коли обговорюються мирні зусилля, ми повинні продовжувати нашу підтримку України не тільки зараз, але й на майбутніх етапах мирного процесу та відновлення», – сказав Іліє Боложан.

    Визнаючи, що «це буде складний шлях», румунський лідер підтвердив підтримку України з боку Румунії. «Румунія стояла поруч з Україною з самого початку, ми підтримували її та продовжуватимемо це робити в майбутньому. В інтересах усіх нас, як і Сполучених Штатів Америки, покласти край цій війні, яка триває надто довго і забрала надто багато життів».

    Іліє Боложан наголосив на необхідності залучення України та Європейського Союзу до мирних переговорів, попередивши, що тільки справедлива і потужна угода може гарантувати довгостроковий мир. «У той же час, Україна та Європейський Союз повинні бути залучені до мирних переговорів. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма партнерами – європейськими, американськими та союзниками – для того, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру».

    Глава румунської держави закликав до збільшення інвестицій в оборонний сектор і до кращої координації дій між союзниками. «Цілком очевидно, що нам потрібно збільшити інвестиції в оборонний сектор, щоб зміцнити нашу безпеку, мати план і координацію дій для оборони і стримування. Солідарність друзів України залишається важливою і підтримка всіх нас має значення зараз, коли на кону доля миру. Успіх цих зусиль буде продемонстрований лише тоді, коли Україна стане стабільною, процвітаючою і бенефіціаром угоди з надійними гарантіями безпеки.»

    * * *

    Раніше прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що “справедливий і тривалий мир в Україні може бути досягнутий лише за допомогою Сполучених Штатів, стратегічного партнера Румунії”. Глава румунського уряду висловив переконання, що, незважаючи на жорстку політичну риторику останніх днів, зусилля, спрямовані на припинення війни, увінчаються успіхом. «Для мене і, гадаю, для більшості румунів, важливими є не різкі заяви світових лідерів, а кінцева мета – справедливий і тривалий мир в Україні. А мир може бути досягнутий лише за допомогою стратегічного партнера Румунії – Сполучених Штатів Америки.» Марчел Чолаку підкреслив, що “румуни заплатили високу економічну ціну через наслідки цього конфлікту. Настав час подумати про повоєнну епоху, без обурливих цін на енергоносії та газ, в якій Румунія, разом з усією Європою, повернеться до економічного процвітання”, додавши, що румунські компанії повинні відігравати важливу роль у відбудові України.

    * * *

    Палата депутатів відзначила треті роковини з початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України підсвічуванням головного фасаду Палацу Парламенту кольорами українського прапора. Український прапор також був піднятий над головним входом до найбільшої адміністративної будівлі Європи та другої в світі після Пентагону. У понеділок, 24 лютого, члени Палати депутатів Румунії вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих за три роки невиправданої війни Росії проти України. Це стало й символічним підтвердженням солідарності румунської держави з українським народом.

    Палац парламенту

    Того ж дня Міністерство закордонних справ Румунії, у поширеній заяві, зазначило, що «24 лютого 2025 року ми вшановуємо три роки з дня, коли Російська Федерація розпочала свою незаконну, нелегітимну та неспровоковану агресивну війну проти України. Це зазіхання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України є найсерйознішою загрозою регіональній та європейській безпеці з часів Другої світової війни».
    Румунське зовнішньополітичне відомство нагадало, що «ця агресивна війна призвела до численних людських жертв, зруйнованих доль і величезних матеріальних збитків, а також супроводжується військовими злочинами, скоєними російськими військами на території України».
    «У ці сумні роковини Румунія висловлює своє повне співчуття і солідарність з Україною та українським народом, який вже 11 років веде законну оборонну війну проти агресії Російської Федерації, що почалися в 2014 році з незаконної анексії Кримського півострова”, – йдеться у заяві МЗС Румунії.

    * * *

    Союз українців Румунії (СУР) організував у вівторок, 25 лютого, в Бухаресті, круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру».

    У заході взяли участь представники Парламенту Румунії, Верховної Ради України, Уряду Румунії, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти, інших урядових органів, установ та структур, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, низки міжнародних організацій, експерти-міжнародники з Румунії та України, представники органів місцевого самоврядування з Румунії та України, представники релігійних конфесій з Румунії, члени Ради СУР.

    Цим заходом СУР хотів відзначити три роки від початку повномасштабної агресії Росії проти України, найкривавішого і найбільш руйнівного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, що спричинив сотні тисяч загиблих і поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, зруйновані будинки, лікарні, школи, дитячі садочки, стерті з лиця землі міста.

    Круглий стіл на тему «Три роки війни в Україні: у пошуках шляхів досягнення тривалого миру»

    У своєму виступі голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що «тривалий мир в Україні не може бути забезпечений без постійних і солідних гарантій територіальної цілісності та суверенітету України. Не може бути тривалого миру в Україні без гарантій безпеки з боку її трансатлантичних партнерів. Європа і США є тими стовпами, без яких не може бути побудована архітектура безпеки для України, інших країн регіону і всієї Європи».

    Микола-Мирослав Петрецький також зазначив, що для Румунії продовження багатовимірної підтримки України є стратегічною інвестицією у власну безпеку. «Ми бачимо і вітаємо тверді ознаки продовження підтримки України з боку всього відповідального політичного класу Румунії. Ізоляціоністські голоси залишаються периферійними в нашій країні, навіть якщо вони зростають у децибелах і ботах», – додав голова СУР.

    «Майбутнє стратегічне партнерство між Румунією та Україною базується також на готовності української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні до розбудови, а не лише на добрій волі та політичних діях центральних та місцевих органів влади двох країн», – зазначив Микола-Мирослав Петрецький.

    Учасники круглого столу, організованого СУР, проаналізували події, які докорінно змінили хід новітньої історії, та підтвердили свою рішучу підтримку суверенітету, свободи та майбутнього України. Було наголошено, що ці три роки були роками страждань, але також і надзвичайної мужності. Український народ продемонстрував усьому світові, що означає бути стійким, гідним і рішуче налаштованим жити у свободі. Перед обличчям несправедливої і жорстокої агресії Україна встояла і водночас надихнула всю міжнародну спільноту об’єднатися на захист фундаментальних цінностей міжнародного права, демократії та миру.

    Союз українців Румунії запропонував для обговорення цілу низку актуальних тем сьогодення під час круглого столу з провідними політиками та експертами, які представили змістовні аналітичні оцінки, чіткі діагнози поточного геополітичного контексту, прогнози щодо нової геополітичної парадигми, пропозиції та рішення щодо запропонованих для аналізу тем.

    Організатори під час дискусій намагалися визначити найбільш ефективні шляхи підтримки України та спільної побудови майбутнього, заснованого на мирі, безпеці та взаємній повазі. Учасники підкреслили, що сьогодні, як ніколи раніше, ми повинні зміцнити нашу рішучість підтримувати Україну в пошуках справедливого і, перш за все, тривалого миру, який принесе спокій і процвітання на європейський континент.

    Захід завершився презентацією книги Михайла Гафії Трайсти «Герої не вмирають». У книзі представлено 155 історій письменників і журналістів, які загинули з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

    * * *

    Понад 600 представників політики, дипломатії, академічних кіл та громадянського суспільства підписали лист на підтримку України, в якому наголосили як має виглядати західна стратегія щодо війни та Російської Федерації. Від Румунії його підписали засновник Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару, професор Арманд Гошу та генерал Жан Гавріле.

    Прапор України
    «Через три роки після 24 лютого 2022 року європейці все ще не усвідомили повною мірою глибинного значення російської агресії проти України та її наслідків за межами України. Американці, усвідомлюючи виклики глобальній безпеці на Далекому Сході, чіпляються за ілюзію балансуючого альянсу, ігноруючи серйозні наслідки будь-якого компромісу з путінським режимом, в тому числі і для самої Росії. Виходячи з цих реалій, понад 600 діячів вважають, що у США і Європи немає іншого вибору, окрім як надати Україні всі ресурси, необхідні їй для військової перемоги над Росією», – йдеться у документі.

    Підписанти наголошують, що «у цьому контексті будь-який сценарій замороженого конфлікту, особливо якщо він супроводжуватиметься розгортанням європейських військ уздовж лінії розмежування, формалізує поділ України. Окрім приречення мільйонів українців на рабство під владою Путіна і зради пам’яті десятків тисяч загиблих солдатів і цивільних осіб, такий сценарій створив би небезпечний прецедент, продемонструвавши, що держава може використовувати силу для анексії нових територій, включаючи вразливі регіони на російському Далекому Сході, такі як Зовнішня Маньчжурія, анексована Росією в 19 столітті».

    «Аргумент про те, що тільки українці повинні вирішувати умови можливого миру з Росією, дедалі важче маскує бажання деяких західних держав ухилитися від своїх обов’язків. Однак цінності та інтереси, які захищають українці, повністю збігаються з тими, які повинен захищати Захід в цілому. Безпека, стабільність і виживання Заходу безпосередньо залежать від безпеки, стабільності і виживання України. Так само безпека Сполучених Штатів невіддільна від безпеки Європи. Настав час для Заходу відповісти на тотальну агресію Росії глобальною стратегією. Для цього йому необхідно чітко визначити політичні та військові цілі, що дозволять усунути загрозу, яку становить сьогодні Росія і, водночас, надіслати чіткий сигнал тим представникам російської олігархії, котрі усвідомлюють катастрофу, яку готує очолювана Путіним партія війни», – зазначається у листі-зверненні.

  • Дискусії щодо війни Росії проти України

    Дискусії щодо війни Росії проти України

    У понеділок, 24 лютого, на третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Києві  відбувся саміт «Підтримуй Україну» за участю лідерів ЄС і держав-партнерів. До столиці України прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта, лідери Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Канади, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та  Фінляндії,  міністр із європейських справ Французької Республіки, а також генеральний секретар ОБСЕ. До них по відеозв’язку приєдналися представники інших країн ЄС.

     

    У своєму відеозверненні до учасників саміту в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що підтримка України має бути продовжена і на наступних етапах мирного процесу та відбудови. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма європейськими, американськими та іншими союзниками і партнерами, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру”, – сказав Іліє Боложан.

     

    Румунія повторює, що будь-які переговори про припинення війни РФ проти України не можуть відбуватися без України, – заявило в понеділок,  у треті роковини повномасштабного вторгнення румунське Міністерство закордонних справ. Більше того, додало румунське зовнішньополітичне відомство, не може бути справедливого і тривалого миру без притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах, скоєних в Україні і проти неї. МЗС наголошує, що для Румунії безпечна, стійка, стабільна, демократична і процвітаюча Україна залишається фундаментальною зовнішньополітичною метою. Румунська дипломатія також заявляє, що жодна розмова про безпеку в Європі не може відбуватися без безпосередньої участі європейських держав.

     

    Остання думка, здається, набуває дедалі більшого поширення. Участь Європи в мирних переговорах щодо припинення війни проти  України зрештою буде необхідною, – визнав навіть диригент вторгнення, російський лідер Владімір Путін, додавши, однак що війна затягнеться. Новий лідер Білого дому Дональд Трамп також згодний з тим, що європейці повинні відігравати свою роль у мирному процесі в Україні, гарантуючи її безпеку. Президент США також заявив, що Путін погодиться на присутність європейських миротворців, хоча до тепер Москва неодноразово відкидала цю пропозицію.

     

    Президент США прийняв у Вашингтоні свого французького колегу Еммануеля Макрона, який заявив, що перемир’я може бути досягнуто протягом декількох тижнів. Тим часом президент Європейської Ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідали Київ, щоб підтвердити свою підтримку Україні. ЄС дав зрозуміти, що продовжуватиме свою підтримку, в тому числі посилюватиме тиск новими санкціями проти російського агресора. Хоча не всі країни-члени ЄС вітають це рішення, на порядку денному Брюсселя також новий пакет військової допомоги у розмірі 20 млрд євро, який, за словами ЄС, спрямований на посилення переговорних позицій Києва, а не на досягнення миру.

  • Три роки війни РФ проти України

    Три роки війни РФ проти України

    У третю річницю російського повномасштабного вторгнення в Україну лідери ЄС прибули до Києва, щоб висловити підтримку українському народові на саміті, присвяченому спільній стратегії оборони і безпеки. “Ми сьогодні в Києві, тому що Україна – це Європа. У цій боротьбі за виживання на карту поставлена не лише доля України, а й доля Європи”, – заявила Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, яка разом з Колегією Комісарів прибула до Києва, аби наголосити на необхідності посилення військової допомоги. За даними Єврокомісії, за останні три роки ЄС та його 27 країн-членів виділили на підтримку України майже 134 млрд євро, з яких 48 млрд євро – військова допомога.

     

    Київ також отримав значну підтримку й з боку Вашингтона, але зараз, під час другого президентського терміну Дональда Трампа, американська адміністрація обрала інший підхід. Лідер Білого дому заявив у суботу, що США близькі до угоди з Україною про розподіл прибутків від видобутку українських корисних копалин в рамках зусиль, спрямованих на припинення війни. За словами Дональда Трампа, Вашингтон хоче повернути мільярди доларів, надані Україні у вигляді військової допомоги, тому просить рідкісні мінерали, нафту та взагалі “все, що зможе отримати”.

     

    Збентежені несподіваним американо-російським діалогом щодо України, точніше переговорами між Вашингтоном і Москвою про припинення війни без залучення ЄС чи Києва, європейці, з іншого боку, побоюються, що Дональд Трамп може завершити війну на вигідних для Росії умовах, не пропонуючи гарантій безпеки Україні. Послідовні зустрічі європейських лідерів у Парижі минулого тижня, організовані Еммануелем Макроном, водночас показали, що вони досить розділені і не призвели до спільної реакції на початок американо-російських мирних переговорів щодо України.

     

    Провідні інформаційні агентства повідомляють, що “глава французької держави їде до Вашингтона від імені своєї країни, без європейського мандата, щоб говорити єдиним голосом”. За ним у четвер до Білого дому на аналогічні переговори з президентом США вирушить прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер. Дональд Трамп нещодавно звинуватив обох зазначених європейських лідерів у тому, що вони нічого не роблять для припинення війни в Україні.

     

    Виступаючи на одній із зустрічей у Парижі минулого тижня, тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан закликав європейські країни співпрацювати зі Сполученими Штатами у припиненні війни в Україні. Він додав, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Румунії.

     

    “Справедливий і тривалий мир в Україні може бути досягнутий лише за допомогою Сполучених Штатів, стратегічного партнера Румунії”, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Глава румунського уряду висловив переконання, що, незважаючи на жорстку політичну риторику останніх днів, зусилля, спрямовані на припинення війни, увінчаються успіхом.

    “Для мене і, гадаю, для більшості румунів, важливими є не різкі заяви світових лідерів, а кінцева мета – справедливий і тривалий мир в Україні. А мир може бути досягнутий лише за допомогою стратегічного партнера Румунії – Сполучених Штатів Америки.”

     

    Марчел  Чолаку підкреслив, що “румуни заплатили високу економічну ціну через наслідки цього конфлікту. Настав час подумати про повоєнну епоху, без обурливих цін на енергоносії та газ, в якій Румунія, разом з усією Європою, повернеться до економічного процвітання”, додавши, що румунські компанії повинні відігравати важливу роль у відбудові України.

     

    Міністерство закордонних справ Румунії, у поширеній сьогодні заяві, зазначає, що “24 лютого 2025 року ми вшановуємо три роки з дня, коли Російська Федерація розпочала свою незаконну, нелегітимну та неспровоковану агресивну війну проти України. Це зазіхання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України є найсерйознішою загрозою регіональній та європейській безпеці з часів Другої світової війни”.

     

    Румунське зовнішньополітичне відомство нагадує, що “ця агресивна війна призвела до численних людських жертв, зруйнованих доль і величезних матеріальних збитків, а також супроводжується військовими злочинами, скоєними російськими військами на території України”.

     

    “У ці сумні роковини Румунія висловлює своє повне співчуття і солідарність з Україною та українським народом, який вже 11 років веде законну оборонну війну проти агресії Російської Федерації, що почалися в 2014 році з незаконної анексії Кримського півострова”, – йдеться у заяві МЗС Румунії.

  • Європейці змикають ряди

    Європейці змикають ряди

    За кілька днів виповниться три роки з моменту вторгнення московських військ в Україну. Три роки, протягом яких було важко, якщо навіть неможливо, визначити зустрічі на високому рівні щодо конфлікту та західної допомоги Києву, на яких європейці не сиділи б за одним столом з американцями. Лідери основних країн ЄС і керівники інституцій Євросоюзу зробили це в понеділок у Парижі на екстреному неформальному саміті. Зустрітися їх змусило те, як Вашингтон, все більш непередбачуваний за нової адміністрації Трампа, поводиться зі своїми традиційними союзниками по той бік Атлантики.

    Генерал Кіт Келлог, спеціальний представник президента США з питань України та Росії, заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що з європейськими лідерами будуть консультуватися, але вони не братимуть участі в переговорах про припинення війни. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і Президент Європейської ради Антоніо Кошта заявили в понеділок, що Україна заслуговує на мир, який поважає її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність і підкріплений сильними гарантіями безпеки. Мир через силу, як вони назвали його.

    Європа, як вони пообіцяли, пропонує свою повну військову допомогу Україні і вважає небезпечним укладати перемир’я без мирної угоди. Це урок, винесений з Мінських угод, які мали на меті покласти край конфлікту після окупації Росією українського півострова Крим і Севастополя в 2014 році. На думку британського прем’єр-міністра Кейра Стармера, правильно, що європейські країни, включно з Великобританією, демонструють готовність робити більше для колективної самооборони. Європа готова більше інвестувати в нашу безпеку, запевнив генсек НАТО Марк Рютте.

    Саміт завершився закликом до єдності заради трансатлантичної безпеки та відповідальності за Україну. Президент України Володимир Зеленський заявив у понеділок увечері, що він і президент Франції Еммануель Макрон обговорили гарантії безпеки і досягнення тривалого миру в Україні. «Ми поділяємо спільне бачення: гарантії безпеки повинні бути міцними і стійкими», – написав Зеленський на “Платформі Х”. На його думку, будь-яке інше рішення за відсутності таких гарантій, наприклад, крихке перемир’я, буде лише черговим російським обманом і підготовкою до нової війни Росії проти України або інших європейських країн.

    У Бухаресті радник президента Крістіан Дяконеску категорично спростував публічні повідомлення про те, що Румунія отримала запрошення на паризьку зустріч і не скористалася ним. Він оголосив, що румунська сторона працює над відкриттям низки каналів комунікації і що незабаром відбудуться зміни в позиціонуванні Румунії і формуванні певного типу європейської і трансатлантичної солідарності, оскільки і те, і інше відповідає інтересам безпеки країни.

  • Військово-політична ситуацію в Україні: погляд з Румунії

    Військово-політична ситуацію в Україні: погляд з Румунії

    Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, у вівторок, 11 лютого, закликав Європейський Союз запровадити жорсткіші санкції проти Росії та продовжувати надавати підтримку його країні, включаючи системи протиповітряної оборони, літаки та інвестиції у військову промисловість. Виступаючи на пленарному засіданні Європарламенту в Страсбурзі, спікер українського парламенту нагадав, що менш ніж за два тижні виповниться три роки з початку війни, і сказав, що Україна втомлена, але нескорена. Він також сказав, що Росія «чинить відчайдушні спроби просунутися на захід, в бік Києва». Також у вівторок офіційні дані, представлені в Брюсселі, показали, що з початку російського вторгнення в Україну 4 300 000 людей були змушені тікати від бойових дій і знайшли прихисток в Європейському Союзі. В основному це жінки і діти.

    4,3 мільйона українських біженців становлять 98% осіб, яким надано тимчасовий захист в ЄС. 45% з них – жінки, 32% – діти, а решта 23% – чоловіки. Половина всіх українських біженців перебуває в Німеччині та Польщі. 1,16 мільйона з них – у Німеччині, що становить 27% від загальної кількості, тоді як у Польщі їх майже 1 мільйон, за ними йде Чеська Республіка, в якій знайшли прихисток майже 400 тис українців. У Румунії тимчасово проживають 179 700 переселенців з України. У деяких європейських країнах ця кількість зростає, наприклад, у Німеччині, Польщі та Чехії, але в інших – падає, і тут ми говоримо про такі країни, як Данія, Італія та Франція. Якщо подивимося на чисельність населення тієї чи іншої країни, то побачимо, що співвідношення змінюється, а найвища частка українських біженців спостерігається у Чехії, де проживають приблизно 36 переселенців на тисячу жителів. За нею йдуть Польща та Естонія, а середній показник по ЄС становить 9,5 біженців на тисячу жителів. У Румунії він становить 9,4 на тисячу мешканців.

    Тим часом нова команда президента США Дональда Трампа усе активніше шукає шляхи припинити війну в Україні. Здається, що лідера Білого дому зацікавила ідея укладення з Україною угоди про доступ до ресурсів в обмін на допомогу у її захисті від вторгнення Росії, яку офіційний Київ озвучив минулого року, запропонувавши ЄС і США укласти угоди про інвестиції у видобуток урану, титану і літію. Україна, для якої Вашингтон є головним військовим партнером в майже трирічній оборонній війні з Росією, намагається забезпечити безперервність американської допомоги. Позиція Дональда Трампа, який повернувся в Білий дім, не зовсім зрозуміла, але він запевнив, що хоче швидкого закінчення війни.

    Тим часом на різних напрямках фронту тривають інтенсивні бойові дії з перемінним успіхом для українських та російських сил. Незважаючи на величезні втрати в особовому складі і техніці росіяни продовжують просування. На тлі виснаження українських військових та загострення нестачі кадрів Кабінет Міністрів України затвердив порядок контрактів на один рік для добровольців віком від 18 до 24 років, що передбачає отримання 1 млн гривень одноразової грошової допомоги.

     

    Ці та інші теми ми обговорюємо сьогодні з Джордже Скутару, виконавчим директором Центру «Нова стратегія», колишнім радником Президента Румунії з питань національної безпеки.

    – Цього місяця виповнюється третя річниця неспровокованого вторгнення РФ в Україну і незабаром ми вступимо в четвертий рік війни, яка повернула в Європу загрози, про які європейці не знали з часів закінчення Другої світової війни. Пане Джордже Скутару, чи може 2025 рік стати вирішальним для миру на континенті? Чи є шанс після трьох років війни отримати якщо не мир, то принаймні перемир’я для України?

    Джордже Скутару: «Цей рік примусить до врегулювання, тому що воюючі сторони відчувають обмеження, як економічні, так і в плані використання військ на лінії фронту, особливо з українського боку. Це війна на виснаження і тут Росія змогла нав’язати певний спосіб ведення війни, який є невигідним для України, в тому числі через демографічну різницю. Мова йде про війну країни зі 140 мільйонним населенням проти України, яка наразі має менше 30 мільйонів мешканців, я не говорю про українських біженців. По-друге, Росія ігнорує свої втрати. Те, що росіяни втрачають близько 1 500 осіб на день – це кривава бійня, але це не заважає військово-політичному керівництву продовжувати такий підхід. Але й з російського боку є проблеми. У 2024 році росіянам, за офіційними даними, вдалося мобілізувати 450 тис чоловіків. Це вражаюча цифра. Але в 2023 році, згідно з тими ж офіційними джерелами, було 640 тис. громадян Російської Федерації, які підписали контракт про військову службу з міністерством оборони. Тобто різниця в 190 тис. Це тому, що значно зросла одноразова виплата за контрактами. Є виплата від Міністерства оборони – приблизно 4 тисячі доларів, але після цього під тиском Кремля починається справжня конкуренція між різними республіками, регіонами чи муніципалітетами, які дають додаткові виплати, наприклад в такому далеко нетоповому регіоні, як Самара, виплати послідовно зросли до 16 тисяч доларів при підписанні контракту, плюс зарплата, яка варіюється від двох до чотирьох тисяч, в залежності від спеціальності, яку має військовий. Росія змушена платити більше, щоб переконати людей йти воювати в Україну. Однак останні дані, які базуються на російських джерелах, показують, що кількість людей, які підписують контракт з міноборони Росії щодня в листопаді і грудні, не перевищувала 500-600 осіб. Таким чином, ми маємо близько 1500 загиблих щодня і п’ять-шість сотень тих, хто підписує контракт. Це досить велика різниця. По-друге, Росія стикається зі зростаючими проблеми в Китаї та Індії, де компанії почали відмовлятися від російської нафти, що перевозиться суднами, які перебувають під санкціями. Останні санкції, запроваджені адміністрацією Байдена, почали працювати. Росія має вражаючі доходи від експорту нафти, в першу чергу, а потім газу і вугілля, близько 650 мільйонів євро щодня. Наразі невідомо, чи виникнуть в неї подібні проблеми в Туреччині, країні, яка входить до трійки лідерів за обсягами імпорту нафтопродуктів. Цілком можливо, що російські доходи впадуть у другій половині цього року і тоді з’явиться більший апетит з обох сторін укласти угоду, але я хотів би підкреслити один факт: з політичної точки зору я не вірю, що Путін відмовиться від своєї мети – знищити Україну. Якщо союзники України, не тільки Україна, не змусять Путіна обмежитися лише нинішніми територіальними здобутками, ця війна, швидше за все, відновиться десь наприкінці президентського терміну Трампа, тому що Путін захоче ще за життя вирішити українську проблему по-своєму, як він її бачить, і тут його перспектива – це тільки завоювання. Для Румунії, на мій погляд, важливо зрозуміти, що якщо захоче серйозно послабити безпеку України, економіку України, Росія намагатиметься відрізати їй доступ до моря. Тому завоювання українського узбережжя буде головною метою Росії, незалежно від того, чи припиняться бойові дії, або ні. Ми зацікавлені в тому, щоб запобігти падінню всієї берегової лінії і прямого кордону з Російською Федерацією, що може негативно вплинути на безпеку Румунії, адже не можна відчувати себе комфортно, коли в тебе безпосередній кордон з Російською Федерацією. Тоді повинні існувати надійні гарантії безпеки, щоб запобігти подальшому нападу. Після 2014 року ці гарантії безпеки для України не стримали Росію від повномасштабного вторгнення у 2022 році. Насправді, цей конфлікт розпочався не у 2022 році, він розпочався у 2014 році з окупації Криму. Це лише другий епізод конфлікту, який розпочався набагато раніше. Путіну 72 роки, він не має біологічного часу чекати ще вісім-десять років на окупацію України або частини України, тому, швидше за все, нова агресія станеться набагато раніше, як я вже сказав, десь через три роки, якщо Росія не побачить, що Україна дійсно має гарантії, і цими гарантіями може бути членство в НАТО. Що наразі неможливо, по-перше, тому з цим не згодні США, а по-друге, після укладення мирної угоди вони повинні продовжувати надавати суттєву допомогу Україні для утримання сильної армії стримування і водночас розгортати певні контингенти в ключових точках України, щоб стримувати Росію від повторного нападу. Я вважаю, що за відсутності цих двох видів гарантій дуже ймовірно, що бойові дії відновляться протягом відносно короткого часу, десь за три роки, що не так вже й багато.»

    – Україна веде важку і складну оборонну війну. Пане Джордже Скутару, якщо Київ програє цю битву, що буде далі?

    Джордже Скутару: «По-перше, якщо Київ програє цю битву, й я маю на увазі не лише Донецьк чи Луганськ, Донбас, проблема в тому, що наступною метою Росії будуть регіони за Дніпром, я маю на увазі, перш за все, Херсон, Миколаїв та Одесу, тобто ми побачимо наближення Росії до кордонів Румунії. Швидше за все, так і буде, і якщо ви подивитеся на заяви російських офіційних осіб, як військових, так і цивільних, почуєте ту ж саму риторику, яка стверджує про дискримінаційне ставлення до російськомовного населення, посилаючись на те, що нинішня влада в Кишиневі практично продалася Румунії і Заходу. Це дуже нагадує наратив, який проголошував необхідність денацифікації України перед вторгненням. Якщо реальність на місцях дозволить їм це зробити, Росія, швидше за все, окупує і Республіку Молдова, що означатиме, що Румунія матиме прямий кордон з Російською Федерацією довжиною 850 кілометрів вздовж Пруту, від Стинка-Костешть до Кілії, до Вилкового, до впадіння Дунаю в море. Ми станемо другою країною НАТО з найдовшим кордоном з Російською Федерацією після Фінляндії. Це, в першу чергу, призведе до збільшення військових витрат в Румунії і в країнах НАТО і нам доведеться бути дуже винахідливими і креативними, щоб переконати нашого американського союзника, тому що, відверто кажучи, ми покладаємося на американців в першу чергу в питаннях безпеки нашої країни, маючи на увазі, що вони також роблять значний внесок у всю систему стримування і оборони НАТО.»

  • Сценарії припинення війни в Україні: чи стане 2025-й роком миру?

    Сценарії припинення війни в Україні: чи стане 2025-й роком миру?

    Ще кілька місяців тому офіційний Київ побоювався, що другий президентський термін Дональда Трампа може змусити Україну капітулювати перед Владіміром Путіним. Сьогодні він покладає надії на те, що Трамп нарешті покладе край трирічній кривавій війні. Курт Волкер, який під час першого терміну Трампа був спеціальним представником США щодо України, вважає що Дональд Трамп зможе змусити Путіна сісти за стіл переговорів. «2024 рік був роком очікування. У нас були вибори, ми відволікалися, адміністрація Байдена то говорила “ні”, то говорила “так”… 2025 рік виглядає як рік дій. Ми нарешті рухаємося,” – сказав Курт Волкер в інтерв’ю виданню POLITICO, додавши, що перешкодою на шляху до миру є не той, хто знаходиться у Білому домі, а той, хто знаходиться в Кремлі.

     

    Якщо Зеленський правильно розіграє свої карти, Путін може загрузнути у власних проєктах. Інфляція в Росії вийшла з-під контролю, відсоткові ставки штучно заморожені на вже захмарних 21%, існує дефіцит робочої сили і масові втрати на війні – “це не є стійким суспільством”, – сказав колишній спеціальний представник Трампа по Україні Курт Волкер.

     

    Водночас, як зазначає публікація, це означає, що Володимира Зеленського можуть підштовхнути до поступок, які донедавна здавалися немислимими. Йому, ймовірно, доведеться визнати, що Україна не зможе повернутися до своїх довоєнних кордонів (хоча він ніколи не визнає завойовані землі російською територією) і що українська заявка на вступ до НАТО залишиться без відповіді. Тим часом президент Володимир Зеленський наголосив, що вступ України до НАТО залишається головною гарантією безпеки. За словами Зеленського, 800-тисячна українська армія може бути бонусом для Альянсу, особливо якщо Трамп прагне повернути додому американські війська, які дислокуються за кордоном.

     

    З іншого боку новий спецпосланець Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог заявив в інтерв’ю Reuters, що президентські та парламентські вибори в Україні, які не відбулися вчасно через війну, розв’язану Росією, “повинні бути проведені”. У відповідь президент Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні стане можливим лише після завершення війни або після змін у законодавстві. «В Україні всі розуміють, що це (вибори – ред.) неможливо зробити, поки не закінчиться війна, або треба змінювати законодавство. Я вважаю, що вибори відбудуться одразу після закінчення воєнного стану. Це за законом. Або парламентаріям треба зібратися і змінювати законодавство, що буде зробити дуже важко, тому що суспільство проти.»

     

    Кіт Келлог попередив, що обидві сторони повинні будуть піти на поступки, якщо вони сподіваються домовитися про врегулювання війни, а Дональд Трамп заявив, що переговори з Україною та Росією щодо завершення війни проходять “досить добре”. У розмові на Радіо Румунія, щодо бачення нової адміністрації США на шляхи припинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну, колишній представник Румунії при командуванні НАТО в Брюсселі, відставний румунський генерал-лейтенант Вірджил Белечану каже, що цього року вдасться зупинити гарячу фазу війни, добитися перемир’я, але не сталого миру. «Чи буде закінчення війни – важко сказати, швидше за все буде припинення бойових дій і перемир’я. Ми маємо розуміти, що закінчення війни в Україні дуже сильно залежить від умов, які Трамп спробує нав’язати в тому числі і російській стороні. Адже йдеться не про мир силою, а про мир, нав’язаний обом сторонам. Якщо пропозиції Трампа будуть спрямовані лише на виконання вже відомих побажань Путіна, ми побачимо капітуляцію України, і я сумніваюся, що Зеленський погодиться на це, в перспективі виборів, що мають відбутися цього року. Адже у такому разі, ми можемо отримати інше рівняння для України: не прозахідного лідера та уряд, а лідера та уряд, який буде або ультранаціоналістичним, або, як того прагне Москва, пропутінським.»

     

    На думку румунського генерала у відставці Вірджила Белечану, у цьому контексті особливо гостро стоїть питання окупованих територій, які російська сторона вважає своїми та вимог Кремля, щодо зміни законодавства, в тому числі положень Конституції, які закріплюють курс України на членство в НАТО. «Ще однією обов’язковою умовою Москви, пов’язаною з припиненням вогню і перемир’ям, є вимога щодо законодавчих змін українською стороно про відмову України від вступу в НАТО. Але ми всі розуміємо, що ці умови припинення вогню і перемир’я вкрай невигідні Україні, вони створюють вкрай сприятливі умови для Російської Федерації, з розширенням територій, Путін отримає схвалення російського народ, він також створить передумови для того, щоби, у разі порушення угоди про припинення вогню і перемир’я, відновити військові дії, продовжити свою так звану спеціальну військову операцію, і таким чином ми можемо стати свідками початку другої війни між Російською Федерацією й Україною, за чеченським сценарієм.» За словами Вірджила Белечану таким чином, в умовах припинення вогню і перемир’я, тобто вкрай сприятливих для Путіна, останній зможе спокійно продовжувати впровадження своїх планів щодо створення Державного Союзу, утвореного з Російської Федерації, Білорусі, України, Республіки Молдова тощо.

     

    Першою стратегічною метою Путіна є покласти край суверенітету і незалежності України, але його кінцевою стратегічною метою є повалення всього міжнародного порядку, в якому Сполучені Штати мають центральну роль. Якщо його не зупинити в Україні, Путін намагатиметься підкорити інші країни колишнього Радянського Союзу – від Молдови і Білорусі у Східній Європі до Казахстану і народів Центральної Азії. Тудор Куртіфан, головний редактор публікації Defense Romania, найбільшого медіа-видання Румунії у сфері безпеки та зовнішньої політики, каже що допомога США Україні має вирішальне значення для стримування не лише Росії, а й Китаю. «З точки зору американського керівництва, я думаю, що це лише одна частина набагато складнішого пазлу, який також включає Середній Схід і особливо загальної стратегії дій США з точки зору протидії Китаю, тому що на мій погляд головна мета нової адміністрації Трампа, це протидія впливу Китаю в усьому світі і особливо на американському континенті. Я маю на увазі Латинську та Центральну Америку. Україна дуже важлива, тому що вона є частиною цього механізму, особливо в глобальному світі, настільки взаємопов’язаному, з Російською Федерацією, яка вже має економічне і військове партнерство з Китаєм. Україна є важливою частиною цього механізму, але наразі важко сказати, чи вона є найважливішою частиною.»

    Тому, якщо Захід дозволить нинішньому російському вторгненню в Україну бути успішним, то головними бенефіціарами стануть Росія та інші авторитарні режими, включаючи Китай, Іран, Північну Корею, а також різноманітні актори, такі як ХАМАС і Хезболла. Ця вісь автократичних режимів вже окреслюється на тлі війни Росії проти України. Тудор Куртіфан: «Якщо буде взято в дужки міжнародне право, засноване на нинішній архітектурі безпеки, що ґрунтується на Pax Americana, на цьому світі і на нинішній післявоєнній системі безпеки, запровадженій в тому числі Сполученими Штатами, система, що базується на суверенітеті кожної нації, демократії і свободі, то це буде поразкою. Це стане поразкою, компромісом в Україні, поразкою не тільки для Сполучених Штатів, а й для всіх нас, для вільного світу. Є багато інших диктатур, які дивляться на те, що відбувається в Україні сьогодні. Це може бути поразкою і я боюся, що ми рухаємося до цього сценарію. Тому що якщо в останні кілька років, бо війна проти України почалася не з повномасштабного вторгнення в 2022 році, вона почалася в 2014 році, якщо в останні роки усі говорили про повернення України до кордонів 1991 року, то зараз я вже не чую, на жаль, жодного сценарію можливого врегулювання або можливого перемир’я в Україні, який би передбачав повернення до кордонів 1991 року. І це може стати великою втратою з точки зору престижу вільного світу, Заходу і Сполучених Штатів, не кажучи вже про безпеку та ревізіоністські заяв різних держав та диктаторів по всьому світу. Тому я думаю, що з цієї точки зору для адміністрації Трампа також важливо досягти консенсусу і тривалого та прийнятного миру. Водночас, я не думаю, що це буде сталий мир, скоріше це буде перемир’я. Тому що важко говорити про мир, особливо після того, що сталося, після масових поховань, які ми бачили в Україні, після терору, після смертей, після бомбардувань цивільного населення, після знищення цілих міст. Важко говорити про мир, тому що завдані рани гоїтимуться упродовж багатьох поколінь.»

     

    Враховуючи досвід війни в Україні США та країни вільного світу, відповідно члени НАТО та Європейського Союзу, повинні на думку генерала у відставці Вірджила Белечану докорінно переосмислити своє ставлення і підхід до спільної оборонної політики. «Добігає кінця третій рік війни і я не думаю, що ми побачимо припинення вогню і перемир’я до 22-24 лютого. Отже, можна сказати, що календарно та історично, лише на четвертий рік війни між Україною та Російською Федерацією, оборонної війни, повномасштабного вторгнення, буде підписано угоду про припинення вогню та перемир’я. Але після цього нам потрібно буде задуматися і багато чого переосмислити. Переосмислення починається з вимоги, яку висунув Трамп, не тільки зараз, а й під час своєї попередньої каденції, збільшити видатки на оборону. Не обов’язково до 5%, це майже неможливо для багатьох держав, але не для Польщі, яка є для всіх нас гарним прикладом. І Польща стане прикладом для Трампа в усьому, що означатиме розвиток і інвестиції в НАТО з точки зору оборони. Європейський Союз розпочав таку програму, але вона є недостатньою з точки зору прямих інвестицій у військову мобільність, прямих інвестицій у дослідження військових технологій і, не в останню чергу, у виробництво військової техніки, в тому числі у виробництво боєприпасів. Європа, однак, має такі можливості, зберігаючи свою єдність і узгодженість, розробляючи спільну і прагматичну зовнішню і оборонну політику.»

    Віржил Белечану стверджує, що якщо ЄС збереже свою спроможність та єдність, Європейський Союз зможе це зробити. Водночас Дональд Трамп не заохочуватиме єдність і згуртованість Європейського Союзу, тому що Трамп розглядає ЄС як економічного конкурента. Президент США напевно діятиме у відносинах з країнами ЄС за принципом “розділяй і володарюй”. Тому Європейський Союз змушений прокинутися, Румунія має прокинутися до реальності, якщо не хоче потрапити до сфери впливу Російської Федерації або якщо хоче не допустити розгортання на румунському кордоні російських військ, включаючи тактичну ядерну зброю, як це відбувається зараз поблизу кордону Польщі в Білорусі.

     

     

  • Європа, війна Росії проти України та золота ера Дональда Трампа

    Європа, війна Росії проти України та золота ера Дональда Трампа

    20 січня відбулася інавгурація нового президента Сполучених Штатів, мабуть найвпливовішої людини на планеті, тому що лідер у Білому домі є також головнокомандувачем Збройних сил США. Дональд Трамп, ймовірно, хоче, щоб його другий і, можливо, останній термін перебування на посаді увійшов в історію американських президентів, які зробили ключовий внесок у регіональну зовнішню політику США. Із заяв Трампа стає зрозуміло, що він хоче підвищити роль США в регіональній політиці двох Америк навіть більше, ніж було передбачено Доктриною Монро 1823 року. З січня 2025 року світ вступив у нову еру геоглобального і геостратегічного розвитку, що призведе до змін в тому числі в Європі і в нашому регіоні. Сьогодні ми спробуємо визначити, які наслідки матиме другий президентський термін Дональда Трампа для євроатлантичної безпеки і чи вдасться йому покласти край війні в Україні.

     

    Історик Віктор Боштінару, колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту, в інтерв’ю Радіо Румунія зазначив, що ми живемо в світі постійних змін, надзвичайної динаміки не лише внаслідок обрання 47-го президента США Дональда Трампа, а й внаслідок подій останніх чотирьох-п’яти років, які принесли безпрецедентний з часів Другої світової війни рівень непередбачуваності та підвищеного глобального ризику. Постає запитання: чого очікувати від другого президентського терміну Трампа? Віктор Боштінару відповідає: «Слід очікувати спроби Сполучених Штатів Америки розрядити два великих конфлікти, які сьогодні турбують всю планету. Я маю на увазі війну в Україні, навіть якщо тут погляди деяких країн-членів Європейського Союзу дещо або навіть суттєво відрізняються від поглядів Сполучених Штатів та, останнє, але не менш важливе, вплив, який президент Трамп може мати на розвиток подій на Середньому Сході, оскільки конфлікти в Україні та на Середньому Сході відбиваються на трансатлантичних відносинах.»

    Заяви лідера Білого дому привернули увагу всього світу, як під час передвиборчої кампанії, так і після виборів, в тому числі під час церемонії його інавгурації. Яким є його бачення безпеки і як новий лідер у Вашингтоні може вплинути на євроатлантичні відносини?, – запитали ми військового аналітика та колишнього голову медія-тресту Збройних сил Румунії, полковника запасу Йона Петреску. «По суті, завдяки телебаченню, ми всі стали свідками справжнього геополітичного шоу. До речі, Дональд Трамп, як відомо, почав свою кар’єру на телебаченні, і він любив свої ток-шоу за їхні напружені, непередбачувані моменти, навіть виганяв деяких своїх молодих гостей-підприємців. Йому подобалося бути і залишатися в центрі американської і, за можливості, міжнародної громадської думки. Цього він домігся, коли склав присягу 47-го президента Сполучених Штатів Америки, апогеєм якої став вечір, коли він підписав низку указів, в яких, з одного боку, скасував рішення колишнього президента Байдена, а з іншого – висунув нові вимоги відповідно до своєї публічно проголошеної політики, включаючи введення надзвичайного стану на кордоні з Мексикою, ще раз наголосивши в цьому контексті, що американська армія, в першу чергу, повинна забезпечувати територіальну цілісність і безпеку кордонів Сполучених Штатів Америки.»

    Наш співрозмовник додає, що Дональду Трампу подобається бути переможцем, перебувати в центрі уваги й тримати весь світ у напрузі. «Якщо придивитися уважніше до моменту підписання його перших указів, то можна помітити, що було приділено увагу інформуванню присутніх журналістів про необхідний і майбутній діалог між Трампом і Путіним з метою пошуку взаємоприйнятних рішень для припинення російсько-української війни на території України. Тут застережень дуже багато, і перше з них полягає в тому, що стало зрозуміло, що цей конфлікт неможливо вирішити за 24 години. Але за 24 години, з одного боку, Трамп дав конструктивний меседж, і на нього відповів Путін, Путін, який був більш обережним у своїх висловлюваннях. Він розповів про перипетії, з якими Трамп зіткнувся на шляху до своєї другої перемоги на президентських виборах у США, що, на думку багатьох компетентних спостерігачів за кордоном, свідчить про те, що Путін також у скруті і шукає, можливо, навіть за підтримки Трампа, вихід з цього виснаження Російської Федерації, російських військових, я маю на увазі з російсько-української війни, спровокованої незаконним вторгненням російських військ на територію України.»

    В умовах відкритої повномасштабної війни на старому континенті, яка триває вже третій рік, а також численних та різноманітних гібридних дій Росії проти Заходу, ЄС почав активно підвищувати свою оборонну готовність та швидко розвивати оборонну промисловість. Чи повинна Європа ще більше зміцнювати свою оборону в новому безпековому середовищі, в тому числі у світлі заяв президента Дональда Трампа? На це запитання відповідає колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту Віктор Боштінару: «Звісно, що так і це треба було робити, так чи інакше, навіть якби Дональд Трамп не був переобраний президентом, тому що війна в Україні висвітлила надзвичайно низький рівень готовності Європейського Союзу, країн-членів Європейського Союзу, на момент початку конфлікту в Україні. А з іншого боку, вона виявила неймовірно низьку промислову спроможність підтримувати військові зусилля, особливо в умовах довготривалої війни, війни на виснаження, якою зрештою виявилася війна проти України. Ці речі – разом з уроками про заміну військової техніки новими поколіннями і новими підходами, починаючи від ролі безпілотників і закінчуючи переосмисленням ролі бронетехніки, переосмисленням ролі важкої артилерії, важливості підводних і надводних безпілотників, всього цього, а також ролі штучного інтелекту у веденні війни, важливості супутникового зв’язку, захист супутників для забезпечення безпеки комунікацій у воєнний час – всі ці елементи показали, що Європа виявилася жахливо непідготовленою. І це доведеться виправити, тому що ризики для безпеки в цій частині світу залишаються, а гарантії від Росії важко прийняти, навіть якби вони були надані, не кажучи вже про нинішню путінську Росію, навряд чи вона буде сприйнята всерйоз будь-яким іншим партнером на цій планеті.»

    Віктор Боштінару стверджує, що Європі доведеться більше і краще готуватися до можливого конфлікту з Росією та об’єднувати свої ресурси, адже стара римська приказка «Хочеш миру – готуйся до війни» дедалі демонструє свою актуальність. «Ми нарешті побачили розмови про об’єднання двох великих концепцій щодо літаків 6-го покоління, що є ознакою того, що війна в Україні певним чином зробила європейських лідерів мудрішими. Я неодноразово наголошував на тому, що ми, країни Європейського Союзу, повинні зробити членство в ЄС і засоби, що надаються з бюджету Європейського Союзу, інструментом підтримки зусиль нашого континенту в галузі оборони і безпеки, тому що, врешті-решт, Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, був правий, коли сказав в Європейському парламенті: якщо Європа хоче вижити, вона повинна озброїтися. Це звучить дуже сильно, якщо згадати те, що ЄС був створений, щоб забезпечити тривалий мир серед його членів, попередити виникнення конфліктів на старому континенті, а також традицію, яка призвела до майже безумовних анти-оборонно-безпекових рефлексів, особливо в західних країнах-членах Європейського Союзу.»

    Ми також є свідками зміни парадигми, яку можна інтерпретувати як продовження доктрини Монро. Дональд Трамп має особливе бачення розширення сфер безпекових інтересів США. Але, як каже аналітик Йон Петреску усі заяви Трампа щодо Панами, Канади та Гренландії, ґрунтуються на американських економічних інтересах. Він каже, що указ Трампа про перейменування Мексиканської затоки на Американську це не просто зміна назви, а публічний знак рішучості нового президента дати зрозуміти, що це зона економічних інтересів США. Заяви Трампа щодо Гренландії викликали напруження у відносинах між Європою і США, а Франція обговорила з Данією можливість відправки до Гренландії своїх військ.

    Аналізуючи ситуацію довкола цього стратегічно важливого острова військовий аналітик Йон Петреску зазначив: «Сполучені Штати зараз мають там військовий аеродром і дислоковані там війська, тому що Гренландія де-факто охороняється американськими військами – там є авіабаза – але поки що, на рівні інформації, передчасно говорити про те, наскільки великої військової присутності Трамп захоче в Гренландії. Звичайно, прем’єр-міністр Данії заявив, що тільки народ Гренландії вирішуватиме своє майбутнє, але мова йде про 50 000 гренландців, щонайбільше, які будуть прагматичними та, ймовірно, поставлять собі запитання: що нам дає Трамп, чого не дала Данія, яка була державою, що контролювала економічне існування Гренландії. Це питання, на які ми дізнаємося відповідь у найближчому майбутньому, але, цілком ймовірно, Гренландія дійсно трансформується і стане, зі стратегічної точки зору, маяком для Сполучених Штатів Америки, які стежитимуть за проходженням кораблів Російської Федерації через цей район та інших союзних Російській Федерації держав, щоб на північ від Європи і особливо на південь від Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії були виключені військово-морські стратегічні несподіванки.»

    Дональд Трамп хоче зблизити два береги Атлантики, звісно метафорично, шляхом розширення американських інтересів у Гренландії, але це може призвести до погіршення стосунків з давніми союзниками США. Ось що каже про це Віктор Боштінару. «Й у випадку Канади, й у випадку Данії йдеться про союзників Сполучених Штатів Америки, країн-членів НАТО, які традиційно мають надзвичайно тісні відносини зі Сполученими Штатами Америки. Зараз навіть заяви про Канаду як 51-й штат федерації Сполучених Штатів Америки або захоплення Гренландії викликає добре контрольовану, але дуже нервову реакцію в Оттаві і Копенгагені. Сполучені Штати Америки також перебувають у ситуації, коли їм потрібні друзі, союзники і довіра. Американське лідерство без престижу і довіри важче нав’язати. Тому я думаю, що заяви це одне, а реальні дії – зовсім інше, і вони будуть набагато обережнішими і стриманішими, звичайно, включаючи економічні механізми співпраці і перетворення Гренландії на платформу для Сполучених Штатів, щоб проєктувати свою силу в більшому масштабі, ніж зараз, але я не бачу, як вони можуть отримати фізичний контроль над Гренландією без значного погіршення відносин, в тому числі з Євросоюзом – подивіться на реакцію ЄС, який заявив, що Гренландія перебуває під захистом договорів Європейського Союзу.»

    Президент США Дональд Трамп закликав керівника Росії Володимира Путіна зупинити війну проти України й «укласти угоду», оскільки далі для Росії «буде тільки гірше». Водночас Путін заявив, що не готовий підписувати мирний договір із президентом України Володимиром Зеленським, якого він знову назвав «нелегітимним». Румунський генерал-лейтенант запасу Александру Грумаз стверджує, що Путін не збирається закінчувати війну. «Росія не зацікавлена в мирі в Україні. Росія зацікавлена в діалозі зі Сполученими Штатами, тому що відносини між двома ядерними державами досягли найнижчого рівня. Зараз на мій погляд Путін не збирається укладати мирний договір з Україною, це неможливо. Усе, що може бути досягнуто – це перемир’я, що означає припинення вогню на невизначений період часу, і не більше…»

    Тобто замороження війни, чого власне й прагне Путін, він хоче отримати паузу для переозброєння та продовження війни.

     

  • Основні виклики у 2025 році

    Основні виклики у 2025 році

    Війна в Україні, ситуація на Середньому Сході, повернення Дональда Трампа в Білий дім, вибори у Франції, Німеччині та Польщі, повторні президентські вибори в Румунії  – це події, якими позначений 2025 рік. Рік, в якому Європейський Союз, котрий протягом 80 років був абсолютно переконаний, що велика війна в Європі більше не повториться, мусить надалі шукати відповідні відповіді на збройну агресію Росії проти України. Створений як організація, покликана управляти миром, ЄС у 2022 році опинився перед суворою реальністю, коли Російська Федерація спровокувала війну в Україні. Конфлікт, який триває вже майже три роки і невідомо, коли і як він завершиться.

    Шок для Європи став шоком для континенту, який усвідомив загрозу повторення великої війни, – каже професор Дан Дунгачу. Він стверджує, що суть нинішньої проблеми полягає в реакції Європейського Союзу, Європи, в цілому, на дії Російської Федерації. Тому що проблема не тільки в тому, що Росія брязкає зброєю, в тому числі ядерною, щоб вплинути на Захід, проблема в тому, що робить Європейський Союз і як він бачить себе в цьому дзеркалі російської агресії проти європейської держави, в даному випадку України. Саме з цього починається велика реакція Європи, яка може бути позитивною, але може бути і негативною, на тему європейського проєкту, який є по суті проєктом управління миром.

    Які уроки винесла Європа до цього часу? Зокрема, що відносини, взаємодія, контакти, економічні зв’язки, які сприяли посиленню миру, адже ЄС був сформований після Другої світової війни на базі економічної співпраці Франції та Німеччини, що заклало міцні засади довготривалого процвітання, миру і безпеки, все, що Євросоюз являв собою і просував протягом кількох десятиліть, у 2022 році пішло нанівець, – вважає професор Дунгачу «Зв’язки більше не означають забезпечення миру, економічні відносини більше не ведуть до безпеки. Навпаки, зв’язки, взаємозв’язки, взаємодія можуть призвести до війни. Звідси від’єднання від Російської Федерації, потім від’єднання від Китаю і так далі. Великий виклик для Європейського Союзу полягає в тому, що він повинен переосмислити себе в самій своїй суті. Другий виклик, менш помітний, полягає в тому, що ЄС, який був створений як постнаціональний проєкт – не обов’язково антинаціональний, але постнаціональний – сьогодні прокидається до реальності, яка є гостро національною, через війну в Україні. Адже опір України російській агресії – це передусім національний опір. Україна переосмислює себе, наново винаходить себе, розвивається і так далі. Отже, це два головні виклики, з якими в тій чи іншій формі має впоратися Євросоюз. Те, наскільки він впорається з ними, очевидно, буде мірилом здатності ЄС продовжувати цей проєкт, який розпочався дуже давно, але який сьогодні, можливо, стикається з найбільшим викликом.»

     

    У цьому контексті 2024 рік показав, що Європа усвідомила справжній масштаб загроз, які йдуть зі Сходу, зрозуміла необхідність зміцнення відносин між Францією, Німеччиною, Великобританією і всією Західною Європою та спільної допомоги Україні, – каже Штефан Попеску доктор історичних наук і спеціаліст з культурної дипломатії. «Не тільки перед обличчям загроз зі Сходу, але й перед викликами із Заходу, з боку великого американського союзника і стратегічного партнера. Безсумнівно, є ризик того, що в 2025 році, коли росіяни, американці, подивимося, чи українці, офіційно сядуть за стіл переговорів, ці переговори проходитимуть без європейців. 2024 рік приніс значний розрив, або остаточне розлучення між Францією та Німеччиною. Більше того, Франція і Німеччина, окрім цього розлучення, вступили в період політичної турбулентності. Що стосується Франції, то вона нагадує парламентські режими до 1958 року, коли генерал де Голль встановив “гіперпрезиденціалізм”. Що стосується інших помітних держав, таких як Іспанія та Італія, то вони не мають необхідної ваги, щоб взяти на себе ініціативу в європейському проєкті. Отже, 2024 рік постає перед нами з фрагментованим європейським ландшафтом і немає сумнівів, що Європейський Союз, європейські держави, в кращому випадку, намагатимуться позиціонувати себе по відношенню до великого європейського союзника. Саме в цьому полягає сенс цих надзвичайних перегонів європейських лідерів після повернення Дональда Трампа в Білий дім. І президент Еммануель Макрон, в минулому прихильник ідеї стратегічної автономії, зрозумів, що цей проєкт більше не може бути підтриманий і, що найбільше, на що він може сподіватися, – це посісти друге місце, стати першим серед тих, хто посів друге місце, серед союзників Сполучених Штатів Америки.»

    Під кінець 2024 року війна в Україні дещо відійшла на другий план внаслідок подій на Середньому Сході, зокрема падіння режиму Асада в Сирії. На думку професора Дана Дунгачу, це стратегічна політична перемога Ізраїлю: «У практичному плані падіння Сирії сьогодні означає великий удар для Ірану, який певним чином втратив найважливіший коридор, через який він живить свою найпотужнішу маріонетку – “Хезболлу”. Що це означає? Це означає, що з того моменту, як Білий дім візьметься за цю справу, ймовірно, тому що першою буде проблема України, ми побачимо переформатування всього Середнього Сходу. Тому що те, що сталося в Сирії, очевидно, не обмежиться лише Сирією. Що буде з самою цією країною, яка багато в чому є квазі-штучною конструкцією, ще належить з’ясувати, але очевидно, що Сирія є початком надзвичайно важливих стратегічних змін. Одна з них веде до Туреччини, інша – до Ірану, третя – до Ізраїлю і так далі, і всі вони повинні бути організовані в тій чи іншій формі. Вони не можуть зробити це зсередини. Адміністрація Трампа так чи інакше намагатиметься намітити контури майбутнього розвитку подій.»

    Водночас в останні місяці свого перебування на посаді президента Джо Байден прийняв, навіть якщо багато хто вважає, що запізно, визначне рішення дозволити Україні застосовувати далекобійну зброю по цілях вглиб Росії за допомогою американських ракетних систем дальнього радіусу дії, а також надати ЗСУ протипіхотні міни. Усі ці кроки нададуть новообраному президенту Трампу більше важелів впливу на ймовірні майбутні переговори між Україною та Росією. Протягом усього року, але особливо після президентських виборів, адміністрація Байдена намагалася поставити Україну в якомога сильнішу переговорну позицію. І ще до виборів, і навіть незалежно від того, хто їх виграв, здавалося ймовірним, що війна в Україні завершиться у 2025 році, який, за словами американських аналітиків, буде роком переговорів, а перемога Дональда Трампа лише прискорить переговори. Професор Штефан Попеску. «Без сумніву, що пріоритетом США є Індо-Тихоокеанський регіон і той факт, що в Індо-Тихоокеанському регіоні знаходиться єдина велика держава, яка може кинути виклик американському світовому лідерству – не зараз, а в майбутньому, через десятиліття, тобто Китай, зміцнює бажання американської адміністрації, майбутньої американської адміністрації, покласти край конфлікту в Україні, спонукати європейців взяти на себе безпекову відповідальність, в тому числі в сусідніх регіонах, не лише збільшуючи оборонні видатки, але й беручи на себе різні місії для того, щоб Сполучені Штати змогли зосередитись на Китаї. І тут слід очікувати й можливого напруження в китайсько-російських відносинах, тому що зближення Москви з Пхеньяном не обов’язково подобається Китаю або не подобається Китаю зовсім, і це дає, скажімо так, матеріал для роботи послідовникам школи Кіссінджера в Сполучених Штатах Америки.»

     

    Отже ми маємо перед собою надзвичайно складні досьє, але такі, які залишатимуться на першому плані в 2025 році, тому що це призведе до важливіших, навіть якщо не дуже помітних, безпрецедентних змін, в тому числі на Середньому Сході, – додає Дан Дунгачу: «Буде дуже цікаво побачити, як американська адміністрація Дональда Трампа спробує підійти до справи Середнього Сходу, будучи залученою туди, але не входячи, не будучи присутньою у військовому відношенні в цьому регіоні. Тому що Дональд Трамп на початку своєї другої каденції найбільше боїться бути втягнутим у війну, що може стати прямим шляхом до невдачі для Дональда Трампа, який прагне стати найбільшим американським президентом, принаймні за останні сто років.»

     

    Повертаючись до Європи, головним викликом залишається інформаційна та кібервійна, яку веде Росія – гібридна війна, що підживлює екстремістські тенденції. У 2025 році в Європі відбудуться вирішальні вибори – у Франції, Німеччині, президентські вибори в Польщі, повторні президентські вибори в Румунії – всі з великими ставками, нагадує Дан Дунгачу, який попереджає, що найбільшою загрозою безпеці є створення клімату, в якому російська пропаганда буде сприйматися і поширюватися. Не сама пропаганда, а шкідливий клімат, який створюється в певних суспільствах, – наполягає Дан Дунгачіу, який каже, що це був великий провал європейського мейнстріму, тому за його словами саме тут потрібно почати переоцінку європейського публічного простору, щоб зробити його більш захищеним від очевидного втручання Російської Федерації.

     

    2025 рік покаже, чи зможуть Франція, Німеччина, Польща, цей Веймарський трикутник, подолати розбіжності у баченні та політичних пріоритетах і, звичайно, чи зможуть дві великі європейські країни, Франція та Німеччина, зміцнитися зсередини, перебудуватися й підготуватися до подальших змін з новими викликами.

  • Огляд головних подій 2024 року в світі

    Огляд головних подій 2024 року в світі

    Зростання ультраправих в Європі

    Цьогорічні парламентські вибори підтвердили зростання націоналістичних або радикальних правих партій у таких країнах, як Франція, Німеччина, Бельгія, Австрія, Нідерланди та Італія. Наприкінці жовтня парламент Австрії вперше обрав своїм спікером ультраправого політика після історичної перемоги його  партії – Партії свободи – на вересневих парламентських виборах. Влітку у Франції республіканський фронт, сформований напередодні дострокових парламентських виборів, зміг заблокувати прихід до влади націоналістичної партії «Національні збори», але відсутність явної більшості призвела до майже перманентної політичної кризи. А у вересні антимігрантська «Альтернатива для Німеччини» (АдН) вперше перемогла на регіональних виборах і набрала історичні максимуми на двох інших. На цьому тлі 27 листопада депутати Європарламенту затвердили новий склад Європейської комісії. Виконавча влада ЄС розпочала роботу 1 грудня, і президентка Урсула фон дер Ляєн, яка перебуває на другому терміні, пообіцяла реалізувати великі проєкти протягом перших 100 днів.

    Повернення Дональда Трампа до Білого дому

    Республіканець Дональд Трамп здобув перемогу на президентських виборах у США 5 листопада, забезпечивши собі другий термін у Білому домі завдяки вражаючому політичному поверненню. У 2016 році він здобув несподівану перемогу над демократкою Гілларі Клінтон, яка на той час була фаворитом опитувань. Цього року він переміг Камалу Гарріс, яку поспішно висунули в кандидати від Демократичної партії в липні після того, як вісімдесятилітній президент Джо Байден зняв свою кандидатуру з перегонів. Незважаючи на опитування, які пророкували дуже близьку боротьбу між Дональдом Трампом і Камалою Гарріс, республіканець переміг у семи найбільш конкурентних штатах. 78-річний Дональд Трамп, передвиборча кампанія якого ознаменувалася двома замахами на нього, чотирма обвинувальними актами та обвинувальним вироком, вступить на посаду 20 січня 2025 року.

    Вибори та репресії в Росії, війна в Україні

    У Росії Володимир Путін розпочав свій п’ятий президентський термін у червні після перемоги на виборах, які Захід назвав фальшивими. Раніше в лютому його сумнозвісний опонент Олексій Навальний, 47 років, раптово і за нез’ясованих обставин помер у в’язниці, де він відбував покарання за так званий екстремізм. Тим часом, Україна, куди Росія вторглася в лютому 2022 року, влітку 2024 року здійснила несподівану атаку в прикордонній Курській області. У листопаді Київ вперше застосував американські та британські ракети дальнього радіусу дії на російській території після того, як Вашингтон і Лондон дали на це згоду. Москва у відповідь завдала удару по Україні найсучаснішою балістичною ракетою середньої дальності без ядерного боєзаряду і пообіцяла посилити свої атаки, якщо Україна продовжуватиме націлювати на Росію західні ракети. Володимир Путін також згадав про можливість вдатися до ядерної зброї.

    Війна і на Близькому Сході

    Ізраїль продовжує військовий наступ проти ХАМАС у секторі Газа після безпрецедентного нападу палестинського ісламістського угруповання на ізраїльську територію в жовтні 2023 року. Цього року було вбито кількох високопоставлених лідерів ХАМАС, зокрема, голову руху Ісмаїла Ханію в Тегерані в липні. Переговори про припинення вогню провалилися, і палестинська територія, де загинуло понад 44 000 людей, переважно цивільних, продовжує страждати від гострої гуманітарної кризи. Паралельно, після близько року транскордонних зіткнень з ліванською Хезболлою – союзниками підтримуваного Іраном Хамасу – ізраїльська армія у вересні розпочала бомбардування проти ісламістського руху на півдні, сході і півночі Лівану і в столиці Бейруті. Ізраїль також розпочав наземний наступ на опорні пункти Хезболли на півдні Лівану. У відповідь на вбивство лідера «Хезболли» Хасана Насралли в Бейруті у вересні, а раніше – лідера ХАМАСу Ісмаїла Ханії, Іран також випустив сотні ракет по Ізраїлю, який у відповідь завдав ударів по іранських військових базах, що викликало побоювання розширення регіонального конфлікту. І щоб картина на території була повною, наприкінці року в Сирії наступ повстанців на чолі з радикальними ісламістами призвів до втечі президента Башара Асада з країни та поклав край п’ятидесятилітньому режиму партії Баас.

    Екстремальні погодні умови

    Спеки та посухи, з одного боку, і катастрофічних злив, з іншого, не бракувало у світі і цього року. Глобальний атлас, опублікований ООН, показує, що рекордні посухи скоро стануть регулярним явищем. Повені спустошили багато частин світу. В Європі південний схід Іспанії восени зіткнувся з історичними повенями. За даними влади, загинуло 230 осіб, 222 з яких – лише в районі Валенсії. Постраждалі від повені у відчаї розкритикували хаотичність дій влади, яка не впоралася з ситуацією, від пізнього оповіщення людей до затримки доставки допомоги.

    Олімпійські ігри в Парижі

    2024 рік також став роком проведення 33-х літніх Олімпійських ігор, найбільшої мультиспортивної події, яка проводиться кожні чотири роки. Змагання відбулося в Парижі після церемонії відкриття на річці Сена, яка була настільки ж пишною, як і суперечливою. Після проведення Олімпійських ігор 1900 і 1924 років французька столиця стала другим містом після Лондона, яке тричі організовувало літні ігри. Також у Парижі 7 грудня світові лідери, а також прості люди взяли участь у церемонії відкриття знаменитого собору Паризької Богоматері, відновленого після пожежі, яка п’ять років тому знищила готичну пам’ятку.

    Світ став біднішим без…

    Ми не можемо завершити цю ретроспективу зовнішніх подій року, не згадавши, що у 2024 році ми попрощалися з акторами світового рівня Аленом Делоном, Анук Еме, Дональдом Сазерлендом і Меґі Сміт, письменником Ісмаїлом Кадаре, співачкою Франсуаз Гарді та музикантом, композитором і продюсером Квінсі Джонсом.

  • 13 грудня 2024 року

    13 грудня 2024 року

    ПАРЛАМЕНТ – Новий парламент Румунії, сформований за результатами виборів 1 грудня, буде скликаний президентом Клаусом Йоганнісом наступного тижня, 20 грудня. Маючи майже дві третини місць, проєвропейські партії, а також депутати від національних меншин розпочали цього тижня переговори про створення широкого коаліційного уряду. Лідери Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії» та Демократичного союзу угорців Румунії домовилися, що кожна з проєвропейських політичних груп отримає в майбутньому уряді, який скрадатиметься з 16 міністрів, низку міністерств пропорційно до своєї частки в законодавчому органі. До парламенту також увійшли три так звані сувереністські партії – Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партія молодих людей. Політичні розрахунки показують, що існує велика ймовірність того, що члени уряду будуть приведені до присяги до Різдва. Крім цього проєвропейські партії обговорюють можливість висунення спільного кандидата у президенти.

     

    F-16 – Румунія отримала чергову партію з трьох винищувачів F-16 Fighting з Норвегії Про це повідомило Міністерство національної оборони Румунії. Три винищувачі F-16 Fighting Falcon, придбані у Норвегії, приземлилися сьогодні на 71-й авіабазі ім. Генерала Емануїла Йонеску в Кимпія Турзій і половинять 48-у винищувальну ескадрилью. Крім того, в прес-релізі міністерства зазначається, що «разом з трьома літаками, які прибули сьогодні, 48-а винищувальна ескадрилья має 15 літаків F-16, придбаних у Королівства Норвегія разом з відповідним пакетом товарів і послуг». Два місяці тому Норвегія поставила нашій країні ще одну партію з трьох літаків F-16 в рамках угоди про закупівлю 32 винищувачів.

     

    ГАЗОВА КРИЗА – Минулої ночі парламент Молдови проголосував за введення надзвичайного стану в країні на 60 днів, починаючи з 16 грудня. Цей крок був зроблений після  рішення російського гіганта «Газпром» припинити постачання газу до Придністровського регіону з 1 січня. 56 зі 101 депутата проголосували за ініціативу прем’єр-міністра Доріна Речана, який заявив, що «це було голосування за те, щоб покласти край газовому шантажу Москви». Молдова отримує близько 2 мільярдів кубометрів газу на рік з Росії для Кучурганської електростанції, яка забезпечує 70% енергетичних потреб Молдови. Припинення «Газпромом» поставок газу в Придністровський регіон з 1 січня вплине на підприємства і населення на лівому березі Дністра, а для правого берега, кажуть експерти, влада буде змушена купувати електроенергію на міжнародному ринку за вищими цінами.

     

    УКРАЇНА – Міністри закордонних справ шести європейських країн, у четвер в Берліні, підтвердили свою підтримку України на її незворотному шляху до членства в НАТО і пообіцяли Києву подальшу військову підтримку у війні з Росією, а також постконфліктні гарантії безпеки. Наприкінці зустрічі глави зовнішньополітичних відомств Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії та Великої Британії, а також новий представник ЄС із зовнішньої політики Кайя Каллас підписали Берлінську декларацію, в умовах, коли гіпотеза про мирні переговори між Україною та Росією набуває все більшої ваги з поверненням Дональда Трампа до Білого дому. Декілька країн-членів, включаючи США та Німеччину, насторожено ставляться до перспективи швидкого вступу України до НАТО, але в разі укладення угоди між Росією та Україною, країни-партнери Києва могли б направити миротворців в Україну як гарантію безпеки.

     

    СТАТИСТИКА – У Румунії рівень безробіття в третьому кварталі 2024 року склав 5,6%, що на 0,6 відсоткових пункти вище за показник, зафіксований у другому кварталі цього року. Дані, опубліковані Національним інститутом статистики, показують, що економічно активне населення в Румунії становить близько 8 мільйонів осіб, з яких трохи більше 7 мільйонів румунів – зайняті, а 460 тисяч – безробітні. За даними НІС, рівень безробіття досяг найвищого рівня серед молоді у віці від 15 до 24 років і склав близько 27%.

     

    СТРАЙК – Після загального страйку, що відбувся два тижні тому, у п’ятницю в Італії пройшла нова 24-годинна акція протесту перевізників. З 21:00 за місцевим часом у четвер ввечері по всій країні зупинилися поїзди і таксі. Крім того, пасажирські кораблі також не курсували між материком і островами. Місцевий транспорт працював лише три години вранці та три години ввечері. Страйкували також працівники охорони здоров’я та освіти, повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Римі. У неділю, 15 грудня, аналогічний страйк торкнеться і повітряного транспорту. Підвищення заробітної плати, поновлення національного контракту та безпека на робочому місці є основними вимогами профспілок, які ініціювали акції протесту.

     

    ФУТБОЛ – Збірна Румунії дізналася суперників у груповому етапі відбору на Чемпіонат світу з футболу-2026 у зоні УЄФА. За підсумками жеребкування, яке відбулося 13 грудня у Цюриху, «триколірні» за право поїхати на мундіаль зіграють у групі Н з чотрима командами: Австрією, Боснією-Герцеговиною, Кіпром та Сан-Марино. Відбір стартує у березні і триватиме до листопада 2025 року за традиційною груповою системою (“домашні” і “виїзні” поєдинки). У разі, якщо румунська збірна виграє свою групу (всього 12 груп), то вона отримає пряму путівку до фінальної стадії ЧС. Якщо ж румунські футболісти опиняться у числі 12 команд, що посядуть другі місця, то їм доведеться зіграти у стикових міні-турнірах. «Триколірні» не виходили до фінального турніру чемпіонату світу з 1998 року.

  • Війна в Україні, далекобійний етап

    Війна в Україні, далекобійний етап

    На 1000-й день війни Україна завдала удару по військовій цілі на території Росії американськими ракетами великої дальності ATACMS. Це був перший випадок, коли за згодою США ракети цього типу були застосовані на території Росії, а послаблення обмежень є частиною зусиль адміністрації Байдена, спрямованих на те, щоб дати Україні все можливе до інавгурації Дональда Трампа 20 січня. Це рішення також має на меті утримати Пхеньян від відправки нових військ до Росії.

    Як це рішення впливає на хід війни? Відповідь на це питання в інтерв’ю Радіо Румунія спробував дати професор Юліан Кіфу, президент Центру запобігання конфліктам і раннього попередження: “Давайте не забувати, що це не зброя, здатна змінити правила гри, це не ядерна зброя наприкінці Другої світової війни. Тож вона автоматично не забезпечує перемогу, ні. Але вона забезпечує покарання. Це відповідь на залучення Російською Федерацією Північної Кореї як воюючої сторони і відповідь на масовані атаки на українську енергосистему. Ці два елементи ескалації необхідні для надійного відновлення балансу і стримування, як це відбувалося кожного разу, коли мала місце певна форма відплати. Й ось, дивіться, цього разу Захід, в першу чергу Сполучені Штати, знайшов спосіб скасувати цю заборону. Звичайно, це також стосується британських і французьких ракет Storm Shadow і Scalp, які мають американські компоненти. Це буда єдина перешкода для їхнього використання Україною в польових умовах.”

    Невдовзі прийшла і відповідь Кремля. Владімір Путін підписав указ про внесення змін до ядерної доктрини Росії, знизивши рівень загрози, який би виправдовував ядерну відплату у відповідь на ширший спектр звичайних атак. На місцях Москва продовжує контрнаступ у Курській області – місці єдиного великого військового успіху Києва цього року – і здобуває ключові точкові перемоги вздовж лінії фронту. Чи може Москва продовжувати військовий наступ?

    Знову професор Юліан Кіфу: “Ми маємо справу з довготривалою війною. Цілі Росії не змінилися. Росія хоче поставити Україну на коліна, посадити в Києві маріонетковий уряд і мати Україну без виходу до моря, очевидно, щоб досягти кордонів НАТО, в тому числі тут, на Чорному морі, і це питання особливо цікавить нас. З іншого боку, якщо ми говоримо про фінансові аспекти, звичайно, це дуже дорого коштує і Путін закладає майбутнє власної держави. На цьому економічному та фінансовому фронті є великі проблеми. Ми бачимо, що центральний банк вже підняв процентні ставки до 21%, безпрецедентно за останні 20 з чимось років, є великі проблеми з інфляцією, є великі проблеми з виробництвом. Ці речі впливають на їхній фронт. З початку року на 40 квадратних кілометрах було втрачено еквівалент п’яти дивізій, в першу чергу техніки, але також і людей.”

    Повільна і складна війна, яку часто називають війною на виснаження, коли обидві сторони намагаються виснажити одна одну, виснажила ресурси обох країн після майже трьох років конфлікту. І, схоже, вона продовжуватиме поглинати колосальні суми і забирати ще більше життів. Росія встановила рекордний оборонний бюджет на 2025 рік, що становить третину державних витрат. Водночас Сполучені Штати оголосили про новий пакет допомоги для України.

    У світі дедалі частіше говорять про можливість закінчення війни у 2025 році. Президент Володимир Зеленський заявив нещодавно, що Україна повинна зробити все для закінчення війни у 2025 році, наголошуючи, що війна має закінчитись дипломатичним шляхом. Зараз всі очікують інавгурації нового президента США Дональа Трампа, який неодноразово казав, що він хоче швидко закінчити війну в Україні.

    Але, як каже румунський аналітик Дан Дунґачу, зберігається занепокоєння щодо розвитку подій в Україні, оскільки ніхто не має чіткого уявлення про те, що насправді означає вплив нової адміністрації США на ситуацію на лінії фронту. Усі чекають на переговори, але досі не дуже зрозуміло, за яких умов вони відбуватимуться», – каже аналітик. «Мир в Україні – це, безумовно, мета. Умови цього миру потрібно обговорювати. Безперечно, що з того, що можна припустити про нову адміністрацію Трампа, перспектива, про яку найбільше говорять, така: адміністрація Трампа хоче закінчити цю війну, в тому числі тому, що головна ставка адміністрації Трампа і президента Сполучених Штатів – не продовжувати війни, а зупинити їх. Якщо головна ставка президента Трампа – стати найважливішим американським президентом в історії, принаймні за останні сто років, очевидно, що варіант війни – не найкращий варіант для нього. Трамп намагатиметься покласти край цій війні, зупинити її, і це, ймовірно, буде першим зовнішньополітичним успіхом його адміністрації. Ось чому я вважаю, що ми повинні враховувати наполягання на припиненні війни і початку переговорів. Війна повинна бути зупинена, переговори повинні вестися з усвідомленням того, що Україна залишатиметься важливою на східному фланзі для американської адміністрації. Польща, Україна, Румунія залишаться стратегічно важливими на цій карті, тому що Росії, так би мовити, треба «оголосити шах». З цієї точки зору, українська армія, яка є дуже сильною і підготовленою на театрі військових дій, буде розглядатися як частина НАТО, навіть якщо формально вона не буде частиною НАТО.»

    Виконавчий директор Центру «Нова стратегія» Джордже Скутару каже, що війну можна зупинити допомагаючи більше Україні як військово, так і шляхом посилення санкцій проти Росії. «Щоб перемогти, нам потрібно доставляти більше, доставляти вчасно. І, по-друге, щоб перемогти, ми дійсно повинні чинити тиск на Росію, щоб зменшити її доходи для ведення війни, в першу чергу, з точки зору експорту нафти», – каже Джордже Скутару. «Ми, я маю на увазі Європейський Союз і навіть Румунію, зараз майже подвоїли імпорт добрив з Російської Федерації. З одного боку, ми говоримо, що хочемо бути енергетично незалежними від Росії, але ми переносимо нашу залежність з енергетичного сектору на залежність з точки зору продовольчої безпеки, тому що на даний момент Росія веде політику демпінгу, пропонуючи дуже вигідні ціни на експорт добрив, тобто мінеральних добрив, у результаті чого європейський ринок значною мірою заполонив цей продукт з Російської Федерації. Ми не можемо проводити амбівалентну політику, з одного боку, платити Україні за те, що вона чинить опір, а з іншого боку, продовжувати опосередковано фінансувати російську військову машину, продовжуючи імпортувати різні категорії продукції з Російської Федерації або не вживаючи певних заходів, які дійсно впливають на джерела доходів Російської Федерації – і я маю на увазі насамперед експорт енергоресурсів, те, як Росія порушує санкції. Побачимо, що робитиме нова адміністрація США, адже принаймні, з точки зору позиції щодо вуглеводнів, щодо нафти, підхід республіканців і президента Трампа дуже чіткий: вони збираються збільшувати видобуток нафти. Один з перших наслідків, який може статися, – це зниження світової ціни і, як наслідок, зменшення ресурсів, що відчують на собі дві держави з ворожою політикою щодо Америки – я маю на увазі Іран і Російську Федерацію.»

    У цьому контексті крім Формули миру Володимира Зеленського, що ґрунтується на принципах, цілях і нормах Статуту ООН, є ще багато різних мирних планів, які розглядають в різних світових канцеляріях, в тому числі в США. Професор Дан Дунґачу говорить про чотири можливі сценарії. «По суті, є чотири сценарії майбутнього України: сценарій Південної Кореї – Україна стає Південною Кореєю, сценарій Західної Німеччини – Україна стає Західною Німеччиною, а втрачені території – Східною Німеччиною, сценарій Ізраїлю – Україна стає Ізраїлем, тобто безпрецедентні гарантії безпеки з боку США, або Україна стає ядерною державою. Отже, ці сценарії розглядаються і невідомо, в якому напрямку підуть справи, але ці чотири сценарії розглядаються, коли згадується Україна або її найближче майбутнє.»

     

     

  • Підпільна діяльність РКП

    Підпільна діяльність РКП

    Закінчення Першої світової війни не тільки не заспокоїло розпалені душі, які її спровокували, але й розпалило нову лють і одержимість, а екстремальні рішення вважалися найбільш прийнятними. Так лівий і правий екстремізм, комунізм і фашизм, жахливі породження війни, стали домінувати у свідомості багатьох людей. Однією з особливостей Великої війни було те, що ні переможці не могли радіти своїй перемозі, ні переможені не відмовлялися від реваншу. Потрібна була Друга світова війна, щоб руйнівна енергія була вичерпана.

    Нові держави, що виникли після 1918 року, вживали заходів проти екстремізму та для захисту своїх кордонів. Королівство Великої Румунії, також витвір Версальської системи, вжило жорстких заходів для викорінення екстремістських проявів, які загрожували його існуванню та функціонуванню. Понад 100 років тому, 6 лютого 1924 року, ліберальний уряд на чолі з Іоном І. К. Бретіану прийняв закон про юридичні особи, який оголосив екстремістські організації поза законом. Двома основними організаціями, проти яких було спрямовано закон, були ультраправа Націонал-християнська ліга оборони, заснована в 1923 році, та ультраліва Румунська комуністична партія, заснована в 1921 році. Архітектором закону, від якого він отримав свою назву, був міністр юстиції Георге Г. Мирзеску, юрист і мер міста Ясси у воєнні роки.

    Якщо крайні праві переосмислили себе в 1927 році у формулі Легіонерського руху і змогли діяти легально з публічним успіхом наприкінці 30-х років, то крайні ліві, агентура Москви в Румунії, залишалися забороненими до 1944 року. Наприкінці Другої світової війни, після того, як Радянський Союз окупував Румунію і привів до влади КПР, нечисленні члени цієї партії стали претендувати на славу як члени забороненої організації. Їх називали «нелегалами», і це були як ті, хто сидів у в’язницях, так і ті, хто, переховуючись, на волі, виконував вказівки з Москви.

    Одним з оголошених поза законом був Іон Біке. В архівах Центру усної історії Румунського радіомовлення зберігається інтерв’ю з ним від 1971 року, в якому він розповідає, як у квітні 1944 року, за допомогою деяких людей з адміністрації, комуністичні бойовики втекли з тиргужіуського концтабору, де утримувалися деякі з них: «Партії вдалося встановити тісний зв’язок між бойовиками на волі та бойовиками у в’язницях і концтаборах. Вона опинилася в складній ситуації. У той час як гітлерівські війська отримували удар за ударом, партійна робота всередині країни посилювалася. Зв’язок між комуністами всередині концтабору і за його межами здійснювався через звичайних людей, які виконували певну роботу в адміністрації табору. Наприклад, були жінки, які після розформування концтабору поїхали в різні місця країни і в Бухарест. Це були жінки, які користувалися довірою комуністів, вони були носіями записок, листування між ув’язненими та комуністами і комуністами, які проживали на волі».

    Антон Мойсеску також був нелегалом і в 1995 році розповів про свою діяльність до і під час війни: «Раніше я займався нелегальною партійною діяльністю, працюючи на заводі і зі своїм справжнім прізвищем, відомим усім, але невідомим як партійний активіст чи активіст Комуністичного молодіжного союзу. Цього разу, однак, мені довелося змінити також прізвище і ніде не показуватися, щоб ніхто з наших агентів не зустрівся зі мною, інакше мене негайно заарештували б. І так жив я у конспіративному домі, робив свою роботу вночі, на збори і засідання виходив тільки вночі. Мене розшукували, але органи держбезпеки ніде не могли мене знайти».

    Антон Мойсеску також згадав про засоби до існування, які мав нелегал: «Ми жили за рахунок допомоги столичного активу. Люди збирали для нас якісь гроші, тому що нас було небагато, не так багато людей опинилося в такій ситуації. Інші партійці та однодумці збирали для політв’язнів, я теж цим займався, через «Червону допомогу»: одяг, продукти харчування, гроші. Ми передавали їм те, що збирали через їхніх родичів, відправляли до в’язниць. Вони також збирали й для нас. У нас був безпечний будинок, де ми могли жити, нам зазвичай не треба було нічого винаймати, у нас не було будинку на своє ім’я. Це був будинок однодумця, де ми зупинялися на деякий час. Якщо щось виглядало підозріло, ми йшли до іншого однодумця і так далі. Весь час ми перебували в конспіративних будинках, невідомих службі безпеки, з людьми, які також не були відомі як активісти, а були лише нашими прибічниками».

    Період, протягом якого КПР працювала підпільно, між 1924 і 1944 роками, був періодом, коли румунська держава консолідувалася із законодавчої, адміністративної, політичної та економічної точок зору. А закон Мирзеску був тим інструментом, за допомогою якого екстремізму, як правому, так і лівому, не було дозволено підірвати розвиток держави, яка заплатила важкими жертвами за те, що вона досягла.