Tag: війна в Україні

З нетерпінням чекали повернення республіканця Дональда Трампа в Білий дім на другий термін, щоб він вніс роз’яснення щодо майбутньої американської політики щодо важливих геостратегічних питань. Політика, яка, здається, зосереджена виключно на національних інтересах під гаслом «Зробимо Америку знову великою», як було очевидно з самого початку промови після інавгурації. Відповідно до цієї орієнтації Дональд Трамп вже підписав кілька указів і директив.

Окрім обіцянки боротися з інфляцією, він заявив, що офіційна політика країни визнаватиме лише дві статі – чоловічу та жіночу – і повторив обіцянку, що безпека країни буде на першому місці. Він обмежив будь-яку імміграцію, оголосив надзвичайний стан на кордоні з Мексикою, а також скасував право на притулок і право на автоматичне отримання громадянства для тих, хто народився в США від батьків зі статусом нелегального іммігранта.

Щодо економіки, то Дональд Трамп оголосив про торговий наступ, запровадивши тарифи на імпорт. Він не вжив негайних заходів для підвищення тарифів – ключової передвиборчої обіцянки – але ініціював перегляд торговельних партнерств і заявив, що може запровадити 25% мита для Канади та Мексики з 1 лютого. Він вивів Сполучені Штати із Всесвітньої організації охорони здоров’я і знову ж таки, з Паризької угоди про зміну клімату.

Він оголосив надзвичайний стан в енергетичній сфері в Сполучених Штатах і зажадав від Міністерства енергетики відновити перевірку дозволів на експорт скрапленого газу. Чи були ці заходи очікуваними? Юлія Жожа, доцент Джорджтаунського університету: «Трамп каже, що “Америка перш за все”, “Зроби Америку знову великою”, навіть якщо це означає додаткові витрати для союзників, у короткостроковій перспективі, і, що найважливіше, для зовнішньої політики та міжнародної безпеки в цілому. Додаткові витрати для Сполучених Штатів у довгостроковій перспективі, оскільки вихід зараз збільшить витрати в наступні роки. Трамп так не думає, він мислить транзакційно, короткостроково, і потім він зацікавлений, щоб Сполучені Штати мали якомога більше переваг під час його каденції. Але й тут, з комерційної точки зору, складна ситуація. Тому що, наприклад, ці додаткові податки, тарифи, які вони хочуть накласти на ЄС, на Китай, на інших гравців, насправді означають вищі витрати для американського покупця».

У Європі повернення Дональда Трампа до Білого дому підживлює побоювання щодо погіршення трансатлантичних відносин. Чи будуть суттєві відмінності в підході президента Дональда Трампа до зовнішньої політики щодо Європи в порівнянні з політикою, яку проводив колишній президент США Джо Байден? Пояснює Еміль Хурезяну, глава дипломатії в Бухаресті: «Ми можемо бачити зміни у світогляді, але геополітичні інтереси США не зможуть ігнорувати і, на мою думку, продовжуватимуть включати інтереси та цінності, які поділяють традиційні союзники Сполучених Штатів, якими є європейці. Ми знаємо, що центри уваги можуть бути спрямовані в різні боки. Один з найважливіших інтересів Сполучених Штатів зосереджений на Тихоокеанському регіоні, на Китаї. Також є кілька кроків, частково започаткованих, у відносинах із сусідами. (…) Я вважаю, що геополітичну одиницю такого значення, важливості і серйозності, як Європейський Союз, з такою кількістю членів, з 400 мільйонами жителів, з важливою економічною потугою, яку можна порівняти лише зі Сполученими Штатами, не можна ігнорувати, незважаючи на можливі зміни».

Щодо війни в Україні, яка незабаром піде на четвертий рік, Еміль Хурезяну підкреслює, що її розвиток є невизначеним: «Ми не знаємо, як розвиватиметься війна в Україні. Сполучені Штати, як і ЄС, інвестували мільярди, трохи більше Сполучені Штати, ніж Європейський Союз. Але поза тими 150 мільярдів кожен, 180 з чимось мільярдів Сполучені Штати, це інвестиції у власні інтереси, насправді. Це довгострокові інтереси, життєво важливі інтереси і для Сполучених Штатів. Тому що перемога Росії може несподівано і негативно, дуже негативно і небезпечно перезавантажити всю регіональну і глобальну конфігурацію. Є обіцянки президента Трампа, подивимося, наскільки вони можуть бути виконані. Є новий радник з питань цього простору, і він є експертом з величезним досвідом у цій сфері, з глибоким досвідом, і він завжди висловлювався в традиційних інтересах західних союзників. Є американський дипломатичний апарат, який, незалежно від змін у верхах чи в окремих секторах, сферах, зберігає свою компетентність і свою силу впливу, свою ясність».

У своїй інавгураційній промові Дональд Трамп не згадав про жодну з нинішніх безпекових криз, таких як в Україні чи на Близькому Сході, але пообіцяв, що його перебування на посаді президента буде періодом об’єднання та миротворчості. Ми будемо вимірювати наш успіх не лише битвами, які ми виграємо, але й війнами, які ми закінчуємо, і, можливо, найважливіше, війнами, в які ми ніколи не вступимо», – сказав Трамп. За винятком номінації в контексті Панамського каналу, який, за його словами, він хоче повернути американцям, суперництво з Китаєм також не було згадано у промові президента Трампа.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте стане 14-м генеральним секретарем Організації Північноатлантичного договору. Він змінить на цій посаді Єнса Столтенберга, колишнього прем’єр-міністра Норвегії, який очолював Альянс з 2014 року. Рішення Північноатлантичної ради, головного керівного органу НАТО, що представляє 32 країни-члени Альянсу, стало простою формальністю після того, як останній контркандидат Рютте, президент Румунії Клаус Йоганніс, оголосив про відкликання своєї кандидатури через відсутність підтримки.

Новий лідер Альянсу почне виконувати свої обов’язки 1 жовтня, але до цього часу його призначення на чолі найважливішого військового альянсу світу буде офіційно затверджено на Вашингтонському саміті, запланованому на липень. Ім’я нідерландського прем’єра згадується з 2023 року і досить швидко заручилося підтримкою кількох союзників по НАТО, в тому числі США, Великої Британії, Франції та Німеччини. Глава уряду Естонії Кая Каллас також брала участь у перегонах за підтримки союзників зі східного флангу, які заявляли про необхідність кращого представництва в організації на тлі війни Росії в Україні.

Кандидатура Клауса Йоганніса досі оповита таємницею. Причини, з яких румунський президент оголосив про те, що він претендує на цю посаду, досі невідомі, враховуючи, що Рютте вже підтримували його союзники по НАТО. Марк Рютте відомий своєю критичною позицією щодо Росії і політичною та військовою підтримкою України. Королівство Нідерландів є однією з держав-членів Альянсу, яка виконала вимогу НАТО щодо виділення 2% від ВВП на оборону і поставила українській армії літаки F-16.

Нинішній Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг привітав призначення Марка Рютте своїм наступником. Він сказав, що той є “справжнім трансатлантистом, сильним лідером і творцем консенсусу”. “Я знаю, що залишаю НАТО в надійних руках”, – зазначив Столтенберг. Окрім війни в Україні, Рютте матиме справу з можливою майбутньою адміністрацією США на чолі з Дональдом Трампом, прихильником політики “Америка понад усе”, якщо останній повернеться до Білого дому після президентських виборів у США.

 

Росія скептично сприйняла повідомлення про призначення нового очільника НАТО. Призначення Рютте не спричинить жодних змін у політиці Північноатлантичного альянсу, яка спрямована на “стратегічне придушення” Росії, заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. Він знову звинуватив країни-члени Альянсу в тому, що вони безпосередньо беруть участь у війні в Україні, постачаючи важке озброєння київській адміністрації, і попередив про заходи у відповідь після того, як українські військові отримали дозвіл на використання цієї зброї проти цілей на російській території. Пєсков також підкреслив, що Москва наразі розглядає НАТО як ворожий альянс.

Війна в Україні та експансіоністські амбіції Росії нагадали Європі, що мир не вічний, а політичні зобов’язання не є настільки надійною гарантією, як європейці очікували. Навіть НАТО потрібен час, щоб стати на захист союзника, який зазнав нападу. Але, окрім періоду реакції, Альянсу потрібні вже закуплені озброєння, бойова техніка, боєприпаси, а не проєкти озброєнь, що застрягли між обкладинками документів. НАТО також потрібні заздалегідь підготовлені запаси, щоб мати можливість якнайшвидше реагувати на потреби союзників. Урешті-решт у Брюсселі зрозуміли справжні масштаби небезпеки зі сходу та необхідність постійної та потужної підтримки України, яка зараз дуже великою ціною захищає Європу та її цінності. Європейський Союз почав діяти.

Посилення спроможностей європейської оборонної промисловості

Водночас в Єврокомісії шукають шляхи активізації роботи європейської оборонної промисловості, щоб ефективніше реагувати на потреби в умовах війни в Україні і зростаючої невизначеності щодо безпекових викликів у майбутньому. Нова стратегія ЄС є відповіддю на війну в Україні, яка продемонструвала необхідність перезапуску виробництва зброї та боєприпасів. Отже ЄС хоче перевести свою оборонну промисловість на «воєнні рейки», прагне докорінно змінити спосіб фінансування та продажу озброєнь, до чого його підштовхнула війна Владіміра Путіна в Україні та попередження західних країн про те, що войовнича Росія у найближчі кілька років може напасти на країну-члена НАТО. Наразі Єврокомісія виділила 500 мільйонів євро для збільшення виробництва боєприпасів у межах підтримки європейського оборонно-промислового комплексу. У неділю прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку повідомив, що з цієї суми Бухарест отримає від Брюсселя 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва пороху та боєприпасів.

У 2024 році міністерство оборони Румунії має найбільший бюджет за останні 30 років – понад 95 мільярдів леїв. Щонайменше 20% цих коштів, майже 4 мільярди євро, мають бути спрямовані лише на закупівлю нового обладнання. Проєкти закупівель також враховують уроки війни в Україні. Уже цього року Румунія має отримати перші безпілотні комплекси Bayraktar TB2. Водночас, окрім «Байрактарів» румунська армія також готується отримати сім безпілотних розвідувальних комплексів Watchkeeper X та 21 безпілотник від ізраїльської Elbit Systems.

Якщо хочеш миру – готуйся до війни!

На тлі триваючої невизначеності щодо подальшої допомоги від США Україні через внутрішньополітичні суперечки між республіканцями та демократами, Європа збільшує свої оборонні зусилля, щоб відновити свій потенціал стримування. Адже лише так можна зупинити Путіна. Тому, що як зазначив в інтерв’ю нашій радіостанції журналіст Овідіу Нахой справжні цілі Росії містяться в ультиматумі від грудня 2021 року. Ультиматум, який Москва висунула, не Україні, а західним державам, вимагаючи від НАТО повернутися до кордонів 1997 року, коли до Альянсу входило 17 країн. Журналіст зазначив, що заяви Путіна після оголошення результатів виборів і нинішня мілітаризація російського суспільства нагадують про Німеччину 1930-х років, яка готувалася до війни, тому і Захід має бути готовий. Отож ЄС зараз керується гаслом: «Якщо хочеш миру – готуйся до війни!»

«Європа відчуває ще більшу небезпеку. Усі очікують ескалації війни в Україні, тим більше, що у Росії зараз є вікно можливостей через проблеми з військовою технікою з українського боку. Сполучені Штати майже припинили військову допомогу Україні, є певні незначні суми, які президент може виділити, але вони мізерні порівняно з реальними потребами. Європейський Союз намагається зібратися з силами, щойно була зустріч у форматі «Веймарського трикутника» між лідерами Франції, Німеччини та Польщі, які взяли на себе зобов’язання вийти на міжнародні ринки і знайти необхідну військову техніку. Є чеська ініціатива з придбання 800 тисяч одиниць снарядів для України, які знайшла по всьому світу і зараз купує. Звісно, це робиться за підтримки усіх членів Альянсу, фінансової підтримки, логістичних зусиль, але це величезні зусилля з боку маленької Чеської Республіки. Усе це відбувається. Але пройде певний час, перш ніж, дійсно, це озброєння буде надане Україні, буде в розпорядженні ЗСУ. Отже у  Росії є вікно можливостей, яким вона, швидше за все, скористається зараз, коли Владімір Путін бачить себе переобраним і вважає себе повторно легітимізованим як глава російської держави, якщо таке підтвердження було потрібне. Отже, це найбільш тривожне очікування з європейського боку – ескалація бойових дій і ми бачили звіт Інституту з вивчення війни, який не виключає можливості того, що на тлі цієї нестачі військової техніки з українського боку росіяни можуть здійснити великий прорив на українському фронті. Наслідки цього важко передбачити на даний момент. Водночас ми маємо заяву президента Макрона, який не виключає можливості відправки військ в Україну. Думаю, що на тлі ускладнення ситуації на фронті динаміка з європейського боку зміниться і може бути надана дуже чітка і дуже переконлива відповідь.»

Заступник генесека НАТО Мірча Джоане: На нас чекає ще кілька років напружених відносин з РФ

Заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане заявив днями, що ми повинні готуватися щонайменше до ще кількох років напружених відносин з Російською Федерацією. Він підкреслив, що більш агресивна Росія означає, що Північноатлантичний альянс має бути більш готовим до її стримування. У контексті президентських виборів у Росії Мірчу Джоане запитали, що означатиме п’ятий термін Владіміра Путіна.

«Якщо хтось думає, що ці вибори були виборами в демократичному сенсі, то це, очевидно, не так. Це продовження цього політичного режиму в Москві і, на жаль, ми не бачимо зміни підходу ні до України, ні до Заходу, ні до НАТО. Тому ми повинні готуватися до ще кількох років, як мінімум, напружених відносин. НАТО робить свою роботу, ми захищаємо свою територію і своїх союзників, ми діємо відповідно. Більш агресивна Росія означає більш підготовлене НАТО до стримування цієї агресії.»

ЄС остаточно затвердив виділення Україні 5 млрд євро військової допомоги

Ситуація в Україні стала однією з центральних тем засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС 18 березня, на якому було прийняте остаточне рішення про виділення 5 млрд євро на військову підтримку України. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС обговорили питання агресії Росії проти України, останні події на місцях та підтримку України з боку ЄС. У ньому також взяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба, який представив пріоритети України на найближчий період. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підтвердила рішучу та багатовимірну підтримку України з боку ЄС, наголосивши на нагальності надання військової підтримки. У зв’язку з цим вона привітала ухвалення рішення щодо виділення додаткових 5 мільярдів євро на військову підтримку України в рамках Європейського фонду миру, що дозволить надати Києву необхідну допомогу. Вона також висловила підтримку різним ініціативам, спрямованим на доповнення джерел фінансування військової підтримки. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку нового пакету обмежувальних заходів проти Росії та визначення ефективних заходів для імплементації санкцій ЄС. Глава МЗС Румунії підкреслила особливу важливість міцних трансатлантичних зав’язків, спільної підтримки світового порядку, заснованого на правилах, та поваги до міжнародного права, особливо в контексті численних сучасних глобальних викликів. Вона високо оцінила підтримку Республіки Молдова з боку США і наголосила на важливості комплексного підходу до війни в Україні в плані подолання її наслідків для всього Чорноморського регіону.

Опитування

Понад три чверті румунів вважають, що війна в Україні є небезпечною для Румунії, а більше половини згодні з тим, що наша країна повинна виділяти більше грошей на армію. Принаймні це випливає з нещодавнього опитування, проведеного INSCOP на замовлення News.ro. 76% респондентів вважають, що війна в сусідній країні може мати негативні наслідки для Румунії, тоді як майже 22% дотримуються протилежної думки. 60% заявили, що згодні з тим, що в контексті конфлікту в Україні Румунія повинна виділяти більше грошей на збройні сили, в той час як трохи більше 36% не згодні з цим. Дані опитування були зібрані в період з 22 по 29 лютого на вибірці в 1100 осіб віком від 18 років і старше. Максимально допустима похибка становить плюс/мінус 2,95%.

50 українських пілотів проходитимуть навчання у Румунії

У цьому контексті президент Клаус Йоганніс дав згоду на перевезення територією Румунії міжнародної військової допомоги для України та схвалив підготовку українських льотчиків на винищувачах F-16 в Європейському навчальному центрі (EFTC), створеному на військово-повітряній базі Фетешть. Це новостворений центр, в якому з січня вже тренуються румунські пілоти.

У понеділок Спільні бюро Палати депутатів і Сенату отримали відповідний лист від глави румунської держави та взяли його до уваги. У ньому Клаус Йоганніс поінформував парламент про те, що він схвалив транзит обладнання та матеріальних цінностей, подарованих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських пілотів.

«Відповідно до положень статті 119 Конституції Румунії та Закону № 291/2007 про в’їзд, розміщення, проведення операцій або транзит іноземних збройних сил на території Румунії, за пропозицією Прем’єр-міністра Румунії, після консультації з Верховною радою національної оборони, я схвалив транзит територією країни обладнання та матеріальних цінностей, переданих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських військовослужбовців, метою якої є проходження навчання, використання та обслуговування переданого обладнання», – йдеться у документі, надісланому до парламенту главою держави.

Розбудова прикордонної інфраструктури

Тим часом Румунія та Україна продовжують розвивати спільну прикордонну інфраструктуру. У Сучавському повіті та Чернівецькій області сторони планують розбудувати пункти пропуску через румунсько-український кордон, а також з’єднати два регіони залізничним сполученням завдяки євроколії. Ці питання були обговорені під час зустрічі на кордоні голови Сучавської повітової ради Георге Флутура, голови Чернівецької обласної військової адміністрації Руслана Запаранюка, посла Румунії в Україні Александра Віктора Мікули та посла Сполучених Штатів Америки в Румунії Кетлін Кавалек.  За словами Руслана Запаранюка, Буковина вже підготувала проєктну пропозицію щодо будівництва найбільшого пункту пропуску для великовагового транспорту в селі Біла Криниця на кордоні з Румунією, що дозволить інтегрувати Чернівецьку область в міжнародні транспортно-логістичні системи. Голова Чернівецької ОВА зазначив, що ще одним стратегічним проєктом для області є розвиток залізниці ‒ продовження колії європейського зразка, яка заходить на територію області. Це дозволить з’єднати Чернівці та Сучаву ще одним видом сполучення.

Зі свого боку, голова Сучавської повітової ради підкреслив роль, яку відіграв пункт пропуску через кордон «Сірет» у транзиті біженців і товарів після початку війни в Україні.

«Секрет співпраці в кризові часи – це партнерство, яке ми маємо вже майже 30 років. За два роки через цю митницю пройшло 2,8 мільйона пасажирів. Через цю митницю пройшло понад 850 000 транспортних засобів. Ви бачили сьогодні дуже велику чергу вантажівок. Ми очікуємо, що вона буде ще більшою, тому що вони не мають куди їхати зі своїм вантажем. На півдні, в Тульчі, в напрямку Чорного моря, ризики великі і все менше людей їде туди. Коли польські фермери закрили кордон перевізники поїхали сюди, а ми подвоїли тут кількість митників і прикордонників. Нашим найбільшим болем є відсутність автомагістралі і саме тому я лобіюю з усіх сил необхідність прокладення автомагістралі до Сірету», – сказав Георге Флутур.

Він додав, що Румунія мала шанс стати членом НАТО і Європейського Союзу, а тепер вона не може бути егоїстичною і «простягає руку допомоги своїм сусідам і друзям».

Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек заявила на п/п «Сірет», що вона високо цінує те, що Румунія зробила для підтримки України після вторгнення Російської Федерації.

«Я глибоко зворушена побаченими фотографіями співпраці, емпатії, яку румуни проявили в найважчий момент з початку війни. Сполучені Штати дуже цінують те, що зробила Румунія і ми стоїмо поруч з Україною в цей дуже складний час», – сказала Кетлін Кавалек. «Ми бачимо, наскільки тісною є співпраця між Україною та Румунією. США щойно оголосили про надання додаткового пакету озброєнь для підтримки народу України і ми надаватимемо цю підтримку і надалі, тому що знаємо, що це найважливіша допомога в цей важкий час. Ми, Сполучені Штати, працюємо з ЄС, з Румунією, з Молдовою, з Україною над покращенням інфраструктури на кордоні, не лише тут, в Сучаві, але й на півдні, в Констанці, на переправі через Дунай. І ми продовжуватимемо цю роботу разом, тому що, як сказав губернатор, разом ми сильніші», – зазначила посол США в Румунії Кетлін Кавалек.

 

Річний рівень інфляції продовжить знижуватися в Румунії стійкими темпами в найближчі місяці, прогнозує Національний банк. Однак установа вважає, що невизначеність і ризики зберігаються в контексті війни в Україні, а також фіскальної політики в нашій країні, яка повинна узгодити необхідність скорочення бюджетного дефіциту із заходами підтримки населення та економіки.

ЦБ вирішив зберегти відсоткову ставку монетарної політики на рівні 7% річних, щоб у найближчі місяці кредитні ставки не підвищувалися. Від цього показника залежить кількість готівки в обігу, обмінний курс, ринкові процентні ставки та інші важелі, що використовуються для досягнення цілей економічної політики.

Це перше засідання керівництва НБР, яке зберігає процентну ставку монетарної політики незмінною, враховуючи, що вона постійно зростала з листопада 2021 року. Фінансовий аналітик Адріан Кодирлашу каже, що це рішення було очікуваним і воно не матиме значного впливу на відсоткові ставки, які стягують банки. Адріан Кодирлашу: «Практично не було прийнято жодного рішення щодо монетарної політики, чого очікували ринки. Таким чином, вплив на еволюцію процентних ставок на грошовому ринку є надзвичайно низьким. Ми бачимо, що відсоткова ставка на грошовому ринку має низхідну тенденцію, але ROBOR не впаде нижче 6. Таким чином, досить довгі терміни погашення можуть продовжувати знижуватися, як тільки процес дезінфляції буде підтверджено. Довідковий індекс для споживчих кредитів в цьому кварталі досяг максимальної позначки. З наступного кварталу вже буде невелике зниження, з 5,98, можливо, до 5,93-5,94%. Цього року він не опуститься значно нижче 6. Ймовірно, він знизиться сильніше наступного року, коли Центральний банк проведе перше зниження процентної ставки.»

Згідно з поточними оцінками, річний рівень інфляції, ймовірно, прискорить своє зниження в найближчі місяці, але низка невизначеностей і ризиків залишається. Адріан Кодирлашу згадав два головних: «Війна залишається головним ризиком, який все ще може принести негативні сюрпризи в цьому регіоні чи навіть у всьому ЄС. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) плюс, тобто ОПЕК плюс Росія, оголосили про скорочення обсягів нафти з метою підвищення ціни на міжнародному ринку. Це призведе до інфляції, якщо ціна залишиться високою або якщо ця операція вдасться і навіть підвищить ціну нафти. Отже, енергія все ще є фактором вразливості.»

Невизначеність і ризики також породжують турбулентність у банківських системах Сполучених Штатів і Швейцарії, що може негативно вплинути на економіку розвинутих держав і сприйняття ризику в Центральній і Східній Європі, із впливом на витрати з фінансуванням.