Tag: війська

  • НАТО і стратегія стримування Росії

    НАТО і стратегія стримування Росії

    У той час як російська армія продовжує свою агресію в Україні, у Брюсселі міністри оборони НАТО вирішили зміцнити позиції Альянсу в довгостроковій перспективі, особливо на східному фланзі, отже і в Румунії. Передумови такого рішення підсумував генеральний секретар Альянсу Йенс Столтенберг: не слід недооцінювати готовність Росії застосувати силу, а також не слід забувати, що ця країна має ядерний потенціал. Але, – пояснив його заступник, румун Мірча Джоане, – ця нова позиція Альянсу не є ознакою неминучого конфлікту з Російською Федерацією, а має роль стримування.

    Нове військове положення НАТО на Сході передбачатиме істотне збільшення кількості сухопутних сил швидкого реагування з відповідним оснащенням, більшу кількість повітряних сил, посилену протиповітряну та протибалістичну оборону, авіаносців, підводних човнів та більшу кількість кораблів. Також буде посилено кіберзахист. Держави-члени альянсу одноголосно вирішили не відправляти в Україну війська чи літаки для дотримання безпольотної зони. Таким чином, НАТО хоче запобігти поширенню розпочатої Володимиром Путіним війни між двома ядерними блоками.

    Натомість міністри оборони вирішили продовжувати допомагати київській владі фінансово, гуманітарно та військово, як і досі, що допомогло українському опору. Що стосується запобігання будь-яких можливих намірів Москви розширити конфлікт за межі України, то найближчим часом бойова група НАТО в Румунії запрацює повністю. Щодо розміру або можливого постійного статусу нових бойових груп на Сході, заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоана уточнив, що остаточне рішення буде прийнято на саміті союзників у червні.

    До того часу, оскільки вся ситуація з безпекою в Європі змінилася, членів Альянсу закликали інвестувати щонайменше 2% валового внутрішнього продукту в оборонну галузь. Румунія, яка багато років виділяє цей відсоток на військовий сектор, нещодавно вирішила збільшити його до 2,5%. Коротше кажучи, НАТО не передбачає російського нападу на територію Альянсу, тим більше, що 75% російських сил зосереджено в Україні, без значних результатів.

    Але генеральний секретар Єнс Столтенберг знову попередив, що Альянс не толеруватиме жодного нападу на країну-члена, і закликав президента Путіна негайно припинити війну та добросовісно розпочати дипломатичні переговори. Величезна диспропорція між силами НАТО і Росії йде на користь союзників, і це бачить Москва, заявили в Брюсселі.

  • 23 квітня 2019 року

    УРЯД – Президент Румунії Клаус Йоханніс у вівторок
    відхилив усі три кандидатури керівної Соціал-демократичної партії на посади
    міністрів в уряді Віоріки Денчіле. Глава держави повідомив, що запропоновані
    кандидатури не відповідають кваліфікаційним вимогам даних посад і попросив
    прем’єрку надіслати інші пропозиції. Замість Тудорела Тоадера на
    посаду міністра юстиції керівництво СДП запропонувало кандидатуру заступника голови Палати
    депутатів Єуджена Ніколічу. Соціал-демократи відкликали свою політичну
    підтримку міністру юстиції після того, як він відмовився поставити свій підпис
    під суперечливими терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. Віоріка Денчіле повідомила Адміністрацію
    Президента і про відставки міністра європейських фондів Ровани Плумб і міністра
    румунів звідусіль Наталії Інтотеро, які балотуються в депутати Європейського
    Парламенту. На посаду міністра європейських фондів була запропонована
    кандидатура депутата Оани Флорі, а на пост міністра у справах румунів звідусіль -
    сенатор Лівіу Бреїлою. Пізніше прем’єр-міністр заявила, що рішення глави
    держави про
    відхилення трьох кандидатур є неприйнятним і невиправданим. У цьому контексті вона
    оголосила, що направить президенту пропозицію щодо призначення
    віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерських відносин Румунії Ану Бірчалл на посаду т.в.о.
    міністра юстиції,
    міністра фінансів Єуджена Теодоровіча – т.в.о.
    міністра європейських фондів та
    міністра з питань ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефана Опрю- т.в.о. міністра з питань румунів звідусіль.




    ЗСР – Збройні Сили Румунії святкують 23 квітня День
    сухопутних військ. З цієї нагоди Президент Клаус Йоханніс надіслав лист-привітання,
    в якому зазначає, що участь і мужність військових цієї категорії сил є приводом
    для гордості і сприяє забезпеченню клімату безпеки і стабільності всіх румунів,
    а також безпеки і миру в регіоні та в Європі. Сухопутні війська продовжують робити
    послідовний внесок у місії, в яких бере участь Румунія, зокрема в Афганістані,
    Іраку та в західно-балканському регіоні, – зазначає Клаус Йоханніс. І
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле привітала румунських військовослужбовців.
    Відданість і професіоналізм румунських військових зміцнюють повагу до Румунію і
    демонструють, що наша країна є надійним союзником для своїх партнерів, – сказала
    Віоріка Денчіле.




    ПРАВОСУДДЯСпеціальна комісія з питань правосуддя сьогодні схвалила
    законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був схвалений минулого тижня Сенатом,
    верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином усі пропозиції щодо
    внесення поправок від представників опозиційних сил були відхилені. За
    підсумками дебатів спеціальна комісія з питань правосуддя розробила звіт, який буде
    винесений завтра на голосування пленуму Палати депутатів. Нагадаємо, що раніше сенатори
    видалили з відповідного законопроекту усі статті, оголошенні суддями
    Конституційного суду Румунії такими, що не відповідають Основному закону. Водночас
    залишилися незмінними поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли
    фільтр конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень – скорочення
    строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку, після
    відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
    відбування покарання та скасування статті про службову недбалість.





    ТЕРАКТИ – У Шрі-Ланці сьогодні був оголошений
    національний день жалоби після цілої низки вибухів у неділю, в результаті яких
    загинуло щонайменше 320 осіб, а близько 500 – одержали поранення. Теж у вівторок почалися перші масові поховання жертв терактів. Магазини, в яких продаються
    алкогольні напої були закриті, прапори – приспущені, а на радіо і по телебаченню
    не транслювалися розважальні програми і
    передачі. У вівторок о 8:30 ранку за місцевим часом жертв терактів вшанували
    трьома хвилинами мовчання. У неділю влада ввела надзвичайний стан по всій
    країні після низки смертельних вибухів у кількох християнських
    церквах під час релігійних церемоній з нагоди католицького Великодня та в ряді
    розкішних готелів переповнених туристами. Більшість терактів були скоєні в
    столиці Коломбо. Поліція вже затримала 40 осіб, які можуть бути пов’язані з
    місцевим ісламським екстремістським угрупуванням, що підозрюють у скоєнні терактів.




    ВІЗИТ – Північна Корея підтвердила, що її лідер Кім Чен Ин
    найближчим часом відвідає Росію де вперше проведе переговори з президентом
    Володимиром Путіним. Згідно з Бі-Бі-Сі офіційне інформаційне агентство КНДР повідомило, що сторони мають намір провести спільні
    переговори, але не оприлюднило місце, дату зустрічі і заявлену тему для розмови
    лідерів двох країн, однак російські ЗМІ пишуть, що вони зустрінуться у четвер
    на острові Російський у Владивостоці. Бі-Бі-Сі також відзначає, що після
    провалу переговорів про денуклеаризацію Корейського півострова між Дональдом
    Трампом і Кім Чен Ином в Ханої в лютому, цей візит розглядається як шанс для
    Пхеньяна спробувати показати, що він має сильних союзників і, що його
    економічне майбутнє не залежить тільки від домовленості з Вашингтоном.


    МІГРАЦІЯ – В умовах, коли явище міграції, безпека кордонів
    та реформа політики притулку домінують в європейських дебатах, Румунське
    головування в Раді ЄС проводить на цьому тижні конференцію під назвою «Оперативні
    рішення для безперервного і безпечного перетину морських і наземних кордонів ЄС».
    Нещодавно посли держав-членів підтвердили від імені Ради ЄС досягнення неофіційної
    домовленості між представниками Європейського парламенту та Румунського
    головування в Раді ЄС щодо регламенту прикордонної поліції та берегової охорони
    на європейському рівні. Ця домовленість розширює мандат Фронтекту з надання підтримки державам-членам із захисту кордонів,
    перевірки вислання нерезидентів та у співпраці з третіми країнами. Європа має
    понад 13 000 км зовнішніх сухопутних кордонів і майже 66 000 км на морі, з чого
    й випливає необхідність зміцнення безпеки кордонів.

  • Руїни замку Мартінуцці у повіті Алба

    Руїни замку Мартінуцці у повіті Алба

    Десятки історичних пам’яток у повіті Алба (центр) були залишені напризволяще через відсутність фінансування на ремонт. Замок Мартинуцці в населеному пункті Вінцу де Жос є хорошим прикладом в цьому відношенні. Він був побудований в 1550 році Дьордьєм Мартінуцці, губернатором Трансільванії, і залишився в історії як місце, де відбулися незвичайні події.Історики вважають його найціннішим ренесансним замком в країні. Дьордь Мартінуцці перетворив старий монастир на замок, оточений валами і ровами з водою. Руїни пам’ятника ще видніються у населеному пункті Вінцу де Жос, в декількох десятках метрів від берега ріки Муреш. Мерія спробувала отримати грошей від Уряду для реставрації замку, однак все залишилося у фазі обіцянок. Зараз замок належить Римо-католицькій церкві. На місці замку залишилися декілька стін, одна вежа та ворота.



    Про замок з Вінцу де Жос та губернатора Мартінуцці лунають багато легенд. В одній з них розповідається про скарб (40.000 дукатів) виявлений рибалками у водах річки Стрей, який був конфіскований губернатором. Згідно з легендою, у 1543 році кілька рибалок проникли на своїх човнах з ріки Муреш у води річки Стрей і причалили на березі цієї річки прив’язавши свої човни до упавшого у воду стовбура. Тоді один з них побачив на дні річки блискучі предмети. Зануривши у воду, він вийняв звідти кілька дукатів. Вражені виявленням монет, рибалки почали ретельно досліджувати околиці, виявивши сховище, побудоване під водою і зруйноване через коріння дерев, що виросли на береговій лінії. Проникаючи глибоко всередину печери, вони розкопали 40.000 золотих монет, викарбованих за часів Лісімаха або Лізімаха ( 361 – 281 до н. е.), діадоха, після смерті Александра Македонського, який правив Фракією.



    Вістка про виявлення скарбу дійшла до кардинала Мартінуцці, який розпорядився про спіймання рибалок і конфіскацію скарбу. Кажуть, що тогочасні слідчі проводили слідство на місці підземного сховища і виявили інші кілька тисяч дукатів. Мартінуцці купив цілий ряд маєтків та побудував красивий замок у Вінцу де Жос. Вістка про величезне багатство Мартінуцці була однією з причин, яка привела до його смерті. Кажуть, що в грудні 1551 року резиденцію губернатора відвідав іспанський генерал Кастальдо з боку імператора Фердинанда Габсбурга, і, одного разу вночі, група солдатів, які супроводжували генерала убили Мартінуцці. Після його смерті замок був пограбований, і було знайдено там тільки 2000 золотих монет зі скарбу, знайденого в водах річки Стрей. Інші легенди кажуть, що дві тисячі дукатів були послані Мартінуцці імператору Фердинанду I до Відня, чотири тисячі дукатів були затримані для себе і інші п’ять тисяч дійшли до скарбниці колишньої королеви Ізабелли, відповідно принца Іоана Сигізмунда.



    Теж у замку з Вінцу де Жос загинув і правитель Молдови Арон Воде, незаконно народжений син Олександра Лепушняну, відомий як Арон Тиран, він будучи тим, хто ввів надмірне оподаткування після того, як купив трон за мільйон дукатів. Він правив Молдовою з вересня 1591 по червень 1592 рр., а потім з вересня 1592 р до квітня 1595 року. У 1594 році він приєднався до Священної Ліги, антиосманської коаліції очоленої габзбургами, і визнав сюзеренітет Сигізмунда Баторі. Згодом, через те, що він наважився домовлятися безпосередньо з Імперією, Баторі назвав його зрадником і заарештував разом з усією його родиною, будучи доставлений з Ясс до замку Вінцу де Жос, де Арон Воде був пізніше отруєний. Його було поховано в церкві, побудованій в Алба-Юлія, за часів Міхая Хороброго.



    Після смерті Мартінуцці, замком оволодів на короткий час генерал Кастальдо. У 1553 році він був зайнятий людьми князя Андрія Баторі, чоловіка Маргарети Майлат. Між 1575-1578 рр, господарями замку були Штефан і Крістофор Баторі. У 1601 року, у в’язниці замку були вбиті італійські архітектори Сімон і Фульвіо Дженга, генералом Баста, під приводом, що вони вмішалися в політичні справи князівства Трансільванії під час Міхая Хороброго. У 1614 році замок дістався у власність принца Габрієла Бетлена, який разом зі своїм придворним архітектором італійцем Джакомо Ресті, розробив плани комплексу гексагональної форми, укріпленого бастіонами. До смерті принца, було побудовано тільки чотири крила і чотири вежі оригінального проекту. У період 1658-1661 рр., замок був спустошений турко-татарськими військами.





    На початку XVIII століття, в 1715 році, замок увійшов у власність римсько-католицької єпархії Трансільванії. Єпископи проводили тут літні відпустки, однак тільки до 1792 року, коли під час перебування Ігнатія Баттані, резиденція єпископа в замку була спустошена пожежею. В кінці 70-х років, працював тут м’ясокомбінат. Вся північна частина замку розвалилася у 1981 році.