Radio România Internațional

Tag: Віктор Понта

  • 27 вересня – 3 жовтня 2015 року

    27 вересня – 3 жовтня 2015 року

    Візит
    Президента Клауса Йоханніса до США



    У ході візиту на цьому тижні до
    США Президент Румунії Клаус Йоханніс мав три виступи перед світовими лідерами,
    які взяли участь у Генеральній Асамблеї ООН, зокрема на тему боротьби з
    тероризмом, гендерної рівності та боротьби з бідністю. Після ухвалення порядку
    денного із Цілей стабільного розвитку до 2030 року, Бухарест, – за словами румунського президента, – внесе низку змін
    до Національної стратегії сталого розвитку, зокрема включить до неї 17 цілей
    сталого розвитку і 169 цільових показників, що були ухвалені в Нью-Йорку. «У
    новій редакції румунської стратегії буде зосереджена увага на підтримці
    соціального включення осіб з обмеженими можливостями, молоді та жінок до
    політики розвитку. Для викорінення бідності потрібні чіткі зобов’язання, а для
    запобігання ізоляції потрібні політики соціальної згуртованості.»     У плані
    забезпечення сталого розвитку на період до 2030 року прописаний намір повністю
    викорінити злидні у всіх їх проявах і забезпечити сталий розвиток людства. З
    іншого боку, глава румунської держави сказав, що Організація Об’єднаних Націй
    повинна бути менш терпимою до заморожених конфліктів, зокрема в
    придністровському регіоні на сході Республіки Молдова, у Грузії чи в Нагірному
    Карабасі або в Україні. Клаус Йоханніс: «Відсутність дій у таких ситуаціях
    призводить до помилкового враження, що незаконне здобуття території від
    суверенних і незалежних держав є можливим й допускається. Такою є ситуація в
    Україні, відносно якої Організація Об’єднаних Націй і, зокрема Рада Безпеки, не
    вжила заходів у відповідності до Статуту ООН.»     Важливою складовою візиту глави
    румунської держави до США стала його зустріч з віце-президентом США Джо
    Байденом, в ході якої було обговорено стратегічне партнерство між Бухарестом і
    Вашингтоном, двосторонні економічні відносини та стан боротьби з корупцією в
    Румунії.




    Віктор Понта вкотре втримався в кріслі прем’єр-міністра



    Прем’єр-міністр,
    соціал-демократ Віктор Понта у вівторок вчетверте пройшов випробування вотуму
    недовіри. Як і очікувалося, опозиція не зуміла зібрати 275 голосів, необхідних
    для відставки уряду. За словами лібералів, ініціаторів резолюції про недовіру
    уряду, звинувачення прокурорів Національної антикорупційної дирекції на адресу
    Віктора Понти в корупції, підробці документів, співучасті в ухиленні від сплати
    податків і відмиванні грошей – позбавляють його морального права виконувати
    функцію прем’єр-міністра. На думку лібералів, Віктор Понта не може гідно
    представляти Румунію, а передача до суду порушеної проти нього кримінальної
    справи завдає сильного удару по міжнародному іміджу Румунії. Прем’єр-міністр
    неодноразово відхилив звинувачення прокурорів і відмовляється прислухатися до
    заклику президента Клауса Йоханніса та лібералів піти у відставку. Цього разу,
    в парламенті, Віктор Понта заявив, що він не вважає цю ініціативу вотумом
    недовіри, оскільки в ній немає ніяких дорікань за роботу уряду.





    Бухарест хоче
    нової угоди з МВФ

    «Румунія в цьому році офіційно звернеться до Міжнародного Валютного Фонду з
    проханням ухвалити укладення нової кредитної угоди,» – сказав на цьому тижні
    міністр фінансів Єуджен Теодорович. Він додав, що на цей раз переговори будуть
    зосереджені на реалізації структурних реформ, а не на бюджетному дефіциті. На
    його думку, це необхідно для захисту Румунії від потрясінь на міжнародному
    фінансовому ринку та для для отримання дешевших позик на світових ринках.
    Нагадаємо, що тиждень тому завершився термін дії останньої угоди типу
    попереджувальний stand-by на суму два
    мільярди євро, яку Румунія та МВФ уклали в 2013 році і яка з середини минулого
    року була заблокована через суперечку між румунськими чиновниками й експертами
    МВФ довкола плану Бухареста щодо податкових послаблень.




    Влада збільшила зарплату в системі охорони здоров’я


    Заробітна плата працівників системи охорони здоров’я з 1 жовтня збільшилася
    на 25%. Підвищення окладів стосується майже 200.000 осіб. Уряд пояснив влітку,
    коли він схвалив відповідне рішення, що цим самим хоче зупинити відтік лікарів
    за кордон. В даний час, за даними Національного інституту статистики,середня зарплата у сфері охорони здоров’я складає 1500 леїв (близько 340
    євро).




    Скандал з Volkswagen в Румунії



    Дилери Volkswagen, Audi, Skoda та Seat в Румунії не можуть
    продавати дизельні автомобілі, які вони мають в наявності. Відповідне рішення
    румунська влада прийняла до прояснення ситуації автомобілів, на яких може бути
    встановлений спеціальний пристрій, що занижує реальні показники викидів.
    Скандал з підтасовуванням німецьким автовиробником результатів екологічних
    тестів на вміст шкідливих речовин у вихлопних газах стосується приблизно 11 млн
    автомобілів, оснащених дизельним двигуном. Минулого тижня компетентний орган
    Румунії зажадав від представництва Volkswagen список транспортних
    засобів, на яких був встановлений суперечливий пристрій. Міністр навколишнього
    середовища, водних і лісових ресурсів Грацієла Гаврілеску, сказала, що
    румунська держава подасть в суд виробника чи офіційного представника Volkswagen
    в Румунії для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невідповідного обчислення
    екологічного податку.

  • Румунія після резолюції про вотум недовіри уряду

    Румунія після резолюції про вотум недовіри уряду




    Як і слід було очікувати, результат таємного голосування минулого
    тижня не приніс ніяких змін і уряд Віктора
    Понти встояв вже третьому вотуму недовіри.

    Опозиція вкотре продемонструвала, що не має парламентської
    більшості, а уряд повинен продовжити свою роботу    , – сказав прем’єр-міністр щойно після оголошення результатів голосування щодо ініційованої
    Націонал-ліберальною партією резолюції про недовіру уряду під назвою Віктор
    Понта має бути звільнений
    за зловживання владою і блокування виборів. Право голосу не є лише гаслом!.

    Прем’єр-міністр нагадав, що
    парламент вже працює над проектами законів про вибори та про поштове голосування і в черговий раз висловив жаль з
    приводу того, що в листопаді на виборчих дільницях за кордоном не всі румуни змогли проголосувати в
    нормальних умовах. Віктор
    Понта: Я думаю, що зараз нашим найголовнішим завданням є здійснити необхідні дії, аби всі майбутні вибори були проведені у відповідних умовах. Ми
    підтримали й підтримуємо те, що вважаємо найкращим рішенням, а саме: щоб
    Постійне виборче управління забезпечувало організацію та проведення виборів як
    в країні, так і за кордоном. Таким чином ми не матимемо ніяких політичних
    суперечок з цього питання.




    Ліберали стверджують, що результат
    голосування в парламенті демонструє відсутність поваги до громадян та
    повідомили про намір ініціювати новий вотум недовіри чинному уряду восени. Вони
    знову зажадали відставки прем’єр-міністра, оскільки на їх думку його
    легітимність опинилась під сумнівом. Співголова Націонал-ліберальної партії
    Аліна Горгіу заявила: Не має національної легітимності, тому що налаштовує
    громадян Румунії один проти одного і, на жаль для всіх нас, не має моральної
    легітимності, оскільки був обраний на цю посаду іншою парламентською більшістю.
    Я ніколи не думала, що молода людина може звести нанівець право голосу
    румунів.




    Проте, після відхилення вотуму недовіри уряду проблеми прем’єр-міністра не
    закінчилися. Національною антикорупційною дирекцією проводиться досудове
    розслідування у кримінальному провадженні, в якому Віктор Понта звинувачується
    у підробці документів, співучасті в ухиленні від сплати податків і відмиванні
    грошей, дії які він нібито вчинив, коли займався адвокатською діяльністю.




    Крім того,
    віце-прем’єр і лідер Національного союзу За прогрес Румунії Габрієль Опря
    попередив главу уряду, що його політична сила може вийти зі складу виконавчого
    органу. Відповідна заява, була зроблена в інтерв’ю приватному
    телеканалу в умовах, коли на цьому тижні в парламенті буде розглянуто 22
    ініціативи з внесення змін до Кримінального
    та Кримінально-процесуального кодексів.




    Вони
    містять і суперечливі пропозиції, такі, як застосування запобіжного заходу у
    вигляді попереднього ув’язнення на основі твердих доказів, а не розумних як
    тепер, а також скасування обов’язковості одягання наручників на підслідних, які
    не вчиняли злочинів із застосуванням фізичного насильства. Габрієль Опря
    сказав, що Національний союз За прогрес Румунії підтримує зміцнення системи правосуддя та основ правової держави
    і ніколи не погодитися з будь-якою спробою знищити ці два «стовпи» демократії.

  • Пакт заради охорони здоров’я

    Пакт заради охорони здоров’я

    Прем’єр-міністр
    Румунії Віктор Понта днями виступив з ініціативою підписання всіма політичними
    партіями угоди про розвиток системи охорони здоров’я. Глава уряду вважає, що
    гарантування стабільного фінансування, поліпшення умов праці і зростання
    заробітної плати може зупинити виїзд за кордон наших фахівців. Він вважає, що нинішня складна ситуація може бути вирішена щонайбільше за чотири роки.




    Віктор
    Понта: Якби я сказав, що все, із завтрашнього дня ми готові потроїти зарплати,
    це виглядало б легковажно і нереально. Для цього потрібна певна перспектива у
    часі, тобто два, три, чотири роки, протягом яких має бути збільшено доходи і
    створена можливість отримання доходів з приватної діяльності. У протилежному випадку, якщо не буде створена чітка перспектива, європейська конкуренція
    залишить нас без кращих лікарів. Отож, ми будемо фінансувати програми в
    галузі охорони здоров’я, будемо їх впроваджувати, але для цього потрібна
    політична угода.




    Раніше і міністр охорони здоров’я Румунії Ніколає Бенічою заявив, що якщо протягом трьох
    років не буде серйозного збільшення зарплат працівників медичної галузі, то на
    нас чекає справжня катастрофа в цій області. Він сказав, що ще одним чинником
    сприяння міграції лікарів на захід є блокування конкурсів на заміщення
    вакантних посад. Ніколає Бенічою: Коли відклали проведення конкурсів на
    заміщення вакантних посад, ми фактично змусили всіх лікарів, які закінчили
    спеціалізацію з 2010 по 2014 роки, піти за кордон, оскільки вони не мали
    де працювати в Румунії. Багато з них виїжджають і тому що ми не можемо
    конкурувати з західними країнами, де медик заробляє декілька тисяч євро на
    місяць.





    Міністр
    охорони здоров’я також повідомив, що в окремих нагальних випадках таки було
    проведено конкурси на заміщення вакантних посад, внаслідок чого із жовтня було
    прийнято на роботу близько 4500 осіб. Так само планується щорічно приймати на
    роботу молодих спеціалістів для поступового зменшення кадрового дефіциту в 40
    тисяч фахівців. До браку людських ресурсів і недостатньої кількості лікарень
    додається й постійне зростання кількості хворих: 500.000 румунів хворіють на
    рак і більше 2 мільйонів осіб мають гепатит В і С, – сказав міністр охорони
    здоров’я.






    Згідно
    з доповіддю Організації економічного співробітництва та розвитку, в Румунії
    припадає 2,5 лікаря на тисячу жителів, значно нижче середньоєвропейського
    рівня, що становить 3,4 лікаря на тисячу жителів. Основною причиною цього є
    відтік фахівців у галузі охорони здоров’я. Останні дані Колегії медиків Румунії
    показують, що кожні чотири години один румунський лікар виїжджає працювати за
    кордон. З 2007 року, коли країна вступила в Євросоюз і до кінця 2013
    року, Румунію покинули 14 000 медиків.

  • Солідарність та єдність проти тероризму

    Солідарність та єдність проти тероризму

    “Je suis Charlie” (“Я Шарлі”) … “Nous sommes, tous, Charlie” (“Ми всі Шарлі”) … ці синтагми стали лейтмотивом останніх днів, позначених сильними емоціями і гнівом щодо холоднокровного вбивства людей, які перетворили сатиричну журналістику на пристрасть і професію. Румунія — франкомовна країна — приєдналася, ще з перших моментів після нападу на редакцію сатиричного тижневика “Charlie Hebdo”, приєдналася до решти країн світу, що засуджують тероризм та всі акти насильства проти свободи слова.



    У четвер, президент Клаус Йоханніс, премєр-міністр Віктор Понта та інші представники румунських органів державної влади розписалися в книзі співчуттів, відкритій французькими чиновниками в Бухаресті. Прем’єр-міністр Віктор Понта: “Хочу передати, перш за все, солідарність румунського уряду, румунів, із сімями тих, хто втратив рідних і близьких. Я хочу, також, висловити своє обурення щодо поступів та злочинних дій, які ніяк не можна виправдати. Хочу запевнити в тому що, Румунія, поряд з Францією та демократичними і цивілізованими країнами світу боротиметься за те, щоб у майбутньому можна було запобігти проявах нетерпимості, тероризму і таких нелюдських актів”.



    Щоб розписатися у Книзі співчуттів, але й покласти квіти та свічки біля Посольства Франції в Бухаресті прийшли і пересічні румуни, які висловили солідарність із сім’ями загиблих в результаті теракту в Парижі. Співчуття проявляється масово і на соціальній мережі Facebook. В тому числі президент Йоханніс замість основної світлини на своїй сторінці в мережі Facebook завантажив чорний квадрат із написом “Je suis Charlie” (“Я Шарлі”).



    У місті Клуж-Напока, на заході Румунії, де є найбільша французька академічна громада в Центральній і Східній Європі, в четвер увечері пройшов марш у память жертвам нападу в Парижі, в якому взяли участь, окрім французьких студентів, і румунські журналісти та представники румунської громадськості. Не можна забути ані про тих близько 70.000 мусульман з Румунії, 98% з яких проживають на південному сході країни і мирно практикують свою релігію протягом більше 500 років. Від їх імені, муфтій Юсуф Муурат відправив лист із співчуттями Посольству Франції в Бухаресті.



    “Всі трагічні події, що відбуваються з неуявною жорстокістю не мають нічого спільного з ісламом, і тих, хто вчиняє їх, не можна вважати братами-мусульманами», – йдеться в листі. “Не забудьмо, що одна з жертв терористів з Парижа – поліцейський – був мусульманином. Тому, для деяких, посланням цих днів є “Je suis Charlie et Ahmed” (Я Шарлі та Ахмед). Це їх спосіб сказати чітке ні! будь-якому амальгаму між ісламськими радикалами і мусульманами.”

  • Перестановки в уряді Румунії

    Не сталося нічого несподіваного під час голосування в Парламенті щодо затвердження нового уряду, у складі альянсу лівих СДП — НСПР – КП і нової право-центристської Ліберал-реформістської партії. Кабінет міністрів, у структурі, запропонованій премєр-міністром Віктором Понта, лідером Соціал-демократичної партії отримав 377 голосів «за» і тільки 134 “проти”. Окрім голосів від тих чотирьох партій правлячого альянсу, новий уряд отримав і голоси представників партій, які теоретично повинні поповнити ряди опозиції — популістської Партії народу — Дана Д’яконеску і ДСУР, який перейшов в опозицію.



    Премєр-міністр Понта заявив, що з економічної точки зору, будуть збережені ті заходи, які надають стабільності і передбачуваності бізнес-середовищу. Віктор Понта: ”Ми бажаємо зберегти всі ті заходи, які надають стабільності і передбачуваності бізнес-середовищу. Я маю на увазі, зокрема, єдиний податок на рівні 16%, звільнення від податку на реінвестований прибуток, зниження внесків до Фонду соціального забезпечення і зменшення податку на додану вартість для різних категорій сільськогосподарської продукції. 2015 буде роком без збільшення податків і зборів, але із заходами економічної та соціальної підтримки”.



    І теж пріоритетними для нового кабінету міністрів, заявив премєр-міністр, є проекти з європейським фінансуванням, транспортної інфраструктури, юстиції, освіти, сільського господарства та навколишнього середовища. У свою чергу, опозиційна НЛП стверджує, що правляча коаліція не взяла на себе відповідальність за політичну поразку на президентських виборах від минулого місяця, переможцем яких став кандидат лібералів Клаус Йоханніс, на шкоду Віктору Понті. Депутат НЛП Еуджен Ніколаєску: ”Правляча коаліція, так як була вона складена, з або без політичної домовленості, нічого не навчилася внаслідок голосування від 16 листопада, не взяла на себе відповідальність за політичне фіаско як Віктора Понти, так і очоленої ним виконавчої влади. Населення сказало ні, пане Понта”.



    Крім того, НЛП не приховала свого наміру перейняти владу в 2015 році, можливо, в результаті дострокових виборів — можливий, однак малоймовірний сценарій, на погляд спостерегачів. Це ті спостерегачі, котрі вважають, що і наступний період, після офіційного перейняття президентського мандату Клаусом Йоханнісом, є важливим у перспективі інституційних відносин між Президентською адміністрацією і Урядом. Навіть якщо його вважають збалансованим політиком, Йоханніс входить в цю гру після кількох років, коли відносини між чинним главою держави Траяном Бесеску і прем’єр-міністром Віктором Понтою були конфліктними.

  • Програма “перший автомобіль”

    Румуни, які до тепер ніколи не мали особистий автомобіль зможуть купити новий авто вітчизняного виробництва або імпортний, через програму “перший автомобіль”. Румунська держава гарантуватиме половину кредиту на суму до 50 тисяч леїв, еквівалент у майже 11.000 євро, а відсотки не повинні перевищувати 10% -12%. Максимальний строк, на який може бути надано кредит не повинен перевищувати 84 місяці. Пріоритет в отриманні цих кредитів матимуть молоді особи віком від 18 до 35 років, але й старші люди зможуть користуватися цією програмою. Спочатку ця пропозиція буде обговорюватися в уряді, а остаточне рішення буде прийняте наступного тижня, щоб програма “перший автомобіль” вступила в силу з 1 листопада.



    У Румунії щорічно продаються лише 80.000 нових автомобілів, з яких лише 25% фізичним особам. Більше того, продаж старих автомобілів у тричі вищий, ніж у випадку нових автомобілів. У даному контексті, на думку уряду в Бухаресті, програма має три цілі: підтримувати придбання нових автомобілів молодими людьми шляхом кредитів під державні гарантії, заохочування покупки нових автомобілів, що не забруднюють довкілля та стимулювання внутрішнього автовиробництва, таким чином, щоб в найближчі два роки, фізичні особи купували 40% нових автомобілів.



    Після декількох років різкого зниження у звязку з економічною кризою, негативні наслідки якої поступово зменшуються, вже помітно пожвавлення румунського та європейського авторинку. У Франції продовжується традиційний Міжнародний Паризький автосалон, який вважається найвідвідуванішою автомобільною виставкою в світі. Нинішня виставка розгортається на 125.000 квадратних метрів. Цього року виробники з декількох десятків країн представляють 260 автомобільних брендів та марок. Окрім цього, автовиробники обіцяють презентувати в Парижі близько 100 світових премєр. Основна мета автовиробників полягає в тому, щоб залучити якомога більше клієнтів. На цьогорічному автосалоні, румунський бренд Dacia, що належить французькій компанії Renault представив версії Stepway марок Lodgy şi Docker і дві нові марки, Air Duster і Sandero Black Touch.



    Генеральний директор Opel-Румунія, член Ради директорів Асоціації автовиробників та імпортерів Крістіан Міля розповість про тенденції моменту: “Майже всі автовиробники бажають, щоб їхні авто були більш екологічними. Також, вони мають на увазі менше витрат для споживача. Ми знаємо, що маємо ще надолужити виробників з інших країн Європи, але у великій мірі тенденції європейців, вже знаходяться й в румунській промисловості. Ця галузь, яка починає зростати, досягає передбачуваності й це добрий знак не тільки для операторів в автомобільній промисловості, але і для всієї промислової галузі. Румунська автопромисловість включає 600 компаній з понад 200.000 працівників, а її внесок у ВВП країни становить 11%.

  • Позиція Румунії в ООН

    Головною темою 69-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН, у четвер, були найактуальніші глобальні проблеми сучасності. У своїх промовах, виступаючі наголошували на головні виклики, які сьогодні стоять перед світом, закликаючи до координації рішень та дій. У своєму виступі, голова Європейської ради Херман ван Ромпей наголошував на необхідності уникнення нової світової війни, особливо тепер, коли виповнилося 100 років від початку Першої світової війни, яка мала значних людських і матеріальних наслідків.



    У свою чергу, премєр-міністр Румунії Віктор Понта повідомив на Генеральній Асамблеї ООН, що Румунія підтримуватиме міжнародні зусилля по боротьбі з тероризмом та агресією, що створює нестабільність в регіоні й в усьому світі та візьме активну участь у залежності від прийнятого рішення. Головною темою промови прем’єр-міністра була криза в Україні. Він виступив за дотримання її територіальної цілісності, уточнивши, що акції сусідньої Росії мали сильні наслідки на держави Східної Європи. Віктор Понта: “Румунія відкидає будь-яку форму зовнішнього тиску на всіх країн Східної Європи, які мають євроінтеграційні прагнення. Румунія рішуче підтримує територіальну цілісність і суверенітет України і всіх країн.”



    Іншим мотивом занепокоєнння, підкреслив Віктор Понта, є поширення радикальних ісламських рухів та появи таких груп як Ісламська держави, яка може дестабілізувати весь Близький Схід й не лише. Віктор Понта: “Вони пошируються за межами Іраку та Сирії, і, таким чином, являють собою серйозну проблему для міжнародного порядку. Це питання має вирішуватися всіма державами. Ми повинні обєднатися і боротися з тероризмом скрізь, де він зявляється.”



    Незважаючи на обмежені фінансові ресурси, Румунія докладає зусилля, щоб надавати підтримку біженцям із конфліктних зон світу. Наприклад, Транзитний центр для біженців у Тімішоарі (захід), перший такого роду в світі, виявляється діючим механізмом, який забезпечує безпеку людям, які потребують негайного міжнародного захисту. Ми продовжуватимемо, стверджував у своєму виступі в ООН Віктор Понта, сприяти міжнародним зусиллям з тим же завзяттям і відповідальністю, що наші війська і цивільні експерти довели в багатьох регіонах, таких як Ірак, Афганістан, Косово та в Африці.

  • Румунія підтримує розширення ЄС

    Румунія, як східний форпост Європейського Союзу та НАТО, безпосередньо зацікавлена в розширенні цих просторів свободи та безпеки. В особах президента, премєр-міністра та міністра закордонних справ, Бухарест був послідовним прихильником зближення з європейськими та євроатлантичними структурами колишніх радянських республік, які вирішили віддалитися від Москви і обрали західні цінності.



    Подібну підтримку румунська дипломатія надає й західнобалканським країнам, розвиток яких був сильно загальмований два десятиліття тому кровопролитними війнами на терені колишньої Югославії. Тепер вони стабілізувалися і повернулися в русло нормального життя. Премєр-міністр Румунії Віктор Понта, можливий кандидат у президенти, вже робить перші вправи із закордонної політики, що є зазвичай прерогативою президента.



    У минулі вихідні, він запросив у дельту Дунаю своїх колег з трьох країн, що прагнуть вступити до Євросоюзу — премєрів Республіки Молдова Юрія Лянке, Грузії – Іраклія Гарібашвілі та Сербії – Александара Вучича, а також двох держав-членів ЄС Словаччини – Роберта Фіцо і Чехії – Богуслава Соботка. У цій неформальній зустрічі мав взяти участь і український премєр Арсеній Яценюк, який у звязку зі складною політичною ситуацією в Україні не зміг приїхати.



    Неанонсована і доволі несподівана зустріч передує підписанню 27 червня Кишиневом, Тбілісі і Києвом угод про асоціацію і про вільну торгівлю з ЄС. Переговори в дунайській дельті були присвячені Східному партнерству ЄС і конкретним крокам для подальшої підтримки держав-кандидатів на їх європейському шляху.



    Ініціатор зустрічі, Віктор Понта заявив, що: “Румунія та решта членів ЄС у регіоні рішуче та зі всіх сил підтримують Молдову, Україну та Грузію на їх шляху до Європи і зміцнення демократії. Є багато речей, які ми можемо обговорювати разом, повязаних з європейською інтеграцію, на базі позитивних прикладів Румунії та Чехії, а також з урахуванням допущених нами помилок, які, я сподіваюся, уникнуть наші друзі у регіоні.”



    Від імені прозахідного молдовського уряду, премєр-міністр Юрій Лянке подякував румунському уряду за послідовну підтримку: “Наше, майже дводенне перебування тут, дає нам позитивну енергію, а також можливість мати дуже корисні дискусії, з тим, щоб 27 червня у Брюсселі ми не тільки підписали Угоду про асоціацію, а мали достатньо енергії, достатньо сил, щоб перейти до наступного етапу: втілення в життя положень цієї угоди, надзвичайно важливої для майбутнього Республіки Молдова.”



    Дуже позитивна і підбадьорлива для країн-кандидатів з колишнього радянського простору, підтримка екс-комуністичних держав-членів ЄС допомагає, але не вирішує їх проблеми на шляху євроінтеграції. Вони не вирішуються в дунайській дельті і навіть не в Брюсселі, а тільки шляхом реальних реформ у Кишиневі, Києві і Тбілісі.