Radio România Internațional

Tag: вільне пересування

  • Румунія в Шенгенській зоні

    Румунія в Шенгенській зоні

    Зовнішній кордон Шенгенської зони змінився з 1 січня, з набуттям чинності рішення Ради юстиції та внутрішніх справ від 12 грудня 2024 року, яким Румунія та Болгарія приєдналися до зони вільного пересування також сухопутними кордонами. Таким чином, кордон перемістився до кордонів Румунії з Сербією, Республікою Молдова та Україною, тоді як Болгарія має зовнішні кордони Шенгенської зони з Сербією, Північною Македонією та Туреччиною, причому останній кордон є одним з найскладніших на східному напрямку з точки зору нелегальної міграції.

    Проблеми на цій прикордонній ділянці були однією з причин зволікання Австрії зі згодою на приєднання до програми в останні роки. Бухарест і Софія нервували до останнього моменту, оскільки, хоча Австрія підписала повну угоду про вступ у Будапешті в листопаді і австрійський уряд зробив політичні заяви про те, що він більше не накладатиме вето на угоду в Раді ЄС, в останню хвилину Нідерланди піднесли сюрприз. Праворадикальна Партія свободи ініціювала парламентську процедуру, щоб зупинити цей крок, але не змогла здобути більшість голосів.  

    Валентин Наумеску, професор міжнародних відносин в Клузькому університеті ім. Бабеша-Бояї: «Румунія заслуговує на інтеграцію до зони вільного пересування, і давно заслуговує на це. Ми повинні були отримати це рішення приблизно в березні 2011 року, коли ми вперше виконали технічні критерії вступу. На жаль, завжди існував несприятливий контекст, поєднання європейських і регіональних політичних обставин, негативних для Румунії. У Нідерландах, Австрії та інших країнах були вибори або побоювання щодо приходу до влади екстремістських, антиміграційних партій. Всі зводили свої внутрішньополітичні рахунки за рахунок Румунії та Болгарії. Так що ця затримка, я б наважився сказати, не з нашої вини, Румунії, тому що ми виконуємо технічні критерії вже більше 13 років, і це було визнано Європейською комісією».  

    Відтепер це закрита глава, Румунія повернулася до нормального життя як держава-член Європейського Союзу, яка вже давно виконала умови для входження до Шенгенської зони, наполягає професор Наумеску, але, додає він, відбувається одна важлива річ, яку варто підкреслити:  «Також важливо, що разом з нами приєднується і Болгарія, тому що з геополітичної точки зору закривається коридор з Греції, півдня Європейського Союзу, до Центральної Європи. Цей коридор вільного пересування буде дуже важливим для перевізників, для економіки, для румунської економіки і не тільки, для економіки регіону, для Європейського Союзу в цілому. Є дуже багато компаній, які виграють від скорочення часу транспортування і транзиту через територію цих країн, від скасування внутрішнього митного контролю. Отже, це речі, які будуть відчутні в короткостроковій і середньостроковій перспективі, я б сказав, протягом наступних кількох років. Ми будемо краще пов’язані з економічної точки зору, багато інвесторів наважаться прийти і інвестувати на нашому боці з меншими витратами. В іншому випадку, ми не можемо сказати, що дуже багато зміниться. Так, це також питання престижу, але в сенсі повернення до нормального життя, тому що наш престиж постраждав».

    Приєднання до Шенгену не лише означає, що більше не доведеться стояти в чергах на кордонах під час свят, але й змінює правила гри для економіки, приносячи вигоди з точки зору більш ефективних і менш витратних вантажних перевезень за принципом «час – це гроші». Зі скасуванням контролю перевізники заощадять мільйони євро на рік, а румунська продукція швидше і з меншими витратами потрапить на полиці європейських магазинів. Простіше кажучи, Румунія стає більш конкурентоспроможною на високодинамічному європейському ринку.

    Але ще більш привабливою для іноземних інвесторів. Водночас прикордонні регіони стають справжніми економічними центрами. Без бюрократичної тяганини зростатиме місцева торгівля, а транскордонне співробітництво створюватиме робочі місця та сприятиме економічному зростанню.

    Згідно з угодою, Румунія і Болгарія є частиною Шенгенської зони з 1 січня, але протягом шести місяців діятиме режим альтернативних або вибіркових перевірок – захід безпеки, щоб побачити, як працює вільний проїзд. Це означає, що для перевірок зупинятимуть не так багато транспортних засобів чи людей, як раніше, а, за приблизними оцінками влади, десь від 5 до 10 відсотків максимум. Такі перевірки не є чимось новим, вони були тимчасово запроваджені на різних внутрішніх кордонах Шенгенської зони на тлі підвищення кількості нелегальних мігрантів ззовні до ЄС. Іншою причиною є гібридна війна Росії, яка створює ризики для безпеки Європейського Союзу.

  • Румунія повністю приєднується до Шенгенської зони

    Румунія повністю приєднується до Шенгенської зони

    Після довгих років очікування Румунія та Болгарія стають повноправними членами Шенгенської зони – у четвер Рада юстиції та внутрішніх справ ЄС схвалила приєднання двох країн з сухопутними кордонами, починаючи з 1 січня 2025 року.

    «Переваги нашого членства у спільному просторі вільного пересування є багатогранними і мають безпосередній вплив на наших громадян, економіку та зовнішній імідж нашої країни. Скасування контролю на внутрішніх кордонах означає швидше та простіше пересування для тих, хто подорожує, час, проведений на кордонах, значно скоротиться, а логістичні витрати для компаній зменшаться, що швидко підвищить конкурентоспроможність румунських продуктів і послуг на європейському ринку», — сказав президент Клаус Йоганніс.

    «Це історичне рішення, перемога справедливості та національної гідності, а також чіткий сигнал про те, що ми ніколи не погодимося бути громадянами другого сорту в Європі», — наголосив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він пояснив, що для румунів це рішення приносить конкретні і негайні вигоди, особливо для представників діаспори, які часто подорожують до Румунії. Повне входження Румунії та Болгарії до Шенгенської зони принесе низку незаперечних переваг для обох країн, перш за все, більшу свободу пересування в напрямку Західної Європи, і румунів більше не зупинятимуть на кордоні з Болгарією або на наступному кордоні з Грецією.

    Однак найбільші вигоди отримають перевізники, яким більше не доведеться годинами чекати на митних пунктах, часто в небезпечних умовах. Однак на кордонах з Угорщиною та Болгарією буде запроваджено шестимісячний період часткового контролю. Такий контроль було тимчасово запроваджено на різних внутрішніх кордонах Шенгенської угоди на тлі збільшення кількості нелегальних мігрантів із-за меж ЄС. Міністр юстиції Кеталін Предою надав більш детальну інформацію: «Щоразу, коли прикордонники помічають, що з транспортним засобом або автомобілем, в якому подорожують фізичні особи, щось не так, або якщо у них є інформація, що це становить ризик з точки зору дотримання законодавства, вони втручаються і проводять перевірку».

    Болгарія та Румунія, члени ЄС з 2007 року, частково приєдналися до Шенгенської зони в березні, скасувавши паспортний контроль для тих, хто перетинає кордон повітряним і морським транспортом. Румунія пройшла через кілька оціночних звітів щодо Шенгенської зони до 2011 року, першого передбачуваного кінцевого терміну для вступу в цей простір. Протягом багатьох років такі країни, як Франція, Німеччина, Бельгія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди та Австрія виступали проти вступу Румунії, посилаючись на проблеми, пов’язані з корупцією, організованою злочинністю, судовою реформою та міграцією.

    З населенням майже 420 мільйонів людей, Шенгенська зона є найбільшою у світі зоною вільного пересування, що охоплює понад 4 мільйони квадратних кілометрів і наразі включає 29 країн.

  • 24 – 30 листопада 2024 року

    Вибори з несподіванками та скандалом

    Проведення в Румунії в один рік усіх видів виборів – президентських, парламентських, європарламентських і місцевих – і три неділі поспіль – 24 листопада, 1 і 8 грудня – відведених для виборів президента і парламентських виборів стало, хоча б теоретично, справжнім випробуванням для влади і суспільства в цілому. Однак після першого туру президентських виборів 24 листопада до логістичних викликів додалася велика несподіванка та величезний політичний і соціальний скандал. Всупереч усім прогнозам, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, якого вважають проросійським екстремістом, посів перше місце у варіантах голосування румунів, а за ним — кандидатка від опозиційної партії Союзу “За порятунок Румунії” Елена Ласконі. Після ночі потрясінь вона випередила чинного прем’єр-міністра соціал-демократа Марчела Чолаку менш ніж на 3 тисячі голосів. Що сталося далі? Прем’єр-міністр Чолаку подав у відставку з посади лідера СДП, як і Ніколає Чуке з посади лідера НЛП, після того, як посів лише п’яте місце в уподобаннях румунів. Конституційний суд, який у четвер мав затвердити результати першого туру, зажадав проведення повторної перевірки і перерахунку усіх бюлетенів після отримання скарги про те, що голоси, отримані кандидатом, який покинув перегони в останню хвилину, були зараховані Елені Ласконі. Рішення КС було розкритиковано більшістю кандидатів, які беруть участь у виборчих перегонах, які попередили, що можливе скасування виборів з 24 листопада призведе до напруженості та нестабільності. Тим часом, також у четвер відбулося засідання Вищої ради національної оборони, яка підтвердила наявність кібератак, спрямованих на те, щоб вплинути на чесність виборчого процесу у першому турі. У той же час, один з кандидатів, – додається в прес-релізі ВРНО, – отримав переваги від пільгового режиму та масованої реклами в TikTok. Платформа з китайським капіталом спростувала звинувачення, опосередковано спрямовані проти Келіна Джорджеску, заявивши, що більшість кандидатів проводили кампанію на її платформі, а ті, хто переміг, також проводили кампанію на інших цифрових платформах та у традиційних ЗМІ. Зі свого боку, Спеціальна служба телекомунікацій повідомила, що для організації виборів 24 листопада були вжиті проактивні заходи щодо запобігання та протидії ризикам кібербезпеки, а ІТ-системи працювали в оптимальних параметрах.

    Парламентські вибори начебто в тиші

    Пекельний «шум» після першого туру президентських виборів відсунув на задній план парламентські вибори, заплановані на 1 грудня, в Національний день Румунії. Тим не менш, голосування румунів має вирішальне значення, оскільки від його результатів залежить майбутня конфігурація законодавчого органу та склад уряду. Наприкінці виборчої кампанії, яка триватиме до ранку 30 листопада, понад 8000 кандидатів від 31 партії та альянсу, а також 19 організацій національних меншин сподіваються отримати голоси румунів, щоб потрапити до парламенту. Тоді як у Румунії голосування відбувається протягом одного дня, у неділю, на майже 19 000 виборчих дільницях, румуни за кордоном очікуються на тих 950 виборчих дільницях протягом двох днів: у суботу – 30 листопада та в неділю – 1 грудня.

    Референдум для Бухареста

    Одночасно з першим туром президентських виборів 24 листопада в Бухаресті також був організований референдум, якого бажав генеральний мер Нікушор Дан. Понад 64% столичних жителів відповіли «так» на питання, чи згодні вони з тим, щоб Генеральна рада мерії перебрала на себе розподіл прибуткових податків, місцевих податків і зборів за столичними районами. В даний час цей розподіл здійснюється урядом і парламентом. Також понад 66% мешканців столиці погодилися з тим, що Генеральний мер повинен видавати всі дозволи на будівництво. Нарешті, у третьому питанні референдуму, запропонованому СДП, понад 84% жителів Бухареста погодилися з тим, що мерія повинна фінансувати програму боротьби з вживанням наркотиків у школах. Явка виборців склала майже 41%. Для впровадження на практику, результат цього референдуму має бути підтверджений законодавчим органом.

    Румуни та вільне пересування

    Румунія привітала рішення Комітету постійних представників урядів країн-членів Європейського Союзу (COREPER), який надав позитивний висновок щодо повного вступу Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з 1 січня 2025 року. Рішення було прийнято одноголосно в Брюсселі. Угода буде передана на затвердження до Ради юстиції та внутрішніх справ в середині грудня. З іншого боку, Румунія виконала критерії щодо кількості відмов у видачі віз, необхідні для участі в програмі безвізового режиму, яка дозволяє безвізові подорожі до США. Державний департамент США опублікував звіт, який показує, що Румунія опустилася нижче 3% порогу, встановленого американським законодавством. Зокрема, цього року румуни подали близько 80 000 візових заявок, з яких рекордні 78 000 були прийняті дипломатичними установами США.

    Нова Європейська комісія готова розпочати роботу

    У середу Європейський парламент проголосував за новий склад Європейської комісії. Роксана Минзату з Румунії стане одним з віце-президентів виконавчої влади, яку очолить Урсула фон дер Ляєн. Першою ініціативою нової команди стане ухвалення стратегічного плану зі стимулювання європейської економіки та конкурентоспроможності. Роксана Минзату також опосередковано координуватиме цю сферу, оскільки відповідатиме за соціальну політику та професійну підготовку європейських працівників. Вона також відповідатиме за більш широкий спектр підготовки суспільства до кризових ситуацій, який охоплює не лише війни та кліматичні катастрофи, а й зелений перехід, оцифрування та соціальні питання. Нова комісія приступить до виконання своїх обов’язків 1 грудня.