Tag: В9

ВРОК – У четвер у Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни (ВРОК), на порядку денному якого були такі теми, як війна в Україні та майбутнє озброєння армії. Члени ВРОК дійшли висновку, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислового потенціалу, який може забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання, яке допоможе примножити військові можливості в ситуаціях кризи або війни. Це в контексті обговорення плану озброєння румунської армії на наступні 10 років, після значних змін у регіональній безпековій ситуації, спричинених агресивною війною Росії проти України. У цьому контексті, беручи до уваги останні події в сусідній країні, були обговорені додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. Зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова було ще однією темою порядку денного, і Румунія підтверджує свою підтримку європейського курсу Кишинева, допомагаючи йому впроваджувати необхідні реформи і державну політику.

ЗУСТРІЧ B9 – НАТО має реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір своїх країн-членів у контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер на зустрічі B9 міністрів оборони країн східного флангу НАТО у середу в Бухаресті. Польський міністр повідомив, що наступного місяця міністри оборони країн Альянсу обговорять питання знищення безпілотників, які порушують повітряний простір НАТО. До ініціативи B9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії з питань безпеки в цьому регіоні, а також підтримки захисту незалежності України через рішення Румунії подарувати Україні систему Patriot також вела міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску, яка прийняла в Бухаресті свого київського колегу Андрія Сибігу.

ВИБОРИ – Передвиборча кампанія до виборів президента Румунії розпочнеться 25 жовтня, оголосив у четвер Постійний виборчий орган. Кандидати можуть подати свої кандидатури не пізніше 5 жовтня. Влада організує близько 19 000 виборчих дільниць в країні, а румунські громадяни за кордоном зможуть голосувати на більш ніж 900 виборчих дільницях. За останніми даними, в Румунії налічується понад 18 мільйонів виборців, для яких будуть надруковані виборчі бюлетені, а для громадян за кордоном буде підготовлено близько 5 мільйонів бюлетенів», – зазначив голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле.

ПЛАН – Уряд у Бухаресті працює над Національним планом для великої промисловості вартістю майже 2 мільярди євро. Він буде зосереджений на трьох основних напрямках: підтримка стратегічних інвестицій в обробну промисловість, державна допомога великим компаніям, які здійснюють інвестиції, здатні скоротити прямі викиди парникових газів і споживання енергії, а також підтримка фірм, які виробляють сировину. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, виконавча влада хоче зміцнити модель економічного розвитку, засновану на інвестиціях.

ОПИТУВАННЯ  – Більшість румунів вважають, що іммігранти, які приїжджають працювати в Румунію, є скоріше можливістю, ніж загрозою для зайнятості, – свідчать результати опитування. Близько 68% вважають, що іммігранти допомагають економіці, займаючи незайняті робочі місця. Натомість 25% вважають, що вони забирають робочі місця у румунів, які потім змушені виїжджати за кордон. Найбільш толерантно ставляться до іммігрантів молодь до 20 років, люди з вищою освітою та мешканці Бухареста. Опитування також показало, що близько 67% опитаних виступають за надання фінансових стимулів для повернення румунів з діаспори на батьківщину, в той час як близько 31% виступають проти такої ідеї.

ПОВЕНІ – Румунський Інститут гідрології та водного господарства оголосив, що потік Дунаю на вході в країну на ділянці Базіаш значно збільшиться до 24 вересня – до 8.000 кубометрів на секунду, що більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний показник для вересня. Проте влада запевнила, що дамба «Залізні ворота» готова впоратися з повенями, які очікуються після сильних дощів у Центральній Європі. Тим часом, ризик повеней залишається високим на сході Румунії, який вже серйозно постраждав від проходження циклону «Борис». Діють помаранчевий і жовтий рівень небезпеки великого стоку води зі схилів, потоків, струмків і раптових паводків на малих річках. У селах, затоплених наприкінці минулого тижня, пожежники з усієї країни, рятувальники, жандарми і волонтери перебувають у стані готовності допомогти людям, які потребують предметів першої необхідності. Нещодавні повені забрали життя і завдали величезних матеріальних збитків.

БОРИС – Циклон «Борис», який вже зачепив Румунію, а також Польщу, Чехію та Австрію, продовжує тримати в напрузі європейський континент. Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що в Угорщині, у зв’язку з нещодавніми повенями, спричиненими сильними зливами, влада планує запровадити обмеження на рух транспорту. Обмеження торкнуться і столиці країни Будапешта, зокрема, автомобільних і пішохідних шляхів, прилеглих до русла Дунаю. Тимчасові дамби і дамби вже встановлені вздовж 544 кілометрів річки та інших річок. На півночі Італії оголошено червоний рівень небезпеки дощів і річкових паводків. Повені стали предметом дебатів у Європейському парламенті в Страсбурзі в середу. Румунські депутати Європарламенту закликали збільшити бюджет на ліквідацію наслідків стихійного лиха.

НАРКОТИКИ – Троє наркоторговців (двоє громадян Молдови та один румун) були заарештовані в Бухаресті після того, як їх спіймали на гарячому з 10 кілограмами заборонених речовин. Лідер угруповання мав численні зв’язки у середовищі наркоторговців у Бельгії, Нідерландах та Німеччині. За даними поліції, вулична вартість психоактивної речовини становить 200.000 євро. Наркотики призначалися для понад 100.000 споживачів.

ВІЗИТ – Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в середу в Бухаресті закликав румунських партнерів проаналізувати можливість збивати російські безпілотники поблизу повітряного простору України. Після зустрічі з главою румунської дипломатії Лумініцою Одобеску український урядовець заявив, що «вдячний» за «історичне» рішення Бухареста передати Україні систему «Патріот». «Це дуже важливо для зміцнення оборони України. Це щит не тільки для України, але й для Європи», – зазначив міністр. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку Румунією незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Вона також рішуче засудила агресивну війну Росії, яка є нападом на міжнародний порядок, заснований на правилах. Необхідність внесення змін до законодавства, які б дозволили військовим знищувати підозрілі безпілотники, що входять на територію Румунії, нещодавно обговорювалася в Бухаресті після того, як минулого року кілька російських безпілотників незаконно вторглися в повітряний простір Румунії.

ПОВЕНІ – Кількість жертв проливних дощів і повеней у Центральній та Східній Європі, спричинених штормом «Борис», найсильнішим у Європі з 1997 року, перевищила 20 осіб. Румунія повідомила про сім загиблих. Про людські жертви також повідомляють у Польщі, Австрії, Чехії та Італії.  Попередження про повені також оголошені в Італії, Хорватії, Угорщині та Словаччині. У Румунії влада почала оцінювати збитки від повені в найбільш постраждалому повіті Галац (схід). Уряд схвалив надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан, головний переговірник щодо наступного багаторічного бюджету ЄС, запевнив, що Європарламент схвалить фінансову допомогу на відновлення постраждалих від повені районів. У середу європейський законодавчий орган обговорив пропозицію щодо резолюції, яка закликає Єврокомісію впорядкувати механізми реагування на стихійні лиха та збільшити фінансування для надання допомоги та реконструкції. Депутати Європарламенту закликають до прискорення європейських механізмів втручання, в тому числі їх активації за відсутності звернення постраждалої держави. Наразі лише Чеська Республіка звернулася з проханням про активацію механізму цивільного захисту. Він активується лише тоді, коли національні органи влади не справляються з ситуацією і потребують допомоги та підтримки з боку ЄС. Румунія не зверталася з проханням про активацію механізму цивільного захисту.

ЄВРОКОМІСАР – «Ми не можемо перезапустити економіку без конкурентоспроможних робочих місць, без якісних трудових відносин, без захисту громадян від зростання цін, без захисту від ризику бідності для багатьох груп населення, без надання навичок на все життя тим, хто виходить на ринок праці», – заявила румунка Роксана Минзату, майбутній єврокомісар з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав, демографії. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія вона також сказала, що підтримка дітей, які живуть у бідності та перебувають під загрозою соціальної ізоляції, буде одним із пріоритетів її мандату.

В9 – У Бухаресті відбулася зустріч міністрів оборони у форматі «Бухарест-9», яку приймав міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. До ініціативи В9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії були зосереджені на безпековій ситуації в регіоні, що характеризується зростаючими загрозами з боку Російської Федерації. Анджел Тилвер закликав до скоординованої і рішучої відповіді з боку Північноатлантичного альянсу. Він сказав, що країни В9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО і ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Заява була зроблена після того, як повітряний простір кількох країн НАТО, що межують з Україною, був порушений російськими безпілотниками і ракетами. Нещодавно на такі інциденти поскаржились Румунія і Латвія.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Згідно з аналізом Європейської асоціації енергетичної промисловості, ціни на електроенергію в Південній Європі майже в п’ять разів вищі, ніж у скандинавських країнах, і майже вдвічі вищі, ніж у Центральній та Західній Європі. Нещодавно уряд Греції закликав ЄС терміново відреагувати на зростання цін на електроенергію в Центральній та Східній Європі, яке посилюється російськими атаками на енергетичну інфраструктуру в Україні. Він також оголосив про ініціативу створення механізму інтервенції у випадку високих цін на електроенергію у партнерстві з Румунією та Болгарією. За власними оцінками, ЄС має інвестувати майже 600 млрд євро в модернізацію електромереж до 2030 року, щоб вони могли приймати більше відновлюваної енергії.

ПІДПРИЄМЦІ – У Румунії наразі триває громадське обговорення програми Start-Up Nation, в рамках якої держава пропонує гранти до 50 000 євро особам, які мають на це право і хочуть розпочати власний бізнес. Цьогорічний бюджет програми перевищує 400 мільйонів євро. Після того, як у вівторок розпочався набір компаній, які проводитимуть навчальні курси для майбутніх підприємців, 10 жовтня розпочнеться набір фізичних осіб на курси Start-Up Nation 2024.

ПАЦІЄНТИ – Сьогодні відзначається Всесвітній день безпеки пацієнтів. Фонтани в центрі Бухареста, символічні будівлі, пам’ятники, державні установи та лікарні в столиці та по всій країні сьогодні ввечері будуть підсвічені помаранчевим кольором, щоб відзначити цю подію. Цьогорічна тема – «Покращення діагностики задля безпеки пацієнтів». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на діагностичні помилки припадає до 16% шкоди, якої можна уникнути, заподіяної пацієнтам.

ЕКОНОМІКА  – Уряд в Бухаресті планує вжити заходів для підтримки реіндустріалізації економіки, заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він сказав, що буде запущений Національний план для великої промисловості, пакет заходів вартістю близько 2 мільярди євро, зосереджений на трьох основних напрямках. Перший – це схема підтримки стратегічних інвестицій в обробну промисловість з бюджетом 500 мільйонів євро. Другий напрямок – це Національна програма підтримки великої промисловості Румунії з бюджетом 1 млрд. євро для великих компаній. Третій стосується схеми державної допомоги у розмірі 250 млн. євро для компаній, які пропонують інвестиції у виробництво промислової сировини. На засіданні кабінету міністрів у середу було прийнято рішення про виплату 5000 леїв (1000 євро) учням, які отримали 10 з 10 балів на іспиті про атестат зрілості, і 2000 леїв (400 євро) тим, хто отримав 10 з 10 балів на інпиті з національного оцінювання.

ОБОРОНА – Уряд Румунії схвалив у середу проект закону про ратифікацію Угоди між урядом Румунії та урядом Республіки Корея про оборонне співробітництво, підписаної в квітні в Сеулі. Згідно з прес-релізом, поширеним виконавчою владою, угода передбачає питання, пов’язані зі сферами та формами співробітництва, захистом секретної інформації, фінансовими та юридичними аспектами, а також врегулюванням спорів. Бухарест і Сеул встановили дипломатичні відносини в 1990 році, а рівень двосторонніх відносин між двома країнами – стратегічне партнерство. Республіка Корея є першим стратегічним партнером Румунії в Азії.

УРЯД – Уряд в Бухаресті схвалив у середу низку заходів, спрямованих на поліпшення збору бюджетних платежів, більш ефективне використання коштів, виділених на державні послуги, а також на підтримку інвестицій центральних і місцевих органів влади, заснованих на проектах, що фінансуються за рахунок зовнішніх фондів. Передбачені знижки для тих, хто вчасно сплачує податки. Інша категорія заходів стосується платників податків, які мають непогашену заборгованість, зареєстровану до 31 серпня 2024 року. Для цих платників податків схвалено скасування пені, штрафів за прострочення сплати та штрафів за недекларування за умови сплати простроченої заборгованості до 25 листопада 2024 року. Цільовий показник дефіциту бюджету на цей рік може бути досягнутий, за словами Міністерства фінансів, якщо буде реалізовано кілька категорій заходів, спрямованих на поліпшення збору бюджетних боргів, оскільки на кінець серпня заборгованість перед державним бюджетом фізичних та юридичних осіб перевищила 71 мільярд леїв (понад 14 мільярдів євро). Економісти очікують, що цього року дефіцит бюджету перевищить 7% ВВП.

ЕНЕРГІЯ – Проект «Зелений коридор» є питанням національної безпеки і сміливою відповіддю на енергетичну проблему, на необхідність диверсифікації енергоресурсів у регіоні Східного флангу, заявив на прес-конференції у вівторок міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа. У вівторок Міністерство енергетики організувало 8-му зустріч на рівні міністрів енергетики країн, що беруть участь у реалізації проекту «Зелений коридор», за участю Європейської комісії (ЄК). Країнами-учасницями цього проекту є Азербайджан, Грузія, Румунія, Угорщина та Болгарія. Проект «Зелений коридор» передбачає будівництво кабелю постійного струму, що з’єднує перші чотири країни. Болгарія мала статус гостя на міністерській зустрічі в Бухаресті.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку завтра здійснить одноденний візит до Ізраїлю, щоб висловити свою солідарність з владою Єрусалиму в контексті поточної ситуації на Близькому Сході. Його супроводжуватимуть міністр закордонних справ Лумініца Одобеску та міністр економіки Раду Опря. Прем’єр-міністр Румунії зустрінеться зі своїм ізраїльським колегою Беньяміном Нетаньяху, а також буде прийнятий президентом Ізраїлю Іцхаком Герцогом та спікером парламенту. Румунська делегація прибуде до Ізраїлю військовим літаком.

B.9 – Зустріч міністрів оборони у форматі B.9 відбудеться в Бухаресті у вересні, згідно з рішенням, схваленим у середу румунським урядом. Зустрічі у форматі B.9 проводяться регулярно на рівні глав держав, міністрів закордонних справ і оборони і представляють «можливості для гармонізації» національних позицій країн-членів з питань, що стоять на порядку денному самітів і зустрічей НАТО. Започаткований з ініціативи Румунії та Польщі у 2015 році, формат «Бухарест 9» (B.9) забезпечує платформу для поглиблення діалогу і співпраці між східними членами НАТО: Болгарією, Чеською Республікою, Естонією, Латвією, Литвою, Польщею, Румунією, Словацькою Республікою та Угорщиною.

УКРАЇНА – Україні «потрібна нова енергія» після двох з половиною років війни з Росією, заявив у середу президент Володимир Зеленський, пояснюючи поточні міністерські перестановки, які включають главу дипломатії, повідомляють AFP та Reuters. Ця перестановка є найбільшою в Україні з моменту початку російського вторгнення в лютому 2022 року. Глава української дипломатії Дмитро Кулеба, п’ять інших міністрів і заступників міністрів, а також голова Фонду державного майна, відповідальний за приватизацію, подали у відставку. Дмитро Кулеба є однією з найпомітніших українських фігур з моменту початку війни з Росією. Він послідовно закликав до більшої підтримки України з боку Заходу і намагався переконати країни, що перебувають під впливом Москви, зокрема, в Африці та Азії, підтримати Київ.

ФОНДОВИЙ РИНОК – Румунський фондовий ринок є одним з найбільш швидкозростаючих в Європі, і інвестори з оптимізмом очікують, що ця тенденція збережеться. BET, базовий індекс румунського фондового ринку, що складається з акцій 20 найцінніших компаній у різних секторах, за останні 12 місяців зріс майже на 40% і посів 5 місце серед більш ніж 90 фондових індексів, що відслідковуються агентством Bloomberg. Незважаючи на зниження в серпні, індекс BET близький до історичного максимуму, оскільки зростав у 13 з останніх 15 місяців. Вихід на біржу у 2023 році державної компанії Hidroelectrica, первинне публічне розміщення акцій якої залучило 1,8 млрд доларів США, привернув ще більше іноземних інвесторів до Румунії. Після цього успіху румунська держава зараз аналізує можливість продажу часток інших компаній, якими вона володіє, таких як Національна компанія аеропортів Бухарест. Експерти вважають, що наступного року румунський ринок капіталу може перейти з категорії прикордонних до категорії ринків, що розвиваються. Все це відбувається в той час, коли інвестори пильно стежать за парламентськими і президентськими виборами, запланованими на грудень, і за тим, як уряд Румунії планує скоротити один з найбільших бюджетних дефіцитів в Європейському Союзі.

РЕЄСТР ВИБОРЦІВ – Загальна кількість громадян з правом голосу, внесених до Реєстру виборців 31 серпня, становила 18 974 516, що на 3 931 менше, ніж 31 липня, повідомляє Постійний виборчий орган. Із загальної кількості румунських виборців, внесених до виборчого реєстру, 959 781 проживають або перебувають за кордоном і мають електронний паспорт. Найбільша кількість румунських громадян з правом голосу за межами країни, зареєстрованих у Реєстрі виборців, проживає в Республіці Молдова, Німеччині, Італії, США, Іспанії, Ізраїлі, Канаді, Великій Британії, Угорщині та Австрії.

ФУТБОЛ – У п’ятницю національна збірна Румунії з футболу дебютує в новому сезоні Ліги націй. Свій перший матч футболісти проведуть на виїзді проти Косово, а в понеділок, 9 вересня, вдома зустрінуться з Литвою. До групи С2, в якій грає Румунія, також потрапив Кіпр. Перше місце означає пряму путівку до Ліги B наступного розіграшу Ліги націй, а друге місце – до плей-офф. У той же час, 4-е місце веде до прямого вильоту в Лігу D, тоді як 3-е місце зберігає національну команду у вищому ешелоні змагань, Лізі С, в наступному сезоні. Місце в групах Ліги націй також має прямий вплив на європейський відбір до чемпіонату світу 2026 року. Новим тренером збірної став Мірча Луческу, який повертається на цю посаду після майже сорокарічної перерви. Едвард Йорданеску залишив посаду тренера після Євро-2024, на якому збірна Румунії кваліфікувалася до фінальної частини.