Tag: Газа

ВИБОРИ – Центральне виборче бюро Румунії сьогодні розглядає документи кандидатів у президенти, подані прозахідним мером Бухареста Нікушором Даном та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Члени ЦВБ розглядають зокрема велику кількість звернень про відхилення кандидатури Джорджеску на підставі того, що його заяви і поведінка несумісні з найвищою посадою в державі. Рішення, яке Центральне виборче бюро прийме сьогодні, про прийняття або відхилення кандидатури, може бути оскаржене в Конституційному суді протягом доби, а протягом наступних 48 годин КСР повинен прийняти остаточне рішення, яке не може бути оскаржене в жодній іншій судовій інстанції. У суботу судді Конституційного суду відхилили скарги, подані проти кандидатури Келіна Джорджеску на президентських виборах 2025 року. Джерела в КСР стверджують, що скарги не мають підстав, оскільки без рішення ЦВБ не існує офіційної кандидатури для участі в перегонах. У неділю свою кандидатуру офіційно висунув і колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Кандидатури на президентських виборах, які пройдуть 4 та 18 травня, можуть бути зареєстровані до суботи 15 березня. У грудні минулого року Конституційний суд Румунії скасував президентські вибори на підставі того, що весь виборчий процес був спотворений на користь незалежного екстреміста Келіна Джорджеску.

УКРАЇНА – Міністерство закордонних справ Румунії засудило масовані удари російських військ по містах Донецької області та наголосило на серйозності наслідків цих дій для українського цивільного населення та інфраструктури. МЗС Румунії підтвердило важливість «твердої і безперервної» підтримки України з огляду на необхідність підтримки її опору і самооборони перед обличчям російської агресії. «Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засуджує жахливі масовані атаки російських безпілотників минулої ночі над Україною, націлені на Донецьку область. Незаконна війна Росії проти України включає в себе систематичні удари по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі. Рішуча підтримка опору і самооборони України залишається вкрай важливою», – йдеться в повідомленні МЗС Румунії, розміщеному в X. Нагадаємо, що 5 березня міністри закордонних справ Румунії та України, Еміль Гурезяну та Андрій Сибіга провели телефонну розмову. Глава МЗС Румунії підтвердив тверду та багатовимірну підтримку України. Міністри домовилися про подальші спільні кроки для посилення координації дій. «Співпраця між Румунією та Україною має важливе значення для безпеки та стабільності в регіоні», – йдеться у дописі МЗС Румунії в мережі Х.

АВТОПАРК – Програма «Rabla (Автобляха) – 2025», була винесена на громадське обговорення на сайті Міністерства навколишнього середовища Румунії. За утилізацію вживаного транспортного засобу заявник отримує екологічний ваучер в розмірі 7 000 леїв (1 400 євро) за мотоцикл, 10 000 леїв (2 000 євро) за автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння або гібридним двигуном, 13 000 леїв (2 600 євро) за автомобіль з гібридним двигуном або електричним з можливістю підзарядки і 25 500 леїв (5 100 євро) за електрокар. Спеціалізована преса зазначає, що ці суми не змінилися з минулого року, коли вартість ваучерів знизилася, а кількість реєстрацій електромобілів зменшилася. Румунська асоціація автовиробників та імпортерів висловила свою незгоду з новим керівництвом з фінансування і, зокрема, з сумами, виділеними для електромобілів, на тій підставі, що це ризикує ще більше сповільнити перехід на цей тип транспортних засобів.

ДОВКІЛЛЯ – Найближчими днями у румунському парламенті розпочнуться дискусії у профільних комітетах щодо розробки Екологічного кодексу Румунії. Очікується, що в них візьмуть участь керівники відповідних установ, бізнесмени, представники неурядових організацій та науковці. За словами представників влади, хоча наразі існує понад 200 нормативно-правових актів у цій сфері, проблеми, пов’язані з охороною довкілля, є величезними, і Румунія потребує законодавства, яке пропонує конкретні рішення.

НІМЕЧЧИНА – Німеччина пройшла вирішальний етап у формуванні уряду в суботу, менш ніж через два тижні після федеральних виборів, на яких перемогли консерватори, а соціал-демократи нинішнього канцлера Олафа Шольца отримали найгірший результат за останні 38 років. Обидві партії оголосили, що досягли принципової домовленості і новий канцлер Фрідріх Мерц планує сформувати уряд до Великодня. Він планує масові інвестиції для відродження та переозброєння найбільшої економіки Європи. Співголова соціал-демократів Ларс Клінгбейль заявив, що його партія прийняла пропозицію консерваторів щодо посилення прикордонного контролю і домоглася успіху в проштовхуванні вимоги про підвищення мінімальної погодинної заробітної плати. Очікується, що майбутній уряд запозичить сотні мільярдів євро, в основному для армії, і відмовиться від обмежувальних фіскальних правил в рамках радикальної зміни політики, включаючи внесення поправок до Конституції, відзначають інформаційні агентства.

ЄС-США – «Сполучені Штати, безумовно, є союзником» Європейського Союзу, незважаючи на нещодавні словесні атаки президента США Дональда Трампа. Про це заявила в неділю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Як повідомляє AFP, вона сказала, що Європа повинна посилити свої оборонні зусилля. Лідер Білого дому нещодавно погрожував Європі тарифами, ініціював зближення з президентом Росії Володимиром Путіним, що викликає занепокоєння в Україні та ЄС, і поставив під сумнів американський захист європейців у НАТО. «Ми союзники (з американцями), але це означає, що всі союзники повинні виконувати свої обов’язки», – підкреслила президентка Єврокомісії. У цьому контексті вона привітала підтримку главами держав і урядів ЄС її плану «Переозброєння Європи», який має дозволити зібрати до 800 мільярдів євро для інвестицій в європейську оборону, як того вимагають Сполучені Штати.

ГАЗА – Провідні європейські країни заявили, що підтримують план відновлення Гази, на суму 53 мільярди доларів і дозволить уникнути виселення палестинців з цієї території. Про це повідомляє ВВС. План, розроблений Єгиптом і підтриманий арабськими лідерами, був відкинутий Ізраїлем і президентом США Дональдом Трампом, який виклав власне бачення перетворення сектора Газа на «Рив’єру Середнього Сходу». У суботу міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Італії та Великобританії привітали єгипетський план, який передбачає відбудову Гази за п’ять років, назвавши його реалістичним. У своїй заяві вони зазначили, що ця пропозиція обіцяє “швидке і стійке поліпшення катастрофічних умов життя” для жителів Гази. Згідно з планом, Газою тимчасово керуватиме комітет незалежних експертів, а на території будуть розміщені міжнародні миротворці. Підтриманий арабами план щодо майбутнього Гази є альтернативою ідеї Трампа про захоплення території США і виселення всього населення.

ТЕНІС – Румунка Жаклін Крістіан в неділю вийшла до третього кола тенісного турніру WTA 1000 в Індіан-Веллсі (Каліфорнія, США), загальний призовий фонд якого становить близько 9 мільйонів доларів. У трисетовому поєдинку здолала канадійку Лейлу Фернандес. У наступному раунді Жаклін Крістіан зіграє з італійкою Жасмін Паоліні. Інша румунка, Сорана Кирстя у трьох сетах зазнала поразки від американки Емми Наварро.

ВИБОРИ – Партії, політичні та виборчі блоки, організації національних меншин та незалежні кандидати мають два тижні, щоб подати свої кандидатури на травневі президентські вибори до Центральної виборчої комісії. Відповідно до урядової постанови, яка встановила календар виборів, яка наразі обговорюється в парламенті, виборча кампанія розпочнеться 4 квітня і триватиме один місяць. Голосування відбудеться 4 травня у країні та протягом трьох днів – 2, 3 та 4 травня за кордоном. Голосування за можливий другий тур відбудеться 18 травня за тих самих умов. Цього тижня Парламент звільнив Тоні Гребле з посади голови Постійного виборчого органу і призначив тимчасового виконувача обов’язків, а Національна рада з питань телебачення і радіомовлення затвердила правила трансляції передвиборчої кампанії.

САМІТ –  15 європейських лідерів і прем’єр-міністр Канади перебувають у Лондоні, щоб обговорити підтримку України після провалу переговорів Трампа і Зеленського у Вашингтоні, а також створення європейської безпекової ідентичності в контексті можливого виведення військ Сполучених Штатів. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, заявив на початку переговорів прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер. Серед лідерів, які беруть участь у саміті, – президент Франції, канцлер Німеччини, прем’єр-міністри Італії та Польщі, а також український лідер Володимир Зеленський. Румунію представляє в.о. президента Іліє Боложан. Також на порядку денному лондонської зустрічі – гарантії безпеки, які європейці хочуть надати Україні проти Росії. Невідкладна посилена підтримка України та європейська оборона також стануть головними темами позачергового саміту ЄС 6 березня. Виконавча влада ЄС покладе на стіл Ради пропозицію про надання Україні швидкої військової допомоги на суму 20 мільярдів євро. Крім того, Комісія та держави-члени проведуть консультації щодо нових інструментів, які дозволять країнам ЄС збільшити витрати на оборону цього року, не підпадаючи під процедуру порушення через перевищення бюджетного дефіциту. І останнє, але не менш важливе: лідери країн-членів обговорять мирні переговори, розпочаті Трампом і Путіним без консультацій та запрошення України чи Європи за стіл переговорів. Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що якщо Україна не буде задоволена результатом переговорів, ЄС продовжить підтримувати Київ у військовому плані, щоб зробити його справедливим.

УРЯД – Уряд Румунії планує наступного тижня прийняти рішення про скорочення кількості державних секретарів, повідомили урядові джерела. Дискусії з цього питання завершилися в коаліційному уряді СДП-НЛП-ДСУР, і тепер кабінет міністрів на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку розглядає можливість прийняття цього закону, який передбачає лише 54 держсекретарів. Джерела додали, що в міністерствах, які зараз мають 6 або 7 державних секретарів, залишиться не більше 4, і кожен з них буде затверджений на засіданні коаліції. Решта держсекретарів, які входять до складу правлінь держкомпаній, також повинні будуть обирати між двома посадами. Останнє є вимогою Європейської комісії, яка хоче, щоб до складу правлінь призначалися професіонали, а не політики. Також наступного тижня Чолаку продовжить переговори з міністрами щодо виконання проміжних етапів Національного плану відновлення та стійкості. Освоєння коштів ЄС через цей план стикається з низкою проблем, і румунський прем’єр-міністр хоче знати, як просувається реалізація поточних проектів.

АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ – За даними Національного інституту статистики, пасажирські авіаперевезення в Румунії минулого року зросли на 6% до 26 мільйонів. Найбільші частки були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, аеропорту «Аврам Янку» в Клуж-Напоці (північний захід) та Міжнародному аеропорту Ясси (північний схід). Найбільші частки у внутрішніх повітряних перевезеннях були зафіксовані в аеропорту «Анрі Коанде» в Бухаресті, де було перевезено 49,8% від загальної кількості пасажирів, «Аврам Янку» в Клуж-Напоці з 17,6% та «Траян Вуя» в Тімішоарі (захід) з 14,4%. Основними країнами прибуття пасажирів регулярних авіарейсів, які висадилися в Румунії, були Італія, Великобританія, Німеччина, Іспанія та Франція.

ПРОТЕСТ – У суботу в Бухаресті відбувся протест проти уряду і на підтримку колишнього незалежного кандидата Келіна Джорджеску, який кілька днів тому отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю за низку правопорушень. Протест, організований опозиційною сувереністською партією AОР, зібрав десятки тисяч людей. Демонстранти вимагали відставки прем’єр-міністра Марчела Чолаку та відновлення другого туру президентських виборів, які були скасовані Конституційним судом минулого року. До протесту також приєднався Келін Джорджеску. Колишній кандидат, обвинувачений у підбурюванні до дій проти конституційного ладу, заявив, що хоче, щоб його судили за результатами голосування румунів, але оголосив, що зачекає з висуненням своєї кандидатури на президентських виборах у травні. Політики з Болгарії, Польщі, Італії та Іспанії також прибули на мітинг і виступили з промовами на підтримку Келіна Джорджеску.

СЕКТОР ГАЗА – Ізраїль оголосив, що призупиняє ввезення товарів і поставок в сектор Газа, критикуючи палестинське ісламістське угрупування ХАМАС за відмову від пропозиції США продовжити перемир’я, повідомляють AFP і EFE. «Ізраїль не погодиться на припинення вогню без звільнення наших заручників. Якщо ХАМАС наполягатиме на своїй відмові, будуть інші наслідки», – йдеться в заяві офісу ізраїльського прем’єр-міністра. ХАМАС відреагував, назвавши рішення Нетаньяху про припинення гуманітарної допомоги «дешевим шантажем» і «ударом» по перемир’ю, повідомляє Reuters. У своїй заяві ХАМАС, який назвав призупинення Ізраїлем гуманітарної допомоги «військовим злочином», закликав посередників у перемир’ї змусити Ізраїль припинити каральні заходи проти сектора Газа. Перший етап перемир’я в Газі закінчився в суботу, але Хамас і Ізраїль не досягли домовленості про реалізацію другого етапу, який повинен був вступити в силу сьогодні і передбачає звільнення живих заручників, що залишилися в анклаві, і остаточне припинення війни.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент Румунії  на пленарному засіданні у середу ввечері прийняв законопроєкти про державний бюджет та бюджет державного соціального страхування на 2025 рік. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету у 7% ВВП, що, за словами міністра фінансів Танцоша Барни, відповідає умовам підтримки розвитку через рекордні інвестиції, забезпечення виплати зарплат та пенсій, захисту вразливих верств населення та відновлення рівноваги у фінансах країни.

УРЯД – Коаліційний уряд провів сьогодні своє перше засідання після прийняття цьогорічного державного бюджету. На порядку денному кабінету міністрів було затвердження кількох інвестиційних проєктів, спрямованих на “зелений” перехід, вартістю майже 90 мільйонів леїв (близько 18 мільйонів євро), обговорення цьогорічних пріоритетів у рамках Програми місцевого розвитку ім. Ангела Саліньї, а також затвердження формули розрахунку мінімальної базової заробітної плати, з урахуванням тенденцій інфляції та продуктивності праці, відповідно до положень європейською директиви у цій галузі. З початку року мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 4050 леїв (близько 810 євро), а нова формула розрахунку має забезпечити передбачуваність динаміки доходів працівників.

СКОРОЧЕННЯ – Чисельність парламентських державних службовців буде скорочена на 400 посад після того, як Палата депутатів, нижня плата румунського парламенту, схвалила в середу рішення про реорганізацію свого робочого апарату. Скорочення будуть проведені від Канцелярії голови Палати депутатів та офісів членів Постійного бюро до різних департаментів та управлінь палати. За словами керівництва Палати депутатів, скорочення на 240 посад призведе до щорічної економії в розмірі 35 мільйонів леїв (близько 7 мільйонів євро). Нещодавно Сенат прийняв аналогічне рішення про скорочення майже 200 посад, незважаючи на протести з боку працівників. Керівна коаліція посилається на необхідність скорочення витрат з метою обмеження бюджетного дефіциту, в той час як опозиція критикує відсутність прозорості та порушення законодавства.

ІМПІЧМЕНТ – У середу ввечері Партія молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, з третьої спроби зареєструвала в парламенті пропозицію про усунення президента Клауса Йоганніса з поста в порядку імпічменту. Цей крок був зроблений після двох невдалих спроб внести це питання до порядку денного парламенту через процедурні недоліки. Якщо цього разу всі юридичні процедури будуть дотримані, керівництво парламенту скличе спільне пленарне засідання обох палат для голосування. 21 грудня минулого року мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін Клауса Йоганніса, але після скасування президентських виборів його перебування на чолі країни було продовжено до обрання нового глави держави.

ВІЗИТ – Румунія продовжить надавати всю необхідну підтримку як країна, що приймає Бойову групу НАТО в Румунії, –  сказав у четвер міністр оборони Ангел Тилвер французькому міністру з європейських справ Бенджаміну Хаддаду. Переговори в Бухаресті були зосереджені на співпраці в рамках НАТО, зокрема на посиленні Бойової групи НАТО в Румунії, де Франція є рамковою країною. У середу Бенджаміна Хаддада також прийняв міністр закордонних справ Еміль Гурезяну. Французький міністр перебував з дводенним візитом у Бухаресті, щоб висловити солідарність своєї країни з Румунією, яка зазнає іноземного кібернетичного втручання у внутрішні справи. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Франції. Французька служба з питань захисту від іноземних цифрових перешкод – VIGINUM, стверджує у звіті, який цитує паризький кореспондент Радіо Румунія, що такі дії порушили нормальний перебіг президентських виборів в Румунії наприкінці минулого року.

РАБСТВО – Іспанська поліція звільнила 52 громадян Румунії, яких утримували в напіврабстві на плантації в регіоні Севільї. Умови, в яких вони жили і працювали, були описані владою як такі, що “важко собі уявити”. Відповідальне угруповання складалася з чотирьох румунів і займалося залученням громадян Румунії до сільськогосподарських робіт, переважно для збору апельсинів і оливок. Підозрювані вербували працівників за допомогою оголошень, розміщених у соціальних мережах, обіцяючи високий заробіток, пристойне житло та безкоштовний транспорт. Після прибуття до Іспанії у них конфіскували документи, що посвідчують особу, під приводом укладання договору про надання соціальних послуг, хоча розслідування виявило, що жоден із 52 румунів не був зареєстрований для отримання цих пільг. Заробітна плата, яку вони отримували, також була набагато нижчою за обіцяну, оскільки румуни працювали від світанку до заходу сонця. Особи виправдовували зменшену суму необхідністю покрити борги робітників за житло і транспорт. Жертвам погрожували насильством, якщо вони звертатимуться до органів влади. Члени угруповання були заарештовані співробітниками поліції в Андалусії, а 52 жертви зараз перебувають під захистом іспанських соціальних служб.

РОБОТА – Румуни є одними з найбільш працьовитих громадян Європи. Принаймні це випливає з опублікованого сьогодні дослідження Євростату. Таким чином Бухарест та навколишній повіт Ільфов має найвищий показник інтенсивності праці серед усіх європейських регіонів. За ними йдуть Зальцбург і Тіроль в Австрії з аналогічними показниками, Братислава в Словаччині, а на п’ятому місці знову північно-східний регіон Румунії, де лише 1,7% домогосподарств мають низьку інтенсивність праці. Інтенсивність праці визначається кількістю годин, фактично присвячених роботі. Дані Євростату також показують, що найвищий показник низької інтенсивності праці спостерігається в домогосподарствах на французьких територіях за межами континентальної Європи, у Французькій Гвіані та Реюньйоні. У Французькій Гвіані, наприклад, майже 42% домогосподарств мають цю характеристику. За нею йдуть два регіони в Німеччині, такі як Бремен, з майже 23%, а також регіони в Бельгії та Італії з аналогічними показниками.

ПРАВОСУДДЯ – Дві медсестри постали перед судом у справі про пожежу, що спалахнула в листопаді 2020 року у відділенні анестезії та інтенсивної терапії П’ятра-Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги, в результаті якої загинули дев’ять осіб. Їм були пред’явлені звинувачення у необережному знищенні або пошкодженні майна, що призвело до катастрофи, і недотриманні правил охорони здоров’я та безпеки на робочому місці. Дві медсестри нібито не вжили необхідних заходів, щоб винести з палати або загасити свічку, що горіла на тумбочці пацієнта, який перебував в агонії. Цим вони нібито порушили низку правил охорони здоров’я та безпеки праці, пожежної безпеки та належної практики надання медичної допомоги.

ФЕЙК – Міністерство національної оборони Румунії спростовує повідомлення в ЗМІ про те, що кілька солдатів Сил спеціальних операцій брали участь у приватних охоронних місіях в Африці. Жоден румунський військовослужбовець не брав за власний рахунок для участі в таких місіях, – повідомив інтернет-виданню PressOne речник міністерства генерал-майор Константін Спину. Він зазначив, що в період 2022-2024 років лише один військовослужбовець Сил спеціальних операцій перебував у неоплачуваній відпустці з об’єктивної причини, не пов’язаної з темою статті. За даними вищезгаданого видання, у 2023 році Хораціу Потра, найманець з оточення кандидата в президенти сувереністів Келіна Джорджеску, нібито взяв близько 1 000 румунів воювати в Конго, в тому числі десятки солдатів з елітних структур, резервістів зі спецпідрозділів, колишніх комбатантів Французького легіону, співробітників спецслужб і людей зі спеціальних підрозділів поліції.

ГАЗА – Сектор Газа є невід’ємною частиною майбутньої палестинської держави,- заявив у середу Європейський Союз у відповідь на заяви президента США Дональда Трампа напередодні про перехід цієї території під контроль  США. Брюссель залишається твердо прихильним рішенню про дві держави – єдиному шляху до міцного миру для ізраїльтян і палестинців, – заявив речник ЄС. Плани глави Білого дому переселити палестинців, які проживають на охопленій війною території, до Йорданії або Єгипту викликали лавину протестів по всьому світу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та його єгипетський колега Абдель Фаттах ас-Сісі попередили, що будь-яке насильницьке переміщення палестинців зі Смуги Гази і Західного берега річки Йордан буде серйозним порушенням міжнародного права і серйозним дестабілізуючим фактором для Єгипту та Йорданії, куди їх можуть відправити.

РІЗДВО – Для православних християн, які відзначають нерухомі свята за григоріанським календарем, греко-католиків і католиків у всьому світі, в тому числі і в Румунії, яка є переважно православною, сьогодні другий день Різдва Христового, свята народження Ісуса Христа, одного з найбільших у християнстві. 26 грудня Православна Церква відзначає Собор Пресвятої Богородиці – одне з найдавніших свят на честь Діви Марії. Назва “собор” походить від слов’янського слова і означає “зібрання”, а також “рада”. Свято було встановлене 1500 років тому. Різдво – це свято щедрості і милосердя, відродження надії на краще майбутнє», – написав Президент Клаус Йоганніс у соціальних мережах. Різдво – це свято радості, а справжня віра – це та, що діє через любов, – зазначив Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл. У Ватикані Папа Франциск звернувся з новим закликом до миру в Україні, а також на Середньому Сході. Православні, які святкують за юліанським календарем, – більшість у Росії, Україні, Сербії та Грузії – святкують Різдво 7 січня.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Одним із пріоритетів нового румунського уряду є розробка проєкту бюджету на наступний рік, що, схоже, також є головною проблемою, з якою він зіткнеться у своєму прагненні скоротити витрати. Проєкт держбюджету базується на терміновій постанові про фіскально-бюджетні заходи, яка має бути затверджена найближчими днями. Вона включає багато непопулярних заходів, які уряд має вжити для скорочення дефіциту. Йдеться, зокрема, про заморожування зарплат і пенсій у 2025 році або оподаткування великих статків. Приведення до присяги нового уряду стало позитивним сигналом для румунських бізнесменів та іноземних інвесторів, – заявив прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку.

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде й з сухопутними кордонами до Шенгенської зони вільного переміщення, 33 пункти пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних, у тому числі поромних, залізничних і портових пунктів пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі та Чернаводи. Міністерство внутрішніх справ подало на розгляд проєкт відповідного урядового рішення. З початку 2025 року на пунктах пропуску через кордон з Угорщиною та Болгарією більше не буде митних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю і на сухопутних кордонах відбувається після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх прийняли лише з повітряними та морськими кордонами.

ВРЯТУВАННЯ – Троє українців, які заблукали в Марамуреcьких горах, були врятовані після 12-годинних складних пошуків. Вони перетнули кордон з Румунією в екстремальних погодних умовах і звернулися за допомогою за єдиним номером 112. На їх пошуки вирушила змішана група гірських рятувальників і прикордонної поліції, але не знайшли українців у вказаному ними місці. Через несприятливі погодні умови повітряний пошук був неможливий, тому пошуки проводилися лише пішки. Через кілька годин рятувальники знайшли українців у дуже небезпечній ущелині. Один із них отримав численні травми внаслідок падіння, а двоє інших мали легку гіпотермію. Усіх госпіталізували. В Україні неодноразово повідомлялося про випадки загибелі чоловіків, які намагалися втекти з країни, щоб уникнути мобілізації. Зокрема, гірська річка Тиса, що протікає вздовж кордону України з Угорщиною та Румунією, забрала багато життів.

ЕКОНОМІКА – На початку цього тижня Румунія отримала понад 37 мільйонів євро від Європейської Комісії в рамках другого траншу Національного плану відновлення та стійкості після пандемії COVID-19. Станом на сьогодні Румунія отримала 9,4 мільярда євро із загальної виділених їй суми у понад 28,5 мільярда євро. У середині цього місяця уряд надіслав до Єврокомісії третій платіжний запит, який передбачає виділення 2,7 млрд євро. Гроші надаються у вигляді грантів, в обмін на проведення низки реформ.

САНКЦІЇ – Японія виділить Україні 3 мільярди доларів прибутку від заморожених російських активів. Рішення було прийнято урядом Японії після того, як у жовтні прем’єр-міністром країни став Сігеру Ісіба. Володимир Зеленський та Ісіба провели телефонну розмову в середу. За словами президента України, Японія пообіцяла Києву додаткову допомогу в обладнанні для енергетичного сектору та будівництві укриттів. Лідери двох країн домовилися зустрітися найближчим часом для продовження двостороннього діалогу. Країни “Великої сімки” – Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та США – були найбільшими фінансовими та військовими прихильниками України з моменту повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Вартість російських активів, заморожених цими країнами та ЄС, становить 325 мільярдів доларів. У червні країни G7 схвалили механізм, за яким Україна отримає кредит у розмірі $50 млрд: він буде погашений з майбутніх прибутків від заморожених російських активів.

ГАЗА – Палестинський телеканал, пов’язаний з угрупуванням «Ісламський джихад», оголосив у четвер про загибель п’ятьох своїх журналістів під час ізраїльської атаки в секторі Газа. Як стверджується, вони були вбиті в таборі біженців Нусейрат в центрі палестинського анклаву «під час виконання своїх журналістських і гуманітарних обов’язків». Зі свого боку, ізраїльська армія повідомила в Telegram, що завдала «точкового удару по автомобілю з терористичним осередком “Ісламського джихаду” на борту в районі Нусейрата». Ізраїльські сили стверджують, що «перед атакою були вжиті заходи, щоб мінімізувати ризик ураження цивільних осіб». Минулого тижня Палестинська спілка журналістів оголосила, що з початку війни в Газі 7 жовтня 2023 року було вбито «понад 190» журналістів і «понад 400» отримали поранення.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп через проблеми зі здоров’ям скасувала свою участь у турнірі WTA в Окленді, Нова Зеландія, та на Відкритому чемпіонаті Австралії, на якому вона повинна була зіграти наступного тижня. «Я відпочину і планую зіграти в Клужі (ред. 1-9 лютого). З нетерпінням чекаю можливості зіграти перед румунськими вболівальниками», – написала Халеп, колишня перша ракетка світу. Турнір WTA 250 в Окленді із загальним призовим фондом 275 094 доларів відбудеться з 30 грудня по 5 січня, а Відкритий чемпіонат Австралії, перший турнір Великого шолома наступного року, пройде в Мельбурні з 6 по 26 січня.

СПЕКА – У семи повітах на південному заході Румунії до ранку неділі оголошено «червоний» рівень небезпеки через спеку. Максимальна температура повітря сягатиме 38-39° за Цельсієм, місцями навіть 40° тепла. У той же час, у вісьмох інших повітах і в столиці через спеку оголосили «помаранчевий» рівень небезпеки, з сильним тепловим дискомфортом і максимальною температурою близько 38°C. У решті території країни діє «жовтий» код небезпеки через спеку і тепловий дискомфорт, з температурою 34-37°C. Лише південно-східний повіт Тульча та чорноморські курорти не підпадають під дію цих попереджень.

ЗАБРУДНЕННЯ – Викиди парникових газів від економічної діяльності в Європейському Союзі скоротилися у 20 країнах-членах, залишилися стабільними на Кіпрі та зросли в Румунії, Мальті, Литві, Латвії, Греції та Словенії. Найбільш значне скорочення викидів парникових газів в ЄС відбулося в Болгарії – понад 15% та Німеччині – майже 7%. Скорочення викидів парникових газів вплинуло на європейський ВВП, який, за даними Євростату, зріс лише на 0,3%. З 20 країн, де було зафіксовано скорочення, вісім також повідомили про зниження свого ВВП, тоді як інші 12 повідомили про незначне зростання Валового Внутрішнього Продукту.

ПОЖЕЖІ – Румунські пожежники, які допомагають гасити пожежі в Греції, в суботу вирушили з моніторинговою місією до двох районів в регіоні Аттика. Згідно з прес-релізом Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, 16 вогнеборців на 3 лісових пожежних машинах та авто першого втручання і командування діють в районі Агія Кіріакі, в той час як інша команда з 15 рятувальників діє в районі Рафіна. Обидві групи румунських пожежників супроводжують грецькі офіцери зв’язку. Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій заявляє, що в разі виникнення пожеж обидві команди будуть попереджені і, за координації своїх колег з приймаючої країни, втрутяться у визначені місця, щоб обмежити наслідки пожеж. Ризик лісових пожеж є дуже високим, в тому числі в районі, де діють румунські пожежні бригади, – йдеться в заяві.

GAUDEAMUS – Книжковий ярмарок Gaudeamus, організований Радіо Румунія, триває цими вихідними в старому центрі міста Сібіу. Ярмарок об’єднує понад 40 експонентів у 15 павільйонах. Серед них – найвідоміші румунські видавництва та дистриб’ютори книг, ігор, музики та освітніх матеріалів. Організовуються видавничі заходи, презентації книг та автограф-сесії. Усі заходи також транслюють онлайн на сайті gaudeamus.ro.

ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ – Українські війська продовжують наступати в Курській області Росії. Київ заявляє, що захопив 82 населених пункти і 1150 квадратних кілометрів території в ході наступу в Росії, який триває вже 12-й день. Командувач українських ВПС заявив, що вони також беруть участь в операції і бомбардують шляхи постачання і логістичні центри противника. Reuters зазначає, однак, що найзапекліші бої в п’ятницю відбувалися за сотні кілометрів на Донбасі, який росіяни намагаються повністю окупувати. Протягом місяців російська армія просувається на Донбас, незважаючи на те, що, за оцінками, втрачає близько 1000 солдатів на день, пригнічуючи українську оборону інтенсивними артилерійськими обстрілами і піхотними атаками.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Переговори про припинення вогню і звільнення ізраїльських заручників, утримуваних палестинським ісламістським рухом ХАМАС у секторі Газа, мають поновитися наступного тижня в Каїрі на основі нової пропозиції США. Про це йдеться у спільній заяві, оприлюдненій у Досі США, Катаром та Єгиптом – головними посередниками між Ізраїлем та ХАМАС-ом. Вашингтон представив дорожню карту з кількома кроками для припинення бойових дій і звільнення заручників, викрадених під час нападу ісламістського руху ХАМАС на півдні Ізраїлю 7 жовтня. За словами трьох країн-посередників, шлях до порятунку життів, допомоги населенню Гази і зниження регіональної напруженості тепер відкритий. У відповідь ХАМАС відкинув нові ізраїльські умови в пропозиції, повідомили агентству France Presse два представники палестинського угруповання. За їхніми словами, нові умови передбачають збереження ізраїльських військ у секторі Газа вздовж кордону з Єгиптом. Війна, що послідувала за вторгненням ХАМАС 7 жовтня, в результаті якого в Ізраїлі загинуло близько 1200 осіб, призвела до катастрофічної гуманітарної ситуації майже для всіх 2,4 млн. палестинців, які страждають від нестачі продовольства в секторі Газа. Крім того, бомбардування і наступ ізраїльської армії призвели до загибелі майже 40 000 палестинців, переважно мирних жителів.

ПОСУХА – Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу заявив на прес-конференції в п’ятницю, що компенсація за збитки від посухи буде виплачена фермерам у жовтні, щоб вони мали ресурси для осінньої кампанії. За його словами, постраждало 2 мільйони гектарів сільськогосподарських культур і мінімальна сума, яку надасть держава, становитиме 200 євро на гектар. Щодо забезпечення потреб у зернових в умовах цьогорічної посухи, міністр запевнив, що Румунія має необхідне збіжжя як для власного споживання, так і для експорту, враховуючи, що 1,6 мільйона гектарів посівів зрошуються. Міністерство сільського господарства планує розширити національну програму реконструкції іригаційних систем і з цією метою позичить 1,5 мільярда євро в Європейського інвестиційного банку. Флорін Барбу повідомив Радіо Румунія, що через п’ять років максимальна зрошувана площа має досягти 2,7 млн. га.

СІБІУ – Понад 12 000 саксонців з Європи та Північної Америки прибули до міста Сібіу, що в центрі Румунії, щоб взяти участь у другій Міжнародній зустрічі саксонців. Програма включає понад 50 культурних заходів: концерти, театральні та народні танцювальні шоу, кінопокази, виставки та екскурсії містом. Організатори сподіваються перевершити відвідуваність попередньої зустрічі у 2017 році, коли були присутні саксонці з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Румунії, США та Канади. У заході бере участь і президент Румунії Клаус Йоганніс.

ОЛІМПІАДА-2024 – Збірна Румунії здобула золото в суботу на Олімпійських іграх в Парижі в академічному веслуванні серед жінок (вісімки). Теж у суботу чоловіча «вісімка зі стерновим» посіла 5-е місце, а румунський веслувальник Міхай Кіруце виграв фінал «Б» серед одинаків з академічного веслування серед чоловіків. Румунські спортсмени здобули до тепер 7 медалей: три золоті, три срібні та одну бронзову, всі у змаганнях з веслування та плавання. Золото завоювали також плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем і веслярі Андрей Корня та Маріан Енаке в чоловічій двійці. Срібло завоювали веслувальниці Йоана Вринчану і Роксана Ангел в змаганнях каное-двійок серед жінок,  Джаніна ван Гронінген та Йонела Козьмюк – в академічному веслуванні парних двійок та Анкуца Боднар і Сімона Радіш теж у жіночій двійці. Бронза дісталася Давіду Поповичу на дистанції 100 метрів вільним стилем. Румунські медалісти в Парижі отримають винагороди у розмірі 140 000 євро за золото, 100 000 євро за срібло і 60 000 євро за бронзу.

ФЕНІКС – Тіло румунського співака Ніку Ковача розмітять наступного тижня у приміщенні Флармонії його рідного міста Тімішоари, повідомив мер міста Домінік Фріц в суботу у дописі в соцмережі. Він повідомив, що в міському Будинку культури буде організована фотовиставка, присвячена Ніку Ковачу, а для тих, хто любив і захоплювався ним протягом тривалого часу, буде доступна книга співчуттів. Засновник легендарного рок-гурту «Фенікс» помер у віці 77 років. Ніку Ковач був одним з найталановитіших і найвпливовіших музикантів в історії румунського року. Заснувавши гурт «Фенікс» і досягнувши стрімкого успіху в Румунії, він вирішив втекти на Захід у 1976 році. Ніку Ковачу оселився спочатку в Нідерландах, а потім у Німеччині. У 1990 році, після падіння комуністичної диктатури, він повернувся до Румунії і відновив виступи з «Феніксом», але так і не зміг випустити альбоми, які б зрівнялися з успіхом 1960-х і 1970-х років. Потужний і харизматичний лідер, він мав  кілька публічних суперечок, у тому числі з членами свого гурту.

ГРОМАДЯНСТВО – З 1 вересня 2024 року особам, які отримали схвальне рішення на заявку про надання/повернення громадянства Румунії, видаватимуть картку підтвердження румунського громадянства. У суботу Міністерство внутрішніх справ повідомило в заяві, що документ видаватиме Головне управління паспортів. У той же час, особи, яким буде видана карта румунського громадянства після 1 вересня і, які проживають за кордоном, будуть зобов’язані подати заявку на отримання румунського паспорта протягом трьох років з моменту набуття/повернення громадянства Румунії, із зазначенням країни проживання, – додали в МВС.

ПЕНСІЇ – Румунські пенсіонери в діаспорі повинні надіслати свої свідоцтва про життя до 30 вересня, у протилежному випадку вони можуть не отримати пенсію за період, коли вони працювали в країні. Новий пенсійний закон запроваджує два щорічні терміни для надсилання цих документів. До цього часу свідоцтва про життя потрібно було надсилати один раз на рік. Термін, до якого пенсіонери, які проживають за кордоном, можуть надіслати до компетентних органів Румунії так зване довічне свідоцтво, починається 1 вересня, коли набуде чинності новий закон про пенсії, і закінчується 30 вересня. Ці документи, які підтверджують, що пенсіонер живий і має право на отримання пенсії, надсилаються до пенсійних центрів за власною ініціативою, поштою, факсом або скановані електронною поштою. Перед відправкою до Румунії пенсіонери повинні підписати довідки про те, що вони живі, пееред представником  юридичного органу країни проживання. Тим, хто не надішле документи, виплата пенсії буде призупинена, а якщо довічне свідоцтво надійде пізніше встановленого терміну, пенсійні виплати відновляться з дати призупинення цих фінансових виплат, відповідно до нового пенсійного законодавства.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Найближчими днями ізраїльська делегація вирушить на переговори до Каїра для досягнення угоди про припинення вогню і звільнення заручників у секторі Газа. Про це повідомив у п’ятницю офіс прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, передає Reuters. У телефонній розмові з міністром оборони США Ллойдом Остіном міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант висловив свою прихильність досягненню угоди, яка б дозволила повернути 111 викрадених ізраїльтян, що залишаються в секторі Газа. Переговори були призупинені після вбивства в середу в Тегерані політичного лідера ХАМАСу Ісмаїла Ганії, в якому звинуватили Ізраїль і за яке Іран пообіцяв помститися. У цьому контексті Пентагон оголосив, що відправить додаткові війська і військові кораблі на Середній Схід. Як повідомляє Reuters, таким чином Сполучені Штати намагаються посилити свою оборону в регіоні у відповідь на погрози з боку Ірану та його союзників ХАМАС і Хезболли після вбивства одного з командирів ліванського руху і лідера ХАМАС.

Вибори до Європарламенту та до органів місцевої влади Румунії

В останній тиждень кампанії перед виборами 9 червня представники румунської влади запевняють, що підготовка до двох виборів – місцевих і до Європарламенту, в яких, як очікується, візьмуть участь 19 мільйонів румунів, йде за графіком. Загалом було надруковано близько 100 мільйонів виборчих бюлетенів, – повідомив речник уряду Міхай Константін:

«Понад 22 мільйони бюлетенів було надруковано для виборів румунських депутатів в Європейському парламенті і майже 80 мільйонів бюлетенів для виборів до органів місцевого самоврядування. Структури МВС, у співпраці з префектурами, провели конкретні заходи з нагляду, за розповсюдженням всіх матеріалів на виборчі дільниці і готові забезпечити і 9 червня, і після цього, до завершення доставки всіх виборчих матеріалів, громадський порядок, необхідний для здійснення цього демократичного права.»

На місцевих виборах румуни з правом голосу можуть голосувати лише в тому населеному пункті, де вони були прописані станом на11 квітня. На виборах до Європейського парламенту румуни можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці в країні або за кордоном. Понад 900 виборчих дільниць чекають на румунів за кордоном, а їх список розміщений на сайті Міністерства закордонних справ – www.mae.ro. Розподіл виборчих дільниць був зроблений прямо пропорційно до кількості громадян Румунії в кожній країні. Таким чином, найбільше виборчих дільниць знаходиться в Італії – 150, в Іспанії – 147 та у Великій Британії – 104. Загальна кількість кандидатів становить понад 207 тисяч, з яких 494 кандидати у депутати Європарламенту.

Румунія – співпраця з балканськими країнами

Цього тижня в Бухаресті з офіційними візитами перебували три міністри закордонних справ західнобалканських країн. Серед обговорених тем – двостороннє та регіональне співробітництво. Під час переговорів у середу з офіційним представником Боснії і Герцеговини Ельмедіном Конаковичем глава румунської держави Клаус Йоганніс привітав високу оцінку участі румунських військовослужбовців в операції Європейського Союзу EUFOR ALTHEA в Боснії і Герцеговині, Румунія будучи одним з головних контрибуторів до забезпечення безпечного і стабільного клімату на Західних Балканах. Президент Йоганніс підтвердив незмінну підтримку Бухарестом європейського та євроатлантичного курсу Західних Балкан, а також забезпечення безпеки і стабільності в регіоні. Також у середу міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Гасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни, підкресливши готовність Румунії до обміну досвідом у цій галузі. Лумініца Одобеску також згадала про двосторонню угоду про соціальне забезпечення та запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Водночас, вона підкреслила «важливість, яку Румунія надає етнічній, культурній та мовній ідентичності арумунської національної меншини в Албанії». А на початку тижня Лумініца Одобеску також провела консультації зі своїм чорногорським колегою Філіпом Івановічем, під час яких підкреслила, що Румунія є і залишиться прихильником вступу Чорногорії до Європейського Союзу. Міністри підписали план дій щодо співпраці на період 2024-2025 роки. Аналогічний документ глава румунської дипломатії підписала зі своїм колегою з Боснії і Герцеговини.

Румунія підтримує план президента Джо Байдена щодо Гази

Президент Румунії Клаус Йоганніс є одним з 17 глав держав, які підписали спільну декларацію на підтримку припинення вогню в конфлікті між Ізраїлем і ХАМАС. Настав час припинити війну і ця угода є необхідною відправною точкою, – підкреслюється в заяві. Підписанти закликають обидві сторони прийняти план президента США Джо Байдена про шеститижневе припинення вогню як перший крок, що супроводжуватиметься виведенням ізраїльських військ з густонаселених районів сектора Газа, звільненням деяких заручників ХАМАС і палестинських в’язнів. На другому етапі, деталі якого ще належить опрацювати, має відбутися постійне припинення вогню і звільнення всіх заручників.

Зустрічі Президента Клауса Йоганніса

Президент Румунії Клаус Йоганніс зустрівся у четвер з послами країн-членів ЄС, акредитованими в Бухаресті, з нагоди завершення головування Бельгії в Раді ЄС наприкінці червня. Зустріч дала можливість проаналізувати поточний стан справ в ЄС та зробити прогнози на майбутнє. Посилаючись на складний європейський контекст Клаус Йоганніс зазначив, що просування сильного європейського порядку денного, заснованого на єдності, згуртованості та солідарності на рівні ЄС, є надзвичайно важливим, оскільки лише завдяки єдності дій та солідарності, Євросоюзу щоразу вдавалося ставати сильнішим. Щодо ситуації в Україні, президент Румунії закликав до подальшої підтримки ЄС на різних рівнях. Також у четвер президент Йоганніс прийняв президента Міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха, якого супроводжували президент Асоціації європейських олімпійських комітетів Спірос Капралос, член Міжнародного олімпійського комітету від Румунії Октавіан Мораріу та президент Румунського олімпійського і спортивного комітету Міхай Коваліу. Зустріч з представниками делегації Олімпійського руху є частиною низки кроків, зроблених Клаусом Йоганнісом, щоб передати на найвищому рівні послання підтримки румунським спортсменам, які візьмуть участь в Олімпійських іграх в Парижі, – йдеться в прес-релізі Адміністрації Президента Румунії. На зустрічі було підкреслено об’єднавчий потенціал спорту через літні Олімпійські ігри, які відбудуться з 26 липня по 11 серпня у Франції.

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії організовує 915 виборчих дільниць за кордоном для виборів до Європейського парламенту 9 червня – про це повідомило в прес-релізі дипломатичне відомство. Таким чином, для виборів наступного місяця буде організовано на 80 виборчих дільниць більше, ніж для президентських виборів 2019 року, на 167 більше, ніж для парламентських виборів 2020 року і на 474 більше, ніж для виборів до Європарламенту 2019 року. Найбільше виборчих дільниць на майбутніх виборах до Європейського парламенту 9 червня буде в країнах з найбільшими громадами румунських громадян: Італії, Іспанії, Великобританії, Німеччині, Франції та Монако. За ними йдуть Республіка Молдова, США, Бельгія, Австрія, Ірландія, Нідерланди, Данія та Канада. МЗС нагадує, що на виборах до Європейського Парламенту громадяни Румунії з правом голосу, які проживають, перебувають або тимчасово перебувають за кордоном, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці, організованій за кордоном, на підставі румунського документа, що посвідчує особу, дійсного на день голосування. Нагадаємо, що 9 червня в Румунії вибори до Європейського парламенту були об’єднані з місцевими виборами. Також цього року президентські вибори відбудуться у вересні, а парламентські – у грудні.

ОБОРОНА – “Війна може повернутися і вже повернулася до Європи, ми повинні серйозніше інвестувати в оборонну промисловість, в тому числі в Румунії, де ми повинні відродити оборонну промисловість”, – заявив в суботу в Румунії заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане. Він додав, що НАТО працює над тим, “щоб усі члени Альянсу були захищені в будь-який час”, і підкреслив, що після інцидентів з безпілотниками в Румунії союзники по НАТО на прохання Бухареста вжили додаткових заходів для захисту цієї території. “На рівні Альянсу ми, як і раніше, зацікавлені в підтримці України всім, чим можемо, але в той же час ми також зацікавлені в тому, щоб ця війна не переросла в ще більший конфлікт між НАТО і Росією”, – додав Мірча Джоане.

ДОБРОСУСІДСТВО – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску та міністр закордонних справ Албанії Іглі Хасані обмінялися в суботу листами з нагоди 30-ї річниці підписання Договору про взаєморозуміння, співробітництво і добросусідство між Румунією та Албанією. З цієї нагоди пані Одобеску високо оцінила значні досягнення у двосторонньому, регіональному та багатосторонньому співробітництві, які показали, що Румунія та Албанія відіграють ключову роль у забезпеченні демократії, стабільності та безпеки в регіоні Південно-Східної Європи. Міністр Лумініца Одобеску також підтвердила, що Бухарест і надалі підтримуватиме процес вступу Албанії до ЄС та просуватиме стратегічну важливість Західних Балкан для євроатлантичного регіону.

СОНЯЧНИЙ ШТОРМ – У п’ятницю ввечері на Землю почався сильний сонячний шторм, який породив вражаюче полярне сяйво по всій земній кулі. Вчені, однак, побоюються, що це може мати негативний вплив на телекомунікації. Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США пояснило, що геомагнітна буря є результатом серії сонячних спалахів, під час яких спостерігалися кілька великих плазмових сплесків і посилення магнітного поля. Коли спалахи мають високу інтенсивність, як нинішній, наслідки для Землі можуть бути різноманітними – від перебоїв у радіозв’язку і проблем з електромережами до перешкод у роботі супутникових навігаційних систем. Це перша така масштабна подія з 2003 року.

ПОЛЯРНЕ СЯЙВО – У контексті сонячних спалахів, які порушили магнітне поле Землі, полярне сяйво було видно в Румунії в ніч на суботу, з інтенсивністю, яка не була задокументована протягом сотень років, – заявив Адріан Шонка астроном з Бухарестської астрономічної обсерваторії “Амірал Васіле Урсяну”. Явище полярного сяйва можна було спостерігати неозброєним оком переважно за межами міст, в районах, які не піддаються світловому забрудненню. Астроном зазначив, що полярне сяйво відбувається навколо магнітного полюса, але в певних ситуаціях його можна спостерігати і на більш низьких широтах.

РАКЕТИ – Сполучені Штати схвалили продаж Румунії відомих ракет Sidewinder Block II з найсучаснішою технологією, яка дозволяє пілотам наносити перший удар в повітряному бою. Новітні ракети класу “повітря-повітря” призначені для літаків F-16 румунських ВПС. Тимчасовий повірений у справах США в Бухаресті Майкл Дікерсон заявив, що це не просто угода, а й демонстрація спільної прихильності до безпеки і миру. Міністр оборони Румунії Анджел Тилвер зазначив, що сучасні системи значно підвищують безпеку повітряного простору країни і союзників і забезпечують високий ступінь оперативної сумісності з аналогічними військовими структурами США.

СЕКТОР ГАЗА – Державний департамент США вважає, що Ізраїль, можливо, використовував зброю, надану США, у своїй операції в секторі Газа у спосіб, що порушує міжнародні закони війни. У доповіді Конгресу також звертається увага на труднощі, з якими стикається Ізраїль через те, що бойовики ХАМАСу ховаються серед цивільного населення, використовуючи його як живий щит. Багато міжнародних організацій та урядів критикують Ізраїль за велику кількість жертв серед цивільного населення та масові руйнування в Газі. За даними Міністерства охорони здоров’я сектору Газа, майже 35.000 палестинців були вбиті і понад 78.600 поранені в результаті військового наступу Ізраїлю на сектор Газа, який розпочався 7 жовтня. Рада Безпеки ООН закликала до негайного і незалежного розслідування після того, як навколо лікарень Гази були виявлені масові поховання, в яких були поховані “сотні” людей – повідомляє AFP.

СТРАСНА П’ЯТНИЦЯ – Православні та греко-католики сьогодні святкують Страсну або Велику п’ятницю. Цей день, наповнений скорботою і сумом, адже саме цього дня Ісус Христос зазнав смертної муки, загинув на хресті, а його тіло було покладене до гробу. У Страсну п’ятницю в храмах правиться утреня Великої суботи з чином поховання плащаниці. У такий символічний спосіб згадується положення тіла Господнього до гробу. Благодатний вогонь з Єрусалиму буде привезений до Румунії в суботу ввечері і розповсюджений у кожній парафії. Благодатний вогонь вважається дивом православ’я, яке відбувається щороку на Великдень в Єрусалимі під час богослужіння у Велику суботу. Йому передує Страсний тиждень – період молитви, під час якого православні та греко-католики згадують про останні дні життя Ісуса Христа перед його розп’яттям.

СВОБОДА ЗМІ  – Останній звіт про свободу ЗМІ у світі, опублікований у п’ятницю міжнародною організацією «Репортери без кордонів», показує, що Румунія посідає 49 місце зі 180 країн, піднявшись на чотири сходинки вище порівняно з минулим роком. За даними РБК, Румунія має різноманітний і відносно плюралістичний медіа-ландшафт, який створює сприятливий ґрунт для резонансних розслідувань, що становлять суспільний інтерес. Однак брак прозорості у фінансуванні ЗМІ, особливо з боку держави та ринкові труднощі підривають надійність інформації та довіру до ЗМІ. Румунський медіа-ринок є диверсифікованим, але роздрібненим, з багатьма каналами, стійкість яких є крихкою. Редакційні рішення часто підпорядковані інтересам власників, що перетворює ЗМІ на інструмент пропаганди. У Румунії, йдеться у звіті, ЗМІ бракує незалежності і вони страждають від спроб втручання, особливо в плані призначення керівників суспільних радіо і телебачення та Національної ради телерадіомовлення. Політичні партії можуть отримати сприятливе висвітлення у ЗМІ в обмін на непрозоре фінансування. Популістські політики мають агресивний політичний дискурс по відношенню до журналістів, – додається у звіті.

ВІДЗНАКА – Румуни отримали Орден Великого Хреста Мадридської громади, найвищу нагороду від регіонального уряду, в День громади, за те, як вони інтегрувалися й є не лише культурним, але й економічним надбанням, будучи найбільш підприємливими іноземцями в регіоні. «Румуни, окрім того, що вони дуже працьовиті, своїми зусиллями та сміливістю допомагають нам створювати робочі місця та можливості для інших. Серед нас вже проживає понад 144 000 осіб, які намагаються бути додатковими мадридцями тут, вдома», – сказала Ізабель Діас Аюос, президентка громади Мадрида. «Румунська громада в Мадриді є не тільки найбільшою іноземною громадою тут, але й такою, яка робить найбільший внесок в економічний і соціальний розвиток, в добробут місцевого суспільства», – сказала Ралука Міхаїле, Тимчасовий повірений у справах Посольства Румунії в Мадриді. В Іспанії проживає понад мільйон румунів і це найбільш інтегрована громада, яка проживає в Іспанії вже в третьому поколінні.

ЕВАКУАЦІЯ – Ще один багатоквартирний будинок у місті Сленік Прахова (південна Румунія) був евакуйований у районі, де утворився великий кратер. Ще шістнадцять людей були змушені покинути свої квартири після того, як воронка збільшилася і створює загрозу для навколишніх будівель. Наразі кількість евакуйованих сягнула 58 осіб, яких було тимчасово розміщено в місцевому готелі. Тим часом влада оцінила ситуацію і має намір провести первинну стабілізаційну операцію, після чого будуть вжиті остаточні заходи. Експерти кажуть, що обвал вулиці стався через просочування ґрунтових вод.

ГАЗА – Тривають переговори про припинення вогню в Газі та про новий обмін полоненими. Переговори тривають на тлі ізраїльських погроз розпочати операцію в прикордонному місті Рафах, де, за його словами, знаходяться останні підрозділи ХАМАС. Але в Рафаху проживає половина населення Гази, а міжнародне співтовариство попереджає, що наземна кампанія в цьому районі призведе до гуманітарної катастрофи. Високопоставлений чиновник ООН заявив, що вартість відбудови зруйнованої війною Гази може скласти до 40 мільярдів доларів США. Абдалла ад-Дардарі, заступник генерального секретаря ООН, заявив на прес-конференції, що масштаби руйнувань в анклаві є безпрецедентними. Тим часом в університетах США тривають протести проти конфлікту в Газі. Поліція евакуювала про-палестинський табір в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Щонайменше 200 осіб було заарештовано. У Вашингтоні президент Джо Байден заявив, що завжди буде захищати право на свободу слова, але порядок повинен переважати.

СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА – Збірна Румунії посіла четверте місце у кваліфікаційному раунді чемпіонату Європи зі спортивної гімнастики серед жінок в італійському Ріміні. Водночас Сабріна Войня зайняла четверте місце у багатоборстві. Румунки (Сабріна Войня, Ана Марія Бербосу, Лілія Косман, Амалія Гігоарце) випередили Італію, Великобританію та Францію. У неділю румунки змагатимуться на чотирьох окремих снарядах – Ана Бербосу в опорному стрибку, Лілія Косман на колоді та Сабіна Войня на колоді та вільних вправах. Марія Чеплінскі не виступала у кваліфікації, оскільки тренери зняли її зі змагань через біль у стопі.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Ірина Бегу (33 роки, №128 WTA) вийшла до чвертьфіналу турніру ITF у Вісбадені (Німеччина) з призовим фондом $100 000, після перемоги над швейцаркою Сімоною Вальтерт – 4:6, 6:1, 7:6. У чвертьфіналі Бегу зіграє проти української тенісистки Катаріною Завацькою (24 роки, №181 WTA).

ЕКОНОМІКА – Румунія продовжує стикатися з вразливостями, пов’язаними з її державними фінансами та зовнішнім балансом, – попереджає Європейська комісія, яка в понеділок опублікувала поглиблений аналіз для шести країн-членів. Згідно з Єврокомісією, високий рівень дефіциту державного бюджету та поточного рахунку, а також висока інфляція, що перевищує допандемічний рівень, роблять румунську економіку потенційно вразливою до потрясінь у майбутньому. Румунія не стикалася з труднощами у задоволенні своїх фінансових потреб завдяки сильній економіці, середньостроковим перспективам зростання та низькому рівню державного боргу. За даними Європейської комісії, валютні резерви Румунії виглядають загалом адекватними, покриваючи майже п’ять місяців імпорту та понад 100% короткострокового зовнішнього боргу на кінець минулого року.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Палата депутатів сьогодні відхилила вотум недовіри, ініційований опозиційними партіями «Союз за порятунок Румунії» та «Сила правих», проти міністра сільського господарства, соціал-демократа Флоріна Барбу. Під час вчорашніх дебатів опозиція розкритикувала реакцію міністра на протести фермерів на початку цього року, а також той факт, що він згадував ім’я колишнього комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску в позитивному ключі. У той же час, ініціатори резолюції стверджують, що міністр Флорін Барбу кидає виклик румунам, які щодня платять завищені ціни на ринках і в магазинах, в той час як він стурбований лише просуванням партійних інтересів. У відповідь Флорін Барбу заявив, що резолюція про недовіру містить багато неправдивої інформації, за допомогою якої опозиція прагне створити плутанину і викликати роздратування населення з метою накопичення електорального капіталу.

АГРАРІЇ – Румунські фермери закликають Європейську Комісію спростити та зробити більш гнучкою Спільну аграрну політику, оскільки вони стикаються з низкою фінансових проблем та ризиком банкрутства. Представники румунських фермерів зустрілися вчора з Комісаром ЄС з питань сільського господарства для консультацій, ініційованих на тлі протестів у всіх країнах-членах ЄС. Румунські фермери внесли на розгляд Єврокомісії ряд пропозицій щодо зменшення негативних наслідків перехресної відповідності та екологічних схем, війни в Україні та заходів зі зниження волатильності ринку. Наприклад, вони кажуть, що необхідно знайти додаткові кошти для стимулювання фермерів, які хочуть застосовувати певні екологічні схеми, а не брати гроші з фондів Спільної аграрної політики.

РІЧНИЦЯ – Румунський інститут культури та його представництва за кордоном організовують низку культурних заходів з нагоди 106-ї річниці об’єднання Бессарабії з Румунією, яка відзначатиметься в середу. У Національному художньому музеї Румунії відкриється виставка живопису, що включає 100 робіт художників з Республіки Молдова, а в Національному театрі в Бухаресті заплановано три вистави за участю акторів театрів двох країн. У четвер у Кишиневі відбудеться концерт класичної музики у виконанні Національного камерного оркестру Органного залу, в якому прозвучать твори румунських композиторів і твори світової класичної музики.

ГАЗА – Президенти Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, Європейської Ради Шарль Мішель та спікерка Європейського Парламенту Роберта Метсола привітали резолюцію Ради Безпеки ООН, яка закликає, уперше в історії, до припинення вогню у війні в секторі Газа, повідомляє EFE. Рада Безпеки ООН 14 голосами «за» при утриманні США прийняла резолюцію, яка «закликає до негайного припинення вогню протягом місяця Рамадан (який закінчується 9 квітня), що призведе до тривалого припинення вогню». Водночас, але без прив’язки до першої вимоги, резолюція закликає до «негайного і безумовного звільнення всіх заручників, утримуваних ХАМАСом». За даними палестинських джерел, на які посилається EFE, війна в Газі, що почалася п’ять місяців тому, призвела до загибелі понад 32 300 осіб, понад 74 600 поранених і неминучої загрози голоду для половини населення анклаву. У відповідь на рішення США утриматися при голосуванні прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху скасував ізраїльський візит до Сполучених Штатів Америки. За словами кореспондента Радіо Свобода в Ізраїлі, рішення Нетаньяху є ще одним свідченням поглиблення кризи в ізраїльсько-американських відносинах.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сорана Кирстя не зуміла пробитися до чвертьфіналу престижного турніру WTA 1000 у Маямі (США), із загальним призовим фондому майже $9,000,000. У матчі 1/8 фіналу в понеділок, вона у двох сетах зазнала поразки від американки Даніель Коллінз з рахунком 6:3, 6:2. Румунсько-грузинська пара Моніка Нікулеску/Оксана Калашникова також зазнала поразки від американського дуету Софія Кенін/Бетані Маттек-Сендс – 6:3, 6:4, у парному розряді фінального раунду турніру в Маямі.

Румунія має «надзвичайно хороші»
відносини з державою Ізраїль, яка є стратегічним партнером Бухареста, а також -
має «чудові» відносини з палестинською стороною. Про це в інтерв’ю приватному
телебаченню заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску, коментуючи напружену
безпекову ситуацію між Ізраїлем та сектором Газа. Глава румунської дипломатії рішуче
засудив ракетний обстріл, здійснений з підконтрольної ісламістській групі «Хамас»
території проти заселених цивільним населенням територій Ізраїлю.

«Ми глибоко
засмучені втратами життів та сподіваємось, що це не повториться. На жаль, я
бачу, що такі ситуації все ще є», – сказав міністр. За його словами, в секторі Газа
проживає близько 320-350 громадян Румунії, включаючи осіб з подвійним громадянством,
а дипломатичним представництвам у регіоні доручено підготуватися надати їм всю
необхідну допомогу, якщо будуть такі звернення.

Крім цього міжнародного кейсу на
даний момент, глава дипломатії також торкнувся іншого дуже делікатного питання -
збереження візового режиму для громадян Румунії, які хочуть відвідати США. Це
попри міцне стратегічне партнерство між Вашингтоном та Бухарестом та критику з
боку Європейського Союзу відносно США. Болгари, хорвати, кіпріоти та румуни -
єдині громадяни ЄС, яким потрібні візи для в’їзду на територію США, а
Європарламент закликав Єврокомісію активізувати механізм взаємності та
призупинити безвіз для громадян США на один рік.

Це питання, однак, не має якихось
особливих політико-дипломатичних валентностей, а є скоріше технічним. Міністр
Богдан Ауреску пояснив, що румунам все ще потрібні візи для США, оскільки кількість
відмов у видачі віз громадянам Румунії становить 9-10% від загальної кількості
заявок, тоді як американське законодавство передбачає обмеження в 3%. Румунія
виконала всі інші умови, передбачені американським законодавством, крім тієї,
що стосується відмов. Ця ситуація не пов’язана ні з румунською, ні з
американською владами, але стосується невиконання умов деякими громадянами
Румунії, які подають документи на отримання візи, підкреслив Ауреску.

Він сказав, що обговорив це
питання з державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Вони домовились про проведення
інформаційної кампанії для громадян Румунії, які хочуть відвідати США, що буде
проведена разом Бухарестом і Вашингтоном, котра допоможе тим, хто хоче подати
заявку на короткострокову візу в США зрозуміти умови її отримання. Таким чином,
коли румуни знатимуть, що вони не вписуються всі ці параметри, не подаватимуть
документи на візу і рівень відмови зменшиться. У Конгресі США були ініціативи
щодо запровадження винятків з візового правила для громадян країн- союзників
США, але вони не увінчалися успіхом, – заявив’