Radio România Internațional

Tag: газопровід

  • Новий газопровід в Румунії

    Новий газопровід в Румунії




    Національна газотранспортна компанія Трансгаз
    підписала контракт на виконання робіт з будівництва нового газопроводу
    Тузла-Подішор з турецькою компанією Kalyon Insaat. Згідно з
    прес-релізом, переданим Бухарестській фондовій біржі, проєкт вартістю
    близько 500 мільйонів євро полягає в будівництві газопроводу протяжністю 308,3
    км, який з’єднає ресурси, що розробляються в периметрі НептунДіп в Чорному
    морі, з так званим коридором BRUA, що з’єднує чотири країни-члени ЄС: Болгарію,
    Румунію, Угорщину та Австрію.




    Генеральний директор Трансгаз Іон Стеріан заявив, що
    після газопроводів БРУА та Унгени-Кишинів між Румунією та Респ. Молдова,
    Тузла-Подишор є найважливішим проєктом газової
    інфраструктури компанії. За словами Стеріана, це стратегічний проєкт, життєво
    важливий для енергетичної безпеки і включений до переліку проєктів
    Європейського Союзу, що становлять спільний інтерес.




    Він перетне повіти Констанца, Келераш, Джурджу на півдні країни і, за словами представників Трансгаз, сприятиме забезпеченню необхідного споживання природного
    газу для економіки та населення, створенню передумов для стимулювання приватних
    інвестицій в регіоні, постачанню населених пунктів на території проєкту, а саме
    близько 185 тис. жителів і понад 500 державних установ (школи, мерії,
    диспансери, будинки культури, медичні кабінети і т.д.).




    Новий віце-прем’єр-міністр румунського уряду Маріан Някшу каже, що
    майбутній трубопровід також зможе транспортувати 15 мільярдів кубометрів
    природного газу, які надходитимуть до країни з Каспійського регіону, через
    термінали з Туреччини та Греції. Ці зв’язки, додав директор Стеріан, дозволять
    Румунії стати важливим регіональним хабом у 2027 році.




    Румунія, за словами нового міністра енергетики Себастьяна Бурдужи, є країною зі
    значними запасами природного газу, стратегічним транзитним пунктом і важливим
    регіональним гравцем, і може зробити свій внесок, завдяки діючій транспортній
    інфраструктурі, у зміцнення регіональної безпеки. Заяви політиків підтверджуються і сухою
    статистикою.




    Імпорт газу в Румунію за перші чотири місяці року скоротився на
    45,6% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – про це свідчать дані,
    централізовані Національним інститутом статистики. Внутрішній видобуток, з
    іншого боку, збільшився майже на сім відсотків у порівнянні з аналогічним
    періодом минулого року. За оцінками Національної комісії зі стратегії та
    прогнозування, у 2023 році видобуток газу збільшиться на два відсотки, а імпорт
    скоротиться на 6,2% на рік.

  • 17 серпня 2019 року

    ВІЗИТ ДО США – Президент Румунії Клаус
    Йоханніс 19-20 серпня на запрошення президента США Дональда Трампа здійснить
    офіційний візит у Вашингтон. Лідери двох країн зустрінуться 20 серпня та
    обговорять подальше зміцнення та розширення Стратегічного партнерства між
    Румунією та США у всіх його вимірах. З цієї нагоди глава румунської держави
    підкреслить, що Румунія залишається потужним стратегічним партнером та
    відповідальним і надійним союзником США, а одним з пріоритетів зовнішньої
    політики Румунії є зміцнення трансатлантичних відносин та безпека
    євроатлантичного простору. Клаус Йоханніс заявив, що хотів би обговорити з
    Дональдом Трампом кількість американських військовослужбовців у Румунії,
    уточнивши, що його країна готова прийняти більше американських військових. Під
    час зустрічі буде розглянуто й питання лібералізації США візового режиму для громадян
    Румунії. З іншого боку, як повідомляє Білий дім американський президент буде
    радий відзначити разом зі своїм румунським колегою 30-ту річницю падіння комунізму
    в Румунії та 15 років набуття Румунією членства в НАТО. Клаус Йоханніс та Дональд Трамп
    зустрілися у Білому домі і в 2017 році. Вони обговорили перспективу поглиблення
    та розширення Стратегічного партнерства між Румунією та США на всіх рівнях.






    МУЗИКА – З 16 серпня протягом одного місяця
    румуни мають вибрати шість пісень, що представлятимуть Румунію у першій «Книзі
    пісень Європейського Союзу». До тепер свої улюблені пісні вже вибрали 65 тис
    європейців з 26 держав. Про це повідомляє на своєму веб-сайті ініціатор заходу
    – організація «Книга пісень ЄС». Проект був розроблений цією некомерційною
    організацією без будь-якого політичного чи фінансового зв’язку з Євросоюзом.
    Перша збірка «Книга пісень ЄС» вийде до Дня Європи 9 травня 2020 року.


    САМОБУТНІСТЬ – Сьогодні завершив роботу
    XVII-ий Літній університет, який щорічно проходить у селищі Ізвору Мурешулуй Харгітського повіту, що в
    центрі Румунії. У цьому році темою заходу була «Румунія та румуни звідусіль,
    через рік від Сторіччя Великого Возз’єднання». Учасники обговорили такі питання
    як «Збереження самобутності румунів в Україні та Республіці Молдова на тлі геополітичних
    подій в регіоні та румунський національний інтерес», «Політика парламентських
    партій та державних інститутів щодо румунів звідусіль та румунів, які мешкають у
    поліетнічних та поліконфесійних регіонах Румунії». У роботах брали участь курсанти
    з Румунії, Республіки Молдова, України, Угорщини, Сербії, Болгарії та країн з
    чисельною румунською діаспорою, викладачі провідних румунських та іноземних
    вищих навчальних закладів, представники громадянського суспільства та ЗМІ.






    BRUA -
    Газопровід BRUA, який забезпечить транспортування каспійського та
    чорноморського газу у Болгарію, Румунію, Угорщину та Австрію буде введений в
    експлуатацію лише у грудні 2020 року, з однорічним запізненням. Ця інформація
    міститься у фінансовому звіті за перше півріччя румунської компанії «Трансгаз».
    Причинами затримки є складнощі з виконанням тендерних процедур, доопрацювання
    та вдосконалення законодавчої бази, виявлення археологічних пам’яток та
    несприятливі погодні умови, що проявлялися протягом тривалих періодів часу, а
    також продовження переговорів з окремими власниками або користувачами земель зазначили
    в компанії. Минулого місяця Міністерство економіки Румунії повідомило, що газопровід
    BRUA побудований наполовину, а три компресорні станції готові на 80-90%. Обсяг
    інвестиційних витрат на першому етапі здійснення проекту BRUA становить майже
    500 мільйонів євро. ЄС надав грант у розмірі 179 мільйонів євро. Румунія через
    Міністерство економіки володіє майже 60% акцій кампанії «Трансгаз», а решта
    торгується на фондовій біржі.




    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії та лідер
    Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле заявила, що на початку наступного
    тижня направить на розгляд глави держави Клауса Йоханніса кандідатури на посади
    міністра освіти, міністра внутрішніх справ та віце-прем’єра з економічних
    питань, в умовах, коли строк тимчасового виконання обов’язків керівників відповідних
    відомств іншими міністрами закінчився 15 серпня. Віоріка Денчіле також сказала,
    що спершу відповідні кандидатури будуть погоджені
    на засіданні членів Національного виконавчого комітету керівної СДП.



  • 28 листопада 2017 року

    ВРОК -
    Верховна рада оборони країни у вівторок
    прийняла рішення зберегти бюджет Міністерства оборони в 2018 році на рівні 2% ВВП як і в цьому році, – зазначається в заяві, поширеній
    Адміністрацією Президента Румунії. І решта установ національної безпеки в наступному
    році матимуть бюджети, аналогічні тим, що й в 2017 році. Члени ВРОК також
    прийняли рішення збільшити кількість румунських військовослужбовців,
    жандармів і поліцейських, які братимуть участь в іноземних місіях в наступному
    році. 1.775
    військовослужбовців, на 286 більше порівняно з поточним
    роком братимуть участь в місіях за кордоном, в основному в Афганістані. Так
    само 1867 жандармів і поліцейських, на 340 більше, ніж в цьому році, візьмуть
    участь в наступного року в місіях під егідою Європейського союзу, ОБСЄ, НАТО та
    ООН. Своєю присутністю в таких місіях, румунська держава бере активну участь у
    забезпеченні стабільності та регіональної й глобальної безпеки, а також у
    боротьбі з міжнародним тероризмом. Теж в рамках сьогоднішнього засідання було розглянуто
    та затверджено звіт про заходи, вжиті Румунією для виконання режиму міжнародних
    санкцій у період жовтень 2016 – вересень 2017 років.




    КОРУПЦІЯ
    – США мали б проявити більше довіри до Парламенту Румунії, який намагається
    зміцнити незалежність судової системи і усунути політичний вплив на правосуддя,
    – йдеться в заяві, поширеній у вівторок спікером Сенату Келіном
    Попеску-Терічану і головою Палати депутатів Лівіу Драгня.
    Таким чином вони відреагували на заяву, опубліковану напередодні на веб-сайті
    Державного департаменту США, згідно з яким у Держдепі стурбовані тим, що
    румунський парламент розглядає законопроект, який може негативно вплинути на
    боротьбу з корупцією та послабити незалежність правосуддя в Румунії. Держдеп
    вважає, що цей закон, розроблений на початку Міністерством юстиції, ставить під
    загрозу прогрес Румунії, досягнутий в останні роки у створенні сильних судових
    установ, захищених від політичного втручання. «Ми закликаємо Парламент Румунії
    відхилити пропозиції, які послаблюють верховенство закону і ставлять під
    загрозу боротьбу з корупцією», – зазначається в заяві Держдепу США. В
    останньому звіті, розробленому в рамках Механізму співпраці та контролю в
    сфері правосуддя, та оприлюдненому 15
    листопада, Європейська комісія зазначає, що в цілому у 2017 році темпи
    впровадження реформ уповільнилися, виклики незалежності румунської судової
    влади є серйозним джерелом занепокоєння. У неділю в Бухаресті та інших містах
    Румунії, а також за кордоном, відбулися багатотисячні вуличні протести проти суперечливої
    реформи правосуддя та змін до Податкового кодексу. Протестувальники, зокрема,
    вимагають відкликання законів про внесення змін в систему правосуддя, в тому
    числі до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.




    БРУА -
    Сьогодні у Бухаресті відбулася церемонія підписання контрактів про будівництво
    нового газопроводу в рамках європейського проекту БРУА, який має з’єднати
    газові мережі Болгарії, Румунії, Угорщині та Австрії. Віце-прем’єр-міністр
    Румунії Марчел Чолаку заявив, що БРУА є для румунського уряду пріоритетом, дуже
    важливим проектом забезпечення енергетичної безпеки та незалежності Румунії. На
    території Румунії трубопровід матиме протяжність 529 км та максимальну
    пропускну потужність в 1,5 млрд. куб. м
    на рік до Болгарії й 4,4 млрд. кубометрів на рік до Угорщини. Вартість проекту
    становить 547,4 мільйона доларів, з яких 179 мільйонів були виділені ЄС Румунії
    у вигляді гранту.




    УГОДА -
    Міністр сільського господарства Румунії Петре Дайя сьогодні підписав угоду з
    Європейським інвестиційним фондом (ЕІФ), яка передбачає створення фінансового
    інструменту кредитування в рамках Національної програми розвитку сільських
    районів на 2014-2020 роки. Це дозволить полегшити доступ до фінансування для
    фермерів та сільських підприємців, збільшення коштів та зниження процентних
    ставок. Бюджет Національної програми розвитку сільських районів становить майже
    94 млн. євро. ЕІФ є міжнародною фінансовою установою, частиною Європейської групи інвестиційних банків, що спеціалізується на фінансуванні ризиків
    для малих і середніх підприємств. Європейський інвестиційний фонд підтримує
    цілі ЄС шляхом стимулювання інновацій, досліджень та розвитку, підприємництва
    та створення робочих місць.





    МІГРАЦІЯ
    – З початку року не менше
    3000 мігрантів та біженців втратили життя, намагаючись перетнути Середземне море
    до Європи, – повідомила у вівторок Міжнародна організація з міграції (МОМ).
    Рекордна кількість загиблих була зафіксована минулого року, коли в Середземному
    морі загинуло близько 5000 людей. За даними організації з початку року
    приблизно 165 тис. мігрантів та біженців прибули до Європи по морю, з них 75% -
    потрапили в Італію. Нагадаємо, що у ніч проти вівторка Береговою
    охороною в територіальних водах Румунії було виявлено і доставлено в Констанцу
    турецький корабель з 60-ма мігрантами на борту.




    РОЗВИТОК – Соціо-економічний розвиток
    Румунії є повільнішим, ніж економічне зростання, – заявив у вівторок перший заступник голови
    Національного банку Флорін Джорджеску. За його словами, сприятливі макроекономічні зміни
    останніх років лише частково призвели до підвищення життєвого рівня населення та
    конкурентоспроможності економіки. Це пов’язано з тим, що обсяг капіталу в
    економіці не є адекватним, а підприємницький сектор має тривожну структурну
    вразливість, – додав заступник заступник голови НБР.


  • 3 березня 2017 року

    ЄВРОСОЮЗ – Через 10 років від вступу в Європейський Союз довіра румунів до ЄС як і раніше – вище середнього європейського рівня (52% проти 36%), але дещо впала у порівнянні з моментом приєднання до ЄС, коли рівень довіри становив 65%. Про
    це повідомляє європейська служба соціальних досліджень
    Євробарометр. У той же час, румуни мають більш оптимістичний погляд на майбутнє
    Європи, ніж в середньому по Європі (67% проти 50%), навіть якщо цей показник
    знизився в порівнянні з 2007 роком, коли становив 75%. У документі також
    наголошується, що підтримка румунів пріоритетів ЄС залишається на досить
    високому рівні, становлячи 55% щодо
    Єдиного економічного і валютного союзу та 77% щодо вільного пересування людей.
    Крім того, дві третини румунів кажуть, що вони відчувають себе європейськими
    громадянами і підтримують спільну закордонну політику. Найбільш
    властиві цінності Європейського Союзу, на думку румунів, є права людини, демократія і
    мир.




    РЕФОРМА
    ЄС     – Міністри закордонних справ Франції Жан-Марк Айро і Німеччини Зігмар
    Габрієль, поширили спільну заяву, в якій висловлюють підтримку ідеї Європи різних швидкостей, що враховує різні рівні амбіцій країн-членів
    співтовариства. Таким чином вони підтримують один із п’яти сценаріїв,
    розроблених і представлених головою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером. У
    Бухаресті, президент Клаус Йоханніс заявив, що Румунія не хоче Євросоюзу
    кількох швидкостей, оскільки такі формули реконфігурації можуть привести до
    розпаду проекту європейського співтовариства. Очікується, що перші орієнтири
    стосовно спільного майбутнього Європи будуть окреслені на зустрічі, що
    відбудеться наступного понеділка в обмеженому складі у Версалі, а потім на
    саміті 25 березня в Римі. Спостерігачі відзначають, однак, що через
    президентські вибори у Франції та парламентські перегони в Німеччині, жодне
    важливе рішення не буде прийняте до кінця року.

    ЗЕМЛЕТРУС
    – У суботу виповнюються 40 років від руйнівного землетрусу, який стався 4
    березня 1977 року. Він став найпотужнішим підземним поштовхом в історії країни,
    розташованої в зоні контакту двох тектонічних плит. У результаті землетрусу
    магнітудою 7,2 бала за шкалою Ріхтера загинули 1570 осіб, переважна більшість в
    Бухаресті, а завдані збитки оцінювалися тоді в понад 2 млрд доларів США. Були
    зруйновані або серйозно пошкоджені близько 230 тисяч житлових будинків, а
    близько 760 промислових об’єктів були виведені з ладу. Землетрус викликав
    економічну і соціальну кризу, наслідки якої, на думку істориків, комуністичний
    режим не зміг подолати до свого падіння в 1989 році. Експерти попереджають, що
    сотні будівель можуть обвалитися в разі землетрусу, аналогічного до того, що
    потряс Бухарест у 1977 році.




    БРУА -
    Міністерство енергетики Румунії оголосило про видачу дозволу на будівництво
    газопроводу БРУА, нового європейського транспортного коридору, який з’єднає
    Болгарію, Румунію, Угорщину та Австрію. Міністр енергетики Тома Петку заявив,
    що будівельні роботи почнуться в останньому кварталі цього року і мають
    завершитися у 2020 році. У Румунії газопровід протяжністю 550 км пролягатиме
    через 11 повітів. Загальна вартість
    робіт становить 600 млн євро, а третина витрат буде покрита з фондів ЄС.



  • 20 січня 2016 року

    ВІЗИТ – Румунія підтримує проекти щодо
    зміцнення прикордонного контролю ЄС і сподівається, що цей внесок буде врахований, поряд з критеріями, які Бухарест вже виконав, при прийнятті рішення щодо її приєднання до Шенгену, – заявив у
    середу в Парижі прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош після
    зустрічі з Президентом Франції Франсуа Олландом. Глава румунського уряду заявив, що Румунія зацікавлена в приєднанні до потужного і консолідованого Шенгенського
    простору та готова підтримати будь-яку ініціативу в цьому напрямку. У ході зустрічі, сторони
    обговорили поглиблення економічних відносин, спільні цілі в галузі досліджень, оборони та освіти, ситуацію в Україні та Молдові,
    в сенсі підтримки євроінтеграційних процесів в цих державах. Франсуа Олланд
    підтвердив, що він прийняв запрошення відвідати Румуні в цьому році. Теж сьогодні Дачіан Чолош зустрінеться з румунськими студентами й аспірантами, які вчаться в паризькому Інституті політичних наук та представниками румунської
    громади у Франції. У четвер глава
    румунського уряду зустрінеться з керівниками ряду французьких компаній та
    матиме офіційні переговори у Національних Зборах Франції.




    ГАЗОПРОВІД – Газопровід BRUA, який з’єднає газові
    мережі Болгарії, Румунії, Угорщини та Австрії, стане значним румунським внеском
    у підвищення безпеки газопостачання усередині ЄС, шляхом диверсифікації джерел
    поставок газу в країни Центральної Європи, – зазначається в прес-релізі
    Міністерства енергетики Румунії. Керівний комітет так-званого Механізму
    європейського об’єднання в сфері енергетики у вівторок затвердив виділення 179
    млн євро на будівництво румунської ділянки газопроводу, що буде здійснюватися
    румунською компанією Transgaz. Єврокомісія вважає, що газопровід BRUA є
    важливим кроком у напрямку розвитку газового ринку ЄС, оскільки він дозволить
    постачання природного газу з Каспійського регіону та інших можливих джерел, у
    тому числі скрапленого газу, в країни Центральної Європи. Європейська комісія
    планує витрати у період 2014-2020 рр, 5,3 млрд євро на розбудову
    транс-європейської енергетичної інфраструктури.




    ЗУСТРІЧ – Президент Клаус Йоханніс у четвер
    проведе зустріч з керівниками дипломатичних місій, акредитованих в Румунії. За
    даними прес-служби Адміністрації Президента, на цій зустрічі глава держави
    представить нові напрями зовнішньої політики в поточному році. Від імені дипломатичного корпусу виступить новий
    апостольський нунцій в Румунії, монсеньйор Мігель Маурі Буендіа, який у
    вівторок вручив вірчу грамоту Клаусу Йоханнісу.




    СПЕЦІАЛЬНІ ПЕНСІЇ – Конституційний суд
    Румунії сьогодні, у справі за конституційним поданням уряду, визнав таким, що
    не відповідає Конституції закон Про спеціальні пенсії місцевих обранців.
    Судді одноголосно визнали, що закон містить багато неясностей, створює
    нерівність отримання пенсій місцевими обранцями і не вказує джерело
    фінансування. Нагадаємо, що 26 грудня 2015 року, уряд звернувся до
    Конституційного суду зі зверненням про визнання неконституційними певних
    положень закону, які не відповідають
    ряду статей Конституції, зокрема впроваджують особливий режим привілеїв для
    певних категорій місцевих обранців, передбачають зворотне надання спеціальних пенсійних
    прав і не передбачають джерело фінансування. Уряд попередив, що у разі набуття
    чинності цього закону, його дія поширюватиметься щонайменше на 16.300 потенційних
    бенефіціарів, а це може мати негативний вплив на фінансову стабільність
    бюджету.

    Р.МОЛДОВА -
    Парламент Молдови у середу затвердив склад і програму діяльності нового уряду
    на чолі з прем’єр-міністром Павлом Філіпом. Новий уряд підтримали 57 із 101
    депутата. Глава уряду подякував фракціям нової більшості і пообіцяв вести
    конструктивний діалог як з ними, так і з опозицією. Голосування в парламенті
    відбулося на тлі протестів під стінами законодавчого органу. Незадоволені
    рішенням народних обранців демонстранти спробували прорватися до парламенту,
    але сили правопорядку відтіснили людей і загородили прохід до будівлі. Учасники
    акції протесту вимагають дострокових парламентських виборів. Президент Молдови
    Ніколає Тімофті минулого тижня доручив сформувати новий уряд Павлу Філіпу, як
    представнику нової парламентської більшості, утвореної з демократів, лібералів, групи
    депутатів, які нещодавно вийшли з Комуністичної партії та групи ліберал-демократів.




    НАТО – Міністр оборони Румунії Міхня
    Моток здійснить у четвер офіційний візит до Брюсселя, де проведе переговори з
    Генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом та зі своїм бельгійським
    колегою Стевеном Вандепутом, – повідомляє прес-служба оборонного відомства.
    Згідно з прес-релізом, поширеним у середу, в штаб-квартирі НАТО румунський міністр проведе переговори і з головою військового комітету НАТО, генералом Петром
    Павелом. Міхня Моток також відвідає румунських громадян, які отримали поранення
    під час пожежі в бухарестському клубі «Колектив» і перебувають на лікуванні в
    брюссельському військовому госпіталі Королева Астрід. Нагадаємо, що 63 людини
    загинули унаслідок сильної пожежі, що сталася в бухарестському рок-клубі 30
    жовтня минулого року.

  • Європа та російський газ

    Європа та російський газ

    Чимало аналітиків зовнішньої політики вважають, що президент Росії Володимир Путін потирає руки в очікуванні зимового періоду, під час якого багато європейських країн, на чолі з Німеччиною, стануть ще більш уразливими якщо Москва вирішить закрутити газовий кран. На думку оглядачів, для абсолютно непередбачуваного режиму, такого як у Кремлі, енергетична зброя завжди може стати великою загрозою. Особливо враховуючи те, що економіка Росії перебуває зараз під великим тиском західних санкцій, вжитих на тлі анексії Кримського півострова та підтримки Москвою сепаратистів на сході України.



    Однак, на знак того, що, принаймні показово, Росія здатна змінити свою оптику, Путін і його український колега Петро Порошенко, присутні на минулому тижні на саміті форуму “Європа — Азія” в Мілані, досягли принципової домовленості щодо відновлення постачання російського газу. Росія припинила експорт газу в Україну в червні через заборгованість Києва, яку російський Газпром оцінює в 4,5 мільярда доларів. Хороша новина, яку із стриманим оптимізмом сприйняли багато країн ЄС, які імпортують через Україну значний обсяг російського газу.



    Слідом за Україною і Республіка Молдова, котра також підписала нещодавно угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з ЄС і так само залежить від російського газу, оголосила, що намагається до 1 листопада підписати новий договір з Газпромом. Офіційний Кишинів, в особі віце-премєра і міністра економіки Адріана Канду, повідомив, що в ході переговорів довкола нової домовленості домагатиметься від Газпрому корекції ціни на газ. Молдова дещо підстрахувалася на випадок виникнення проблем у переговорах з Московою. Частина необхідного їй газу може бути покрита румунським газом через газопровід Ясси — Унгени, офіційний запуск якого відбувся у серпні.



    У Румунії, країні, яка імпортує тільки незначну кількість російського газу, наближення зими особливої стурбованості не викликає, оскільки вона покриває внутрішні потреби газу переважно з власного виробництва і вже заповнила свої сховища достатньою кількістю газу на зиму.



    На європейському рівні, однак, думки розділилися щодо того, яким чином країни ЄС мають будувати подальші відносини з Росією. Із загальної маси заяв з цього питання європейських лідерів, особливо виділяється заява премєр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, країна якого, разом з іншими державами-членами ЄС, серед яких і Румунія, стала останнім часом жертвою необґрунтованого скорочення обсягів російського газу. Фіцо розкритикував лицемірство Заходу відносно Путіна, стверджуючи, що “з одного боку проти нього були запроваджені санкції, а з іншого — в Мілані його прийняли як Майкла Джексона”.