Tag: гастрономія

  • Гаргіта – гастрономічний регіон Європи-2027

    Гаргіта – гастрономічний регіон Європи-2027

    Гаргітський повіт отримав звання «Гастрономічний регіон Європи» у 2027 році, яке присуджує Міжнародний інститут гастрономії, культури, мистецтв і туризму. Журі з семи країн високо оцінило цей регіон за його приголомшливі ландшафти, багаті кулінарні традиції та прихильність до сталого сільського господарства та біорізноманіття. Окрім дикої природи, Гаргіта також має багато історичних пам’яток, таких як укріплені церкви та середньовічні фортеці.

     

    Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita, розповів про види туризму, які розвиваються в цьому регіоні. «Запрошую вас здійснити віртуальну подорож Гаргітським повітом, ідеальним місцем для сімейного відпочинку, який було нещодавно оголошено «Гастрономічним регіоном Європи» 2027 року. Гаргіта має великий туристичний потенціал, відомі курорти та рекреаційні зони, серед яких бальнеологічні центри Беїле Тушнад, Борсек, Червоне озеро, Ізворул Мурешулуй або природні заповідники та пам’ятки природи, такі як озеро Святої Анни, Кеїле Біказулуй, Поляна Нарцисів, природоохоронна територія Келіманські гори. Тут є культурні та екуменічні пам’ятки, такі як церква Шумулеу Чук, важливий паломницький центр для католиків, укріплена церква храм Диржу, включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, замки Лезаря та Міко. І не можна не згадати про мофети, грязьові, торф’яні та соляні ванни. Мінеральні води є скрізь, адже джерел тут більше ніж 2 000. Деякі з них розливають у пляшки, але унікальним досвідом є дегустація води прямо там, де вона б’є з-під землі.»

     

    У казковому природному оточенні традиції та звичаї все ще живі та передаються з покоління в покоління. Ви можете ознайомитися з ними, відвідавши ремісників, беручи участь у місцевих заходах або завітавши до музеїв. «Мистецтво та народна музика мають важливе значення у повсякденному житті. Традиційні вечори, народні гуляння та різноманітні фестивалі ̶ це чудова нагода вшанувати або познайомитися з фольклорною творчістю. Народні костюми також є джерелом місцевої гордості та захоплення, а музеї повіту детально їх представляють. У деяких випадках музеї знайшли свій дім у монументальних будівлях. Наприклад, Секейський музей Чука в місті М’єркуря-Чук розташований у фортеці Міко, а музей Хааза Режьо в Одорхею-Секуєск переїхав до вілли Габерштумпф.»

     

    Повіт Гаргіта вирізняється не лише своїми культурними заходами. Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita, каже, що туристи, які віддають перевагу пішим прогулянкам горами, почуватимуться в своїй стихії. «У горах Гаргіти, Гешмаш, Келімань та Чук є багато помічених маршрутів. Узимку, ви знайдете тут гірськолижні центри, що пропонують різні варіанти для любителів зимових видів спорту. Найкрасивіші та найпопулярніші з них ̶ Гаргіта-Бей та Гаргіта-Медераш, Бучин, Чумань, Беїле-Гомород, Версаг. Більше інформації можна знайти на веб-сайті Visit Harghita в розділі «Гірськолижна Гаргіта». У нас є понад 100 туристичних програм по всьому повіту. Я хотів би також згадати й виділити бобслейні траси, більшість з яких мають сертифікат сімейного відпочинку. Серед них Ski Ghimeș в Лунка де Сус, де працює траса для бобслею завдовжки 1 800 метрів. Захопливий спуск майже в 1 500 метрів пропонує і Bob Vărșag. Окрім цього, варто згадати Oxygen Bob в ущелині Пингераць з бобслейною трасою завдовжки 1 260 метрів, що простягається майже на один кілометр через ліс поблизу Червоного озера. Подібний атракціон чекає на вас і на Lobogo Bob у Беїле Гомород. Найдовший у Румунії бобслейний спуск знаходиться в Топліці ̶ його протяжність перевищує 1 900 метрів. А літня траса в Борсеку, завдовжки майже 1 500 метрів, працює у весняно-осінній сезон.»

     

    У Гаргіті ви знайдете два відомих та особливих озера. Одне з них, озеро Святої Анни, яке утворилося у вулканічному кратері та є унікальним в Європі. «Ще одна краса ̶ Червоне озеро, яке утворилося після того, як зсув перегородив шлях річці. Донині тут можна побачити сліди затопленого лісу. Особливим досвідом може стати відвідування ущелин Вергішулуй. Тут наша пригода передбачає низку пішохідних мостів, які проходять через воду, над скелями або піднімаються до вапнякових печер. Природа була щедра і при формуванні пагорбів Прайд, де накопичилися поклади солі в достатній кількості, щоб їх можна було експлуатувати. Так виникла Прадська соляна шахта, де під землею знаходиться цілий світ. У безпосередній близькості від соляного басейну утворився соляний каньйон, де гори також із солі».

     

    Гастрономія повіту Гаргіта ̶ це справжня візитівка. Ви можете побалувати себе рецептами міжнародної кухні, але підкорять вас саме традиційні страви, каже Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita. «Аромати, які можуть спокушати ваші смакові рецептори, коли ви мандруєте цим повітом ̶ насичені та густі, ситні та димчасті, теплі та солодкі. Будь то чорба з квашеною капустою або свинина по-циганські, паприкаш або гуляш ̶ усе це лише половина цілого, яке можна доповнити фруктовою палінкою.

    Люди зрозуміли цінність і смак якісних продуктів, особливо тих, що готуються на невеликих фермах. Тому вони створили бренд навколо ідеї секейського продукту: козонак, сливова палінка або домашнє пиво, а також сири, джеми, мед і домашні сиропи. А навколо них є й нагода для святкувань і радості, зокрема Фестиваль казану в Борсеку, Фестиваль бринзи з мамалигою, Фестиваль картоплі в М’єркуря-Чук, Свято слив та Фестиваль фаршированої капусти.

    Асоціація міжмуніципального розвитку повіту Гаргіти Visit Harghita подала заявку у 2023 році. А під час візиту в жовтні 2024 року журі Міжнародного інституту гастрономії, культури, мистецтва та туризму ознайомилося з місцевими гастрономічними традиціями, громадськими ініціативами та стратегіями сталого туризму. На урочистій церемонії президенту Повітової ради Гаргіти було офіційно вручено звання «Гастрономічний регіон Європи». Підготовка до 2027 року вже розпочалася, а організатори прагнуть, щоби Гаргітський повіт з гордістю представив свою кулінарну та культурну спадщину під титулом «Гастрономічний регіон Європи”.»

     

    Гаргіта буде популяризована на міжнародному рівні не лише як туристичний напрям, а й як успішний приклад сталого розвитку та збереження кулінарної спадщини.

     

  • Туристичні принади Селазького повіту

    Туристичні принади Селазького повіту


    Сьогодні ми запрошуємо вас у західну
    Румунію, де ви відкриєте для себе туристичні визначні пам’ятки повіту Селаж. Ми
    розповімо про римський каструм Пороліссум, про заповідник «Драконів
    сад», а також про місцеву гастрономію. А нашим гідом є відомий фахівець у сфері
    гастрономії Мірча Гроза, представник Асоціації міжспільнотного розвитку Селаж Плюс.




    Селаж – це невеликий повіт, площа
    якого не перевищує 4000 квадратних метрів, але населений кількома етнічними
    групами, які залишили свій відбиток на місцевій культурі та цивілізації. Це регіон
    з різноманітними туристичними атракціями, а першу сьогоднішню зупинку ми
    зробимо в археологічному комплексі Пороліссум (Porolissum). «Це одне з
    найважливіших місць археологічних досліджень в Румунії. Той факт, що він
    знаходиться в безпосередній близькості від повітового центру, міста Залеу, є
    великою перевагою. До речі, всі маршрути пролягають повз цю атракцію. Це
    найбільший прикордонний табір у Римській Дакії. Він мав амфітеатр, культові
    споруди та незначні укріплення в районі лімесу. Лімес – це колишній кордон
    Римської імперії і ми знаходимося поблизу його північного сегменту. Останнім
    часом ми облаштували цей археологічний комплекс з тим, щоб він став доступнішим
    для туристів. На території каструма,
    в зоні з оглядовим майданчиком, створено місця для відпочинку. Графічні
    реконструкції були зроблені на 45 панелях, які також містять повну інформацію.
    Створено туристично-інформаційний центр із сувенірним магазином. У нас завжди є
    спеціалізований гід. Ми працюємо над програмами, які полегшать доступ до
    інформації про археологічний комплекс.»




    Недалеко
    від римського табору знаходиться Ботанічний сад Джибоу, розповів Мірча Гроза.
    «Цей сад, загальна площа якого становить приблизно 20 гектарів, славиться
    найбагатшою колекцією рослин, надзвичайно різноманітною і найбільшою в Румунії.
    Надзвичайно вражаючим є й навколишній регіон. Неподалік Джибоу, у напрямку до
    Пороліссума, знаходиться Драконів сад. Це унікальне місце, можливо, навіть єдине
    в Європі. Це природоохоронна територія загальною площею майже три гектари, відома
    в основному завдяки нерегулярному набору гірських порід. Вони з’явилися в
    результаті явища прискореної ерозії. Дивні
    форми також мають назви, натхненні місцевою культурою.»




    А якщо
    говорити про історико-культурні туристичні атракції, то не можна оминути Музей
    мистецтв та історії міста Залеу. Він пристосовується до нових технологій, до
    нових тенденцій у функціонуванні закладів цього типу, каже Мірча Гроза. «Музей
    розробив сучасну концепцію і пропонує ознайомлення з історією за допомогою
    сучасних технологій: віртуальної або доповненої реальності та 3D-моделей. Також
    вже розглядається нова концепція виставкової програми під назвою «Хочу до музею».
    Вона зосереджена на 3D-виставках. Музей не відстає від того, що відбувається у
    світі, і має багато чого цікавого, особливо в цей складний період, коли важко
    передбачити, що буде з туризмом. Потім є села, де ентузіасти створили живі
    музеї або сільські музеї. Тут можна згадати Ліджію Бодю Поп із села Яз, яка
    створила власний музей, в якому зібрала кілька тисяч експонатів. Вона створила
    невеличке село з кількома господарствами і воно продовжує розширятися. Усе
    це вона робить за власні кошти. Цей приклад надихнув інших молодих людей у повіті,
    які організовують заходи з посиланням на місцеві традиції. Таким чином, у селі
    Марін були повернуті до життя традиційні заходи, такі як Танець біля сараю,
    Весілля або Ярмарок.»






    Селаж також відомий в Румунії завдяки
    своїм винам та фруктовій горілці – палінці, каже представник Асоціації міжспільнотного
    розвитку Селаж Плюс Мірча Гроза. «Залеуську палінку можна вважати місцевим
    брендом. У той же час у нас є винні заводи, які все ще працюють і відкриті для
    відвідання. Також у селах Селазького регіону
    поширене бджільництво. Звичайно, я не можу не згадати про свою велику
    пристрасть – гастрономію. Протягом останніх 40 років я проводив дослідження в
    галузі традиційної гастрономії. Тільки в повіті Селаж мені вдалося визначити та
    задокументувати 397 рецептів супів та борщів, різних з точки зору назви,
    інгредієнтів та смаку. Турист має можливість доповнити свій досвід завдяки цим
    особливим стравам. Я завжди говорив, що Румунія представлена ​​гастрономічно
    двома особливими речами: різними супами, борщами і чорбами та місцевими м’ясними
    рагу з овочами – токаніцами. Ми маємо неймовірну різноманітність цих страв.
    Тільки в Селажі я виявив та задокументував понад 170 різних рецептів токеніци.»




    Слід зазначити, що не всі ці рецепти є
    румунськими. Існують єврейські, словацькі чи угорські рецепти. У Селажі є
    компактні словацькі чи угорські села. Цей факт позитивно вплинув на місцеву
    традиційну гастрономію, значно урізноманітнивши її. Рецепти передавались і досі
    передаються з роду в рід, від села до села, з вулиці до вулиці, з хати в хату, з великою
    радістю.




    Ось ще одне майже ідеальне місце відпочинку,
    особливо для сімей з дітьми. Агротуризм тут добре розвинений, тож проблем з
    розміщенням немає, а ще ви зможете почути цікаві історії традиційних страв
    кількасотрічної давності.

  • Велосипедний туризм по культурних маршрутах

    Велосипедний туризм по культурних маршрутах


    Румунія пропонує безліч
    велосипедних маршрутів. Деякі з них призначені для любителів гірських
    походів, інші ведуть нас по
    старовинних селах, а інші присвячені ознайомленню з гастрономією та вином. Сьогодні розповімо про культурні маршрути. Насправді Румунія також є частиною нещодавно
    розпочатого європейського проєкту, завдяки якому разом з іншими країнами Європейського
    Союзу культурні та історичні атракції
    включаються до велосипедних маршрутів.




    Іонуц Мафтей, директор туристичного агентства, що
    спеціалізується на велотуризмі «Bike in time», каже, що Румунія незабаром приєднається до європейських
    стандартів, і пояснює, що означає велотуризм по
    культурних маршрутах: «У принципі, є кілька тематичних регіональних маршрутів: Дунайський
    шлях, Шлях мінеральних вод, Винний шлях, Шлях укріплених церков у Трансільванії
    тощо. Тут йдеться про культурні маршрути з тематикою,
    пов’язаною з релігією, мистецтвом та архітектурою чи історією та цивілізацією.
    Крім того, існують транскордонні маршрути, які простягаються по Європі від
    декількох сотень до кількох тисяч кілометрів. Семінар, нещодавно організований
    Європейським Союзом, наголосив на тому, як до культурних маршрутів можна
    дістатися за допомогою альтернативного способу транспорту, а саме їзди на
    велосипеді. Наприклад, Дунайський шлях досить добре організований від витоків
    Дунаю до Чорного моря, в Румунії. Це означає якнайближче стежити за течією
    Дунаю та відвідувати культурні і туристичні атракції
    на цьому шляху, упродовж майже 6000 км».





    Поточний європейський проєкт називається Велотуризм та
    культурні маршрути. Іонуц Мафтей: «Він має на меті визначити шляхи, якими можна проїхати на велосипеді по культурним маршрутам. Тому що
    Румунія є частиною Європейського
    Союзу, і тому що ці маршрути перетинають і нашу країну, ми є
    частиною цього проєкту. Крім того, Румунія очолює туристичну і транспортну вісь
    разом із Болгарією, тому ми залучені як основні партнери до цього проєкту. Наша можливість
    полягає в тому, що ми можемо прийняти стратегію велотуризму для цих
    європейських, транскордонних культурних маршрутів. Стратегія є невеликим кроком, тобто
    її повинні затвердити усі румунські органи влади. Після прийняття стратегії ми
    зможемо укладати велосипедні маршрути поряд із існуючими автомобільними
    маршрутами. На даний момент такі маршрути не можна обдумувати на
    національному рівні, а лише на регіональному. У зв’язку з цим, є кілька
    прикладів позначених маршрутів, за згодою місцевої влади. У Трансільванії
    маршрути навколо міста Сібіу позначені для велосипедистів. Є також деякі
    маршрути в районі Дялу Маре, але вони є місцевими маршрутами».




    На даний момент, у повіті Сібіу, є понад 250 км
    маркованих стежок, які з’єднують вздовж пагорбів, мальовничі
    поселення в районі Трансільванських пагорбів. Основний маршрут прямує водним шляхом між Тирнава Маре і Хиртібач. Але багатьом туристам, які прибули до Румунії на
    велосипеді, особливо сподобався історичний район на півночі Румунії, Марамуреш.
    Іонуц Мафтей, директор туристичного агентства, що
    спеціалізується на велосипедному туризмі: «Це суміш історії, релігії,
    культури, гастрономії та ландшафтів. Такий тур насправді означає велосипедні канікули, під час яких туристи переміщуються
    з одного місця в інше. У нашому випадку ми використовуємо
    існуючу інфраструктуру. Я маю на увазі не лише дороги, але й пейзажі, якими можна
    милуватися, туристичні визначні пам’ятки, які можна відвідати,
    історичні пам’ятки. Звичайно, ми включаємо сюди ресторани, місця для поселення та послуги з ремонту велосипедів. У нас також є допоміжний автомобіль для
    наших груп. Він, наприклад, забезпечує перевезення багажу з одного місця
    в інше».




    Але що думають туристи, які прямують
    транскордонним маршрутом Дунаю і прибувають до Румунії?
    Іонуц Мафтей: «Це набагато більш дика територія, ніж західна частина
    Дунаю, і набагато дивовижна, в тому
    числі ландшафти. По дорозі туристи можуть
    відвідати народних ремісників, можуть познайомитися з цікавими людьми, які зберігають традиції.
    Оскільки це
    культурні маршрути, до них може отримати доступ кожен.
    Повертаючись до нашого європейського проєкту, вигідною своєчасністю для нас є розробити місця
    для поселення вздовж маршрутів,
    магазини для велосипедів».




    Екскурсії цим маршрутом відбуваються навесні та
    восени, найкращі пори року для відвідування. Програма поєднує піші прогулянки,
    велосипедний досвід та, наприкінці маршруту, у дельті Дунаю, прогулянку на
    човні для отримання особливого досвіду в унікальному природному місці. Тут ви
    можете ознайомитися з місцевою культурою, кухнею та побутом
    місцевих жителів, які мешкають у
    рибальських селах. Але що відбувається в холодну пору року? Чи зупиняються
    велосипедні тури? Іонуц Мафтей, директор туристичного агентства, що
    спеціалізується на велосипедному туризмі: «Вони мають сезонний характер, але
    не обмежені. Наприклад, ви можете скористатися дуже хорошою погодою взимку, або
    вам може не пощастити і спланувати свій маршрут саме у сезон але у дощову погоду. Минулі вихідні були досить насиченими. Я супроводив групу туристів по
    Винному шляху з Дялу Маре. Це була ідеальна програма для сімей: з відвідуванням виноробних льохів,
    дегустацією вин для дорослих та винограду для дітей. Ми також
    влаштували пікнік у винограднику і зібрали останній виноград».





    Незалежно від ваших уподобань, не забувайте, що ви самі можете
    налаштувати ваш велосипедний тур. І останнє, але не менш важливе:
    двоколісні канікули підходять всім, фізичний стан для багатьох турів повинен бути
    мінімальним.

  • Атракції природного парку Апусень

    Атракції природного парку Апусень




    Розкинувшись на площі
    понад 75 тис. га, Природний парк Апусень охоплює практично найважливішу
    карстову територію гір Апусень та найважливішу карстову територію Румунії.
    Природний парк Апусень є ідеальним місцем для пішого, пригодницького і культурного
    туризму, а також програм, що поєднують кілька варіантів. До цього слід додати
    гастрономічну пропозицію та різноманітні варіанти для поселення туристів. Ознайомить
    вас з цим районом директор Управління природного парку Апусень Алін Мош, який
    підкреслив унікальність цього ландшафту, розташованого у західній частині
    Румунії: «Він простягається в трьох повітах, Бігор, Клуж,
    Алба і покриває практично найважливішу карстову територію гір Апусень і
    найважливішу карстову територію Румунії. Він простягається в основному над
    горами Біхор, і ми також можемо сказати, що сьогодні він відомий у світі як
    місце призначення, як природний парк саме через карстові цінності, які він
    приховує. Тут природа створила найважливішу і насправді одну з найвідоміших у
    світі печеру – Скерішоара, в якій знаходиться найбільший блок підземного
    викопного льоду у світі».



    Навесні цього року Національне управління лісового
    господарства призначило управління природного парку Апусень організувати заходи,
    присвячені Європейському дню парків на національному рівні. Через коронавірусну
    пандемію програма заходів зазнала змін, але управління щотижня надсилало повідомлення на такі теми, як вода, повітря, ландшафт, традиції та
    біорізноманіття, а 24 травня, саме в Європейський день парків, запустила
    інтерактивну карту Природного парку Апусень. Деякі спеціальні місця відпочинку,
    розташовані уздовж туристичних маршрутів, звідки просто можна помилуватися
    красотами природи, були улаштовані рейнджерами парку. Деякі колоди на гірських
    стежках були перетворені на лавки, а поруч з ними були розміщені інформаційні
    панелі із порадами, характерними для кожного місця. Директор управління природного
    парку Апусень Алін Мош вважає цей підхід як запрошення до з’єднання з природою:
    «Вся ця інформація була включена на ці білборди, розміщені у місцях для з’єднання
    туристів з природою, а щодо кожної теми, яка представлена ​​на білбордах, крім
    назви місце знаходження, турист, мандрівник знайде й мудру пораду. Читаючи ці
    послання, він практично інтегрується в те, що хоче передати йому це місце. Я
    можу навести кілька прикладів!
    Поруч
    зі струмком вони прочитають Нехай твої думки попливуть вниз за спокійною
    течією, і ти залишись наодинці з природою! В іншому місці, облаштованому
    неподалік коріння старого бука прочитають: Сядь в обійми старого дерева і
    нехай він розповість тобі історію лісу!»





    Поки що було влаштовано 39
    таких місць, але в майбутньому їх кількість перевищить сто. У Природному парку
    Апусень можна організувати безліч віпусткових програм екотуризму. Габріель Боначу
    організовує такі заходи з екотуризму, тривалістю 5… 7 днів: «Під час легких
    походів ми перетинаємо альпійські
    рівнини в районі Бельведере Падішулуй, а потім піднімаємося на вершину гори, що
    надає туристам можливість помилуватися природним ландшафтом, який простягається
    біля їх ніг. Ми також організовуємо пригодницькі походи в Ущелинах Галбеней та
    до Фортець Понору. Це маршрути для туристів з хорошим фізичним станом. Деякі з
    цих маршрутів споряджені ланцюгами, а деякі зони потребують підвищеної уваги. Туристів вражає
    дика природа, великі портали в десятки метрів, галасливі водоспади, а також
    льодовики, які тисячоліттями ховаються під лісовими горами.»






    Таким льодовиком можна милуватися в Печері Фокул
    Віу (Живий Вогонь), розташованій на висоті майже 1200 метрів. Парадоксальна
    асоціація між льодовиком та вогнем виправдана тим, що сонячні промені
    відбиваються у сталагміти печери та створюють ілюзію палаючого вогню.
    Закріплені кабелями на складних маршрутах або на велосипедах, туристи можуть ознайомитися
    із красою природи, місцевою гастрономією та культурними пам’ятками. Габріель
    Боначу, організатор екотуристичних заходів у Природному парку Апусень: «Під час
    екскурсій по маршруту П’єтреле Негре, поблизу курортного селища Виртоп, ми показуємо
    туристам, із крутих скель, казкові ландшафти. Via ferrata – атракціон для любителів скелелазіння на
    улаштованих маршрутах і особливо для тих, хто хоче зверху спокійно милуватися
    природою. Під час велосипедних турів туристи їздять до водоспадів та гірських
    вершин із особливими видами, по лісових стежках, що радують очі. Кожен
    велосипедний тур включає також програму з місцевої гастрономії, яку пропонують
    місцеві жителі, або в місцевих пансіонатах, або в попередньо домовлених місцях.
    Також можна організувати катання на байдарках на озерах гір Апусень, у Валя Дреганулуй
    або Финтинеле. Заплановано відвідування столітніх православних дерев’яних
    церков, під час яких туристи дізнаються від священиків історію тих поселень, отримують
    інформацію про румунську народну культуру, про техніку, використану при
    будівництві культових споруд. Наприклад, у селі Финаце, комуні Кимпань, є
    дерев’яна церква, чиї зовнішні стіни оштукатурені глиною за народною технікою, у той час як внутрішні дерев’яні стіни
    були намальовані місцевими малярами цінними релігійними настІнними розписами.»




    Природний парк Апусень був заснований у 2000 році, хоча перша пропозиція
    створити цей парк була зроблена в 1928 році вченим і дослідником Емілем Раковіце.
    У 2009 році Європейська Комісія оголосила Природний парк Апусень європейським
    досконалим місцем призначення, додавши його до проєкту EDEN. Цей проект має на
    меті підвищити видимість нетрадиційних туристичних напрямків, підвищити
    обізнаність про різноманітність та якість європейської туристичної пропозиції,
    зменшити сезонність, підтримати сталий туризм та створити мережу між
    туристичними напрямками.

  • Сібіу – європейський гастрономічний регіон

    Сібіу – європейський гастрономічний регіон

    Розташований у центрі Румунії і головний бенефіціар саксонської цивілізації, що ознаменувала розвиток Трансільванії, Сібіу щороку приваблює туристів, які цікавляться природою, культурою та гастрономією. Насправді, місто є єдиним місцем в Румунії, яке було включено до списку туристичних напрямків, рекомендованих у 2019 році журналом National Geographic Traveler, оскільки в цьому році воно має статус Європейського гастрономічного регіону. У місті Сібіу впродовж року пройде низка кулінарних заходів, які включатимуть ярмарки, екскурсії та фестивалі і сприятимуть різноманітності смаків у цьому регіоні.

    У понеділок в мерії міста Сібіу відбулася зустріч Європейської гастрономічної мережі за участю декількох регіонів, які володіють або будуть мати цей титул у найближчі роки. У зустрічі взяв участь новий член Консорціуму Сібіу Європейський гастрономічний регіон 2019: Сібіуська Академія сухопутних військ імені Ніколає Бельческу. У вівторок регіон Сібіу і Південний Егейський регіон з Греції офіційно перейняли титул від регіонів, які володіли ним 2018 році – Північний Брабант з Нідерландів і Галвей з Ірландії. Цими днями гостей мережі Європейського гастрономічного регіону запрошено куштувати зі страв регіону, побачити ландшафти та познайомитися з тими, хто традиційно виробляє продукти харчування, дрібними виробниками, які отримують користь від цієї програми, яка спрямована на розвиток гастрономічного туризму шляхом посилення зв’язку між міським і сільським.

    Сібіу є привабливим не тільки для гастрономічного різноманіття, але й для краси середньовічного міста. Міські стіни, що збереглися протягом восьми століть, церкви, історичні будівлі, найстаріший музей Румунії, Музей Брукенталь, відкритий у 1817 році, є напрямками, які роблять Сібіу ідеальним місцем для тих, хто планує свої канікули в 2019 році. Десять років тому місто було включено до численних міжнародних туристичних напрямків, привернувши увагу журналістів за кордоном, особливо після 2007 року, коли воно було першим румунським містом зі статусом Європейської столиці культури, яке відвідало більше мільйона туристів. Крім того, з 1991 року тут відбувається Міжнародний театральний фестиваль, найважливіший щорічний фестиваль виконавського мистецтва у Румунії, також третій у Європі, який об’єднує декілька найважливіших національних та міжнародних митців.

    З іншого боку, Сібіу буде у центрі уваги на європейському рівні з нагоди саміту ЄС, який пройде 9 травня на День Європи, і до якого вже почались підготовчі заходи. Оскільки розглядається «ключовим моментом» у календарі головування Румунії в Раді ЄС, у заході візьмуть участь 27 глав держав та урядів європейських країн, 36 офіційних делегацій, 400 гостей високого рівня та близько 800 журналістів.

  • 11 лютого 2019 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент приступив до розгляду проекту Державного бюджету
    Румунії на 2019 рік, а понеділок був останнім днем, коли румунські парламентарії
    могли запропонувати зміни до відповідного законопроекту, прийнятого урядом у
    п’ятницю. У вівторок і середу пройдуть дебати у рамках спільного засідання
    бюджетно-фінансових комітетів двох палат румунського парламенту, а в середу
    проект бюджету має бути обговорений на пленарному засіданні. На п’ятницю
    заплановано остаточне голосування. У проекті Державного бюджету Румунії на 2019
    рік уряд передбачає зростання реального ВВП на 5,5% при інфляції на рівні 2,5%
    та дефіциті у розмірі 2,5% ВВП. Валовий внутрішній продукт за оцінками урядовців
    в цьому році перевищить тисячу мільярдів леїв (еквівалент понад 200 мільярдів євро).
    Також планується продовжити виділення 2% ВВП на оборону, відповідно до
    зобов’язань Румунії перед НАТО. Водночас були передбачені необхідні суми для
    підвищення пенсій на 15% у вересні ц.р.. Права опозиція піддала гострій критиці
    як майже тримісячну затримку, з якою був прийнятий держбюджет, так цілу низку його
    показників, які називає нереальними.




    ЄВРОСОЮЗ – Міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч перебуває з робочим
    візитом в Брюсселі де сьогодні взяв участь у засіданні Єврогрупи, на якому була обговорена пропозиція про бюджетний інструмент конвергенції та
    конкурентоспроможності. У вівторок Єуджен Теодоровіч очолить друге засідання
    Ради ЄС з економічних і фінансових справ (ЕКОФІН). До порядку денного внесені,
    серед іншого, такі питання як: прийняття компромісної пропозиції румунського головування
    в Раді ЄС щодо пакета документів з питань фінансового нагляду та схвалення висновків
    Звіту про фіскальну стабільність та керівних принципів бюджету ЄС на 2020 рік.




    ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії збільшив до 3% прогноз інфляції на кінець цього
    року. Про це у понеділок повідомив голова НБР Мугур Ісереску, який представив щоквартальний
    звіт про інфляцію. У листопаді 2018 року прогноз НБР зростання цін у 2019 році становив
    2,9% на кінець цього року та 3,2% в 2020 році. За оцінками національного банку, річний
    рівень інфляції знизиться у третьому кварталі 2019 року до 2,4% під впливом екзогенні
    складових і споживчого кошику, а потім повернеться до прогнозного діапазону. Теж
    у понеділок Національний інститут статистики оголосив, що чистий середній заробіток
    в Румунії зріс на 5,9% у грудні минулого року порівняно з попереднім місяцем,
    досягши майже 3000 леїв (близько 620 євро). Найвища чиста середня зарплата була
    зафіксована у сфері інформаційних технологій, включаючи ІТ-послуги, а найнижча
    – у готелях та ресторанах.




    ГАСТРОНОМІЯ – У місті Сібіу (центральна Румунія) сьогодні стартувала чотириденна зустріч членів Платформи Європейських гастрономічних
    регіонів. З цього приводу також відбудеться церемонія офіційне вручення звання
    Європейського гастрономічного регіону в 2019 році Сібіуському повіту і грецьким
    островам. Цей титул з 2016 року щорічно присуджується Міжнародним інститутом
    гастрономії, культури, мистецтва та туризму, а дотепер його володарями були сім
    регіонів. Останніми це звання отримали Голуейській регіон Ірландії і провінція Північний
    Брабант на півдні Нідерландів.




    ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії завдала поразки – 3:2 Чехії
    і вийшла в півфінал Кубка Федерації, де зустріне команду Франції. У вирішальному
    матчі в неділю Ірина Бєгу/Моніка Нікулеску обіграли з рахунком 6:7, 6:4, 6:4 кращу
    пару в світі Барбора Крейчікова/Катерина Синякова. В одиночних поєдинках третя
    ракетка світу Сімона Халеп перемогла Кароліну Пліскову (5 WTA) і Катерину
    Синякову (44 WTA), а Міхаєла Бузернеску (29 WTA) зазнала поразки від Кароліни
    Пліскової та Катерини Синякової. Збірна Румунії другий раз з 1973 року зіграє в
    півфіналі Кубка Федерації.

  • Сібіу, незабутній досвід

    Сібіу, незабутній досвід

    У Сібіу ви знайдете цікаві музеї, міжнародні культурні заходи, нові велосипедні доріжки між старовинними селами, народних умільців та вишукану гастрономію. Ось деякі орієнтири незабутнього досвіду. Ми сьогодні розповімо про пропозицію 2018 року цього повіту, розташованого в самому центрі Румунії.

    Алін Чупале, голова Сібіуської туристичної асоціації каже, що головним елементом цьогорічного просування є програма «Сібіу, Європейський гастрономічний регіон», що включить, звичайно, економічну, культурну і туристичну складову. Ця програма розпочнеться в 2019 році та просуватиме повіт, як унікальний і якісний досвід з точки зору відкриттів, які туристи можуть зробити тут: «Можуть знайти спільні корені з своїми предками, оскільки німецька, угорська та румунська спадщина цього регіону південної Трансільванії має зв’язок з усім світом. По-друге, що стосується гастрономічного досвіду. Вибрані страви, смачні страви, як ми називаємо їх, також знаходяться і в інших частинах, але ми також пропонуємо їхню історію. Ми можемо розповісти про вплив 11 кухонь на трансільванську кухню, про пройдений шлях їжею від початкового продукту і до страви в тарільці. Не востаннє, це активний і пригодницький туризм. Є пішохідні стежки, велосипедні доріжки, і подорожуючи ними туристи можуть ознайомитись з тим ,що Сібіу може запропонувати. Я думаю, що перлиною є місто Сібіу зі своїм старим центром, який приваблює безліч туристів з огляду на архітектуру та, не в останню чергу, з точки зору культурних заходів, організованих культурними операторами, у співпраці з муніципалітетом.

    Графік подій буде також привабливим і багатим на заходи і подвоєний гастрономічними заходами 2018 року, зазначає Алін Чупале: «Він охоплює всю територію повіту Сібіу з найсмачнішими заходами, деякі організовані вперше, інші проведені вже кілька разів. Але всі вони повинні привабити туристів з усім, що має найкращим Сібіу. Багато туристів шкодує, що їм не вдалося більше перебувати в нашому повіті, що нас радує, адже відкрили туристичний напрямок, який пропонує якісне і привабливе обслуговування. Взагалі відгуки від туристів дуже хороші. Найбільше туристів приходять з Німеччини та Австрії. Іншим мотивом є відносна близькість, а також спільне коріння. Потім до нас приїжджають туристи з Угорщини. Загалом наші гості з Європи. У нас також є статистичні дані. У минулому році повіт Сібіу відвідало майже 600 тисяч туристів, з яких близько 200 000 були іноземцями.

    Регіон Мерджінімя Сібілуй відомий великою кількістю своїх пансіонатів, смачними сортами сиру, традиціями та ремеслами, що збереглися на цій території. Але менше людей знають про природну спадщину цієї області. Майже весь регіон є частиною території Природа 2000, яка захищає цінні природні території. Влітку, наприклад, ви можете відвідати заповідник Єзереле Чіндрелулуй близько вершини Чіндрел на висоті 2000 м над рівнем моря, де розташовані також льодовикові озера Єзерул Маре і Єзерул Мік. У той час розквітає півонія, яка прикрашає весь альпійський ландшафт. І, звичайно, в Сібіу ви відкриєте мистецтво румунських народних умільців. Алін Чупале, голова Сібіуської туристичної асоціації розповідає: У нашому окрузі знаходиться найбільший музейний комплекс під відкритим небом: Національний музей Астра, який підтримує і просуває народні ремесла. Там туристи можуть знайти речі, створені з майстерністю народними умільцями, і навіть можуть взяти участь у виготовлені цих предметів, таким чином отримуючи насолоду від унікального досвіду. Є багато більше інформації, але ми рекомендуємо відвідати наш сайт, www.sibiu-turism.ro і Мерії, www.sibiu.ro, де оновлений графік подій, що відбуваються в нашому повіті. Я хотів би запросити всіх туристів загостити до нас, і відкрити для себе один з якісних напрямків Румунії, який завжди надає незабутні враження.

    Щоб туристичний досвід був максимальним, обов’язково відвідайте курорт Окна Сібіулуй, що всього в 17 км від міста Сібіу. Тут ви знайдете три озера: Хорія, Клошка і Крішан. Вони використовуються в лікувальних цілях з 1846 року і посідають перше місце в Європі, поряд з курортами Совата і Окнеле Марі, що стосується геліотермічного явища. Про це явище, але і про цілющі властивості води розповідає Маріана Ніколета Вароді, лікар фізичної реабілітації та бальнеології в рамках бальнеологічного комплексу Окна Сібіулуй: «Це означає, що вода нагрівається від сонця до 22-24 градусів за Цельсієм на поверхні і 40-45° C у двометровій глибині. Тут найбільша концентрація хлоридно натрійної води і висока мінералізація мулу, седативний клімат, охоронюваний лісами і навколишніми пагорбами, що є дуже потужні природні чинники для відновлення фізичних і психічних сил. У комплексі є лікувальний центр, де пацієнти з країні і закордону, з Німеччини, Італії, Іспанії та Єгипту також можуть лікуватись протягом року. Йдеться про профілактичне і відновлення лікування в широкому діапазоні захворювань опорно-рухового апарату, артроз, анкілозуючого спондиліту, хронічних травматичних переломів, розтягнень і дислокацій, неврологічного лікування, дерматологічних, дихальних та гінекологічних хвороб. Ці води використовуються і в гідрокінезотерапії.

  • Запрошення на Дні Мараморощини

    Запрошення на Дні Мараморощини

    Другий випуск Днів Мараморощини відбувся з 6
    по 8 травня цього року в кількох установах Бая-Маре. Традиції, народна музика і
    гастрономія запросили відвідувачів пізнати їх докладніше у них вдома. На цей
    раз – в Мараморощині, де святкується народний костюм через парад презентації та
    майстер-класи по шиттю й живопису на тканині, кулінарні традиції через
    дегустацію традиційних виробів та фольклор зони через участь кількох народних
    майстрів.




    Таким
    чином, у музеї мінералогії Віктор Гордуза були представлені роботи
    про охоронювані природні території, біологічне й географічне різноманіття та
    роботи про Мережу Природа 2000 в Трансільванії. У Адміністративному
    палаці Бая-Маре викладачі з університету, дослідники, музеєзнавці й етнологи
    говорили про традиційний одяг, про його символіку та характеристику
    марамороського народного одягу.




    Дана
    Бузура Гагнюк, речник Повітової ради Мараморощина, розповіла нам, як пройшов випуск
    у цьому році: В цьому році весь захід пройшов під знаком традиційного
    костюму, тому що вперше в цьому році був прийнятий закон про святкування
    національного костюму. Він почався з симпозіуму, присвяченому цьому дню. На
    другий день заходу вся діяльність була зосереджена в Музеї села з Бая-Маре, де
    відбувся фестиваль вільних даків та традицій і звичаїв з марамороських сіл.
    Можна було побачити традиційне весілля із села Гроші Ціблешулуй, тут пройшли
    кулінарні демонстрації, це було видовище з ранку й до ночі; ми мали і ярмарок
    народних майстрів та ярмарок мінералів, адже відомо, що Мараморощина є гірською
    зоною, з традиціями в цьому напрямку.




    Організатори
    заходу, Музей етнографії та фольклору Мараморощини та Повітова рада
    Мараморощини задумали цю подію у два етапи: перша частина, яка проходила в
    Повітовій раді Мараморощини, а друга частина – в Музеї села. Один з привабливих
    моментів Днів Мараморощини, які пройшли в Музеї села, був фестиваль вільних
    даків. З докладною інформацією – Дана Бузура Гагнюк, речник Повітової
    ради: Фестиваль вільних даків є
    заходом, де згадуються традиції, що існували 2000 років тому; гончарство,
    ткацтво, виготовлення обладунків. У Бая-Маре й Клужі є група істориків, які
    приходять одягнені в костюми, як у часи даків, вони й роблять демонстрації
    ремесел, а для дітей розвагою є подивитися на боротьбу між даками й
    римлянами.




    Які ще
    пункти були відзначені – дізнаємося все від Дани Бузура Гагнюк, речника
    Повітової ради: Традиційне весілля! У Мараморощині, в архаїчних селах, весілля і досі
    здійснюється з конкретними ритуалами. У суботу ми мали весілля мешканців села
    Гроші Ціблешулуй, тобто із зони Лепушулуй, а в неділю пройшло традиційне
    весілля, як у селі Петрова, отже, два різні звичаї, різні костюми. По-перше,
    відрізняються костюми, по-друге, зона Гроші Ціблешулуй є зоною
    з невеликим впливом Бістріци, відрізняється музика, весільні вигуки для
    нареченого й нареченої. А із зони села Петрова представили звичай обігрування
    курки, який був видовищним, з прикрашеними калачами, з прикрашеними по інакшому
    прапорами, з нареченою, яка має іншу фату. Відрізняється й танець (хора): якщо
    в Гроші Ціблешулуй є танець двох на весіллі, то в Петрова це й танець роата
    (колесо), і хора.




    Інший
    культурний орієнтир місця пройшов через демонстрації традиційної кулінарії
    господинь Мараморощини, і двори з Музею села були одухотворені художніми
    моментами, як розповіла нам наша співрозмовниця: Тут готувалися голубці,
    балмуш (основна їжа пастухів, що складається з мамалиги, яка подається з
    молоком, різними видами сиру із солодкою чи кислою сироваткою), готувалися
    пончики, як у Мараморощині. Крім того, у кожному господарстві нашого Музею було
    по одній групі. Була група дітей з Дитячого палацу, які провели майстерні
    ремесел, шиття, різьблення, розпису по склу, і той двір був надзвичайно
    популярним. Ми мали двір із учнями зі школи народних мистецтв з Бая-Маре, які
    мали виступи народної музики. Паралельно з цим, на сцені, встановленій у музеї,
    всі групи й ансамблі показували художні моменти. У суботу ввечері пройшов парад
    народних костюмів по вулицях міста Бая-Маре.





    На
    заходах, організованих з нагоди Днів Мараморощини, були присутні багато гостей
    як з Мараморощини, так і з Бухареста,
    Клуж-Напоки, Залеу й Сату Maрe, які або представляли наукові роботи, або лише насолоджувалися
    представленими тут аспектами із життя місцевих жителів.

  • Гастрономічний туризм в Румунії

    Гастрономічний туризм в Румунії

    У багатьох місцевостях Румунії в останні роки стрімко розвинувся сільський туризм. Однак жодний відпочинок не можна уявити без можливості ознайомитися з особливостями місцевої кулінарії. Тому сьогодні ми запрошуємо вас відкрити для себе смачну Румунію.



    Однак не забувайте, що окрім гастрономічних спокус, вдалий відпочинок доповнюється ознайомленням з різними місцевими звичаями і традиціями, участю в спортивних заходах та екскурсіях по околицях та звичайно музикою і традиційними танцями.



    Щороку на Великдень, в березні, квітні або травні відбуваються чимало специфічних заходів, зокрема фестивалі писанок, традиційні сільськогосподарські ярмарки, на яких збираються майстри і майстрині з різних регіонів країни. Останнім часом гастрономічні фестивалі залучають все більше і більше туристів, приваблених особливостями, традиціями та кулінарією, різними атракціями і спілкуванням з людьми.



    Отож спочатку розкажемо про бузеуське село Варлаам. Там у травні відбулося справжнє свято вівчарів “Відбирання ягнят”. Від організатора фестивалю Марії Блідару, яка є й власницею пансіонату, ми дізналися, що можуть побачити і скуштувати туристи на святі “Відбирання ягнят”. «Відбирання ягнят є святом весни, коли вівчарі ведуть своїх овець у гори, а ягнят залишають в стайнях. Святкування означає приготування різних страв з ягнятини, бринзи, приготування на місці свіжого овечого сиру – кашу, що вже стало традиційним. Це фестиваль під відкритим небом, на якому ми намагаємося просувати традиційні місцевістрави: Варлаамський бульз, Варлаамський овечий сир, Варлаамську ягнятину. Усі ці страви мають особливий смак і є екологічно чистими з огляду на те, що йдеться про гірську місцевість. З цієї нагоди ми проводимо різноманітні конкурси, як наприклад приготування свіжого кашу, різних страв з ягнятини, щоб таким чином підкреслити їх якість і особливий смак.»



    Якщо вас зацікавила екскурсія в цей куточок Румунії, ми рекомендуємо заздалегідь забронювати місце в місцевих пансіонатах, тому що фестиваль збирає сотні людей з різних регіонів країни та з-за кордону. У червні, щороку, відзначаються Дні села Турія Коваснянського повіту (центр Румунії). Тоді в цій місцевості проводиться Міжнародний гастрономічний фестиваль. До речі в Турії був встановлений світовий рекорд: приготування найбільшого в світі бульзу, що виглядав як величезний рулет з мамалиги та овечої бринзи завдовжки понад 60 метрів.



    Іншим цікавим місцем відпочинку та розваги є місцевість Тісмана в повіті Горж (південний захід). Там кожен рік має місце Фестиваль холодцю, на якому туристи можуть скуштувати вишукані страви місцевої кухні, приготовлені місцевими господинями. Тут ви можете відвідати і монастир Тісмана, побудований в XIV столітті. Церква, домінуючим кольором якої є червоний, відомий як “тісманський червоний”, упродовж часу була захищена високими стінами, усередині яких знаходяться келії черниць і невеличкий музей.



    Ані село Прайд Харгітського повіту не відстає від інших. Тут відбувається одна з найвідоміших і найбільш утверджених подій регіону: Фестиваль голубців. У заході беруть участь представники усіх навколишніх сіл, а також кухарі з Угорщини, які змагаються в конкурсі, що має визначити, хто готує найсмачніші голубці. Восени проводяться багато інших гастрономічних свят, як наприклад Фестиваль бринзи та пастрами у Брані Брашовського повіту (центр Румунії). У цей період року місцеві вівчарі ваблять туристів традиційними стравами з баранини, до яких подають вино і цуйку з власних запасів. Наступним пунктом призначення для любителів гастрономічного туризму є місцевість Берка в повіті Бузеу.



    У жовтні жителі Бурки чекають всіх на фестивалі, присвяченому відомій плешкойській ковбасі, секрет приготування якої зберігається у великій таємниці місцевими жителями. А у місцевості Беїлешть Должанського повіту (південь), відбувається місцевий традиційний Фестиваль Зайберу (так називається знаменитий сорт місцевого вина), на якому тутешні кулінарні рецепти задовольнять будь-який, навіть найвимогливіший смак.. Крім того, ви можете відвідати один з багатьох знаменитих румунських винних заводів.



    Маріус Пашка відповідальний за туризм, розповідає про винні льохи Рекаш, що на заході країни. «Вино супроводжує нас протягом всього життя, від народження і до смерті. Ось чому варто познайомитися з нашим “смачним другом” у нього вдома. Люди приходять сюди, щоб побачити де і як виготовляється вино. Страви, якими ми завжди пригощаємо своїх гостей, повязані з вином, від традиційних страв, характерних для західної частини країни, до страв міжнародної кухні з риби та морепродуктів, салатів, гуляшу тощо. На дегустації вин ніщо не залишається на волю випадку! Вино має супроводжуватися вишуканими стравами, приготовленими справжніми майстрами кулінарного мистецтва.»



    У сподіванні, що ваші наступні відпустки будуть смачнішими, ми запрошуємо вас “скуштувати” Румунію!