Кожні два роки Європейський інститут гендерної рівності, автономний орган Європейського союзу зі осідком у Вільнюсі, публікує результати дослідження Індексу гендерної рівності в країнах Європейського Союзу, який розглядає співвідношення між чоловіками та жінками за кількома показниками. Згідно з цим дослідженням, у 2021 році Румунія сягнула 54,5 балів із 100 можливих, посідаючи 25 місце серед 27 країн-членів ЄС. Цей показник на 13,5 балів нижчий від середнього у Європейському Союзі.
Оана Белуце, публіцист і доцент Факультету журналістики та комунікації Бухарестського університету робить аналіз цього рейтингу: «Протягом багатьох років Румунія посідала останні місця у рейтингу. До 2021 року найбільш суттєві нерівності відображали два показники. Щодо першого показника «влада» Румунія набрала 34,7 балів. У цьому випадку нерівність зросла по відношенню до 2020 року. Іншим показником, який вказував на значну гендерну нерівність, був так званий «час». Європейський індекс гендерної рівності вимірює гендерні розриви в кількох сферах: робота, гроші, освіта, час, влада, здоров’я, насильство та міжгазузева нерівність. Але, крім цих цифр за 2021 рік, важливо зазначити, що ці дані вказують на те, що прогрес Румунії набагато повільніший порівняно зі змінами в інших країнах-членах та що розрив між Румунією та іншими країнами ЄС поглиблюється.»
В Індексі гендерної рівності, показник «влада» стосується представництва жінок і чоловіків у політиці та економіці. Тут Румунія потребує найбільшого покращення гендерного балансу, тому що рішення з найбільшим економічним та політичним впливом приймають переважно чоловіки, хоча ці рішення також стосуються всіх жінок, – зазначає Оана Белуце: «Показник «влада» використовується для дослідження представництва жінок і чоловіків у політиці та економіці. Якщо поглянути на політику, то спостерігаємо, що представництво жінок в уряді чи парламенті або в місцевих радах та меріях є занадто низьким. У представницькій демократії, в якій ми живемо, політичні партії є основною платформою, через яку люди балотуються на політичні посади, тому зміна має відбуватися тут. Політичні партії також будують ієрархію на основі жінок і чоловіків на партійних списках. І якщо ми аналізуємо ці партійні списки, то констатуємо, що, з одного боку, на етапі висування кандидатів, партії висувають набагато менше жінок, навіть ні до 30%. Саме тому від політичних партій залежить гендерний баланс у політиці.»
Прикладом бажаних політичних або державних рішень, які могли б відновити гендерний баланс, може бути рішення, спрямоване на рівну відповідальність чоловіків і жінок. Наприклад, згідно з Індексом гендерної рівності кількість румунських жінок, зайнятих на ринку праці, значно нижча, ніж чоловіків. Про причини цієї ситуації розповідає теж Оана Белуце: «Порівняно з іншими країнами Європейського Союзу, в Румунії жінки витрачають багато часу на догляд за дітьми та людьми похилого віку, а також на домашню працю. І це зняття відповідальності чоловіків у домогосподарстві також має низку конкретних наслідків: від перевантаження та менше вільного часу до значно меншої частки жінок на ринку праці у період 2016-2020 рр. У період з 2016 по 2020 роки був зареєстрований найнижчий рівень залучення жінок до ринку праці порівняно з чоловіками за останні два з половиною десятиліття. А головною причиною, як її визначають жінки, є догляд за людьми похилого віку, людей з обмеженими можливостями або дітьми. Ми знаємо це з іншого дослідження, опублікованого в грудні минулого року, дослідження, яке розглядає гендерну економічну нерівність у Румунії.»
На відміну від попередніх років, у 2021 році Індекс гендерної рівності не містив даних про домашнє насильство. Однак, нещодавній Євробарометр показує, що 77% жінок у Європейському Союзі вважають, що пандемія коронавірусу призвела до зростання психічного та фізичного насильства щодо жінок у їхніх країнах. Оана Белуце: «На жаль, нам також відомо з даних, зібраних неурядовими організаціями, або з даних, оприлюднених поліцією, що під час пандемії коронавірусу зросло насильство. Загострилося не тільки домашнє насильство, але й інші види насильства, в тому числі сексуальне насильство. Водночас, те, як державні установи Румунії ставилися до проблеми насильства, знову показує, що пандемія коронавірусу розгорталася в контексті структурної нерівності, в тому числі щодо запобігання та боротьби з насильством.»
